Медведєв Дмитро Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
твердження без джерел, порушення ВП:ОД, ВП:НТЗ
Мітка: Скасування
м Відкинуто редагування 31.144.117.9 (обговорення) до зробленого Keneris за запитом MBH
Мітка: Відкіт
(Не показані 40 проміжних версій 26 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
| оригінальне ім'я = {{lang-ru|Дмитрий Анатольевич Медведев}}
| оригінальне ім'я = {{lang-ru|Дмитрий Анатольевич Медведев}}
| жінка =
| жінка =
| зображення = Дмитрий Медведев (08-04-2022).jpg
| зображення = Dmitry Medvedev October 2018 (cropped).jpg
| розмір_зображення = 240px
| розмір_зображення = 240px
| підпис_під_зображенням =
| підпис_під_зображенням =
Рядок 49: Рядок 49:
{{Іменна вогнепальна зброя}} [[Файл:Краповый берет (рисунок).png|45px]]
{{Іменна вогнепальна зброя}} [[Файл:Краповый берет (рисунок).png|45px]]
| звання = [[Файл:RAF A F5-Polkovniken after2010h.png|55px]]<br/>[[Полковник]] ВС РФ
| звання = [[Файл:RAF A F5-Polkovniken after2010h.png|55px]]<br/>[[Полковник]] ВС РФ
| дата народження = [[14 вересня]] [[1965]] (58 років)
}}
}}
'''Дмитро́ Анато́лійович Медве́дєв''' ({{lang-ru|Дми́трий Анато́льевич Медве́дев}}, {{нар}} [[14 вересня]] [[1965]], [[Санкт-Петербург|Ленінград]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— [[Росія|російський]] державний і [[політик|політичний діяч]]. Заступник голови [[Рада Безпеки Російської Федерації|Ради Безпеки РФ]] з 16 січня 2020 року.
'''Дмитро́ Анато́лійович Медве́дєв''' ({{lang-ru|Дми́трий Анато́льевич Медве́дев}}; {{нар}} [[14 вересня]] [[1965]], [[Санкт-Петербург|Ленінград]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— [[Росія|російський]] державний і [[політик|політичний діяч]]. Заступник голови [[Рада Безпеки Російської Федерації|Ради Безпеки РФ]] з 16 січня 2020 року.


[[Голова Уряду Російської Федерації]] (з 8 травня 2012 до 15 січня 2020 року).<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/lib/14160889/|title=Медведев, Дмитрий — председатель правительства Российской Федерации|publisher=''Лента.ру''|lang=ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HKcwU6tO?url=http://lenta.ru/lib/14160889/|archivedate=2013-06-12|accessdate=2006-12-22|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://premier.gov.ru/biography/|title=Биография премьер-министра России Д.А. Медведева|author=|website=|date=|publisher=premier.gov.ru|lang=ru|accessdate=2018-09-01|archive-date=13 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190813135908/http://premier.gov.ru/biography/}}</ref> Третій [[Президент Російської Федерації]] (з 7 травня 2008 до 7 травня 2012 року). Голова політичної партії «[[Єдина Росія]]» (з 26 травня 2012). У 2000—2001, 2002—2008&nbsp;рр.&nbsp;— голова ради директорів ВАТ [[Газпром]]. З 14 листопада 2005 року до 7 травня 2008 року&nbsp;— перший заступник голови Уряду Російської Федерації, куратор пріоритетних національних проєктів. [[Кандидат юридичних наук]] (1990). За президентства Медведєва Росія почала [[Російсько-грузинська війна (2008)|російсько-грузинську війну]] результатом, якої встала окупація територій Грузії та утворення [[Південна Осетія|Південої Осетії]] та [[Республіка Абхазія|Абхазії]].
[[Голова Уряду Російської Федерації]] (з 8 травня 2012 до 15 січня 2020 року).<ref>{{cite web|url=http://lenta.ru/lib/14160889/|title=Медведев, Дмитрий — председатель правительства Российской Федерации|publisher=''Лента.ру''|lang=ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HKcwU6tO?url=http://lenta.ru/lib/14160889/|archivedate=2013-06-12|accessdate=2006-12-22|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://premier.gov.ru/biography/|title=Биография премьер-министра России Д.А. Медведева|author=|website=|date=|publisher=premier.gov.ru|lang=ru|accessdate=2018-09-01|archive-date=13 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190813135908/http://premier.gov.ru/biography/}}</ref> Третій [[Президент Російської Федерації]] (з 7 травня 2008 до 7 травня 2012 року). Голова політичної партії «[[Єдина Росія]]» (з 26 травня 2012). У 2000—2001, 2002—2008&nbsp;рр.&nbsp;— голова ради директорів ВАТ [[Газпром]]. З 14 листопада 2005 року до 7 травня 2008 року&nbsp;— перший заступник голови Уряду Російської Федерації, куратор пріоритетних національних проєктів. [[Кандидат юридичних наук]] (1990). За президентства Медведєва Росія почала [[Російсько-грузинська війна (2008)|російсько-грузинську війну]] результатом, якої встала окупація територій Грузії та утворення [[Південна Осетія|Південної Осетії]] та [[Республіка Абхазія|Абхазії]].


За висновками низки матеріалів Фонду боротьби з корупцією [[Навальний Олексій Анатолійович|Олексія Навального]], зокрема відомого розслідування «Він вам не Дімон», він володіє декількома дачами і резиденціями.<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=qrwlk7_GF9g|назва=Он вам не Димон|видавець=Алексей Навальный|дата=2 березня 2017|вебсайт=YouTube|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021|archive-date=28 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170328021257/https://www.youtube.com/watch?v=qrwlk7_GF9g}}</ref> Від початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномаштабного російського вторгнення в Україну]] 2022 знаходиться під персональними [[Санкції проти Росії (2022)|санкціями]] [[Європейський Союз|Євросоюза]], [[Велика Британія|Великобританії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада|Канади]], [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] та [[Японія|Японії]]<ref>{{Cite web|title=Евросоюз внес в санкционные списки Медведева, Мишустина и Колокольцева|url=https://lenta.ru/news/2022/02/26/mnogo_sankciy/|website=Lenta.RU|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=11 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220611085020/https://lenta.ru/news/2022/02/26/mnogo_sankciy/}}</ref><ref>{{Cite web|title=FACT SHEET: United States, G7 and EU Impose Severe and Immediate Costs on Russia|url=https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/04/06/fact-sheet-united-states-g7-and-eu-impose-severe-and-immediate-costs-on-russia/|website=The White House|date=2022-04-06|accessdate=2022-06-11|language=en-US|archive-date=14 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220514023352/https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/04/06/fact-sheet-united-states-g7-and-eu-impose-severe-and-immediate-costs-on-russia/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Собянин, Медведев и Эрнст попали под британские санкции|url=https://www.rbc.ru/politics/15/03/2022/62308d489a7947f0a1169306|website=РБК|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=8 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220608061133/https://www.rbc.ru/politics/15/03/2022/62308d489a7947f0a1169306}}</ref><ref>{{Cite web|title=Канада ввела санкции против Медведева, Мишустина, Силуанова, Собянина, Беглова|url=https://www.mk.ru/politics/2022/03/03/kanada-vvela-sankcii-protiv-medvedeva-mishustina-siluanova-sobyanina-beglova.html|website=www.mk.ru|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=11 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220611085020/https://www.mk.ru/politics/2022/03/03/kanada-vvela-sankcii-protiv-medvedeva-mishustina-siluanova-sobyanina-beglova.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Новая Зеландия закрыла страну от Путина и Медведева|url=https://vesiskitim.ru/2022/03/07/272924-novaya-zelandiya-zakryla-stranu-ot-putina-i-medvedeva|website=Весь Искитим – главные новости|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=8 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220608064031/https://vesiskitim.ru/2022/03/07/272924-novaya-zelandiya-zakryla-stranu-ot-putina-i-medvedeva}}</ref>. Перебуває в розшуку СБУ за звинуваченнями в посяганні на територіальну цілісність й недоторканість України.
За висновками низки матеріалів Фонду боротьби з корупцією [[Навальний Олексій Анатолійович|Олексія Навального]], зокрема відомого розслідування «Він вам не Дімон», він володіє декількома дачами і резиденціями.<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=qrwlk7_GF9g|назва=Он вам не Димон|видавець=Алексей Навальный|дата=2 березня 2017|вебсайт=YouTube|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021|archive-date=28 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170328021257/https://www.youtube.com/watch?v=qrwlk7_GF9g}}</ref> Від початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномаштабного російського вторгнення в Україну 2022 року]] перебуває під персональними [[Санкції проти Росії (2022)|санкціями]] [[Європейський Союз|Євросоюза]], [[Велика Британія|Великобританії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада|Канади]], [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] та [[Японія|Японії]]<ref>{{Cite web|title=Евросоюз внес в санкционные списки Медведева, Мишустина и Колокольцева|url=https://lenta.ru/news/2022/02/26/mnogo_sankciy/|website=Lenta.RU|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=11 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220611085020/https://lenta.ru/news/2022/02/26/mnogo_sankciy/}}</ref><ref>{{Cite web|title=FACT SHEET: United States, G7 and EU Impose Severe and Immediate Costs on Russia|url=https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/04/06/fact-sheet-united-states-g7-and-eu-impose-severe-and-immediate-costs-on-russia/|website=The White House|date=2022-04-06|accessdate=2022-06-11|language=en-US|archive-date=14 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220514023352/https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/04/06/fact-sheet-united-states-g7-and-eu-impose-severe-and-immediate-costs-on-russia/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Собянин, Медведев и Эрнст попали под британские санкции|url=https://www.rbc.ru/politics/15/03/2022/62308d489a7947f0a1169306|website=РБК|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=8 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220608061133/https://www.rbc.ru/politics/15/03/2022/62308d489a7947f0a1169306}}</ref><ref>{{Cite web|title=Канада ввела санкции против Медведева, Мишустина, Силуанова, Собянина, Беглова|url=https://www.mk.ru/politics/2022/03/03/kanada-vvela-sankcii-protiv-medvedeva-mishustina-siluanova-sobyanina-beglova.html|website=www.mk.ru|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=11 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220611085020/https://www.mk.ru/politics/2022/03/03/kanada-vvela-sankcii-protiv-medvedeva-mishustina-siluanova-sobyanina-beglova.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Новая Зеландия закрыла страну от Путина и Медведева|url=https://vesiskitim.ru/2022/03/07/272924-novaya-zelandiya-zakryla-stranu-ot-putina-i-medvedeva|website=Весь Искитим – главные новости|accessdate=2022-06-11|language=ru|archive-date=8 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220608064031/https://vesiskitim.ru/2022/03/07/272924-novaya-zelandiya-zakryla-stranu-ot-putina-i-medvedeva}}</ref>. Перебуває в розшуку СБУ за звинуваченнями в посяганні на територіальну цілісність й недоторканість України.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 116: Рядок 117:
1 березня 2011 року почалась реформа МВС&nbsp;— міліція в Російській Федерації офіційно припинила своє існування. Переатестація співробітників почалася з керівників центрального апарату і територіальних органів МВС, а потім її почали проходити старший, середній і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ. Співробітники, що не пройшли атестацію або відмовилися від її проходження, були звільнені з лав МВС.
1 березня 2011 року почалась реформа МВС&nbsp;— міліція в Російській Федерації офіційно припинила своє існування. Переатестація співробітників почалася з керівників центрального апарату і територіальних органів МВС, а потім її почали проходити старший, середній і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ. Співробітники, що не пройшли атестацію або відмовилися від її проходження, були звільнені з лав МВС.


2012 року вирішив не балотуватися в президенти на другий термін.
22 грудня 2011 року президент Медведев під час виступу перед парламентом пообіцяв масштабні реформи політичної системи країни. Проте в експертному середовищі назвали ці пропозиції запізнілими. У президентському зверненні Медведев запропонував повернутись до прямих виборів очільників регіонів, простити порядок реєстрації партій та запровадити пропорційне представництво з 225 округів на виборах до Держдуми. Окрім політичних реформ, Медведев також виступив за створення громадського телебачення <ref>[https://www.dw.com/uk/ Експерти про ідеї реформ від Медвєдєва – непогано, але запізно]</ref>.

2012 року прийняв рішення не балотуватися в Президенти на другий термін.


== Голова Уряду (2012—2020) ==
== Голова Уряду (2012—2020) ==
Рядок 139: Рядок 138:
24 липня 2018 року Держдума в остаточному читанні ухвалила закон про ПДВ, потім його схвалила Рада Федерації. Новий закон про підвищення ПДВ набув чинності з 1 січня 2019 року<ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ru/economics/14/06/2018/5b2237879a79474a23f0b576 |title=Медведєв оголосив про підвищення ПДВ у Росії |accessdate=13 серпня 2018 |archive-date=4 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180804015245/https://www.rbc.ru/economics/14/06/2018/5b2237879a79474a23f0b576 }}</ref>.
24 липня 2018 року Держдума в остаточному читанні ухвалила закон про ПДВ, потім його схвалила Рада Федерації. Новий закон про підвищення ПДВ набув чинності з 1 січня 2019 року<ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ru/economics/14/06/2018/5b2237879a79474a23f0b576 |title=Медведєв оголосив про підвищення ПДВ у Росії |accessdate=13 серпня 2018 |archive-date=4 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180804015245/https://www.rbc.ru/economics/14/06/2018/5b2237879a79474a23f0b576 }}</ref>.


15 січня 2020 року, через дві години після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним [http://www.kremlin.ru/events/president/news/62582 послання Президента Росії Федеральним Зборам РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200422152817/http://www.kremlin.ru/events/president/news/62582 |date=22 квітня 2020 }}, Медведєв оголосив про відхід у відставку уряду в повному складі, ухвалюючи таке рішення на тлі фундаментальних змін в [[Конституція Російської Федерації|Конституцію]], які були запропоновані президентом у цьому зверненні. Путін доручив старому складу виконувати обов'язки до призначення нового уряду і запропонував призначити Дмитра Медведєва на посаду заступника голови [[Рада Безпеки Російської Федерації|Ради Безпеки РФ]].
15 січня 2020 року, через дві години після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним послання Президента Росії Федеральним Зборам РФ <ref>{{Cite web |url=http://www.kremlin.ru/events/president/news/62582 |title=Архівована копія |accessdate=2020-04-21 |archive-date=2020-04-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200422152817/http://www.kremlin.ru/events/president/news/62582 }}</ref>, Медведєв оголосив про відхід у відставку уряду в повному складі, ухвалюючи таке рішення на тлі фундаментальних змін в [[Конституція Російської Федерації|Конституцію]], які були запропоновані президентом у цьому зверненні. Путін доручив старому складу виконувати обов'язки до призначення нового уряду і запропонував призначити Дмитра Медведєва на посаду заступника голови [[Рада Безпеки Російської Федерації|Ради Безпеки РФ]].


== Заступник голови Ради безпеки РФ ==
== Заступник голови Ради безпеки РФ ==
Указом Президента Росії від 16 січня 2020 року Медведєв призначений заступником голови [[Рада Безпеки Російської Федерації|Ради Безпеки РФ]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kremlin.ru/acts/news/62595 |title=підписано Указ Про заступника Голови Ради Безпеки Російської Федерації / kremlin.ru, 16 січня 2020 |accessdate=21 квітня 2020 |archive-date=17 травня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200517073446/http://kremlin.ru/acts/news/62595 }}</ref>. Грошовий оклад встановлено у розмірі 618 713 руб.<ref>{{Cite web |url=https://news.mail.ru/politics/40399388/?frommail=1 |title=Медведєв буде отримувати 618 713 рублів на місяць на новій роботі |accessdate=21 квітня 2020 |archive-date=15 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210115145229/https://news.mail.ru/politics/40399388/?frommail=1 }}</ref> 16 березня 2023 року італійська розвідка попередила про можливе планування замаху на міністра оборони країни Гвідо Крозетто. Як пишуть італійські ЗМІ, замах замовив Дмитро Медведев за винагороду 15 мільйонів доларів. Італійську розвідку занепокоїли заяви Медведева, який назвав Крозетто «рідкісним дурнем». Так російський політик відреагував на заявву Крозетто про те, що в разі входження танків РФ до Києва почалась би Третя світова війна <ref>[https://www.unian.ua/world/medvedyev-zamoviv-zamah-na-ministra-oboroni-italiji-zmi-12180840.html Медведєв замовив замах на міністра оборони Італії - ЗМІ]</ref>.
Указом президента Росії від 16 січня 2020 року Медведєва призначено заступником голови [[Рада Безпеки Російської Федерації|Ради Безпеки РФ]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kremlin.ru/acts/news/62595 |title=підписано Указ Про заступника Голови Ради Безпеки Російської Федерації / kremlin.ru, 16 січня 2020 |accessdate=21 квітня 2020 |archive-date=17 травня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200517073446/http://kremlin.ru/acts/news/62595 }}</ref>. 16 березня 2023 року італійська розвідка попередила про можливе планування замаху на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. За даними італійських ЗМІ, замах замовив Медвєдєв за $15 млн. Медвєдєв назвав Крозетто «рідкісним дурнем» у відповідь на заявву Крозетто, що в разі входження танків РФ до Києва почалась би Третя світова війна <ref>[https://www.unian.ua/world/medvedyev-zamoviv-zamah-na-ministra-oboroni-italiji-zmi-12180840.html Медведєв замовив замах на міністра оборони Італії - ЗМІ]</ref>.


== Нагороди ==
== Нагороди ==
Рядок 160: Рядок 159:


== Цікаві факти ==
== Цікаві факти ==
Зріст Медведєва&nbsp;— 162&nbsp;см, це один із найнижчих на зріст сучасних політичних керівників держав світу<ref>[http://www.gpu.ua/index.php?&id=212761&s=3_nsv Медведєв може виявитися найнижчим правителем у світі]</ref><ref>[http://www.rmf.fm/fakty/?id=132848 Liliput Miedwiediew, czyli coraz niższi prezydenci Rosji]{{ref-pl}}</ref>, найнижчий лідером [[СРСР]] і [[Росія|Росії]] з часів [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] (той мав зріст 158 см)<ref>[https://archive.is/20120716155400/shorec.livejournal.com/972388.html Много было шуток про рост Медведева, а как с этим у исторических личностей…]{{ref-ru}}</ref>.
Зріст Медведєва&nbsp;— 162&nbsp;см, це один із найнижчих на зріст сучасних політичних керівників держав світу<ref>[http://www.gpu.ua/index.php?&id=212761&s=3_nsv Медведєв може виявитися найнижчим правителем у світі]</ref><ref>[http://www.rmf.fm/fakty/?id=132848 Liliput Miedwiediew, czyli coraz niższi prezydenci Rosji]{{ref-pl}}</ref>, найнижчий лідером [[СРСР]] і [[Росія|Росії]] з часів [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] (той мав зріст 158 см)<ref>[https://archive.today/20120716155400/shorec.livejournal.com/972388.html Много было шуток про рост Медведева, а как с этим у исторических личностей…]{{ref-ru}}</ref>.

== Антиукраїнські погляди та висловлювання ==
Дмитро Медведєв називав Україну Малоросією і в інтерв′ю російським пропагандистам стверджував, що Україна&nbsp;— це частина [[Росія|Росії]] і вона завжди була населена російським населенням.<ref>[https://gtmedia.ge/ru/news/politics/medvedev-opravdal-voinu-s-gruziei-i-nazval-ukrainu-malorossiei Медведев оправдал войну с Грузией и назвал Украину «Малороссией»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230324210412/https://gtmedia.ge/ru/news/politics/medvedev-opravdal-voinu-s-gruziei-i-nazval-ukrainu-malorossiei |date=2023-03-24 }}{{ref-ru}}</ref><ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2023/03/23/7394682/ Медведєв каже, що Росія почала війну, бо Україна&nbsp;— це частина Росії]</ref> Дмитро Медведєв також вживає слово «малоросійські» та назвав столицю України [[Київ]] російським містом.<ref>[https://rtvi.com/news/medvedev-nazval-ukrainskie-vlasti-vragami-hrista/ Медведев назвал украинские власти «врагами Христа»]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://www.rbc.ru/rbcfreenews/637a17979a794742bfb2b60b Медведев назвал Киев русским городом в ответ на план Украины вернуть Крым]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://t.me/s/medvedev_telegram Дмитрий Медведев. Телеграм-блог]{{ref-ru}}</ref> Д. Медведєв заявив, що Росія завжди буде воювати з Україною та буде прагнути ліквідувати Україну.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2024/01/17/7437637/ Медведєв заявив, що Росія ніколи не відчепиться від України]</ref> Д. Медведєв у своєму telegram-блозі також погрожує іншим країнам.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2024/02/7/7440761/ Медведєв знову погрожує світу "апокаліпсисом]</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 196: Рядок 198:
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]]
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]]
[[Категорія:Дмитро Медведєв]]
[[Категорія:Дмитро Медведєв]]
[[Категорія:Путіністи]]
[[Категорія:Відмічені в українофобії]]
[[Категорія:Відмічені в українофобії]]
[[Категорія:Конспірологи]]
[[Категорія:Відеоблогери Росії]]

Версія за 08:36, 18 червня 2024

Дмитро Анатолійович Медведєв
рос. Дмитрий Анатольевич Медведев
Дмитро Анатолійович Медведєв
Дмитро Анатолійович Медведєв
Заступник голови Ради Безпеки Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з16 січня 2020
ПрезидентВолодимир Путін
Попередникпосада заснована
Голова партії «Єдина Росія»
Нині на посаді
На посаді з26 травня 2012
ПопередникВолодимир Путін
Голова Уряду Російської Федерації
8 травня 2012 — 15 січня 2020
ПопередникВолодимир Путін
НаступникМихайло Мішустін
3-й Президент Російської Федерації
7 травня 2008 — 7 травня 2012
Прем'єр-міністрВолодимир Путін
ПопередникВолодимир Путін
НаступникВолодимир Путін

Народився14 вересня 1965(1965-09-14) (58 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Відомий якправник, політик, підприємець
Місце роботиСанкт-Петербурзький державний університет
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Національністьросіянин
ОсвітаЛенінградський державний університет ім. А. А. Жданова
Alma materюридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1987)
Політична партіяЄдина Росія
БатькоМедведєв Анатолій Опанасович
МатиМедведєва Юлія Веніамінівна
У шлюбі зСвітлана Медведєва
Дітисин Ілля
Професіяполітик, юрист
Звання
Полковник ВС РФ
РелігіяРосійська православна церква
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
da-medvedev.ru

Дмитро́ Анато́лійович Медве́дєв (рос. Дми́трий Анато́льевич Медве́дев; нар. 14 вересня 1965, Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — російський державний і політичний діяч. Заступник голови Ради Безпеки РФ з 16 січня 2020 року.

Голова Уряду Російської Федерації (з 8 травня 2012 до 15 січня 2020 року).[1][2] Третій Президент Російської Федерації (з 7 травня 2008 до 7 травня 2012 року). Голова політичної партії «Єдина Росія» (з 26 травня 2012). У 2000—2001, 2002—2008 рр. — голова ради директорів ВАТ Газпром. З 14 листопада 2005 року до 7 травня 2008 року — перший заступник голови Уряду Російської Федерації, куратор пріоритетних національних проєктів. Кандидат юридичних наук (1990). За президентства Медведєва Росія почала російсько-грузинську війну результатом, якої встала окупація територій Грузії та утворення Південної Осетії та Абхазії.

За висновками низки матеріалів Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, зокрема відомого розслідування «Він вам не Дімон», він володіє декількома дачами і резиденціями.[3] Від початку повномаштабного російського вторгнення в Україну 2022 року перебуває під персональними санкціями Євросоюза, Великобританії, США, Канади, Нової Зеландії та Японії[4][5][6][7][8]. Перебуває в розшуку СБУ за звинуваченнями в посяганні на територіальну цілісність й недоторканість України.

Життєпис

Народився 14 вересня 1965 року в Ленінграді.

Батько — Анатолій Опанасович Медведєв, професор Ленінградського технологічного інституту імені Ленради (помер 2004 року); мати — Юлія Веніамінівна (дівоче прізвище — Шапошникова), філологиня, — викладала в Педагогічному інституті ім. Герцена, пізніше працювала екскурсоводом у музеї.

Освіта

Закінчив юридичний факультет Ленінградського університету (як і багато пітерських наближених Путіна). Після вступу до університету з 1982 до 1983 року працював лаборантом в технологічному інституті, щоб мати надбавку до стипендії. Після закінчення ЛДУ Медведєв вступив до аспірантури й 1990 року захистив кандидатську дисертацію з приватного права. 1990 року почав працювати в Ленінградській міській раді народних депутатів. З 1990 до 1999 року Медведєв був асистентом, потім доцентом кафедри Санкт-Петербурзького державного університету.

Кандидат юридичних наук, доцент.

Кар'єра

Медведєв — наймолодший з петербурзького оточення Путіна, знає Путіна з 1990 року, який тоді був головою комітету із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга й часто співпрацював з Дмитром Медведєвим як юридичним експертом. Експертом комітету, який очолював Путін, Медведєв був з 1991 до середини 90-х років.

У листопаді 1999 року, коли Володимир Путін був прем'єром Росії, Медведєв був призначений на посаду заступника керівника апарату уряду. У грудні 1999 року указом в. о. президента Росії Володимира Путіна був призначений заступником керівника адміністрації президента, і довгий час працював заступником Олександра Волошина. У лютому-березні 2000 року очолював передвиборчий штаб кандидата на пост президента РФ Володимира Путіна. У червні 2000 року був призначений першим заступником Керівника Адміністрації Президента РФ.

У червні 2000 року увійшов до складу ради директорів ВАТ «Газпром» як представник держави і був обраний його головою. Через рік обійняв посаду заступника голови ради директорів ВАТ «Газпром». Улітку 2002 року був обраний головою ради директорів компанії.

2001 року в складі колективу авторів отримав премію уряду Російської Федерації в галузі освіти за створення тритомного підручника «Цивільне право для юридичних вищих навчальних закладів», що згодом неодноразово перевидавався. Медведєв відомий у колі фахівців своїми працями в області транспортного права, правосуб'єктності юридичних осіб та правового регулювання кредитних і розрахункових відносин.

У жовтні 2003 року призначений керівником адміністрації президента РФ. У березні 2004 року в ході реорганізації адміністрації зберіг свою посаду.

З 2005 року — почесний доктор права юридичного факультету СПбДУ.

14 листопада 2005 року призначений першим заступником голови уряду.

Медведєв — один з найближчих до президента Путіна федеральних чиновників. На виборах президента Росії 2004 року очолював передвиборчий штаб кандидата в президенти Володимира Путіна.

Президент Російської Федерації (2008—2012)

Інавгурація, 7 травня 2008 року

10 грудня 2007 року Путін разом з пропрезидентською партією «Єдина Росія» підтримав кандидатуру Медведєва як нового президента Росії на виборах 2008 року.

2 березня 2008 Дмитро Медведєв переміг на президентських виборах в Росії з результатом 70,28 % голосів. 7 травня склав присягу й обійняв посаду третього президента Російської Федерації.

Російсько-грузинська війна

У серпні 2008 року загострилися відносини в Південній Осетії — зоні присутності російських миротворців. Введення грузинських військ на територію невизнаної республіки та обстріл її столиці міста Цхінвалі Медведєв назвав актом агресії проти миротворців і мирних жителів. 9 серпня він заявив про початок операції «з примусу до миру» — у той же день до Південної Осетії ввійшли російські танки та бронетранспортери, а російські ВПС завдали авіаударів по військових об'єктах на території Грузії. План врегулювання в зоні грузино-південноосетинського конфлікту, вироблений у ході переговорів президента Медведєва з президентом Франції Ніколя Саркозі, був підписаний того ж місяця.

26 серпня Медведєв заявив, що підписав укази про визнання Російською Федерацією незалежності Південної Осетії та Абхазії (тимчасово окуповані території Грузії).

20 грудня 2007 року під час подачі документів у Центральну виборчу комісію Російської Федерації повідомив, що покине пост голови Ради директорів ВАТ «Газпром», якщо буде обраний президентом Росії, відповідно до законодавства[9].

Виборчий штаб Дмитра Медведєва очолив керівник Адміністрації президента Сергій Собянін, який пішов у відпустку на час роботи в ньому.

На зустрічі з президентом США Обамою, 2009

2 березня 2008 року обраний на посаду президента Російської Федерації. Залишаючись членом Уряду, був обраним Президентом Російської Федерації аж до офіційного вступу на посаду президента Російської Федерації.

27 травня 2008 року Дмитро Медведєв склав з себе повноваження голови Ради директорів ВАТ «Газпром»[10], рівно через місяць його наступником на цій посаді стане Віктор Зубков, який також став наступником Медведєва на посту першого віцепрем'єра[11].

Подальші події

3 липня 2008 року Медведєвим була прийнята нова «Концепція державної політики Російської Федерації щодо російського козацтва», метою якої є розвиток державної політики РФ щодо «відродження російського козацтва».

6 вересня 2008 року указом № 1316 «Про деякі питання Міністерства внутрішніх справ РФ»[12] ліквідував Департамент з боротьби з організованою злочинністю, а також всю регіональну систему Убозів.

У зверненні Федеральним зборам, зачитаному 5 листопада 2008 року в Георгіївському залі Великого Кремлівського палацу, Медведєв розкритикував США і запропонував внести поправки до Конституції Росії.

10 вересня 2009 року опублікував в інтернеті статтю «Росія, вперед!», де виклав свої погляди на майбутнє Росії та окреслив пріоритетні напрямки. Фраза Мєдвєдєва стала мемом у рунеті. Більшості росіянам відомий вислів «Роисся вперде».

У квітні 2010 року провів переговори з тодішнім президентом України Януковичем, за підсумками яких було підписано Харківські угоди.

1 березня 2011 року почалась реформа МВС — міліція в Російській Федерації офіційно припинила своє існування. Переатестація співробітників почалася з керівників центрального апарату і територіальних органів МВС, а потім її почали проходити старший, середній і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ. Співробітники, що не пройшли атестацію або відмовилися від її проходження, були звільнені з лав МВС.

2012 року вирішив не балотуватися в президенти на другий термін.

Голова Уряду (2012—2020)

Путін, Медведєв і голова Держдуми РФ Володін у Думі РФ, 8 травня 2018 року
Засідання Уряду РФ під головуванням Дмитра Медведєва, Москва, Будинок Уряду, 6 червня 2018

7 травня 2012 року Президент Росії Путін вніс до Держдуми РФ кандидатуру Медведєва для отримання згоди на призначення його Головою Уряду РФ.

З 21 травня 2012 року — голова уряду РФ.[13]

26 травня 2012 року обраний головою партії «Єдина Росія»[14].

8 травня 2018 року Держдума РФ дала свою згоду (за призначення Медведєва прем'єром проголосували 374 депутати від Єдиної Росії та ЛДПР, а 56 депутатів від фракцій Справедлива Росія та КПРФ проголосували проти[15]).

Другий уряд Медведєва було остаточно сформовано 18 травня 2018 року.[16][17]

Медведєв у своїй першій промові пообіцяв внести законопроєкт про пенсійну реформу в Державну думу[18]. Такий законопроєкт він представив росіянам 14 червня, а через два дні вніс в Думу, законопроєкт був розглянутий протягом літа і вересня та остаточно прийнятий 3 жовтня. Пенсійна реформа (2019—2028) стартувала 1 січня 2019 року.

Одночасно з пенсійним законопроєктом, 14 червня 2018 року, глава уряду Дмитро Медведєв оголосив про підвищення ПДВ до 20 %.

24 липня 2018 року Держдума в остаточному читанні ухвалила закон про ПДВ, потім його схвалила Рада Федерації. Новий закон про підвищення ПДВ набув чинності з 1 січня 2019 року[19].

15 січня 2020 року, через дві години після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним послання Президента Росії Федеральним Зборам РФ [20], Медведєв оголосив про відхід у відставку уряду в повному складі, ухвалюючи таке рішення на тлі фундаментальних змін в Конституцію, які були запропоновані президентом у цьому зверненні. Путін доручив старому складу виконувати обов'язки до призначення нового уряду і запропонував призначити Дмитра Медведєва на посаду заступника голови Ради Безпеки РФ.

Заступник голови Ради безпеки РФ

Указом президента Росії від 16 січня 2020 року Медведєва призначено заступником голови Ради Безпеки РФ[21]. 16 березня 2023 року італійська розвідка попередила про можливе планування замаху на міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. За даними італійських ЗМІ, замах замовив Медвєдєв за $15 млн. Медвєдєв назвав Крозетто «рідкісним дурнем» у відповідь на заявву Крозетто, що в разі входження танків РФ до Києва почалась би Третя світова війна [22].

Нагороди

  • Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 10 серпня 2010)[23]
  • Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (Україна, 1 вересня 2011)[24]
  • Медведєв — дійсний державний радник РФ 1 класу, член президії координаційної ради Російського союзу юристів.

Санкції, розслідування

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[25]. Знаходиться під санкційними списками Євросоюзу, США, Канади, Нової Зеландії та Японії.

З жовтня 2022 року перебуває в розшуку СБУ за звинуваченнями в посяганні на територіальну цілісність й недоторканість України[26].

Родина

  • Дружина Світлана (Лінник),
  • син Ілля 1995 року народження

Цікаві факти

Зріст Медведєва — 162 см, це один із найнижчих на зріст сучасних політичних керівників держав світу[27][28], найнижчий лідером СРСР і Росії з часів Микити Хрущова (той мав зріст 158 см)[29].

Антиукраїнські погляди та висловлювання

Дмитро Медведєв називав Україну Малоросією і в інтерв′ю російським пропагандистам стверджував, що Україна — це частина Росії і вона завжди була населена російським населенням.[30][31] Дмитро Медведєв також вживає слово «малоросійські» та назвав столицю України Київ російським містом.[32][33][34] Д. Медведєв заявив, що Росія завжди буде воювати з Україною та буде прагнути ліквідувати Україну.[35] Д. Медведєв у своєму telegram-блозі також погрожує іншим країнам.[36]

Див. також

Примітки

  1. Медведев, Дмитрий — председатель правительства Российской Федерации (рос.). Лента.ру. Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2006.
  2. Биография премьер-министра России Д.А. Медведева (рос.). premier.gov.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 1 вересня 2018.
  3. Он вам не Димон. YouTube. Алексей Навальный. 2 березня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 3 червня 2021.
  4. Евросоюз внес в санкционные списки Медведева, Мишустина и Колокольцева. Lenta.RU (рос.). Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  5. FACT SHEET: United States, G7 and EU Impose Severe and Immediate Costs on Russia. The White House (амер.). 6 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  6. Собянин, Медведев и Эрнст попали под британские санкции. РБК (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  7. Канада ввела санкции против Медведева, Мишустина, Силуанова, Собянина, Беглова. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  8. Новая Зеландия закрыла страну от Путина и Медведева. Весь Искитим – главные новости (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  9. Радіостанція «Ехо Москви» / Новини / Четвер, 20.12.2007 / Дмитро Медведєв зробив кілька заяв. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  10. Початок зустрічі з членами ради директорів компанії «Газпром». Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 13 серпня 2018.
  11. Рада директорів ВАТ «Газпром»
  12. Указ Президента РФ від 06.09.2008 № 1316. Архів оригіналу за 01.11.2011. Процитовано 13.08.2018.
  13. Держдума підтримала призначення Медведєва прем'єр-міністром Росії. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 7 травня 2018.
  14. Дмитро Медведєв обраний головою «Єдиної Росії» [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.], 26.05.2012, Vesti.ru
  15. Держдума затвердила Медведєва на посаді прем'єра. РБК. 8 травня 2018. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 2018-05-8.
  16. Указ Президента РФ від 15.05.2018 № 215 «Про структуру федеральних органів виконавчої влади». Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 23 січня 2019.
  17. Затверджено склад нового уряду РФ // Уряд РФ. Interfax.ru (ru-RU) . 18 травня 2018. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 18 травня 2018.
  18. Медведєв про пенсійну реформу. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  19. Медведєв оголосив про підвищення ПДВ у Росії. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. підписано Указ Про заступника Голови Ради Безпеки Російської Федерації / kremlin.ru, 16 січня 2020. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  22. Медведєв замовив замах на міністра оборони Італії - ЗМІ
  23. Указ Президента України № 803/2010 від 10 серпня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  24. Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  25. Медведєв Дмитро Анатолійович // Миротворець. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 24 липня 2017.
  26. СБУ оголосила в розшук Медведєва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 жовтня 2022.
  27. Медведєв може виявитися найнижчим правителем у світі
  28. Liliput Miedwiediew, czyli coraz niższi prezydenci Rosji(пол.)
  29. Много было шуток про рост Медведева, а как с этим у исторических личностей…(рос.)
  30. Медведев оправдал войну с Грузией и назвал Украину «Малороссией» [Архівовано 2023-03-24 у Wayback Machine.](рос.)
  31. Медведєв каже, що Росія почала війну, бо Україна — це частина Росії
  32. Медведев назвал украинские власти «врагами Христа»(рос.)
  33. Медведев назвал Киев русским городом в ответ на план Украины вернуть Крым(рос.)
  34. Дмитрий Медведев. Телеграм-блог(рос.)
  35. Медведєв заявив, що Росія ніколи не відчепиться від України
  36. Медведєв знову погрожує світу "апокаліпсисом

Література

  • М. Михальченко. Медведєв Дмитро Анатолійович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.434 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання