Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 26: Рядок 26:
== Біографія ==
== Біографія ==


=== Початок кар'єри ===
Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут народився в {{нп|Рослау (Эльба)|Рослау|de|Roßlau (Elbe)}}. Навчався в [[Галле (Саксонія-Ангальт)|Галле]], де захистив дисертацію під керівництвом філософа {{нп|Йоганн Крістіан Форстер|Йоганна Крістіана Форстера|de|Johann Christian Foerster (Philosoph)}}. Займався прикладною математикою, архітектурою, практичною механікою, фізикою, а з приблизно 1801 року переважно сконцентрувався на дослідженнях в галузі астрономії.
Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут народився в {{нп|Рослау (Эльба)|Рослау|de|Roßlau (Elbe)}} в [[Саксонія-Ангальт|Ангальті]]. Навчався в [[Галле (Саксонія-Ангальт)|Галле]], де захистив дисертацію під керівництвом філософа {{нп|Йоганн Крістіан Форстер|Йоганна Крістіана Форстера|de|Johann Christian Foerster (Philosoph)}}. Був проффесором математики й фізики у [[Франкфурт-на-Одері|Франкфурті-на-Одері]]. Займався прикладною математикою, архітектурою, практичною механікою, фізикою, а з приблизно 1801 року переважно сконцентрувався на дослідженнях в галузі астрономії, яку [[Самонавчання|вивчив самостійно]]. Особливо цікавився питаннями фізичної будови небесних тіл.


=== Перші астрономічні дослідження ===
⚫
В січні 1808 рішенням Вченої ради новоствореного [[Харківський університет|Харківського університету]] Гут був запрошений в Харків. З собою він привіз астрономічні інструменти й організував в університеті астрономічний кабінет, а згодом і тимчасову обсерваторію біля старого корпусу університету на вул. Університетська. Деякі з привезених Гутом інструментів збереглися, і тепер виставлені в музеї астрономії [[Харківська астрономічна обсерваторія|Харківської обсерваторії]]<ref name="200лет">{{книга|автор=[[Шкуратов Юрій Григорович|Шкуратов Ю. Г.]] |частина= |посилання частина= |заголовок=200 лет астрономии в Харьковском университете |оригінал= |посилання=http://ru.astron.kharkov.ua/library/books/ |відповідальний= |видання= |місце=Харьков |видавництво= |рік=2008 |том= |сторінки= |сторінок=632 |серія= |isbn= |тираж=500|ref =}}</ref>.


В 1802 році Гут навідав [[Англія|Англію]], де налагодив стосунки з англійськими астрономами та, ймовірно, відвідав провідні обсерваторії й познайомився з виробниками астрономічних приладів. В цей період в листі [[Фрідріх Вільям Гершель|Гершелю]] Гут висловив вірну здогадку, що крім [[1 Церера|Церери]] і [[2 Паллада|Паллади]] буде відкрито ще, принаймні, десять [[астероїди|подібних тіл]], «але через малі розміри цих планет їх завжди буде складно виявити і знаходити повторно, поки у нас не буде детального каталогу для області [[Зодіак]]у».
В 1811 році Гут переїхав з Харкова в Дерпт (теперішній [[Тарту]]).

Повернувшись до Німеччини, Гут власним коштом обладнав обсерваторію у себе вдома, де спостерігав сам і вчив спостерігати інших. За результатами своїх спостережень і роздумів, Гут опублікував в 1803—1810 роках ряд статей, присвячених фізичній будові тіл Сонячної системи, подвійним зіркам, туманностям, зодіакальному світлу. В цей період він відкрив 4 комети. В проведеним [[Йоганн Елерт Боде|Боде]] конкурсі на здобуття премії від анонімного мецената, половину премії здобув Гут за відкриття двох комет протягом 1805 року, а другу половину — молодий [[Фрідріх-Вільгельм Бессель|Бессель]]. Після 1807 року активність астрономічних досліджень Гута значно знизилася, ймовірно, через його переїзд спочатку в [[Харків]], а потім в [[Тарту|Дерпт]], де йому довелось налагоджувати астрономічні спостереження практично з нуля.

=== Харків ===

Гут був запрошений до новоствореного [[Харківський університет|Харківського університету]], 7 лютого 1808 затверджений на посаді професора прикладної математики, а 20 серпня прибув до Харкова. Перед переїздом до Харкова Гутові було доручено керівництвом університету придбати в Європі наукові інструменти на загальну суму близько 2500 карбованців. Крім того, він привіз з собою власну колекцію наукових приладів. За оцінками чиновників, загальна вартість особистого майна в багажі Гута складала всього 677 карбованців 60 копійок, а вартість його наукових предметів, інструментів і книг — 35288 карбованців. Пізніше частину його наукової колекції придбав університет.

⚫
Гут організував в університеті астрономічний кабінет, а згодом і тимчасову обсерваторію біля старого корпусу університету на [[Вулиця Університетська (Харків)|вулиці Університетській]]. Деякі з привезених Гутом інструментів збереглися, і тепер виставлені в музеї астрономії [[Харківська астрономічна обсерваторія|Харківської обсерваторії]]<ref name="200лет">{{книга|автор=[[Шкуратов Юрій Григорович|Шкуратов Ю. Г.]] |частина= |посилання частина= |заголовок=200 лет астрономии в Харьковском университете |оригінал= |посилання=http://ru.astron.kharkov.ua/library/books/ |відповідальний= |видання= |місце=Харьков |видавництво= |рік=2008 |том= |сторінки= |сторінок=632 |серія= |isbn= |тираж=500|ref =}}</ref>.

=== Дерпт ===

В 1811 році Гут переїхав з Харкова в Дерпт (теперішній [[Тарту]]), де під його керівництвом було завершене будівництво [[Тартуська обсерваторія|Дерптської обсерваторії]].


З 1812 року став членом-кореспондентом [[Прусська академія наук|Прусської академії наук]].
З 1812 року став членом-кореспондентом [[Прусська академія наук|Прусської академії наук]].

Помер в Дерпті в 1818 році, 28 лютого старого стилю.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 44: Рядок 59:
[[Категорія:Російські астрономи]]
[[Категорія:Російські астрономи]]
[[Категорія:Науковці Харківського університету]]
[[Категорія:Науковці Харківського університету]]
[[Категорія:Науковці Тартуської обсерваторії]]

[[Категорія:Українські астрономи]]
{{scientist-stub}}
[[Категорія:Математики Німеччини XVIII століття]]
[[Категорія:Математики Німеччини XIX століття]]

Поточна версія на 10:50, 30 червня 2024

Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут
Johann Sigismund Gottfried Huth
Народився2 травня 1763(1763-05-02)
Рослау (Эльба)[de]
Помер12 березня 1818(1818-03-12) (54 роки)
Тарту
КраїнаНімеччина
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету
Alma materУніверситет Мартіна Лютера[1]
Галузьастрономія
ЗакладДерптський імператорський університетd
Науковий керівникJohann Christian Försterd[1]
ЧленствоПрусська академія наук

Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут (1763—1818) — астроном, фізик і математик німецького походження, перший астроном в Харківському університеті, один з засновників Тартуської обсерваторії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут народився в Рослау[de] в Ангальті. Навчався в Галле, де захистив дисертацію під керівництвом філософа Йоганна Крістіана Форстера[de]. Був проффесором математики й фізики у Франкфурті-на-Одері. Займався прикладною математикою, архітектурою, практичною механікою, фізикою, а з приблизно 1801 року переважно сконцентрувався на дослідженнях в галузі астрономії, яку вивчив самостійно. Особливо цікавився питаннями фізичної будови небесних тіл.

Перші астрономічні дослідження

[ред. | ред. код]

В 1802 році Гут навідав Англію, де налагодив стосунки з англійськими астрономами та, ймовірно, відвідав провідні обсерваторії й познайомився з виробниками астрономічних приладів. В цей період в листі Гершелю Гут висловив вірну здогадку, що крім Церери і Паллади буде відкрито ще, принаймні, десять подібних тіл, «але через малі розміри цих планет їх завжди буде складно виявити і знаходити повторно, поки у нас не буде детального каталогу для області Зодіаку».

Повернувшись до Німеччини, Гут власним коштом обладнав обсерваторію у себе вдома, де спостерігав сам і вчив спостерігати інших. За результатами своїх спостережень і роздумів, Гут опублікував в 1803—1810 роках ряд статей, присвячених фізичній будові тіл Сонячної системи, подвійним зіркам, туманностям, зодіакальному світлу. В цей період він відкрив 4 комети. В проведеним Боде конкурсі на здобуття премії від анонімного мецената, половину премії здобув Гут за відкриття двох комет протягом 1805 року, а другу половину — молодий Бессель. Після 1807 року активність астрономічних досліджень Гута значно знизилася, ймовірно, через його переїзд спочатку в Харків, а потім в Дерпт, де йому довелось налагоджувати астрономічні спостереження практично з нуля.

Харків

[ред. | ред. код]

Гут був запрошений до новоствореного Харківського університету, 7 лютого 1808 затверджений на посаді професора прикладної математики, а 20 серпня прибув до Харкова. Перед переїздом до Харкова Гутові було доручено керівництвом університету придбати в Європі наукові інструменти на загальну суму близько 2500 карбованців. Крім того, він привіз з собою власну колекцію наукових приладів. За оцінками чиновників, загальна вартість особистого майна в багажі Гута складала всього 677 карбованців 60 копійок, а вартість його наукових предметів, інструментів і книг — 35288 карбованців. Пізніше частину його наукової колекції придбав університет.

Гут організував в університеті астрономічний кабінет, а згодом і тимчасову обсерваторію біля старого корпусу університету на вулиці Університетській. Деякі з привезених Гутом інструментів збереглися, і тепер виставлені в музеї астрономії Харківської обсерваторії[2].

Дерпт

[ред. | ред. код]

В 1811 році Гут переїхав з Харкова в Дерпт (теперішній Тарту), де під його керівництвом було завершене будівництво Дерптської обсерваторії.

З 1812 року став членом-кореспондентом Прусської академії наук.

Помер в Дерпті в 1818 році, 28 лютого старого стилю.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Шкуратов Ю. Г. 200 лет астрономии в Харьковском университете. — Харьков, 2008. — 632 с. — 500 прим.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоганн_Сигізмунд_Готфрід_Гут&oldid=42925147