Краковець: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
St0lker12 (обговорення | внесок)
(Не показані 37 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Селище України
{{Смт
| назва = Краковець
| назва = Краковець
| герб = POL Krakowiec COA.png
| герб = POL Krakowiec COA.png
Рядок 7: Рядок 7:
| область = [[Львівська область|Львівська]]
| область = [[Львівська область|Львівська]]
| район = [[Яворівський район|Яворівський]]
| район = [[Яворівський район|Яворівський]]
| рада = [[Краковецька селищна рада]]
| код КОАТУУ = 4625855600
| код КОАТУУ = 4625855600
| розташування =
| розташування =
Рядок 14: Рядок 13:
| mapy =
| mapy =
| засноване = [[1320]]
| засноване = [[1320]]
| населення = {{збільшення}} {{Formatnum:1146}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:1146}} <small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2022}}</ref>
| площа = 1,46
| площа = 1,46
| статус = [[1940]]
| статус = 2024
| магдебурзьке право = [[1425]]
| магдебурзьке право = [[1425]]
| агломерація =
| агломерація =
| щільність = 757,5
| щільність = 757,5
| поштовий індекс = 81033<ref name="пошта">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|дата-архіву = 4 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 6 жовтня 2021}}</ref>
| поштовий індекс = 81033, 81034<ref>[http://www.uaidx.com/13/283/index Поштові індекси України: Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець]</ref>
| телефонний код = 3259
| телефонний код = 3259
| висота = 209
| висота = 209
Рядок 38: Рядок 37:
| залізниця о =
| залізниця о =
| автошлях о = 2
| автошлях о = 2
| адреса = 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 1; тел. 2-24-58
| адреса = 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 1
| голова = Мамчур Ольга Іванівна
| староста = Мамчур Ольга Іванівна
|громада=[[Яворівська міська громада]]|зображення_підпис=Пам'ятник Роману Шухевичу|зображення_розмір=300px}}
}}
'''Кракове́ць''' — [[селище міського типу]] в [[Україна|Україні]] у [[Яворівський район|Яворівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]], розташоване між річками [[Шкло (річка)|Шкло]] та [[Віжомля (річка)|Віжомлею]], за 19 км на захід від [[Яворів|районного центру]] та за 21 км від [[Яворів (станція)|залізничної станції Яворів]].
'''Кракове́ць''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Яворівський район|Яворівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]], розташоване між річками [[Шкло (річка)|Шкло]] та [[Віжомля (річка)|Віжомлею]], за 19 км на захід від [[Яворів|районного центру]] та за 21 км від [[Яворів (станція)|залізничної станції Яворів]].


== Географія ==
== Географія ==
У селищі зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «[[Віковий дуб (смт Краковець)|Віковий дуб»]].

У селищі зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «[[Віковий дуб (смт. Краковець)|Віковий дуб]]».


== Топоніми ==
== Топоніми ==

'''<big>Урбаноніми</big>'''
'''<big>Урбаноніми</big>'''


У Краковці нараховується 18 вулиць, у тому числі 1 площа<ref name="вулиці">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-address|назва = Знайти адресу|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220710132405/https://index.ukrposhta.ua/find-address|дата-архіву = 10 липня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 14 липня 2022}}</ref><ref name="visicom">{{cite web|url = https://maps.visicom.ua/c/23.15394,49.96119,14/f/STL1NT7H6?lang=uk|назва = Краковець|автор = |дата = |вебсайт = maps.visicom.ua|видавець = [[Візіком карти|Visicom Maps]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20180721043734/https://maps.visicom.ua/c/23.15394,49.96119,14/f/STL1NT7H6?lang=uk|дата-архіву = 21 липня 2018|мертвий-url = ні|дата-доступу = 21 липня 2018}}</ref>.
В Краковці нараховується 18 вулиць, у тому числі 1 площа<ref>[https://maps.visicom.ua/c/23.15394,49.96119,14/f/STL1NT7H6?lang=uk Краковець]</ref>.


