Юрченкове (Чкаловська селищна громада): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Olijnik (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показані 25 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Юрченкове}}
{{Otheruses|Юрченкове}}
{{Село
{{Село
| назва = Юрченкове
| назва = Юрченкове
| область = [[Харківська область]]
| область = [[Харківська область]]
| район = [[Чугуївський район]]
| район = [[Чугуївський район]]
| рада = [[Юрченківська сільська рада (Чугуївський район)|Юрченківська сільська рада]]
| громада = [[Чкаловська селищна громада]]
| рада = [[Юрченківська сільська рада (Чугуївський район)|Юрченківська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 6325488501
| код КОАТУУ = 6325488501
| розташування =
| розташування =
| mapx =
| mapx =
| mapy =
| mapy =
| засновано = 1645
| засновано = 1645
| населення = 485
| населення = 485
| територія =
| територія =
| ref-територія =
| ref-територія =
| площа = 3,19
| площа = 3,19
| ref-площа =
| ref-площа =
| щільність = 152,04
| щільність = 152,04
| поштовий індекс = 63532
| поштовий індекс = 63532
| телефонний код = 5746
| телефонний код = 5746
| координати = {{coord|49|49|38|N|37|5|6|E|scale:100000_region:UA|display=inline,title}}
| координати = {{coord|49|49|38|N|37|5|6|E|scale:100000_region:UA|display=inline,title}}
| lat_deg = 49 || lat_min = 49 || lat_sec = 38
| lat_deg = 49|
| lon_deg = 37 || lon_min = 5 || lon_sec = 6
| lat_min = 49|
| висота = 114
| lat_sec = 38
| ref-висота =
| lon_deg = 37|
| водойма =
| lon_min = 5|
| lon_sec = 6
| адреса = 63532, Харківська обл., Чугуївський р-н, с.Юрченкове, вул.Шкільна,1, тел. 77-1-21
| висота = 114
| голова = Петля Микола Васильович
| ref-висота =
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=09.01.2009&rf7571=34189 Юрченкове]
| прапор =
| водойма =
| адреса = 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Чкаловське, вул. Свободи, буд. 1
| герб =
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=09.01.2009&rf7571=34189 Юрченкове]
| відстань о =
| ref-відстань о =
| прапор =
| відстань р =
| герб =
| ref-відстань р =
| відстань о =
| станція =
| ref-відстань о =
| відстань ст =
| відстань р =
| ref-відстань р =
}}
| станція =
| відстань ст =
}}
'''Юрченко́ве''' — [[село]] в Україні, входить до складу Чкаловської селищної об’єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області (селищний голова – Соловйов Віктор Дмитрович, староста села Юрченкове – Петля Микола Васильович). Населення становить 320 осіб.
'''Юрче́нкове''' — [[село]] в Україні, у [[Чкаловська селищна громада|Чкаловській селищній громаді]] [[Чугуївський район|Чугуївського району]] [[Харківська область|Харківської області]] (селищний голова – Соловйов Віктор Дмитрович, староста села Юрченкове – Петля Микола Васильович). Населення становить 320 осіб.


== Географія ==
== Географічне розташування ==
Село ''Юрченкове'' знаходиться на березі пересихаючої річки [[Середній Бурлук (річка)|Середній Бурлук]] та її притоки [[Сухома (річка)|Сухоми]], вище за течією на відстані 4 км розташоване село [[Великі Хутори]], нижче за течією на відстані 5 км розташоване село [[Приморське (Печенізький район)]]. Вище за течією річки [[Сухома (річка)|Сухома]] на відстані 5 км розташоване село [[Журавка (Шевченківський район)]].
Село ''Юрченкове'' знаходиться на березі пересихаючої річки [[Середній Бурлук (річка)|Середній Бурлук]] та її притоки [[Сухома (річка)|Сухоми]], вище за течією на відстані 4 км розташоване село [[Великі Хутори]], нижче за течією на відстані 5 км розташоване село [[Приморське (Чугуївський район)|Приморське]]. Вище за течією річки [[Сухома (річка)|Сухома]] на відстані 5 км розташоване село [[Журавка (Куп'янський район)|Журавка]].


Найближчим значним економічним центром є місто Харків, до якого 75 км. Відстань до сел. Чкаловське – 32 км, до районного центру (м. Чугуїв) – 43км.                                                                                  
Найближчим значним економічним центром є місто Харків, до якого 75 км. Відстань до сел. Чкаловське – 32 км, до районного центру (м. Чугуїв) – 43км.                                                                                  
Рядок 47: Рядок 51:


== Історія ==
== Історія ==
[[1645]] — дата заснування.

*[[1645]] — дата заснування.


За іншими джерелами село Юрченкове засноване в [[1648]] році.<ref>{{Cite book|url=http://resource.history.org.ua/|title=Історія міст і сіл Української РСР ... Головна редакційна колегія: Тронько П. Т., голова Головної редколегії [and others], etc.|last=|first=|year=1967|publisher=Голов. ред. УРЕ АН УРСР|location=Київ|pages=|language=українська|isbn=|oclc=504597254}}</ref>
За іншими джерелами село Юрченкове засноване в [[1648]] році.<ref>{{Cite book|url=http://resource.history.org.ua/|title=Історія міст і сіл Української РСР ... Головна редакційна колегія: Тронько П. Т., голова Головної редколегії [and others], etc.|last=|first=|year=1967|publisher=Голов. ред. УРЕ АН УРСР|location=Київ|pages=|language=українська|isbn=|oclc=504597254}}</ref>


Юрченкове було засноване селянами втікачами на «слободи» в першій половині 17 століття. Перші письмові згадки (історичні документи) сягають 1648 року.  За давніми переказами, поселення заснував козак на ймення Юрко. Нащадки його прозивали себе Юрченками.<ref name=":0">{{Cite book|title=Мій край Чугуївщина|last=|first=|year=2013|editor-last=редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов|publisher=Золоті сторінки|location=Харків|pages=283|language=українська|isbn=}}</ref>
Юрченкове було засноване селянами&nbsp;— втікачами на «слободи» в першій половині 17 століття. Перші письмові згадки (історичні документи) сягають 1648 року.&nbsp; За давніми переказами, поселення заснував козак на ймення Юрко. Нащадки його прозивали себе Юрченками.<ref name=":0">{{Cite book|title=Мій край Чугуївщина|last=|first=|year=2013|editor-last=редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов|publisher=Золоті сторінки|location=Харків|pages=283|language=українська|isbn=}}</ref>


=== ХІХ — початок ХХ століття ===
=== ХІХ&nbsp;— початок ХХ століття ===
Наприкінці ХІХ ст. у селі була дерев’яна церква з дерев’яною дзвіницею. На початку ХХ століття громада вирішала будувати нову цегляну. Меценатом в будівництві церкви був дворянин [[Колокольцов Василь Григорович|Василь Григорович Колокольцов]].<ref>{{Cite book|title=Мій рідний край Чугуївщина|last=|first=|year=2013|editor-last=редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов|publisher=Золоті сторінки|location=Харків|pages=284|language=українською|isbn=978-966-400-269-8}}</ref>
Наприкінці ХІХ ст. у селі була дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею. На початку ХХ століття громада вирішала будувати нову цегляну. Меценатом в будівництві церкви був дворянин [[Колокольцов Василь Григорович|Василь Григорович Колокольцов]].<ref>{{Cite book|title=Мій рідний край Чугуївщина|last=|first=|year=2013|editor-last=редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов|publisher=Золоті сторінки|location=Харків|pages=284|language=українською|isbn=978-966-400-269-8}}</ref>


У 1910 році за часів [[Столипінська реформа|столипінської реформи]] окремі заможні селяни одержали  наділи родючих  земель поблизу села.  Жителі Юрченкового були  не кріпаками, а  державними селянами.<ref name=":0" />
У 1910 році за часів [[Столипінська реформа|столипінської реформи]] окремі заможні селяни одержали  наділи родючих  земель поблизу села.  Жителі Юрченкового були  не кріпаками, а  державними селянами.<ref name=":0" />


У 1906-1907 роках у селі був побудований цегельний завод. В 30-х роках ХХ століття за часи [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932-1933 років]] та [[Колективізація в УРСР|колективізації]] с.Юрченкове зазнало значних людських втрат.<ref name=":1">{{Cite book|title=Мій рідний край Чугуївщина|last=|first=|year=|editor-last=редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов|publisher=|location=|page=285|language=|isbn=}}</ref>
У 1906—1907 роках у селі був побудований цегельний завод. В 30-х роках ХХ століття за часи [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] та [[Колективізація в УРСР|колективізації]] с. Юрченкове зазнало значних людських втрат.<ref name=":1">{{Cite book|title=Мій рідний край Чугуївщина|last=|first=|year=|editor-last=редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов|publisher=|location=|page=285|language=|isbn=}}</ref>


Герой Радянського Союзу, уродженець с.Юрченкове, Белокінь К.Ф. так описував ці роки: "Не піддається здоровому глузду, що на найродючіших у світі українських землях мільйони людей, в основному селяни, руками яких і вирощувався хліб та інші продукти харчування, померли голодною смертю. Світова історія такого не знає".<ref>{{Cite news|url=|title=Немає чорнішої сторінки нашої історії|last=Білокінь К.|first=|date=18.03.2003|language=українська|work=Слобідський край|accessdate=|page=3}}</ref>
Герой Радянського Союзу, уродженець с. Юрченкове, Белокінь К. Ф. так описував ці роки: «Не піддається здоровому глузду, що на найродючіших у світі українських землях мільйони людей, в основному селяни, руками яких і вирощувався хліб та інші продукти харчування, померли голодною смертю. Світова історія такого не знає».<ref>{{Cite news|url=|title=Немає чорнішої сторінки нашої історії|last=Білокінь К.|first=|date=18.03.2003|language=українська|work=Слобідський край|accessdate=|page=3}}</ref>


=== Період Другої світової війни ===
=== Період Другої світової війни ===
З осені 1941 року до червня 1942 року через Юрченкове  проходила перша лінія оборони [[Червона армія|Червоної армі]]<nowiki/>ї вдовж річки [[Сіверський Донець]].
З осені 1941 року до червня 1942 року через Юрченкове  проходила перша лінія оборони [[Червона армія|Червоної армії]] вдовж річки [[Сіверський Донець]].


В період Другої світової війни село Юрченкове було окуповане фашистами з 10 червня 1942 року до 4 лютого 1943 року. 3 лютого 1943 року село звільняла від фашистів 25-та гвардійська дивізія під командуванням Героя Радянського Союзу Кіндрата Васильовича Білютіна.<ref name=":1" />
В період Другої світової війни село Юрченкове було окуповане фашистами з 10 червня 1942 року до 4 лютого 1943 року. 3 лютого 1943 року село звільняла від фашистів 25-та гвардійська дивізія під командуванням Героя Радянського Союзу Кіндрата Васильовича Білютіна.<ref name=":1" />


За іншими джерелами 4 лютого 1943 року звільнила село 184-а стрілецька дивізія під командуванням П. Я. Галузи (дивізія входила до складу Воронезького фронту, командуючий  -  генерал-полковник [[Голиков Пилип Іванович|П. І. Голиков]])<ref>{{Cite news|url=|title=Освобождение населенных пунктов Чугуевского района|last=|first=|date=9 августа 2003|language=російскою|work=Красная звезда|accessdate=|номер=№ 64 (10009)|page=7}}</ref><ref>{{Cite book|title=В боях за Харьковщину. Воспоминания участников Великой Отечественной войны / Редакционная коллегия: И.С. Ганже, С.З. Голиков. Предисловие С.З. Голикова.|last=|first=|year=1968|publisher=Прапор|edition=2-е изд., исправ. и доп.|location=Харьков|page=191|pages=|language=русский|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Герои-освободители Харьковщины|last=Исаев С. И., Левченко В. Н.|first=|year=1988|publisher=Прапор|location=Харьков|pages=16-17|language=русский|isbn=5-7766-0005-7}}</ref>.
За іншими джерелами 4 лютого 1943 року звільнила село 184-а стрілецька дивізія під командуванням П.&nbsp;Я.&nbsp;Галузи (дивізія входила до складу Воронезького фронту, командуючий  -  генерал-полковник [[Голиков Пилип Іванович|П.&nbsp;І.&nbsp;Голиков]])<ref>{{Cite news|url=|title=Освобождение населенных пунктов Чугуевского района|last=|first=|date=9 августа 2003|language=російською|work=Красная звезда|accessdate=|номер=№ 64 (10009)|page=7}}</ref><ref>{{Cite book|title=В боях за Харьковщину. Воспоминания участников Великой Отечественной войны / Редакционная коллегия: И.С. Ганже, С.З. Голиков. Предисловие С.З. Голикова.|last=|first=|year=1968|publisher=Прапор|edition=2-е изд., исправ. и доп.|location=Харьков|page=191|pages=|language=русский|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Герои-освободители Харьковщины|last=Исаев С. И., Левченко В. Н.|first=|year=1988|publisher=Прапор|location=Харьков|pages=16-17|language=русский|isbn=5-7766-0005-7}}</ref>.


З кінця лютого - початку березня 1943 року в Юрченковому для дислокації військ стояв  78-ий стрілецький полк 25-ї гвардійської дивізії, яким командував гвардії-полковник К.  В.  Білютін.<ref>{{Cite news|url=|title=Нетлінна пам'ять|last=Олійник І.|first=|date=2 лютого 2013|language=|work=Краснаяи звезда|accessdate=|page=4|номер=№ 6 (10781)}}</ref><ref>{{Cite book|title=Герои подвигов на Харьковщине|last=В.В. Калинин, Д.Г. Макаренко|first=|year=1970|publisher=Прапор|location=Харьков|pages=161-162|language=|isbn=}}</ref>
З кінця лютого&nbsp;— початку березня 1943 року в Юрченковому для дислокації військ стояв  78-ий стрілецький полк 25-ї гвардійської дивізії, яким командував гвардії-полковник К.  В.  Білютін.<ref>{{Cite news|url=|title=Нетлінна пам'ять|last=Олійник І.|first=|date=2 лютого 2013|language=|work=Краснаяи звезда|accessdate=|page=4|номер=№ 6 (10781)}}</ref><ref>{{Cite book|title=Герои подвигов на Харьковщине|last=В.В. Калинин, Д.Г. Макаренко|first=|year=1970|publisher=Прапор|location=Харьков|pages=161-162|language=|isbn=}}</ref>


В березні 1943 року в селі був розташований штаб 3-й танкової армії під командуванням генерала-лейтенанта [[Рибалко Павло Семенович|П. Рибалка]] 5-го танкового корпусу під командуванням генерала-майора [[Кравченко Андрій Григорович|А. Кравченка]].
В березні 1943 року в селі був розташований штаб 3-й танкової армії під командуванням генерала-лейтенанта [[Рибалко Павло Семенович|П. Рибалка]] 5-го танкового корпусу під командуванням генерала-майора [[Кравченко Андрій Григорович|А. Кравченка]].


За час німецької окупації фашисти зруйнували село.<ref name=":1" />
За час німецької окупації фашисти зруйнували село.<ref name=":1" />


Після війни велику допомогу колгоспникам у будівництві і реконструкції старих будівель надали шефи завод «Станкострой» (м. [[Харків|Харків).]]<ref>{{Cite book|title=Мій рідний край Чугуївщина|last=редколегія: В.В. Лобойченко, І.А. Сторожев, В.В. Коростельов|first=|year=2013|publisher=Золоті сторінки|location=Харків|pages=287|language=українською|isbn=978-966-400-269-8}}</ref>
Після війни велику допомогу колгоспникам у будівництві і реконструкції старих будівель надали шефи&nbsp;— завод «Станкострой» (м. [[Харків|Харків).]]<ref>{{Cite book|title=Мій рідний край Чугуївщина|last=редколегія: В.В. Лобойченко, І.А. Сторожев, В.В. Коростельов|first=|year=2013|publisher=Золоті сторінки|location=Харків|pages=287|language=українською|isbn=978-966-400-269-8}}</ref>


В період Другої світової війни за героїчні подвиги двом жителям села Юрченкове присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу: Кузьмі Филимоновичу Білоконю та Василю Харитоновичу Корнейко<ref>{{Cite book|title=Подвиги во имя Отчизны: Документальные очерки о Героях Советского Союза-уроженцах Харькова и Харьк.обл. / А.К.Апальков, Ф.В. Атакин, К.П. Багрянова и др.; Сост. В.Т. Милюха; Предил. В.П. Мысниченко|last=|first=|year=1985|publisher=Прапор|edition=друге, переработано и дополнено|location=Харьков|pages=346-347|language=|isbn=}}</ref>. На їх честь встановлено меморіальну дошку на будівлі школи.<ref>{{Cite news|url=|title=Поклонимся всем павшим и живым|last=Олейник И.|first=|date=24 апреля 2010|language=|work=Красная звезда|accessdate=|номер=№ 17 (10636)|page=9}}</ref>
В період Другої світової війни за героїчні подвиги двом жителям села Юрченкове присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу: Кузьмі Филимоновичу Білоконю та Василю Харитоновичу Корнейко<ref>{{Cite book|title=Подвиги во имя Отчизны: Документальные очерки о Героях Советского Союза-уроженцах Харькова и Харьк.обл. / А.К.Апальков, Ф.В. Атакин, К.П. Багрянова и др.; Сост. В.Т. Милюха; Предил. В.П. Мысниченко|last=|first=|year=1985|publisher=Прапор|edition=друге, переработано и дополнено|location=Харьков|pages=346-347|language=|isbn=}}</ref>. На їх честь встановлено меморіальну дошку на будівлі школи.<ref>{{Cite news|url=|title=Поклонимся всем павшим и живым|last=Олейник И.|first=|date=24 апреля 2010|language=|work=Красная звезда|accessdate=|номер=№ 17 (10636)|page=9}}</ref>

=== Незалежна Україна ===
12 червня [[2020]] року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської селищної громади<ref>{{Cite web|title=Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/725-2020-р|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2022-11-04|language=uk}}</ref>.

19 липня [[2020]] року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації [[Чугуївський район (1923—2020)|Чугуївського району]], село увійшло до складу новоствореного [[Чугуївський район|Чугуївського району]] Харківської області.<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>


== Економіка ==
== Економіка ==
Рядок 89: Рядок 97:
* Фельдшерсько-акушерський пункт.
* Фельдшерсько-акушерський пункт.


== Персоналії ==
== Відомі люди ==
* [[Білокінь Кузьма Филимонович]] (24.10.1915&nbsp;— 13.04.2005)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, льотчик штурмової авіації, за весь час війни мав 170 бойових вилетів, учасник [[Парад Перемоги|Параду Перемоги]] в Москві 24 червня 1945 року, з 1957 року&nbsp;— полковник у відставці. За особисту мужність та героїзм в ході війни нагороджений званням [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[медаль Золота Зірка|медалі Золота Зірка]] (26.10.1944), також серед його нагород були 3 [[орден Червоного Прапора|ордени Червоного Прапора]], [[орден Олександра Невського]], [[орден Вітчизняної Війни]] І та ІІ ст., 2 [[орден Червоної Зірки|ордени Червоної Зірки]], [[орден Богдана Хмельницького]] І, ІІ та ІІІ ст. Жив у Харкові.
* [[Білокінь Кузьма Филимонович]] (24.10.1915&nbsp;— 13.04.2005)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, льотчик штурмової авіації, за весь час війни мав 170 бойових вилетів, учасник [[Парад Перемоги|Параду Перемоги]] в Москві 24 червня 1945 року, з 1957 року&nbsp;— полковник у відставці. За особисту мужність та героїзм в ході війни нагороджений званням [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[медаль Золота Зірка|медалі Золота Зірка]] (26.10.1944), також серед його нагород були 3 [[орден Червоного Прапора|ордени Червоного Прапора]], [[орден Олександра Невського]], [[орден Вітчизняної Війни]] І та ІІ ст., 2 [[орден Червоної Зірки|ордени Червоної Зірки]], [[орден Богдана Хмельницького]] І, ІІ та ІІІ ст. Жив у Харкові.
* [[Корнійко Василь Харитонович]] (1924&nbsp;— 27.03.1944)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, молодший лейтенант, геройськи загинув під час визволення України від німецько-фашистських військ поблизу села Натягайлівка, похований у місті [[Вознесенськ]]у в братській могилі. За мужність та героїзм удостоєний звання [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[орден Червоної Зірки|ордена Червоної Зірки]] посмертно (13.09.1944).
* [[Корнійко Василь Харитонович]] (1924&nbsp;— 27.03.1944)&nbsp;— уродженець села, учасник Другої світової війни, молодший лейтенант, геройськи загинув під час визволення України від німецько-фашистських військ поблизу села Натягайлівка, похований у місті [[Вознесенськ]]у в братській могилі. За мужність та героїзм удостоєний звання [[Герой Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] та [[орден Червоної Зірки|ордена Червоної Зірки]] посмертно (13.09.1944).
* [[Назаренко Ганна Пантеліївна]] ({{н}} 1944)&nbsp;— заточувальниця [[Харківський завод тракторних двигунів|Харківського заводу тракторних двигунів]]. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 9—11-го скликань.


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 111: Рядок 120:
* Мій рідний край – Чугуївщина. Нариси з історії селищ і сіл Чугуївського району. – Чугуїв, 2008р.  366 стор.
* Мій рідний край – Чугуївщина. Нариси з історії селищ і сіл Чугуївського району. – Чугуїв, 2008р.  366 стор.
* Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 287 стор.
* Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 287 стор.
*Газета «Червона зірка»(рос. мовою) № 64(10009) від 9 серпня 2003р.Cтор.7
*Газета «Червона зірка»(рос. мовою) № 64(10009) від 9 серпня 2003р. стор.7
*Витяг з архіву М.О. 1943р. м. Подільськ Літер ХЮ 8121 – 24818
*Витяг з архіву М.О. 1943р. м. Подільськ Літер ХЮ 8121 – 24818
<references group="Білокінь" />
<references group="Білокінь" />

== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/har'kovskaja/29377 Погода в селі Юрченкове]
* [http://weather.in.ua/ua/har'kovskaja/29377 Погода в селі Юрченкове]

*
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Чугуївський район}}
{{Чугуївський район}}
{{Портали|Харківщина|Україна|Слобідська Україна|Географія}}


[[Категорія:Села Харківської області]]
[[Категорія:Села Харківської області]]
[[Категорія:Населені пункти Чугуївського району]]

Поточна версія на 02:52, 2 липня 2024

село Юрченкове
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Громада Чкаловська селищна громада
Облікова картка Юрченкове 
Основні дані
Засноване 1645
Населення 485
Площа 3,19 км²
Густота населення 152,04 осіб/км²
Поштовий індекс 63532
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°49′38″ пн. ш. 37°05′06″ сх. д. / 49.82722° пн. ш. 37.08500° сх. д. / 49.82722; 37.08500Координати: 49°49′38″ пн. ш. 37°05′06″ сх. д. / 49.82722° пн. ш. 37.08500° сх. д. / 49.82722; 37.08500
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Місцева влада
Адреса ради 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Чкаловське, вул. Свободи, буд. 1
Карта
Юрченкове. Карта розташування: Україна
Юрченкове
Юрченкове
Юрченкове. Карта розташування: Харківська область
Юрченкове
Юрченкове
Мапа
Мапа

