Азербайджанці в Україні: відмінності між версіями

Азербайджанці в Україні
Азербайджанці в Україні
Кількість	150 - 500 тис. осіб
Ареал	Донецька область, Дніпропетровська область, Харківська область, Київ, Автономна Республіка Крим
Близькі до	Тюрки
Входить до	азербайджанці
Мова	Азербайджанська; Українська; Російська
Релігія	іслам

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 11:49, 27 червня 2024

Азербайджанці в Україні (азерб. Ukrayna azəriləri, azərbaycanlıları) — азербайджанська діаспора, яка проживає в Україні. За переписом 2001 року азербайджанців в Україні налічувалося 45,2 тис. осіб^[1], основна частина яких проживала у містах.

Історія

У період, коли територія нинішньої України й Азербайджану входили до складу Російської Імперії, в університетах найбільших міст України — Києва, Одеси, Харкова, навчалася велика кількість азербайджанської молоді. Так, автор всесвітньо відомого бестселера «Алі та Ніно» Юсиф Везир Чеменземінлі в 1910 році поступив на юридичний факультет Імператорського Університету Святого Володимира міста Києва. За весь час навчання в Університеті він ні на мить не переривав зв'язку з Азербайджаном. За ці роки Юсиф Візир не раз друкувався в газетах і журналах, що видаються на Батьківщині. Саме в цей період побачили світ такі його праці, як «Фактичне становище азербайджанської мусульманки», «Мати і материнство», «Азербайджанська автономія», «Хто ми і чого хочемо?», «Наша зовнішня політика», «Проблеми нашої нації і культури» і т. д.

У 1915 році через Першу світову війну царський уряд переселив Київський університет у Саратов. Закінчивши Університет, Юсиф Везир влаштовується на роботу суддею в Саратовську судову палату. Через нетривалий час він повертається до Києва. Там, вступивши в організацію «Земство», він їде на фронт. Під час лютневої революції Юсиф Везир знаходився в Галичині. Події тих часів він описав у своїх романах «Студенти» та «У 1917 році».

У 1917 році Юсиф Везир повертається з Галичини до Києва. Тут, зібравши навколо себе азербайджанських студентів, він створює азербайджанську громаду, головою якого був обраний^[2]. Після встановлення незалежної Української Народної Республіки Юсиф Везир Чеменземінлі був призначений дипломатичним представником молодої Азербайджанської Демократичної Республіки в цій країні. Одночасно він був диппредставником Азербайджанської Демократичної Республіки в Криму і Польщі. Він і його сподвижники організовують вечори, друкують в газетах і журналах статті про історію, літературу, культуру і економіку Азербайджану з метою інформування української громадськості про Азербайджан та азербайджанський народ.

У 1918 році через громадянську війну обривається зв'язок з Азербайджаном. Юсиф Везир їде до Сімферополя, де він змушений був залишитися на кілька місяців. Тут він влаштовується на роботу радником у Міністерстві Юстиції. У кримській газеті «Міллі» друкується його стаття «Азербайджан і азербайджанці» і в 1919 році виходить його книга «Литовські татари».

Під час встановлення радянської влади міграція азербайджанців на Україні і українців в Азербайджан мала взаємний характер і судячи за переписами населення особливо посилюється після Другої Світової Війни. Багато азербайджанців брали участь у визволенні України від фашистських загарбників. Неподалік від Керчі є братська могила, в якій поховані тисячі азербайджанців. На Сапун горі, поблизу Севастополя, поставлений пам'ятник безстрашним синам Азербайджану, загиблим в боях при визволенні міста-героя. Також існували азербайджанські сотні у складі бойових частин ОУН.

Після розпаду Радянського союзу і внаслідок окупації Вірменією Нагірного Карабаху, а також вигнання близько мільйона азербайджанців з Вірменії, зони нагірно-карабахського конфлікту і прилеглих окупованих територій еміграція азербайджанців в Україну стала більш інтенсивною. Деяка частина азербайджанців отримала в Україні статус біженців.

Нині в 15 областях України діють національно-культурні товариства азербайджанців, у 8 областях — недільні школи з вивчення азербайджанської мови і літератури. З 1998 року в Києві виходить часопис «Голос Азербайджану» (азербайджанською та українською мовами).

Також в Україні створена «Об'єднана діаспора азербайджанців України».

Згідно азербайджанських даних в Україні проживає 500 тисяч азербайджанців.^[3]

Релігія

Віруючі азербайджанці — мусульмани, здебільшого шиїти.

У місті Харків діє Мечеть «Імам Алі».

Представники діаспори

Роман Насіров — український політичний діяч, народний депутат України VIII скликання. Глава Державної фіскальної служби України з 2015 року.
Олег Бабаєв — колишній народний депутат України, колишній член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — листопад 2010 року, колишній президент футбольного клубу «Ворскла», почесний президент футбольного клубу «Кремінь». Міський голова Кременчука (з листопада 2010 по 26 липня 2014 року).
Мамед Багіров — провідний хірург-пульмонолог, професор, заслужений діяч науки України.
Гюндуз Мамедов — український правознавець. Прокурор Автономної Республіки Крим (з 22.08.2016), старший радник юстиції, кандидат юридичних наук.
Ісрафілов Відаді Шахріяр огли — боєць батальйону оперативного призначення НГУ імені Сергія Кульчицького.
Джавадов Хікмет Аловсат огли — голова громадської організації «Об'єднана діаспора азербайджанців України».
Ефендієв Октай Зія огли — український бізнесмен, меценат, громадський діяч. Президент ФК «Нива» (Бузова). Почесний голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України.
Аббасов Гурбаналі Гасан Огли — співак, народний артист України (2009).

Розселення

Динаміка чисельності азербайджанців на території України
Рік	Чисельність
1939	4 626
1959	6 680
1970	10 769
1979	17 235
1989	36 961
2001	45 176

Місце	Регіон	Кількість азербайджанців
1	Донецька область	8 075
2	Харківська область	5 684
3	Дніпропетровська область	5 683
4	Автономна Республіка Крим	3 748
5	Луганська область	3 121
6	Одеська область	2 777
7	Київ	2 567
8	Запорізька область	2 490

Мова

Рідна мова азербайджанців України за переписом 2001 р.

Місце	Рідна мова	Кількість
1	Азербайджанська мова	23 958 (52 %)
2	Російська мова	16 968 (37 %)
3	Українська мова	3 224 (7 %)
4	Кримськотатарська мова	102 (0,2 %)

За переписом 2001 року, серед азербайджанців України вказали на вільне володіння мовами:^[4]^[5]

Примітки

↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 20 травня 2011.
↑ http://irs-az.com/pdf/1291651793193348508.pdf (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2016.
↑ Number of Azerbaijanis living outside Azerbaijan - Azerbaijan.az. azerbaijan.az. Процитовано 26 вересня 2023.
↑ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
↑ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 9 липня 2013.

Література

Енциклопедія історії України, Київ, 2003.
Етнонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персонали. К., 1993;
Етнічний довідник, ч. 2. К., 1996;
Рудницька Т. М. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін. К., 1998.

Посилання

[tt-1] Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 20 травня 2011.

[2] ttp://irs-az.com/pdf/1291651793193348508.pdf (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2016.

[3] Number of Azerbaijanis living outside Azerbaijan - Azerbaijan.az. azerbaijan.az. Процитовано 26 вересня 2023.

[4] Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.

[5] Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 9 липня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+'''Азербайджанці в Україні''' ({{lang-az|Ukrayna azəriləri, azərbaycanlıları}})&nbsp;— [[Азербайджанці|азербайджанська]] діаспора, яка проживає в [[Україна|Україні]]. За [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]] азербайджанців в Україні налічувалося 45,2 тис. осіб<ref name="tt">{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ |title=Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=20 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101130221837/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ |archivedate=30 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>, основна частина яких проживала у містах. {{Етнічна група
-{{Етнічна група|
-   group     = [[Файл:Coat of arms of Azerbaijan.svg|27пкс]] [[Азербайджанці]] в [[Україна|Україні]] [[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|23пкс]]
+| group = [[Файл:Coat of arms of Azerbaijan.svg|27пкс]] [[Азербайджанці]] в [[Україна|Україні]] [[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|23пкс]]
- | image     =
+| image =
- | caption   =
+| caption =
- | poptime   = 45,2 тис. осіб<ref name="tt"/>
+| poptime = 150 - 500 тис. осіб
- | popplace  = [[Донецька область|Донецька]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Харківська область|Харківська]] області
+| popplace = [[Донецька область]], [[Дніпропетровська область]], [[Харківська область]], [[Київ]], [[Автономна Республіка Крим]]
-| langs     = [[Азербайджанська мова|Азербайджанська]]<br />[[Українська мова|Українська]]<br />[[Російська мова|Російська]]
+| langs = [[Азербайджанська мова|Азербайджанська]]<br />[[Українська мова|Українська]]<br />[[Російська мова|Російська]]
- | rels      = [[Мусульмани]]
+| rels = [[іслам]]
- | related   = [[Тюрки]]
+| related = [[Тюрки]]
 }}
-'''Азербайджанці в Україні'''&nbsp;— [[Азербайджанці|азербайджанська]] діаспора, яка проживає в [[Україна|Україні]]. За [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]] азербайджанців в Україні налічувалося 45,2 тис. осіб<ref name="tt">{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ |title=Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=20 травень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101130221837/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ |archivedate=30 листопад 2010 |deadurl=yes }}</ref>, основна частина яких проживала у містах.
 == Історія ==
-У період, коли територія нинішньої України і Азербайджану входили до складу Російської Імперії, в університетах найбільших міст України — Києва, Одеси, Харкова, навчалося велика кількість азербайджанської молоді. Так, автор всесвітньо відомого бестселера «[[Алі та Ніно (фільм)|Алі та Ніно]]» [[Юсиф Везир Чеменземінлі]] в 1910 році поступив на юридичний факультет Імператорського Університету Святого Володимира міста Києва. За весь час навчання в Університеті він ні на мить не переривав зв'язку з Азербайджаном. За ці роки Юсиф Візир не раз друкувався в газетах і журналах, що видаються на Батьківщині. Саме в цей період побачили світ такі його праці, як «Фактичне становище азербайджанської мусульманки», «Мати і материнство», «Азербайджанська автономія», «Хто ми і чого хочемо?», «Наша зовнішня політика», "Проблеми нашої нації і культури " і т. д.
+У період, коли територія нинішньої України й Азербайджану входили до складу Російської Імперії, в університетах найбільших міст України — Києва, Одеси, Харкова, навчалася велика кількість азербайджанської молоді. Так, автор всесвітньо відомого бестселера «[[Алі та Ніно (фільм)|Алі та Ніно]]» [[Юсиф Везир Чеменземінлі]] в 1910 році поступив на юридичний факультет Імператорського Університету Святого Володимира міста Києва. За весь час навчання в Університеті він ні на мить не переривав зв'язку з Азербайджаном. За ці роки Юсиф Візир не раз друкувався в газетах і журналах, що видаються на Батьківщині. Саме в цей період побачили світ такі його праці, як «Фактичне становище азербайджанської мусульманки», «Мати і материнство», «Азербайджанська автономія», «Хто ми і чого хочемо?», «Наша зовнішня політика», «Проблеми нашої нації і культури» і т. д.
-У 1915 році через Першої світової війни царський уряд переселив Київський Університет в Саратов. Закінчивши Університет, Юсиф Везир влаштовується на роботу суддею в Саратовську судову палату. Через нетривалий час він повертається до Києва. Там, вступивши в організацію «Земство», він їде на фронт. Під час лютневої революції Юсиф Везир знаходився в Галичині. Події тих часів він описав в своїх романах «Студенти» та «У 1917-му році».
+У 1915 році через Першу світову війну царський уряд переселив Київський університет у Саратов. Закінчивши Університет, Юсиф Везир влаштовується на роботу суддею в Саратовську судову палату. Через нетривалий час він повертається до Києва. Там, вступивши в організацію «Земство», він їде на фронт. Під час лютневої революції Юсиф Везир знаходився в Галичині. Події тих часів він описав у своїх романах «Студенти» та «У 1917 році».
-У 1917 році Юсиф Везир повертається з Галичини до Києва. Тут, зібравши навколо себе азербайджанських студентів, він створює азербайджанську громаду, головою якого був обраний<ref>{{Cite web|url=http://irs-az.com/pdf/1291651793193348508.pdf|title=http://irs-az.com/pdf/1291651793193348508.pdf|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Після встановлення незалежної [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] Юсиф Везир Чеменземінлі був призначений дипломатичним представником молодої [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджанської Демократичної Республіки]] в цій країні. Одночасно він був диппредставником Азербайджанської Демократичної Республіки в Криму і Польщі. Він і його сподвижники організовують вечори, друкують в газетах і журналах статті про історію, літературу, культуру і економіку Азербайджану з метою інформування української громадськості про Азербайджан та азербайджанський народ.
+У 1917 році Юсиф Везир повертається з Галичини до Києва. Тут, зібравши навколо себе азербайджанських студентів, він створює азербайджанську громаду, головою якого був обраний<ref>{{Cite web|url=http://irs-az.com/pdf/1291651793193348508.pdf|title=http://irs-az.com/pdf/1291651793193348508.pdf|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=5 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160605140429/http://irs-az.com/pdf/1291651793193348508.pdf}}</ref>. Після встановлення незалежної [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] Юсиф Везир Чеменземінлі був призначений дипломатичним представником молодої [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджанської Демократичної Республіки]] в цій країні. Одночасно він був диппредставником Азербайджанської Демократичної Республіки в Криму і Польщі. Він і його сподвижники організовують вечори, друкують в газетах і журналах статті про історію, літературу, культуру і економіку Азербайджану з метою інформування української громадськості про Азербайджан та азербайджанський народ.
-У 1918 році через громадянську війну обривається зв'язок з Азербайджаном. Юсиф Везир їде до Сімферополя, де він змушений був залишитися на кілька місяців. Тут він влаштовується на роботу радником в Міністерстві Юстиції. У кримській газеті «Міллі» друкується його стаття «Азербайджан і азербайджанці» і в 1919 році виходить його книга «Литовські татари».
+У 1918 році через громадянську війну обривається зв'язок з Азербайджаном. Юсиф Везир їде до Сімферополя, де він змушений був залишитися на кілька місяців. Тут він влаштовується на роботу радником у Міністерстві Юстиції. У кримській газеті «Міллі» друкується його стаття «Азербайджан і азербайджанці» і в 1919 році виходить його книга «Литовські татари».
 Під час встановлення радянської влади міграція азербайджанців на Україні і українців в Азербайджан мала взаємний характер і судячи за переписами населення особливо посилюється після Другої Світової Війни. Багато азербайджанців брали участь у визволенні України від фашистських загарбників. Неподалік від Керчі є братська могила, в якій поховані тисячі азербайджанців. На Сапун горі, поблизу Севастополя, поставлений пам'ятник безстрашним синам Азербайджану, загиблим в боях при визволенні міста-героя. Також існували азербайджанські сотні у складі бойових частин [[Організація українських націоналістів|ОУН]].
@@ Рядок 25: / Рядок 23: @@
 Після розпаду Радянського союзу і внаслідок окупації Вірменією Нагірного Карабаху, а також вигнання близько мільйона азербайджанців з Вірменії, зони нагірно-карабахського конфлікту і прилеглих окупованих територій еміграція азербайджанців в Україну стала більш інтенсивною. Деяка частина азербайджанців отримала в Україні статус біженців.
-Віруючі азербайджанці — [[мусульмани]], здебільшого [[шиїти]]. Нині в 15 областях України діють [[національно-культурні товариства]] азербайджанців, у 8 областях — недільні школи з вивчення [[Азербайджанська мова|азербайджанської мови]] і літератури. З [[1998|1998 року]] в [[Київ|Києві]] виходить часопис «[[Голос Азербайджану]]» (азербайджанською та українською мовами).
+Нині в 15 областях України діють [[національно-культурні товариства]] азербайджанців, у 8 областях — недільні школи з вивчення [[Азербайджанська мова|азербайджанської мови]] і літератури. З [[1998|1998 року]] в [[Київ|Києві]] виходить часопис «Голос Азербайджану» (азербайджанською та українською мовами).
+Також в Україні створена «Об'єднана діаспора азербайджанців України».
+Згідно азербайджанських даних в Україні проживає 500 тисяч азербайджанців.<ref>{{Cite web|title=Number of Azerbaijanis living outside Azerbaijan - Azerbaijan.az|url=https://azerbaijan.az/en/related-information/207|website=azerbaijan.az|accessdate=2023-09-26}}</ref>
+[[Файл:Мечеть Імама Алі.jpg|міні|Мечеть Імама Алі у місті [[Харків]]]]
+== Релігія ==
+Віруючі азербайджанці — [[мусульмани]], здебільшого [[Шиїзм|шиїти]].
+У місті [[Харків]] діє Мечеть «Імам Алі».
 == Представники діаспори ==
