Штром Іван Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q51233)
Немає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Архітектор
'''Іван Васильович Штром''' (30.01.[[1825]] — 30.12.[[1887]], Петербург)— київський [[архітектор]].
| ім'я = Іван Васильович Штром
| оригінальне ім'я =
| зображення =
| ширина =
| підпис =
| ім'я при народженні =
| місце смерті =
| поховання =
| релігія =
| національність =
| громадянство =
| підданство =
| працював у містах = [[Санкт-Петербург]], [[Київ]]
| стиль =
| найважливіші споруди = Будівля [[Київський Володимирський кадетський корпус|Київського Кадетського корпусу]], [[Володимирський собор (Київ)|Володимирський собор]] в м. Києві, [[Житомирська обласна філармонія]]
| містобудівні проєкти =
| реставрація пам'яток =
| нереалізовані проєкти =
| наукові праці =
| нагороди =
| сайт =
| автограф =
| примітки =
}}


'''Іван Васильович Штром''' ({{ДН|11|02|1823|30|01}} — {{ДС|11|01|1888|30|12|1887}}, [[Санкт-Петербург|Петербург]]) російський [[архітектор]], працював в Україні.
У 1838-42 роках навчався у Петербурзькій академії мистецтв у В. І. Беретті. Здобуває фах художника-архітектора. У 1850-х роках працював у Києві, де збудував ряд визначних споруд. Згодом переїздить до Петербурга, де 1867 року стає професором архітектури.

== Життєпис ==
Народився у 1823<ref>Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764—1914 / Сост. С.&nbsp;Н.&nbsp;Кондаков.&nbsp;— Часть II.&nbsp;— Санкт-Петербург, 1914.&nbsp;— С.416.</ref> (у деяких джерелах подаються інші дати, від 1822 до 1825 року).

У 1838—1842 навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій академії мистецтв]] у [[Беретті Вікентій Іванович|В. І. Беретті]]. Здобув фах художника-архітектора. У 1850-х роках працював у Києві, де збудував ряд визначних споруд. Згодом переїжджає до Петербурга, де 1867 року стає професором архітектури.


=== Роботи у Києві ===
=== Роботи у Києві ===
* Будівля Київського Кадетського корпусу на Кадетському шосе (1852-57 р., нині тут Міністерство оборони);
* Будівля [[Київський Володимирський кадетський корпус|Київського Кадетського корпусу]] на Кадетському шосе (1852—1857, нині тут [[Міністерство оборони України|Міністерство оборони]]);
* Присутственні місця та Старокиївська пожежна частина з каланчею (1854-57 р., співавтор К.Скаржинський);
* Присутственні місця та Старокиївська пожежна частина з каланчею (1854—1857, співавтори [[Іконніков Михайло Степанович|М. Іконников]], [[Скаржинський Ксаверш Алоізшовш|К. Скаржинський]]);
* Кирха Св. Катерини (1855-57 р, співавтор П.Шлейфер);
* [[Кірха Святої Катерини (Київ)|Кірха Святої Катерини]] (1855—1857, співавтор [[Шлейфер Павло Іванович|Павло Шлейфер]]);
* Проектував [[Володимирський собор]] (1859, зі змінами [[Беретті Олександр Вікентійович|О. Беретті]] та [[Спарро Павло Іванович|І. Спарро]]).
* Проєктував [[Володимирський собор (Київ)|Володимирський собор]] (1853—1859, здійснений зі змінами [[Спарро Павло Іванович|П. Спарро]], [[Беретті Олександр Вікентійович|О. Беретті]] та [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. Ніколаєвим]]).

За проєктами Штрома побудовано театри в Києві ([[Другий Міський театр (Київ)|Міський театр]], зведений у 1854—1856, згорів у лютому 1896) і Житомирі (1854—1858, нині [[Житомирська обласна філармонія]]). Через непоказний вигляд київського театру побутував переказ, нібито два проєкти театрів Штрома, одночасно надіслані для погодження до Петербурга, у столиці переплутали та надіслали до Києва житомирський проєкт і навпаки.

Збудував також божевільню у Полтаві (1882—1886 р.)


== Примітки ==
За проектами Штрома побудовано театри в Києві ([[Другий Міський театр (Київ)|Міський театр]], будувався у 1854 — 56 рр., згорів у лютому 1896) і Житомирі (1854-56 р.).
{{reflist}}
Збудував також божеавільню у Полтаві (1882-86 р.)


=== Література ===
== Література ==
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}


{{архітектор-доробити}}
{{Bio-stub}}
{{без ілюстрацій}}


{{DEFAULTSORT:Штром Іван Васильович}}
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Народились 1823]]
[[Категорія:Померли 1887]]
[[Категорія:Архітектори Києва]]
[[Категорія:Архітектори Києва]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Німці Росії]]
[[Категорія:Німці Києва]]

Поточна версія на 11:06, 21 червня 2024

Іван Васильович Штром
Народження30 січня (11 лютого) 1823
Смерть30 грудня 1887 (11 січня 1888) (64 роки)
ПохованняВолковський цвинтарd
Країна
(підданство)
 Російська імперія
НавчанняПетербурзька академія мистецтв (1842)
ВчителіБеретті Вікентій Іванович
Діяльністьархітектор, викладач університету
Праця в містахСанкт-Петербург, Київ
Найважливіші спорудиБудівля Київського Кадетського корпусу, Володимирський собор в м. Києві, Житомирська обласна філармонія
ЗакладПетербурзька академія мистецтв
Нагороди
Брати, сестриШтром Василь Васильовичd

Іван Васильович Штром (30 січня (11 лютого) 1823(18230211) — 30 грудня 1887 (11 січня 1888), Петербург) — російський архітектор, працював в Україні.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у 1823[1] (у деяких джерелах подаються інші дати, від 1822 до 1825 року).

У 1838—1842 навчався у Петербурзькій академії мистецтв у В. І. Беретті. Здобув фах художника-архітектора. У 1850-х роках працював у Києві, де збудував ряд визначних споруд. Згодом переїжджає до Петербурга, де 1867 року стає професором архітектури.

Роботи у Києві

[ред. | ред. код]

За проєктами Штрома побудовано театри в Києві (Міський театр, зведений у 1854—1856, згорів у лютому 1896) і Житомирі (1854—1858, нині Житомирська обласна філармонія). Через непоказний вигляд київського театру побутував переказ, нібито два проєкти театрів Штрома, одночасно надіслані для погодження до Петербурга, у столиці переплутали та надіслали до Києва житомирський проєкт і навпаки.

Збудував також божевільню у Полтаві (1882—1886 р.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764—1914 / Сост. С. Н. Кондаков. — Часть II. — Санкт-Петербург, 1914. — С.416.

Література

[ред. | ред. код]