Мангараї: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
(Не показані 12 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Етнічна група
{{Етнічна група
| назва = Мангараї
| назва = Мангараї
| самоназва = ата мангарай
| зображення = COLLECTIE TROPENMUSEUM Manggarai-familie van een schoolonderwijzer van een desa TMnr 10005938.jpg
| зображення = COLLECTIE TROPENMUSEUM Manggarai-familie van een schoolonderwijzer van een desa TMnr 10005938.jpg
| підпис = Сім'я мангараї (архівне фото)
| підпис = Сім'я мангараїв (архівне фото)
| кількість = 900 тис. <ref>{{Ethnologue21|mqy|Manggarai. A language of Indonesia}} {{ref-en}}</ref>
| кількість = 900 тис. <ref>{{Ethnologue21|mqy|Manggarai. A language of Indonesia}} {{ref-en}}</ref>
| розселення = {{IDN}}: провінція [[Східна Південно-Східна Нуса]]
| розселення = {{IDN}}: провінція [[Східна Нуса-Тенґара]]
| мова = мангарайська, [[Індонезійська мова|індонезійська]]
| мова = мангарайська, [[Індонезійська мова|індонезійська]]
| релігія = [[християнство]], [[іслам]], [[традиційна релігія|традиційні вірування]]
| релігія = [[християнство]], [[іслам]], [[народна релігія]]
| родичі = [[Нгада (народ)|нгада]], [[Наге (народ)|наге]], [[Енде (народ)|енде]], [[Ліо (народ)|ліо]]
| родичі = [[Біма (народ)|біма]], [[Нгада (народ)|нгада]], [[Наге (народ)|наге]], [[Енде (народ)|енде]], [[Ліо (народ)|ліо]]
| раса = південні [[Монголоїдна раса|монголоїди]]
| раса = південні [[Монголоїдна раса|монголоїди]]
}}
}}
'''Мангара́ї''' або '''мангарайці''' (власна назва ''ата мангарай'', що означає «люди з Мангараю», {{lang-id|Suku Manggarai}}) — народ в [[Індонезія|Індонезії]], на заході острова [[Флорес (острів)|Флорес]] (область Мангарай).
'''Мангара́ї''' або '''мангарайці''' (власна назва ''ата мангарай'', що означає «люди з Мангараю», {{lang-id|Suku Manggarai}}) — народ в [[Індонезія|Індонезії]], на заході острова [[Флорес (острів)|Флорес]] (область Мангарай).


== Розселення, чисельність, мова ==
== Розселення, чисельність ==
[[Файл:Kaart van etnische en taalkundige verspreiding op de Flores-eilanden.png|Мапа розселення народів острова [[Флорес (острів)|Флорес]]|міні|ліворуч]]
Живуть на північному заході провінції [[Східна Південно-Східна Нуса]], в округах Західний Мангарай ({{lang-id|Kabupaten Manggarai Barat}}), Мангарай ({{lang-id|Kabupaten Manggarai}}) та Східний Мангарай ({{lang-id|Kabupaten Manggarai Timur}}).
Живуть на північному заході провінції [[Східна Нуса-Тенґара]], в округах Західний Мангарай ({{lang-id|Kabupaten Manggarai Barat}}), Мангарай ({{lang-id|Kabupaten Manggarai}}) та Східний Мангарай ({{lang-id|Kabupaten Manggarai Timur}}). Це гірська місцевість, є багато невеликих річок, близько 30 % території займають ліси, клімат тропічний, землі вважаються родючими. Регіон також включає острови [[Комодо]] та Рінча ({{lang-id|Pulau Rinca}}).


