9Н210/9Н235: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 20 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка зброї
{{Картка зброї
| назва = 9Н235
| назва = 9Н210/9Н235
| зображення = Осколковий бойовий елемент 9Н210.png
| зображення = [[Файл:Explosive ordnance disposal in Kharkiv Oblast, 23 March 2022 (09).jpg|безрамки|200пкс|]]
| розм_зобр =
| розм_зобр =
| альт =
| альт =
| підпис = Бойовий елемент 9Н235, у якого не спрацював підривач.
| підпис = Боєприпаси 9Н210 або 9Н235, у яких не спрацював підривач.
| походження = {{USSR}}
| походження = {{USSR}}
| тип = [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасний]] [[касетні засоби ураження|касетний бойовий елемент]]
| тип = [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасний]] [[касетні засоби ураження|касетний бойовий елемент]]
Рядок 26: Рядок 26:
| кількість =
| кількість =
| варіанти =
| варіанти =
<!-- Основні характеристики -->
| хар_підпис =
| вага = 1850 г
| довжина = 265 мм
| част_довжина =
| ширина = 65 мм
| висота =
| діаметр =
| обслуга =
| десант =
<!-- Характеристики вибухівки -->
<!-- Характеристики вибухівки -->
| наповнення = [[А-IX-10]]
| наповнення = [[гексоген]]
| вага_наповнення = 312 г
| вага_наповнення = 270—320 г вибухівки
| детонація =
| детонація =
| потужність =
| потужність =
}}
}}


'''9Н210''' і '''9Н235'''&nbsp;— радянські [[Осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасні]] касетні бойові елементи (суббоєприпаси) для [[Касетні засоби ураження|касетних боєприпасів]]. Вони доставляються до цілі касетними реактивними снарядами 9М27К (220-мм установка [[БМ-27 «Ураган»]]), які містять 30 бойових елементів, або 9М55К (300-мм установка [[БМ-30 «Смерч»]]), що містять 72 бойові елементи.<ref name=":0">{{Cite web|url=https://sprotyvg7.com.ua/lesson/vibuxovi-boyepripasi-posibnik-dlya-ukraini|title=Вибухові боєприпаси посібник для України|website=Sprotyv G7|language=uk|access-date=2024-06-29}}</ref>
'''9Н235''' ({{lang-ru|осколочный боевой элемент 9Н235}}) — [[осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасний]] [[касетні засоби ураження|касетний бойовий елемент]], призначений для знищення [[Жива сила (військовий термін)|живої сили]] противника, легко- та неброньованої техніки.


Ззовні відрізнити 9Н235 і 9Н210 можна лише за маркуванням.<ref>{{Cite web|url=https://en.defence-ua.com/weapon_and_tech/what_kinds_of_cluster_bombs_and_mines_were_used_in_kharkiv-3263.html|title=What kinds of Cluster Bombs and Mines Were Used in Kharkiv {{!}} Defense Express|website=en.defence-ua.com|language=en|access-date=2024-06-29}}</ref>
Ззовні відрізнити від осколково-фугасного бойового елемента [[9Н210]] можна лише завдяки маркуванню.


== Опис ==
== Опис ==
Має форму циліндра 263&nbsp;мм завдовжки, діаметром 65&nbsp;мм. Кожен елемент 9Н235 має шість підпружинених пелюстків, які відкриваються після викидання бойових елементів із контейнера для розвороту контактним підривачем вниз.<ref name="ares.2022-03-13" />


У суббоєприпасах 9Н210 міститься вибухова речовина A-IX-10, а в суббоєприпасах 9Н235&nbsp;— K-991. Обидві вибухові речовини виготовляються на основі [[Гексоген|гексогену]] (RDX). Суббоєприпас 9Н235 має два типорозміри готових уражальних елементів, нарізаних зі сталевого дроту (360 штук масою 0,5 - 0,75 г для ураження живої сили; 96 штук масою 4,5 г для ураження техніки)<ref name="ares.2022-03-13" /><ref name=":0" />, а суббоєприпас 9Н210 споряджається лише одним типорозміром елементів, що уражають (2 г). Для обох суббоєприпасів наводяться різні цифри сумарної чистої маси вибухової речовини, які варіюються від 270 до 320 г.<ref name=":0" />
Касетний бойовий елемент 9Н235 осколково-фугасний (HE-FRAG) призначений для знищення живої сили противника, неброньованої або легкоброньованої техніки на відкритій місцевості або в легких укриттях.


В обох суббоєприпасах 9Н210 і 9Н235 застосовується механічний підривник, а ударник діє як захватний пристрій на повзункові під бічним тиском пружини. Суббоєприпаси містять підривник ударної дії, який також містить круговий елемент піротехнічної затримки самознищення, розрахований на 110 секунд. Для суббоєприпасів 9Н210 і 9Н235 характерна висока частота неспрацювань.<ref name=":0" />
Має форму циліндра 263 мм завдовжки, діаметром 65 мм.


Бойовий елемент 9Н235 перед вибухом підстрибує над землею для максимально ефективного розльоту елементів, що вражають в радіусі 100 м. У росіян за це отримав прізвисько «Попрыгунья».{{Джерело}}
Кожен елемент 9Н235 має шість підпружинених пелюстків, які відкриваються після викидання бойових елементів із контейнера для розвороту контактним підривачем вниз.

Контактний підривач 9Э272 має механізм самознищення, який має спрацьовувати через 110 секунд після викидання із контейнера.

За неофіційними даними, бойові елементи містять 312 г вибухової речовини А-ІХ-10.

Після вибуху викидає підготовлені уламки, нарізані зі сталевого дроту, двох розмірів:
* 96 уламків номінальною масою 4,5 г кожен для ураження техніки,
* 360 уламків номінальною масою 0,75 г для ураження живої сили.
Бойовий елемент 9Н235 орки також йменують «Попрыгунья». Усе тому, що перед вибухом цей боєприпас підстрибує над землею для максимально ефективного розльоту елементів, що вражають в радіусі 100м.


== Тактико-технічні характеристики ==
== Тактико-технічні характеристики ==
* Діаметр: 69мм;
* Діаметр: 69 мм;
* Довжина: 263 мм;
* Довжина: 263 мм;
* Маса: 1750 г;
* Маса: 1750 г;
* Маса вибухової речовини: 320г;
* Маса вибухової речовини: 320г;
Рядок 95: Рядок 97:
=== Російсько-українська війна ===
=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{seealso|Використання касетних засобів ураження під час російсько-української війни}}


Касетні реактивні снаряди, споряджені елементами 9Н235 та 9Н210, інтенсивно застосовувались від самого початку російсько-української війни в 2014 році. Оглядачі неодноразово помічали свідчення їхнього застосування обома сторонами [[війна на сході України|війни на сході України]]<ref>{{cite web
Касетні реактивні снаряди, споряджені елементами 9Н235 та 9Н210, інтенсивно застосовувались від самого початку російсько-української війни в 2014 році. Оглядачі неодноразово помічали свідчення їхнього застосування обома сторонами [[війна на сході України|війни на сході України]]<ref>{{cite web
Рядок 107: Рядок 110:
}}</ref>.
}}</ref>.


Так само інтенсивно їхнє застосування відбувалось з початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|великої московитської навали]] в лютому 2022 року. Зафіксовано численні випадки застосування касетних снарядів по населених районах міст та жертви серед цивільного населення.
Так само інтенсивно їхнє застосування відбувалось з початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського повномасштабного вторгнення]] в лютому 2022 року. Зафіксовано численні випадки застосування касетних снарядів по населених районах міст та жертви серед цивільного населення.


Вже 25 лютого, на другий день великої війни, російські загарбники обстріляли Харківську обласну дитячу лікарню №&nbsp;1 та Центр служби крові в [[Бої за Харків (2022)|Харкові]] на вулиці [[Клочківська вулиця (Харків)|Клочківській]]). Загинув один чоловік, котрий разом з родиною чекав на свою чергу здати кров<ref>{{cite web
Вже 25 лютого, на другий день великої війни, російські війська вторгнення обстріляли Харківську обласну дитячу лікарню №&nbsp;1 та Центр служби крові в [[Бої за Харків (2022)|Харкові]] на вулиці [[Клочківська вулиця (Харків)|Клочківській]]). Загинув один чоловік, котрий разом з родиною чекав на свою чергу здати кров<ref>{{cite web
| url = https://airwars.org/news-and-investigations/anatomy-of-a-russian-cluster-munition-strike-explainer/
| url = https://airwars.org/news-and-investigations/anatomy-of-a-russian-cluster-munition-strike-explainer/
| title = Anatomy of a Russian cluster munition strike – explainer
| title = Anatomy of a Russian cluster munition strike – explainer
Рядок 126: Рядок 129:
| archive-date = 14 квітня 2022
| archive-date = 14 квітня 2022
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220414001159/https://2day.kh.ua/ua/kharkow/u-kharkovi-obstrilyaly-dytyachu-likarnyu-ta-sluzhbu-krovi
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220414001159/https://2day.kh.ua/ua/kharkow/u-kharkovi-obstrilyaly-dytyachu-likarnyu-ta-sluzhbu-krovi
}}</ref>. Того ж 25 лютого боєприпасами 9Н210 або 9Н235 була обстріляна [[Охтирка]], зокрема був уражений дитячий садок «Сонечко», де загинуло 3 мирних жителя, з яких 1 — дитина<ref>{{Cite web|url=https://eurasia.amnesty.org/2022/02/28/ukraina-pri-primenenii-kassetnyh-boepripasov-ubity-rebyonok-i-dva-mirnyh-zhitelya-kotorye-ukrylis-v-detskom-sadu/|title=При применении кассетных боеприпасов в Украине убиты ребёнок и два мирных жителя, которые укрылись в детском саду|date=2022-02-28|website=Amnesty International|language=ru-RU|access-date=2024-06-29}}</ref>.
}}</ref>.

У червні 2022 року Amnesty International оприлюднила звіт щодо застосування касетних боєприпасів, зокрема 9Н210 і 9Н235<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/06/13/7352145/|title=Amnesty International: Росіяни обстрілювали Харків забороненими боєприпасами|website=Українська правда|language=uk|access-date=2024-06-29}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/russian/features-61783839|title=Война в Украине: Би-би-си нашла свидетельства применения Россией кассетных боеприпасов в Харькове|language=ru|work=BBC News Русская служба|access-date=2024-06-29}}</ref>. В одному лише Харкові, за звітом, Росія убила десятки мирних мешканців подібними боєприпасами<ref>{{Cite web|url=https://nv.ua/ukraine/events/primenenie-rossiyskih-kassetnyh-boepripasov-v-harkove-novye-dannye-vvs-50250031.html|title=«Казалось, все вокруг горело». Как Россия применяла кассетные боеприпасы в Харькове — ВВС|website=nv.ua|language=ru|access-date=2024-06-29}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Використання касетних засобів ураження під час російсько-української війни]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 141: Рядок 152:
}}
}}


[[Категорія:Суббоєприпаси]]
== Примітки ==
{{reflist|3}}

[[Категорія:Касетні засоби ураження]]
[[Категорія:Військова техніка російсько-української війни]]
[[Категорія:Військова техніка російсько-української війни]]

Поточна версія на 14:27, 29 червня 2024

9Н210/9Н235

Боєприпаси 9Н210 або 9Н235, у яких не спрацював підривач.
Типосколково-фугасний касетний бойовий елемент
ПоходженняСРСР СРСР
Характеристики
Вага1850 г
Довжина265 мм
Ширина65 мм

Наповненнягексоген
Вага наповнення270—320 г вибухівки

9Н210/9Н235 у Вікісховищі

9Н210 і 9Н235 — радянські осколково-фугасні касетні бойові елементи (суббоєприпаси) для касетних боєприпасів. Вони доставляються до цілі касетними реактивними снарядами 9М27К (220-мм установка БМ-27 «Ураган»), які містять 30 бойових елементів, або 9М55К (300-мм установка БМ-30 «Смерч»), що містять 72 бойові елементи.[1]

Ззовні відрізнити 9Н235 і 9Н210 можна лише за маркуванням.[2]

Має форму циліндра 263 мм завдовжки, діаметром 65 мм. Кожен елемент 9Н235 має шість підпружинених пелюстків, які відкриваються після викидання бойових елементів із контейнера для розвороту контактним підривачем вниз.[3]

У суббоєприпасах 9Н210 міститься вибухова речовина A-IX-10, а в суббоєприпасах 9Н235 — K-991. Обидві вибухові речовини виготовляються на основі гексогену (RDX). Суббоєприпас 9Н235 має два типорозміри готових уражальних елементів, нарізаних зі сталевого дроту (360 штук масою 0,5 - 0,75 г для ураження живої сили; 96 штук масою 4,5 г для ураження техніки)[3][1], а суббоєприпас 9Н210 споряджається лише одним типорозміром елементів, що уражають (2 г). Для обох суббоєприпасів наводяться різні цифри сумарної чистої маси вибухової речовини, які варіюються від 270 до 320 г.[1]

В обох суббоєприпасах 9Н210 і 9Н235 застосовується механічний підривник, а ударник діє як захватний пристрій на повзункові під бічним тиском пружини. Суббоєприпаси містять підривник ударної дії, який також містить круговий елемент піротехнічної затримки самознищення, розрахований на 110 секунд. Для суббоєприпасів 9Н210 і 9Н235 характерна висока частота неспрацювань.[1]

Бойовий елемент 9Н235 перед вибухом підстрибує над землею для максимально ефективного розльоту елементів, що вражають в радіусі 100 м. У росіян за це отримав прізвисько «Попрыгунья».[джерело?]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Діаметр: 69 мм;
  • Довжина: 263 мм;
  • Маса: 1750 г;
  • Маса вибухової речовини: 320г;
  • Вибухова речовина: 9Х37 (А-IX-10);
  • Кількість уламків: 96 уламків номінальною масою 4,5 г кожен та 360 уламків номінальною масою 0,75 г.
  • Час самоліквідації:110с.

Контейнери

[ред. | ред. код]

Бойові елементи 9Н235 можуть бути споряджені у:[3]

  • 300 мм некерована реактивна ракета 9М55К РСЗВ БМ-30 «Смерч». Має дальність від 20 км … 70 км, несе 72 елемента. Довжина бойової частини — 2049 мм.
  • 300 мм некерована реактивна ракета 9М525 РСЗВ «Смерч».
  • 220 мм некерована реактивна ракета 9М27К (9М27К1) РСЗВ БМ-27 «Ураган». Може бути споряджена як 9Н210 так і 9Н235. Має дальність 10 км … 35 км, несе 30 елементів.

На фото та відео обидві ракети мають незначні зовнішні відмінності (окрім очевидної різниці в габаритах): розташування отворів для кріплення хвостових стабілізаторів (з однаковим інтервалом і розміром у «Смерча» і неоднакового розміру й інтервалу в «Урагану») та отвори для порохових газів вишибного заряду в контейнері бойової частини (в бічних балках в «Смерча» та в центральній балці в «Урагану»)[4].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Касетні реактивні снаряди, споряджені елементами 9Н235 та 9Н210, інтенсивно застосовувались від самого початку російсько-української війни в 2014 році. Оглядачі неодноразово помічали свідчення їхнього застосування обома сторонами війни на сході України[5].

Так само інтенсивно їхнє застосування відбувалось з початком російського повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Зафіксовано численні випадки застосування касетних снарядів по населених районах міст та жертви серед цивільного населення.

Вже 25 лютого, на другий день великої війни, російські війська вторгнення обстріляли Харківську обласну дитячу лікарню № 1 та Центр служби крові в Харкові на вулиці Клочківській). Загинув один чоловік, котрий разом з родиною чекав на свою чергу здати кров[6][7]. Того ж 25 лютого боєприпасами 9Н210 або 9Н235 була обстріляна Охтирка, зокрема був уражений дитячий садок «Сонечко», де загинуло 3 мирних жителя, з яких 1 — дитина[8].

У червні 2022 року Amnesty International оприлюднила звіт щодо застосування касетних боєприпасів, зокрема 9Н210 і 9Н235[9][10]. В одному лише Харкові, за звітом, Росія убила десятки мирних мешканців подібними боєприпасами[11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Вибухові боєприпаси посібник для України. Sprotyv G7 (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
  2. What kinds of Cluster Bombs and Mines Were Used in Kharkiv | Defense Express. en.defence-ua.com (англ.). Процитовано 29 червня 2024.
  3. а б в N.R. Jenzen-Jones & Patrick Senft (13 березня 2022). Russian 9N235 submunitions documented in Ukraine (2022). The Hoplite. Armament Research Services. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  4. Eliot Higgins (28 лютого 2022). We're seeing a lot of images of cluster munitions being used in Ukraine. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. We're seeing a lot of images of cluster munitions being used in Ukraine, so there's a few things I want to highlight to assist with reporting of the incidents. There's two types of rockets, fired by BM-27 and BM-30 multiple rocket launchers.
  5. Eliot Higgins (14 березня 2022). Украинские мирные жители документируют кассетные боеприпасы. Bellingcat. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  6. Imogen Piper, Joe Dyke (12 квітня 2022). Anatomy of a Russian cluster munition strike – explainer. Airwars. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  7. У Харкові обстріляли дитячу лікарню та Службу крові. Kharkiv Today. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  8. При применении кассетных боеприпасов в Украине убиты ребёнок и два мирных жителя, которые укрылись в детском саду. Amnesty International (ru-RU) . 28 лютого 2022. Процитовано 29 червня 2024.
  9. Amnesty International: Росіяни обстрілювали Харків забороненими боєприпасами. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
  10. Война в Украине: Би-би-си нашла свидетельства применения Россией кассетных боеприпасов в Харькове. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 29 червня 2024.
  11. «Казалось, все вокруг горело». Как Россия применяла кассетные боеприпасы в Харькове — ВВС. nv.ua (рос.). Процитовано 29 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]