Сидор Василь Дмитрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
(Не показані 35 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Василь Сидор
| оригінал імені =
| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
| місце_проживання =
| інші_імена =
| псевдонім = '''«Шелест»''', «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»
| псевдонім = '''«Шелест»''', «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»
| прізвисько =
| прізвисько =
| зображення = Василь Сидор.JPG
| зображення = Василь Сидор.JPG
| розмір_зображення = 200px
| розмір_зображення = 200px
| підпис_зображення = <small> </small>
| ім'я_при_народженні = Василь Сидор
| дата_народження = 24.02.1910
| дата_народження = 24.02.1910
| місце_народження = с. [[Спасів (Сокальський район)|Спасів]], [[Сокальський район]], [[Львівська область]]
| місце_народження = с. [[Спасів (Сокальський район)|Спасів]], [[Сокальський район]], [[Львівська область]]
Рядок 16: Рядок 9:
| місце_смерті = с. [[Осмолода]], тепер [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]
| місце_смерті = с. [[Осмолода]], тепер [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]]
| причина_смерті = Загинув у бою із загоном [[НКВС]]
| причина_смерті = Загинув у бою із загоном [[НКВС]]
| поховання = можливо смт [[Перегінське]]
| поховання = смт. [[Перегінське]]
| громадянство =
| громадянство =
| підданство =
| підданство =
Рядок 37: Рядок 30:
| родичі =
| родичі =
| дружина = [[Романів Надія Степанівна|Надія Романів]]
| дружина = [[Романів Надія Степанівна|Надія Романів]]
| чоловік =
| діти =
| діти =
| нагороди ={{Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу|full=1|date=25.04.1945}}
| нагороди ={{Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу|full=1|date=25.04.1945}}
}}
}}
{{Othernames|Сидор}}
{{Othernames|Сидор}}
'''Василь Дмитрович Сидор''' ([[Псевдо]]: '''«Шелест»''', «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»; {{дн|24|2|1910}}, с. [[Спасів (Сокальський район)|Спасів]], [[Сокальський район]] [[Львівська область]] &nbsp;— {{дс|14|4|1949}} (можливо [[17 квітня]]) [[1949]], поблизу с. [[Осмолода]], тепер [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]])&nbsp;— полковник [[УПА]], командир оперативної групи [[УПА-Захід]] (26 січня 1944&nbsp;— квітень 1949), [[Крайовий Провід ОУН|крайовий провідник ОУН]] Карпатського краю, Генеральний суддя ОУН, заступник головного командира УПА.
'''Васи́ль Дми́трович Си́дор''' ([[Псевдо діячів ОУН та УПА|Псевдо]]: '''«Шелест»''', «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»; {{дн|24|2|1910}}, с. [[Спасів (Сокальський район)|Спасів]], [[Сокальський район]] [[Львівська область]] &nbsp;— {{дс|14|4|1949}} (можливо [[17 квітня]]) [[1949]], поблизу с. [[Осмолода]], тепер [[Рожнятівський район]], [[Івано-Франківська область]])&nbsp;— полковник [[УПА]], командир оперативної групи [[УПА-Захід]] (26 січня 1944&nbsp;— квітень 1949), [[Крайовий Провід ОУН|крайовий провідник ОУН]] Карпатського краю, Генеральний суддя ОУН, заступник головного командира УПА.


Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу]] (1945).
Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу]] (1945).


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився [[24 лютого]] [[1910]] року в селі [[Спасів (Сокальський район)|Спасів]], нині [[Сокальський район|Сокальського району]] [[Львівська область|Львівської області]], в селянській сім'ї.
Народився [[24 лютого]] [[1910]] року в селі [[Спасів (Червоноградський район)|Спасів]], нині [[Сокальський район|Сокальського району]] [[Львівська область|Львівської області]], в селянській сім'ї.


Навчався в [[Сокальська гімназія|Сокальській гімназії]] до [[1928]] року, закінчив гімназію у [[Перемишль|Перемишлі]] у 1931 році, член «Пласту», ОУН. Школу підхорунжих у польській армії не закінчив через політичний конфлікт. В'язень польських тюрем (1935, 1937–1939)<ref>[http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/s.html#SydV Василь Сидор (Шелест)]</ref>.
Навчався в [[Сокальська гімназія|Сокальській гімназії]] до [[1928]] року, закінчив гімназію у [[Перемишль|Перемишлі]] у 1931 році. Був членом «Пласту» у місті [[Сокаль]], членом [[Організація вищих класів українських гімназій|Організації вищих класів українських гімназій]] (ОВКУГ). Входив до «Просвіти», ОУН. Школу підхорунжих у польській армії не закінчив через політичний конфлікт. До 1934&nbsp;р. був у складі Сокальського повітового проводу ОУН<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/24/1910-narodyvsya-vasyl-sydor-polkovnyk-upa|title=1910 - народився Василь Сидор, полковник УПА|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-06-17}}</ref>.


Військовий референт Краєвої Екзекутиви Північно-Західних Українських Земель (КЕ ПЗУЗ) в [[1936]] році, організатор бойових груп ОУН «Вовки», військовий референт КЕ ЗУЗ у [[1940]] році, викладач на військових курсах [[ОУН]] у [[Краків|Кракові]] (1941 р.). Учасник [[Великий Збір ОУН|Другого Великого Збору ОУН у Кракові (1941)]], учасник легіону «[[Нахтігаль]]» та командир сотні [[шуцманшафт|201-го шуцманшафт-батальйону]] у ранзі поручника (1941–1942).
Військовий референт Краєвої Екзекутиви Північно-Західних Українських Земель (КЕ ПЗУЗ) в [[1936]] році. З його ініціативи у 1937 році сформувався один з перших повстанських відділів «Вовки», які здійснювали рейди теренами Волині.<ref name=":0" />


За націоналістичну діяльність його двічі заарештовувала польська влада (1935—1936, 1937—1939). В казематах Львівської тюрми йому довелося сидіти до вересня 1939&nbsp;р.<ref name=":0" /><ref>{{Cite web |url=http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/s.html#SydV |title=Василь Сидор (Шелест) |accessdate=8 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131014230241/http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/s.html#SydV |archivedate=14 жовтня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.
⚫
Василь Сидор їздив на [[Чернігівська область|Чернігівщину]] для розвідки можливостей там базування УПА. У [[Київ|Києві]] він застрелив [[НКВС|енкаведиста]], котрий був на службі у [[гестапо]] й який вбив [[Мирон Дмитро|Д. Мирона]]<ref>С. Мудрик-Мечник. Шляхами підпілля революційної [[ОУН]]. Причинки до історії [[Львів]], «Універсум» 1997</ref>.


Після приходу радянської адміністрації переїхав до Кракова, де до літа 1940 р. працював у німецькому «уряді праці». Паралельно викладав на старшинських курсах, які проводив Провід ОУН. Зокрема, у 1940—1941 роках читав лекції із підготовки військових спеціалістів для підпільників. Влітку 1940 р. Провід направив його у західні області УРСР, де до осені того ж року був військовим референтом крайового проводу ОУН. Після цього повернувся до Кракова і там був комендантом курсів із підготовки військових спеціалістів і керівного складу ОУН для роботи на території радянської України.
⚫
В кінці квітня 1944 року перебував поблизу села [[Дагани]], що біля [[Верхрата|Верхрати]] (тепер Верхрата в [[Гміна|гміні]] [[Гміна Горинець-Здруй|Горинець-Здруй]] [[Любачівський повіт|Любачівського повіту]] у [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатському воєводстві]] на південному сході [[Польща|Польщі]]), де реорганізовував українське підпілля на час переходу радянсько-німецької лінії фронту. В той же час підпорядкував новостворену сотню «Залізняка» командуванню [[ВО-2 «Буг»|2-ої Воєнної Округи «Буг»]], безпосередньо заступнику командира ВО-2 [[Онишкевич Мирослав Григорович|Мирославу Онишкевичу («Оресту»)]]<ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/9828/file.pdf Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944–1947: Документи і матеріяли.], Торонто-Львів, 2012.&nbsp;— С. 627, ст. 408</ref>.


Учасник [[Великий збір ОУН|Другого Великого Збору ОУН у Кракові (1941)]]. Перед початком німецько-радянської війни був командиром 2 сотні легіону [[Нахтігаль (легіон)|«Нахтігаль»]]. У грудні 1941&nbsp;р. його перевели у 201 батальйон «Шуцманшафт», де служив до грудня 1942&nbsp;р. командиром третьої сотні [[Шуцманшафт (Третій Рейх)|201-го шуцманшафт-батальйону]] у ранзі поручника.<ref name=":0" />
⚫
Член крайового військового штабу (КВШ) УПА на ПЗУЗ влітку [[1943]] року, [[Головна Рада ОУН|Головної Ради ОУН]] від [[серпень|серпня]] цього ж року. Член [[Головний військовий штаб УПА|ГВШ УПА]], підвищений до звання майора [[8 липня]] [[1943]] року, крайовий командир [[УПА-Захід]] (1944–1949).


У &nbsp;1943 році за діяльність в ОУН його заарештували німці. Після звільнення у лютому 1943&nbsp;р. [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]] призначив його керівником військового осередку при Проводі ОУН. У травні 1943&nbsp;р. Провід ОУН призначив його шефом Крайового військового штабу на Волині. Перебуваючи на цій посаді, отримав військове знання майора УПА. Водночас, за посадою, був членом Головного військового штабу УПА.<ref name=":0" />
⚫
Член Проводу ОУН від 1947 року, крайовий провідник ОУН Карпатського краю, генеральний суддя ОУН. Іменований УГВР полковником УПА в 1946 році. Заступник головного командира УПА.

⚫
Василь Сидор їздив на [[Чернігівська область|Чернігівщину]] для розвідки можливостей там базування УПА. У [[Київ|Києві]] він застрелив [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|енкаведиста]], котрий був на службі у [[гестапо]] й який вбив [[Мирон-Орлик Дмитро|Дмитра Мирона]]<ref>С. Мудрик-Мечник. Шляхами підпілля революційної [[ОУН]]. Причинки до історії [[Львів]], «Універсум» 1997</ref>.

⚫
Член крайового військового штабу (КВШ) УПА на ПЗУЗ влітку [[1943]] року, [[Головна Рада ОУН|Головної Ради ОУН]] від [[серпень|серпня]] цього ж року. Член [[Головний військовий штаб УПА|ГВШ УПА]], підвищений до звання майора [[8 липня]] [[1943]] року, крайовий командир [[УПА-Захід]]

⚫
У січні 1944&nbsp;р. його призначили заступником крайового провідника ОУН на ЗУЗ Романа Кравчука-Петра і водночас військовим референтом цього ж проводу, тобто командиром найчисельнішого та найактивнішого відтинку групи УПА-Захід (1944—1949). В кінці квітня 1944 року перебував поблизу присілка [[Дагани]], що за 3&nbsp;км на північний захід від села [[Верхрата|Верхрати]] (тепер Верхрата в [[Гміна|гміні]] [[Горинець-Здруй (гміна)|Горинець-Здруй]] [[Любачівський повіт|Любачівського повіту]] у [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатському воєводстві]] на південному сході [[Польща|Польщі]]), де реорганізовував українське підпілля на час переходу радянсько-німецької лінії фронту. В той же час підпорядкував новостворену сотню «Залізняка» командуванню [[ВО-2 «Буг»|2-ї Воєнної Округи «Буг»]], безпосередньо заступнику командира ВО-2 [[Онишкевич Мирослав Григорович|Мирославу Онишкевичу («Оресту»)]]<ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/9828/file.pdf Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944—1947: Документи і матеріяли.], Торонто-Львів, 2012.&nbsp;— С. 627, ст. 408</ref>.

⚫
Іменований УГВР полковником УПА в 1946 році. Заступник головного командира УПА.

У першій половині літа 1947 став керівником одного із найбільших і найпотужніших підпільних об'єднань — Карпатського крайового проводу ОУН. Водночас за цією посадою він входив до складу Проводу ОУН та був обраний головним суддею організації.


== Загибель ==
== Загибель ==
Із 25 жовтня по 15 листопада 1946-го на території Болехівського району Станіславської області була проведена військово-чекістська операція із ліквідації В. Сидора-Шелеста і Я. Мельника-Роберта. В ході неї були ліквідовані: крайовий провідник Роберт, заступник референта СБ крайового проводу Тирса, технічний референт СБ того ж проводу Скала. Захоплені зв'язкові крайового проводу. Чекістам вдалося встановити, що Шелест справді переховувався у районі гори Чорна-Сигла Болехівського району, проте він зумів втекти.<ref name=":0" />
⚫
Загинув 14(за іншими даними 17) квітня [[1949]] року разом із дружиною [[Романів Надія Степанівна|Надією Романів]] в бою з військами [[НКВС]] у Перегінському районі (сьогодні [[Рожнятівський район]]) на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]] понад річкою [[Лімниця]] біля села [[Осмолода]].<ref>Б. Мак. Полковник Шелест. «За вільну Україну» 27, 30.4, 4, 7, 14.5.96.</ref>


⚫
Загинув 14(за іншими даними 17) квітня [[1949]] року разом із дружиною [[Романів Надія Степанівна|Надією Романів]] у бою з військами [[НКВС]] у Перегінському районі (сьогодні [[Рожнятівський район]]) на [[Івано-Франківська область|Івано-Франківщині]] понад річкою [[Лімниця]] біля села [[Осмолода]]<ref>Б. Мак. Полковник Шелест. «За вільну Україну» 27, 30.4, 4, 7, 14.5.96.</ref><ref>''Іван ЧОРНОЛІСЬКИЙ''. Спом'янули «Шелеста».&nbsp;— [[Галичина (газета)|«Галичина»]]</ref><ref>[https://vikna.if.ua/news/category/all/2020/08/25/113474/view Калушани оновили в Осмолоді зупинку та промаркували маршрут до могили командира УПА. ФОТО]</ref>.
⚫
== Нагороди. Пам'ять ==
Нагороджений 25 квітня 1945 року [[Хрест Бойової Заслуги|Срібним Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу]].<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/64676/12-Manzurenko.pdf?sequence=1 ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ]</ref>


⚫
== Нагороди ==

* Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. майор УПА Василь Сидор — «Шелест» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Памятний хрест.jpg|міні|праворуч|300пкс| Хрест на місці загибелі Василя Сидора, його дружини Надії Романів та 4-х охоронців. Урочище Яла, поблизу села [[Осмолода]]]]
[[Файл:Памятний хрест.jpg|міні|праворуч|300пкс| Хрест на місці загибелі Василя Сидора, його дружини Надії Романів та 4-х охоронців. Урочище Яла, поблизу села [[Осмолода]]]]


* В 1993 році перепоховали у братській могилі на так званому Горішньому цвинтарі в Перегінському.<ref>[http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=1586 Розкопки жертв НКВС в Перегінську в 1993 році]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=2479 |title=Рожнятівщина. Слідами нескорених… |accessdate=13 травня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171221022553/http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=2479 |archivedate=21 грудня 2017 |deadurl=yes }}</ref>
16 жовтня 1994 у [[Спасів (Сокальський район)|Спасові]] для вшанування самовідданої боротьби за незалежність [[Україна|України]] полковнику Василю Сидору (Шелесту) відкрито пам'ятник.
* 16 жовтня 1994 у [[Спасів (Сокальський район)|Спасові]] для вшанування самовідданої боротьби за незалежність [[Україна|України]] полковнику Василю Сидору (Шелесту) відкрито пам'ятник.
* Патрон Сокальського [[Пласт (організація)|пластового]] курення число 57.<ref>[http://www.sokal.lviv.ua/novyny-new__4582.html Пластуни станиці Сокаль відкрили новий 2016 пластовий рік!]</ref>
* У багатьох містах України є [[Вулиця Героїв УПА]], до яких належить і Василь Сидор.
* 12.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 009) переданий Степану Дещиці, племіннику Василя Сидора — «Шелеста».


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|20px]] [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] † [[Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА|<span style="color:#CD9B1D">'''Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА'''</span>]] † [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]]
* [[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|20px]] [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] † [[Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА|<span style="color:#CD9B1D">'''Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА'''</span>]] † [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]]
* [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Командири УПА|<span style="color:#698B22">'''Командири УПА'''</span>]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]]
* [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Командири УПА|<span style="color:#698B22">'''Командири УПА'''</span>]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]]
* [[Лицарі ОУН та УПА]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.upa-pereginsk.if.ua/?p=3489 70-ти річчя загибелі командира групи УПА-Захід Василя Сидора «Шелеста», його дружини Софії, охоронців «Бука», «Богдана» і двох невідомих]
* [https://youtu.be/sNCWtaTmc1Y Василь Сидор: полковник, один із творців УПА, крайовий провідник ОУН / Програма «Ген українців» • 28 студія // ВІДЕО]


== Джерела та література ==
== Джерела та література ==
Рядок 86: Рядок 101:
{{Структура УПА-Захід }}
{{Структура УПА-Захід }}
{{Керівництво українських державницьких структур (1940-ві — 1950-ті)}}
{{Керівництво українських державницьких структур (1940-ві — 1950-ті)}}
{{ВП-Портали|Українська повстанська армія|Біографії|Друга світова війна|Україна}}

{{DEFAULTSORT:Сидор-Шелест Василь}}
{{DEFAULTSORT:Сидор-Шелест Василь}}
[[Категорія:УПА-Північ]]
[[Категорія:УПА-Північ]]
[[Категорія:УПА-Захід]]
[[Категорія:УПА-Захід]]
[[Категорія:Діячі ОУН]]
[[Категорія:Шуцманшафт]]
[[Категорія:Шуцманшафт]]
[[Категорія:Уродженці Сокальського району]]
[[Категорія:Уродженці Спасова (Сокальський район)]]
[[Категорія:Учні Сокальської гімназії]]
[[Категорія:Учні Сокальської гімназії]]
[[Категорія:Крайові провідники ОУН]]
[[Категорія:Крайові провідники ОУН]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категорія:Загинули в боях за незалежну Україну]]
[[Категорія:Почесні громадяни Сокаля]]
[[Категорія:Померли в Рожнятівському районі]]
[[Категорія:Поховані в Рожнятівському районі]]

Версія за 17:24, 17 червня 2024

Сидор Василь Дмитрович
Псевдо«Шелест», «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»
Народився24 лютого 1910(1910-02-24)
с. Спасів, Сокальський район, Львівська область
Помер14 квітня 1949(1949-04-14) (39 років)
с. Осмолода, тепер Рожнятівський район, Івано-Франківська область
·Загинув у бою із загоном НКВС
Похованнясмт. Перегінське
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Відомий завдякиучасник батальйону «Нахтігаль»
УчасникДруга світова війна
ПосадаКомандир УПА-Захід
(26 січня 1944 — квітень 1949);
Крайовий провідник ОУН Карпатського краю;
Генеральний суддя ОУН;
Заступник головного командира УПА
Військове звання Полковник
ПартіяОУНР
РідСидори
БатькоДмитро Сидор
У шлюбі зНадія Романів
НагородиСрібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 25.04.1945
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сидор.

Васи́ль Дми́трович Си́дор (Псевдо: «Шелест», «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»; 24 лютого 1910(19100224), с. Спасів, Сокальський район Львівська область  — 14 квітня 1949 (можливо 17 квітня) 1949, поблизу с. Осмолода, тепер Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — полковник УПА, командир оперативної групи УПА-Захід (26 січня 1944 — квітень 1949), крайовий провідник ОУН Карпатського краю, Генеральний суддя ОУН, заступник головного командира УПА.

Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу (1945).

Біографія

Народився 24 лютого 1910 року в селі Спасів, нині Сокальського району Львівської області, в селянській сім'ї.

Навчався в Сокальській гімназії до 1928 року, закінчив гімназію у Перемишлі у 1931 році. Був членом «Пласту» у місті Сокаль, членом Організації вищих класів українських гімназій (ОВКУГ). Входив до «Просвіти», ОУН. Школу підхорунжих у польській армії не закінчив через політичний конфлікт. До 1934 р. був у складі Сокальського повітового проводу ОУН[1].

Військовий референт Краєвої Екзекутиви Північно-Західних Українських Земель (КЕ ПЗУЗ) в 1936 році. З його ініціативи у 1937 році сформувався один з перших повстанських відділів «Вовки», які здійснювали рейди теренами Волині.[1]

За націоналістичну діяльність його двічі заарештовувала польська влада (1935—1936, 1937—1939). В казематах Львівської тюрми йому довелося сидіти до вересня 1939 р.[1][2].

Після приходу радянської адміністрації переїхав до Кракова, де до літа 1940 р. працював у німецькому «уряді праці». Паралельно викладав на старшинських курсах, які проводив Провід ОУН. Зокрема, у 1940—1941 роках читав лекції із підготовки військових спеціалістів для підпільників. Влітку 1940 р. Провід направив його у західні області УРСР, де до осені того ж року був військовим референтом крайового проводу ОУН. Після цього повернувся до Кракова і там був комендантом курсів із підготовки військових спеціалістів і керівного складу ОУН для роботи на території радянської України.

Учасник Другого Великого Збору ОУН у Кракові (1941). Перед початком німецько-радянської війни був командиром 2 сотні легіону «Нахтігаль». У грудні 1941 р. його перевели у 201 батальйон «Шуцманшафт», де служив до грудня 1942 р. командиром третьої сотні 201-го шуцманшафт-батальйону у ранзі поручника.[1]

У  1943 році за діяльність в ОУН його заарештували німці. Після звільнення у лютому 1943 р. Роман Шухевич призначив його керівником військового осередку при Проводі ОУН. У травні 1943 р. Провід ОУН призначив його шефом Крайового військового штабу на Волині. Перебуваючи на цій посаді, отримав військове знання майора УПА. Водночас, за посадою, був членом Головного військового штабу УПА.[1]

Василь Сидор їздив на Чернігівщину для розвідки можливостей там базування УПА. У Києві він застрелив енкаведиста, котрий був на службі у гестапо й який вбив Дмитра Мирона[3].

Член крайового військового штабу (КВШ) УПА на ПЗУЗ влітку 1943 року, Головної Ради ОУН від серпня цього ж року. Член ГВШ УПА, підвищений до звання майора 8 липня 1943 року, крайовий командир УПА-Захід

У січні 1944 р. його призначили заступником крайового провідника ОУН на ЗУЗ Романа Кравчука-Петра і водночас військовим референтом цього ж проводу, тобто командиром найчисельнішого та найактивнішого відтинку групи УПА-Захід (1944—1949). В кінці квітня 1944 року перебував поблизу присілка Дагани, що за 3 км на північний захід від села Верхрати (тепер Верхрата в гміні Горинець-Здруй Любачівського повіту у Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі), де реорганізовував українське підпілля на час переходу радянсько-німецької лінії фронту. В той же час підпорядкував новостворену сотню «Залізняка» командуванню 2-ї Воєнної Округи «Буг», безпосередньо заступнику командира ВО-2 Мирославу Онишкевичу («Оресту»)[4].

Іменований УГВР полковником УПА в 1946 році. Заступник головного командира УПА.

У першій половині літа 1947 став керівником одного із найбільших і найпотужніших підпільних об'єднань — Карпатського крайового проводу ОУН. Водночас за цією посадою він входив до складу Проводу ОУН та був обраний головним суддею організації.

Загибель

Із 25 жовтня по 15 листопада 1946-го на території Болехівського району Станіславської області була проведена військово-чекістська операція із ліквідації В. Сидора-Шелеста і Я. Мельника-Роберта. В ході неї були ліквідовані: крайовий провідник Роберт, заступник референта СБ крайового проводу Тирса, технічний референт СБ того ж проводу Скала. Захоплені зв'язкові крайового проводу. Чекістам вдалося встановити, що Шелест справді переховувався у районі гори Чорна-Сигла Болехівського району, проте він зумів втекти.[1]

Загинув 14(за іншими даними 17) квітня 1949 року разом із дружиною Надією Романів у бою з військами НКВС у Перегінському районі (сьогодні Рожнятівський район) на Івано-Франківщині понад річкою Лімниця біля села Осмолода[5][6][7].

Нагороди

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. майор УПА Василь Сидор — «Шелест» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Вшанування пам'яті

Хрест на місці загибелі Василя Сидора, його дружини Надії Романів та 4-х охоронців. Урочище Яла, поблизу села Осмолода
  • В 1993 році перепоховали у братській могилі на так званому Горішньому цвинтарі в Перегінському.[8][9]
  • 16 жовтня 1994 у Спасові для вшанування самовідданої боротьби за незалежність України полковнику Василю Сидору (Шелесту) відкрито пам'ятник.
  • Патрон Сокальського пластового курення число 57.[10]
  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Василь Сидор.
  • 12.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 009) переданий Степану Дещиці, племіннику Василя Сидора — «Шелеста».

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е УІНП. 1910 - народився Василь Сидор, полковник УПА. УІНП (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
  2. ↑ Василь Сидор (Шелест). Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 8 серпня 2010.
  3. ↑ С. Мудрик-Мечник. Шляхами підпілля революційної ОУН. Причинки до історії Львів, «Універсум» 1997
  4. ↑ Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944—1947: Документи і матеріяли., Торонто-Львів, 2012. — С. 627, ст. 408
  5. ↑ Б. Мак. Полковник Шелест. «За вільну Україну» 27, 30.4, 4, 7, 14.5.96.
  6. ↑ Іван ЧОРНОЛІСЬКИЙ. Спом'янули «Шелеста». — «Галичина»
  7. ↑ Калушани оновили в Осмолоді зупинку та промаркували маршрут до могили командира УПА. ФОТО
  8. ↑ Розкопки жертв НКВС в Перегінську в 1993 році
  9. ↑ Рожнятівщина. Слідами нескорених…. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 13 травня 2019.
  10. ↑ Пластуни станиці Сокаль відкрили новий 2016 пластовий рік!

Посилання

Джерела та література

ВО-2 «Буг»
(з 1.09.1944 вкл. ВО-1 «Башта»)
ВО-3 «Лисоня»
ВО-4 «Говерла»
(з … вкл. ВО-5 «Маківка»)
ВО-6 «Сян»
(з 11.1944 до 04.1945 входила до ВО-2 «Буг»)
Інше
УПА-Захід-Карпати (тимчасова: 08-09.1944) • ВО-7 «Сучава» (запланована) • ВО-8 «Срібна» (запланована)
УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сидор_Василь_Дмитрович&oldid=42832283