Старий Биків: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Vanya22 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Korwinski (обговорення | внесок)
вікіфікація
(Не показана 41 проміжна версія 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село
| назва = Старий Биків
| назва = Старий Биків
| область = {{Чрн}}
| область = [[Чернігівська область]]
| район = [[Бобровицький район]]
| район = [[Ніжинський район]]
| рада = [[Новобиківська сільська рада]]
| громада = [[Новобасанська сільська громада]]
| рада = [[Новобасанська сільська громада]]
| код КОАТУУ = 7420685503
| код КОАТУУ = 7420685503
| розташування =
| розташування = Bobrovickyi.gif
| mapx =
| mapy =
| mapx = 215
| засновано = 1564
| mapy = 215
| населення = 619
| засновано = 1564
| територія =
| населення = 445 (01.01.2021)
| ref-територія =
| територія =
| ref-територія =
| площа = 3,021
| ref-площа =
| площа = 3,021
| щільність = 204,9
| ref-площа =
| щільність =
| поштовий індекс = 17453
| поштовий індекс = 17453
| телефонний код = 4632
| телефонний код = 4632
| координати = {{coord|50|35|38|N|31|38|25|E|scale:100000|display=inline,title}}
| координати = {{coord|50|35|38|N|31|38|25|E|scale:100000|display=inline,title}}
| lat_deg = 50 || lat_min = 35 || lat_sec = 38
| lon_deg = 31 || lon_min = 38 || lon_sec = 25
| lat_deg = 50|
| висота = 127
| lat_min = 35|
| ref-висота =
| lat_sec = 38
| водойма = Супій
| lon_deg = 31|
| lon_min = 38|
| адреса = 17452, Чернігівська обл., Бобровицький р-н, с.Новий Биків, вул.Петровського,4а , тел. 36-2-66
| lon_sec = 25
| облікова картка =
| прапор =
| висота = 127
| герб =
| ref-висота =
| відстань о =
| водойма = Супій
| адреса = 17461, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Нова Басань, вул. Шевченка, 49
| ref-відстань о =
| облікова картка =
| відстань р =
| прапор =
| ref-відстань р =
| герб = Старий Биків (Бобровицький).jpg
| станція =
| відстань ст =
| відстань о =
| ref-відстань о =
}}
| відстань р =
| ref-відстань р =
| станція =
| відстань ст =
}}


'''Старий Биків''' — [[село]] в Україні, [[Чернігівська область|Чернігівській області]], [[Бобровицький район|Бобровицькому районі]] на правому березі річки Супій. Населення становить 619 жителів (2006 рік). Щільність населення - 204,9 чол / кв.км.
'''Старий Биків''' (первинна назва - Биков){{джерело}} [[село]] в Україні, у [[Новобасанська сільська громада|Новобасанській сільській громаді]] [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівській області]]. Розташоване на правому березі річки [[Супій (притока Дніпра)|Супій]]. Населення становить 619 жителів (2006 рік). Щільність населення — 204,9 чол / кв.км.

Село знаходиться приблизно в 25 км на південний схід від центру міста Бобровиця. Середня висота населеного пункту - 127 м над рівнем моря. Село знаходиться в зоні помірного помірно-континентального клімату. Національний склад представлений українцями, конфесійний склад - християнами.
Село розташоване приблизно в 25 км на південний схід від центру міста Бобровиця. Середня висота населеного пункту — 127 м над рівнем моря. Село знаходиться в зоні помірного помірно-континентального клімату. Національний склад представлений українцями, конфесійний склад — християнами.


== Історія ==
== Історія ==
Старий Биків — старовинне і найчисленніше поселення було серед навколишніх населених пунктів. На його околиці виявлено городище епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.). Заселена місцевість в 1116 році Володимиром Мономахом, який подарував сину Тугорхана - Леву Половцю (потомки - князі [[Сквир-Рожиновські]]) засупоївські землі.
Старий Биків старовинне і найчисленніше поселення було серед навколишніх населених пунктів. На його околиці виявлено городище епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.). Село існувало в Княжу добу, належало Литовській державі, Польському королівству, Українській козацькій державі і Російської імперії. В княжу добу міста [[Ніжин]], Басань і Биков з грунтами і селами належали руським князям Сквир-Рожиновським. Цей рід володів Биковом з XIV ст. і отримав підтверджуючі грамоти від князів Володимира Ольгердовича і Олелька Володимировича. Неподалік Бикова, за часів Київської Русі вони спорудили фортецю на річці [[Супій]], для захисту Києва від степовиків. Біля фортеці, на правому березі Супою розрослося нове поселення переселенців з Бикова, Красного, Козацького та інших 9 навколишніх сіл. В першій чверті XVI ст. на землях колишнього Переяславського князівства Київської Русі почало формуватися нове Переяславське [[староство]] Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Населенням цього староства були козаки. В письмових джерелах Старий Биків згадується з 1564 року. З історичних джерел відомо що в 1568 році село було приписано до Острожського староства. Потім воно відійшло належало до маєтності короля Польщі [[Сигизмунд I|Сигизмунда I]] Старого. Король відібрав їх від князя Юрія Семеновича Рожиновского в 1592 році за причетність до козацького повстання під проводом Косинського. В грудні 1620 року – польський король віддає староство Переяславське Волинському воєводі, князю Івану Заславському, з місцями Яготин і Гельмязів, а у себе утримує містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород і передає їх задля управління своєму наміснику Івану Чернишевскому. Потім 21 серпня 1621 року – присуджені королю Яблонов і Миргород було віддано в управління королівському коморнику Варфоломію Обалковскому, якому доручили "слободи і землі Київські, які перебувають за Дніпром, наново осажені, тобто, містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород, з хуторами і селищами, і слободам які до них належать..." Згодом нове поселення отримало назву [[Новий Биків]], а старовинному селу по праву дали ймення Старий Биків.


Київський князь привернув Лева в православну віру і зобов'язав охороняти підступи до Києва. Село засноване в Княжу добу і мало назву Биків. Потім належало Литовській державі, Польському королівству, Українській козацькій державі і Російської імперії. В княжу добу міста [[Ніжин]], Басань і Биков з ґрунтами і селами належали руським князям Сквир-Рожиновським. Цей рід володів Биковом з XIV ст. і отримав підтверджуючі грамоти від князів Володимира Ольгердовича і Олелька Володимировича. Неподалік Бикова, за часів Київської Русі вони спорудили фортецю на річці [[Супій (притока Дніпра)|Супій]], для захисту Києва від степовиків. Біля фортеці, на правому березі Супою розрослося нове поселення переселенців з Бикова, Красного, Козацького та інших 9 навколишніх сіл. В першій чверті XVI ст. на землях колишнього Переяславського князівства Київської Русі почало формуватися нове Переяславське [[староство]] Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Населенням цього староства були козаки. В письмових джерелах Старий Биків згадується з 1564 року. З історичних джерел відомо що в 1568 році село було приписано до [[Остерське староство|Остерського староства]].
Під час визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького Старий биків, як найчисельніше село в ті часи було центром. Тут формувалася [[Биківська сотня]] Переясловського полку. За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень. У Биківській сотні числився 141 казак, сотником був Величко Онопрій. Рум’янцевська ревізія у складі Миргородського полку під 1765 роком фіксує Биківську волость, яка включала села Веприк та Вороньки. Згодом вона відійшла до Переяславського полку. В 1667 році Переясловський полк зазнав територіальних змін, серед яких було укрупнено Басанську сотню (сотник Андрій Нерада) за рахунок ліквідованої Биківської. Згодом, 14 листопада 1709 р. на Биків отримав царську грамоту полковник переяславський Степан [[Томари|Томара]]. В 1781 р. в Бикові було 2 священика та 173 хати посполитих. В селі була Пречистенська (Успенська) церква зі священиками Конарським Григорієм, Каленовським Захаром Дмитровичем (1740-1745). Старий Биків в складі Басанської сотні знаходився до 1782 року.


Письмова згадка про Биків записана в Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви. Реєстр складений під час видачі сукна і грошей останньої чверті року служби. Привіз і виплатив пан Себастіан Недзвідський, слуга милості пана Станіслава Дроєвського, каштеляна перемиського, шафара земель руських, року нинішнього 1581, місяця марця, дня 30. Книга військова 67 Ян Оришовський, поручник козаків низових запорозьких. В Реєстрі під командою 40-го отамана Васька Щербини з Биговець значиться козак Наум з Бикова. <ref>[https://uk.wikisource.org/wiki/Реєстр_Війська_Запорозького_1581/ Реєстр Війська Запорозького 1581]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
== Посилання ==

[http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/24916 Погода в селі ]
Потім село відійшло до маєтності короля Речі Посполитої [[Сигизмунд I|Сигизмунда I]] Старого. Король відібрав їх у князя Юрія Семеновича Рожиновского в 1592 році за причетність до козацького повстання під проводом Косинського, зятя гетьмана низових козаків князя Остафія Ружинського. В грудні 1620 року — польський король віддає староство Переяславське Волинському воєводі, князю Івану Заславському, з місцями Яготин і Гельмязів, а у себе утримує містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород і передає їх задля управління своєму наміснику Івану Чернишевскому. Потім 21 серпня 1621 року — присуджені королю Яблонов і Миргород було віддано в управління королівському коморнику Варфоломію Обалковському, якому доручили «слободи і землі Київські, які перебувають за Дніпром, наново осажені, тобто, містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород, з хуторами і селищами, і слободам які до них належать…» Згодом нове поселення отримало назву [[Новий Биків]], а старовинному селу по праву дали ймення Старий Биків.

Під час визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького Старий Биків, як найчисельніше село в ті часи було центром [[Биківська сотня|Биківської сотні]] Переяславського полку. За «Реєстром» 1649 р. полк мав 19 сотень. У Биківській сотні числився 141 козак, сотником був Онопрій Величко. В 1667 році Переясловський полк зазнав територіальних змін, серед яких було укрупнено [[Басанська сотня|Басанську сотню]] (сотник Андрій Нерада) за рахунок ліквідованої Биківської. Згодом, 14 листопада 1709 р. на Биків отримав царську грамоту полковник переяславський Степан [[Томари|Томара]]. [[Рум'янцевський опис Малоросії 1765—1769|Рум'янцевська ревізія]] у складі Миргородського полку під 1765 роком фіксує Биківську волость, яка включала села Веприк та Вороньки. Згодом вона відійшла до Переяславського полку. В 1781 р. в Бикові було 2 священика та 173 хати посполитих. В селі була Пречистенська (Успенська) церква зі священиками Конарським Григорієм, Каленовським Захаром Дмитровичем (1740–1745). Старий Биків в складі Басанської сотні перебував до 1782 року.

== Населення ==
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|610
|98.55%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|7
|1.13%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|1
|0.16%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|1
|0.16%
|- class="sortbottom"
!Усього
|619
|100%
|}

== Відомі люди ==
* [[Кузьменко Петро Павлович (фізик)]] — [[доктор фізико-математичних наук]].
* [[Клепак Григорій Олексійович]] — український [[краєзнавець]], [[журналіст]], громадський діяч. [[Заслужений працівник культури України]]
* [[Микола Миколайович Рудьковський|Рудьковський Микола Миколайович]] — політик, [[Міністр транспорту та зв'язку України]] (2006–2007), [[народний депутат України]] декількох скликань, член [[Партія регіонів|Партії регіонів]].
* [[Лутай Федір]] — засновний Чортомлицької Січі, Гетьман (Кошовий Отаман) Війська Запорізького Низового

== Корисні посилання ==
* [https://drive.google.com/file/d/0B9EyeQe6VOzoTzZSZFZYTDZINjQ/edit?usp=sharing Быковъ // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 254-256.]
* [http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/24916 Погода в селі ]


{{Ukraine-geo-stub}}
{{Ukraine-geo-stub}}

{{Портали|Географія|Україна}}
{{Бобровицький район}}
{{Бобровицький район}}
{{Козелецький повіт}}


== Примітки ==
[[Категорія:Села Чернікої області]]
{{reflist}}


[[Категорія:Села Чернігівської області]]
[[ru:Старый Быков]]
[[Категорія:Населені пункти Ніжинського району]]

Версія за 16:57, 25 червня 2024

село Старий Биків
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Новобасанська сільська громада
Основні дані
Засноване 1564
Населення 445 (01.01.2021)
Площа 3,021 км²
Поштовий індекс 17453
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°35′38″ пн. ш. 31°38′25″ сх. д. / 50.59389° пн. ш. 31.64028° сх. д. / 50.59389; 31.64028Координати: 50°35′38″ пн. ш. 31°38′25″ сх. д. / 50.59389° пн. ш. 31.64028° сх. д. / 50.59389; 31.64028
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми Супій
Місцева влада
Адреса ради 17461, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Нова Басань, вул. Шевченка, 49
Карта
Старий Биків. Карта розташування: Україна
Старий Биків
Старий Биків
Старий Биків. Карта розташування: Чернігівська область
Старий Биків
Старий Биків
Мапа
Мапа

Старий Биків — (первинна назва - Биков)[джерело?] село в Україні, у Новобасанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівській області. Розташоване на правому березі річки Супій. Населення становить 619 жителів (2006 рік). Щільність населення — 204,9 чол / кв.км.

Село розташоване приблизно в 25 км на південний схід від центру міста Бобровиця. Середня висота населеного пункту — 127 м над рівнем моря. Село знаходиться в зоні помірного помірно-континентального клімату. Національний склад представлений українцями, конфесійний склад — християнами.

Історія

Старий Биків — старовинне і найчисленніше поселення було серед навколишніх населених пунктів. На його околиці виявлено городище епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.). Заселена місцевість в 1116 році Володимиром Мономахом, який подарував сину Тугорхана - Леву Половцю (потомки - князі Сквир-Рожиновські) засупоївські землі.

Київський князь привернув Лева в православну віру і зобов'язав охороняти підступи до Києва. Село засноване в Княжу добу і мало назву Биків. Потім належало Литовській державі, Польському королівству, Українській козацькій державі і Російської імперії. В княжу добу міста Ніжин, Басань і Биков з ґрунтами і селами належали руським князям Сквир-Рожиновським. Цей рід володів Биковом з XIV ст. і отримав підтверджуючі грамоти від князів Володимира Ольгердовича і Олелька Володимировича. Неподалік Бикова, за часів Київської Русі вони спорудили фортецю на річці Супій, для захисту Києва від степовиків. Біля фортеці, на правому березі Супою розрослося нове поселення переселенців з Бикова, Красного, Козацького та інших 9 навколишніх сіл. В першій чверті XVI ст. на землях колишнього Переяславського князівства Київської Русі почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Населенням цього староства були козаки. В письмових джерелах Старий Биків згадується з 1564 року. З історичних джерел відомо що в 1568 році село було приписано до Остерського староства.

Письмова згадка про Биків записана в Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви. Реєстр складений під час видачі сукна і грошей останньої чверті року служби. Привіз і виплатив пан Себастіан Недзвідський, слуга милості пана Станіслава Дроєвського, каштеляна перемиського, шафара земель руських, року нинішнього 1581, місяця марця, дня 30. Книга військова 67 Ян Оришовський, поручник козаків низових запорозьких. В Реєстрі під командою 40-го отамана Васька Щербини з Биговець значиться козак Наум з Бикова. [1]

Потім село відійшло до маєтності короля Речі Посполитої Сигизмунда I Старого. Король відібрав їх у князя Юрія Семеновича Рожиновского в 1592 році за причетність до козацького повстання під проводом Косинського, зятя гетьмана низових козаків князя Остафія Ружинського. В грудні 1620 року — польський король віддає староство Переяславське Волинському воєводі, князю Івану Заславському, з місцями Яготин і Гельмязів, а у себе утримує містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород і передає їх задля управління своєму наміснику Івану Чернишевскому. Потім 21 серпня 1621 року — присуджені королю Яблонов і Миргород було віддано в управління королівському коморнику Варфоломію Обалковському, якому доручили «слободи і землі Київські, які перебувають за Дніпром, наново осажені, тобто, містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород, з хуторами і селищами, і слободам які до них належать…» Згодом нове поселення отримало назву Новий Биків, а старовинному селу по праву дали ймення Старий Биків.

Під час визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького Старий Биків, як найчисельніше село в ті часи було центром Биківської сотні Переяславського полку. За «Реєстром» 1649 р. полк мав 19 сотень. У Биківській сотні числився 141 козак, сотником був Онопрій Величко. В 1667 році Переясловський полк зазнав територіальних змін, серед яких було укрупнено Басанську сотню (сотник Андрій Нерада) за рахунок ліквідованої Биківської. Згодом, 14 листопада 1709 р. на Биків отримав царську грамоту полковник переяславський Степан Томара. Рум'янцевська ревізія у складі Миргородського полку під 1765 роком фіксує Биківську волость, яка включала села Веприк та Вороньки. Згодом вона відійшла до Переяславського полку. В 1781 р. в Бикові було 2 священика та 173 хати посполитих. В селі була Пречистенська (Успенська) церква зі священиками Конарським Григорієм, Каленовським Захаром Дмитровичем (1740–1745). Старий Биків в складі Басанської сотні перебував до 1782 року.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 610 98.55%
російська 7 1.13%
білоруська 1 0.16%
румунська 1 0.16%
Усього 619 100%

Відомі люди

Корисні посилання


Примітки

  1. Реєстр Війська Запорозького 1581[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних