Добра стаття

Габель Юрій Орестович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
 
(Не показані 30 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
{{науковець
{{науковець
|ім'я = Юрій Орестович Габель
|ім'я = Юрій Орестович Габель
|сестри = Людмила, Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]],<br/>Марія, [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]]
|сестри = [[Габель Людмила Орестівна|Людмила]], Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]],<br/>Марія, [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]]
}}
}}


'''Юрій (Георгій) Орестович Габель''' ({{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}}, [[Харків]], [[Російська імперія]] — [[23 березня]] [[1949]], Харків, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — радянський український [[Науковець|учений]], [[хімік]], доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Декан хімічного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]] у 1931—1935 роках і директор Інституту хімії при Харківському державному університеті в 1945—1949 роках. Автор першого підручника, присвяченого [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічним сполукам]]. Засновник і завідувач першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук у Харківському державному університеті. Завідувач кафедри органічної хімії в [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]]. Професор [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту]].
'''Юрій (Георгій) Орестович Габель''' ({{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}}, [[Харків]], [[Харківська губернія]], [[Російська імперія]] — [[23 березня]] [[1949]], Харків, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — радянський український [[Науковець|учений]], [[хімік]], доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Декан [[Хімічний факультет Харківського національного університету|хімічного факультету]] [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]] у 1931—1935 роках і директор [[Науково-дослідний інститут хімії ХНУ|Науково-дослідного інституту хімії]] при Харківському державному університеті в 1945—1949 роках. Автор першого підручника, присвяченого [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічним сполукам]]. Засновник і завідувач першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук у Харківському державному університеті. Завідувач кафедри органічної хімії в [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]]. Професор [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Рядок 11: Рядок 11:
[[Файл:Yuri_Orestovich_Gabel_in_student_uniform.jpg|міні|Юрій Габель — студент Харківського університету]]
[[Файл:Yuri_Orestovich_Gabel_in_student_uniform.jpg|міні|Юрій Габель — студент Харківського університету]]
[[Файл:Yuri_Gabel_from_Vrachebnoe_Delo.png|міні|Юрій Габель, фото з некролога в журналі «Врачебное дело»]]
[[Файл:Yuri_Gabel_from_Vrachebnoe_Delo.png|міні|Юрій Габель, фото з некролога в журналі «Врачебное дело»]]
Народився {{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}} року в Харкові. Його батьками були революціонери-[[Народництво|народники]] [[Габель Орест Мартинович|Орест-Октовіан Мартинович Габель]] та [[Габель Августина Станіславівна|Августина Станіславівна Синькевич]], які після відбуття заслання в [[Іркутська губернія|Іркутській губернії]] переїхали до [[Харків|Харкова]], де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]. У Юрія було п'ять сестер: Людмила, Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]], Марія і [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]]. Наймолодша з них&nbsp;— Маргарита&nbsp;— згодом стала відомим [[Літературознавство|літературознавцем]], дослідницею творчості [[Тургенєв Іван Сергійович|Івана Тургенєва]]{{Sfn|Телегіна|2020}}.
Народився {{OldStyleDate|11|грудня|1891|29|листопада}} року в Харкові. Його батьками були революціонери-[[Народництво|народники]] польського походження [[Габель Орест Мартинович|Орест-Октовіан Мартинович Габель]] та [[Габель Августина Станіславівна|Августина Станіславівна Синькевич]], які після відбуття заслання в [[Іркутська губернія|Іркутській губернії]] переїхали до [[Харків|Харкова]], де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]. У Юрія було п'ять сестер: [[Габель Людмила Орестівна|Людмила]], Олена, [[Гассельбрінк Валерія Орестівна|Валерія]], Марія і [[Габель Маргарита Орестівна|Маргарита]]. Наймолодша з них&nbsp;— Маргарита&nbsp;— згодом стала відомим [[Літературознавство|літературознавцем]], дослідницею творчості [[Тургенєв Іван Сергійович|Івана Тургенєва]]{{Sfn|Телегіна|2020}}.


У 1910 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Ще одним золотим медалістом гімназії того року був [[Межлаук Валерій Іванович|Валерій Межлаук]]{{Sfn|Утро|1910|с=4}}. Юрій Габель продовжив навчання на Хімічному відділенні фізико-математичного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Імператорського Харківського університету]], який закінчив у 1914 році з дипломом першого ступеня. Став працювати в хімічній лабораторії [[Південні залізниці|Південних залізниць]]. У 1915 році захистив дисертацію за темою «Вплив світла на електропровідність йодного Меркурія в ацетоні» і йому було присуджено вчений ступінь {{не перекладено|Магістр (Російська імперія)|магістра природничих наук|ru|Магистр (Российская империя)}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. Восени того ж року був залишений на два роки без стипендії при кафедрі органічної хімії університету для підготовки до професорського звання{{Sfn|Южный край|1915|с=6}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. У той же час займався громадською діяльністю, в 1918 році обирався кандидатом у члени правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]{{Sfn|Телегіна|2020}}.
У 1910 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Ще одним золотим медалістом гімназії того року був [[Межлаук Валерій Іванович|Валерій Межлаук]]{{Sfn|Утро|1910|с=4}}. Юрій Габель продовжив навчання на Хімічному відділенні фізико-математичного факультету [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Імператорського Харківського університету]], який закінчив у 1914 році з дипломом першого ступеня. Став працювати в хімічній лабораторії [[Південні залізниці|Південних залізниць]]. У 1915 році захистив дисертацію за темою «Вплив світла на електропровідність йодного Меркурія в ацетоні» і йому було присуджено науковий ступінь {{не перекладено|Магістр (Російська імперія)|магістра природничих наук|ru|Магистр (Российская империя)}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. Восени того ж року був залишений на два роки без стипендії при кафедрі органічної хімії університету для підготовки до професорського звання{{Sfn|Южный край|1915|с=6}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Водночас займався громадською діяльністю, в 1918 році обирався кандидатом у члени правління [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|Харківської громадської бібліотеки]]{{Sfn|Телегіна|2020}}.


Перебував лекційним асистентом професора [[Красуський Костянтин Адамович|Костянтина Красуського]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Паралельно, з 1923 року працював в Інституті прикладної хімії, де за пропозицією директора інституту [[Красуський Іван Адамович|Івана Красуського]] зайнявся дослідженням сухої перегонки тютюну спільно з Г. І. Кіпріановим{{Sfn|Габель|1930|с=45}}. Дослідники одночасно з [[Шмук Олександр Олександрович|Олександром Шмуком]], але незалежно від нього, встановили закономірність між якістю тютюну і лужністю тютюнового диму{{Sfn|Попова|1960|с=36}}. Згодом Юрій Габель очолив лабораторію з дослідження тютюну. Його наукова діяльність в інституті була спрямована на вивчення хімічного складу тютюну. На основі цих досліджень було видано кілька наукових статей і складена брошура «Хемія тютюну» (1931){{Sfn|Некролог|1951|с=7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Викладав у харківських [[Харківська державна зооветеринарна академія|ветеринарному]], сільськогосподарському та [[Національний фармацевтичний університет|фармацевтичних]] інститутах, коксо-хімічному та фармацевтичному технікумах, [[Робітничий факультет|робітничому факультеті]] та промисловый академії{{Sfn|Черних|2015|с=167}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. У 1925 році обіймав посаду секретаря редакції в щойно відкритому «[[Український хімічний журнал|Українському хемічному журналі]]»{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}.
Перебував лекційним асистентом професора [[Красуський Костянтин Адамович|Костянтина Красуського]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Паралельно, з 1923 року працював в Українському інституті прикладної хімії, де за пропозицією директора інституту [[Красуський Іван Адамович|Івана Красуського]] зайнявся дослідженням сухої перегонки тютюну спільно з Г. І. Кіпріановим{{Sfn|Габель|1930|с=45}}. Дослідники одночасно з [[Шмук Олександр Олександрович|Олександром Шмуком]], але незалежно від нього, встановили закономірність між якістю тютюну і лужністю тютюнового диму{{Sfn|Попова|1960|с=36}}. Згодом Юрій Габель очолив лабораторію з дослідження тютюну. Його наукова діяльність в інституті була спрямована на вивчення хімічного складу тютюну. На основі цих досліджень було видано кілька наукових статей і складена брошура «Хемія тютюну» (1931){{Sfn|Некролог|1951|с=7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Викладав у харківських [[Харківська державна зооветеринарна академія|ветеринарному]], сільськогосподарському та [[Національний фармацевтичний університет|фармацевтичних]] інститутах, коксохімічному та фармацевтичному технікумах, [[Робітничий факультет|робітничому факультеті]] та промисловій академії{{Sfn|Черних|2015|с=167}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=62}}. У 1925 році обіймав посаду секретаря редакції в щойно відкритому «[[Український хімічний журнал|Українському хемічному журналі]]»{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}.


Під час кампанії з реформування вищої школи Юрій Габель взяв діяльну участь у реорганізації викладання хімії та у створенні хімічного факультету у складі [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського фізико-хіміко-математичного інституту]]. У 1931 році він став другим деканом факультету, змінивши [[Давидов Олександр Тимофійович|Олександра Давидова]]. На цій посаді Юрій Габель пробув до 1935 року, в його деканство факультет увійшов до складу відродженого [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Мчедлов-Петросян|2004|с=18—19}}.
Під час кампанії з реформування вищої школи Юрій Габель взяв діяльну участь у реорганізації викладання хімії та у створенні [[Хімічний факультет Харківського національного університету|хімічного факультету]] у складі [[Харківський фізико-хіміко-математичний інститут|Харківського фізико-хіміко-математичного інституту]]. У 1931 році він став другим деканом факультету, змінивши [[Давидов Олександр Тимофійович|Олександра Давидова]]. На цій посаді Юрій Габель пробув до 1935 року, в його деканство факультет увійшов до складу відродженого [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського державного університету]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Мчедлов-Петросян|2004|с=18—19}}.


Станом на 1932 рік, був також професором [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту]]. Брав участь 29 грудня 1932 року у нараді з «питання дезінсекції архівних матеріалів», яку організовувало Центральне архівне управління{{Sfn|Матяш|2000|с=19}}.
Станом на 1932 рік, був також професором [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту]]. Брав участь 29 грудня 1932 року у нараді з «питання дезінсекції архівних матеріалів», яку організовувало Центральне архівне управління{{Sfn|Матяш|2000|с=19}}.


За результатами проходження атестації наукових кадрів у 1934 році Юрій Габель отримав вчене звання професора і ступінь [[Кандидат наук|кандидата наук]]. Одним з перших серед вчених хімічного факультету, поряд з [[Кіпріанов Андрій Іванович|Андрієм Кіпріановим]], захистив докторську дисертацію. Сам захист відбувся 27 листопада 1940 року при Раді Харківського державного університету імені О. М. Горького. Темою докторської дисертації була «Хімія барбітурової кислоти». У ступені доктора хімічних наук Юрій Габель був затверджений рішенням [[Вища атестаційна комісія|Вищої атестаційної комісії]] Всесоюзного комітету у справах вищої школи при [[Рада народних комісарів СРСР|Раді Народних Комісарів СРСР]] від 1 лютого 1941 року{{Sfn|Вестник высшей школы|1941|с=41}}{{Sfn|Красовицкий|2004|с=85}}.
За результатами проходження атестації наукових кадрів у 1934 році Юрій Габель отримав вчене звання професора і ступінь [[Кандидат наук|кандидата наук]]. Одним з перших серед вчених хімічного факультету, поряд з [[Кіпріанов Андрій Іванович|Андрієм Кіпріановим]], захистив докторську дисертацію. Сам захист відбувся 27 листопада 1940 року при Раді Харківського державного університету імені О. М. Горького. Темою докторської дисертації була «Хімія барбітурової кислоти». У ступені доктора хімічних наук Юрій Габель був затверджений рішенням [[Вища атестаційна комісія|Вищої атестаційної комісії]] Всесоюзного комітету у справах вищої школи при [[Рада народних комісарів СРСР|Раді Народних Комісарів СРСР]] від 1 лютого 1941 року{{Sfn|Вестник высшей школы|1941|с=41}}{{Sfn|Красовицкий|2008|с=181}}.


Одночасно, з 1930 року працював у [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]], де обіймав посаду завідувача кафедри органічної хімії з 1931 по 1945 роки, пізніше працював професором. Згідно з іншою версією, був завідувачем кафедри до 1949 року. Зазначалося, що в медінституті Юрію Габелю вдалося не тільки організувати викладання на високому рівні, а й налагодити на кафедрі наукову роботу{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=63}}. Також читав курс органічної хімії на біологічному факультеті Харківського університету{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.
Одночасно, з 1930 року працював у [[Харківський національний медичний університет|Харківському медичному інституті]], де обіймав посаду завідувача кафедри органічної хімії з 1931 по 1945 роки, пізніше працював професором. Згідно з іншою версією, був завідувачем кафедри до 1949 року. Зазначалося, що в медінституті Юрію Габелю вдалося не тільки організувати викладання на високому рівні, а й налагодити на кафедрі наукову роботу{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6}}{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=63}}. Також читав курс органічної хімії на біологічному факультеті Харківського університету{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.
Рядок 27: Рядок 27:
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] разом з іншими науковцями Харківського медичного інституту був евакуйований до [[Оренбург|Чкалова]]. На новому місці Юрій Габель не міг продовжити свої колишні наукові дослідження, і йому довелося вивчати отруйну речовину, яка містилася в перезимувалому на полі [[Просо|просі]]. Результати дослідження були опубліковані в працях Чкаловського обласного інституту епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова. Також, під час евакуації був членом науково-технічного комітету при Чкаловському облвиконкомі{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Перебуваючи в Чкалові Юрій Габель з нетерпінням чекав повернення в рідне місто і написав вірш «Харкову», датований 22 травня 1942 року{{Sfn|Вустами спогадів і пам'яті|2015|с=23—24, 131}}.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] разом з іншими науковцями Харківського медичного інституту був евакуйований до [[Оренбург|Чкалова]]. На новому місці Юрій Габель не міг продовжити свої колишні наукові дослідження, і йому довелося вивчати отруйну речовину, яка містилася в перезимувалому на полі [[Просо|просі]]. Результати дослідження були опубліковані в працях Чкаловського обласного інституту епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова. Також, під час евакуації був членом науково-технічного комітету при Чкаловському облвиконкомі{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}. Перебуваючи в Чкалові Юрій Габель з нетерпінням чекав повернення в рідне місто і написав вірш «Харкову», датований 22 травня 1942 року{{Sfn|Вустами спогадів і пам'яті|2015|с=23—24, 131}}.


Протягом кількох років Юрій Габель керував синтетичним відділом науково дослідного інституту експериментальної фармації. У 1944—1949 роках він очолював Інститут хімії при Харківському університеті. На посаді директора Юрій Габель займався перебудовою інституту і його післявоєнним відновленням{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}. У 1946 році був опонентом на захисті кандидатської дисертації [[Красовицький Борис Маркович|Бориса Красовицького]]{{Sfn|Красовицкий|2004|с=126}}.
Протягом кількох років Юрій Габель керував синтетичним відділом [[ДНЦЛЗ|Експериментального фармацевтичного інституту Наркомздоров’я]]. У 1944—1949 роках він очолював [[Науково-дослідний інститут хімії ХНУ|Науково-дослідний інститут хімії]] при Харківському університеті. На посаді директора Юрій Габель займався перебудовою інституту і його післявоєнним відновленням{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}. У 1946 році був опонентом на захисті кандидатської дисертації [[Красовицький Борис Маркович|Бориса Красовицького]]{{Sfn|Красовицкий|2008|с=272}}.


Крім наукових досліджень Юрій Габель брав активну участь у громадській роботі. Протягом багатьох років він був членом Президії Харківського відділення [[Російське фізико-хімічне товариство|Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва]], надавав сприяння товариствам Доброхім та [[ТСОАВІАХІМ|Тсоавіахім]], обіймав посаду голови Бюро секції науковців при Харківському університеті{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}, брав участь у роботі [[Харківське медичне товариство|Харківського медичного товариства]]. У своїх доповідях Юрій Габель знайомив членів Товариства з новими медичними препаратами та їх хімічними властивостями{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Працював на виробництві фармацевтичних препаратів, організованому товариством{{Sfn|Черних|2015|с=167}}.
Крім наукових досліджень Юрій Габель брав активну участь у громадській роботі. Протягом багатьох років він був членом Президії Харківського відділення [[Російське фізико-хімічне товариство|Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва]], надавав сприяння товариствам Доброхім та [[ТСОАВІАХІМ|Тсоавіахім]], обіймав посаду голови Бюро секції наукових працівників при Харківському університеті{{Sfn|Некролог|1951|с=7}}, брав участь у роботі [[Харківське медичне товариство|Харківського медичного товариства]]. У своїх доповідях Юрій Габель знайомив членів Товариства з новими медичними препаратами та їх хімічними властивостями{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Працював на виробництві фармацевтичних препаратів, організованому товариством{{Sfn|Черних|2015|с=167}}.


Після повернення з відпустки восени 1948 року Юрій Габель відчув себе погано, він кашляв і скаржився на біль у боці. У нього був діагностований [[рак легені]]. Лікувався в Москві, де проходив курс радіологічного опромінення в онкологічній клініці. Згідно зі спогадами Бориса Красовицького, який відвідував Габеля в клініці, Юрій Орестович не втрачав бадьорість духу і цікавився результатами наукових досліджень. Юрій Габель помер 23 березня 1949 року, в квітні того ж року був похований на [[Міське кладовище № 2 (Харків)|другому Харківському міському кладовищі]] в присутності колег{{Sfn|Красовицкий|2004|с=125—127}}. У 1998 році його спільна з сестрою Маргаритою могила була зруйнована, пізніше була відновлена зусиллями громадськості{{Sfn|Лосиевский|1998|с=1}}.
Після повернення з відпустки восени 1948 року Юрій Габель відчув себе погано, він кашляв і скаржився на біль у боці. У нього був діагностований [[рак легені]]. Лікувався в Москві, де проходив курс радіологічного опромінення в онкологічній клініці. Згідно зі спогадами Бориса Красовицького, який відвідував Габеля в клініці, Юрій Орестович не втрачав бадьорість духу і цікавився результатами наукових досліджень. Юрій Габель помер 23 березня 1949 року, в квітні того ж року був похований на [[Міське кладовище № 2 (Харків)|другому Харківському міському кладовищі]] в присутності колег{{Sfn|Красовицкий|2008|с=271—272}}. У 1998 році його спільна з сестрою Маргаритою могила була зруйнована, пізніше була відновлена зусиллями громадськості{{Sfn|Лосиевский|1998|с=1}}.


== Наукова діяльність ==
== Наукова діяльність ==
Рядок 37: Рядок 37:
Під керівництвом професора Костянтина Красуського займався традиційним для харківських хіміків вивченням реакцій α-окисів. А саме, Юрій Габель досліджував продукти [[Реакція конденсації|конденсації]] органічних α-окисів з [[Аміни|амінами]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.
Під керівництвом професора Костянтина Красуського займався традиційним для харківських хіміків вивченням реакцій α-окисів. А саме, Юрій Габель досліджував продукти [[Реакція конденсації|конденсації]] органічних α-окисів з [[Аміни|амінами]]{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.


Пізніше обрав свою власну тематику і займався дослідженнями в галузі хімії похідних {{не перекладено|Барбітурова кислота|барбітурової кислоти|en|Barbituric acid}}, вивчав зв'язок їх будови з фізіологічною активністю. Написав по цій темі монографію, яка стала його докторською дисертацією. Саму дисертацію за темою «Хімія барбітурової кислоти» він захистив у 1940 році. Пізніше зайнявся вивченням [[Сульфаніламідні препарати|сульфаніламідів]]. Після появи нового препарату — [[сульфазол]]у, який прийшов на зміну [[сульфідин]]у, Юрій Габель налагодив його виробництво у своїй лабораторії. Препарат поставлявся в дитячу клініку, де вперше в Харкові, сульфазол використовувався для лікування [[Пневмонія|запалення легенів]] у дітей. Під керівництвом Юрія Габеля вперше в Радянському Союзі синтезували [[норсульфазол]]{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5—6}}.
Пізніше обрав свою власну тематику і займався дослідженнями в галузі хімії похідних {{не перекладено|Барбітурова кислота|барбітурової кислоти|en|Barbituric acid}}, вивчав зв'язок їх будови з фізіологічною активністю. Написав по цій темі монографію, яка стала його докторською дисертацією. Саму дисертацію за темою «Хімія барбітурової кислоти» він захистив у 1940 році. Пізніше зайнявся вивченням [[Сульфаніламідні препарати|сульфаніламідів]]. Після появи нового препарату — [[сульфазол]]у, який прийшов на зміну {{не перекладено|Сульфідин|сульфідину|en|Sulfapyridine}}, Юрій Габель налагодив його виробництво у своїй лабораторії. Препарат поставлявся в дитячу клініку, де вперше в Харкові, сульфазол використовувався для лікування [[Пневмонія|запалення легенів]] у дітей. Під керівництвом Юрія Габеля вперше в Радянському Союзі синтезували [[норсульфазол]]{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=5—6}}.


Робота в Харківському медичному інституті підштовхнула Юрія Габеля до вивчення фізіологічно активних речовин, в першу чергу [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічних сполук]]. Він розробив для хіміків-органіків спеціальний курс з цього напрямку хімії. У 1941 році опублікував повністю оригінальний підручник «Гетероциклические соединения». Це видання було першою спробою написати підручник з даної тематики. Як зазначав {{не перекладено|Кост Олексій Миколайович|Олексій Кост|ru|Кост, Алексей Николаевич}}, зважаючи на маловивченість теми Юрій Габель «не мав можливості дати матеріал на загальній основі». Успішна діяльність Юрія Габеля в цьому напрямку хімії призвела до створення при Харківському університеті в 1945 році першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук. Юрій Габель очолив новостворену кафедру і залишався на посаді її завідувача до самої смерті{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Кост|1963|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}{{Sfn|Красовицкий|2004|с=57}}, після якої кафедра була розформована, а співробітники переведені в Інститут хімії{{Sfn|Красовицкий|2004|с=127}}.
Робота в Харківському медичному інституті підштовхнула Юрія Габеля до вивчення фізіологічно активних речовин, в першу чергу [[Гетероциклічні сполуки|гетероциклічних сполук]]. Він розробив для хіміків-органіків спеціальний курс з цього напрямку хімії. У 1941 році опублікував повністю оригінальний підручник «Гетероциклические соединения». Це видання було першою спробою написати підручник з даної тематики. Як зазначав {{не перекладено|Кост Олексій Миколайович|Олексій Кост|ru|Кост, Алексей Николаевич}}, зважаючи на маловивченість теми Юрій Габель «не мав можливості дати матеріал на загальній основі». Успішна діяльність Юрія Габеля в цьому напрямку хімії призвела до створення при Харківському університеті в 1945 році першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук. Юрій Габель очолив новостворену кафедру і залишався на посаді її завідувача до самої смерті{{Sfn|Некролог|1951|с=5}}{{Sfn|Кост|1963|с=5}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}{{Sfn|Красовицкий|2008|с=162}}, після якої кафедра була розформована, а співробітники переведені в Науково-дослідний інститут хімії{{Sfn|Красовицкий|2008|с=272—273}}.


В останні роки життя зацікавився антибіотиками. З 1947 року займався створенням синтетичних аналогів [[пеніцилін]]у. Вже в наступному році була опублікована оглядова стаття «Хімія антибіотичних речовин» в журналі «<nowiki/>[[Успехи химии]]<nowiki/>». У зазначеній статті вперше була приведена хімічна класифікація антибіотиків{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.
В останні роки життя зацікавився антибіотиками. З 1947 року займався створенням синтетичних аналогів [[пеніцилін]]у. Вже в наступному році була опублікована оглядова стаття «Хімія антибіотичних речовин» в журналі «[[Успехи химии]]». У зазначеній статті вперше була приведена хімічна класифікація антибіотиків{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Красовицкий|1999|с=210}}.


Юрій Габель вважав, що багато питань, які виникають перед біологами, медиками і хіміками, можливо подолати тільки спільними зусиллями. Для цього під час його директорства в Інституті хімії діяв великий семінар, на якому, крім чисто хімічних доповідей, були виступи, що об'єднували хімію з біохімією, фармакологією і медициною. Серед тематик, яких розглядалисяна даному семінарі, були: механізм дії фізіологічно активних сполук, доля ліків в організмі, залежність між будовою препарату і його фізико-хімічними властивостями і фізіологічною активністю. Семінар мав велику популярність, його відвідували науковці з багатьох вищих навчальних закладів та [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідних інститутів]] Харкова{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}.
Юрій Габель вважав, що багато питань, які виникають перед біологами, медиками та хіміками, можливо подолати тільки спільними зусиллями. Для цього під час його директорства в Науково-дослідному інституті хімії діяв великий семінар, на якому, крім чисто хімічних доповідей, були виступи, що об'єднували хімію з біохімією, фармакологією і медициною. Серед тематик, яких розглядалися на даному семінарі, були: механізм дії фізіологічно активних сполук, доля ліків в організмі, залежність між будовою препарату і його фізико-хімічними властивостями і фізіологічною активністю. Семінар мав велику популярність, його відвідували науковці з багатьох вищих навчальних закладів та [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідних інститутів]] Харкова{{Sfn|Хотинский|1950}}{{Sfn|Некролог|1951|с=6—7}}.


У викладанні хімії приділяв велику увагу лекційному асистуванню. За результатами своєї роботи асистентом Костянтина Красуського підготував «Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії» (1929){{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Пізніше склав свій «педагогічний Заповіт», який складається з коротких зауважень для викладачів. Дослідниця Оксана Наконечна зазначала, що ці зауваження залишалися актуальними і на початку XXI століття{{Sfn|Наконечна|2003|с=120—121}}.
У викладанні хімії приділяв велику увагу лекційному асистуванню. За результатами своєї роботи асистентом Костянтина Красуського підготував «Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії» (1929){{Sfn|Некролог|1951|с=5}}. Пізніше склав свій «педагогічний Заповіт», який складається з коротких зауважень для викладачів. Дослідниця Оксана Наконечна зазначала, що ці зауваження залишалися актуальними й на початку XXI століття{{Sfn|Наконечна|2003|с=120—121}}.


Окрім того Юрія Габель займався підготовкою наукових кадрів, серед його учнів були Б. Л. Гершунс{{Sfn|Красовицкий|2008|с=273}}, [[Зубаровський Віталій Михайлович|В. М. Зубаровський]]{{Sfn|Красовицкий|2008|с=163}}, Р. М. Мацкевич{{Sfn|Красовицкий|2008|с=176}} та Л. Ф. Шпеєр<ref>{{Cite web|title=Історія кафедри загальної хімії|url=https://knau.kharkov.ua/historykafhim.html|website=web.archive.org|date=2022-07-04|accessdate=2022-07-04|publisher=Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220704123705/http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache%3ACj1Q6UfV2mkJ%3Ahttps%3A%2F%2Fknau.kharkov.ua%2Fhistorykafhim.html|archivedate=2022.07.04}}</ref>{{Sfn|Красовицкий|2008|с=167}}.
⚫
== Особистість ==
⚫
Колишній учень Юрія Габеля вчений [[Ронін Віталій Самойлович|Віталій Ронін]] у своїх спогадах так характеризував вчителя: «одарённый человек, прекрасный специалист своего дела, он был замечательным лектором». Він відносив Юрія Орестовича до числа викладачів, які справили на нього найбільший вплив. Смерть вчителя сильно потрясла Роніна, який постійно відвідував його могилу{{Sfn|Ронин|2015|с=222—223}}.

Колега Юрія Габеля Борис Красовицький так писав про нього в мемуарах: «Юрий Орестович&nbsp;— всегда весёлый и жизнерадостный, обладавший чувством юмора, несколько легкомысленный, пользовавшийся большим успехом у женщин,&nbsp;— брал от жизни всё, что мог. Он успешно работал в науке, причём, мне кажется, не прилагая к этому больших усилий, а педагогический талант способствовал его популярности как лектора. Юрий Орестович всегда был желанным гостем на всех застольях»{{Sfn|Красовицкий|2004|с=57—58}}.

⚫
Юрій Габель був близький зі своїм колегою Андрієм Кіпріановим, з яким він здружився під час спільної роботи у Костянтина Красуського. Борис Красовицький зазначав, що друзі були повними протилежностями: веселий і життєрадісний Габель і серйозний, зосереджений і педантичний Кіпріанов{{Sfn|Красовицкий|2004|с=57—58}}.
⚫
[[Файл:Хемія_тютюну_з_посвятою.png|міні|Титульний аркуш брошури «Хемія тютюну» з дарчим від автора]]
⚫
Фотографія Юрія Габеля і текст його вірша, написаного в Чкалові, представлені на правому бічному склі п'ятої вітрини музею Харківського національного медичного університету{{Sfn|Перцева|2019|с=126}}.

⚫
Навесні 2014 року в [[Харківський національний медичний університет|Харківському національному медичному університеті]] відбулася ІІ Студентська міжфакультетська конференція першокурсників з біоорганічної хімії, присвячена 180-річчю від дня народження [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д. І. Менделєєва]] та 65-річчю від дня смерті Ю. О. Габеля{{Sfn|Сыровая|2014|с=4}}.

⚫
За могилою Юрія Габеля доглядають співробітники кафедри хімії та студенти Харківського національного медичного університету. На кошти працівників кафедри була встановлена огорожа навколо могили{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=11}}.

⚫
Професор хімії Габель є другорядним героєм роману [[Петров Віктор Платонович|Віктора Домонтовича]] «[[Дівчина з ведмедиком]]»{{Sfn|Домонтович|1928|с=16, 125—126}}.


== Вибрані публікації ==
== Вибрані публікації ==
Рядок 72: Рядок 59:
* Вопросы химии ядовитых веществ перезимовавшего проса // Труды Чкаловского областного института эпидемиологии и микробиологии, том Х, вып. 3, 1945;
* Вопросы химии ядовитых веществ перезимовавшего проса // Труды Чкаловского областного института эпидемиологии и микробиологии, том Х, вып. 3, 1945;
* Химия антибиотических веществ // Успехи химии, 17, 565, 1948.
* Химия антибиотических веществ // Успехи химии, 17, 565, 1948.

⚫
== Особистість ==
⚫
Колишній учень Юрія Габеля вчений [[Ронін Віталій Самойлович|Віталій Ронін]] у своїх спогадах так характеризував вчителя: «обдарована людина, чудовий фахівець своєї справи, він був чудовим лектором». Він відносив Юрія Орестовича до числа викладачів, які справили на нього найбільший вплив. Смерть вчителя сильно потрясла Роніна, який постійно відвідував його могилу{{Sfn|Ронин|2015|с=222—223}}.

Колега Юрія Габеля Борис Красовицький так писав про нього в мемуарах: «Юрій Орестович&nbsp;— завжди веселий і життєрадісний, мав почуття гумору, трохи легковажний, мав великий успіх у жінок,&nbsp;— брав від життя все, що міг. Він успішно працював у науці, причому мені здається, не докладаючи до цього великих зусиль, а педагогічний талант сприяв його популярності як лектора. Юрій Орестович завжди був бажаним гостем на всіх гуляннях»{{Sfn|Красовицкий|2008|с=162}}.

⚫
Юрій Габель був близький зі своїм колегою Андрієм Кіпріановим, з яким він здружився під час спільної роботи у Костянтина Красуського. Борис Красовицький зазначав, що друзі були повними протилежностями: веселий і життєрадісний Габель і серйозний, зосереджений і педантичний Кіпріанов{{Sfn|Красовицкий|2008|с=162—163}}.
⚫
[[Файл:Хемія_тютюну_з_посвятою.png|міні|Титульний аркуш брошури «Хемія тютюну» з дарчим від автора]]
⚫
Фотографія Юрія Габеля і текст його вірша, написаного в Чкалові, представлені на правому бічному склі п'ятої вітрини музею Харківського національного медичного університету{{Sfn|Перцева|2019|с=126}}.

⚫
Навесні 2014 року в [[Харківський національний медичний університет|Харківському національному медичному університеті]] відбулася ІІ Студентська міжфакультетська конференція першокурсників з біоорганічної хімії, присвячена 180-річчю від дня народження [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д. І. Менделєєва]] та 65-річчю від дня смерті Ю. О. Габеля{{Sfn|Сыровая|2014|с=4}}.

⚫
За могилою Юрія Габеля доглядають співробітники кафедри хімії та студенти Харківського національного медичного університету. На кошти працівників кафедри була встановлена огорожа навколо могили{{Sfn|Кафедра хімії очима сучасників|2020|с=11}}.

⚫
Професор хімії Габель є другорядним героєм роману [[Петров Віктор Платонович|Віктора Домонтовича]] «[[Дівчина з ведмедиком]]»{{Sfn|Домонтович|1928|с=16, 125—126}}.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 80: Рядок 82:
* {{Публікація|назва=Сухая перегонка табака. Содержание пектиновых веществ в табаке|книга|автор=Габель Ю. О., Киприанов Г. И.|відповідальний=Окремі відбитки з Хемічного журналу Т. IV Кн. 1|рік=1930|місце=Харків|видавництво=Харполіграф|ref=Габель|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Сухая перегонка табака. Содержание пектиновых веществ в табаке|книга|автор=Габель Ю. О., Киприанов Г. И.|відповідальний=Окремі відбитки з Хемічного журналу Т. IV Кн. 1|рік=1930|місце=Харків|видавництво=Харполіграф|ref=Габель|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Дівчина з ведмедиком|книга|автор=[[Петров Віктор Платонович|Домонтович В.]]|серія=Новини української літератури|рік=1928|місце=Київ|видавництво=Сяйво|сторінок=200|ref=Домонтович}}
* {{Публікація|назва=Дівчина з ведмедиком|книга|автор=[[Петров Віктор Платонович|Домонтович В.]]|серія=Новини української літератури|рік=1928|місце=Київ|видавництво=Сяйво|сторінок=200|ref=Домонтович}}
* {{Публікація|назва=Химия гетероциклических соединений|книга|відповідальний=Авторы книги [[Катрицки, Алан Рой|Катрицкий А.]], Лаговская Дж|автор={{не перекладено|Кост Олексій Миколайович| Кост А. М.|ru|Кост, Алексей Николаевич}}|частина=Предисловие редактора русского издания|рік=1963|місце=Москва|видавництво=Издательство иностранной литературы|сторінок=288|сторінки=5—7|ref=Кост|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Химия гетероциклических соединений|книга|відповідальний=Авторы книги {{не перекладено|Алан Рой Катріцкі|Катрицкий А.|en|Alan R. Katritzky}}, Лаговская Дж|автор={{не перекладено|Кост Олексій Миколайович| Кост А. М.|ru|Кост, Алексей Николаевич}}|частина=Предисловие редактора русского издания|рік=1963|місце=Москва|видавництво=Издательство иностранной литературы|сторінок=288|сторінки=5—7|ref=Кост|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Професор Юрий Орестович Габель|стаття|автор=Красовицкий Б. М.|автор вікіпедія=Красовицький Борис Маркович|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=1999|випуск=4 (27)|номер=454|ref=Красовицкий|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Професор Юрий Орестович Габель|стаття|автор=Красовицкий Б. М.|автор вікіпедія=Красовицький Борис Маркович|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=1999|випуск=4 (27)|номер=454|ref=Красовицкий|мова=ru|посилання=http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/16492}}
* {{Публікація|назва=Мои учителя и сверстники|книга|автор=Красовицкий Б. М.|рік=2004|видавництво=Фолио|місце=Харьков|сторінок=244|isbn=966-03-2622-X|ref=Красовицкий|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Воспоминания|книга|автор=Красовицкий Б. М.|рік=2008|видавництво=Фолио|місце=Харьков|сторінок=732|isbn=978-966-03-4468-6|ref=Красовицкий|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Обыкновенное кощунство|стаття|автор=Лосиевский И. Я.|автор вікіпедія=Лосієвський Ігор Якович|тип=газ|видання=[[Вечерний Харьков]]|рік=1998|місяць=9|день=26|номер=111 (7874)|ref=Лосиевский|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Обыкновенное кощунство|стаття|автор=Лосиевский И. Я.|автор вікіпедія=Лосієвський Ігор Якович|тип=газ|видання=[[Вечерний Харьков]]|рік=1998|місяць=9|день=26|номер=111 (7874)|ref=Лосиевский|мова=ru}}
* {{Публікація|книга|частина=Українська архівна наука 1920—1930-х років: організація природознавчих досліджень|назва=[[Студії з архівної справи та документознавства]]|сторінки=14—21|рік=2000|ref=Матяш|том=6|isbn=966-625-027-6|автор=[[Матяш Ірина Борисівна|Матяш І. Б.]]}}
* {{Публікація|книга|частина=Українська архівна наука 1920—1930-х років: організація природознавчих досліджень|назва=[[Студії з архівної справи та документознавства]]|сторінки=14—21|рік=2000|ref=Матяш|том=6|isbn=966-625-027-6|автор=[[Матяш Ірина Борисівна|Матяш І. Б.]]}}
* {{Публікація|назва=Химия в Харьковском университете|стаття|автор=Мчедлов-Петросян Н. О.|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=2004|випуск=11 (34)|номер=626|ref=Мчедлов-Петросян|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Химия в Харьковском университете|стаття|автор=Мчедлов-Петросян Н. О.|тип=жур|видання=Вісник Харківського університету|рік=2004|випуск=11 (34)|номер=626|ref=Мчедлов-Петросян|мова=ru}}
* {{Публікація|книга
* {{Публікація|назва=Вчені Харківського державного медичного університету 1805 — 2005|книга|автор=Наконечна С. А.|відповідальний=Циганенко А. Я|частина=Габель Юрій Орестович|рік=2003|видавництво=ВАТ Вид-во Харків|місце=Харків|сторінок=470|isbn=966-7100-359|ref=Наконечна}}
|назва=Вчені Харківського державного медичного університету 1805 — 2005
⚫
* {{Публікація|назва=Історія Харківської вищої медичної школи в експозиціях музею історії ХНМУ|книга|автор=Перцева Ж. М.|відповідальний=Авторський колектив: В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева, В. А. Капустник, О. В. Семененко, Д. П. Перцев|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2019|сторінок=216|isbn=978-966-2094-42-8|ref=Перцева}}
|автор=Наконечна С. А.
|відповідальний=Циганенко А. Я
|частина=Габель Юрій Орестович
|рік=2003
|видавництво=ВАТ Вид-во Харків
|місце=Харків
|сторінок=470
|isbn=966-7100-359
|ref=Наконечна
}}
⚫
* {{Публікація|назва=Історія Харківської вищої медичної школи в експозиціях музею історії ХНМУ|книга|автор=Перцева Ж. М.|відповідальний=Авторський колектив: В. М. Лісовий, Ж. М. Перцева, В. А. Капустник, О. В. Семененко, Д. П. Перцев|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2019|сторінок=216|isbn=978-966-2094-42-8|ref=Перцева|посилання=https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/26673}}
* {{Публікація|назва=К вопросу состава дыма табака разных способов сушки|стаття|автор=Попова Л. П.|тип=жур|видання=Известия высших учебных заведений. Пищевая технология|рік=1960|сторінки=35—39|номер=4|issn=0579-3009|ref=Попова|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=К вопросу состава дыма табака разных способов сушки|стаття|автор=Попова Л. П.|тип=жур|видання=Известия высших учебных заведений. Пищевая технология|рік=1960|сторінки=35—39|номер=4|issn=0579-3009|ref=Попова|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Історія в історіях : харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях|книга|автор=Ронин В. С.|відповідальний=за заг. ред. В. М. Лісового та Ж. М. Перцевої|частина=Воспоминания о годах учёбы в Харьковском медицинском институте (1947—1953 годы)|рік=2015|видавництво=ХНМУ|місце=Харків|сторінок=552|сторінки=221—225|ref=Ронин}}
* {{Публікація|назва=Історія в історіях : харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях|книга|автор=Ронин В. С.|відповідальний=за заг. ред. В. М. Лісового та Ж. М. Перцевої|частина=Воспоминания о годах учёбы в Харьковском медицинском институте (1947—1953 годы)|рік=2015|видавництво=ХНМУ|місце=Харків|сторінок=552|сторінки=221—225|ref=Ронин|посилання=https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/16214}}
* {{Публікація|назва=Конференция — это сочетание научной, учебной и воспитательной работы|стаття|автор=Сыровая А. О|автор2=Тишакова Т. С|тип=газ|видання=Медичний університет|рік=2014|місяць=5|день=29|номер=11—12 (2887—2888)|ref=Сыровая|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Конференция — это сочетание научной, учебной и воспитательной работы|стаття|автор=Сыровая А. О|автор2=Тишакова Т. С|тип=газ|видання=Медичний університет|рік=2014|місяць=5|день=29|номер=11—12 (2887—2888)|ref=Сыровая|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Габель Августина Станіславівна|стаття|рік=2020|автор=Телегіна С. В.|видання=Бібліотечна енциклопедія Харківщини|видавництво=Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|ref=Телегіна}}
* {{Публікація|назва=Габель Августина Станіславівна|стаття|рік=2020|автор=Телегіна С. В.|видання=Бібліотечна енциклопедія Харківщини|видавництво=Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка|ref=Телегіна|посилання=https://libenc.korolenko.kharkov.com/istoriia-bibliotechnoi-spravy-kharkivskoho-rehionu/gabel-avgustina-stanislavivna}}
* {{Публікація|назва=210 років фармацевтичної освіти: традиції та інновації. Матеріали науково-практичної конференції Харків, 27 листопада 2015 р.|книга|частина співавтори=[[Черних Валентин Петрович|Черних В. П.]], Шемчук Л. А., Шпичак Т. В.|частина=Розвиток наукових досліджень на кафедрі органічної хімії у 20-60 рр. XX століття: видатні вчені та фундаментальні відкриття.|рік=2015|місце=Харків|видавництво=НФаУ|мова=uk|сторінок=190|сторінки=162—176|ref=Черних}}
* {{Публікація|назва=210 років фармацевтичної освіти: традиції та інновації. Матеріали науково-практичної конференції Харків, 27 листопада 2015 р.|книга|частина співавтори=[[Черних Валентин Петрович|Черних В. П.]], Шемчук Л. А., Шпичак Т. В.|частина=Розвиток наукових досліджень на кафедрі органічної хімії у 20-60 рр. XX століття: видатні вчені та фундаментальні відкриття.|рік=2015|місце=Харків|видавництво=НФаУ|мова=uk|сторінок=190|сторінки=162—176|ref=Черних|посилання=https://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/10474}}
* {{Публікація|назва=Ю. О. Габель|стаття|автор=Хотинский Е. С.|автор вікіпедія=Хотинський Євген Семенович|автор2=Андреасов Л. М|тип=жур|видання=Врачебное дело|рік=1950|номер=5|ref=Хотинский|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Ю. О. Габель|стаття|автор=Хотинский Е. С.|автор вікіпедія=Хотинський Євген Семенович|автор2=Андреасов Л. М|автор2 вікіпедія=Андреасов Леон Михайлович|автор3=Измайлов Н. А.|автор3 вікіпедія=Ізмайлов Микола Аркадійович|тип=жур|видання=Врачебное дело|рік=1950|номер=5|ref=Хотинский|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Вустами спогадів і пам'яті|книга|відповідальний=За загальною редакцією В.М. Лісового та Ж.М. Перцевої|видання=II|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2015|сторінок=184|ref=Вустами спогадів і пам'яті}}
* {{Публікація|назва=Вустами спогадів і пам'яті|книга|відповідальний=За загальною редакцією В.М. Лісового та Ж.М. Перцевої|видання=II|місце=Харків|видавництво=ХНМУ|рік=2015|сторінок=184|ref=Вустами спогадів і пам'яті|посилання=https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/16213}}
* {{Публікація|назва=Выпуск гимназистов|стаття|рік=1910|тип=газ|видання=Утро|номер=1910|місяць=06|день=8|ref=Утро|мова=ru-old|вікіджерела=ru:Выпуск гимназистов (1910)/ДО}}
* {{Публікація|назва=Выпуск гимназистов|стаття|рік=1910|тип=газ|видання=Утро|номер=1910|місяць=06|день=8|ref=Утро|мова=ru-old|вікіджерела=ru:Выпуск гимназистов (1910)/ДО}}
* {{Публікація|назва=Засѣданіе совѣта профессоровъ университета|стаття|рік=1915|тип=газ|видання=[[Южный край]]|номер=12914|місяць=09|день=5|ref=Южный край|мова=ru-old|вікіджерела=ru:Заседание совета профессоров университета ( 05.09.1915)/ДО}}
* {{Публікація|назва=Засѣданіе совѣта профессоровъ университета|стаття|рік=1915|тип=газ|видання=[[Южный край]]|номер=12914|місяць=09|день=5|ref=Южный край|мова=ru-old|вікіджерела=ru:Заседание совета профессоров университета ( 05.09.1915)/ДО}}
* {{Публікація|назва=Кафедра хімії очима сучасників (історичний нарис)|книга|відповідальний=за редакцією Г. О. Сирової|місце=Харків|видавництво=Планета-прінт|рік=2020|сторінок=240|isbn=978-617-7751-48-8|ref=Кафедра хімії очима сучасників}}
* {{Публікація|назва=Кафедра хімії очима сучасників (історичний нарис)|книга|відповідальний=за редакцією Г. О. Сирової|місце=Харків|видавництво=Планета-прінт|рік=2020|сторінок=240|isbn=978-617-7751-48-8|ref=Кафедра хімії очима сучасників|посилання=https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/25800}}
* {{Публікація|назва=Об утверждении в учёных степенях и званиях|стаття|тип=жур|видання=Вестник высшей школы|рік=1941|номер=7|ref=Вестник высшей школы|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Об утверждении в учёных степенях и званиях|стаття|тип=жур|видання=Вестник высшей школы|рік=1941|номер=7|ref=Вестник высшей школы|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Юрий Орестович Габель: Некролог|стаття|тип=жур|видання=Учёные записки Харьковского университета|сторінки=5—7|рік=1951|ref=Некролог|мова=ru}}
* {{Публікація|назва=Юрий Орестович Габель: Некролог|стаття|тип=жур|видання=Учёные записки Харьковского университета|сторінки=5—7|рік=1951|ref=Некролог|мова=ru}}
{{ac}}
{{ac}}
{{добра стаття}}
{{Кандидат у добрі статті}}
[[Категорія:Померли від раку легень]]
[[Категорія:Померли від раку легень]]
⚫
[[Категорія:Науковці Харківського медичного інституту]]
[[Категорія:Автори підручників]]
[[Категорія:Автори підручників]]
[[Категорія:Викладачі Харківського університету]]
[[Категорія:Радянські хіміки]]
[[Категорія:Радянські хіміки]]
[[Категорія:Українські хіміки]]
[[Категорія:Українські хіміки]]
[[Категорія:Члени Російського фізико-хімічного товариства]]
⚫
[[Категорія:Декани Харківського університету]]
[[Категорія:Харківські поляки]]

Поточна версія на 07:00, 27 червня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Габель.
Юрій Орестович Габель

Юрій Габель. 1917 рік
Народився29 листопада (11 грудня) 1891
Харків, Російська імперія
Помер23 березня 1949(1949-03-23) (57 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
·рак легень
ПохованняМіське кладовище № 2
Країна СРСР
 Російська імперія
Діяльністьхімік, викладач університету
Alma materІмператорський Харківський університет (1914)
Галузьхімія
ЗакладХДУ імені О. М. Горького
Харківський медичний інститут
Українська академія друкарства
ДНЦЛЗ
ХФХМІ
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор хімічних наук (1940)
ВчителіКрасуський Костянтин Адамович
Аспіранти, докторантиЗубаровський Віталій Михайлович
ЧленствоХарківське медичне товариство
Російське хімічне товариство
БатькоГабель Орест Мартинович
МатиГабель Августина Станіславівна
Брати, сестриЛюдмила, Олена, Валерія,
Марія, Маргарита
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Габель Юрій Орестович у Вікісховищі

Юрій (Георгій) Орестович Габель (29 листопада (11 грудня) 1891, Харків, Харківська губернія, Російська імперія — 23 березня 1949, Харків, СРСР) — радянський український учений, хімік, доктор хімічних наук (1940), професор (1934). Декан хімічного факультету Харківського державного університету у 1931—1935 роках і директор Науково-дослідного інституту хімії при Харківському державному університеті в 1945—1949 роках. Автор першого підручника, присвяченого гетероциклічним сполукам. Засновник і завідувач першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук у Харківському державному університеті. Завідувач кафедри органічної хімії в Харківському медичному інституті. Професор Українського поліграфічного інституту.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Гімназист Юрій Габель з батьком Орестом і сестрою Маргаритою. 1909 рік
Юрій Габель — студент Харківського університету
Юрій Габель, фото з некролога в журналі «Врачебное дело»

Народився 29 листопада (11 грудня) 1891 року в Харкові. Його батьками були революціонери-народники польського походження Орест-Октовіан Мартинович Габель та Августина Станіславівна Синькевич, які після відбуття заслання в Іркутській губернії переїхали до Харкова, де Орест Габель незабаром увійшов до складу правління Харківської громадської бібліотеки. У Юрія було п'ять сестер: Людмила, Олена, Валерія, Марія і Маргарита. Наймолодша з них — Маргарита — згодом стала відомим літературознавцем, дослідницею творчості Івана Тургенєва[1].

У 1910 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Ще одним золотим медалістом гімназії того року був Валерій Межлаук[2]. Юрій Габель продовжив навчання на Хімічному відділенні фізико-математичного факультету Імператорського Харківського університету, який закінчив у 1914 році з дипломом першого ступеня. Став працювати в хімічній лабораторії Південних залізниць. У 1915 році захистив дисертацію за темою «Вплив світла на електропровідність йодного Меркурія в ацетоні» і йому було присуджено науковий ступінь магістра природничих наук[ru][3]. Восени того ж року був залишений на два роки без стипендії при кафедрі органічної хімії університету для підготовки до професорського звання[4][5]. Водночас займався громадською діяльністю, в 1918 році обирався кандидатом у члени правління Харківської громадської бібліотеки[1].

Перебував лекційним асистентом професора Костянтина Красуського[5]. Паралельно, з 1923 року працював в Українському інституті прикладної хімії, де за пропозицією директора інституту Івана Красуського зайнявся дослідженням сухої перегонки тютюну спільно з Г. І. Кіпріановим[6]. Дослідники одночасно з Олександром Шмуком, але незалежно від нього, встановили закономірність між якістю тютюну і лужністю тютюнового диму[7]. Згодом Юрій Габель очолив лабораторію з дослідження тютюну. Його наукова діяльність в інституті була спрямована на вивчення хімічного складу тютюну. На основі цих досліджень було видано кілька наукових статей і складена брошура «Хемія тютюну» (1931)[8][9]. Викладав у харківських ветеринарному, сільськогосподарському та фармацевтичних інститутах, коксохімічному та фармацевтичному технікумах, робітничому факультеті та промисловій академії[10][3]. У 1925 році обіймав посаду секретаря редакції в щойно відкритому «Українському хемічному журналі»[8].

Під час кампанії з реформування вищої школи Юрій Габель взяв діяльну участь у реорганізації викладання хімії та у створенні хімічного факультету у складі Харківського фізико-хіміко-математичного інституту. У 1931 році він став другим деканом факультету, змінивши Олександра Давидова. На цій посаді Юрій Габель пробув до 1935 року, в його деканство факультет увійшов до складу відродженого Харківського державного університету[5][11].

Станом на 1932 рік, був також професором Українського поліграфічного інституту. Брав участь 29 грудня 1932 року у нараді з «питання дезінсекції архівних матеріалів», яку організовувало Центральне архівне управління[12].

За результатами проходження атестації наукових кадрів у 1934 році Юрій Габель отримав вчене звання професора і ступінь кандидата наук. Одним з перших серед вчених хімічного факультету, поряд з Андрієм Кіпріановим, захистив докторську дисертацію. Сам захист відбувся 27 листопада 1940 року при Раді Харківського державного університету імені О. М. Горького. Темою докторської дисертації була «Хімія барбітурової кислоти». У ступені доктора хімічних наук Юрій Габель був затверджений рішенням Вищої атестаційної комісії Всесоюзного комітету у справах вищої школи при Раді Народних Комісарів СРСР від 1 лютого 1941 року[13][14].

Одночасно, з 1930 року працював у Харківському медичному інституті, де обіймав посаду завідувача кафедри органічної хімії з 1931 по 1945 роки, пізніше працював професором. Згідно з іншою версією, був завідувачем кафедри до 1949 року. Зазначалося, що в медінституті Юрію Габелю вдалося не тільки організувати викладання на високому рівні, а й налагодити на кафедрі наукову роботу[15][16][17]. Також читав курс органічної хімії на біологічному факультеті Харківського університету[9].

Під час Другої світової війни разом з іншими науковцями Харківського медичного інституту був евакуйований до Чкалова. На новому місці Юрій Габель не міг продовжити свої колишні наукові дослідження, і йому довелося вивчати отруйну речовину, яка містилася в перезимувалому на полі просі. Результати дослідження були опубліковані в працях Чкаловського обласного інституту епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова. Також, під час евакуації був членом науково-технічного комітету при Чкаловському облвиконкомі[18][9]. Перебуваючи в Чкалові Юрій Габель з нетерпінням чекав повернення в рідне місто і написав вірш «Харкову», датований 22 травня 1942 року[19].

Протягом кількох років Юрій Габель керував синтетичним відділом Експериментального фармацевтичного інституту Наркомздоров’я. У 1944—1949 роках він очолював Науково-дослідний інститут хімії при Харківському університеті. На посаді директора Юрій Габель займався перебудовою інституту і його післявоєнним відновленням[18]. У 1946 році був опонентом на захисті кандидатської дисертації Бориса Красовицького[20].

Крім наукових досліджень Юрій Габель брав активну участь у громадській роботі. Протягом багатьох років він був членом Президії Харківського відділення Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва, надавав сприяння товариствам Доброхім та Тсоавіахім, обіймав посаду голови Бюро секції наукових працівників при Харківському університеті[8], брав участь у роботі Харківського медичного товариства. У своїх доповідях Юрій Габель знайомив членів Товариства з новими медичними препаратами та їх хімічними властивостями[5]. Працював на виробництві фармацевтичних препаратів, організованому товариством[10].

Після повернення з відпустки восени 1948 року Юрій Габель відчув себе погано, він кашляв і скаржився на біль у боці. У нього був діагностований рак легені. Лікувався в Москві, де проходив курс радіологічного опромінення в онкологічній клініці. Згідно зі спогадами Бориса Красовицького, який відвідував Габеля в клініці, Юрій Орестович не втрачав бадьорість духу і цікавився результатами наукових досліджень. Юрій Габель помер 23 березня 1949 року, в квітні того ж року був похований на другому Харківському міському кладовищі в присутності колег[21]. У 1998 році його спільна з сестрою Маргаритою могила була зруйнована, пізніше була відновлена зусиллями громадськості[22].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]
Могила Юрія та Маргарити Габелів

Під керівництвом професора Костянтина Красуського займався традиційним для харківських хіміків вивченням реакцій α-окисів. А саме, Юрій Габель досліджував продукти конденсації органічних α-окисів з амінами[5][9].

Пізніше обрав свою власну тематику і займався дослідженнями в галузі хімії похідних барбітурової кислоти[en], вивчав зв'язок їх будови з фізіологічною активністю. Написав по цій темі монографію, яка стала його докторською дисертацією. Саму дисертацію за темою «Хімія барбітурової кислоти» він захистив у 1940 році. Пізніше зайнявся вивченням сульфаніламідів. Після появи нового препарату — сульфазолу, який прийшов на зміну сульфідину[en], Юрій Габель налагодив його виробництво у своїй лабораторії. Препарат поставлявся в дитячу клініку, де вперше в Харкові, сульфазол використовувався для лікування запалення легенів у дітей. Під керівництвом Юрія Габеля вперше в Радянському Союзі синтезували норсульфазол[15][23].

Робота в Харківському медичному інституті підштовхнула Юрія Габеля до вивчення фізіологічно активних речовин, в першу чергу гетероциклічних сполук. Він розробив для хіміків-органіків спеціальний курс з цього напрямку хімії. У 1941 році опублікував повністю оригінальний підручник «Гетероциклические соединения». Це видання було першою спробою написати підручник з даної тематики. Як зазначав Олексій Кост[ru], зважаючи на маловивченість теми Юрій Габель «не мав можливості дати матеріал на загальній основі». Успішна діяльність Юрія Габеля в цьому напрямку хімії призвела до створення при Харківському університеті в 1945 році першої і єдиної в СРСР кафедри гетероциклічних сполук. Юрій Габель очолив новостворену кафедру і залишався на посаді її завідувача до самої смерті[5][24][9][25], після якої кафедра була розформована, а співробітники переведені в Науково-дослідний інститут хімії[26].

В останні роки життя зацікавився антибіотиками. З 1947 року займався створенням синтетичних аналогів пеніциліну. Вже в наступному році була опублікована оглядова стаття «Хімія антибіотичних речовин» в журналі «Успехи химии». У зазначеній статті вперше була приведена хімічна класифікація антибіотиків[15][9].

Юрій Габель вважав, що багато питань, які виникають перед біологами, медиками та хіміками, можливо подолати тільки спільними зусиллями. Для цього під час його директорства в Науково-дослідному інституті хімії діяв великий семінар, на якому, крім чисто хімічних доповідей, були виступи, що об'єднували хімію з біохімією, фармакологією і медициною. Серед тематик, яких розглядалися на даному семінарі, були: механізм дії фізіологічно активних сполук, доля ліків в організмі, залежність між будовою препарату і його фізико-хімічними властивостями і фізіологічною активністю. Семінар мав велику популярність, його відвідували науковці з багатьох вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів Харкова[15][18].

У викладанні хімії приділяв велику увагу лекційному асистуванню. За результатами своєї роботи асистентом Костянтина Красуського підготував «Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії» (1929)[5]. Пізніше склав свій «педагогічний Заповіт», який складається з коротких зауважень для викладачів. Дослідниця Оксана Наконечна зазначала, що ці зауваження залишалися актуальними й на початку XXI століття[27].

Окрім того Юрія Габель займався підготовкою наукових кадрів, серед його учнів були Б. Л. Гершунс[28], В. М. Зубаровський[29], Р. М. Мацкевич[30] та Л. Ф. Шпеєр[31][32].

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • Поради до постанови лекційних дослідів з органічної хемії. 1929
  • Хемія тютюну. Х.; К., 1931;
  • Популярний нарис органічної хемії. Х., 1931;
  • Органічна хемія: У 2 ч. Х., 1932;
  • Порадник до лекційних дослідів з органічної хемії для педвузів та університетів. Х., 1934;
  • Гетероциклические соединения. Ленинград; Москва, 1941;
  • Вопросы химии ядовитых веществ перезимовавшего проса // Труды Чкаловского областного института эпидемиологии и микробиологии, том Х, вып. 3, 1945;
  • Химия антибиотических веществ // Успехи химии, 17, 565, 1948.

Особистість

[ред. | ред. код]

Колишній учень Юрія Габеля вчений Віталій Ронін у своїх спогадах так характеризував вчителя: «обдарована людина, чудовий фахівець своєї справи, він був чудовим лектором». Він відносив Юрія Орестовича до числа викладачів, які справили на нього найбільший вплив. Смерть вчителя сильно потрясла Роніна, який постійно відвідував його могилу[33].

Колега Юрія Габеля Борис Красовицький так писав про нього в мемуарах: «Юрій Орестович — завжди веселий і життєрадісний, мав почуття гумору, трохи легковажний, мав великий успіх у жінок, — брав від життя все, що міг. Він успішно працював у науці, причому мені здається, не докладаючи до цього великих зусиль, а педагогічний талант сприяв його популярності як лектора. Юрій Орестович завжди був бажаним гостем на всіх гуляннях»[25].

Юрій Габель був близький зі своїм колегою Андрієм Кіпріановим, з яким він здружився під час спільної роботи у Костянтина Красуського. Борис Красовицький зазначав, що друзі були повними протилежностями: веселий і життєрадісний Габель і серйозний, зосереджений і педантичний Кіпріанов[34].

Титульний аркуш брошури «Хемія тютюну» з дарчим від автора

Фотографія Юрія Габеля і текст його вірша, написаного в Чкалові, представлені на правому бічному склі п'ятої вітрини музею Харківського національного медичного університету[35].

Навесні 2014 року в Харківському національному медичному університеті відбулася ІІ Студентська міжфакультетська конференція першокурсників з біоорганічної хімії, присвячена 180-річчю від дня народження Д. І. Менделєєва та 65-річчю від дня смерті Ю. О. Габеля[36].

За могилою Юрія Габеля доглядають співробітники кафедри хімії та студенти Харківського національного медичного університету. На кошти працівників кафедри була встановлена огорожа навколо могили[37].

Професор хімії Габель є другорядним героєм роману Віктора Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»[38].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Телегіна, 2020.
  2. ↑ Утро, 1910, с. 4.
  3. ↑ а б Кафедра хімії очима сучасників, 2020, с. 62.
  4. ↑ Южный край, 1915, с. 6.
  5. ↑ а б в г д е ж Некролог, 1951, с. 5.
  6. ↑ Габель, 1930, с. 45.
  7. ↑ Попова, 1960, с. 36.
  8. ↑ а б в Некролог, 1951, с. 7.
  9. ↑ а б в г д е Красовицкий, 1999, с. 210.
  10. ↑ а б Черних, 2015, с. 167.
  11. ↑ Мчедлов-Петросян, 2004, с. 18—19.
  12. ↑ Матяш, 2000, с. 19.
  13. ↑ Вестник высшей школы, 1941, с. 41.
  14. ↑ Красовицкий, 2008, с. 181.
  15. ↑ а б в г Хотинский, 1950.
  16. ↑ Некролог, 1951, с. 6.
  17. ↑ Кафедра хімії очима сучасників, 2020, с. 63.
  18. ↑ а б в Некролог, 1951, с. 6—7.
  19. ↑ Вустами спогадів і пам'яті, 2015, с. 23—24, 131.
  20. ↑ Красовицкий, 2008, с. 272.
  21. ↑ Красовицкий, 2008, с. 271—272.
  22. ↑ Лосиевский, 1998, с. 1.
  23. ↑ Некролог, 1951, с. 5—6.
  24. ↑ Кост, 1963, с. 5.
  25. ↑ а б Красовицкий, 2008, с. 162.
  26. ↑ Красовицкий, 2008, с. 272—273.
  27. ↑ Наконечна, 2003, с. 120—121.
  28. ↑ Красовицкий, 2008, с. 273.
  29. ↑ Красовицкий, 2008, с. 163.
  30. ↑ Красовицкий, 2008, с. 176.
  31. ↑ Історія кафедри загальної хімії. web.archive.org. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. 4 липня 2022. Архів оригіналу за 2022.07.04. Процитовано 4 липня 2022.
  32. ↑ Красовицкий, 2008, с. 167.
  33. ↑ Ронин, 2015, с. 222—223.
  34. ↑ Красовицкий, 2008, с. 162—163.
  35. ↑ Перцева, 2019, с. 126.
  36. ↑ Сыровая, 2014, с. 4.
  37. ↑ Кафедра хімії очима сучасників, 2020, с. 11.
  38. ↑ Домонтович, 1928, с. 16, 125—126.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Габель_Юрій_Орестович&oldid=42899113