J-pop: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 13 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 15: Рядок 15:
| інші = [[K-pop]], [[Q-pop]], [[C-pop]]
| інші = [[K-pop]], [[Q-pop]], [[C-pop]]
}}
}}
'''J-pop''' або '''джей-поп''' (часто стилізований як '''J-POP'''; {{Lang-ja|ジェイポップ}}) — узагальнюючий термін для класифікації [[Музика Японії|японської популярної музики]], скорочено від {{lang-en|«Japanese pop»}}. Іноді термін вживають і для рок-музики [[Японія|Японії]], але для неї в основному використовується інший термін [[J-Rock]]. Через це багато рок-виконавці (не важких напрямків) з Японії відносять частину своєї творчості до J-pop.
'''J-pop''' або '''джей-поп''' (часто стилізований як '''J-POP'''; {{Lang-ja|ジェイポップ}}) — узагальнювальний термін для класифікації [[Музика Японії|японської популярної музики]], скорочено від {{lang-en|«Japanese pop»}}. Іноді термін вживають і для рок-музики [[Японія|Японії]], але для неї в основному використовується інший термін [[J-Rock]]. Через це багато рок-виконавців (не важких напрямків) з Японії зараховують частину своєї творчості до J-pop.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 21: Рядок 21:
=== 1920–1960-ті роки ===
=== 1920–1960-ті роки ===
[[Файл:藤山一郎.jpg|праворуч|міні|192x192пкс|Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори]]
[[Файл:藤山一郎.jpg|праворуч|міні|192x192пкс|Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори]]
У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу).<ref name="Yano33">{{Cite book|title=Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song|last=Yano|first=Christine Reiko|year=2003|publisher=[[Harvard University|Harvard University Asia Center]]|page=33|ISBN=978-0-674-01276-9}}</ref><ref name="Mini248">{{Cite book|title=Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930|last=Minichiello|first=Sharon|year=1998|publisher=[[University of Hawaii Press]]|page=248|ISBN=978-0-8248-2080-0}}</ref> У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними.&nbsp;Під впливом західних жанрів, таких як [[джаз]] і [[блюз]], у ''ryūkōka'' стави використовувати такі інструменти як [[скрипка]], [[Губна гармоніка|губна гармошка]]&nbsp;і [[гітара]]. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської&nbsp;[[Пентатоніка|пентатоніки]]. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні.<ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|date=2006-09-14|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090615211214/http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|archivedate=2009-06-15|deadurl=yes|accessdate=2009-02-01|title=藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活|author=Kiyomaro Kikuchi|df=}}{{ref-ja}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|last=Kiyomaro Kikuchi|date=September 2010|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090206173933/http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|archivedate=2009-02-06|deadurl=yes|accessdate=2009-02-04}}{{ref-ja}}</ref>
У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу)<ref name="Yano33">{{Cite book|title=Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song|last=Yano|first=Christine Reiko|year=2003|publisher=[[Harvard University|Harvard University Asia Center]]|page=33|ISBN=978-0-674-01276-9}}</ref><ref name="Mini248">{{Cite book|title=Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930|last=Minichiello|first=Sharon|year=1998|publisher=[[University of Hawaii Press]]|page=248|ISBN=978-0-8248-2080-0}}</ref>. У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як [[джаз]] і [[блюз]], у ''ryūkōka'' стави використовувати такі інструменти як [[скрипка]], [[Губна гармоніка|губна гармошка]] і [[гітара]]. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської&nbsp;[[Пентатоніка|пентатоніки]]. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні<ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|date=2006-09-14|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090615211214/http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|archivedate=2009-06-15|deadurl=yes|accessdate=2009-02-01|title=藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活|author=Kiyomaro Kikuchi|language=ja}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|last=Kiyomaro|date=September 2010|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090206173933/http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|archivedate=2009-02-06|deadurl=yes|accessdate=2009-02-04|title=酒は涙か溜息か―藤山一郎音楽学校停学事件|first=Kikuchi|language=ja}}</ref>.


Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» ({{lang-ja|別れのブルース}}, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом<ref>{{Cite web|url=http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|title=Honorary Citizens|year=2005|publisher=[[Aomori, Aomori|Aomori City]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090207182958/http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|archivedate=February 7, 2009|deadurl=yes|accessdate=2009-01-21}}</ref> Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів [[бугі-вугі]], [[мамба]], [[блюз]], [[кантрі]]. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися [[кавер]]и: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo»&nbsp;— Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You»&nbsp;— Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи {{нп|Jazz at the Philharmonic|JATP|en|Jazz at the Philharmonic}} і [[Луї Армстронг]]. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa».<ref>{{Cite web|url=http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|title=ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3|last=Molasky, Michael S.|year=2008|publisher=Web Chikuma|language=Japanese|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081207203939/http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|archivedate=December 7, 2008|deadurl=yes|accessdate=2008-11-17}}</ref>. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії.<ref>{{Cite web|url=http://www.nikkei.co.jp/weekend/news/sp20030308.html|year=2003|publisher=[[Nihon Keizai Shimbun]]|language=Japanese|accessdate=2008-11-18|title=ja:日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081207104003/http://www.nikkei.co.jp/weekend/news/sp20030308.html|archivedate=2008-12-07|deadurl=yes}}</ref> У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка.<ref>{{Cite web|url=http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|date=November 2006|publisher=[[Toshiba]]|language=Japanese|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080619165647/http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|archivedate=2008-06-19|deadurl=yes|accessdate=2009-08-04|title=ja:演歌、歌西洋音楽|title=Enka, kayōkyoku and Western music|author=Kikuchi, Kiyomaro|df=}}</ref>
Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» ({{lang-ja|別れのブルース}}, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом<ref>{{Cite web|url=http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|title=Honorary Citizens|year=2005|publisher=[[Aomori, Aomori|Aomori City]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090207182958/http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|archivedate=February 7, 2009|deadurl=yes|accessdate=2009-01-21}}</ref> Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів [[бугі-вугі]], [[мамба]], [[блюз]], [[кантрі]]. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися [[кавер]]и: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo»&nbsp;— Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You»&nbsp;— Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи {{нп|Jazz at the Philharmonic|JATP|en|Jazz at the Philharmonic}} і [[Луї Армстронг]]. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa»<ref>{{Cite web|url=http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|title=ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3|last=Molasky, Michael S.|year=2008|publisher=Web Chikuma|language=ja|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081207203939/http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|archivedate=December 7, 2008|deadurl=yes|accessdate=2008-11-17}}</ref>. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії<ref>{{Cite web|url=http://www.nikkei.co.jp/weekend/news/sp20030308.html|year=2003|publisher=[[Ніхон кейдзай сімбун|Nihon Keizai Shimbun]]|language=ja|accessdate=2008-11-18|title=日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081207104003/http://www.nikkei.co.jp/weekend/news/sp20030308.html|archivedate=2008-12-07|deadurl=yes}}</ref>. У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка<ref>{{Cite web|url=http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|date=November 2006|publisher=[[Toshiba]]|language=ja|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080619165647/http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|archivedate=2008-06-19|deadurl=yes|accessdate=2009-08-04|title=ja:演歌、歌西洋音楽|title=Enka, kayōkyoku and Western music|author=Kikuchi, Kiyomaro}}</ref>.


Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як [[Mandopop]]; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні.<ref>{{cite book |author=Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard |year=2000 |title=World Music: The Rough Guide |publisher=Rough Guides Publishing Company |isbn=1-85828-636-0 |page=49 |url=https://books.google.com/books?id=QzX8THIgRjUC&pg=PA49&f=false#v=onepage&q&f=true }}</ref> Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг.<ref name="Wordie">{{cite book |title= Streets: Exploring Hong Kong Island|last= Wordie|first= Jason|authorlink= |author2= |year= 2002|publisher= [[Hong Kong University Press]]|location= Hong Kong|isbn= 962-209-563-1|page= |pages= |url= }}</ref> Також, декілька музикантів відправились до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської поп-музики, відомий як ''kayōkyoku''.
Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як [[Mandopop]]; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні<ref>{{cite book|author=Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard|year=2000|title=World Music: The Rough Guide|publisher=Rough Guides Publishing Company|isbn=1-85828-636-0|page=49|url=https://books.google.com/books?id=QzX8THIgRjUC&pg=PA49&f=false#v=onepage&q&f=true }}</ref>. Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг<ref name="Wordie">{{cite book|title= Streets: Exploring Hong Kong Island|last=Wordie|first=Jason|year=2002|publisher=[[Hong Kong University Press]]|location= Hong Kong|isbn= 962-209-563-1}}</ref>. Також, декілька музикантів вирушили до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської попмузики, знаної як ''kayōkyoku''.


{{у планах}}
{{у планах}}
Рядок 33: Рядок 33:
* [[MELL]]
* [[MELL]]
* [[Candies]]
* [[Candies]]
* [[Momoiro Clover Z]]<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=u7z9M0vFPbI Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z]</ref>
* [[Momoiro Clover Z]]<ref>{{Cite web |url=http://www.youtube.com/watch?v=u7z9M0vFPbI |title=Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z |accessdate=8 серпня 2013 |archive-date=25 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130925215644/http://www.youtube.com/watch?v=u7z9M0vFPbI }}</ref>
* [[IZ*ONE]]
* [[IZ*ONE]]
** AKB48
** Momoiro Clover Z
** 日本流行音樂、又稱J-POP、是指受西方流行音樂影響而出現的流行歌謠曲。「J-POP」名稱由1988年開播的音樂專門電台J-WAVE命名[1],是當時為定義日本出產的流行音樂而創造出來的和製英語用詞;其後在日本被廣泛地用來指受西方影響的現代音樂流派,主要包括大眾流行、R&B、靈魂樂、搖滾樂、舞曲、嘻哈、流行電音等。此外,也有日本獨自發展出來的J-POP分支,如澀谷系和City pop[2][3][4][5]。根據国际唱片业协会統計,直至2023年以J-POP爲主的日本音樂產業是世界第二大的音樂市場(包括實體唱片、數位音樂、音樂串流、版稅)[6]。與其他地區的音樂市場類似,日本的實體唱片銷量減少,而音樂串流及數位音樂則逐漸成爲市場增長的主要動力[7]。
**


== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery>
<gallery mode="nolines" widths="200">
File:Momoiro Clover Z LIVE 1.png|[[Momoiro Clover Z]]
Файл:Momoiro Clover Z LIVE 1.png|[[Momoiro Clover Z]]
File:Ax10akb18.jpg|[[AKB48]]
Файл:Ax10akb18.jpg|[[AKB48]]
File:Berryz Kobo at AnimeNEXT 20120609 15.38.42.jpg|[[Berryz Kobo]]
Файл:Berryz Kobo at AnimeNEXT 20120609 15.38.42.jpg|[[Berryz Kobo]]
File:Morning Musume - Platinum 9 Tour Spring 2009.jpg|[[Morning Musume]]
Файл:Morning Musume - Platinum 9 Tour Spring 2009.jpg|[[Morning Musume]]
</gallery>
</gallery>


Рядок 49: Рядок 53:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примітки|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.oricon.co.jp/ Oricon] {{ref-ja}}
* [http://www.oricon.co.jp/ Oricon] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/5nDthApe6?url=http://www.oricon.co.jp/ |date=1 лютого 2010 }} {{ref-ja}}
* [http://www.riaj.or.jp/e/index.html Recording Industry of Japan] {{ref-ja}}
* [http://www.riaj.or.jp/e/index.html Recording Industry of Japan] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/65ZLTBMft?url=http://www.riaj.or.jp/e/index.html |date=19 лютого 2012 }} {{ref-ja}}
{{Бібліоінформація}}

{{музика-доробити}}
{{музика-доробити}}


[[Категорія:Музичні напрями]]
[[Категорія:Музичні напрями]]
[[Категорія:Музичні жанри Японії]]

Поточна версія на 19:39, 26 червня 2024

J-pop
Стилістичні походження
Походження
початок 1980-х, Японія
Типові інструменти
Споріднені жанри
J-rock
Інші теми
K-pop, Q-pop, C-pop

J-pop або джей-поп (часто стилізований як J-POP; яп. ジェイポップ) — узагальнювальний термін для класифікації японської популярної музики, скорочено від англ. «Japanese pop». Іноді термін вживають і для рок-музики Японії, але для неї в основному використовується інший термін J-Rock. Через це багато рок-виконавців (не важких напрямків) з Японії зараховують частину своєї творчості до J-pop.

Історія

[ред. | ред. код]

1920–1960-ті роки

[ред. | ред. код]
Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори

У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу)[1][2]. У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як джаз і блюз, у ryūkōka стави використовувати такі інструменти як скрипка, губна гармошка і гітара. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської пентатоніки. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні[3][4].

Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» (яп. 別れのブルース, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом[5] Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів бугі-вугі, мамба, блюз, кантрі. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися кавери: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo» — Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You» — Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи JATP[en] і Луї Армстронг. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa»[6]. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії[7]. У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка[8].

Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як Mandopop; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні[9]. Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг[10]. Також, декілька музикантів вирушили до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської попмузики, знаної як kayōkyoku.

Відомі виконавці

[ред. | ред. код]
  • AKB48
  • MELL
  • Candies
  • Momoiro Clover Z[11]
  • IZ*ONE
    • AKB48
    • Momoiro Clover Z
    • 日本流行音樂、又稱J-POP、是指受西方流行音樂影響而出現的流行歌謠曲。「J-POP」名稱由1988年開播的音樂專門電台J-WAVE命名[1],是當時為定義日本出產的流行音樂而創造出來的和製英語用詞;其後在日本被廣泛地用來指受西方影響的現代音樂流派,主要包括大眾流行、R&B、靈魂樂、搖滾樂、舞曲、嘻哈、流行電音等。此外,也有日本獨自發展出來的J-POP分支,如澀谷系和City pop[2][3][4][5]。根據国际唱片业协会統計,直至2023年以J-POP爲主的日本音樂產業是世界第二大的音樂市場(包括實體唱片、數位音樂、音樂串流、版稅)[6]。與其他地區的音樂市場類似,日本的實體唱片銷量減少,而音樂串流及數位音樂則逐漸成爲市場增長的主要動力[7]。

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Yano, Christine Reiko (2003). Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song. Harvard University Asia Center. с. 33. ISBN 978-0-674-01276-9.
  2. Minichiello, Sharon (1998). Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930. University of Hawaii Press. с. 248. ISBN 978-0-8248-2080-0.
  3. Kiyomaro Kikuchi (14 вересня 2006). 藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活 (яп.). JANJAN. Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 1 лютого 2009.
  4. Kiyomaro, Kikuchi (September 2010). 酒は涙か溜息か―藤山一郎音楽学校停学事件 (яп.). JANJAN. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 4 лютого 2009.
  5. Honorary Citizens. Aomori City. 2005. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 21 січня 2009.
  6. Molasky, Michael S. (2008). ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3 (яп.). Web Chikuma. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
  7. 日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風 (яп.). Nihon Keizai Shimbun. 2003. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 18 листопада 2008.
  8. Kikuchi, Kiyomaro (November 2006). Enka, kayōkyoku and Western music (яп.). Toshiba. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2009.
  9. Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard (2000). World Music: The Rough Guide. Rough Guides Publishing Company. с. 49. ISBN 1-85828-636-0.
  10. Wordie, Jason (2002). Streets: Exploring Hong Kong Island. Hong Kong: Hong Kong University Press. ISBN 962-209-563-1.
  11. Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 8 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]