 * [[Насіров Роман Михайлович|Роман Насіров]] — український політичний діяч, народний депутат України VIII скликання. Глава Державної фіскальної служби України з 2015 року.
-* [[Бабаєв Олег Мейданович|Олег Бабаєв]] — колишній народний депутат України, колишній член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — листопад 2010, колишній президент футбольного клубу «Ворскла», почесний президент футбольного клубу «Кремінь». Міський голова Кременчука (з листопада 2010 по 26 липень 2014 року).
+* [[Бабаєв Олег Мейданович|Олег Бабаєв]] — колишній народний депутат України, колишній член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — листопад 2010 року, колишній президент футбольного клубу «Ворскла», почесний президент футбольного клубу «Кремінь». Міський голова Кременчука (з листопада 2010 по 26 липня 2014 року).
 * [[Багіров Мамед Мансурович|Мамед Багіров]] — провідний хірург-пульмонолог, професор, заслужений діяч науки України.
 * [[Мамедов Гюндуз Айдинович|Гюндуз Мамедов]] — український правознавець. Прокурор Автономної Республіки Крим (з 22.08.2016), старший радник юстиції, кандидат юридичних наук.
+* Ісрафілов Відаді Шахріяр огли — боєць [[Батальйон оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького|батальйону оперативного призначення НГУ імені Сергія Кульчицького]].
-* Едуард Багіров — український правозахисник і громадський діяч, голова правління міжнародної громадської організації «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України»
+* Джавадов Хікмет Аловсат огли — голова громадської організації «Об'єднана діаспора азербайджанців України».
-* [[Алієв Олександр Олександрович|Олександр Алієв]] — український футболіст, півзахисник. Майстер спорту України міжнародного класу.
+* [[Октай Ефендієв|Ефендієв Октай Зія огли]] — український бізнесмен, меценат, громадський діяч. Президент [[Нива (Бузова)|ФК «Нива»]] (Бузова). Почесний голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України.
-* Ісрафілов Відаді Шахріяр огли — боєць [[1-й батальйон оперативного призначення НГУ імені Кульчицького|1-го батальйону оперативного призначення НГУ імені Кульчицького]].
+* [[Аббасов Гурбаналі Гасан Огли]] — співак, народний артист України (2009).
-* Джавадов Хікмет Аловсат огли — голова громадської організації «Об'єднана діаспора азербайджанців України»
 == Розселення ==
@@ Рядок 45: / Рядок 53: @@
 |-----
 | 1939
-| align=center| 4.626
+| align=center| 4 626
 |-----
 | 1959
-| align=center| 6.680
+| align=center| 6 680
 |-----
 | 1970
-| align=center| 10.769
+| align=center| 10 769
 |-----
 | 1979
-| align=center| 17.235
+| align=center| 17 235
 |-----
 | 1989
-| align=center| 36.961
+| align=center| 36 961
 |-----
 | 2001
-| align=center| 45.176
+| align=center| 45 176
 |+
+|}{{col-begin}}
-|}
-{{-}}
-{{col-begin}}
 {{col-2}}
 {| class="wikitable" border="1"
@@ Рядок 129: / Рядок 134: @@
 |}
-За переписом 2001 року, серед азербайджанців України вказали на вільне володіння мовами:<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul5/ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють]</ref><ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.]</ref>
+За переписом 2001 року, серед азербайджанців України вказали на вільне володіння мовами:<ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul5/ |title=Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють |accessdate=9 липня 2013 |archive-date=1 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130501080708/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul5/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/ |title=Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. |accessdate=9 липня 2013 |archive-date=24 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191024043444/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/ }}</ref>
 * [[Російська мова|російською]] — 84,9 %
 * [[Азербайджанська мова|азербайджанською]] — 65,4 %
@@ Рядок 145: / Рядок 150: @@
 == Посилання ==
 * [https://web.archive.org/web/20101226193751/http://www.spadshina.com/ua/narodoznavstvo/folk-traditions/Azerbaijanis/ Традиції та Звичаї Народів України] {{ref-uk}}
-* [https://archive.is/20121222203739/www.mfa.gov.ua/azerbaijan/ua/ Посольство України в Азербайджанській Республіці] {{ref-uk}}
+* [https://archive.today/20121222203739/www.mfa.gov.ua/azerbaijan/ua/ Посольство України в Азербайджанській Республіці] {{ref-uk}}
 * [https://web.archive.org/web/20110624084224/http://www.azembassy.com.ua/ Посольство Азербайджанської Республіки в Україні] {{ref-ru}}
 {{Національні меншини України}}
+{{Українсько-азербайджанські відносини}}
 {{Населення України}}

Азербайджанці в Україні: відмінності між версіями

Версія за 11:49, 27 червня 2024

Зміст

Історія

Релігія

Представники діаспори

Розселення

Мова

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Азербайджанці в Україні: відмінності між версіями

Версія за 11:49, 27 червня 2024

Історія

Релігія

Представники діаспори

Розселення

Мова

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук