Габель Юрій Орестович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Venzz (обговорення | внесок) |
Venzz (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 43 проміжні версії 8 користувачів) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
{{науковець |
{{науковець |
||
|ім'я = Юрій Орестович Габель |
|ім'я = Юрій Орестович Габель |
||
|сестри = Людмила, Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]],<br/>Марія, [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]] |
|сестри = [[Габель Людмила Орестівна|Людмила]], Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]],<br/>Марія, [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]] |
||
}} |
}} |
||
'''Юрій (Георгій) Орестович Габель''' ({{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}}, [[Харків]], [[Російська імперія]] — [[23 березня]] [[1949]], Харків, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — радянський український [[Науковець|учений]], [[хімік]], доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Декан хімічного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]] у 1931—1935 роках і директор |
'''Юрій (Георгій) Орестович Габель''' ({{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}}, [[Харків]], [[Харківська губернія]], [[Російська імперія]] — [[23 березня]] [[1949]], Харків, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — радянський український [[Науковець|учений]], [[хімік]], доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Декан [[Хімічний факультет Харківського національного університету|хімічного факультету]] [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]] у 1931—1935 роках і директор [[Науково-дослідний інститут хімії ХНУ|Науково-дослідного інституту хімії]] при Харківському державному університеті в 1945—1949 роках. Автор першого підручника, присвяченого [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічним сполукам]]. Засновник і завідувач першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук у Харківському державному університеті. Завідувач кафедри органічної хімії в [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]]. Професор [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
[[Файл:Yuri_Orestovich_Gabel_in_student_uniform.jpg|міні|Юрій Габель — студент Харківського університету]] |
[[Файл:Yuri_Orestovich_Gabel_in_student_uniform.jpg|міні|Юрій Габель — студент Харківського університету]] |
||
[[Файл:Yuri_Gabel_from_Vrachebnoe_Delo.png|міні|Юрій Габель, фото з некролога в журналі «Врачебное дело»]] |
[[Файл:Yuri_Gabel_from_Vrachebnoe_Delo.png|міні|Юрій Габель, фото з некролога в журналі «Врачебное дело»]] |
||
Народився {{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}} року в Харкові. Його батьками були революціонери-[[Народництво|народники]] [[Габель Орест Мартинович|Орест-Октовіан Мартинович Габель]] та [[Габель Августина Станіславівна|Августина Станіславівна Синькевич]], які після відбуття заслання в [[Іркутська губернія|Іркутській губернії]] переїхали до [[Харків|Харкова]], де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]. У Юрія було п'ять сестер: Людмила, Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]], Марія і [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]]. Наймолодша з них — Маргарита — згодом стала відомим [[Літературознавство|літературознавцем]], дослідницею творчості [[Тургенєв Іван Сергійович|Івана Тургенєва]]{{Sfn|Телегіна|2020}}. |
Народився {{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}} року в Харкові. Його батьками були революціонери-[[Народництво|народники]] польського походження [[Габель Орест Мартинович|Орест-Октовіан Мартинович Габель]] та [[Габель Августина Станіславівна|Августина Станіславівна Синькевич]], які після відбуття заслання в [[Іркутська губернія|Іркутській губернії]] переїхали до [[Харків|Харкова]], де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]. У Юрія було п'ять сестер: [[Габель Людмила Орестівна|Людмила]], Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]], Марія і [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]]. Наймолодша з них — Маргарита — згодом стала відомим [[Літературознавство|літературознавцем]], дослідницею творчості [[Тургенєв Іван Сергійович|Івана Тургенєва]]{{Sfn|Телегіна|2020}}. |
||
У 1910 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Ще одним золотим медалістом гімназії того року був [[Межлаук Валерій Іванович|Валерій Межлаук]]{{Sfn|Утро|1910|с=4}}. Юрій Габель продовжив навчання на Хімічному відділенні фізико-математичного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Імператорського Харківського університету]], який закінчив у 1914 році з дипломом першого ступеня. Став працювати в хімічній лабораторії [[Південні залізниці|Південних залізниць]]. У 1915 році захистив дисертацію за темою «Вплив світла на електропровідність йодного Меркурія в ацетоні» і йому було присуджено |
У 1910 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Ще одним золотим медалістом гімназії того року був [[Межлаук Валерій Іванович|Валерій Межлаук]]{{Sfn|Утро|1910|с=4}}. Юрій Габель продовжив навчання на Хімічному відділенні фізико-математичного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Імператорського Харківського університету]], який закінчив у 1914 році з дипломом першого ступеня. Став працювати в хімічній лабораторії [[Південні залізниці|Південних залізниць]]. У 1915 році захистив дисертацію за темою «Вплив світла на електропровідність йодного Меркурія в ацетоні» і йому було присуджено науковий ступінь {{не перекладено|Магістр (Російська імперія)|магістра природничих наук|ru|Магистр (Российская империя)}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. Восени того ж року був залишений на два роки без стипендії при кафедрі органічної хімії університету для підготовки до професорського звання{{Sfn|Южный край|1915|с=6}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Водночас займався громадською діяльністю, в 1918 році обирався кандидатом у члени правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]{{Sfn|Телегіна|2020}}. |
||
Перебував лекційним асистентом професора [[Красуський Костянтин Адамович|Костянтина Красуського]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Паралельно, з 1923 року працював в |
Перебував лекційним асистентом професора [[Красуський Костянтин Адамович|Костянтина Красуського]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Паралельно, з 1923 року працював в Українському інституті прикладної хімії, де за пропозицією директора інституту [[Красуський Іван Адамович|Івана Красуського]] зайнявся дослідженням сухої перегонки тютюну спільно з Г. І. Кіпріановим{{Sfn|Габель|1930|с=45}}. Дослідники одночасно з [[Шмук Олександр Олександрович|Олександром Шмуком]], але незалежно від нього, встановили закономірність між якістю тютюну і лужністю тютюнового диму{{Sfn|Попова|1960|с=36}}. Згодом Юрій Габель очолив лабораторію з дослідження тютюну. Його наукова діяльність в інституті була спрямована на вивчення хімічного складу тютюну. На основі цих досліджень було видано кілька наукових статей і складена брошура «Хемія тютюну» (1931){{Sfn|Некролог|1951|с=7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Викладав у харківських [[Харківська державна зооветеринарна академія|ветеринарному]], сільськогосподарському та [[Національний фармацевтичний університет|фармацевтичних]] інститутах, коксохімічному та фармацевтичному технікумах, [[Робітничий факультет|робітничому факультеті]] та промисловій академії{{Sfn|Черних|2015|с=167}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. У 1925 році обіймав посаду секретаря редакції в щойно відкритому «[[Український хімічний журнал|Українському хемічному журналі]]»{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}. |
||
Під час кампанії з реформування вищої школи Юрій Габель взяв діяльну участь у реорганізації викладання хімії та у створенні хімічного факультету у складі [[Харківський |
Під час кампанії з реформування вищої школи Юрій Габель взяв діяльну участь у реорганізації викладання хімії та у створенні [[Хімічний факультет Харківського національного університету|хімічного факультету]] у складі [[Харківський фізико-хіміко-математичний інститут|Харківського фізико-хіміко-математичного інституту]]. У 1931 році він став другим деканом факультету, змінивши [[Давидов Олександр Тимофійович|Олександра Давидова]]. На цій посаді Юрій Габель пробув до 1935 року, в його деканство факультет увійшов до складу відродженого [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Мчедлов-Петросян|2004|с=18—19}}. |
||
Станом на 1932 рік, був також професором [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту]]. Брав участь 29 грудня 1932 року у нараді з «питання дезінсекції архівних матеріалів», яку організовувало Центральне архівне управління{{Sfn|Матяш|2000|с=19}}. |
|||
⚫ | За результатами проходження атестації наукових кадрів у 1934 році Юрій Габель отримав вчене звання професора і ступінь [[Кандидат наук|кандидата наук]]. Одним з перших серед вчених хімічного факультету, поряд з [[Кіпріанов Андрій Іванович|Андрієм Кіпріановим]], захистив докторську дисертацію. Сам захист відбувся 27 листопада 1940 року при Раді Харківського державного університету імені О. М. Горького. Темою докторської дисертації була «Хімія барбітурової кислоти». У ступені доктора хімічних наук Юрій Габель був затверджений рішенням [[Вища атестаційна комісія|Вищої атестаційної комісії]] Всесоюзного комітету у справах вищої школи при [[Рада народних комісарів СРСР|Раді Народних Комісарів СРСР]] від 1 лютого 1941 року{{Sfn|Вестник высшей школы|1941|с=41}}{{Sfn|Красовицкий| |
||
⚫ | За результатами проходження атестації наукових кадрів у 1934 році Юрій Габель отримав вчене звання професора і ступінь [[Кандидат наук|кандидата наук]]. Одним з перших серед вчених хімічного факультету, поряд з [[Кіпріанов Андрій Іванович|Андрієм Кіпріановим]], захистив докторську дисертацію. Сам захист відбувся 27 листопада 1940 року при Раді Харківського державного університету імені О. М. Горького. Темою докторської дисертації була «Хімія барбітурової кислоти». У ступені доктора хімічних наук Юрій Габель був затверджений рішенням [[Вища атестаційна комісія|Вищої атестаційної комісії]] Всесоюзного комітету у справах вищої школи при [[Рада народних комісарів СРСР|Раді Народних Комісарів СРСР]] від 1 лютого 1941 року{{Sfn|Вестник высшей школы|1941|с=41}}{{Sfn|Красовицкий|2008|с=181}}. |
||
Одночасно, з 1930 року працював у [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]], де обіймав посаду завідувача кафедри органічної хімії з 1931 по 1945 роки, пізніше працював професором. Згідно з іншою версією, був завідувачем кафедри до 1949 року. Зазначалося, що в медінституті Юрію Габелю вдалося не тільки організувати викладання на високому рівні, а й налагодити на кафедрі наукову роботу{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=63}}. Також читав курс органічної хімії на біологічному факультеті Харківського університету{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. |
Одночасно, з 1930 року працював у [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]], де обіймав посаду завідувача кафедри органічної хімії з 1931 по 1945 роки, пізніше працював професором. Згідно з іншою версією, був завідувачем кафедри до 1949 року. Зазначалося, що в медінституті Юрію Габелю вдалося не тільки організувати викладання на високому рівні, а й налагодити на кафедрі наукову роботу{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=63}}. Також читав курс органічної хімії на біологічному факультеті Харківського університету{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. |
||
Рядок 25: | Рядок 27: | ||
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] разом з іншими науковцями Харківського медичного інституту був евакуйований до [[Оренбург|Чкалова]]. На новому місці Юрій Габель не міг продовжити свої колишні наукові дослідження, і йому довелося вивчати отруйну речовину, яка містилася в перезимувалому на полі [[Просо|просі]]. Результати дослідження були опубліковані в працях Чкаловського обласного інституту епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова. Також, під час евакуації був членом науково-технічного комітету при Чкаловському облвиконкомі{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Перебуваючи в Чкалові Юрій Габель з нетерпінням чекав повернення в рідне місто і написав вірш «Харкову», датований 22 травня 1942 року{{Sfn|Вустами спогадів і пам'яті|2015|с=23—24, 131}}. |
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] разом з іншими науковцями Харківського медичного інституту був евакуйований до [[Оренбург|Чкалова]]. На новому місці Юрій Габель не міг продовжити свої колишні наукові дослідження, і йому довелося вивчати отруйну речовину, яка містилася в перезимувалому на полі [[Просо|просі]]. Результати дослідження були опубліковані в працях Чкаловського обласного інституту епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова. Також, під час евакуації був членом науково-технічного комітету при Чкаловському облвиконкомі{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Перебуваючи в Чкалові Юрій Габель з нетерпінням чекав повернення в рідне місто і написав вірш «Харкову», датований 22 травня 1942 року{{Sfn|Вустами спогадів і пам'яті|2015|с=23—24, 131}}. |
||
Протягом кількох років Юрій Габель керував синтетичним відділом |
Протягом кількох років Юрій Габель керував синтетичним відділом [[ДНЦЛЗ|Експериментального фармацевтичного інституту Наркомздоров’я]]. У 1944—1949 роках він очолював [[Науково-дослідний інститут хімії ХНУ|Науково-дослідний інститут хімії]] при Харківському університеті. На посаді директора Юрій Габель займався перебудовою інституту і його післявоєнним відновленням{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}. У 1946 році був опонентом на захисті кандидатської дисертації [[Красовицький Борис Маркович|Бориса Красовицького]]{{Sfn|Красовицкий|2008|с=272}}. |
||
Крім наукових досліджень Юрій Габель брав активну участь у громадській роботі. Протягом багатьох років він був членом Президії Харківського відділення [[Російське фізико-хімічне товариство|Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва]], надавав сприяння товариствам Доброхім та [[ТСОАВІАХІМ|Тсоавіахім]], обіймав посаду голови Бюро секції |
Крім наукових досліджень Юрій Габель брав активну участь у громадській роботі. Протягом багатьох років він був членом Президії Харківського відділення [[Російське фізико-хімічне товариство|Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва]], надавав сприяння товариствам Доброхім та [[ТСОАВІАХІМ|Тсоавіахім]], обіймав посаду голови Бюро секції наукових працівників при Харківському університеті{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}, брав участь у роботі [[Харківське медичне товариство|Харківського медичного товариства]]. У своїх доповідях Юрій Габель знайомив членів Товариства з новими медичними препаратами та їх хімічними властивостями{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Працював на виробництві фармацевтичних препаратів, організованому товариством{{Sfn|Черних|2015|с=167}}. |
||
Після повернення з відпустки восени 1948 року Юрій Габель відчув себе погано, він кашляв і скаржився на біль у боці. У нього був діагностований [[рак легені]]. Лікувався в Москві, де проходив курс радіологічного опромінення в онкологічній клініці. Згідно зі спогадами Бориса Красовицького, який відвідував Габеля в клініці, Юрій Орестович не втрачав бадьорість духу і цікавився результатами наукових досліджень. Юрій Габель помер 23 березня 1949 року, в квітні того ж року був похований на [[Міське кладовище № 2 (Харків)|другому Харківському міському кладовищі]] в присутності колег{{Sfn|Красовицкий| |
Після повернення з відпустки восени 1948 року Юрій Габель відчув себе погано, він кашляв і скаржився на біль у боці. У нього був діагностований [[рак легені]]. Лікувався в Москві, де проходив курс радіологічного опромінення в онкологічній клініці. Згідно зі спогадами Бориса Красовицького, який відвідував Габеля в клініці, Юрій Орестович не втрачав бадьорість духу і цікавився результатами наукових досліджень. Юрій Габель помер 23 березня 1949 року, в квітні того ж року був похований на [[Міське кладовище № 2 (Харків)|другому Харківському міському кладовищі]] в присутності колег{{Sfn|Красовицкий|2008|с=271—272}}. У 1998 році його спільна з сестрою Маргаритою могила була зруйнована, пізніше була відновлена зусиллями громадськості{{Sfn|Лосиевский|1998|с=1}}. |
||
== Наукова діяльність == |
== Наукова діяльність == |
||
Рядок 35: | Рядок 37: | ||
Під керівництвом професора Костянтина Красуського займався традиційним для харківських хіміків вивченням реакцій α-окисів. А саме, Юрій Габель досліджував продукти [[Реакція конденсації|конденсації]] органічних α-окисів з [[Аміни|амінами]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. |
Під керівництвом професора Костянтина Красуського займався традиційним для харківських хіміків вивченням реакцій α-окисів. А саме, Юрій Габель досліджував продукти [[Реакція конденсації|конденсації]] органічних α-окисів з [[Аміни|амінами]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. |
||
Пізніше обрав свою власну тематику і займався дослідженнями в галузі хімії похідних |
Пізніше обрав свою власну тематику і займався дослідженнями в галузі хімії похідних {{не перекладено|Барбітурова кислота|барбітурової кислоти|en|Barbituric acid}}, вивчав зв'язок їх будови з фізіологічною активністю. Написав по цій темі монографію, яка стала його докторською дисертацією. Саму дисертацію за темою «Хімія барбітурової кислоти» він захистив у 1940 році. Пізніше зайнявся вивченням [[Сульфаніламідні препарати|сульфаніламідів]]. Після появи нового препарату — [[сульфазол]]у, який прийшов на зміну {{не перекладено|Сульфідин|сульфідину|en|Sulfapyridine}}, Юрій Габель налагодив його виробництво у своїй лабораторії. Препарат поставлявся в дитячу клініку, де вперше в Харкові, сульфазол використовувався для лікування [[Пневмонія|запалення легенів]] у дітей. Під керівництвом Юрія Габеля вперше в Радянському Союзі синтезували [[норсульфазол]]{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5—6}}. |
||
Робота в Харківському медичному інституті підштовхнула Юрія Габеля до вивчення фізіологічно активних речовин, в першу чергу [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічних сполук]]. Він розробив для хіміків-органіків спеціальний курс з цього напрямку хімії. У 1941 році опублікував повністю оригінальний підручник «Гетероциклические соединения». Це видання було першою спробою написати підручник з даної тематики. Як зазначав |
Робота в Харківському медичному інституті підштовхнула Юрія Габеля до вивчення фізіологічно активних речовин, в першу чергу [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічних сполук]]. Він розробив для хіміків-органіків спеціальний курс з цього напрямку хімії. У 1941 році опублікував повністю оригінальний підручник «Гетероциклические соединения». Це видання було першою спробою написати підручник з даної тематики. Як зазначав {{не перекладено|Кост Олексій Миколайович|Олексій Кост|ru|Кост, Алексей Николаевич}}, зважаючи на маловивченість теми Юрій Габель «не мав можливості дати матеріал на загальній основі». Успішна діяльність Юрія Габеля в цьому напрямку хімії призвела до створення при Харківському університеті в 1945 році першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук. Юрій Габель очолив новостворену кафедру і залишався на посаді її завідувача до самої смерті{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Кост|1963|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}{{Sfn|Красовицкий|2008|с=162}}, після якої кафедра була розформована, а співробітники переведені в Науково-дослідний інститут хімії{{Sfn|Красовицкий|2008|с=272—273}}. |
||
В останні роки життя зацікавився антибіотиками. З 1947 року займався створенням синтетичних аналогів [[пеніцилін]]у. Вже в наступному році була опублікована оглядова стаття «Хімія антибіотичних речовин» в журналі « |
В останні роки життя зацікавився антибіотиками. З 1947 року займався створенням синтетичних аналогів [[пеніцилін]]у. Вже в наступному році була опублікована оглядова стаття «Хімія антибіотичних речовин» в журналі «[[Успехи химии]]». У зазначеній статті вперше була приведена хімічна класифікація антибіотиків{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. |
||
Юрій Габель вважав, що багато питань, які виникають перед біологами, медиками |
Юрій Габель вважав, що багато питань, які виникають перед біологами, медиками та хіміками, можливо подолати тільки спільними зусиллями. Для цього під час його директорства в Науково-дослідному інституті хімії діяв великий семінар, на якому, крім чисто хімічних доповідей, були виступи, що об'єднували хімію з біохімією, фармакологією і медициною. Серед тематик, яких розглядалися на даному семінарі, були: механізм дії фізіологічно активних сполук, доля ліків в організмі, залежність між будовою препарату і його фізико-хімічними властивостями і фізіологічною активністю. Семінар мав велику популярність, його відвідували науковці з багатьох вищих навчальних закладів та [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідних інститутів]] Харкова{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}. |
||
У викладанні хімії приділяв велику увагу лекційному асистуванню. За результатами своєї роботи асистентом Костянтина Красуського підготував «Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії» (1929){{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Пізніше склав свій «педагогічний Заповіт», який складається з коротких зауважень для викладачів. Дослідниця Оксана Наконечна зазначала, що ці зауваження залишалися актуальними |
У викладанні хімії приділяв велику увагу лекційному асистуванню. За результатами своєї роботи асистентом Костянтина Красуського підготував «Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії» (1929){{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Пізніше склав свій «педагогічний Заповіт», який складається з коротких зауважень для викладачів. Дослідниця Оксана Наконечна зазначала, що ці зауваження залишалися актуальними й на початку XXI століття{{Sfn|Наконечна|2003|с=120—121}}. |
||
Окрім того Юрія Габель займався підготовкою наукових кадрів, серед його учнів були Б. Л. Гершунс{{Sfn|Красовицкий|2008|с=273}}, [[Зубаровський Віталій Михайлович|В. М. Зубаровський]]{{Sfn|Красовицкий|2008|с=163}}, Р. М. Мацкевич{{Sfn|Красовицкий|2008|с=176}} та Л. Ф. Шпеєр<ref>{{Cite web|title=Історія кафедри загальної хімії|url=https://knau.kharkov.ua/historykafhim.html|website=web.archive.org|date=2022-07-04|accessdate=2022-07-04|publisher=Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220704123705/http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache%3ACj1Q6UfV2mkJ%3Ahttps%3A%2F%2Fknau.kharkov.ua%2Fhistorykafhim.html|archivedate=2022.07.04}}</ref>{{Sfn|Красовицкий|2008|с=167}}. |
|||
⚫ | |||
⚫ | Колишній учень Юрія Габеля вчений [[Ронін Віталій Самойлович|Віталій Ронін]] у своїх спогадах так характеризував вчителя: « |
||
Колега Юрія Габеля Борис Красовицький так писав про нього в мемуарах: «Юрий Орестович — всегда весёлый и жизнерадостный, обладавший чувством юмора, несколько легкомысленный, пользовавшийся большим успехом у женщин, — брал от жизни всё, что мог. Он успешно работал в науке, причём, мне кажется, не прилагая к этому больших усилий, а педагогический талант способствовал его популярности как лектора. Юрий Орестович всегда был желанным гостем на всех застольях»{{Sfn|Красовицкий|2004|с=57—58}}. |
|||
⚫ | Юрій Габель був близький зі своїм колегою Андрієм Кіпріановим, з яким він здружився під час спільної роботи у Костянтина Красуського. Борис Красовицький зазначав, що друзі були повними протилежностями: веселий і життєрадісний Габель і серйозний, зосереджений і педантичний Кіпріанов{{Sfn|Красовицкий| |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Навесні 2014 року в [[Харківський національний медичний університет|Харківському національному медичному університеті]] відбулася ІІ Студентська міжфакультетська конференція першокурсників з біоорганічної хімії, присвячена 180-річчю від дня народження Д. І. Менделєєва та 65-річчю від дня смерті Ю. О. Габеля{{Sfn|Сыровая|2014|с=4}}. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Вибрані публікації == |
== Вибрані публікації == |
||
Рядок 70: | Рядок 59: | ||
* Вопросы химии ядовитых веществ перезимовавшего проса // Труды Чкаловского областного института эпидемиологии и микробиологии, том Х, вып. 3, 1945; |
* Вопросы химии ядовитых веществ перезимовавшего проса // Труды Чкаловского областного института эпидемиологии и микробиологии, том Х, вып. 3, 1945; |
||
* Химия антибиотических веществ // Успехи химии, 17, 565, 1948. |
* Химия антибиотических веществ // Успехи химии, 17, 565, 1948. |
||
⚫ | |||
⚫ | Колишній учень Юрія Габеля вчений [[Ронін Віталій Самойлович|Віталій Ронін]] у своїх спогадах так характеризував вчителя: «обдарована людина, чудовий фахівець своєї справи, він був чудовим лектором». Він відносив Юрія Орестовича до числа викладачів, які справили на нього найбільший вплив. Смерть вчителя сильно потрясла Роніна, який постійно відвідував його могилу{{Sfn|Ронин|2015|с=222—223}}. |
||
Колега Юрія Габеля Борис Красовицький так писав про нього в мемуарах: «Юрій Орестович — завжди веселий і життєрадісний, мав почуття гумору, трохи легковажний, мав великий успіх у жінок, — брав від життя все, що міг. Він успішно працював у науці, причому мені здається, не докладаючи до цього великих зусиль, а педагогічний талант сприяв його популярності як лектора. Юрій Орестович завжди був бажаним гостем на всіх гуляннях»{{Sfn|Красовицкий|2008|с=162}}. |
|||
⚫ | Юрій Габель був близький зі своїм колегою Андрієм Кіпріановим, з яким він здружився під час спільної роботи у Костянтина Красуського. Борис Красовицький зазначав, що друзі були повними протилежностями: веселий і життєрадісний Габель і серйозний, зосереджений і педантичний Кіпріанов{{Sfn|Красовицкий|2008|с=162—163}}. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Навесні 2014 року в [[Харківський національний медичний університет|Харківському національному медичному університеті]] відбулася ІІ Студентська міжфакультетська конференція першокурсників з біоорганічної хімії, присвячена 180-річчю від дня народження [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д. І. Менделєєва]] та 65-річчю від дня смерті Ю. О. Габеля{{Sfn|Сыровая|2014|с=4}}. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 78: | Рядок 82: | ||
* {{Публікація|назва=Сухая перегонка табака. Содержание пектиновых веществ в табаке|книга|автор=Габель Ю. О., Киприанов Г. И.|відповідальний=Окремі відбитки з Хемічного журналу Т. IV Кн. 1|рік=1930|місце=Харків|видавництво=Харполіграф|ref=Габель|мова=ru}} |
* {{Публікація|назва=Сухая перегонка табака. Содержание пектиновых веществ в табаке|книга|автор=Габель Ю. О., Киприанов Г. И.|відповідальний=Окремі відбитки з Хемічного журналу Т. IV Кн. 1|рік=1930|місце=Харків|видавництво=Харполіграф|ref=Габель|мова=ru}} |
||
* {{Публікація|назва=Дівчина з ведмедиком|книга|автор=[[Петров Віктор Платонович|Домонтович В.]]|серія=Новини української літератури|рік=1928|місце=Київ|видавництво=Сяйво|сторінок=200|ref=Домонтович}} |
* {{Публікація|назва=Дівчина з ведмедиком|книга|автор=[[Петров Віктор Платонович|Домонтович В.]]|серія=Новини української літератури|рік=1928|місце=Київ|видавництво=Сяйво|сторінок=200|ref=Домонтович}} |
||
* {{Публікація|назва=Химия гетероциклических соединений|книга|відповідальний=Авторы книги |
* {{Публікація|назва=Химия гетероциклических соединений|книга|відповідальний=Авторы книги {{не перекладено|Алан Рой Катріцкі|Катрицкий А.|en|Alan R. Katritzky}}, Лаговская Дж|автор={{не перекладено|Кост Олексій Миколайович| Кост А. М.|ru|Кост, Алексей Николаевич}}|частина=Предисловие редактора русского издания|рік=1963|місце=Москва|видавництво=Издательство иностранной литературы|сторінок=288|сторінки=5—7|ref=Кост|мова=ru}} |
||
* {{Публікація|назва=Професор Юрий Орестович Габель| |
* {{Публікація|назва=Професор Юрий Орестович Габель|стаття|автор=Красовицкий Б. М.|автор вікіпедія=Красовицький Борис Маркович|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=1999|випуск=4 (27)|номер=454|ref=Красовицкий|мова=ru|посилання=http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/16492}} |
||
* {{Публікація|назва= |
* {{Публікація|назва=Воспоминания|книга|автор=Красовицкий Б. М.|рік=2008|видавництво=Фолио|місце=Харьков|сторінок=732|isbn=978-966-03-4468-6|ref=Красовицкий|мова=ru}} |
||
* {{Публікація|назва=Обыкновенное кощунство| |
* {{Публікація|назва=Обыкновенное кощунство|стаття|автор=Лосиевский И. Я.|автор вікіпедія=Лосієвський Ігор Якович|тип=газ|видання=[[Вечерний Харьков]]|рік=1998|місяць=9|день=26|номер=111 (7874)|ref=Лосиевский|мова=ru}} |
||
* {{Публікація|книга|частина=Українська архівна наука 1920—1930-х років: організація природознавчих досліджень|назва=[[Студії з архівної справи та документознавства]]|сторінки=14—21|рік=2000|ref=Матяш|том=6|isbn=966-625-027-6|автор=[[Матяш Ірина Борисівна|Матяш І. Б.]]}} |
|||
* {{Публікація|назва=Химия в Харьковском университете| |
* {{Публікація|назва=Химия в Харьковском университете|стаття|автор=Мчедлов-Петросян Н. О.|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=2004|випуск=11 (34)|номер=626|ref=Мчедлов-Петросян|мова=ru}} |
||
* {{Публікація|назва=Вчені Харківського державного медичного університету 1805 — 2005|книга|автор=Наконечна С. А.|відповідальний=Циганенко А. Я|частина=Габель Юрій Орестович|рік=2003|видавництво=ВАТ Вид-во Харків|місце=Харків|сторінок=470|isbn=966-7100-359|ref=Наконечна}} |
|||
* {{Публікація|книга |
|||
⚫ | * {{Публікація|назва=Історія Харківської вищої медичної школи в експозиціях музею історії ХНМУ|книга|автор=Перцева Ж. М.|відповідальний=Авторський колектив: В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева, В. А. Капустник, О. В. Семененко, Д. П. Перцев|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2019|сторінок=216|isbn=978-966-2094-42-8|ref=Перцева}} |
||
|назва=Вчені Харківського державного медичного університету 1805 — 2005 |
|||
⚫ | |||
|автор=Наконечна С. А. |
|||
⚫ | * {{Публікація|назва=Історія в історіях : харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях|книга|автор=Ронин В. С.|відповідальний=за заг. ред. В. М. Лісового та Ж. М. Перцевої|частина=Воспоминания о годах учёбы в Харьковском медицинском институте (1947—1953 годы)|рік=2015|видавництво=ХНМУ|місце=Харків|сторінок=552|сторінки=221—225|ref=Ронин}} |
||
|відповідальний=Циганенко А. Я |
|||
⚫ | |||
|частина=Габель Юрій Орестович |
|||
⚫ | |||
|рік=2003 |
|||
⚫ | * {{Публікація|назва=210 років фармацевтичної освіти: традиції та інновації. Матеріали науково-практичної конференції Харків, 27 листопада 2015 р.|книга|частина співавтори=[[Черних Валентин Петрович|Черних В. П.]], Шемчук Л. А., Шпичак Т. В.|частина=Розвиток наукових досліджень на кафедрі органічної хімії у 20-60 рр. XX століття: видатні вчені та фундаментальні відкриття.|рік=2015|місце=Харків|видавництво=НФаУ|мова=uk|сторінок=190|сторінки=162—176|ref=Черних}} |
||
|видавництво=ВАТ Вид-во Харків |
|||
⚫ | |||
|місце=Харків |
|||
⚫ | |||
|сторінок=470 |
|||
⚫ | |||
|isbn=966-7100-359 |
|||
⚫ | |||
|ref=Наконечна |
|||
⚫ | |||
}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | * {{Публікація|назва=Історія Харківської вищої медичної школи в експозиціях музею історії ХНМУ|книга|автор=Перцева Ж. М.|відповідальний=Авторський колектив: В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева, В. А. Капустник, О. В. Семененко, Д. П. Перцев|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2019|сторінок=216|isbn=978-966-2094-42-8|ref=Перцева|посилання=https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/26673}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | * {{Публікація|назва=Історія в історіях : харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях|книга|автор=Ронин В. С.|відповідальний=за заг. ред. В. М. Лісового та Ж. М. Перцевої|частина=Воспоминания о годах учёбы в Харьковском медицинском институте (1947—1953 годы)|рік=2015|видавництво=ХНМУ|місце=Харків|сторінок=552|сторінки=221—225|ref=Ронин|посилання=https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/16214}} |
||
⚫ | |||
⚫ | * {{Публікація|назва=Габель Августина Станіславівна|стаття|рік=2020|автор=Телегіна С. В.|видання=Бібліотечна енциклопедія Харківщини|видавництво=Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|ref=Телегіна|посилання=https://libenc.korolenko.kharkov.com/istoriia-bibliotechnoi-spravy-kharkivskoho-rehionu/gabel-avgustina-stanislavivna}} |
||
⚫ | * {{Публікація|назва=210 років фармацевтичної освіти: традиції та інновації. Матеріали науково-практичної конференції Харків, 27 листопада 2015 р.|книга|частина співавтори=[[Черних Валентин Петрович|Черних В. П.]], Шемчук Л. А., Шпичак Т. В.|частина=Розвиток наукових досліджень на кафедрі органічної хімії у 20-60 рр. XX століття: видатні вчені та фундаментальні відкриття.|рік=2015|місце=Харків|видавництво=НФаУ|мова=uk|сторінок=190|сторінки=162—176|ref=Черних|посилання=https://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/10474}} |
||
⚫ | * {{Публікація|назва=Ю. О. Габель|стаття|автор=Хотинский Е. С.|автор вікіпедія=Хотинський Євген Семенович|автор2=Андреасов Л. М|автор2 вікіпедія=Андреасов Леон Михайлович|автор3=Измайлов Н. А.|автор3 вікіпедія=Ізмайлов Микола Аркадійович|тип=жур|видання=Врачебное дело|рік=1950|номер=5|ref=Хотинский|мова=ru}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{ac}} |
|||
{{добра стаття}} |
|||
[[Категорія:Померли від раку легень]] |
[[Категорія:Померли від раку легень]] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Автори підручників]] |
[[Категорія:Автори підручників]] |
||
[[Категорія:Викладачі Харківського університету]] |
|||
[[Категорія:Радянські хіміки]] |
[[Категорія:Радянські хіміки]] |
||
[[Категорія:Українські хіміки]] |
[[Категорія:Українські хіміки]] |
||
[[Категорія:Члени Російського фізико-хімічного товариства]] |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Харківські поляки]] |
Поточна версія на 07:00, 27 червня 2024
Юрій Орестович Габель | |
---|---|
Юрій Габель. 1917 рік | |
Народився | 29 листопада (11 грудня) 1891 Харків, Російська імперія |
Помер | 23 березня 1949 (57 років) Харків, Українська РСР, СРСР ·рак легень |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | СРСР Російська імперія |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Імператорський Харківський університет (1914) |
Галузь | хімія |
Заклад | ХДУ імені О. М. Горького Харківський медичний інститут Українська академія друкарства ДНЦЛЗ ХФХМІ |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук (1940) |
Вчителі | Красуський Костянтин Адамович |
Аспіранти, докторанти | Зубаровський Віталій Михайлович |
Членство | Харківське медичне товариство Російське хімічне товариство |
Батько | Габель Орест Мартинович |
Мати | Габель Августина Станіславівна |
Брати, сестри | Людмила, Олена, Валерія, Марія, Маргарита |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Габель Юрій Орестович у Вікісховищі |
Юрій (Георгій) Орестович Габель (29 листопада (11 грудня) 1891, Харків, Харківська губернія, Російська імперія — 23 березня 1949, Харків, СРСР) — радянський український учений, хімік, доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Декан хімічного факультету Харківського державного університету у 1931—1935 роках і директор Науково-дослідного інституту хімії при Харківському державному університеті в 1945—1949 роках. Автор першого підручника, присвяченого гетероциклічним сполукам. Засновник і завідувач першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук у Харківському державному університеті. Завідувач кафедри органічної хімії в Харківському медичному інституті. Професор Українського поліграфічного інституту.
Народився 29 листопада (11 грудня) 1891 року в Харкові. Його батьками були революціонери-народники польського походження Орест-Октовіан Мартинович Габель та Августина Станіславівна Синькевич, які після відбуття заслання в Іркутській губернії переїхали до Харкова, де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління Харківської громадської бібліотеки. У Юрія було п'ять сестер: Людмила, Олена, Валерія, Марія і Маргарита. Наймолодша з них — Маргарита — згодом стала відомим літературознавцем, дослідницею творчості Івана Тургенєва[1].
У 1910 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Ще одним золотим медалістом гімназії того року був Валерій Межлаук[2]. Юрій Габель продовжив навчання на Хімічному відділенні фізико-математичного факультету Імператорського Харківського університету, який закінчив у 1914 році з дипломом першого ступеня. Став працювати в хімічній лабораторії Південних залізниць. У 1915 році захистив дисертацію за темою «Вплив світла на електропровідність йодного Меркурія в ацетоні» і йому було присуджено науковий ступінь магістра природничих наук[ru][3]. Восени того ж року був залишений на два роки без стипендії при кафедрі органічної хімії університету для підготовки до професорського звання[4][5]. Водночас займався громадською діяльністю, в 1918 році обирався кандидатом у члени правління Харківської громадської бібліотеки[1].
Перебував лекційним асистентом професора Костянтина Красуського[5]. Паралельно, з 1923 року працював в Українському інституті прикладної хімії, де за пропозицією директора інституту Івана Красуського зайнявся дослідженням сухої перегонки тютюну спільно з Г. І. Кіпріановим[6]. Дослідники одночасно з Олександром Шмуком, але незалежно від нього, встановили закономірність між якістю тютюну і лужністю тютюнового диму[7]. Згодом Юрій Габель очолив лабораторію з дослідження тютюну. Його наукова діяльність в інституті була спрямована на вивчення хімічного складу тютюну. На основі цих досліджень було видано кілька наукових статей і складена брошура «Хемія тютюну» (1931)[8][9]. Викладав у харківських ветеринарному, сільськогосподарському та фармацевтичних інститутах, коксохімічному та фармацевтичному технікумах, робітничому факультеті та промисловій академії[10][3]. У 1925 році обіймав посаду секретаря редакції в щойно відкритому «Українському хемічному журналі»[8].
Під час кампанії з реформування вищої школи Юрій Габель взяв діяльну участь у реорганізації викладання хімії та у створенні хімічного факультету у складі Харківського фізико-хіміко-математичного інституту. У 1931 році він став другим деканом факультету, змінивши Олександра Давидова. На цій посаді Юрій Габель пробув до 1935 року, в його деканство факультет увійшов до складу відродженого Харківського державного університету[5][11].
Станом на 1932 рік, був також професором Українського поліграфічного інституту. Брав участь 29 грудня 1932 року у нараді з «питання дезінсекції архівних матеріалів», яку організовувало Центральне архівне управління[12].
За результатами проходження атестації наукових кадрів у 1934 році Юрій Габель отримав вчене звання професора і ступінь кандидата наук. Одним з перших серед вчених хімічного факультету, поряд з Андрієм Кіпріановим, захистив докторську дисертацію. Сам захист відбувся 27 листопада 1940 року при Раді Харківського державного університету імені О. М. Горького. Темою докторської дисертації була «Хімія барбітурової кислоти». У ступені доктора хімічних наук Юрій Габель був затверджений рішенням Вищої атестаційної комісії Всесоюзного комітету у справах вищої школи при Раді Народних Комісарів СРСР від 1 лютого 1941 року[13][14].
Одночасно, з 1930 року працював у Харківському медичному інституті, де обіймав посаду завідувача кафедри органічної хімії з 1931 по 1945 роки, пізніше працював професором. Згідно з іншою версією, був завідувачем кафедри до 1949 року. Зазначалося, що в медінституті Юрію Габелю вдалося не тільки організувати викладання на високому рівні, а й налагодити на кафедрі наукову роботу[15][16][17]. Також читав курс органічної хімії на біологічному факультеті Харківського університету[9].
Під час Другої світової війни разом з іншими науковцями Харківського медичного інституту був евакуйований до Чкалова. На новому місці Юрій Габель не міг продовжити свої колишні наукові дослідження, і йому довелося вивчати отруйну речовину, яка містилася в перезимувалому на полі просі. Результати дослідження були опубліковані в працях Чкаловського обласного інституту епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова. Також, під час евакуації був членом науково-технічного комітету при Чкаловському облвиконкомі[18][9]. Перебуваючи в Чкалові Юрій Габель з нетерпінням чекав повернення в рідне місто і написав вірш «Харкову», датований 22 травня 1942 року[19].
Протягом кількох років Юрій Габель керував синтетичним відділом Експериментального фармацевтичного інституту Наркомздоров’я. У 1944—1949 роках він очолював Науково-дослідний інститут хімії при Харківському університеті. На посаді директора Юрій Габель займався перебудовою інституту і його післявоєнним відновленням[18]. У 1946 році був опонентом на захисті кандидатської дисертації Бориса Красовицького[20].
Крім наукових досліджень Юрій Габель брав активну участь у громадській роботі. Протягом багатьох років він був членом Президії Харківського відділення Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва, надавав сприяння товариствам Доброхім та Тсоавіахім, обіймав посаду голови Бюро секції наукових працівників при Харківському університеті[8], брав участь у роботі Харківського медичного товариства. У своїх доповідях Юрій Габель знайомив членів Товариства з новими медичними препаратами та їх хімічними властивостями[5]. Працював на виробництві фармацевтичних препаратів, організованому товариством[10].
Після повернення з відпустки восени 1948 року Юрій Габель відчув себе погано, він кашляв і скаржився на біль у боці. У нього був діагностований рак легені. Лікувався в Москві, де проходив курс радіологічного опромінення в онкологічній клініці. Згідно зі спогадами Бориса Красовицького, який відвідував Габеля в клініці, Юрій Орестович не втрачав бадьорість духу і цікавився результатами наукових досліджень. Юрій Габель помер 23 березня 1949 року, в квітні того ж року був похований на другому Харківському міському кладовищі в присутності колег[21]. У 1998 році його спільна з сестрою Маргаритою могила була зруйнована, пізніше була відновлена зусиллями громадськості[22].
Під керівництвом професора Костянтина Красуського займався традиційним для харківських хіміків вивченням реакцій α-окисів. А саме, Юрій Габель досліджував продукти конденсації органічних α-окисів з амінами[5][9].
Пізніше обрав свою власну тематику і займався дослідженнями в галузі хімії похідних барбітурової кислоти[en], вивчав зв'язок їх будови з фізіологічною активністю. Написав по цій темі монографію, яка стала його докторською дисертацією. Саму дисертацію за темою «Хімія барбітурової кислоти» він захистив у 1940 році. Пізніше зайнявся вивченням сульфаніламідів. Після появи нового препарату — сульфазолу, який прийшов на зміну сульфідину[en], Юрій Габель налагодив його виробництво у своїй лабораторії. Препарат поставлявся в дитячу клініку, де вперше в Харкові, сульфазол використовувався для лікування запалення легенів у дітей. Під керівництвом Юрія Габеля вперше в Радянському Союзі синтезували норсульфазол[15][23].
Робота в Харківському медичному інституті підштовхнула Юрія Габеля до вивчення фізіологічно активних речовин, в першу чергу гетероциклічних сполук. Він розробив для хіміків-органіків спеціальний курс з цього напрямку хімії. У 1941 році опублікував повністю оригінальний підручник «Гетероциклические соединения». Це видання було першою спробою написати підручник з даної тематики. Як зазначав Олексій Кост[ru], зважаючи на маловивченість теми Юрій Габель «не мав можливості дати матеріал на загальній основі». Успішна діяльність Юрія Габеля в цьому напрямку хімії призвела до створення при Харківському університеті в 1945 році першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук. Юрій Габель очолив новостворену кафедру і залишався на посаді її завідувача до самої смерті[5][24][9][25], після якої кафедра була розформована, а співробітники переведені в Науково-дослідний інститут хімії[26].
В останні роки життя зацікавився антибіотиками. З 1947 року займався створенням синтетичних аналогів пеніциліну. Вже в наступному році була опублікована оглядова стаття «Хімія антибіотичних речовин» в журналі «Успехи химии». У зазначеній статті вперше була приведена хімічна класифікація антибіотиків[15][9].
Юрій Габель вважав, що багато питань, які виникають перед біологами, медиками та хіміками, можливо подолати тільки спільними зусиллями. Для цього під час його директорства в Науково-дослідному інституті хімії діяв великий семінар, на якому, крім чисто хімічних доповідей, були виступи, що об'єднували хімію з біохімією, фармакологією і медициною. Серед тематик, яких розглядалися на даному семінарі, були: механізм дії фізіологічно активних сполук, доля ліків в організмі, залежність між будовою препарату і його фізико-хімічними властивостями і фізіологічною активністю. Семінар мав велику популярність, його відвідували науковці з багатьох вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів Харкова[15][18].
У викладанні хімії приділяв велику увагу лекційному асистуванню. За результатами своєї роботи асистентом Костянтина Красуського підготував «Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії» (1929)[5]. Пізніше склав свій «педагогічний Заповіт», який складається з коротких зауважень для викладачів. Дослідниця Оксана Наконечна зазначала, що ці зауваження залишалися актуальними й на початку XXI століття[27].
Окрім того Юрія Габель займався підготовкою наукових кадрів, серед його учнів були Б. Л. Гершунс[28], В. М. Зубаровський[29], Р. М. Мацкевич[30] та Л. Ф. Шпеєр[31][32].
- Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії. 1929
- Хемія тютюну. Х.; К., 1931;
- Популярний нарис органічної хемії. Х., 1931;
- Органічна хемія: У 2 ч. Х., 1932;
- Порадник до лекційних дослідів з органічної хемії для педвузів та університетів. Х., 1934;
- Гетероциклические соединения. Ленинград; Москва, 1941;
- Вопросы химии ядовитых веществ перезимовавшего проса // Труды Чкаловского областного института эпидемиологии и микробиологии, том Х, вып. 3, 1945;
- Химия антибиотических веществ // Успехи химии, 17, 565, 1948.
Колишній учень Юрія Габеля вчений Віталій Ронін у своїх спогадах так характеризував вчителя: «обдарована людина, чудовий фахівець своєї справи, він був чудовим лектором». Він відносив Юрія Орестовича до числа викладачів, які справили на нього найбільший вплив. Смерть вчителя сильно потрясла Роніна, який постійно відвідував його могилу[33].
Колега Юрія Габеля Борис Красовицький так писав про нього в мемуарах: «Юрій Орестович — завжди веселий і життєрадісний, мав почуття гумору, трохи легковажний, мав великий успіх у жінок, — брав від життя все, що міг. Він успішно працював у науці, причому мені здається, не докладаючи до цього великих зусиль, а педагогічний талант сприяв його популярності як лектора. Юрій Орестович завжди був бажаним гостем на всіх гуляннях»[25].
Юрій Габель був близький зі своїм колегою Андрієм Кіпріановим, з яким він здружився під час спільної роботи у Костянтина Красуського. Борис Красовицький зазначав, що друзі були повними протилежностями: веселий і життєрадісний Габель і серйозний, зосереджений і педантичний Кіпріанов[34].
Фотографія Юрія Габеля і текст його вірша, написаного в Чкалові, представлені на правому бічному склі п'ятої вітрини музею Харківського національного медичного університету[35].
Навесні 2014 року в Харківському національному медичному університеті відбулася ІІ Студентська міжфакультетська конференція першокурсників з біоорганічної хімії, присвячена 180-річчю від дня народження Д. І. Менделєєва та 65-річчю від дня смерті Ю. О. Габеля[36].
За могилою Юрія Габеля доглядають співробітники кафедри хімії та студенти Харківського національного медичного університету. На кошти працівників кафедри була встановлена огорожа навколо могили[37].
Професор хімії Габель є другорядним героєм роману Віктора Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»[38].
- ↑ а б Телегіна, 2020.
- ↑ Утро, 1910, с. 4.
- ↑ а б Кафедра хімії очима сучасників, 2020, с. 62.
- ↑ Южный край, 1915, с. 6.
- ↑ а б в г д е ж Некролог, 1951, с. 5.
- ↑ Габель, 1930, с. 45.
- ↑ Попова, 1960, с. 36.
- ↑ а б в Некролог, 1951, с. 7.
- ↑ а б в г д е Красовицкий, 1999, с. 210.
- ↑ а б Черних, 2015, с. 167.
- ↑ Мчедлов-Петросян, 2004, с. 18—19.
- ↑ Матяш, 2000, с. 19.
- ↑ Вестник высшей школы, 1941, с. 41.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 181.
- ↑ а б в г Хотинский, 1950.
- ↑ Некролог, 1951, с. 6.
- ↑ Кафедра хімії очима сучасників, 2020, с. 63.
- ↑ а б в Некролог, 1951, с. 6—7.
- ↑ Вустами спогадів і пам'яті, 2015, с. 23—24, 131.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 272.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 271—272.
- ↑ Лосиевский, 1998, с. 1.
- ↑ Некролог, 1951, с. 5—6.
- ↑ Кост, 1963, с. 5.
- ↑ а б Красовицкий, 2008, с. 162.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 272—273.
- ↑ Наконечна, 2003, с. 120—121.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 273.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 163.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 176.
- ↑ Історія кафедри загальної хімії. web.archive.org. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. 4 липня 2022. Архів оригіналу за 2022.07.04. Процитовано 4 липня 2022.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 167.
- ↑ Ронин, 2015, с. 222—223.
- ↑ Красовицкий, 2008, с. 162—163.
- ↑ Перцева, 2019, с. 126.
- ↑ Сыровая, 2014, с. 4.
- ↑ Кафедра хімії очима сучасників, 2020, с. 11.
- ↑ Домонтович, 1928, с. 16, 125—126.
- Габель Ю. О., Киприанов Г. И. Сухая перегонка табака. Содержание пектиновых веществ в табаке : [рос.] / Окремі відбитки з Хемічного журналу Т. IV Кн. 1. — Харків : Харполіграф, 1930.
- Домонтович В. Дівчина з ведмедиком. — Київ : Сяйво, 1928. — 200 с. — (Новини української літератури).
- Кост А. М.[ru]. Предисловие редактора русского издания // Химия гетероциклических соединений : [рос.] / Авторы книги Катрицкий А.[en], Лаговская Дж. — Москва : Издательство иностранной литературы, 1963. — С. 5—7. — 288 с.
- Красовицкий Б. М. Професор Юрий Орестович Габель : [рос.] // Вісник Харківського університету : жур. — 1999. — Вып. 4 (27), № 454.
- Красовицкий Б. М. Воспоминания : [рос.]. — Харьков : Фолио, 2008. — 732 с. — ISBN 978-966-03-4468-6.
- Лосиевский И. Я. Обыкновенное кощунство : [рос.] // Вечерний Харьков : газ. — 1998. — № 111 (7874) (26 сентября).
- Матяш І. Б. Українська архівна наука 1920—1930-х років: організація природознавчих досліджень // Студії з архівної справи та документознавства. — 2000. — Т. 6. — С. 14—21. — ISBN 966-625-027-6.
- Мчедлов-Петросян Н. О. Химия в Харьковском университете : [рос.] // Вісник Харківського університету : жур. — 2004. — Вып. 11 (34), № 626.
- Наконечна С. А. Габель Юрій Орестович // Вчені Харківського державного медичного університету 1805 — 2005 / Циганенко А. Я. — Харків : ВАТ Вид-во Харків, 2003. — 470 с. — ISBN 966-7100-359.
- Перцева Ж. М. Історія Харківської вищої медичної школи в експозиціях музею історії ХНМУ / Авторський колектив: В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева, В. А. Капустник, О. В. Семененко, Д. П. Перцев. — Харків : ХНМУ, 2019. — 216 с. — ISBN 978-966-2094-42-8.
- Попова Л. П. К вопросу состава дыма табака разных способов сушки : [рос.] // Известия высших учебных заведений. Пищевая технология : жур. — 1960. — № 4. — С. 35—39. — ISSN 0579-3009.
- Ронин В. С. Воспоминания о годах учёбы в Харьковском медицинском институте (1947—1953 годы) // Історія в історіях : харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях / за заг. ред. В. М. Лісового та Ж. М. Перцевої. — Харків : ХНМУ, 2015. — С. 221—225. — 552 с.
- Сыровая А. О. Конференция — это сочетание научной, учебной и воспитательной работы : [рос.] / Сыровая А. О, Тишакова Т. С // Медичний університет : газ. — 2014. — № 11—12 (2887—2888) (29 мая).
- Телегіна С. В. Габель Августина Станіславівна // Бібліотечна енциклопедія Харківщини. — Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, 2020.
- Розвиток наукових досліджень на кафедрі органічної хімії у 20-60 рр. XX століття: видатні вчені та фундаментальні відкриття. / Черних В. П., Шемчук Л. А., Шпичак Т. В. // 210 років фармацевтичної освіти: традиції та інновації. Матеріали науково-практичної конференції Харків, 27 листопада 2015 р. : [укр.]. — Харків : НФаУ, 2015. — С. 162—176. — 190 с.
- Хотинский Е. С. Ю. О. Габель : [рос.] / Хотинский Е. С., Андреасов Л. М, Измайлов Н. А. // Врачебное дело : жур. — 1950. — № 5.
- Вустами спогадів і пам'яті / За загальною редакцією В.М. Лісового та Ж.М. Перцевої. — II. — Харків : ХНМУ, 2015. — 184 с.
- Выпуск гимназистов : [рос. дореф.] // Утро : газ. — 1910. — № 1910 (8 червня).
- Засѣданіе совѣта профессоровъ университета : [рос. дореф.] // Южный край : газ. — 1915. — № 12914 (5 вересня).
- Кафедра хімії очима сучасників (історичний нарис) / за редакцією Г. О. Сирової. — Харків : Планета-прінт, 2020. — 240 с. — ISBN 978-617-7751-48-8.
- Об утверждении в учёных степенях и званиях : [рос.] // Вестник высшей школы : жур. — 1941. — № 7.
- Юрий Орестович Габель: Некролог : [рос.] // Учёные записки Харьковского университета : жур. — 1951. — С. 5—7.
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |
- Народились 11 грудня
- Народились 1891
- Уродженці Харкова
- Померли 23 березня
- Померли 1949
- Померли в Харкові
- Поховані на харківському міському кладовищі № 2
- Випускники Харківського університету
- Викладачі Харківського університету
- Науковці Харківського медичного інституту
- Викладачі Української академії друкарства
- Доктори хімічних наук
- Померли від раку легень
- Автори підручників
- Радянські хіміки
- Українські хіміки
- Члени Російського фізико-хімічного товариства
- Декани Харківського університету
- Харківські поляки