Взяття Чернігова (1610): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 20: Рядок 20:
'''Взяття Чернігова''' в березні 1610 року стало наслідком самостійної виправи регіменту під проводом київського підкоморія [[Горностай Самійло Єронімович|Самійла Горностая]], який хитрістю оволодів містом і піддав його сплюндрованню.
'''Взяття Чернігова''' в березні 1610 року стало наслідком самостійної виправи регіменту під проводом київського підкоморія [[Горностай Самійло Єронімович|Самійла Горностая]], який хитрістю оволодів містом і піддав його сплюндрованню.


Єдиним джерелом звісток про цю подію є «Скарбница потребнаѧ и пожытечнаѧ» архімандрита [[Йоаникій Ґалятовський|Йоаникія Галятовського]], що посилався на свідчення старожилів. Згідно з ним люди Горностая потайки підійшли до Чернігова й отаборились коло села [[Пакуль]]. Позаяк в цей час сталась [[придуха]], дехто з «людей московських» пішов ловити рибу на р. [[Білоус (річка)|Білоусі]]. Скориставшись необачністю сторожі, вночі воїни проникли у город під виглядом рибалок із возами, де ховались інші воїни, і взяли [[Чернігівський Вал|дитинець]]. Це призвело до захоплення і спалення міста. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусідніх містах<ref>Сергєєв С. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/sl_2015_6_7 «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці)] // [[Сіверянський літопис]].&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 50-55</ref>.
Єдиним джерелом звісток про цю подію є «Скарбница потребнаѧ и пожытечнаѧ» архімандрита [[Йоаникій Ґалятовський|Йоаникія Галятовського]], що посилався на свідчення старожилів. Згідно з ним люди Горностая потайки підійшли до Чернігова й отаборились коло села [[Пакуль]]. Позаяк в цей час сталась [[придуха]], дехто з «людей московських» пішов ловити рибу на р. [[Білоус (річка)|Білоусі]]. Скориставшись необачністю сторожі, воїни проникли вночі у город під виглядом рибалок із возами наловленого, де ховались інші воїни, і взяли [[Чернігівський Вал|дитинець]]. Це призвело до захоплення й спалення міста. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусідніх містах<ref>Сергєєв С. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/sl_2015_6_7 «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці)] // [[Сіверянський літопис]].&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 50-55</ref>.


Погром міста був настільки всеосяжним, що хроністи порівнювали його з погромом часів [[Монгольська навала на Русь|Батиєвої навали]]. Нападники завдали значної шкоди фортеці, цивільним спорудам та монастирям. Була зруйнована і древня святиня&nbsp;— [[Єлецький монастир|Єлецький Успенський монастир]]<ref>''[[Галятовський Іоаникій|Галятовський І.]]'' Скарбница. Ключ Розуміння.&nbsp;— Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354</ref>. Впали склепіння і стіни, була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася в монастирі з [[XI століття]]. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони Єлецького монастиря, але це йому не вдалося.
Погром міста був настільки всеосяжним, що хроністи порівнювали його з погромом часів [[Монгольська навала на Русь|Батиєвої навали]]. Нападники завдали значної шкоди фортеці, цивільним спорудам та монастирям. Була зруйнована і древня святиня&nbsp;— [[Єлецький монастир|Єлецький Успенський монастир]]<ref>''[[Галятовський Іоаникій|Галятовський І.]]'' Скарбница. Ключ Розуміння.&nbsp;— Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354</ref>. Впали склепіння і стіни, була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася в монастирі з [[XI століття]]. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони Єлецького монастиря, але це йому не вдалося.

Версія за 19:58, 30 червня 2024

Взяття Чернігова
Польсько-московська війна (1609—1618)
Вигляд на чернігівський дитинець з Десни
Вигляд на чернігівський дитинець з Десни
Вигляд на чернігівський дитинець з Десни
Дата: 1610 року
Місце: Чернігів
Результат: перемога Речі Посполитої
Сторони
Річ Посполита Московське царство
Командувачі
Самійло Горностай

Взяття Чернігова в березні 1610 року стало наслідком самостійної виправи регіменту під проводом київського підкоморія Самійла Горностая, який хитрістю оволодів містом і піддав його сплюндрованню.

Єдиним джерелом звісток про цю подію є «Скарбница потребнаѧ и пожытечнаѧ» архімандрита Йоаникія Галятовського, що посилався на свідчення старожилів. Згідно з ним люди Горностая потайки підійшли до Чернігова й отаборились коло села Пакуль. Позаяк в цей час сталась придуха, дехто з «людей московських» пішов ловити рибу на р. Білоусі. Скориставшись необачністю сторожі, воїни проникли вночі у город під виглядом рибалок із возами наловленого, де ховались інші воїни, і взяли дитинець. Це призвело до захоплення й спалення міста. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусідніх містах[1].

Погром міста був настільки всеосяжним, що хроністи порівнювали його з погромом часів Батиєвої навали. Нападники завдали значної шкоди фортеці, цивільним спорудам та монастирям. Була зруйнована і древня святиня — Єлецький Успенський монастир[2]. Впали склепіння і стіни, була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася в монастирі з XI століття. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони Єлецького монастиря, але це йому не вдалося.

Після спалення Чернігів пустував 12 років і знову почав заселятися з 1623 року. Оскільки вся Сіверська земля за Деулінським перемир'ям 1618 року відійшла до Речі Посполитої, нове заселення міста йшло з півдня, з підвладних Польщі українських земель[3]. Стародавні Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори були віддані єзуїтам та домініканцям, які перетворили їх на костели.

В результаті визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році Чернігів увійшов до складу Гетьманщини.

Примітки

  1. Сергєєв С. «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці) // Сіверянський літопис. — 2015. — № 6. — С. 50-55
  2. Галятовський І. Скарбница. Ключ Розуміння. — Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354
  3. Шинаков Е. А. От Чернигова до Смоленска. Военная история юго-западного русского порубежья с древнейших времен до XVII в. Центрполиграф, 2018

Література

  • Очерки по истории города Чернигова (907—1907 гг.). Чернигов, 1908. С. 16-17.
  • Кондратьєв І. В. Чернігів: історія міста в історіях людей.  — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2017. — 114 с