Взяття Чернігова (1610): відмінності між версіями

Дата:	1610 року
Місце:	Чернігів
Результат:	перемога Речі Посполитої

Взяття Чернігова
	Польсько-московська війна (1609—1618)
	Вигляд на чернігівський дитинець з ДесниВигляд на чернігівський дитинець з Десни
Дата:	1610 року
Місце:	Чернігів
Результат:	перемога Речі Посполитої
Сторони
Річ Посполита	Московське царство
Командувачі
Самійло Горностай

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 19:58, 30 червня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Облоги Чернігова.

Взяття Чернігова в березні 1610 року стало наслідком самостійної виправи регіменту під проводом київського підкоморія Самійла Горностая, який хитрістю оволодів містом і піддав його сплюндрованню.

Єдиним джерелом звісток про цю подію є «Скарбница потребнаѧ и пожытечнаѧ» архімандрита Йоаникія Галятовського, що посилався на свідчення старожилів. Згідно з ним люди Горностая потайки підійшли до Чернігова й отаборились коло села Пакуль. Позаяк в цей час сталась придуха, дехто з «людей московських» пішов ловити рибу на р. Білоусі. Скориставшись необачністю сторожі, воїни проникли вночі у город під виглядом рибалок із возами наловленого, де ховались інші воїни, і взяли дитинець. Це призвело до захоплення й спалення міста. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусідніх містах^[1].

Погром міста був настільки всеосяжним, що хроністи порівнювали його з погромом часів Батиєвої навали. Нападники завдали значної шкоди фортеці, цивільним спорудам та монастирям. Була зруйнована і древня святиня — Єлецький Успенський монастир^[2]. Впали склепіння і стіни, була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася в монастирі з XI століття. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони Єлецького монастиря, але це йому не вдалося.

Після спалення Чернігів пустував 12 років і знову почав заселятися з 1623 року. Оскільки вся Сіверська земля за Деулінським перемир'ям 1618 року відійшла до Речі Посполитої, нове заселення міста йшло з півдня, з підвладних Польщі українських земель^[3]. Стародавні Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори були віддані єзуїтам та домініканцям, які перетворили їх на костели.

В результаті визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році Чернігів увійшов до складу Гетьманщини.

Примітки

↑ Сергєєв С. «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці) // Сіверянський літопис. — 2015. — № 6. — С. 50-55
↑ Галятовський І. Скарбница. Ключ Розуміння. — Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354
↑ Шинаков Е. А. От Чернигова до Смоленска. Военная история юго-западного русского порубежья с древнейших времен до XVII в. Центрполиграф, 2018

Література

Очерки по истории города Чернигова (907—1907 гг.). Чернигов, 1908. С. 16-17.
Кондратьєв І. В. Чернігів: історія міста в історіях людей. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2017. — 114 с

[1] Сергєєв С. «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці) // Сіверянський літопис. — 2015. — № 6. — С. 50-55

[2] Галятовський І. Скарбница. Ключ Розуміння. — Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354

[3] Шинаков Е. А. От Чернигова до Смоленска. Военная история юго-западного русского порубежья с древнейших времен до XVII в. Центрполиграф, 2018

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 '''Взяття Чернігова''' в березні 1610 року стало наслідком самостійної виправи регіменту під проводом київського підкоморія [[Горностай Самійло Єронімович|Самійла Горностая]], який хитрістю оволодів містом і піддав його сплюндрованню.
-Єдиним джерелом звісток про цю подію є «Скарбница потребнаѧ и пожытечнаѧ» архімандрита [[Йоаникій Ґалятовський|Йоаникія Галятовського]], що посилався на свідчення старожилів. Згідно з ним люди Горностая потайки підійшли до Чернігова й отаборились коло села [[Пакуль]]. Позаяк в цей час сталась [[придуха]], дехто з «людей московських» пішов ловити рибу на р. [[Білоус (річка)|Білоусі]]. Скориставшись необачністю сторожі, вночі воїни проникли у город під виглядом рибалок із возами, де ховались інші воїни, і взяли [[Чернігівський Вал|дитинець]]. Це призвело до захоплення і спалення міста. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусідніх містах<ref>Сергєєв С. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/sl_2015_6_7 «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці)] // [[Сіверянський літопис]].&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 50-55</ref>.
+Єдиним джерелом звісток про цю подію є «Скарбница потребнаѧ и пожытечнаѧ» архімандрита [[Йоаникій Ґалятовський|Йоаникія Галятовського]], що посилався на свідчення старожилів. Згідно з ним люди Горностая потайки підійшли до Чернігова й отаборились коло села [[Пакуль]]. Позаяк в цей час сталась [[придуха]], дехто з «людей московських» пішов ловити рибу на р. [[Білоус (річка)|Білоусі]]. Скориставшись необачністю сторожі, воїни проникли вночі у город під виглядом рибалок із возами наловленого, де ховались інші воїни, і взяли [[Чернігівський Вал|дитинець]]. Це призвело до захоплення й спалення міста. Вціліле місцеве населення розбіглося по сусідніх містах<ref>Сергєєв С. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/sl_2015_6_7 «Фортеця шести держав» (історія Чернігівської фортеці)] // [[Сіверянський літопис]].&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 50-55</ref>.
 Погром міста був настільки всеосяжним, що хроністи порівнювали його з погромом часів [[Монгольська навала на Русь|Батиєвої навали]]. Нападники завдали значної шкоди фортеці, цивільним спорудам та монастирям. Була зруйнована і древня святиня&nbsp;— [[Єлецький монастир|Єлецький Успенський монастир]]<ref>''[[Галятовський Іоаникій|Галятовський І.]]'' Скарбница. Ключ Розуміння.&nbsp;— Київ. «Наукова думка». 1985. с. 353—354</ref>. Впали склепіння і стіни, була безповоротно втрачена Єлецького-Чернігівська ікона Богородиці, що зберігалася в монастирі з [[XI століття]]. Горностай намагався вивезти навіть важкі дзвони Єлецького монастиря, але це йому не вдалося.

п о р Російсько-українські битви
Київське князівство	Розорення Києва (1169) • Битва під Вишгородом (1173)
Велике Князівство Литовсько-Руське	Походи Ольгерда на Москву (1368—1372) • Тросненська битва (1368) • Стояння на Угрі (1408) • Битва на Суходреві (1445) • Прикордонна війна (1487—1494) • Війна 1500—1503 років (Битва на Ведраши (1500) • Битва під Мстиславлем (1501) • Битва на озері Смоліно (1502) • Облога Смоленська (1502)) • Війна 1507—1508 років • Десятирічна війна (1512—1522) (Облога Смоленська (1514) • Битва під Оршею (1514) • Облога Опочки (1517) • Облога Полоцька (1518)) • Стародубська війна (1534—1537) (Облога Чернігова (1534) • Облога Гомеля (1535) • Облога Стародуба (1535)) • Лівонська війна (Бій під Невелем (1562) • Облога Полоцька (1563) • Облога Озерища (1564) • Битва при Чашниках (1567) • Облога Чернігова (1579) • Рейд Радзивілла (1581))
Річ Посполита	Польсько-московська війна (1609—1618) (Облога Смоленська (1609—1611) • Оборона Чернігова (1611) • Штурм Єльця (1618) • Бій під Коломною (1618) • Битва при Донському монастирі (1618) • Облога Москви (1618)) • Смоленська війна (1632—1634) (Битва під Щелканово (1634))
Гетьманщина	Бій під Мглином (1658) • Розорення Чорнух (1658) • Бій під Васильковом (1658) • Знищення загону Івана Іскри (1659) • Срібнянська трагедія (1659) • Облога Старого Бихова (1659) • Битва під Ніжином (1659) • Облога Глухова (1659) • Битва під Говтвою (1659) • Конотопська битва (1659) • Жовнинська битва (1662) • Битва під Каневом (1662) • Битва під Бужином (1662) • Облога Чернігова (1668) • Облога Котельви (1668) • Оборона Почепа (1668) • Битва під Хухрою (1668) • Битва під Гайвороном (1668) • Батуринська трагедія (1708) • Веприцька оборона (1708) • Каральна експедиція російських військ в Україну (1709) • Знищення Запорозької Січі (1709) • Полтавська битва (1709) • Похід Пилипа Орлика на Правобережжя (1711) • Коліївщина (1768—1769) • Ліквідація Запорозької Січі (1775) •
Річ Посполита Трьох Народів	Листопадове повстання • Битва під Боремлем • Січневе повстання • Бій під Мирополем
Королівство Галичини та Володимирії	Бої за гору Маківка • Бої за гору Лисоня
УНР	Падіння Харкова (1917) • Бій за станцію Лозова • Повстання Чугуївської юнацької школи • Другий бій за станцію Лозова • Бої за Олександрівськ • Бої за Катеринослав • Бої за Одесу • Бій за Єлисаветград (1918) • Окупація Полтави • Бій за станцію Бахмач • Бій за станцію Хутір-Михайлівський • Бій під Крутами • Літківський бій • Штурм Києва • Бій за Бердичів (1918) • Бій за Кам'янець-Подільський (1918) • Ірпінський бій (1918) • Кримська операція (1918) • Бої за Донбас (1918) • Бій за Горлівку (1918) • Оборона Чернігова (1919) • Бій за Бердичів (1919) • Бій на річці Трубіж • Бій у Запорозькому городку • Бій за Кам'янець-Подільський • Бої за Вапнярку • Бій за Вознесенськ • Битва за Чорнобиль • Визволення Києва • Бій біля Борисполя (1920) • Бій під Сидоровом • Бій під Малими Міньками • Львівська операція • Варшавська битва • Оборона Замостя • Бої за Проскурів
Махно	Бої за Маріуполь • Битва під Перегонівкою • Бій під Новопавлівкою • Бій під Дорогинкою • Перший рейд Революційної повстанської армії України
УПА	Кулебський бій (1941) • Бій під Гурбами (1944) • Бій під Уневом (1944) • Бій під Стриганами (1944) • Битва під Лещавою-Горішньою (1944) • Бій під Стороною (1944) • Бій біля Мриглод та Грушки (1945) • Бій під Жовквою (1945) • Бій під Радеховом (1945) • Останній бій УПА на Житомирщині (1955)
Україна	Бій на Римарській • Захоплення Донецька сепаратистами • Облога Слов'янська • Битва за Краматорськ • Протистояння у Маріуполі • Бій під Волновахою • Бої за Рубіжне, Сєвєродонецьк і Лисичанськ • Бої за Донецький аеропорт • Збиття Іл-76 у Луганську • Атака біля Зеленопілля • Бої за Піски • Російські обстріли України • Бої за Мар'їнку • Сектор «А» • Сектор «Б» • Сектор «С» • Сектор «Д» • Сектор «М» • Бої на кордоні • Бої за Савур-Могилу • Бої за Авдіївку • Бої за Іловайськ • Бої за Новоазовськ • Оборона Маріуполя • Бої за Широкине • Бої за Щастя • Бої за Бахмутку • Бої за Дебальцеве
Див. також Шаблон:Російсько-українські війни

Взяття Чернігова (1610): відмінності між версіями

Версія за 19:58, 30 червня 2024

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук