Іспанська мова: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
MonX94 (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 43 проміжні версії 28 користувачів) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| Колір= індоєвропейська |
| Колір= індоєвропейська |
||
| Назва= Іспанська мова |
| Назва= Іспанська мова |
||
| Самоназва = |
| Самоназва = español, castellano |
||
| Поширена_в=Більша частина [[Південна Америка|Південної]] та [[Центральна Америка|Центральної Америки]], частини [[Європа|Європи]], [[Північна Америка|Північної Америки]] та [[Вест-Індія|Вест-Індії]], іммігрантські групи на всіх континентах |
| Поширена_в=Більша частина [[Південна Америка|Південної]] та [[Центральна Америка|Центральної Америки]], частини [[Європа|Європи]], [[Північна Америка|Північної Америки]] та [[Вест-Індія|Вест-Індії]], іммігрантські групи на всіх континентах |
||
| Регіон= |
| Регіон= |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
| ISO_639-3=[[iso639-3:spa|spa]] |
| ISO_639-3=[[iso639-3:spa|spa]] |
||
| SIL=SPA |
| SIL=SPA |
||
| Зображення = |
| Зображення = Hispanophone global world map language.svg |
||
| Ширина_зображення = 300px |
| Ширина_зображення = 300px |
||
| Підпис = Мапа іспаномовного світу, з територіями іспаномовної більшості та меншини. |
| Підпис = Мапа іспаномовного світу, з територіями іспаномовної більшості та меншини. |
||
|}} |
|}} |
||
'''Іспанська''' (''español''; {{lang-uk-old|гишпанська, шпанська, еспанська}}<ref>{{Грінченко|Гишпанський|9243-ghyshpanka}}</ref><ref>{{СУМ-11|Шпанський}}</ref><ref name="правопис1929">{{Cite web |url=http://r2u.org.ua/data/Правописний%20словник%20%281929%29.pdf |title=Правописний словник 1929 року |accessdate=28 |
'''Іспанська''' (''español''; {{lang-uk-old|гишпанська, шпанська, еспанська}}<ref>{{Грінченко|Гишпанський|9243-ghyshpanka}}</ref><ref>{{СУМ-11|Шпанський}}</ref><ref name="правопис1929">{{Cite web |url=http://r2u.org.ua/data/Правописний%20словник%20%281929%29.pdf |title=Правописний словник 1929 року |accessdate=28 листопада 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101222225840/http://r2u.org.ua/data/Правописний%20словник%20(1929).pdf |archivedate=22 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>) або '''кастильська''' (''castellano'') — мова, яка генетично належить до іберо-романської (західної) підгрупи [[романські мови|романської групи]] [[індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної сім'ї]]. Виникла в [[Кастилія|Кастилії]] (центральна Іспанія). Приблизно 407 мільйонів осіб розмовляють іспанською як першою мовою (за цим показником вона є найпоширенішою після [[Китайська мова|китайської]])<ref>{{Cite web |url=http://ne.se/språk/världens-100-största-språk-2010 |title=Рейтинг поширеності мов 2010 року |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006155303/http://www.ne.se/språk/världens-100-största-språk-2010 }}</ref>. Крім того, 60 млн осіб використовують іспанську як другу мову<ref>{{Cite web |url=http://archive.ethnologue.com/16/show_language.asp?code=spa |title=Іспанська мова в 16-ому виданні Ethnologue (2009) |accessdate=17 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131111030615/http://archive.ethnologue.com/16/show_language.asp?code=spa |archivedate=11 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>, а також 20 млн знають її як [[Іноземна мова|іноземну]]<ref>{{Cite web |url=http://cultura.elpais.com/cultura/2011/06/18/actualidad/1308348002_850215.html |title=Querétaro, la palabra más bonita del español |accessdate=17 березня 2013 |archive-date=16 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130416064607/http://cultura.elpais.com/cultura/2011/06/18/actualidad/1308348002_850215.html }}</ref>. Іспанська є однією з шести офіційних мов [[ООН]], а також є офіційною мовою [[Європейський Союз|ЄС]] та [[Меркосур]]у. |
||
Іспанська належить до [[Іберо-романські мови|іберо-романської]] підгрупи мов, що виникла на основі кількох діалектів [[Латинська мова|латинської мови]] в [[Іберія (Піренейський півострів)|Іберії]] після розвалу [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] у |
Іспанська належить до [[Іберо-романські мови|іберо-романської]] підгрупи мов, що виникла на основі кількох діалектів [[Латинська мова|латинської мови]] в [[Іберія (Піренейський півострів)|Іберії]] після розвалу [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] у V столітті. Її вперше було задокументовано в центрально-північній Іберії в IX ст. і згодом із розширенням Королівства Кастилії вона поширилися на центральну й південну частини [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]]<ref>{{Cite web |url=http://elmundo.es/elmundo/2010/11/07/castillayleon/1289123856.html |title=La RAE avala que Burgos acoge las primeras palabras escritas en castellano |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=18 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200218134731/https://www.elmundo.es/elmundo/2010/11/07/castillayleon/1289123856.html }}</ref>. Від початку свого розвитку іспанська лексика була під впливом контактів із [[Баскська мова|баскською]] мовою та сусідніми іберо-романськами мовами, а згодом увібрала багато [[арабська мова|арабських]] слів, оскільки Королівство Кастилія поширилося на колишні території [[Арабський халіфат|Арабського халіфату]] (див. [[Реконкіста]]). Крім того, іспанська запозичила багато слів із неіберійських мов, зокрема з французької, італійської та англійської, а також утворює нові слова на основі власних. Величезне поширення іспанської сталося завдяки утворенню [[Іспанська Імперія|іспанських колоній]] в обох [[Америка]]х, [[Африка|Африці]] та на [[Філіппіни|Філіппінах]] у XV—XIX століттях. |
||
Іспанська є найпопулярнішою іноземною мовою, яку вивчають у США<ref> |
Іспанська є найпопулярнішою іноземною мовою, яку вивчають у США<ref>{{Cite web |url=http://infoplease.com/ipa/A0905275.html |title=Most Studied Foreign Languages in the U.S. |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=27 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161127050332/http://www.infoplease.com/ipa/A0905275.html }}</ref>. 30 % населення США походить з іспаномовних країн, для яких ця мова є рідною<ref>{{Cite web |url=https://preply.com/en/blog/2018/08/30/most-useful-languages-to-learn |title=5 Most useful languages to learn |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=24 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200124195226/https://preply.com/en/blog/2018/08/30/most-useful-languages-to-learn/ }}</ref>. Також вона є найчастіше зрозумілою мовою Західної півкулі, носії якої живуть на території від [[Патагонія|Патагонії]] до [[Нью-Йорк]]а. До того ж, у [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Бразилія|Бразилії]] 10 млн осіб вільно розмовляють іспанською як другою мовою. |
||
Іспанська — одна з лідерів за популярністю серед іноземних мов (після англійської, китайської, |
Іспанська — одна з лідерів за популярністю серед іноземних мов (після англійської, китайської, гінді), вона посідає 4-те місце за кількістю носіїв<ref>{{Cite web |url=http://uwlax.edu/languages/spanish.html |title=Spanish Language Studies |accessdate=31 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131215063921/http://uwlax.edu/languages/spanish.html |archivedate=15 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://vivirlatino.com/2007/04/27/spanish-second-most-studied-language-worldwide.php |title=Spanish: Second most studied language worldwide |accessdate=17 березня 2013 |archive-date=23 квітня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130423171823/http://vivirlatino.com/2007/04/27/spanish-second-most-studied-language-worldwide.php }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://lavanguardia.com/cultura/20100619/53949214032/el-espanol-ya-es-el-segundo-idioma-mas-hablado-del-mundo.html |title=El español ya es el segundo idioma más hablado del mundo |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=4 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190404045836/https://www.lavanguardia.com/cultura/20100619/53949214032/el-espanol-ya-es-el-segundo-idioma-mas-hablado-del-mundo.html }}</ref>. На початку XXI століття вона випередила французьку. Іспанська, нарівні з англійською, є також однією з найпопулярніших мов, які вивчаються, в додатках для вивчення мов ([[Duolingo|Duolinguo]], Rosetta Stone, [[Babbel]] тощо)<ref>{{Cite web|title=Top 6 Applications to Learn Spanish|url=https://preply.com/en/blog/2019/01/08/best-apps-to-learn-spanish/|website=preply.com|date=2019-01-08|accessdate=2020-01-06|archive-date=17 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191217130606/https://preply.com/en/blog/2019/01/08/best-apps-to-learn-spanish/}}</ref>. Іспанська вважається однією з найпростіших мов для вивчення для тих, хто вільно володіє англійською<ref>{{Cite web|title=5 Easiest Languages to Learn for Native English Speakers|url=https://preply.com/en/blog/2019/08/08/languages-to-learn-for-english-speakers/|website=preply.com|date=2019-08-08|accessdate=2020-01-27|archive-date=27 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191227054329/https://preply.com/en/blog/2019/08/08/languages-to-learn-for-english-speakers/}}</ref>. |
||
== Назва == |
== Назва == |
||
[[Файл:Castellano-Español-en.png|thumb|250px|Поширення термінів «кастильська» (червоний) та «іспанська» (синій) в іспаномовних країнах.]] |
[[Файл:Castellano-Español-en.png|thumb|left|250px|Поширення термінів «кастильська» (червоний) та «іспанська» (синій) в іспаномовних країнах.]] |
||
В Іспанії та |
В Іспанії та деяких інших регіонах іспаномовного світу іспанську мову називають як ''castellano'' (кастильська), так і ''español'' (іспанська). Термін «кастильська» походить від назви іспанського регіону — [[Кастилія|Кастилії]], — де ця мова виникла. В Іспанії його вживають здебільшого носії регіональних мов для того, щоб протиставити іспанську своїм мовам — [[галісійська мова|галісійській]], [[Баскська мова|баскській]], [[каталонська мова|каталонській]] тощо. |
||
З цією ж метою термін «кастильська» можуть вживати і самі іспанці. Зокрема, іспанська конституція 1978 року використовує термін ''castellano'' на означення державної мови всієї країни, на противагу «інших іспанських мов» (''las demás lenguas españolas''): |
З цією ж метою термін «кастильська» можуть вживати і самі іспанці. Зокрема, іспанська конституція 1978 року використовує термін ''castellano'' на означення державної мови всієї країни, на противагу «інших іспанських мов» (''las demás lenguas españolas''): |
||
{{text|«Кастильська є офіційною іспанською мовою Держави. (...) Інші іспанські мови також є офіційними у відповідних автономних областях. |
{{text|«Кастильська є офіційною іспанською мовою Держави. (...) Інші іспанські мови також є офіційними у відповідних автономних областях.<ref>''El castellano es la lengua española oficial del Estado. (…) Las demás lenguas españolas serán también oficiales en las respectivas Comunidades Autónomas'' [http://congreso.es/consti/constitucion/indice/titulos/articulos.jsp?ini=1&fin=9&tipo=2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190902094058/http://www.congreso.es/consti/constitucion/indice/titulos/articulos.jsp?ini=1&fin=9&tipo=2 |date=2 вересня 2019 }}</ref>".}} |
||
Щодо територій за межами Іспанії, то термін «кастильська» переважає у всій Південній Америці, крім Колумбії та Уругваю, а термін «іспанська» переважає у Центральній Америці (включно з Мексикою та південними штатами США). |
Щодо територій за межами Іспанії, то термін «кастильська» переважає у всій Південній Америці, крім Колумбії та Уругваю, а термін «іспанська» переважає у Центральній Америці (включно з Мексикою та південними штатами США). |
||
Деякі філологи використовують термін «кастильська» тільки тоді, коли йдеться про мову, розмовну в Кастилії протягом [[Середньовіччя]], заявляючи, що краще використовувати «іспанська» для її сучасної форми. «Кастильська» може бути також |
Деякі філологи використовують термін «кастильська» тільки тоді, коли йдеться про мову, розмовну в Кастилії протягом [[Середньовіччя]], заявляючи, що краще використовувати «іспанська» для її сучасної форми. «Кастильська» може бути також [[діалект]]ом іспанської мови, яка вживається в більшості частин сучасної Кастилії. Цей діалект має цілу низку характеристик і певну вимову, відрізняючись, наприклад, від діалектів [[Андалусія|Андалусії]] або [[Арагон]]у. Зазвичай цей кастильський діалект і вважається нормативною іспанською мовою. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[Файл:Linguistic map Southwestern Europe-en.gif|thumbnail|right|320px|Хронологія поширення кастильської та інших мов на території Іспанії]] |
[[Файл:Linguistic map Southwestern Europe-en.gif|thumbnail|right|320px|Хронологія поширення кастильської та інших мов на території Іспанії]] |
||
⚫ | Іспанська розвинулася з народної латини, яку принесли на Піренейський півострів римляни під час [[Друга Пунічна війна|Другої Пунічної війни]] (201 р. до н. е.). На той час в Іберії розмовляли кількома нероманськими (їх називають також палеоіспанськими), а також кількома неіндоєвропейськими мовами. Ці мови — баскійська (нею розмовляють досі), [[іберська мова|іберська]] та [[Кельтіберська мова|кельтиберська]]. Сліди цих мов можна знайти в сучасній іспанській лексиці, особливо в [[топонім]]ах. |
||
⚫ | Перші документовані записи того, що тепер називають попередником іспанської мови, датовано IX століттям (див. ''[[Glosas Emilianenses]]''). У Середньовіччі та Новому часі іспанська (кастильська) лексика запозичувала слова не лише із сусідніх романських мов (як-от наварро-арагонської, леонської, каталонської, [[португальська мова|португальської]], [[Галісійська мова|галісійської]], [[мірандська мова|мірандської]], [[окситанська мова|окситанської]], [[Гасконська мова|гасконської]], французької, італійської), але також із баскійської, арабської та [[германські мови|германських]] мов. Багато слів було запозичено з латинської, яка лягла в основу іспанської мови. Крім того, латинь тривалий час була мовою науки та церкви. В іспанській лексиці 65—70 % слів мають латинське походження<ref>Перлин, Оскар. С. XVIII</ref>. |
||
⚫ | Іспанська розвинулася з народної латини, яку принесли на Піренейський півострів римляни під час [[Друга Пунічна війна|Другої Пунічної війни]] ( |
||
⚫ | Перші документовані записи того, що тепер називають попередником іспанської мови, датовано |
||
Декілька місцевих варіантів народної латини розвинулися в іспанську мову на півночі Іберії, на території між Алавою, Кантабрією, Бургосом, Сорією та Ла Ріохою, в межах Королівства Кастилії. Прийнято вважати, що деякі риси цих діалектів пізніше потрапили в діалект міста Толедо, де в |
Декілька місцевих варіантів народної латини розвинулися в іспанську мову на півночі Іберії, на території між Алавою, Кантабрією, Бургосом, Сорією та Ла Ріохою, в межах Королівства Кастилії. Прийнято вважати, що деякі риси цих діалектів пізніше потрапили в діалект міста Толедо, де в XIII ст. вперше розвинувся письмовий стандарт іспанської мови<ref name="Penny">Penny, Ralph (2002). A History Of The Spanish Language (2 ed.). Cambridge University Press. pp. 20-21.</ref>/ На цій стадії формування іспанська набула суттєвих відмінностей від свого близького сусіда, леонської, і, на думку деяких дослідників, зазнала потужного баскійського впливу (див. [[Іберо-романські мови]]). Цей діалект поступово поширювався на південь разом із [[Реконкіста|Реконкістою]], зазнавши також чималого лексичного впливу [[арабська мова|арабської]] та [[Аль-Андалус|андалузької]]<ref>{{Cite web |url=http://encyclopedia.com/topic/Spanish_language.aspx#1-1O29:SPANISH-full |title=SPANISH. Concise Oxford Companion to the English Language |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=27 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160827064358/http://www.encyclopedia.com/topic/Spanish_language.aspx#1-1O29:SPANISH-full }}</ref>, особливо пізніше у середньовічний період. Письмовий стандарт цієї нової мови почав розвиватися у містах [[Толедо]] (з XIII по XVI ст.) та [[Мадрид]]і (з 1570-их років)<ref name="Penny" />. |
||
Розвиток іспанської звукової системи характеризується змінами, типовими для західнороманських мов, наприклад, [[Леніція|леніцію]] приголосних між голосними ( |
Розвиток іспанської звукової системи характеризується змінами, типовими для західнороманських мов, наприклад, [[Леніція|леніцію]] приголосних між голосними ({{lang-la|vīta}} > {{lang-es|vida}}). [[Дифтонг]]ізація латинських наголошених /e/ та /o/, що відбулася у відкритих складах французької та італійської, але частково у каталонській та португальській, є притаманною і відкритим, і закритим складам в іспанській, як показано у таблиці внизу: |
||
{|class="wikitable" style="text-align: center" |
{|class="wikitable" style="text-align: center" |
||
Рядок 114: | Рядок 112: | ||
|} |
|} |
||
У |
У XV—XVI ст. в іспанській відбулася зміна у вимові свистячих звуків (ісп. {{iw|reajuste de las sibilantes del idioma español|reajuste de las sibilantes del idioma español|es|reajuste de las sibilantes del idioma español}}): буква /j/ стала позначати велярний звук [x], а буква /z/ — міжзубний [θ] (те саме стосується букви /c/ перед /e/ чи /i/). |
||
''[[Gramática de la lengua castellana]]'', яку написав 1492 року в [[Саламанка|Саламанці]] [[Антоніо де Небріха]], була першою граматикою сучасної європейської мови. Існує популярна байка, начебто коли Небріха представив королеві [[Ізабелла I Кастильська|Ізабеллі I]] свою граматику, вона спитала, як це можна використати, а Небріха відповів, що мова — це інструмент імперії.<ref>Crow, John A. (2005). [http://books.google.com.ua/books?id=g2NKy8QCxw4C&pg=PA151&dq=Nebrija+first+spanish+grammar+Isabel&cd=5&hl=uk#v=onepage&q&f=false Spain: the root and the flower]. University of California Press. p. 151. ISBN 978-0-520-24496-2.</ref> У передмові до своєї граматики, датованої 18 серпня 1492 року, Небріха написав: «…мова завжди була супутником імперії.»<ref>^ Thomas, Hugh (2005). [http://books.google.com.ua/books?id=b38f7b1WmOwC&pg=PA78&dq=Nebrija+first+spanish+grammar+Isabel&d=5&hl=uk#v=onepage&q= Rivers of Gold: the rise of the Spanish empire, from Columbus to Magellan.] Random House Inc. p. 78. ISBN 978-0-8129-7055-5.</ref> |
''[[Gramática de la lengua castellana]]'', яку написав 1492 року в [[Саламанка|Саламанці]] [[Антоніо де Небріха]], була першою граматикою сучасної європейської мови. Існує популярна байка, начебто коли Небріха представив королеві [[Ізабелла I Кастильська|Ізабеллі I]] свою граматику, вона спитала, як це можна використати, а Небріха відповів, що мова — це інструмент імперії.<ref>Crow, John A. (2005). [http://books.google.com.ua/books?id=g2NKy8QCxw4C&pg=PA151&dq=Nebrija+first+spanish+grammar+Isabel&cd=5&hl=uk#v=onepage&q&f=false Spain: the root and the flower] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130729121734/http://books.google.com.ua/books?id=g2NKy8QCxw4C&pg=PA151&dq=Nebrija+first+spanish+grammar+Isabel&cd=5&hl=uk#v=onepage&q&f=false|date=29 липня 2013}}. University of California Press. p. 151. ISBN 978-0-520-24496-2.</ref> У передмові до своєї граматики, датованої 18 серпня 1492 року, Небріха написав: «…мова завжди була супутником імперії.»<ref>^ Thomas, Hugh (2005). [http://books.google.com.ua/books?id=b38f7b1WmOwC&pg=PA78&dq=Nebrija+first+spanish+grammar+Isabel&d=5&hl=uk#v=onepage&q= Rivers of Gold: the rise of the Spanish empire, from Columbus to Magellan.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130729112859/http://books.google.com.ua/books?id=b38f7b1WmOwC&pg=PA78&dq=Nebrija+first+spanish+grammar+Isabel&d=5&hl=uk#v=onepage&q=|date=29 липня 2013}} Random House Inc. p. 78. ISBN 978-0-8129-7055-5.</ref> |
||
З |
З XVI століття іспанські колонізатори занесли мову до Америки та Іспанської Ост-Індії. Тоді жив [[Мігель де Сервантес]], автор роману «[[Дон Кіхот]]». Він є популярним символом іспанської мови, через що її часто називають ''la lengua de Cervantes'' (мовою Сервантеса). |
||
У |
У XX столітті іспанська потрапила до [[Екваторіальна Гвінея|Екваторіальної Гвінеї]] та [[Західна Сахара|Західної Сахари]], а також до деяких куточків США, які не були частинами Іспанської імперії (наприклад, Іспанський Гарлем у [[Нью-Йорк]]у). |
||
== Класифікація == |
== Класифікація == |
||
Іспанська/кастильська мова класифікована таким чином: |
Іспанська/кастильська мова класифікована таким чином: |
||
* Сім'я: [[Індоєвропейські мови|Індо-європейська]] |
* Сім'я: [[Індоєвропейські мови|Індо-європейська]] |
||
* Гілка: [[Італьські мови|Італійська]] |
* Гілка: [[Італьські мови|Італійська]] |
||
Рядок 134: | Рядок 130: | ||
* Гілка: [[Іберо-романські мови|Іберо-романська]] |
* Гілка: [[Іберо-романські мови|Іберо-романська]] |
||
* Гілка: [[Західноіберійські мови|Західно-іберійська]] |
* Гілка: [[Західноіберійські мови|Західно-іберійська]] |
||
Іспанська/кастильська найбільш споріднена з іншими [[Мови Іспанії|іспанськими мовами]] латинського походження і діалектами (самої іспанської мови), розмовних в межах Іспанії. Більшість з них взаємно зрозумілі серед носіїв без труднощів. |
Іспанська/кастильська найбільш споріднена з іншими [[Мови Іспанії|іспанськими мовами]] латинського походження і діалектами (самої іспанської мови), розмовних в межах Іспанії. Більшість з них взаємно зрозумілі серед носіїв без труднощів. |
||
* [[Арагонська мова]] (aragonés) |
* [[Арагонська мова]] (aragonés) |
||
* [[Леонська мова]] (llïonés) |
* [[Леонська мова]] (llïonés) |
||
Рядок 147: | Рядок 141: | ||
=== Іспанська та португальська === |
=== Іспанська та португальська === |
||
Між двома головними мовами, розмовними на півострові, іспанською і [[португальська мова|португальською]], є загалом взаєморозуміння між нормальними розмовними формами, хоч іспанська [[Морфологія (лінгвістика)|морфологія]] набагато легша для розуміння носієм португальської, ніж навпаки. Також і з каталонською, яка ближче до [[Окситанська мова|окситанської]], ніж до іспанської або португальської мови. |
Між двома головними мовами, розмовними на півострові, іспанською і [[португальська мова|португальською]], є загалом взаєморозуміння між нормальними розмовними формами, хоч іспанська [[Морфологія (лінгвістика)|морфологія]] набагато легша для розуміння носієм португальської, ніж навпаки. Також і з каталонською, яка ближче до [[Окситанська мова|окситанської]], ніж до іспанської або португальської мови. |
||
Рядок 219: | Рядок 212: | ||
=== Іспанська та каталонська === |
=== Іспанська та каталонська === |
||
Іспанська мова має різні загальні особливості порівняно з [[каталонська мова|каталонською]], східно-іберійською мовами, які виявляють багато галло-романських рис. |
Іспанська мова має різні загальні особливості порівняно з [[каталонська мова|каталонською]], східно-іберійською мовами, які виявляють багато галло-романських рис. |
||
=== Іспанська та інші романські мови === |
=== Іспанська та інші романські мови === |
||
Іспанська мова не зрозуміла у спілкуванні з [[французька мова|французькою]] або [[румунська мова|румунською]] мовами, та майже не зрозуміла при спілкуванні з [[італійська мова|італійською]]. Хоча італійська [[фонетика|фонетична система]] дуже подібна до іспанської, вони дуже відрізняються граматичним словником і морфологією і можуть бути зрозумілими тільки тоді, коли людина вже знайома з іншою мовою. |
Іспанська мова не зрозуміла у спілкуванні з [[французька мова|французькою]] або [[румунська мова|румунською]] мовами, та майже не зрозуміла при спілкуванні з [[італійська мова|італійською]]. Хоча італійська [[фонетика|фонетична система]] дуже подібна до іспанської, вони дуже відрізняються граматичним словником і морфологією і можуть бути зрозумілими тільки тоді, коли людина вже знайома з іншою мовою. |
||
=== Ладіно === |
=== Ладіно === |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
=== Лексичне порівняння === |
=== Лексичне порівняння === |
||
{| class="wikitable" |
{| class="wikitable" |
||
|- |
|- |
||
! [[Латинська мова|Латина]] |
! [[Латинська мова|Латина]] |
||
! Іспанська |
! Іспанська |
||
! [[ |
! [[Галісійська мова|Галіс.]] |
||
! [[Португальська мова|Порт.]] |
! [[Португальська мова|Порт.]] |
||
! [[Астурлеонська мова|Астурлеон.]] |
! [[Астурлеонська мова|Астурлеон.]] |
||
! [[Арагонська мова| |
! [[Арагонська мова|Араг.]] |
||
! [[Каталонська мова|Катал.]] |
! [[Каталонська мова|Катал.]] |
||
! [[Французька мова|Франц.]] |
! [[Французька мова|Франц.]] |
||
Рядок 347: | Рядок 336: | ||
== Поширення == |
== Поширення == |
||
[[Файл:Study of spanish.svg|thumb|300px|left|Вивчення іспанської у світі]] |
[[Файл:Study of spanish.svg|thumb|300px|left|Вивчення іспанської у світі]] |
||
⚫ | Іспанська є основною мовою у 20 країнах світу. Загальна кількість носіїв мови оцінюють між 470 та 500 мільйонами осіб, що робить її другою мовою світу за кількістю осіб, які використовують її як першу.<ref>{{Cite web |url=http://nationsonline.org/oneworld/most_spoken_languages.htm |title=Most widely spoken Languages in the World. |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=28 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191228144609/http://nationsonline.org/oneworld/most_spoken_languages.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/us.html |title=«CIA The World Factbook United States». |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=31 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191231202449/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/us.html }}</ref> Натомість за загальною кількістю мовців іспанська є третьою (після [[Мандаринська мова|мандаринської китайської]] та [[Англійська мова|англійської]]). Те саме стосується вжитку іспанської в інтернеті.<ref>{{Cite web |url=http://internetworldstats.com/stats7.htm |title=«Internet World Users by Language». |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=21 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150521211054/http://www.internetworldstats.com/stats7.htm }}</ref> |
||
⚫ | Іспанська є основною мовою у 20 країнах світу. Загальна кількість носіїв мови оцінюють між 470 та 500 мільйонами осіб, що робить її другою мовою світу за кількістю осіб, |
||
=== Європа === |
=== Європа === |
||
Рядок 358: | Рядок 346: | ||
{{legend|#FFEEAA|Менше 1%}}]] |
{{legend|#FFEEAA|Менше 1%}}]] |
||
В Європі іспанська є офіційною мовою [[Іспанія|Іспанії]]. Вона також широко використовується у [[Гібралтар]]і (де офіційною є лише англійська) та [[Андорра|Андоррі]] (де офіційною є лише каталонська). Крім того іспанською розмовляють у невеликих осередках |
В Європі іспанська є офіційною мовою [[Іспанія|Іспанії]]. Вона також широко використовується у [[Гібралтар]]і (де офіційною є лише англійська) та [[Андорра|Андоррі]] (де офіційною є лише каталонська). Крім того іспанською розмовляють у невеликих осередках в інших країнах Європи, як-от [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Франція|Франції]] та [[Німеччина|Німеччині]]. Іспанська є офіційною мовою Європейського Союзу. У [[Швейцарія|Швейцарії]] іспанська є рідною мовою для 1,7 % населення, репрезентуючи найбільшу мовну громаду після чотирьох офіційних мов. |
||
Іспанська є четвертою за популярністю іноземною мовою вивчення у Західній Європі (після англійської, французької та німецької). У Британії та Франції за цим критерієм іспанська є другою (після французької та англійської відповідно). |
Іспанська є четвертою за популярністю [[Іноземна мова|іноземною мовою]] вивчення у Західній Європі (після англійської, французької та німецької). У Великій Британії та Франції за цим критерієм іспанська є другою (після французької та англійської відповідно). |
||
=== Латинська Америка === |
=== Латинська Америка === |
||
Основна кількість носіїв іспанської живуть у Латинській Америці; серед країн, де переважає іспанська мова, лише Іспанія та [[Екваторіальна Гвінея]] містяться за межами [[Америка|Америки]]. Найбільше іспаномовних людей мешкає в Мексиці. Загалом же іспанська є офіційною (де-факто чи де-юре) в [[Аргентина|Аргентині]], [[Венесуела|Венесуелі]], [[Гондурас]]і, [[Гватемала|Гватемалі]], [[Домініканська Республіка|Домініканській Республіці]], [[Еквадор]]і, [[Колумбія|Колумбії]], [[Коста-Рика|Коста-Риці]], [[Куба|Кубі]], [[Мексика|Мексиці]], [[Нікарагуа]], [[Панама|Панамі]], [[Сальвадор]]і, [[Уругвай|Уругваї]], [[Чилі]], [[Парагвай|Парагваї]] (разом із |
Основна кількість носіїв іспанської живуть у Латинській Америці; серед країн, де переважає іспанська мова, лише Іспанія та [[Екваторіальна Гвінея]] містяться за межами [[Америка|Америки]]. Найбільше іспаномовних людей мешкає в Мексиці. Загалом же іспанська є офіційною (де-факто чи де-юре) в [[Аргентина|Аргентині]], [[Венесуела|Венесуелі]], [[Гондурас]]і, [[Гватемала|Гватемалі]], [[Домініканська Республіка|Домініканській Республіці]], [[Еквадор]]і, [[Колумбія|Колумбії]], [[Коста-Рика|Коста-Риці]], [[Куба|Кубі]], [[Мексика|Мексиці]], [[Нікарагуа]], [[Панама|Панамі]], [[Сальвадор]]і, [[Уругвай|Уругваї]], [[Чилі]], [[Парагвай|Парагваї]] (разом із [[Гуарані (мова)|гуарані]]), [[Болівія|Болівії]] (разом із [[Кечуа (мова)|кечуа]], [[Аймарська мова|аймара]], гуарані та 34 іншими місцевими індіанськими мовами) та [[Перу]] (разом із кечуа, аймара та іншими місцевими індіанськими мовами). Крім того, іспанська є де-факто офіційною на [[Пуерто-Рико]]. |
||
Іспанська не має жодного статусу в колишній британській колонії [[Беліз]]і, хоча 43 % населення розмовляє цією мовою (станом на 2000 рік)<ref>{{Cite web |url=http://cso.gov.bz/publications/MF2000.pdf |title=Перепис населення Белізу 2000 року |accessdate=21 |
Іспанська не має жодного статусу в колишній британській колонії [[Беліз]]і, хоча 43 % населення розмовляє цією мовою (станом на 2000 рік)<ref>{{Cite web |url=http://cso.gov.bz/publications/MF2000.pdf |title=Перепис населення Белізу 2000 року |accessdate=21 червня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070621080522/http://cso.gov.bz/publications/MF2000.pdf |archivedate=21 червня 2007 |deadurl=yes }}</ref>. Здебільшого вони є нащадками колоністів, які прибули в цей регіон у XVII ст. Офіційною мовою Белізу є англійська. |
||
На Тринідаді і Тобаго іспанська є першою іноземною (з 2004); тут |
На Тринідаді і Тобаго іспанська є першою іноземною (з 2004); тут близько 1,5 тис. громадян розмовляють цією мовою, до того ж країна перебуває під впливом іспаномовних країн Південної Америки. Іспанську викладають у школах, починаючи з наймолодших класів<ref>{{Cite web |url=http://articles.latimes.com/2005/aug/30/world/fg-spanish30 |title=Trinidad Says It Needs Spanish to Talk Business |accessdate=11 квітня 2013 |archive-date=5 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120105082230/http://articles.latimes.com/2005/aug/30/world/fg-spanish30 }}</ref>. |
||
Іспанська є важливою в Бразилії через пожвавлену торгівлю з іспаномовними сусідами, а також через членство країни в [[Меркосур]]і та [[Союз південноамериканських націй|Союзі південноамериканських націй]]. 2005 року Парламент Бразилії прийняв закон про обов'язковість вивчення іспанської у державних та приватних середніх школах країни<ref> |
Іспанська є важливою в Бразилії через пожвавлену торгівлю з іспаномовними сусідами, а також через членство країни в [[Меркосур]]і та [[Союз південноамериканських націй|Союзі південноамериканських націй]]. 2005 року Парламент Бразилії прийняв закон про обов'язковість вивчення іспанської у державних та приватних середніх школах країни<ref>{{Cite web |url=http://en.mercopress.com/2005/07/08/spanish-becomes-second-language-in-brazil |title=Spanish becomes second language in Brazil |accessdate=11 квітня 2013 |archive-date=28 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120128153855/http://en.mercopress.com/2005/07/08/spanish-becomes-second-language-in-brazil }}</ref>. У багатьох прикордонних містечках та села (особливо на кордонах з Уругваєм та Парагваєм) люди розмовляють змішаною мовою, відомою як «портуньйол» ''(Portuñol)''<ref>{{Cite web |url=http://lingref.com/cpp/hls/8/paper1251.pdf |title=Too Close for Comfort? The Genesis of «Portuñol/Portunhol» |accessdate=6 січня 2020 |archive-date=12 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191212102205/http://www.lingref.com/cpp/hls/8/paper1251.pdf }}</ref>. |
||
[[Файл:Spanish speakers in the Americas (orthographic projection).svg|thumb|Іспанська мова в країнах Америки]] |
[[Файл:Spanish speakers in the Americas (orthographic projection).svg|thumb|Іспанська мова в країнах Америки]] |
||
=== США === |
=== США === |
||
[[Файл:Español en EE.UU..PNG|thumb|250px|Поширення іспанської мови у США.<br/> Розмовляють іспанською вдома: {{legend|#000080|Понад 28%}}{{legend|#0000ff|Понад 12,2%}}{{legend|#8080ff|Понад 3%}}]] |
[[Файл:Español en EE.UU..PNG|thumb|250px|Поширення іспанської мови у США.<br/> Розмовляють іспанською вдома: {{legend|#000080|Понад 28%}}{{legend|#0000ff|Понад 12,2%}}{{legend|#8080ff|Понад 3%}}]] |
||
Відповідно до перепису 2006 року, 44,3 млн населення США мають іспанське або латиноамериканське походження<ref> |
Відповідно до перепису 2006 року, 44,3 млн населення США мають іспанське або латиноамериканське походження<ref>{{Cite web |url=http://factfinder2.census.gov/faces/nav/jsf/pages/index.xhtml |title=U.S. Census Bureau |accessdate=11 квітня 2013 |archive-date=17 лютого 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/65WtHj6J5?url=http://factfinder2.census.gov/faces/nav/jsf/pages/index.xhtml }}</ref>; 34 млн осіб віком від 5 років (12,2 % населення) розмовляють вдома іспанською. Ця мова має давню історію у США, оскільки багато південно-західних штатів були іспанськими територіями, а згодом частинами Мексики. Південно-східна Флорида була іспанською територією до 1821 року. Останнім часом кількість носіїв мови зросла через приплив іспаномовних іммігрантів. |
||
Іспанська є другою у США за поширеністю викладання (після англійської). Хоча США не мають декларативно визнаної «офіційної мови», іспанська є формально такою у кількох штатах (на рівні з англійською). Найбільш поширена у штаті [[Нью-Мексико]] (40 %). |
Іспанська є другою у США за поширеністю викладання (після англійської). Хоча США не мають декларативно визнаної «офіційної мови», іспанська є формально такою у кількох штатах (на рівні з англійською). Найбільш поширена у штаті [[Нью-Мексико]] (40 %). |
||
=== Африка === |
=== Африка === |
||
В Африці іспанська є офіційною мовою [[Екваторіальна Гвінея|Екваторіальної Гвінеї]] (на рівні з французькою та португальською), а також офіційною мовою Африканського Союзу. В Екваторіальній Гвінеї іспанська є домінантною за загальною кількістю мовців ( |
В Африці іспанська є офіційною мовою [[Екваторіальна Гвінея|Екваторіальної Гвінеї]] (на рівні з французькою та португальською), а також офіційною мовою Африканського Союзу. В Екваторіальній Гвінеї іспанська є домінантною за загальною кількістю мовців (близько 500 тисяч осіб). |
||
У Західній Сахарі, колишній іспанській колонії, кількість осіб, що можуть читати та писати іспанською є невідомою. Кілька тисяч тутешніх мешканців в рамках пакетів допомоги отримали університетську освіту закордоном (здебільшого в Іспанії та на Кубі). Прес-центр Західної Сахари (офіційний новинний сервіс [[Сахарська Арабська Демократична Республіка|Сахарської Арабської Демократичної Республіки]] з 2001 року публікує новини також іспанською мовою, а |
У Західній Сахарі, колишній іспанській колонії, кількість осіб, що можуть читати та писати іспанською є невідомою. Кілька тисяч тутешніх мешканців в рамках пакетів допомоги отримали університетську освіту закордоном (здебільшого в Іспанії та на Кубі). Прес-центр Західної Сахари (офіційний новинний сервіс [[Сахарська Арабська Демократична Республіка|Сахарської Арабської Демократичної Республіки]] з 2001 року публікує новини також іспанською мовою, а вебсайт RASD TV (офіційного телеканалу Західної Сахари) має іспанську версію. Міжнародний сахарський кінофестиваль здебільшого демонструє іспаномовні фільми. Хоча іспанська мова поширена в цьому регіоні більше ста років, Інститут Сервантеса відмовив у підтримці іспаномовної освіти у Західній Сахарі та в таборах біженців у Алжирі. Низка місцевих письменників пишуть свої твори іспанською. |
||
Також іспанською розмовляють у африканських автономіях Іспанії — містах [[Сеута|Сеуті]] (75 241) та [[Мелілья|Мелільї]] (73 460) на півночі Африки та [[Канарські острови|Канарських островах]] (2 117 519) біля північно-західного узбережжя Африки. В Північному Марокко, колишньому іспанському протектораті, бл. 20 тис. осіб розмовляють іспанською як другою. Невелика кількість марокканських євреїв розмовляє сефардинським діалектом хакетія (близьким до [[ладіно]]). Також іспанською розмовляють у кількох громадах [[Ангола|Анголи]] та [[Південний Судан|Південного Судану]] через вплив Куби часів Холодної війни та війни за незалежність відповідно. |
Також іспанською розмовляють у африканських автономіях Іспанії — містах [[Сеута|Сеуті]] (75 241) та [[Мелілья|Мелільї]] (73 460) на півночі Африки та [[Канарські острови|Канарських островах]] (2 117 519) біля північно-західного узбережжя Африки. В Північному Марокко, колишньому іспанському протектораті, бл. 20 тис. осіб розмовляють іспанською як другою. Невелика кількість марокканських євреїв розмовляє сефардинським діалектом хакетія (близьким до [[ладіно]]). Також іспанською розмовляють у кількох громадах [[Ангола|Анголи]] та [[Південний Судан|Південного Судану]] через вплив Куби часів Холодної війни та війни за незалежність відповідно. |
||
=== Азія та Океанія === |
=== Азія та Океанія === |
||
Іспанська була офіційною мовою в колоніальних урядах Іспанської Іст-Індії (тепер [[Філіппіни]], [[Гуам]] та [[Північні Маріанські Острови|Північні Маріанські острови]]). На |
Іспанська була офіційною мовою в колоніальних урядах Іспанської Іст-Індії (тепер [[Філіппіни]], [[Гуам]] та [[Північні Маріанські Острови|Північні Маріанські острови]]). На Філіппінах іспанська була офіційною з 1565 по 1973 рр. Після здобуття незалежності 1946 року іспанська була однією з офіційних мов на рівні з англійською та філіпіно. Втім 1973 року цей статус було скасовано. З 2007 року іспанську поступово було повернуто в місцеву освіту. Втім, лише 0,5 % населення розмовляє цією мовою як рідною. Крім того, близько 600 тис. осіб розмовляють креольською іспанською мовою ([[чавакано]]). Місцеві мови також зазнали впливу іспанської, особливо на лексичному рівні. |
||
Іспанська є офіційною також на [[Острів Пасхи|Острові Пасхи]] (територія Чилі). Мова досі є досить поширеною на острові [[Гуам]] та Північних Маріанських островах (територія США), а також у незалежних державах [[Палау]], [[Маршаллові Острови|Маршаллові острови]] та [[Федеративні Штати Мікронезії|Федеративні штати Мікронезії]]. Всі ці території були під іспанською владою до кінця |
Іспанська є офіційною також на [[Острів Пасхи|Острові Пасхи]] (територія Чилі). Мова досі є досить поширеною на острові [[Гуам]] та Північних Маріанських островах (територія США), а також у незалежних державах [[Палау]], [[Маршаллові Острови|Маршаллові острови]] та [[Федеративні Штати Мікронезії|Федеративні штати Мікронезії]]. Всі ці території були під іспанською владою до кінця XIX століття ([[іспансько-американська війна]]). |
||
== Морфологія == |
== Морфологія == |
||
Рядок 399: | Рядок 387: | ||
=== Займенник === |
=== Займенник === |
||
Особові займенники вживаються вкрай рідко (лише у випадку необхідності наголосити на особі підмета). Займенники іспанської мови такі<ref>{{Cite web|title=50 Basic Spanish Words And Phrases For Beginners|url=https://preply.com/en/blog/2019/01/31/basic-spanish-words-and-phrases/|website=preply.com|date=2019-01-31|accessdate=2020-01-27}}</ref>: |
Особові займенники вживаються вкрай рідко (лише у випадку необхідності наголосити на особі підмета). Займенники іспанської мови такі<ref>{{Cite web|title=50 Basic Spanish Words And Phrases For Beginners|url=https://preply.com/en/blog/2019/01/31/basic-spanish-words-and-phrases/|website=preply.com|date=2019-01-31|accessdate=2020-01-27|archive-date=17 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191217130542/https://preply.com/en/blog/2019/01/31/basic-spanish-words-and-phrases/}}</ref>: |
||
* ¿Qué…? — що? |
* ¿Qué…? — що? |
||
Рядок 413: | Рядок 401: | ||
=== Артикль === |
=== Артикль === |
||
В іспанській мові активно вживається така службова частина мови, як [[артикль]], який стоїть у препозиції до іменника. Розрізняють неозначені артиклі (artículos indeterminados) '''un''' (перед іменниками чоловічого роду) та '''una''' (перед іменниками жіночого роду), |
В іспанській мові активно вживається така службова частина мови, як [[артикль]], який стоїть у препозиції до іменника. Розрізняють неозначені артиклі (artículos indeterminados) '''un''' (перед іменниками чоловічого роду) та '''una''' (перед іменниками жіночого роду), які походять від кількісного числівника '''uno''' (один); та означені (artículos determinados), які крім роду, мають категорію числа. |
||
== Синтаксис == |
== Синтаксис == |
||
Рядок 419: | Рядок 407: | ||
== Фонетика == |
== Фонетика == |
||
Іспанська має 5 голосних фонем (vocales): '''a''', '''e''', '''i''', '''o''', '''u'''. До сильних належать '''a''', '''e''', '''o''', слабких — '''i''', '''u'''. [[Редукція голосних|Редукція]] ненаголошених голосних відсутня: всі як наголошені, так і ненаголошені голосні вимовляються ясно |
Іспанська має 5 голосних фонем (vocales): '''a''', '''e''', '''i''', '''o''', '''u'''. До сильних належать '''a''', '''e''', '''o''', слабких — '''i''', '''u'''. [[Редукція голосних|Редукція]] ненаголошених голосних відсутня: всі як наголошені, так і ненаголошені голосні вимовляються ясно та чітко. Наявні [[дифтонг]]и. Зрідка трапляються [[трифтонг]]и<ref>Перлин, Оскар. С. XX—XXI</ref><ref name="ReferenceA">Языкознание. Энциклопедия. — С. 203</ref>. Характерною рисою іспанського консонантизму є наявність {{Li|Інтердентальні приголосні|Q=Q1665967|text=інтердентальної}} глухої фонеми /θ/, яка відсутня в решті романських мов. Наголос вільний (змінний), але найчастіше припадає на передостанній склад<ref name="ReferenceA"/>. |
||
== Варіанти мови == |
== Варіанти мови == |
||
⚫ | Існують відмінності між різними областями Іспанії та різними іспаномовними країнами Америки. В Іспанії діалектна кастильська вимова звичайно береться як стандарт, хоча з декількома винятками. Але в Латинській Америці кожна країна самостійно регулює свою мову, яка відображає мову андалузьких переселенців XVI—XVIII століть та вплив місцевих індіанських мов. Тут будуть розглянуті деякі найпомітніші відмінності діялектів іспанської мови. |
||
⚫ | Існують відмінності між різними областями Іспанії |
||
[[Файл:Variedades principales del español.png|thumb|Діалекти іспанської мови]] |
[[Файл:Variedades principales del español.png|thumb|Діалекти іспанської мови]] |
||
[[Файл:Mapa de las variedades del español en México (Lope).svg|thumb|Діалекти в Мексиці]] |
[[Файл:Mapa de las variedades del español en México (Lope).svg|thumb|Діалекти в Мексиці]] |
||
Рядок 434: | Рядок 421: | ||
=== Використання особових займенників === |
=== Використання особових займенників === |
||
В іспанській мові існують три [[займенник]]и другої особи: ''tú'', ''usted'', |
В іспанській мові існують три [[займенник]]и другої особи: ''tú'', ''usted'' та, у деяких частинах Латинської Америки, ''vos'' (використання цієї форми називається '''''voseo'''''). Узагалі кажучи, ''tú'' й ''vos'' неформальні та використовуються з друзями (проте, в Іспанії vos розглядається як архаїчна форма для звертання до видатних особистостей, її використання зараз обмежене літургією). «''Usted»'' універсально розцінюється як формальна форма й використовується, звертаючись до своїх старших або незнайомців. Займенник «''vosotros»'' — множинна форма «''tú»'' в більшій частині Іспанії, хоча в Америці (і деяких містах Південної Іспанії, наприклад [[Кадіс]]і та на [[Канарські острови|Канарських островах]]) він замінюється на «''ustedes»''. Цікаво, що використання «''ustedes»'' як неформального займенника в множині («ви») у південній Іспанії не слідує звичайним правилам узгодження дієслова й займенника. Наприклад, тоді як формальна форма для «ви йдете» («''ustedes van»)'' використовує множинну форму третьої особи дієслова. У Кадісі неформальна форма сконструйована як «''ustedes vais»,'' використовуючи другу особу множини дієслова. На Канарських островах звичайне узгодження дієслова й займенника збережене в більшості випадків. |
||
Vos використовується екстенсивно як первинна розмовна форма єдиного займенника другої особи в багатьох країнах Латинської Америки, зокрема [[Аргентина|Аргентині]], [[Коста-Рика|Коста-Риці]], [[Еквадор]]і, [[Сальвадор]]і, [[Гватемала|Гватемалі]], [[Гондурас]]і, [[Нікарагуа]], [[Парагвай|Парагваї]], [[Уругвай|Уругваї]] |
«Vos» використовується екстенсивно як первинна розмовна форма єдиного займенника другої особи в багатьох країнах Латинської Америки, зокрема [[Аргентина|Аргентині]], [[Коста-Рика|Коста-Риці]], [[Еквадор]]і, [[Сальвадор]]і, [[Гватемала|Гватемалі]], [[Гондурас]]і, [[Нікарагуа]], [[Парагвай|Парагваї]], [[Уругвай|Уругваї]] та [[Венесуела|венесуельському]] штаті [[Сулія]]. В Аргентині, Уругваї, усе частіше в Парагваї, — це нормальна форма, використовувана в ЗМІ, але ЗМІ в інших «voseante»-країнах продовжують використовувати «''usted''» або «''tú»''. Залежно від країни або області, використання може бути стандартом або бути випадковим. Ситуації, у яких прийняте використання «''vos»'', також значно відрізняються між областями. |
||
Іспанські форми також відрізняються щодо займенників множини другої особи. Іспанські діалекти Латинської Америки мають тільки одну форму множини другої особи |
Іспанські форми також відрізняються щодо займенників множини другої особи. Іспанські діалекти Латинської Америки мають тільки одну форму множини другої особи — «''ustedes»'' (як формальну, так і неформальну). В Іспанії існують дві форми: ''«ustedes»'' (формальна) та «''vosotros»'' (неформальна). |
||
=== Літери s, c (перед e та i), z та x === |
=== Літери s, c (перед e та i), z та x === |
||
Вимова цих звуків відрізняється в Іспанії |
Вимова цих звуків відрізняється в Іспанії та в Латинській Америці. Переселенці до Америки, у більшості андалузці, перенесли до Америки вимову, типову для [[Андалусія|Андалусії]] 16 сторіччя — '''''[[seseo]]'''''. Сучасна фонема європейської кастильської мови, [[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]] /θ/, як у ''ciento'', ''caza'' (міжзубний безголосний фрикативний звук, подібний до англійського ''th'' у слові ''thin'') не існує в американській іспанській мові, де він замінюється на звук /s/, як у ''siento'', ''casa'' (такий же звук, як українське «с»). |
||
=== Літери y та ll === |
=== Літери «y» та «ll» === |
||
Традиційно іспанська мова мала фонему /ʎ/, піднебінний латеральний сонант, яка записувалася ll (вимовляється як українська « |
Традиційно іспанська мова мала фонему /ʎ/, піднебінний латеральний сонант, яка записувалася ll (вимовляється як українська «й»). Вона була втрачена в більшій частині Америки (за винятком двомовних областей, де кечуа та інші індіянські мови мали такий самий звук, але зараз це також втрачається в Іспанії (також за винятком двомовних областей з каталонською та іншими мовами, які зберегли цей звук)). Проте цей звук був збережений в ладіно, також як і в словах іспанського походження тагалогської (філіппінської) мови, як наприклад kordilyera (/koɾdiʎeɾa/). У багатьох іспаномовних областях цей звук з'єднався з піднебінним /ʝ/ (звичайно записується «y»), це явище називається «yeísmo». Цей об'єднаний звук вимовляється кількома різними способами. У більшості областей, де присутній «yeísmo», фонема явна тільки як /ʝ/ (український «й»). В області навколо [[Ріо-де-ла-Плата|Ріо-де-ля-Плята]] (Аргентина, Уругвай) ця фонема вимовляється як постальвеольний безголосий або слабкий фрикативний звук (подібний до /ʃ/ або /ʒ/, український «ш» або «ж»). |
||
=== Регіональні слова === |
=== Регіональні слова === |
||
Деякі слова відмінні |
Деякі слова відмінні в різних реґіонах іспаномовного світу, у деяких випадках дуже значно. Самі носії іспанської можуть визнати інші іспанські форми, навіть у місцях, де вони звичайно не використовуються, але іспанці загалом не визнають американське використання. Звичайно, в Америці іспанські слова замінюються словами індіянського або англійського походження. Наприклад, іспанські слова mantequilla, aguacate, albaricoque (відповідно, «масло», «авокадо», «абрикос») стають manteca, palta й damasco в Аргентині. Або слова frontera, fila, ordenador (відповідно, «кордон», «черга», «комп'ютер») стають bordera, linea, computadora в Мексиці. Щоденні іспанські слова coger (ловити або підніміть) і concha (морська черепашка) розглядаються надзвичайно грубими в цих частинах Латинської Америки. Наприклад, типова фраза виданого в Іспанії розмовника «¿Donde se cogen las taxis?» («Де я можу взяти таксі?») означає в Мексиці «Де таксі займаються сексом?». |
||
== Приклад == |
== Приклад == |
||
« |
«[[Заповіт (вірш)|Заповіт]]» [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]] іспанською мовою (переклали Сесар Арконад і Федір Кельїн): |
||
<table class = "wikitable" width="250"> |
<table class = "wikitable" width="250"> |
||
Рядок 471: | Рядок 458: | ||
''('''Джерело''': Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)'' |
''('''Джерело''': Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)'' |
||
'''Альтернативний переклад «Заповіту» |
'''Альтернативний переклад «Заповіту» Т. Шевченка (переклав Андрій Якубув):''' |
||
<table class="wikitable" width="250"> |
<table class="wikitable" width="250"> |
||
Рядок 499: | Рядок 486: | ||
{{commonscat|Spanish language|Іспанська мова}} |
{{commonscat|Spanish language|Іспанська мова}} |
||
* [[Іспанська фонологія]] |
* [[Іспанська фонологія]] |
||
* [[Real Academia Española]] |
|||
* [[Типові фрази іспанської мови]] |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 515: | Рядок 500: | ||
=== Про іспанську мову === |
=== Про іспанську мову === |
||
* {{ЄСФ1|частина=Особливість іспанської мови: етимологічний дублет ser/estar|сторінки =67-75}} |
|||
* [http://proel.org/ PROEL Загальний лінгвістичний сайт] {{ref-es}} |
* [http://proel.org/ PROEL Загальний лінгвістичний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200115194816/http://proel.org/ |date=15 січня 2020 }} {{ref-es}} |
||
* [http://spanish.about.com/ Іспанська мова на About.com] {{ref-en}} |
* [http://spanish.about.com/ Іспанська мова на About.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060522174942/http://spanish.about.com/ |date=22 травня 2006 }} {{ref-en}} |
||
* [http://rae.es/ Офіційна сторінка Real Academia Española] {{ref-es}} |
* [http://rae.es/ Офіційна сторінка Real Academia Española] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200103081652/https://www.rae.es/ |date=3 січня 2020 }} {{ref-es}} |
||
* [http://assets.cambridge.org/0521805872/sample/0521805872WS.pdf PDF: Історія іспанської мови] {{ref-en}} |
* [http://assets.cambridge.org/0521805872/sample/0521805872WS.pdf PDF: Історія іспанської мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080703202036/http://assets.cambridge.org/0521805872/sample/0521805872WS.pdf |date=3 липня 2008 }} {{ref-en}} |
||
* [http://sispain.org/english/language/worldwid.html Число носіїв за країною] {{ref-en}} |
* [http://sispain.org/english/language/worldwid.html Число носіїв за країною] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210306030738/http://sispain.org/english/language/worldwid.html |date=6 березня 2021 }} {{ref-en}} |
||
* [https://webcitation.org/query?id=1256456620451285&url=geocities.com/Athens/Aegean/2444/splatin.html Еволюція іспанської з латинської] {{ref-en}} |
* [https://webcitation.org/query?id=1256456620451285&url=geocities.com/Athens/Aegean/2444/splatin.html Еволюція іспанської з латинської] {{ref-en}} |
||
* Іспанська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:spa|Spanish. A language of Spain]] {{ref-en}} |
* Іспанська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:spa|Spanish. A language of Spain]] {{ref-en}} |
||
* Іспанська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1288 Language: Spanish] {{ref-en}} |
* Іспанська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1288 Language: Spanish] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171023101145/http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1288 |date=23 жовтня 2017 }} {{ref-en}} |
||
* Іспанська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_spa Language Spanish] {{ref-en}} |
* Іспанська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_spa Language Spanish] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210506160410/https://wals.info/languoid/lect/wals_code_spa |date=6 травня 2021 }} {{ref-en}} |
||
=== Словники === |
=== Словники === |
||
* ''Петрівський Т.'' [https://diasporiana.org.ua/slovniki-dovidniki/petrivskyj-t-ukrayinsko-espanskyj-i-espansko-ukrayinskyj-slovnyk/ Українсько-Еспанський, Еспансько-Український словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210709182744/https://diasporiana.org.ua/slovniki-dovidniki/petrivskyj-t-ukrayinsko-espanskyj-i-espansko-ukrayinskyj-slovnyk/ |date=9 липня 2021 }}. Буенос-Айрес: S. Mandziy, 1930. 279 с. |
|||
* ''Буній О.'' [https://diasporiana.org.ua/slovniki-dovidniki/5658-buniy-o-espansko-ukrayinskiy-slovnik/ Еспансько-український словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210709182421/https://diasporiana.org.ua/slovniki-dovidniki/5658-buniy-o-espansko-ukrayinskiy-slovnik/ |date=9 липня 2021 }}. Буенос-Айрес, Рим: Український Католицький Університет, 1993. 993 с. |
|||
* [https://web.archive.org/web/20150404055419/http://uz-translations.net/?category=esdics-ukrdics-spanish-ukrainian&altname=ukrainsko-ispanskii_slovnik Українсько-іспанський словник] |
* [https://web.archive.org/web/20150404055419/http://uz-translations.net/?category=esdics-ukrdics-spanish-ukrainian&altname=ukrainsko-ispanskii_slovnik Українсько-іспанський словник] |
||
* [http://tododiccionarios.com Tododiccionarios.com] Іспанські словники {{ref-es}} |
* [http://tododiccionarios.com Tododiccionarios.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060402213508/http://tododiccionarios.com/ |date=2 квітня 2006 }} Іспанські словники {{ref-es}} |
||
* [http://dictionary-spanish.info/ DIX]: bi-directional Англо-іспанський словник з понад 95000 статей |
* [http://dictionary-spanish.info/ DIX] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920180048/http://dictionary-spanish.info/ |date=20 вересня 2020 }}: bi-directional Англо-іспанський словник з понад 95000 статей |
||
* [https://web.archive.org/web/20060526031320/http://education.yahoo.com/reference/dict_en_es/ Англо-іспанський словник на Yahoo] |
* [https://web.archive.org/web/20060526031320/http://education.yahoo.com/reference/dict_en_es/ Англо-іспанський словник на Yahoo] |
||
* [http://langtolang.com/ LangToLang] — Багатомовний словник |
* [http://langtolang.com/ LangToLang] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200114142102/http://www.langtolang.com/ |date=14 січня 2020 }} — Багатомовний словник |
||
* [http://definicion.org/ definicion.org] |
* [http://definicion.org/ definicion.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200120060039/https://definicion.org/ |date=20 січня 2020 }} |
||
* [http://buscon.rae.es/diccionario/drae.htm DRAE, Dictionary of the RAE] — Тлумачний словник {{ref-es}} |
* [http://buscon.rae.es/diccionario/drae.htm DRAE, Dictionary of the RAE] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060501220545/http://buscon.rae.es/diccionario/drae.htm |date=1 травня 2006 }} — Тлумачний словник {{ref-es}} |
||
* [http://diccionarios.com/ Diccionarios.com] |
* [http://diccionarios.com/ Diccionarios.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200114184402/https://www.diccionarios.com/ |date=14 січня 2020 }} |
||
* [https://web.archive.org/web/20170808054945/https://spanishto-english.com/ Spanish to English] |
* [https://web.archive.org/web/20170808054945/https://spanishto-english.com/ Spanish to English] |
||
* [http://my-spanish-dictionary.com/ Англо-іспанський словник] |
* [http://my-spanish-dictionary.com/ Англо-іспанський словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200102060814/http://www.my-spanish-dictionary.com/ |date=2 січня 2020 }} |
||
* [http://tododiccionarios.com/ Tododiccionarios.com] — Список словників іспанською та англійською. |
* [http://tododiccionarios.com/ Tododiccionarios.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060402213508/http://tododiccionarios.com/ |date=2 квітня 2006 }} — Список словників іспанською та англійською. |
||
* [http://spanishdict.com/ Spanishdict.com] — Англо-іспанський словник. |
* [http://spanishdict.com/ Spanishdict.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060509005729/http://spanishdict.com/ |date=9 травня 2006 }} — Англо-іспанський словник. |
||
* [http://wordreference.com/ Wordreference.com] — Англо-іспанський словник. |
* [http://wordreference.com/ Wordreference.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060510161532/http://www.wordreference.com/ |date=10 травня 2006 }} — Англо-іспанський словник. |
||
* [http://tomisimo.org/ Tomísimo.org] — Англо-іспанський словник. |
* [http://tomisimo.org/ Tomísimo.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200217163813/http://www.tomisimo.org/ |date=17 лютого 2020 }} — Англо-іспанський словник. |
||
* [https://web.archive.org/web/20071007213357/http://home.tiscalinet.ch/kerguelen/dicos/ Diccionarios en internet] — Список іспанських словників. |
* [https://web.archive.org/web/20071007213357/http://home.tiscalinet.ch/kerguelen/dicos/ Diccionarios en internet] — Список іспанських словників. |
||
=== Уроки === |
=== Уроки === |
||
* [http://quetal.com.ua/ Вивчення іспанської мови] {{ref-uk}} |
* [http://quetal.com.ua/ Вивчення іспанської мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190101051520/http://quetal.com.ua/ |date=1 січня 2019 }} {{ref-uk}} |
||
* [http://ispanska.at.ua/ Вивчення іспанської мови] {{ref-uk}} |
* [http://ispanska.at.ua/ Вивчення іспанської мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130123084238/http://ispanska.at.ua/ |date=23 січня 2013 }} {{ref-uk}} |
||
* [http://en.wikibooks.org/wiki/Spanish Вікікнига: Іспанська граматика] {{ref-es}} |
* [http://en.wikibooks.org/wiki/Spanish Вікікнига: Іспанська граматика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060615043805/http://en.wikibooks.org/wiki/Spanish |date=15 червня 2006 }} {{ref-es}} |
||
* [https://web.archive.org/web/20060504102952/http://users.ipfw.edu/jehle/COURSES/ACCENTS.HTM Використання акцентів в іспанської мові] {{ref-en}} |
* [https://web.archive.org/web/20060504102952/http://users.ipfw.edu/jehle/COURSES/ACCENTS.HTM Використання акцентів в іспанської мові] {{ref-en}} |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist|2}} |
{{reflist|2}} |
||
== Література == |
|||
* Історія іспанської мови: навч. посіб. / Н. М. Корбозерова. — Д. : ФОП Середняк Т. К., 2015. — 162 с. — ISBN 617-7257-65-2. |
|||
{{Романські мови}} |
{{Романські мови}} |
||
{{Мови ЄС}} |
{{Мови ЄС}} |
||
{{Мови ООН}} |
{{Мови ООН}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Романські мови]] |
[[Категорія:Романські мови]] |
||
Рядок 563: | Рядок 555: | ||
[[Категорія:Мови Аргентини]] |
[[Категорія:Мови Аргентини]] |
||
[[Категорія:Мови Болівії]] |
[[Категорія:Мови Болівії]] |
||
[[Категорія:Мови Карибів]] |
|||
[[Категорія:Мови Чилі]] |
[[Категорія:Мови Чилі]] |
||
[[Категорія:Мови Колумбії]] |
[[Категорія:Мови Колумбії]] |
||
Рядок 580: | Рядок 571: | ||
[[Категорія:Мови Перу]] |
[[Категорія:Мови Перу]] |
||
[[Категорія:Мови Пуерто-Рико]] |
[[Категорія:Мови Пуерто-Рико]] |
||
[[Категорія:Мови Південної Америки]] |
|||
[[Категорія:Мови США]] |
[[Категорія:Мови США]] |
||
[[Категорія:Мови Уругваю]] |
[[Категорія:Мови Уругваю]] |
Поточна версія на 14:46, 29 червня 2024
- Мова, відома як іспанська або кастильська. Для інших мов, поширених в Іспанії, див. також: Мови Іспанії.
Іспанська мова | |
---|---|
español, castellano | |
Поширена в | Більша частина Південної та Центральної Америки, частини Європи, Північної Америки та Вест-Індії, іммігрантські групи на всіх континентах |
Носії | 485 000 000 осіб (2023)[1] |
Місце | 2-3 (різні оцінки) |
Писемність | латиниця (іспанська абетка) |
Класифікація | Індоєвропейська |
Офіційний статус | |
Офіційна | Іспанія Мексика США Аргентина Болівія Венесуела Гватемала Гондурас Домініканська Республіка Колумбія Коста-Рика Куба Нікарагуа Панама Парагвай Перу Сальвадор Уругвай Чилі Еквадор Західна Сахара Екваторіальна Гвінея Філіппіни |
Регулює | Asociación de Academias de la Lengua Española (Іспанська Королівська академія і 21 національна академія іспанської мови) |
Коди мови | |
ISO 639-1 | es |
ISO 639-2 | spa |
ISO 639-3 | spa |
SIL | SPA |
Іспанська (español; заст. укр. гишпанська, шпанська, еспанська[2][3][4]) або кастильська (castellano) — мова, яка генетично належить до іберо-романської (західної) підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Виникла в Кастилії (центральна Іспанія). Приблизно 407 мільйонів осіб розмовляють іспанською як першою мовою (за цим показником вона є найпоширенішою після китайської)[5]. Крім того, 60 млн осіб використовують іспанську як другу мову[6], а також 20 млн знають її як іноземну[7]. Іспанська є однією з шести офіційних мов ООН, а також є офіційною мовою ЄС та Меркосуру.
Іспанська належить до іберо-романської підгрупи мов, що виникла на основі кількох діалектів латинської мови в Іберії після розвалу Західної Римської імперії у V столітті. Її вперше було задокументовано в центрально-північній Іберії в IX ст. і згодом із розширенням Королівства Кастилії вона поширилися на центральну й південну частини Піренейського півострова[8]. Від початку свого розвитку іспанська лексика була під впливом контактів із баскською мовою та сусідніми іберо-романськами мовами, а згодом увібрала багато арабських слів, оскільки Королівство Кастилія поширилося на колишні території Арабського халіфату (див. Реконкіста). Крім того, іспанська запозичила багато слів із неіберійських мов, зокрема з французької, італійської та англійської, а також утворює нові слова на основі власних. Величезне поширення іспанської сталося завдяки утворенню іспанських колоній в обох Америках, Африці та на Філіппінах у XV—XIX століттях.
Іспанська є найпопулярнішою іноземною мовою, яку вивчають у США[9]. 30 % населення США походить з іспаномовних країн, для яких ця мова є рідною[10]. Також вона є найчастіше зрозумілою мовою Західної півкулі, носії якої живуть на території від Патагонії до Нью-Йорка. До того ж, у США та Бразилії 10 млн осіб вільно розмовляють іспанською як другою мовою.
Іспанська — одна з лідерів за популярністю серед іноземних мов (після англійської, китайської, гінді), вона посідає 4-те місце за кількістю носіїв[11][12][13]. На початку XXI століття вона випередила французьку. Іспанська, нарівні з англійською, є також однією з найпопулярніших мов, які вивчаються, в додатках для вивчення мов (Duolinguo, Rosetta Stone, Babbel тощо)[14]. Іспанська вважається однією з найпростіших мов для вивчення для тих, хто вільно володіє англійською[15].
В Іспанії та деяких інших регіонах іспаномовного світу іспанську мову називають як castellano (кастильська), так і español (іспанська). Термін «кастильська» походить від назви іспанського регіону — Кастилії, — де ця мова виникла. В Іспанії його вживають здебільшого носії регіональних мов для того, щоб протиставити іспанську своїм мовам — галісійській, баскській, каталонській тощо.
З цією ж метою термін «кастильська» можуть вживати і самі іспанці. Зокрема, іспанська конституція 1978 року використовує термін castellano на означення державної мови всієї країни, на противагу «інших іспанських мов» (las demás lenguas españolas):
«Кастильська є офіційною іспанською мовою Держави. (...) Інші іспанські мови також є офіційними у відповідних автономних областях.[16]".
Щодо територій за межами Іспанії, то термін «кастильська» переважає у всій Південній Америці, крім Колумбії та Уругваю, а термін «іспанська» переважає у Центральній Америці (включно з Мексикою та південними штатами США).
Деякі філологи використовують термін «кастильська» тільки тоді, коли йдеться про мову, розмовну в Кастилії протягом Середньовіччя, заявляючи, що краще використовувати «іспанська» для її сучасної форми. «Кастильська» може бути також діалектом іспанської мови, яка вживається в більшості частин сучасної Кастилії. Цей діалект має цілу низку характеристик і певну вимову, відрізняючись, наприклад, від діалектів Андалусії або Арагону. Зазвичай цей кастильський діалект і вважається нормативною іспанською мовою.
Іспанська розвинулася з народної латини, яку принесли на Піренейський півострів римляни під час Другої Пунічної війни (201 р. до н. е.). На той час в Іберії розмовляли кількома нероманськими (їх називають також палеоіспанськими), а також кількома неіндоєвропейськими мовами. Ці мови — баскійська (нею розмовляють досі), іберська та кельтиберська. Сліди цих мов можна знайти в сучасній іспанській лексиці, особливо в топонімах.
Перші документовані записи того, що тепер називають попередником іспанської мови, датовано IX століттям (див. Glosas Emilianenses). У Середньовіччі та Новому часі іспанська (кастильська) лексика запозичувала слова не лише із сусідніх романських мов (як-от наварро-арагонської, леонської, каталонської, португальської, галісійської, мірандської, окситанської, гасконської, французької, італійської), але також із баскійської, арабської та германських мов. Багато слів було запозичено з латинської, яка лягла в основу іспанської мови. Крім того, латинь тривалий час була мовою науки та церкви. В іспанській лексиці 65—70 % слів мають латинське походження[17].
Декілька місцевих варіантів народної латини розвинулися в іспанську мову на півночі Іберії, на території між Алавою, Кантабрією, Бургосом, Сорією та Ла Ріохою, в межах Королівства Кастилії. Прийнято вважати, що деякі риси цих діалектів пізніше потрапили в діалект міста Толедо, де в XIII ст. вперше розвинувся письмовий стандарт іспанської мови[18]/ На цій стадії формування іспанська набула суттєвих відмінностей від свого близького сусіда, леонської, і, на думку деяких дослідників, зазнала потужного баскійського впливу (див. Іберо-романські мови). Цей діалект поступово поширювався на південь разом із Реконкістою, зазнавши також чималого лексичного впливу арабської та андалузької[19], особливо пізніше у середньовічний період. Письмовий стандарт цієї нової мови почав розвиватися у містах Толедо (з XIII по XVI ст.) та Мадриді (з 1570-их років)[18].
Розвиток іспанської звукової системи характеризується змінами, типовими для західнороманських мов, наприклад, леніцію приголосних між голосними (лат. vīta > ісп. vida). Дифтонгізація латинських наголошених /e/ та /o/, що відбулася у відкритих складах французької та італійської, але частково у каталонській та португальській, є притаманною і відкритим, і закритим складам в іспанській, як показано у таблиці внизу:
Латина | Іспанська | Ладино | Арагонська | Астурійська | Галісійська | Португальська | Каталонська | Окситанська | Французька | Італійська | Румунська | Українська |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
petra | piedra | piedra (або pyedra) | piedra | piedra | pedra | pedra | pedra | pedra/pèira | pierre | pietra | piatrǎ | камінь |
terra | tierra | tierra (або tyerra) | tierra | tierra | terra | terra | terra | tèrra | terre | terra | ţară | земля |
moritur | muere | muere | muere | muerre | morre | morre | mor | morís | meurt | muore | moare | помирає |
mortem | muerte | muerte | muerte | muerte | morte | morte | mort | mòrt | mort | morte | moarte | смерть |
Латинські подвоєння nn і ll в іспанській зазнали палаталізації: (лат annum > ісп. año, лат. anellum > ісп. anillo).
Латинський приголосний [u] / [v], який вимовляли як [w] у класичній латині, перетворився в губно-губний /β/, імовірно, у народній латині. У ранній іспанській (але не каталонській чи португальській) він злився із приголосним [b] (губно-губний з проривними та фрикативними алофонами).
Особливістю іспанської (а також сусіднього гасконського діалекту окситанської) є мутація латинського початкового f- у h-, коли за ним слідує не дифтонгізований голосний. Літера h-, що досі збереглася у правописі, не позначає жодного звука, хоча в деяких андалузьких та карибських діалектах звучить придихово в окремих словах (наприклад, Habana — Гавана). Ось чому в сучасній мові є варіації на зразок Fernando та Hernando (обидва є варіантами імені «Фердинанд»), ferrero та herrero (обидва означають «коваль»), fierro та hierro (обидва означають «залізо»), або fondo та hondo (обидва означають «глибокий», але fondo ближчий до значення «дно», а hondo — до «глибокий»); hacer (іспанське «робити») є коренем слова satisfacer («задовольняти»), і hecho («зроблено») є коренями слова satisfecho («задоволений»).
Порівняння прикладів у таблиці:
Латина | Іспанська | Ладино | Арагонська | Астурійська | Галісійська | Португальська | Каталонська | Окситанська | Французька | Італійська | Румунська | Українська |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
filium | hijo | fijo (або ijo) | fillo | fíu | fillo | filho | fill | filh/hilh | fils | figlio | fiu | син |
facere | hacer | fazer | fer | facer | facer | fazer | fer | far/faire/har (або hèr) | faire | fare | face | робити |
febrem | fiebre | fiebre | fiebre | fiebre | febre | febre | febre | fèbre/frèbe/hrèbe (або herèbe) |
fièvre | febbre | febră | лихоманка |
focum | fuego | fuego | fuego | fueu | fogo | fogo | foc | fuòc/fòc/huèc | feu | fuoco | foc | вогонь |
З деяких латинських буквосполучень розвинулися характерні відмінності у цих мовах:
Латина | Іспанська | Ладино | Араґонська | Астурійська | Ґалісійська | Португальська | Каталонська | Окситанська | Французька | Італійська | Румунська | Українська |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
clāvem | llave | clave | clau | llave | chave | chave | clau | clau | clé | chiave | cheie | ключ |
flamma | llama | flama | flama | llama | chama | chama | flama | flama | flamme | fiamma | flamă | полум'я |
plēnum | lleno | pleno | plen | llenu | cheo | cheio | ple | plen | plein | pieno | plin | повний |
octō | ocho | ocho | güeito | ocho/oito | oito | oito | vuit/huit | uèch/uòch/uèit | huit | otto | opt | вісім |
multum | mucho muy |
muncho muy |
muito mui |
munchu mui |
moito moi |
muito mui (арх.) |
molt | molt (арх.) | moult (арх.) | molto | mult | багато |
У XV—XVI ст. в іспанській відбулася зміна у вимові свистячих звуків (ісп. reajuste de las sibilantes del idioma español[es]): буква /j/ стала позначати велярний звук [x], а буква /z/ — міжзубний [θ] (те саме стосується букви /c/ перед /e/ чи /i/).
Gramática de la lengua castellana, яку написав 1492 року в Саламанці Антоніо де Небріха, була першою граматикою сучасної європейської мови. Існує популярна байка, начебто коли Небріха представив королеві Ізабеллі I свою граматику, вона спитала, як це можна використати, а Небріха відповів, що мова — це інструмент імперії.[20] У передмові до своєї граматики, датованої 18 серпня 1492 року, Небріха написав: «…мова завжди була супутником імперії.»[21]
З XVI століття іспанські колонізатори занесли мову до Америки та Іспанської Ост-Індії. Тоді жив Мігель де Сервантес, автор роману «Дон Кіхот». Він є популярним символом іспанської мови, через що її часто називають la lengua de Cervantes (мовою Сервантеса).
У XX столітті іспанська потрапила до Екваторіальної Гвінеї та Західної Сахари, а також до деяких куточків США, які не були частинами Іспанської імперії (наприклад, Іспанський Гарлем у Нью-Йорку).
Іспанська/кастильська мова класифікована таким чином:
- Сім'я: Індо-європейська
- Гілка: Італійська
- Група: Романська
- Комплекс: Західно-італійська
- Підкомплекс: Західна
- Гілка: Гало-іберійська
- Гілка: Іберо-романська
- Гілка: Західно-іберійська
Іспанська/кастильська найбільш споріднена з іншими іспанськими мовами латинського походження і діалектами (самої іспанської мови), розмовних в межах Іспанії. Більшість з них взаємно зрозумілі серед носіїв без труднощів.
- Арагонська мова (aragonés)
- Леонська мова (llïonés)
- Астурійська мова (asturianu)
- Галісійська мова (gallego)
- Португальська мова (português)
- Естремадурська мова (estremeño)
- Каталонська мова (català)
- Окситанська мова (aranès)
Між двома головними мовами, розмовними на півострові, іспанською і португальською, є загалом взаєморозуміння між нормальними розмовними формами, хоч іспанська морфологія набагато легша для розуміння носієм португальської, ніж навпаки. Також і з каталонською, яка ближче до окситанської, ніж до іспанської або португальської мови.
Іспанська і португальська мови мають подібні граматики і більшість словника, також як і загальну історію впливу арабської мови, коли велика частина півострова була під мусульманською владою (обидві мови поширилися на мусульманські території).
Дифтонгізація коротких наголошених голосних звуків, звичайна в іспанський, як і в інших романських мовах, але відсутня в галісійсько-португальській групі.
Ще одна властивість іспанської мови (як і гасконського діалекту окситанської мови, без сумніву завдяки баскійському впливу) — втрата латинського початкового /f/, коли наступний голосний звук не стає дифтонгом. Такі споріднені слова не обов'язково означають те саме. Деякі дуже загальні слова також значно відрізняються в обох мовах (у дужках — латинський чи інший оригінал слова).
Еволюція латинських кластерів приголосних обрала зовсім інші шляхи у двох мовах (іспанські і португальські слова, подібні до «pleno», «ocular», «nocturno», «tremular» не взято до уваги тому, що вони були повторно запозичені безпосередньо з латинської мови протягом Ренесансу і віків бароко).
Латинська | Іспанська | Португальська | Українська |
octo | ocho | oito | вісім |
noctem | noche | noite | ніч |
mŭltum | mucho | muito | багато |
argilla | arcilla | argila | глина |
clamāre | llamar | chamar | звати |
flamma | llama | chama | полум'я |
plēnum | lleno | cheio | повний |
blandum | blando | brando | м'який |
homĭnem > hom´nem | hombre | homem | чоловік |
tremulāre > trem´lare | temblar | tremer | тремтіти |
cāsĕus | queso | queijo | сир |
alĭum | ajo | alho | часник |
ocŭlum > oc´lum | ojo | olho | око |
Іспанська мова не відкидає єдині міжголосні \L\ і \N\, як це характерне для португальської:
Латинська | Іспанська | Португальська | Українська |
generāle(m) | general | geral (арх. gẽeral) | загальний |
volāre | volar | voa | літати |
tenēre | tener | ter (арх. tẽer) | мати (дієсл.) |
Luna | Luna | Lua (арх. Lũa) | Луна/Місяць |
caelu(m) | cielo | céu (арх. ceo) | небеса |
arēna | arena | areia (арх. arẽa) | пісок |
Латинські подвійні міжголосні \LL\ перетворюються на іспанські -ll- і португальський -l- \NN\ — на іспанські -ñ- (іспанська буква «ñ» була спочатку скороченням «nn») і португальські -n-,
Латинська | Іспанська | Португальська | Українська |
castellu(m) | castillo | castelo | замок, палац |
canna | caña | cana | тростина |
anno | año | ano | рік |
Іспанська мова має різні загальні особливості порівняно з каталонською, східно-іберійською мовами, які виявляють багато галло-романських рис.
Іспанська мова не зрозуміла у спілкуванні з французькою або румунською мовами, та майже не зрозуміла при спілкуванні з італійською. Хоча італійська фонетична система дуже подібна до іспанської, вони дуже відрізняються граматичним словником і морфологією і можуть бути зрозумілими тільки тоді, коли людина вже знайома з іншою мовою.
Ладіно, мова, яка є по суті середньовічною кастильською і ближча до сучасної іспанської, ніж до будь-якої іншої мови, вживається багатьма нащадками сефардських євреїв, які були вигнані з Іспанії в XV-му сторіччі.
Латина | Іспанська | Галіс. | Порт. | Астурлеон. | Араг. | Катал. | Франц. | Італ. | Румун. | Укр. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
nos | nosotros | nós1 | nós1 | nós, nosotros | nusatros | nosaltres (арх. nós) |
nous2 | noi3 | noi | ми |
frater germanus | hermano | irmán | irmão | hermanu | chirmán | germà (арх. frare)5 |
frère | fratello | frate | брат |
dies martis (клас.) feria tertia (церк.) |
martes | martes | terça-feira | martes | martes | dimarts | mardi | martedì | marţi | вівторок |
cantiō(nem) canticum |
canción | canción/cançom4 | canção | canción (або canciu) |
canta | cançó | chanson | canzone | cântec | пісня |
magis plus |
más (арх. plus) |
máis | mais (арх. chus або plus |
más | más (або més} |
més (арх. pus або plus) |
plus | più | mai/plus | більше |
manum sinistram | mano izquierda (арх. mano siniestra) |
man esquerda | mão esquerda (арх. mão sẽestra) |
manu izquierda (або esquierda; також manzorga) |
man cucha | mà esquerra (арх. mà sinistra) |
main gauche | mano sinistra | mâna stângă | ліва рука |
nihil nullam rem natam |
nada | nada}} (також ren) |
nada (neca та nula rés у деяких висловах арх.rem) |
nada (також un res) |
cosa | res | rien/nul | niente/nulla | nimic/nul | ніщо, нічого |
cāseus formaticus | queso | queixo | queijo | quesu | queso | formatge | fromage | formaggio | caș6 | сир |
1. Також nós outros у ранній сучасній португальській.
2. Аналог nous autres у французькій.
3. Також noialtri у південних італійських діалектах.
4. Залежно від норми правопису.
5. Середньовічна каталонська.
6. Румунське caș (від лат. cāsevs) позначає сорт сиру. Загальне поняття сиру передає слово brânză.
Іспанська є основною мовою у 20 країнах світу. Загальна кількість носіїв мови оцінюють між 470 та 500 мільйонами осіб, що робить її другою мовою світу за кількістю осіб, які використовують її як першу.[22][23] Натомість за загальною кількістю мовців іспанська є третьою (після мандаринської китайської та англійської). Те саме стосується вжитку іспанської в інтернеті.[24]
В Європі іспанська є офіційною мовою Іспанії. Вона також широко використовується у Гібралтарі (де офіційною є лише англійська) та Андоррі (де офіційною є лише каталонська). Крім того іспанською розмовляють у невеликих осередках в інших країнах Європи, як-от Великій Британії, Франції та Німеччині. Іспанська є офіційною мовою Європейського Союзу. У Швейцарії іспанська є рідною мовою для 1,7 % населення, репрезентуючи найбільшу мовну громаду після чотирьох офіційних мов.
Іспанська є четвертою за популярністю іноземною мовою вивчення у Західній Європі (після англійської, французької та німецької). У Великій Британії та Франції за цим критерієм іспанська є другою (після французької та англійської відповідно).
Основна кількість носіїв іспанської живуть у Латинській Америці; серед країн, де переважає іспанська мова, лише Іспанія та Екваторіальна Гвінея містяться за межами Америки. Найбільше іспаномовних людей мешкає в Мексиці. Загалом же іспанська є офіційною (де-факто чи де-юре) в Аргентині, Венесуелі, Гондурасі, Гватемалі, Домініканській Республіці, Еквадорі, Колумбії, Коста-Риці, Кубі, Мексиці, Нікарагуа, Панамі, Сальвадорі, Уругваї, Чилі, Парагваї (разом із гуарані), Болівії (разом із кечуа, аймара, гуарані та 34 іншими місцевими індіанськими мовами) та Перу (разом із кечуа, аймара та іншими місцевими індіанськими мовами). Крім того, іспанська є де-факто офіційною на Пуерто-Рико.
Іспанська не має жодного статусу в колишній британській колонії Белізі, хоча 43 % населення розмовляє цією мовою (станом на 2000 рік)[25]. Здебільшого вони є нащадками колоністів, які прибули в цей регіон у XVII ст. Офіційною мовою Белізу є англійська.
На Тринідаді і Тобаго іспанська є першою іноземною (з 2004); тут близько 1,5 тис. громадян розмовляють цією мовою, до того ж країна перебуває під впливом іспаномовних країн Південної Америки. Іспанську викладають у школах, починаючи з наймолодших класів[26].
Іспанська є важливою в Бразилії через пожвавлену торгівлю з іспаномовними сусідами, а також через членство країни в Меркосурі та Союзі південноамериканських націй. 2005 року Парламент Бразилії прийняв закон про обов'язковість вивчення іспанської у державних та приватних середніх школах країни[27]. У багатьох прикордонних містечках та села (особливо на кордонах з Уругваєм та Парагваєм) люди розмовляють змішаною мовою, відомою як «портуньйол» (Portuñol)[28].
Відповідно до перепису 2006 року, 44,3 млн населення США мають іспанське або латиноамериканське походження[29]; 34 млн осіб віком від 5 років (12,2 % населення) розмовляють вдома іспанською. Ця мова має давню історію у США, оскільки багато південно-західних штатів були іспанськими територіями, а згодом частинами Мексики. Південно-східна Флорида була іспанською територією до 1821 року. Останнім часом кількість носіїв мови зросла через приплив іспаномовних іммігрантів.
Іспанська є другою у США за поширеністю викладання (після англійської). Хоча США не мають декларативно визнаної «офіційної мови», іспанська є формально такою у кількох штатах (на рівні з англійською). Найбільш поширена у штаті Нью-Мексико (40 %).
В Африці іспанська є офіційною мовою Екваторіальної Гвінеї (на рівні з французькою та португальською), а також офіційною мовою Африканського Союзу. В Екваторіальній Гвінеї іспанська є домінантною за загальною кількістю мовців (близько 500 тисяч осіб).
У Західній Сахарі, колишній іспанській колонії, кількість осіб, що можуть читати та писати іспанською є невідомою. Кілька тисяч тутешніх мешканців в рамках пакетів допомоги отримали університетську освіту закордоном (здебільшого в Іспанії та на Кубі). Прес-центр Західної Сахари (офіційний новинний сервіс Сахарської Арабської Демократичної Республіки з 2001 року публікує новини також іспанською мовою, а вебсайт RASD TV (офіційного телеканалу Західної Сахари) має іспанську версію. Міжнародний сахарський кінофестиваль здебільшого демонструє іспаномовні фільми. Хоча іспанська мова поширена в цьому регіоні більше ста років, Інститут Сервантеса відмовив у підтримці іспаномовної освіти у Західній Сахарі та в таборах біженців у Алжирі. Низка місцевих письменників пишуть свої твори іспанською.
Також іспанською розмовляють у африканських автономіях Іспанії — містах Сеуті (75 241) та Мелільї (73 460) на півночі Африки та Канарських островах (2 117 519) біля північно-західного узбережжя Африки. В Північному Марокко, колишньому іспанському протектораті, бл. 20 тис. осіб розмовляють іспанською як другою. Невелика кількість марокканських євреїв розмовляє сефардинським діалектом хакетія (близьким до ладіно). Також іспанською розмовляють у кількох громадах Анголи та Південного Судану через вплив Куби часів Холодної війни та війни за незалежність відповідно.
Іспанська була офіційною мовою в колоніальних урядах Іспанської Іст-Індії (тепер Філіппіни, Гуам та Північні Маріанські острови). На Філіппінах іспанська була офіційною з 1565 по 1973 рр. Після здобуття незалежності 1946 року іспанська була однією з офіційних мов на рівні з англійською та філіпіно. Втім 1973 року цей статус було скасовано. З 2007 року іспанську поступово було повернуто в місцеву освіту. Втім, лише 0,5 % населення розмовляє цією мовою як рідною. Крім того, близько 600 тис. осіб розмовляють креольською іспанською мовою (чавакано). Місцеві мови також зазнали впливу іспанської, особливо на лексичному рівні.
Іспанська є офіційною також на Острові Пасхи (територія Чилі). Мова досі є досить поширеною на острові Гуам та Північних Маріанських островах (територія США), а також у незалежних державах Палау, Маршаллові острови та Федеративні штати Мікронезії. Всі ці території були під іспанською владою до кінця XIX століття (іспансько-американська війна).
В іспанській мові іменники мають два роди: чоловічий та жіночий. Іменники чоловічого роду часто закінчуються на -о (libro — книжка, otoño — осінь), жіночого на -а (ruta — шлях, tierra — земля). Словозміна іменників полягає лише у відмінності між одниною та множиною.
Прикметники, як і в українській мові, узгоджуються з іменниками в роді та числі. Наприклад, pluma negra — чорна ручка (прикметник negro вжитий у жіночому роді однини, як і іменник pluma). Прикметник найчастіше стоїть у постпозиції до означуваного слова (ave migratoria — перелітний птах, буквально — птах перелітний), як і в більшості романських мов.
Особові займенники вживаються вкрай рідко (лише у випадку необхідності наголосити на особі підмета). Займенники іспанської мови такі[30]:
- ¿Qué…? — що?
- ¿Quién…? — хто?
- ¿Cuándo…? — коли?
- ¿Dónde…? — куди?
- ¿Por qué…? — чому?
- ¿Cuál? — котрий?
- ¿Cómo…? — як?
Іспанське дієслово має близько 50 форм.
В іспанській мові активно вживається така службова частина мови, як артикль, який стоїть у препозиції до іменника. Розрізняють неозначені артиклі (artículos indeterminados) un (перед іменниками чоловічого роду) та una (перед іменниками жіночого роду), які походять від кількісного числівника uno (один); та означені (artículos determinados), які крім роду, мають категорію числа.
Структура речення переважно підмет-присудок-додаток (SVO), хоча трапляються варіації. Як і в українській мові, порядок слів у питальних реченнях не змінюється; єдиною відмінністю між розповідним і питальним реченням є інтонація.
Іспанська має 5 голосних фонем (vocales): a, e, i, o, u. До сильних належать a, e, o, слабких — i, u. Редукція ненаголошених голосних відсутня: всі як наголошені, так і ненаголошені голосні вимовляються ясно та чітко. Наявні дифтонги. Зрідка трапляються трифтонги[31][32]. Характерною рисою іспанського консонантизму є наявність інтердентальної глухої фонеми /θ/, яка відсутня в решті романських мов. Наголос вільний (змінний), але найчастіше припадає на передостанній склад[32].
Існують відмінності між різними областями Іспанії та різними іспаномовними країнами Америки. В Іспанії діалектна кастильська вимова звичайно береться як стандарт, хоча з декількома винятками. Але в Латинській Америці кожна країна самостійно регулює свою мову, яка відображає мову андалузьких переселенців XVI—XVIII століть та вплив місцевих індіанських мов. Тут будуть розглянуті деякі найпомітніші відмінності діялектів іспанської мови.
Leísmo/Laísmo — це явище використання непрямих прийменників (le/les) замість прямих (la/lo/las/los) (leísmo), або прямих замість непрямих (laísmo). Laísmo — характерна ознака кастильського діалекту, тоді як leísmo поширеніше, але також тільки в Іспанії.
В іспанській мові існують три займенники другої особи: tú, usted та, у деяких частинах Латинської Америки, vos (використання цієї форми називається voseo). Узагалі кажучи, tú й vos неформальні та використовуються з друзями (проте, в Іспанії vos розглядається як архаїчна форма для звертання до видатних особистостей, її використання зараз обмежене літургією). «Usted» універсально розцінюється як формальна форма й використовується, звертаючись до своїх старших або незнайомців. Займенник «vosotros» — множинна форма «tú» в більшій частині Іспанії, хоча в Америці (і деяких містах Південної Іспанії, наприклад Кадісі та на Канарських островах) він замінюється на «ustedes». Цікаво, що використання «ustedes» як неформального займенника в множині («ви») у південній Іспанії не слідує звичайним правилам узгодження дієслова й займенника. Наприклад, тоді як формальна форма для «ви йдете» («ustedes van») використовує множинну форму третьої особи дієслова. У Кадісі неформальна форма сконструйована як «ustedes vais», використовуючи другу особу множини дієслова. На Канарських островах звичайне узгодження дієслова й займенника збережене в більшості випадків.
«Vos» використовується екстенсивно як первинна розмовна форма єдиного займенника другої особи в багатьох країнах Латинської Америки, зокрема Аргентині, Коста-Риці, Еквадорі, Сальвадорі, Гватемалі, Гондурасі, Нікарагуа, Парагваї, Уругваї та венесуельському штаті Сулія. В Аргентині, Уругваї, усе частіше в Парагваї, — це нормальна форма, використовувана в ЗМІ, але ЗМІ в інших «voseante»-країнах продовжують використовувати «usted» або «tú». Залежно від країни або області, використання може бути стандартом або бути випадковим. Ситуації, у яких прийняте використання «vos», також значно відрізняються між областями.
Іспанські форми також відрізняються щодо займенників множини другої особи. Іспанські діалекти Латинської Америки мають тільки одну форму множини другої особи — «ustedes» (як формальну, так і неформальну). В Іспанії існують дві форми: «ustedes» (формальна) та «vosotros» (неформальна).
Вимова цих звуків відрізняється в Іспанії та в Латинській Америці. Переселенці до Америки, у більшості андалузці, перенесли до Америки вимову, типову для Андалусії 16 сторіччя — seseo. Сучасна фонема європейської кастильської мови, МФА /θ/, як у ciento, caza (міжзубний безголосний фрикативний звук, подібний до англійського th у слові thin) не існує в американській іспанській мові, де він замінюється на звук /s/, як у siento, casa (такий же звук, як українське «с»).
Традиційно іспанська мова мала фонему /ʎ/, піднебінний латеральний сонант, яка записувалася ll (вимовляється як українська «й»). Вона була втрачена в більшій частині Америки (за винятком двомовних областей, де кечуа та інші індіянські мови мали такий самий звук, але зараз це також втрачається в Іспанії (також за винятком двомовних областей з каталонською та іншими мовами, які зберегли цей звук)). Проте цей звук був збережений в ладіно, також як і в словах іспанського походження тагалогської (філіппінської) мови, як наприклад kordilyera (/koɾdiʎeɾa/). У багатьох іспаномовних областях цей звук з'єднався з піднебінним /ʝ/ (звичайно записується «y»), це явище називається «yeísmo». Цей об'єднаний звук вимовляється кількома різними способами. У більшості областей, де присутній «yeísmo», фонема явна тільки як /ʝ/ (український «й»). В області навколо Ріо-де-ля-Плята (Аргентина, Уругвай) ця фонема вимовляється як постальвеольний безголосий або слабкий фрикативний звук (подібний до /ʃ/ або /ʒ/, український «ш» або «ж»).
Деякі слова відмінні в різних реґіонах іспаномовного світу, у деяких випадках дуже значно. Самі носії іспанської можуть визнати інші іспанські форми, навіть у місцях, де вони звичайно не використовуються, але іспанці загалом не визнають американське використання. Звичайно, в Америці іспанські слова замінюються словами індіянського або англійського походження. Наприклад, іспанські слова mantequilla, aguacate, albaricoque (відповідно, «масло», «авокадо», «абрикос») стають manteca, palta й damasco в Аргентині. Або слова frontera, fila, ordenador (відповідно, «кордон», «черга», «комп'ютер») стають bordera, linea, computadora в Мексиці. Щоденні іспанські слова coger (ловити або підніміть) і concha (морська черепашка) розглядаються надзвичайно грубими в цих частинах Латинської Америки. Наприклад, типова фраза виданого в Іспанії розмовника «¿Donde se cogen las taxis?» («Де я можу взяти таксі?») означає в Мексиці «Де таксі займаються сексом?».
«Заповіт» Шевченка іспанською мовою (переклали Сесар Арконад і Федір Кельїн):
|
(Джерело: Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Альтернативний переклад «Заповіту» Т. Шевченка (переклав Андрій Якубув):
|
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Іспанська мова |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспанська мова |
- Перлин, Оскар Учебник испанского языка. — Варшава: Wiedza, 1975.
- Языкознание. Большой энциклопедический словарь / [главн. ред. В. Н. Ярцева]. — 2-е (репринтное) издание «Лингвистического энциклопедического словаря» 1990 года. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. — 685 с. : ил.
- Степан Ризванюк, El Español (2-е видання (перероблене і доповнене), 2019). Перше видання публікувалося у К. : ВПЦ «Київський університет» , 2016 . — 488 C[33].
- Степан Ризванюк, El Verbo Castellano (Іспанське дієслово)[34] — К. : ВПЦ «Київський університет» , 2006 . — 96 °C.
- Gramática española en ejercicios = Граматика іспанської мови у вправах: навч. посіб. / Роман Помірко, Оксана Кушнір, Іванна Хомицька. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 308 с.
- Особливість іспанської мови: етимологічний дублет ser/estar // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 67-75.
- PROEL Загальний лінгвістичний сайт [Архівовано 15 січня 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Іспанська мова на About.com [Архівовано 22 травня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційна сторінка Real Academia Española [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- PDF: Історія іспанської мови [Архівовано 3 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Число носіїв за країною [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Еволюція іспанської з латинської (англ.)
- Іспанська мова на сайті Ethnologue: Spanish. A language of Spain (англ.)
- Іспанська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Spanish [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Іспанська мова на сайті WALS Online: Language Spanish [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Петрівський Т. Українсько-Еспанський, Еспансько-Український словник [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. Буенос-Айрес: S. Mandziy, 1930. 279 с.
- Буній О. Еспансько-український словник [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. Буенос-Айрес, Рим: Український Католицький Університет, 1993. 993 с.
- Українсько-іспанський словник
- Tododiccionarios.com [Архівовано 2 квітня 2006 у Wayback Machine.] Іспанські словники (ісп.)
- DIX [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]: bi-directional Англо-іспанський словник з понад 95000 статей
- Англо-іспанський словник на Yahoo
- LangToLang [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.] — Багатомовний словник
- definicion.org [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.]
- DRAE, Dictionary of the RAE [Архівовано 1 травня 2006 у Wayback Machine.] — Тлумачний словник (ісп.)
- Diccionarios.com [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Spanish to English
- Англо-іспанський словник [Архівовано 2 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Tododiccionarios.com [Архівовано 2 квітня 2006 у Wayback Machine.] — Список словників іспанською та англійською.
- Spanishdict.com [Архівовано 9 травня 2006 у Wayback Machine.] — Англо-іспанський словник.
- Wordreference.com [Архівовано 10 травня 2006 у Wayback Machine.] — Англо-іспанський словник.
- Tomísimo.org [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Англо-іспанський словник.
- Diccionarios en internet — Список іспанських словників.
- Вивчення іспанської мови [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
- Вивчення іспанської мови [Архівовано 23 січня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
- Вікікнига: Іспанська граматика [Архівовано 15 червня 2006 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Використання акцентів в іспанської мові (англ.)
- ↑ Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
- ↑ Гишпанський // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Шпанський // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Правописний словник 1929 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2010. Процитовано 28 листопада 2011.
- ↑ Рейтинг поширеності мов 2010 року. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Іспанська мова в 16-ому виданні Ethnologue (2009). Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 17 березня 2013.
- ↑ Querétaro, la palabra más bonita del español. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 17 березня 2013.
- ↑ La RAE avala que Burgos acoge las primeras palabras escritas en castellano. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Most Studied Foreign Languages in the U.S. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ 5 Most useful languages to learn. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Spanish Language Studies. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2014.
- ↑ Spanish: Second most studied language worldwide. Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 17 березня 2013.
- ↑ El español ya es el segundo idioma más hablado del mundo. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Top 6 Applications to Learn Spanish. preply.com. 8 січня 2019. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ 5 Easiest Languages to Learn for Native English Speakers. preply.com. 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
- ↑ El castellano es la lengua española oficial del Estado. (…) Las demás lenguas españolas serán también oficiales en las respectivas Comunidades Autónomas [1] [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Перлин, Оскар. С. XVIII
- ↑ а б Penny, Ralph (2002). A History Of The Spanish Language (2 ed.). Cambridge University Press. pp. 20-21.
- ↑ SPANISH. Concise Oxford Companion to the English Language. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Crow, John A. (2005). Spain: the root and the flower [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.]. University of California Press. p. 151. ISBN 978-0-520-24496-2.
- ↑ ^ Thomas, Hugh (2005). Rivers of Gold: the rise of the Spanish empire, from Columbus to Magellan. [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.] Random House Inc. p. 78. ISBN 978-0-8129-7055-5.
- ↑ Most widely spoken Languages in the World. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ «CIA The World Factbook United States». Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ «Internet World Users by Language». Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ Перепис населення Белізу 2000 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
- ↑ Trinidad Says It Needs Spanish to Talk Business. Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
- ↑ Spanish becomes second language in Brazil. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
- ↑ Too Close for Comfort? The Genesis of «Portuñol/Portunhol» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2019. Процитовано 6 січня 2020.
- ↑ U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
- ↑ 50 Basic Spanish Words And Phrases For Beginners. preply.com. 31 січня 2019. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
- ↑ Перлин, Оскар. С. XX—XXI
- ↑ а б Языкознание. Энциклопедия. — С. 203
- ↑ El Espanol (2da edicion) text.
- ↑ Ризванюк, Степан Олексійович. El verbo castellano (повний текст).
- Історія іспанської мови: навч. посіб. / Н. М. Корбозерова. — Д. : ФОП Середняк Т. К., 2015. — 162 с. — ISBN 617-7257-65-2.
|
|
|
|
- Статті зі згадкою застарілих значень
- Романські мови
- Іспанська мова
- Алфавітний покажчик мов і діалектів
- Флективні мови
- Мови Філіппін
- Мови Іспанії
- Мови Аргентини
- Мови Болівії
- Мови Чилі
- Мови Колумбії
- Мови Коста-Рики
- Мови Домініканської Республіки
- Мови Еквадору
- Мови Сальвадору
- Мови Екваторіальної Гвінеї
- Мови Гібралтару
- Мови Гватемали
- Мови Гондурасу
- Мови Мексики
- Мови Нікарагуа
- Мови Панами
- Мови Парагваю
- Мови Перу
- Мови Пуерто-Рико
- Мови США
- Мови Уругваю
- Мови Венесуели
- Мови SVO