Тропічні соснові ліси Суматри: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
категоризація
 
(Не показано 3 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 14: Рядок 14:
|mammal_species =
|mammal_species =
|border =
|border =
|borders = {{нп|Гірські дощові ліси Суматри||en|Sumatran montane rain forests}}<br/>[[Рівнинні дощові ліси Суматри]]
|borders = [[Гірські дощові ліси Суматри]]<br/>[[Рівнинні дощові ліси Суматри]]
|area = 2748
|area = 2748
|countries = [[Індонезія]]
|countries = [[Індонезія]]
Рядок 36: Рядок 36:
[[Файл:Gayo Lues Forest.jpg|міні|праворуч|300пкс|Сосновий ліс в окрузі [[Гайо-Луес (регентство)|Гайо-Луес]] ([[Ачех (провінція)|Ачех]])]]
[[Файл:Gayo Lues Forest.jpg|міні|праворуч|300пкс|Сосновий ліс в окрузі [[Гайо-Луес (регентство)|Гайо-Луес]] ([[Ачех (провінція)|Ачех]])]]
== Географія ==
== Географія ==
Екорегіон тропічних соснових лісів Суматри охоплює п'ять ізольованих ділянок, розташованих на східних схилах гір [[Барісан (гори)|Барісан]], що простягаються уздовж західної сторони острова [[Суматра]], зокрема в масиві {{нп|Лейзер (хребет)|Лейзер|en|Leuser Range}}. Дві ділянки розташовані поблизу озера [[Тоба (озеро)|Тоба]] — найбільшого озера [[Індонезія|Індонезії]] та найбільшого вулканічного озера світу. Озеро Тоба утворилося в кальдері [[супервулкан]]а, [[Теорія катастрофи вулкана Тоба|катастрофічне виверження]] якого відбулося приблизно 74 000 років тому. Більша частина гір Барісан розташована в межах екорегіону {{нп|Гірські дощові ліси Суматри|гірських дощових лісів Суматри|en|Sumatran montane rain forests}}, які на низьких висотах переходять у {{нп|рівнинні дощові ліси Суматри||en|Sumatran lowland rain forests}}.
Екорегіон тропічних соснових лісів Суматри охоплює п'ять ізольованих ділянок, розташованих на східних схилах гір [[Барісан (гори)|Барісан]], що простягаються уздовж західної сторони острова [[Суматра]], зокрема в масиві {{нп|Лейзер (хребет)|Лейзер|en|Leuser Range}}. Дві ділянки розташовані поблизу озера [[Тоба (озеро)|Тоба]] — найбільшого озера [[Індонезія|Індонезії]] та найбільшого вулканічного озера світу. Озеро Тоба утворилося в кальдері [[супервулкан]]а, [[Теорія катастрофи вулкана Тоба|катастрофічне виверження]] якого відбулося приблизно 74 000 років тому. Більша частина гір Барісан розташована в межах екорегіону [[Гірські дощові ліси Суматри|гірських дощових лісів Суматри]], які на низьких висотах переходять у [[рівнинні дощові ліси Суматри]].


== Клімат ==
== Клімат ==
Рядок 59: Рядок 59:


[[Категорія:Екорегіони Індонезії]]
[[Категорія:Екорегіони Індонезії]]
[[Категорія:Гірські ліси]]

Поточна версія на 20:30, 30 червня 2024

Тропічні соснові ліси Суматри
Сосновий ліс поблизу озера Тоба
Екозона Індомалайя
Біом Тропічні та субтропічні хвойні ліси
Статус збереження вразливий
Назва WWF IM0304
Межі Гірські дощові ліси Суматри
Рівнинні дощові ліси Суматри
Площа, км² 2748
Країни Індонезія
Охороняється 1090 км² (40 %)[1]
Розташування екорегіону (фіолетовим)

Тропічні соснові ліси Суматри (ідентифікатор WWF: IM0304) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних хвойних лісів, розташований на Суматрі[2].

Сосновий ліс в окрузі Гайо-Луес (Ачех)

Географія

[ред. | ред. код]

Екорегіон тропічних соснових лісів Суматри охоплює п'ять ізольованих ділянок, розташованих на східних схилах гір Барісан, що простягаються уздовж західної сторони острова Суматра, зокрема в масиві Лейзер[en]. Дві ділянки розташовані поблизу озера Тоба — найбільшого озера Індонезії та найбільшого вулканічного озера світу. Озеро Тоба утворилося в кальдері супервулкана, катастрофічне виверження якого відбулося приблизно 74 000 років тому. Більша частина гір Барісан розташована в межах екорегіону гірських дощових лісів Суматри, які на низьких висотах переходять у рівнинні дощові ліси Суматри.

Клімат

[ред. | ред. код]

В горах Барісан переважає вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена), а на їх найвищих вершинах — помірний морський клімат (Cfb за класифікацією Кеппена). Східні схили цих гір лежать у дощовій тіні, і середньорічна кількість опадів тут становить приблизно 2500 мм. Сухий сезон, коли середньорічна кількість опадів становить менше 100 мм, на Суматрі триває менше 3 місяців.

Флора і фауна

[ред. | ред. код]

Рослинний покрив екорегіону представлений сосновими лісами, у яких переважають суматранські сосни (Pinus merkusii). Ці ліси ростуть на великих висотах, особливо там, де часто трапляються лісові пожежі та зсуви. Суматранські сосни (Pinus merkusii) часто зустрічаються на порушених ділянках, на місцях нещодавніх зсувів та пожеж, однак в місцевостях, що входять до цього екорегіону, вони змогли витіснити широколистяні дерева і утворити суцільні насадження. Розширенню площі соснових лісів також сприяла людська діяльність, зокрема регулярне розпалювання пожеж.

Загалом флора і фауна екорегіону є набагато біднішою за флору і фауну навколишніх рівнинних і гірських дощових лісів. Товстий шар хвої, що накопичується у лісовій підстилці, затримує розвиток підліску, у якому переважають декілька видів чагарників, таких як жимолость (Lonicera spp.) та барбарис (Berberis spp.). Рідкісний підлісок також позбавляє багатьох дрібних та травоїдних ссавців середовища проживання. Серед ссавців в екорегіоні переважають дрібні гірські види-генералісти[en], такі як суматранська харза (Martes flavigula henrici), та землерийки, зокрема суматранські довгохвості білозубки[en] (Crocidura paradoxura). Ендемічні ссавці в екорегіоні відсутні.

Орнітофауна екорегіону включає лише 3-4 % видів, поширених у навколишніх дощових лісах. Більшість з цих птахів зазвичай зустрічаються на порушених ділянках та у вторинних лісах. Майже ендемічними представниками екорегіону є бронзові віялохвости[en] (Polyplectron chalcurum), вогнисті личинкоїди (Pericrocotus miniatus), синьолобі зеленчики (Chloropsis venusta) , суматранські аренги (Myophonus melanurus), суматранські нільтави (Niltava sumatrana), суматранські підпаленики (Myiomela sumatrana), смугасті бюльбюлі (Ixos leucogrammicus), золотогузі бюльбюлі (Alcurus tympanistrigus), суматранські оливники (Ixos sumatranus), темноголові окулярники (Zosterops atricapilla), сіроголові чагарниці (Garrulax palliatus) та суматранські ратини (Gypsophila rufipectus).

Збереження

[ред. | ред. код]

Оцінка 2017 року показала, що 1090 км², або 40 % екорегіону, є заповідними територіями[1]. Природоохоронні території включають Національний парк Керінчі-Себлат[en] та Заповідник Лінгга-Ісак[en].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]