Теорія автоматів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування Abbyytt (обговорення) до зробленого Yuriz
Мітка: Відкіт
мНемає опису редагування
 
(Не показані 15 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{без виносок|дата=листопад 2015}}
{{переписати|дата=квітень 2020}}

{{Теорія автоматів}}
{{Теорія автоматів}}
'''Тео́рія автома́тів''' — логіко-математична теорія, об'єктом дослідження якої є [[Абстрактний автомат|абстрактні автомати]] — покрокові перетворювачі [[інформація|інформації]]; розділ [[Кібернетика|кібернетики]].{{джерело}}
{{unibox}}'''Тео́рія автома́тів''' — логіко-математична теорія, об'єктом дослідження якої є [[Абстрактний автомат|абстрактні автомати]] — покрокові перетворювачі [[інформація|інформації]]; розділ [[Кібернетика|кібернетики]]{{sfn|Глушков|1973|p=54}}.


== Виникнення ==
== Виникнення ==
Рядок 9: Рядок 6:
Виникнення й розвиток теорії автоматів пов'язані зі створенням технічних засобів [[Автоматизація|автоматизації]], [[проектування]]м складних цифрових [[Комп'ютер|обчислювальних систем]] з [[Комп'ютерна програма|програмним керуванням]], розробкою [[математична модель|математичних моделей]] процесів переробки інформації в складних [[динамічна система|динамічних системах]] тощо.
Виникнення й розвиток теорії автоматів пов'язані зі створенням технічних засобів [[Автоматизація|автоматизації]], [[проектування]]м складних цифрових [[Комп'ютер|обчислювальних систем]] з [[Комп'ютерна програма|програмним керуванням]], розробкою [[математична модель|математичних моделей]] процесів переробки інформації в складних [[динамічна система|динамічних системах]] тощо.


Як цілісна конструктивна структурна [[теорія]] теорія автоматів склалася на початку 50-х рр. XX сторіччя.
Як цілісна конструктивна структурна [[теорія]] теорія автоматів склалася на початку 50-х рр. XX сторіччя{{sfn|Глушков|1973|p=54}}.


=== Завдання, що вирішує теорія автоматів ===
=== Завдання, що вирішує теорія автоматів ===
Рядок 190: Рядок 187:
=== Графічний спосіб ===
=== Графічний спосіб ===


При графічному способі завдання автомата здійснюється за допомогою графа. Цей спосіб заснований на використанні орієнтованих зв'язкових графів. Вершини графів відповідають станам автомата, а дуги&nbsp;— переходам між ними. Дві вершини графа '''a''' <sub>i</sub> і '''a''' <sub>s</sub> з'єднуються дугою, спрямованої від '''a''' <sub>i</sub> до '''a''' <sub>s,</sub> якщо в автоматі є перехід з '''a''' <sub>i</sub> в '''a''' <sub>s,</sub>тобто '''a''' <sub>s</sub> = '''d (a''' <sub>i,</sub> '''x''' <sub>j).</sub> В автоматі Мілі дуга відзначається вхідним сигналом '''x''' <sub>j,</sub> що викликав перехід, і вихідним сигналом '''y''' <sub>g,</sub> який виникає при переході. Усередині кружечка, що позначає вершину графа, записується стан. 
При графічному способі завдання автомата здійснюється за допомогою графа. Цей спосіб заснований на використанні орієнтованих зв'язкових графів. Вершини графів відповідають станам автомата, а дуги&nbsp;— переходам між ними. Дві вершини граф '''a''' <sub>i</sub> і '''a''' <sub>s</sub> з'єднуються дугою, спрямованої від '''a''' <sub>i</sub> до '''a''' <sub>s,</sub> якщо в автоматі є перехід з '''a''' <sub>i</sub> в '''a''' <sub>s,</sub>тобто '''a''' <sub>s</sub> = '''d (a''' <sub>i,</sub> '''x''' <sub>j).</sub> В автоматі Мілі дуга відзначається вхідним сигналом '''x''' <sub>j,</sub> що викликав перехід, і вихідним сигналом '''y''' <sub>g,</sub> який виникає при переході. Усередині кружечка, що позначає вершину графа, записується стан. 


== Синтез логіки ==
== Синтез логіки ==
Рядок 200: Рядок 197:


Завдяки успішному розв'язанню проблеми спряження етапів абстрактного{{що це?}} й структурного{{що це?}} синтезів, досягненням теорії надійного і блокового синтезу стало можливим викласти теорію синтезу цифрових схем як єдину{{джерело}} математичну теорію.
Завдяки успішному розв'язанню проблеми спряження етапів абстрактного{{що це?}} й структурного{{що це?}} синтезів, досягненням теорії надійного і блокового синтезу стало можливим викласти теорію синтезу цифрових схем як єдину{{джерело}} математичну теорію.

== Тенденції ==

Сучасній{{коли}} теорії автоматів властива тенденція до інтенсивного розвитку насамперед тих її розділів, які виникли скоріше у зв'язку з внутрішньою необхідністю розробки апарату самої теорії, ніж завдяки практичним потребам. У широкому розумінні теорія автоматів охоплює не лише теорію дискретних, а й теорії неперервних (аналогових) і гібридних автоматів.


== Див. також ==
== Див. також ==
{{Multicol}}
{{cols|cols=3}}
* [[Скінченний автомат]]
* [[Автомат скінченний]]
* [[Регулярний вислів]]
* [[Регулярний вираз]]
* [[Суперпозиція автоматів]]
* [[Автоматів суперпозиція]]
* [[Мікрокод]]
* [[Автомат мікропрограмний]]
* [[Лінійний автомат]]
* [[Автомат лінійний]]
* [[Автомат вільний]]
* [[Автомат вільний]]
{{Multicol-break}}
* [[Автомат без пам'яті]]
* [[Автомат частковий]]
* [[Автомат частковий]]
* [[Операційний автомат ]]
* [[Автомат операційний]]
* [[Мінімальний автомат]]
* [[Автомат мінімальний]]
* [[Структурна теорія автоматів]]
* [[Структурна теорія автоматів]]
* [[Автоматні відображення]]
{{Multicol-end}}
{{colend}}


== Література ==
== Примітки ==
{{reflist}}
* «[[Енциклопедія кібернетики]]», відповідальний ред. [[Глушков Віктор Михайлович|В. Глушков]], 2 тт., [[1973]], рос. вид. [[1974]];

== Джерела ==
* {{ЕК}}
* {{ФС}}
* {{ФС}}
* {{Cinderella Book}}
* {{Роджерс.Теорія рекурсивних функцій}}
* [https://vue.gov.ua/Автоматів_теорія Автоматів теорія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924132335/https://vue.gov.ua/Автоматів_теорія |date=24 вересня 2020 }} // [[ВУЕ]]


{{Math-stub}}
== Посилання ==
{{Compu-stub}}
*[https://vue.gov.ua/Автоматів_теорія Автоматів теорія] // [[ВУЕ]]



{{Інформатика|state=collapsed}}
{{ВП-портали|Програмування|Математика}}
{{ВП-портали|Програмування|Математика}}
{{Інформатика|state=collapsed}}


{{Math-stub}}
{{Compu-stub}}
[[Категорія:Теорія автоматів| ]]
[[Категорія:Теорія автоматів| ]]
[[Категорія:Кібернетика]]
[[Категорія:Кібернетика]]

Поточна версія на 17:01, 29 червня 2024

Комбінаційна логікаСкінчений автоматАвтомат з магазинною пам'яттюМашина ТюрінгаТеорія автоматів
Класи автоматів (Клацання на кожному шарі скеровує до статті на відповідну тему)
Теорія автоматів
Тема вивчення/дослідження автомат і автоматон
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
CMNS: Теорія автоматів у Вікісховищі

Тео́рія автома́тів — логіко-математична теорія, об'єктом дослідження якої є абстрактні автомати — покрокові перетворювачі інформації; розділ кібернетики[1].

Виникнення

[ред. | ред. код]

Виникнення й розвиток теорії автоматів пов'язані зі створенням технічних засобів автоматизації, проектуванням складних цифрових обчислювальних систем з програмним керуванням, розробкою математичних моделей процесів переробки інформації в складних динамічних системах тощо.

Як цілісна конструктивна структурна теорія теорія автоматів склалася на початку 50-х рр. XX сторіччя[1].

Завдання, що вирішує теорія автоматів

[ред. | ред. код]

Коло проблем, що розв'язуються теорією автоматів, досить широке: від проблем «геделівського типу» (повнота, розв'язність тощо) до проблем самовдосконалення, самоорганізації, самопроектування комп'ютерів включно.

У дискретній математиці, інформатиці, теорія автоматів вивчає абстрактні машини у вигляді математичних моделей, і проблеми, які вони можуть вирішувати.

Способи задання автоматів

[ред. | ред. код]

Табличний спосіб

[ред. | ред. код]

При табличному способі завдання автомат Мілі описується двома таблицями: таблицею переходів і таблицею виходів. 

Таблиця переходів

j \ a i   0  n 
1  d (a 0, x 1)  d (a n, x 1)
m  d (a 0, x m) d (a n, x m)

Таблиця виходів:

j \ a i  0  n 
1  (a 0, x 1) (a n, x 1) 
m  (a 0, x m)  (a n, x m)

Рядки цих таблиць відповідають вхідним сигналам , а стовпці — станам. На перетині стовпця  і рядка  в таблиці переходів ставиться стан a s = d [a i, x j], в які автомат перейде зі стану a i під впливом сигналу x j; а в таблиці виходів — відповідний цьому переходу вихідний сигнал y g = l [a i, x j]. Іноді автомат Мілі задають суміщеною таблицею переходів і виходів, вона в деяких випадках більш зручна. 

Суміщена таблиця переходів і виходів автомата Мілі.

j \ a i
0 
n 
1  d (a 0, x 1) \


(a 0, x 1) 

d (a n, x 1) \ 


(a n, x 1) 

,..
m  d (a 0, x m) \ 


(a 0, x m) 

d (a n, x m) \ 


(a n, x m) 

            

Завдання таблиць переходів і виходів повністю описує роботу кінцевого автомата, оскільки задаються не тільки самі функції переходів і виходів, але також і всі три алфавіту: вхідний, вихідний і алфавіт станів. Так як в автоматі Мура вихідний сигнал однозначно визначається станом автомата, то для його завдання потрібно тільки одна таблиця, яка називається зазначеної таблицею переходів автомата Мура. 

Зазначена таблиця переходів автомата Мура 

g  l (a 0)  l (a n) 
j \ a c  0  n 
1  d (a 0, x1) 
m  d (a 0, xm)  d (a n, xm) 

У цій таблиці кожному стовпцю приписаний, крім стану a i, ще й вихідний сигнал y (t) = l (a (t)), що відповідає цьому стану. Таблиця переходів автомата Мура називається зазначеної тому, що кожний стаан відзначено вихідним сигналом. Приклади табличного завдання автоматів Мілі і Мура. 

Автомат Мура: 

yg  2 1 3 3  2 
j \ x j  0 1  2 3  4 
1  2  1  3  4 2 
2  3  4  4 0 1 

Автомат Мілі:  

j \ a i 0  1  2  3 
1  1 / y 1 2 / y3 3 / y2  0 / y1 
2  0 / y 2  0 / y1  3 / y1  2 / y3

      

За цими таблицями можливо знайти реакцію автомата на будь-яке вхідне слово.   

Графічний спосіб

[ред. | ред. код]

При графічному способі завдання автомата здійснюється за допомогою графа. Цей спосіб заснований на використанні орієнтованих зв'язкових графів. Вершини графів відповідають станам автомата, а дуги — переходам між ними. Дві вершини граф a i і a s з'єднуються дугою, спрямованої від a i до a s, якщо в автоматі є перехід з a i в a s,тобто a s = d (a i, x j). В автоматі Мілі дуга відзначається вхідним сигналом x j, що викликав перехід, і вихідним сигналом y g, який виникає при переході. Усередині кружечка, що позначає вершину графа, записується стан. 

Синтез логіки

[ред. | ред. код]

У синтезі логічних схем формують систему з елементарних логічних елементів (наприклад, таких, як регістри, або елементи комбінаційної логіки), еквівалентну заданому абстрактному автомату. Така система може бути названа структурним автоматом.[джерело?]

Основною сферою практичного застосування теорії автоматів є проектування цифрових електронних схем (таких, наприклад, як центральні процесори).[джерело?]

Завдяки успішному розв'язанню проблеми спряження етапів абстрактного[що це?] й структурного[що це?] синтезів, досягненням теорії надійного і блокового синтезу стало можливим викласти теорію синтезу цифрових схем як єдину[джерело?] математичну теорію.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Глушков, 1973, с. 54.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.
  • Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
  • Hopcroft, John E.; Motwani, Rajeev; Ullman, Jeffrey D. (2001). Вступ до теорії автоматів, мов і обчислень (вид. 2nd). Addison–Wesley. с. 521.(англ.)
  • Роджерс Х.(інші мови). Теория рекурсивных функций и эффективная вычислимость. — М. : Мир, 1972. — 416 с.(рос.)
  • Автоматів теорія [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