У межах провінції Східна Південно-Східна Нуса мангараї в 2010 році налічували 727&nbsp;404 особи (15,57&nbsp;% населення провінції)<ref name="Ananta">Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. [https://books.google.com/books?id=crKfCgAAQBAJ&&pg=PA63 Demography of Indonesia's Ethnicity]. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 {{ref-en}}</ref>. Офіційна статистика Індонезії зараховує атоні до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3&nbsp;793&nbsp;242 особи, а по всій Індонезії&nbsp;— 4&nbsp;184&nbsp;923 особи<ref name="Ananta"/>.
У межах провінції Східна Південно-Східна Нуса мангараї в 2010 році налічували 727&nbsp;404 особи (15,57&nbsp;% населення провінції)<ref name="Ananta">Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. [https://books.google.com/books?id=crKfCgAAQBAJ&&pg=PA63 Demography of Indonesia's Ethnicity]. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 {{ref-en}}</ref>. Офіційна статистика Індонезії зараховує мангараїв до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3&nbsp;793&nbsp;242 особи, а по всій Індонезії&nbsp;— 4&nbsp;184&nbsp;923 особи<ref name="Ananta"/>.


== Мова ==
Говорять мангарайською мовою, яка належить до сумба-флореської групи центрально-східної гілки [[Малайсько-полінезійські мови|малайсько-полінезійських мов]] і розпадається на декілька діалектів. Поширена також [[індонезійська мова]].
Говорять мангарайською мовою, яка належить до сумба-флореської групи центрально-східної гілки [[Малайсько-полінезійські мови|малайсько-полінезійських мов]] і розпадається на декілька діалектів: західно-мангарайський, центрально-мангарайський, східно-мангарайський, пота, раджонг, пае, мбай. Існує мангарайсько-індонезійський словник.

Поширена також [[індонезійська мова]].


== Історія ==
== Історія ==
Мангараї належать до корінного населення острова Флорес. У добу середньовіччя зазнали політичного й культурного впливу з боку [[Біма (народ)|біма]] із сусіднього острова [[Сумбава (острів)|Сумбава]] та [[Макасари|макасарів]] з півдня острова [[Сулавесі]]. Ранні державні утворення мангараїв у XVII&nbsp;ст. опинилися під владою макасарського султанату Гова. В цей період на Флоресі поширюється [[іслам]]. 1727 року область Мангарай перейшла до султанату Біма<ref>{{cite book|author=Michael Hitchcock|title=Islam and identity in Eastern Indonesia|year=1996|publisher=University of Hull Press|isbn=08-595-8646-4|page=33}}</ref> й перебувала в його складі до 1929 року<ref>{{cite book|author=Karel Steenbrink|title=Catholics in Indonesia, 1808-1942: A Documented History. Volume 2: The Spectacular Growth of a Self Confident Minority, 1903-1942|year=2014|publisher=Brill|isbn=90-042-5402-1|page=89}}</ref>. У XX&nbsp;ст. під владою голландських колонізаторів почалася християнізація мангараїв.
Мангараї належать до корінного населення острова Флорес. У добу середньовіччя зазнали політичного й культурного впливу з боку [[Біма (народ)|біма]] із сусіднього острова [[Сумбава (острів)|Сумбава]] та [[Макасари|макасарів]] з півдня острова [[Сулавесі]]. Ранні державні утворення мангараїв у XVII&nbsp;ст. опинилися під владою макасарського султанату Гова. В цей період на Флоресі поширюється [[іслам]]. 1727 року область Мангарай перейшла до султанату Біма<ref>{{cite book|author=Michael Hitchcock|title=Islam and identity in Eastern Indonesia|url=https://archive.org/details/islamidentityine00unse|year=1996|publisher=University of Hull Press|isbn=08-595-8646-4|page=[https://archive.org/details/islamidentityine00unse/page/33 33]}}</ref> й перебувала в його складі до 1929 року<ref>{{cite book|author=Karel Steenbrink|title=Catholics in Indonesia, 1808-1942: A Documented History. Volume 2: The Spectacular Growth of a Self Confident Minority, 1903-1942|year=2014|publisher=Brill|isbn=90-042-5402-1|page=89}}</ref>. У XX&nbsp;ст. під владою голландських колонізаторів почалася християнізація мангараїв.


== Вірування ==
== Вірування ==
Більшість мангараїв на заході є [[Мусульмани|мусульманами]]-[[Сунізм|сунітами]], на сході — [[Християнство|християнами]] ([[Католицька церква|католики]]), в центральній гірській частині району населення дотримується традиційних вірувань.
Більшість мангараїв на заході є [[Мусульмани|мусульманами]]-[[Сунізм|сунітами]], на сході — [[Християнство|християнами]] ([[Католицька церква|католики]]), в центральній гірській частині району населення дотримується традиційних вірувань.


[[Народна релігія]] мангараїв побудована на [[Культ предків|культі предків]] та вірі в існуванні численних духів і верховного бога на ім'я ''Морі Караенг''. У старі часи всі мангараї шанували духів предків, яких називали ''емпо'' або ''андунг''. Вони вірили в існування духів, які охороняють хати та подвір'я й цілі села (''нага-голо''), духів, що охороняють сільськогосподарські поля (''нага-тана'') тощо, вони й досі дуже обережні, коли йдеться про потенційні неприємності, які можуть завдати духи. Мангараї мають міф про те, як ''Морі Караенг'' створив природу, землю, людей, світ духів, тварин, рис, кукурудзу тощо. Вони проводять низку церемоній, пов'язаних з місцевими віруваннями, які стосуються індивідуальних подій життєвого циклу, інавгурації сільської влади, а також землеробства.
⚫
[[Традиційна релігія]] мангараїв побудована на [[Культ предків |культі предків]] та вірі у верховного бога на ім'я ''Морі Караенг''. [[Шаман]]и ''ата-мбеко'' є спеціалістами з релігійних питань. Вони проводять церемонії, прогнозують майбутнє, виліковують хвороби. Щоб стати ''ата-мбеко'', потрібно пройти спеціальне навчання.

⚫
[[Шаман]]и ''ата-мбеко'' є спеціалістами з релігійних питань. Вони проводять церемонії, прогнозують майбутнє, лікують хвороби, надають силу людині за допомогою [[амулет]]ів чи «чарівної води». Щоб стати ''ата-мбеко'', потрібно пройти спеціальне навчання.


== Суспільство ==
== Суспільство ==
Рядок 48: Рядок 55:


== Джерела ==
== Джерела ==
* А.&nbsp;А.&nbsp;Бернова. [http://www.etnolog.ru/people.php?id=MNGG Манггараи]. [http://static.iea.ras.ru/books/narody_i_religii_mira_enciklopediya.pdf Народы и религии мира: Энциклопедия]. Гл.&nbsp;ред. В.&nbsp;А.&nbsp;Тишков&nbsp;— М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с.&nbsp;320-321. ISBN 5-85270-155-6 {{ref-ru}}
* А.&nbsp;А.&nbsp;Бернова. [http://www.etnolog.ru/people.php?id=MNGG Манггараи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171224173126/http://etnolog.ru/people.php?id=MNGG |date=24 грудня 2017 }}. [http://static.iea.ras.ru/books/narody_i_religii_mira_enciklopediya.pdf Народы и религии мира: Энциклопедия] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160630141638/http://static.iea.ras.ru/books/narody_i_religii_mira_enciklopediya.pdf |date=30 червня 2016 }}. Гл.&nbsp;ред. В.&nbsp;А.&nbsp;Тишков&nbsp;— М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с.&nbsp;320-321. ISBN 5-85270-155-6 {{ref-ru}}
* M.&nbsp;Junus Melalatoa. [http://web.archive.org/web/20220520090431/http:/repositori.kemdikbud.go.id/7479/1/ENSIKLOPEDI%20SUKU%20BANGSA%20DI%20INDONESIA%20L-Z.pdf Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia, Jilid L-Z]. Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 516—519 (Manggarai) {{ref-id}}
* [https://www.everyculture.com/East-Southeast-Asia/Manggarai.html Manggarai]. World Culture Encyclopedia {{ref-en}}
* David Levinson (ed.). Encyclopedia of World Cultures. Volume V: East and Southeast Asia (Paul Hockings, vol. ed.). G.K. Hall & Company, 1991, p.&nbsp;176: [https://www.everyculture.com/East-Southeast-Asia/Manggarai.html Manggarai] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171012213931/http://www.everyculture.com/East-Southeast-Asia/Manggarai.html |date=12 жовтня 2017 }} ISBN 0-8168-8840-X {{ref-en}}
⚫
* [https://www.britannica.com/topic/Manggarai Manggarai]. Encyclopædia Britannica {{ref-en}}
* Zulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia. Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, pp. 201—202: [https://books.google.com/books?id=XXDgDwAAQBAJ&dq&pg=PA201 Manggarai] ISBN 978-981-15-1835-5
⚫
* [https://www.britannica.com/topic/Manggarai Manggarai] {{Webarchive|url=https://archive.today/20200613184131/https://www.britannica.com/topic/Manggarai |date=13 червня 2020 }}. Encyclopædia Britannica {{ref-en}}


[[Категорія:Народи Індонезії]]
[[Категорія:Народи Індонезії]]
[[Категорія:Центральноавстронезійські народи]]
[[Категорія:Центральноавстронезійські народи]]
[[Категорія:Східна Нуса-Тенґара]]

Версія за 17:16, 4 липня 2024

Мангараї
Сім'я мангараїв (архівне фото)
Самоназваата мангарай
Кількість900 тис. [1]
АреалІндонезія Індонезія: провінція Східна Нуса-Тенґара
Расапівденні монголоїди
Близькі добіма, нгада, наге, енде, ліо
Мовамангарайська, індонезійська
Релігіяхристиянство, іслам, народна релігія

Мангара́ї або мангарайці (власна назва ата мангарай, що означає «люди з Мангараю», індонез. Suku Manggarai) — народ в Індонезії, на заході острова Флорес (область Мангарай).

Розселення, чисельність

Мапа розселення народів острова Флорес

Живуть на північному заході провінції Східна Нуса-Тенґара, в округах Західний Мангарай (індонез. Kabupaten Manggarai Barat), Мангарай (індонез. Kabupaten Manggarai) та Східний Мангарай (індонез. Kabupaten Manggarai Timur). Це гірська місцевість, є багато невеликих річок, близько 30 % території займають ліси, клімат тропічний, землі вважаються родючими. Регіон також включає острови Комодо та Рінча (індонез. Pulau Rinca).

У межах провінції Східна Південно-Східна Нуса мангараї в 2010 році налічували 727 404 особи (15,57 % населення провінції)[2]. Офіційна статистика Індонезії зараховує мангараїв до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3 793 242 особи, а по всій Індонезії — 4 184 923 особи[2].

Мова

Говорять мангарайською мовою, яка належить до сумба-флореської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов і розпадається на декілька діалектів: західно-мангарайський, центрально-мангарайський, східно-мангарайський, пота, раджонг, пае, мбай. Існує мангарайсько-індонезійський словник.

Поширена також індонезійська мова.

Історія

Мангараї належать до корінного населення острова Флорес. У добу середньовіччя зазнали політичного й культурного впливу з боку біма із сусіднього острова Сумбава та макасарів з півдня острова Сулавесі. Ранні державні утворення мангараїв у XVII ст. опинилися під владою макасарського султанату Гова. В цей період на Флоресі поширюється іслам. 1727 року область Мангарай перейшла до султанату Біма[3] й перебувала в його складі до 1929 року[4]. У XX ст. під владою голландських колонізаторів почалася християнізація мангараїв.

Вірування

Більшість мангараїв на заході є мусульманами-сунітами, на сході — християнами (католики), в центральній гірській частині району населення дотримується традиційних вірувань.

Народна релігія мангараїв побудована на культі предків та вірі в існуванні численних духів і верховного бога на ім'я Морі Караенг. У старі часи всі мангараї шанували духів предків, яких називали емпо або андунг. Вони вірили в існування духів, які охороняють хати та подвір'я й цілі села (нага-голо), духів, що охороняють сільськогосподарські поля (нага-тана) тощо, вони й досі дуже обережні, коли йдеться про потенційні неприємності, які можуть завдати духи. Мангараї мають міф про те, як Морі Караенг створив природу, землю, людей, світ духів, тварин, рис, кукурудзу тощо. Вони проводять низку церемоній, пов'язаних з місцевими віруваннями, які стосуються індивідуальних подій життєвого циклу, інавгурації сільської влади, а також землеробства.

Шамани ата-мбеко є спеціалістами з релігійних питань. Вони проводять церемонії, прогнозують майбутнє, лікують хвороби, надають силу людині за допомогою амулетів чи «чарівної води». Щоб стати ата-мбеко, потрібно пройти спеціальне навчання.

Суспільство

Область Мангарай поділяється на 39 районів (далу), що територіально відповідають колишнім князівствам. Далу, в свою чергу, поділяються на менші адміністративні одиниці — гларанг, а ті — на бео (сільські громади). Гларанг по суті є великим патрилінійним родом, якому належать права на землю. Кожен далу має провідний рід (вау), що веде своє походження від першопоселенців району.

Суспільство поділяється на 3 основні верстви: шляхетних (краенг), простолюдинів (ата-леке) та потомків рабів. Хоча рабства вже більше не існує, походження від рабів залишається ознакою нижчого статусу в суспільстві.

Внутрішня політична система мангараїв базується на існуванні патрилінійних родових груп, очолюваних головою роду — тодо. Кожна сільська громада складається щонайменше з двох таких родів. У громаді, що складалася з трьох родів, існувало більше можливостей у виборі шлюбних партнерів. Зараз шлюбні правила стали більш гнучкими. Переважає нуклеарна сім'я, у християн сім'ї моногамні, у мусульман та прибічників традиційної релігії дозволена полігінія.

Господарство, побут

Мангарайська хата.

Головне заняття — ручне тропічне перелогове землеробство. Вирощують кукурудзу, суходольний рис, бобові, овочі, тютюн, каву. Постійні рисові тераси отримали поширення лише після 1960-х рр. Як престижних і церемоніальних тварин розводять буйволів. Тримають також коней, свиней, курей. Традиційні ремесла — обробка металів, різьблення по дереву, плетіння.

Основна їжа — кукурудзяна каша з овочами та свининою (мангараї-мусульмани свинину не вживають), пальмове вино туак.

Традиційний одяг — два шматка тканини, що зав'язуються на талії та стегнах мотузками. Сучасний одяг мангараїв не відрізняється від того, який носить більшість населення Індонезії.

Давні традиційні села мангараїв мали замкнене кільцеве планування, майданчик по центру з великим деревом і мегалітичними спорудами виконував церемоніальні функції. Іноді села складалися лише з однієї великої хати, в якій могло жити до 200 душ. У більш сучасному селі (бео) налічувалось від 5 до 20 круглих або овальних у плані хат, що стоять у ряд. Вони мають характерний високий (до 9 метрів) конічний дах, що спускається майже до землі.

Примітки

  1. ↑ Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Manggarai. A language of Indonesia, архів оригіналу: (англ.)
  2. ↑ а б Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 (англ.)
  3. ↑ Michael Hitchcock (1996). Islam and identity in Eastern Indonesia. University of Hull Press. с. 33. ISBN 08-595-8646-4.
  4. ↑ Karel Steenbrink (2014). Catholics in Indonesia, 1808-1942: A Documented History. Volume 2: The Spectacular Growth of a Self Confident Minority, 1903-1942. Brill. с. 89. ISBN 90-042-5402-1.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мангараї&oldid=42974320