Юрче́нкове — село в Україні, у Чкаловській селищній громаді Чугуївського району Харківської області (селищний голова – Соловйов Віктор Дмитрович, староста села Юрченкове – Петля Микола Васильович). Населення становить 320 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Юрченкове знаходиться на березі пересихаючої річки Середній Бурлук та її притоки Сухоми, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Великі Хутори, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Приморське. Вище за течією річки Сухома на відстані 5 км розташоване село Журавка.

Найближчим значним економічним центром є місто Харків, до якого 75 км. Відстань до сел. Чкаловське – 32 км, до районного центру (м. Чугуїв) – 43км.                                                                                  

Площа населеного пункту – 350 га. Протяжність села - 7 км.

Історія

[ред. | ред. код]

1645 — дата заснування.

За іншими джерелами село Юрченкове засноване в 1648 році.[1]

Юрченкове було засноване селянами — втікачами на «слободи» в першій половині 17 століття. Перші письмові згадки (історичні документи) сягають 1648 року.  За давніми переказами, поселення заснував козак на ймення Юрко. Нащадки його прозивали себе Юрченками.[2]

ХІХ — початок ХХ століття

[ред. | ред. код]

Наприкінці ХІХ ст. у селі була дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею. На початку ХХ століття громада вирішала будувати нову цегляну. Меценатом в будівництві церкви був дворянин Василь Григорович Колокольцов.[3]

У 1910 році за часів столипінської реформи окремі заможні селяни одержали  наділи родючих  земель поблизу села.  Жителі Юрченкового були  не кріпаками, а  державними селянами.[2]

У 1906—1907 роках у селі був побудований цегельний завод. В 30-х роках ХХ століття за часи Голодомору 1932—1933 років та колективізації с. Юрченкове зазнало значних людських втрат.[4]

Герой Радянського Союзу, уродженець с. Юрченкове, Белокінь К. Ф. так описував ці роки: «Не піддається здоровому глузду, що на найродючіших у світі українських землях мільйони людей, в основному селяни, руками яких і вирощувався хліб та інші продукти харчування, померли голодною смертю. Світова історія такого не знає».[5]

Період Другої світової війни

[ред. | ред. код]

З осені 1941 року до червня 1942 року через Юрченкове  проходила перша лінія оборони Червоної армії вдовж річки Сіверський Донець.

В період Другої світової війни село Юрченкове було окуповане фашистами з 10 червня 1942 року до 4 лютого 1943 року. 3 лютого 1943 року село звільняла від фашистів 25-та гвардійська дивізія під командуванням Героя Радянського Союзу Кіндрата Васильовича Білютіна.[4]

За іншими джерелами 4 лютого 1943 року звільнила село 184-а стрілецька дивізія під командуванням П. Я. Галузи (дивізія входила до складу Воронезького фронту, командуючий  -  генерал-полковник П. І. Голиков)[6][7][8].

З кінця лютого — початку березня 1943 року в Юрченковому для дислокації військ стояв  78-ий стрілецький полк 25-ї гвардійської дивізії, яким командував гвардії-полковник К.  В.  Білютін.[9][10]

В березні 1943 року в селі був розташований штаб 3-й танкової армії під командуванням генерала-лейтенанта П. Рибалка 5-го танкового корпусу під командуванням генерала-майора А. Кравченка.

За час німецької окупації фашисти зруйнували село.[4]

Після війни велику допомогу колгоспникам у будівництві і реконструкції старих будівель надали шефи — завод «Станкострой» (м. Харків).[11]

В період Другої світової війни за героїчні подвиги двом жителям села Юрченкове присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу: Кузьмі Филимоновичу Білоконю та Василю Харитоновичу Корнейко[12]. На їх честь встановлено меморіальну дошку на будівлі школи.[13]

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської селищної громади[14].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чугуївського району, село увійшло до складу новоствореного Чугуївського району Харківської області.[15]

Економіка

[ред. | ред. код]
  • «Агроресурс», ДчП ВАТ «Слобожанський».

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа I—II ст.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія міст і сіл Української РСР ... Головна редакційна колегія: Тронько П. Т., голова Головної редколегії [and others], etc (українська) . Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. 1967. OCLC 504597254.
  2. а б редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов, ред. (2013). Мій край Чугуївщина (українська) . Харків: Золоті сторінки. с. 283.
  3. редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов, ред. (2013). Мій рідний край Чугуївщина (українською) . Харків: Золоті сторінки. с. 284. ISBN 978-966-400-269-8.
  4. а б в редкол: В.В. Лобойченко, І. А. Сторожев, В. В. Коростельов (ред.). Мій рідний край Чугуївщина. с. 285.
  5. Білокінь К. (18.03.2003). Немає чорнішої сторінки нашої історії. Слобідський край (українська) . с. 3.
  6. Освобождение населенных пунктов Чугуевского района. Красная звезда (російською) . № № 64 (10009). 9 августа 2003. с. 7.
  7. В боях за Харьковщину. Воспоминания участников Великой Отечественной войны / Редакционная коллегия: И.С. Ганже, С.З. Голиков. Предисловие С.З. Голикова (русский) (вид. 2-е изд., исправ. и доп.). Харьков: Прапор. 1968. с. 191.
  8. Исаев С. И., Левченко В. Н. (1988). Герои-освободители Харьковщины (русский) . Харьков: Прапор. с. 16—17. ISBN 5-7766-0005-7.
  9. Олійник І. (2 лютого 2013). Нетлінна пам'ять. Краснаяи звезда. № № 6 (10781). с. 4.
  10. В.В. Калинин, Д.Г. Макаренко (1970). Герои подвигов на Харьковщине. Харьков: Прапор. с. 161—162.
  11. редколегія: В.В. Лобойченко, І.А. Сторожев, В.В. Коростельов (2013). Мій рідний край Чугуївщина (українською) . Харків: Золоті сторінки. с. 287. ISBN 978-966-400-269-8.
  12. Подвиги во имя Отчизны: Документальные очерки о Героях Советского Союза-уроженцах Харькова и Харьк.обл. / А.К.Апальков, Ф.В. Атакин, К.П. Багрянова и др.; Сост. В.Т. Милюха; Предил. В.П. Мысниченко (вид. друге, переработано и дополнено). Харьков: Прапор. 1985. с. 346—347.
  13. Олейник И. (24 апреля 2010). Поклонимся всем павшим и живым. Красная звезда. № № 17 (10636). с. 9.
  14. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  15. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. В двадцяти шести томах. За ред. П. Тронько. Стор. 928.
  • Білокінь К.Ф. «Нема чорнішої сторінки нашої історії», «Слобідський край» від 18 березня 2003 р.,стор.3
  • Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 285-286 стор.
  • Мій рідний край – Чугуївщина. Нариси з історії селищ і сіл Чугуївського району. – Чугуїв, 2008р.  366 стор.
  • Мій рідний край Чугуївщина /Чугуїв, райдержадмін., Чугуїв. Райрада; редкол.: В.В. Лобойченко, В.В. Коростельов. – Х.:Золоті сторінки, 2013. 287 стор.
  • Газета «Червона зірка»(рос. мовою) № 64(10009) від 9 серпня 2003р. стор.7
  • Витяг з архіву М.О. 1943р. м. Подільськ Літер ХЮ 8121 – 24818


Посилання

[ред. | ред. код]