'''Вулиці, площі:'''
'''Вулиці, площі:'''
Рядок 60: Рядок 57:
* [[Вулиця Вербицького (Краковець)|Вербицького]]
* [[Вулиця Вербицького (Краковець)|Вербицького]]
* [[Вулиця Грушевського (Краковець)|Грушевського]]
* [[Вулиця Грушевського (Краковець)|Грушевського]]
* [[Вулиця Івасюка (Краковець)|Івасюка]]
* [[Вулиця Володимира Івасюка (Краковець)|Івасюка]]
* [[Вулиця Лесі Українки (Краковець)|Лесі Українки]]
* [[Вулиця Лесі Українки (Краковець)|Лесі Українки]]
* [[Вулиця Юрія Липи (Краковець)|Липи Юрія]]
* [[Вулиця Юрія Липи (Краковець)|Липи Юрія]]
* [[Вулиця Лозинського (Краковець)|Лозинського]]
* [[Вулиця Лозинського (Краковець)|Лозинського]]
* [[Вулиця Мазепи (Краковець)|Мазепи]]
* [[Вулиця Івана Мазепи (Краковець)|Мазепи]]
* [[Вулиця Осипа Маковея (Краковець)|Маковея Осипа]]
* [[Вулиця Осипа Маковея (Краковець)|Маковея Осипа]]
* [[Вулиця Пасічна (Краковець)|Пасічна]]
* [[Вулиця Пасічна (Краковець)|Пасічна]]
* [[Вулиця Січових Стрільців (Краковець)|Січових Стрільців]]
* [[Вулиця Сонячна (Краковець)|Сонячна]]
* [[Вулиця Сонячна (Краковець)|Сонячна]]
* [[Вулиця Стрільців (Краковець)|Стрільців]]
* [[Вулиця Івана Франка (Краковець)|Франка]]
* [[Вулиця Франка (Краковець)|Франка]]
* [[Вулиця Хмельницького Богдана (Краковець)|Хмельницького]]
* [[Вулиця Хмельницького (Краковець)|Хмельницького]]
* [[Вулиця Церковна (Краковець)|Церковна]]
* [[Вулиця Церковна (Краковець)|Церковна]]
* [[Вулиця Шевченка (Краковець)|Шевченка]]
* [[Вулиця Шевченка (Краковець)|Шевченка]]
* [[Вулиця Шептицького (Краковець)|Шептицького]]
* [[Вулиця Андрея Шептицького (Краковець)|Шептицького]]
* [[Площа Шухевича (Краковець)|Шухевича]]
* [[Площа Шухевича (Краковець)|Шухевича]]


Рядок 79: Рядок 76:


== Історія ==
== Історія ==
Поселення вважається заснованим 1320 року, хоча перша документальна згадка про нього датується 1423 роком, а 1425 року [[містечко|містечку]] було надане [[магдебурзьке право]]<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола">{{cite web|url = https://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlvja&p=lvjakrjk|назва = Краковець. Костел св. Якова Апостола (1785—1787). Львівська обл., Яворівський р-н|автор = |дата = 18 березня 2013|вебсайт = rkc.in.ua|видавець = [[Римсько-католицька церква в Україні]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211006150727/https://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlvja&p=lvjakrjk|дата-архіву = 6 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 6 жовтня 2021}}</ref>.


Того ж року було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел у Краківці. У XVI-першій половині XVII століття парафія належала [[Кальвіністська церква|кальвіністам]], у костелі діяв, так званий [[кальвінський збір]], що був заснований у XVI столітті за сприяння [[самбір]]ського [[войський|войського]] Станіслава [[Фредри|Фредра]]. Припускають, що він був закритий за ініціативою перемиського єпископа [[Католицька церква|РКЦ]] [[Мацей Пстроконський (єпископ)|Мацея Пстроконського]]<ref>''Kowalska H.'' Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986.&nbsp;— Tom XXIX/2, zeszyt 121.&nbsp;— S. 267. {{ref-pl}}</ref> [[1604]] року, а будівлю повернули католицькій громаді міста.
Поселення вважається заснованим 1320&nbsp;р., хоча перша документальна згадка про нього датується 1423&nbsp;р., а 1425&nbsp;р. [[містечко|містечку]] було надане [[Магдебурзьке право|магдебурзьке право]]<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола">[http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlvja&p=lvjakrjk Краковець. Костел св. Якова Апостола]</ref>.


У 1590 році за сприяння власника містечка князя [[Олександр Острозький|Олександра Острозького]] було споруджено замок, який до наших днів не зберігся.<ref name="Краковець">{{Cite web |url=http://www.castles.com.ua/krakowiec.html |title=Краковець |accessdate=20 березня 2011 |archive-date=16 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191016101704/http://www.castles.com.ua/krakowiec.html }}</ref> Про нього згадував у своїх спогадах німецький мандрівник [[Ульріх фон Вердум]]. Після першого поділу Польщі 1772 року містечко відійшло до [[Австрія|Австрії]], а від 1867 року&nbsp;— у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Краковець побіжно описав австрійський географ [[Бальтазар Гакет]] у своїй праці «Новіші фізично-політичні подорожі Гакета у 1788—1795 роках через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати», у частині, присвяченій маршрутові 1794—1795 років зі [[Львів|Львова]] через [[Карпати]] та інші міста до [[Новий Сонч|Нового Сонча]].
Того ж року було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел у Краківці. У XVI-першій половині XVII&nbsp;ст. парафія належала [[Кальвіністська церква|кальвіністам]], у костелі діяв, так званий [[кальвінський збір]], що був заснований у XVІ&nbsp;ст. за сприяння [[самбір]]ського [[войський|войського]] Станіслава [[Фредро|Фредра]]. Припускають, що він був закритий за ініціативою перемиського єпископа [[РКЦ]] [[Мацей Пстроконський (біскуп)|Мацея Пстроконського]]<ref>''Kowalska&nbsp;—H.'' Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986.&nbsp;— Tom XXІX/2, zeszyt 121.&nbsp;— S. 267. {{ref-pl}}</ref> [[1604]]&nbsp;р., а будівлю повернули католицькій громаді міста.


На початку XIX століття було побудовано синагогу. Зараз споруда знаходиться в аварійному стані.
У 1590&nbsp;р. за сприяння власника містечка князя [[Острозький Олександр Васильович|Олександра Острозького]] було споруджено замок, який до наших днів не зберігся<ref name="Краковець">[http://www.castles.com.ua/krakowiec.html Краковець]</ref>. Про нього згадував в своїх спогадах німецький мандрівник [[Ульріх фон Вердум]]. Після першого поділу Польщі 1772&nbsp;р. містечко відійшло до [[Австрія|Австрії]], а від 1867&nbsp;р.&nbsp;— у складі [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Краковець побіжно охарактеризував австрійський географ [[Бальтазар Гакет]] у своїй праці «Новіші фізично-політичні подорожі Гакета у 1788—1795&nbsp;рр. через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати», в частині, присвяченій маршрутові 1794–1795&nbsp;рр. зі [[Львів|Львова]] через [[Карпати]] та інші міста до [[Новий Сонч|Нового Сонча]].


По смерті Острозького Краковець стає власністю Белзецьких, пізніше надовго стають власністю [[Цетнери|Цетнерів]], потім були [[Потоцькі]], які у 1845&nbsp;р. продали краковецький маєток без меблів, [[ікона|ікон]], картин, порцеляни, колекцій бронзи, книг, монет, табакерок, опудал птахів князю Адаму Любомирському. Про цей прикрий випадок згадував Еварист Анджей Куропатницький у своїй праці «Географія або детальний опис королівств Галіції та Лодомерії»<ref>Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi...S.35-36</ref>, потім граф Казимир Любенський. Останньою власницею Краківця та фільварків була дочка Казимира Вікторія Моравська (померла у 1942&nbsp;р.)<ref name="Краковець"/>.
По смерті Острозького Краковець стає власністю Белзецьких, пізніше надовго стають власністю [[Цетнери|Цетнерів]], потім були [[Потоцькі]], які у 1845 році продали краковецький маєток без меблів, [[ікона|ікон]], картин, порцеляни, колекцій бронзи, книг, монет, табакерок, опудал птахів князю Адаму Любомирському. Про цей прикрий випадок згадував Еварист Анджей Куропатницький у своїй праці «Географія або детальний опис королівств Галіції та Лодомерії»<ref>Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi…&nbsp;— S. 35—36.</ref>, потім граф Казимир Любенський. Останньою власницею Краківця та фільварків була дочка Казимира Вікторія Моравська (померла у 1942 році).<ref name="Краковець"/>


Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець втратив статус міста, але 27 березня 1934&nbsp;р. Краковець знову його отримав<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340280232 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934&nbsp;r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889&nbsp;r.] {{ref-pl}}</ref>.
Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець втратив статус міста, але 27 березня 1934 року знову його отримав<ref>[https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19340280232 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r.] // Dziennik Ustaw.&nbsp;— 1934.&nbsp;— nr 28.&nbsp;— poz. 232.&nbsp;— S. 473. {{ref-pl}}</ref>.


Станом, на 1 січня 1939&nbsp;р. у місті було 1840 мешканців (640 українців-грекокатоликів, 80 [[латинники|українців-римокатоликів]], 350 поляків та 770 [[юдеї]]в)<ref>''Кубійович&nbsp;В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;30.</ref>.
Станом, на 1 січня 1939 року у місті мешкало 1840 осіб (640 українців-грекокатоликів, 80 [[латинники|українців-римокатоликів]], 350 поляків та 770 [[юдаїзм|юдеїв]])<ref>''[[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]]'' [https://web.archive.org/web/20210221225513/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 30.</ref>.


=== Радянський період ===
=== Радянський період ===
17 січня 1940 року Краковець став [[Краківецький район|райцентром]] Львівської області. У березні 1941 року організовано колгосп імені Т. Г. Шевченка.


Під час німецької окупації за допомогу червоноармійцям були розстріляні місцеві мешканці Каранкевич М. та Адамчик С.
17 січня 1940 р. Краковець став [[Краківецький район|райцентром]] Львівської області. У березні 1941 р. організовано колгосп імені Т. Г. Шевченка.


Більшість єврейської громади було знищено під час [[Голокост]]у. У грудні 1942 року всім євреям було наказано зібратися на головній площі, де потім їх змусили йти до гетто в [[Яворів|Яворові]]. Тих євреїв, хто не встигав іти, розстрілювали по дорозі.<ref>{{Cite web|url=https://www.thejc.com/lets-talk/all/the-shtetl-in-ukraine-that-made-my-family-is-still-making-history-7y4n054sFMrth67GokyTnf|website=www.thejc.com|accessdate=2023-03-10|title=The shtetl in Ukraine that made my family is still making history|last=Bernard Wasserstein}}</ref>
Під час німецької окупації за допомогу червоноармійцям були розстріляні місцеві мешканці Каранкевич М. та Адамчик С..


27 липня 1944&nbsp;р. в ході [[Львівсько-Сандомирська операція|львівсько-сандомірської наступальної операції]] радянських військ [[Герой Радянського Союзу]], командир танкової роти, старший лейтенант [[Корюкін Геннадій Петрович|Геннадій Корюкін]] у складі передового загону 45-ї гвардійської танкової бригади форсував річку [[Сян]] поблизу с. [[Висоцько (Підкарпатське воєводство)|Висоцько]] та намагався у результаті стрімкої атаки оволодіти с. [[Острів (Ярославський повіт)|Острів]], але усі радянські танки, що переправилися через річку були знищені вогнем німецької артилерії, а сам Корюкін загинув та пізніше був похований на краковецькому цвинтарі<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9153 Корюкин Геннадій Петрович {{ref-ru}}]</ref>.
27 липня 1944 року в ході [[Львівсько-Сандомирська операція|львівсько-сандомірської наступальної операції]] радянських військ [[Герой Радянського Союзу]], командир танкової роти, старший лейтенант [[Корюкін Геннадій Петрович|Геннадій Корюкін]] у складі передового загону 45-ї гвардійської танкової бригади форсував річку [[Сян]] поблизу с. [[Висоцько (Підкарпатське воєводство)|Висоцько]] та намагався у результаті стрімкої атаки оволодіти с. [[Острів (Ярославський повіт)|Острів]], але усі радянські танки, що переправилися через річку були знищені вогнем німецької артилерії, а сам Корюкін загинув та пізніше був похований на краковецькому цвинтарі<ref>{{cite web|url = http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9153|назва = Корюкин Геннадій Петрович|автор = |мова = ru|дата = |вебсайт = warheroes.ru|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20180721014447/http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9153|дата-архіву = 21 липня 2018|мертвий-url = так|дата-доступу = 14 липня 2022}}</ref>.


До заборони [[УГКЦ]] у 1946 р. Краківець був осідком Краковецького деканату [[Перемишльська єпархія|Перемишльської єпархії]] [[греко-католики|греко-католицької]] церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також [[Передвір'я]], [[Будзинь]], [[Руда-Краковецька]] та [[Гуки]] (нині — частина села [[Коханівка (Яворівський район)|Коханівка]].
До заборони [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] у 1946 році Краківець був осідком Краковецького деканату [[Перемишльська єпархія|Перемишльської єпархії]] [[греко-католицька церква|греко-католицької]] церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також [[Передвір'я]], [[Будзинь]], [[Руда-Краковецька]] та [[Гуки]] (нині — частина села [[Коханівка (Яворівський район)|Коханівка]].


1957&nbsp;р. Краковець отримав статус селища міського типу<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>.
1957 року Краковець отримав статус селища міського типу<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>.


На території селищної ради у [[1960-ті|1960-их]] рр. діяв колгосп «Прикордонник», який посідав 1392 га орної землі. Із зернових — вирощували пшеницю та жито, а з технічних — льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Спорудили молочарню, льоносушильню та льонопереробний пункт.
На території селищної ради у [[1960-ті|1960-х]] роках діяв колгосп «Прикордонник», який посідав 1392 га орної землі. Із зернових — вирощували пшеницю та жито, а з технічних — льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Спорудили молочарню, льоносушильню та льонопереробний пункт.


=== Сучасність ===
=== Сучасність ===


15 липня 1990&nbsp;р. на головному майдані села було закладено пам'ятний камінь, а 1997&nbsp;р. на тому місці було споруджено пам‘ятник [[Шухевич Роман Осипович|Романові Шухевичу]]&nbsp;— військовому, роботи скульптора [[Штаєр Петро Федорович|Петра Штаєра]] та архітектора [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимира Блюсюка]]<ref>[https://varta.com.ua/blogs/kasyanenko/1145284 Обеліск Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам’ятники командиру УПА в Україні]</ref>.
15 липня 1990 року на головному майдані села було закладено пам'ятний камінь, а 1997 року на тому місці було споруджено пам'ятник [[Шухевич Роман Осипович|Романові Шухевичу]]&nbsp;— військовому, роботи скульптора [[Штаєр Петро Федорович|Петра Штаєра]] та архітектора [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимира Блюсюка]]<ref>{{cite web|url = https://varta.com.ua/blogs/kasyanenko/1145284|назва = Обеліск Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам'ятники командиру УПА в Україні|автор = Ростислав Касьяненко|дата = 23 листопада 2017|вебсайт = varta.com.ua|видавець = Справжня Варта|url-архіву = https://web.archive.org/web/20180719233928/https://varta.com.ua/blogs/kasyanenko/1145284|дата-архіву = 19 липня 2018|мертвий-url = ні|дата-доступу = 19 липня 2018}}</ref>.


На початку 1998 р. на [[кордон]]і з [[Польща|Польщею]] введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний [[пункт пропуску]] «[[Краківець]]» — [[Корчова]] з пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу, що є виключною заслугою державного діяча [[Лукашик Степан Іванович|Степана Лукашика]].
На початку 1998 року на [[кордон]]і з [[Польща|Польщею]] введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний [[державний кордон України#Пункти пропуску через державний кордон|пункт пропуску]] «[[Краківець]]» — [[Корчова]] з пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу, що є виключною заслугою державного діяча [[Лукашик Степан Іванович|Степана Лукашика]].


== Населення ==
<center><gallery>

Файл:Митниця_Краковець-Корчова.jpg|Митний перехід «Краковець-Корчова» з українського боку
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|1151
|99.57%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|2
|0.17%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|2
|0.17%
|-
|інші/не вказали
|1
|0.09%
|- class="sortbottom"
!Усього
|1156
|100%
|}

== Галерея ==
<center><gallery widths="180" heights="140" class="center" style="center">
Файл:Митниця Краковець-Корчова.jpg|Митний перехід «Краковець-Корчова» з українського боку
Файл:Краковець-Корчова.jpg|Митний перехід «Краковець-Корчова» з польського боку
Файл:Краковець-Корчова.jpg|Митний перехід «Краковець-Корчова» з польського боку
Файл:Польський цвинтар (Краковець).jpg|Латинський цвинтар. Фігура Матінки Божої з немовлям
Файл:Польський цвинтар (Краковець).jpg|Латинський цвинтар. Фігура Матінки Божої з немовлям
Файл:2. Краковець .Пам'ятник Шухевичу Р. (Т.Чупринці), головнокомандувачу УПА, генералу.jpg|Пам'ятник Роману Шухевичу у Краковці
Файл:Краковець Пам'ятник "Борцям за волю України".jpg|Пам'ятник "Борцям за волю України"
</gallery></center>
</gallery></center>


== Пам'ятки архітектури ==
== Архітектурні пам'ятки ==
* Час фундації та будівництва дерев'яного костелу в місті невідомий, але відома дата його концекрації&nbsp;— 29 травня 1744 року.<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>.

* Костел святого апостола Якова&nbsp;— діючий [[католицька церква|римо-католицький]] храм, споруджений у 1785—1787 роках коштом [[дідич]]а [[Ігнатій Цетнер|Ігнатія Цетнера]] у стилі [[Неокласицизм (ретроспективний)|неокласицизму]] на заміну старому дерев'яному костелу 1744 року побудови. У 1846 році проведена реконструкція святині, по якій храм мав вже 7 [[вівтар]]ів, а 1854 року&nbsp;— освячений. Через спустошливі пожежі упродовж XVII—XVIII століть костел неодноразово відбудовувався, переважно&nbsp;— коштом Цетнерів.<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/> На початку ХХ століття вхід прикрашав великий портик на чотирьох колонах. У вересні 1939 року святиня зазнала пожежі, під час якої повністю вигорів інтер'єр костелу. 1946 року храм був закритий радянською владою, а саме приміщення у 1958 році кардинально перебудували (високу наву святині розділили на три поверхи) під виробничі потреби та згодом відкрили завод «Ритм»&nbsp;— структурний підрозділ [[Львівський завод телеграфної апаратури|Львівського заводу телеграфної апаратури]], що спеціалізувався на виробництві плат друкованого монтажу для потреб систем зв'язку військового призначення.<ref name="Краковець"/> У 2000 році костел передано в користування римо-католицькій громаді Краковця, яка почала його відновлення<ref>{{cite web|url = https://koscioly.livejournal.com/30854.html|назва = Костел св. ап. Якова (старшого) в Краківці, 1785—1787 рр.|автор = |дата = 27 вересня 2018|вебсайт = koscioly.livejournal.com|видавець = |url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 14 липня 2022}}</ref>. 15 листопада 2000 року [[львівські латинські архієпископи|архієпископ-митрополит Львівський]] [[Мар'ян Яворський]] освятив тимчасову каплицю у поверненому костелі.<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>.
* Час фундації та будівництва дерев'яного костелу в місті невідомий, але відома дата його концекрації&nbsp;— 29 травня 1744&nbsp;р.<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>.
* Церква Святого Миколая (новобуд). <gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
* Костел святого апостола Якова&nbsp;— діючий [[РКЦ|римо-католицький]] храм, споруджений у 1785—1787&nbsp;рр. коштом [[дідич]]а [[Ігнатій Цетнер|Ігнатія Цетнера]] у стилі [[Неокласицизм (ретроспективний)|неокласицизму]] на заміну старому дерев'яному костелу 1744&nbsp;р. побудови. У 1846&nbsp;р. проведена реконструкція святині, по якій храм мав вже 7 [[вівтар]]ів, а 1854&nbsp;р.&nbsp;— освячений. Через спустошливі пожежі протягом XVII-XVIII&nbsp;ст. костел неодноразово відбудовувався, переважно&nbsp;— коштом Цетнерів<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>. На початку ХХ&nbsp;ст. вхід прикрашав великий портик на чотирьох колонах. У вересні 1939&nbsp;р. святиня зазнала пожежі, під час якої повністю вигорів інтер`єр костелу. 1946&nbsp;р. храм був закритий радянською владою, а саме приміщення у 1958&nbsp;р. координально перебудували (високу наву святині розділили на три поверхи) під виробничі потреби та згодом відкрили завод «Ритм»&nbsp;— структурний підрозділ [[Львівський завод телеграфної апаратури|Львівського заводу телеграфної апаратури]], що спеціалізувався на виробництві плат друкованого монтажу для потреб систем зв'язку військового призначення<ref name="Краковець"/>. У 2000&nbsp;р. костел передано в користування римо-католицькій громаді Краковця, яка почала його відновлення<ref>[http://vicarman.livejournal.com/12619.html Краковець: костел св. ап. Якова]</ref>. 15 листопада 2000&nbsp;р. [[архієпископ-митрополит Львівський]] [[Мар'ян Яворський]] освятив тимчасову каплицю у поверненому костелі<ref name="Краковець. Костел св. Якова Апостола"/>.
Файл:Краковець Костел Святого Апостола Якова.jpg|Костел Святого Апостола Якова
Файл:Краковець Церква Святого Миколая.jpg|Церква Святого Миколая (новобуд)
</gallery>


== Відомі люди ==
== Відомі люди ==
=== Народилися ===

=== Народились ===
* [[Гурко Богдан-Ярослав Романович|Гурко Богдан-Ярослав]] — фахівець у галузі механіки.
* [[Гурко Богдан-Ярослав Романович|Гурко Богдан-Ярослав]] — фахівець у галузі механіки.
* [[Шухевич Юрій Йосипович|Шухевич Юрій]] — український співак, інженер, брат [[Роман Шухевич|Романа Шухевича]].
* [[Шухевич Юрій Осипович|Шухевич Юрій]] — український співак, інженер, брат [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]].


=== Пов'язані з Краковцем ===
=== Пов'язані з Краковцем ===
* [[Кохановський Іван]] — український [[суддя]], громадсько-політичний діяч.
* [[Іван Кохановський|Кохановський Іван]] — український [[суддя]], громадсько-політичний діяч.


=== Дідичі ===
=== Дідичі ===
* Францішек Фредро — каштелян любачівський; вдало оборонив [[Любачів]] від нападу татар-ногайців.
* Францішек Фредро — каштелян любачівський; вдало оборонив [[Любачів]] від нападу татар-ногайців.
* Єжи Фредро — войський самбірський.
* Єжи Фредро — войський самбірський.
* [[Острозький Олександр Васильович|Острозький Олександр]].
* [[Олександр Острозький|Острозький Олександр]].
* [[Ходкевич Ганна Алоїза|Анна Алоїза Острозька-Ходкевич]].
* [[Анна Алоїза Острозька|Анна Алоїза Острозька-Ходкевич]].
* [[Белжецькі]]
* [[Белжецькі]]
* [[Ігнатій Цетнер]]
* [[Ігнатій Цетнер]]
* Анна з Потоцьких&nbsp;— донька Ігнатія Цетнера, княжна лотаринзька, фундаторка «закладу хворих» в місті, дружина, зокрема, [[димер]]ського старости [[Каєтан Потоцький (староста)|Каєтана Потоцького]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/2.899.112 Anna hr. Cetner h. Przerowa]</ref>.
* Анна з Потоцьких&nbsp;— донька Ігнатія Цетнера, княжна лотаринзька, фундаторка «закладу хворих» в місті, дружина, зокрема, [[димер]]ського старости [[Каєтан Потоцький (староста)|Каєтана Потоцького]]<ref>{{cite web|url = http://www.sejm-wielki.pl/b/2.899.112|назва = Anna hr. Cetner h. Przerowa (ID: 2.899.112)|автор = |мова = pl|дата = |вебсайт = sejm-wielki.pl|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20160326135857/http://www.sejm-wielki.pl/b/2.899.112|дата-архіву = 26 березня 2016|мертвий-url = ні|дата-доступу = 3 червня 2016}}</ref>.
* Леон Потоцький.
* Леон Потоцький.
* [[Любомирські]].
* [[Любомирські]].
Рядок 148: Рядок 180:


== Джерела та література ==
== Джерела та література ==
* ''Данилюк&nbsp;Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krakovets_smt Краковець] // {{ЕІУ|5|290}}
* ''Данилюк Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krakovets_smt Краковець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817203700/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krakovets_smt |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|5|290}}
* ''Мамчур&nbsp;О.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2703 Краковець] // {{ЕСУ/15}}&nbsp;— С. 178—179.
* ''Мамчур О.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2703 Краковець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818153608/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2703 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ|15|178}}
* {{книга|автор = |частина = Краковець|посилання частина = |заголовок = [[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Львівська область|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/IMSU_LvivObl_1968/IMSU_LvivObl_1968.pdf|відповідальний = [[Маланчук Валентин Юхимович|В.&nbsp;Ю.&nbsp;Маланчук]] (голова редколегії), М.&nbsp;Я.&nbsp;Гнидюк, [[Дудикевич Богдан Корнилович|Б.&nbsp;К.&nbsp;Дудикевич]], [[Івасюта Михайло Кирилович|М.&nbsp;К.&nbsp;Івасюта]], [[Крип'якевич Іван Петрович|I.&nbsp;П.&nbsp;Крип'якевич]], [[Огоновський Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Огоновський]], [[Олексюк Мирослав Миронович|М.&nbsp;М.&nbsp;Олексюк]], П.&nbsp;I.&nbsp;Пастер (відповідальний секретар редколегії), А.&nbsp;Г.&nbsp;Сісецький, [[Смішко Маркіян Юліанович|М.&nbsp;Ю.&nbsp;Смішко]], &nbsp;П.&nbsp;П.&nbsp;Челак, [[Чугайов Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Чугайов]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція Української радянської енциклопедії|Головна редакція УРЕ]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]]|рік = 1968|том = |сторінки = 927|сторінок = 998|серія = |isbn = |тираж = |ref = ІМСУ}}
* {{книга|автор =Данилюк&nbsp;Ю.|частина=Краковець|посилання частина= |заголовок=Енциклопедія історії України: Кон-Кю|оригінал=|посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Krakovets_smt|відповідальний=Смолій&nbsp;В.(голова) та ін.|видання=|місце= Київ|видавництво=Наукова думка|рік= 2008|том=5|сторінки=|сторінок=568|серія=|isbn=|тираж=|}}
* ''[[Адам Бонецький|Boniecki A.]]'' [https://polona.pl/item/10355913/332 Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 5.&nbsp;— S. 312—322. {{ref-pl}}
* {{книга|автор =|частина= |посилання частина= |заголовок=Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область|оригінал= |посилання= |відповідальний=Тронько&nbsp;П.(голова) та ін.|видання=|місце= Київ |видавництво=Головна редакцыя УРЕ АН УРСР|рік= 1968|том=3|сторінки=927|сторінок=980|серія=|isbn=|тираж=|}}
* ''Ewaryst Andrzej Kuropatnicki (hrabia)'' [https://books.google.com.ua/books?id=o27RAAAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180721014344/https://books.google.com.ua/books?id=o27RAAAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false |date=21 липня 2018 }}.&nbsp;— Lwow: Nakładem W.&nbsp;Manieckiego, 1858.&nbsp;— 100 s. {{ref-pl}}
* ''[[Адам Бонецький|Boniecki&nbsp;A.]]'' [https://polona.pl/item/10355913/332 Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 5.&nbsp;— S. 312—322. {{ref-pl}}
* {{SgKP|IV|605|Krakowiec}} {{ref-pl}}
* ''Ewaryst Andrzej Kuropatnicki (hrabia)'' [https://books.google.com.ua/books?id=o27RAAAAMAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi].&nbsp;— Lwow&nbsp;: Nakładem W.&nbsp;Manieckiego, 1858.&nbsp;— 100 s. {{ref-pl}}
* ''Hacquet B.'' [https://www.e-rara.ch/zuz/doi/10.3931/e-rara-43223 Hacquet's neueste phisikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788—1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nordlichen Karpathen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190709062630/https://www.e-rara.ch/zuz/doi/10.3931/e-rara-43223 |date=9 липня 2019 }}.&nbsp;— Nürnberg: Raspe, 1791.&nbsp;— 291 s. {{ref-de}}
* {{SgKP|IV|605|Krakowiec}}
* ''Wasserstein B.'' A Small Town in Ukraine: The place we came from, the place we went back to, 2023&nbsp;— 291 s. {{ref-de}}
* ''Hacquet&nbsp;B.'' [http://digital.bib-bvb.de/view/bvbmets/viewer.0.6.2.jsp?folder_id=0&dvs=1532121251465~20&pid=2905278&locale=ru&usePid1=true&usePid2=true Hacquet's neueste phisikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788–1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nordlichen Karpathen].&nbsp;— Nürnberg: Raspe, 1791.&nbsp;— 291 s. {{ref-de}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Портал|Галичина}}
{{Портал|Галичина}}
* {{cite web|url = https://rada.info/rada/04373100/|назва = Краковецька селищна рада|автор = |дата = |вебсайт = rada.info|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20211006150729/https://rada.info/rada/04373100/|дата-архіву = 6 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 14 липня 2022}}
* [http://yavoriv-rajrada.org.ua/content/krakovetska-selishchna-rada Краковецька селищна рада]
* {{cite web|url = https://gromada.info/gromada/yavorivska/|назва = Яворівська міська громада Яворівський район, Львівська область|автор = |дата = |вебсайт = gromada.info|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20211006150729/https://gromada.info/gromada/yavorivska/|дата-архіву = 6 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 14 липня 2022}}

{{Яворівська міська громада}}
{{Яворівський район}}
{{Яворівський район}}
{{Населені пункти Львівської області}}
{{Історичні місця Львівської області}}
{{Історичні місця Львівської області}}
{{Бібліоінформація}}


[[Категорія:Краковець]]
[[Категорія:Краковець]]
[[Категорія:Селища міського типу Львівської області]]
[[Категорія:Селища Львівської області]]
[[Категорія:Колишні міста]]
[[Категорія:Колишні міста]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1320]]

Версія за 20:04, 4 липня 2024

селище Краковець
Герб
Пам'ятник Роману Шухевичу
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Яворівський
Громада Яворівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46140110020048621
Основні дані
Засновано 1320
Магдебурзьке право 1425
Статус із 2024 року
Площа 1,46 км²
Населення 1146 (01.01.2022)[1]
Густота 757,5 осіб/км²;
Поштовий індекс 81033[2]
Телефонний код +380 3259
Географічні координати 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д. / 49.95833; 23.15722Координати: 49°57′30″ пн. ш. 23°09′26″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 23.15722° сх. д. / 49.95833; 23.15722
Висота над рівнем моря 209 м
Водойма річка Шкло, Краковецьке озеро


Відстань
Найближча залізнична станція: Яворів
До станції: 23 км
До райцентру:
 - автошляхами: 23 км
До обл. центру:
 - автошляхами: км
Селищна влада
Адреса 81033, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Краковець, вул. Вербицького, 1
Староста Мамчур Ольга Іванівна
Карта
Краковець. Карта розташування: Україна
Краковець
Краковець
Краковець. Карта розташування: Львівська область
Краковець
Краковець
Мапа

Краковець у Вікісховищі

Кракове́ць — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області, розташоване між річками Шкло та Віжомлею, за 19 км на захід від районного центру та за 21 км від залізничної станції Яворів.

Географія

У селищі зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Віковий дуб».

Топоніми

Урбаноніми

У Краковці нараховується 18 вулиць, у тому числі 1 площа[3][4].

Вулиці, площі:

Історія

Поселення вважається заснованим 1320 року, хоча перша документальна згадка про нього датується 1423 роком, а 1425 року містечку було надане магдебурзьке право[5].

Того ж року було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел у Краківці. У XVI-першій половині XVII століття парафія належала кальвіністам, у костелі діяв, так званий кальвінський збір, що був заснований у XVI столітті за сприяння самбірського войського Станіслава Фредра. Припускають, що він був закритий за ініціативою перемиського єпископа РКЦ Мацея Пстроконського[6] 1604 року, а будівлю повернули католицькій громаді міста.

У 1590 році за сприяння власника містечка князя Олександра Острозького було споруджено замок, який до наших днів не зберігся.[7] Про нього згадував у своїх спогадах німецький мандрівник Ульріх фон Вердум. Після першого поділу Польщі 1772 року містечко відійшло до Австрії, а від 1867 року — у складі Австро-Угорщини. Краковець побіжно описав австрійський географ Бальтазар Гакет у своїй праці «Новіші фізично-політичні подорожі Гакета у 1788—1795 роках через Дакійські, Сарматські або Північні Карпати», у частині, присвяченій маршрутові 1794—1795 років зі Львова через Карпати та інші міста до Нового Сонча.

На початку XIX століття було побудовано синагогу. Зараз споруда знаходиться в аварійному стані.

По смерті Острозького Краковець стає власністю Белзецьких, пізніше надовго стають власністю Цетнерів, потім були Потоцькі, які у 1845 році продали краковецький маєток без меблів, ікон, картин, порцеляни, колекцій бронзи, книг, монет, табакерок, опудал птахів князю Адаму Любомирському. Про цей прикрий випадок згадував Еварист Анджей Куропатницький у своїй праці «Географія або детальний опис королівств Галіції та Лодомерії»[8], потім граф Казимир Любенський. Останньою власницею Краківця та фільварків була дочка Казимира Вікторія Моравська (померла у 1942 році).[7]

Після анексії Польщею західноукраїнських земель Краковець втратив статус міста, але 27 березня 1934 року знову його отримав[9].

Станом, на 1 січня 1939 року у місті мешкало 1840 осіб (640 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 350 поляків та 770 юдеїв)[10].

Радянський період

17 січня 1940 року Краковець став райцентром Львівської області. У березні 1941 року організовано колгосп імені Т. Г. Шевченка.

Під час німецької окупації за допомогу червоноармійцям були розстріляні місцеві мешканці Каранкевич М. та Адамчик С.

Більшість єврейської громади було знищено під час Голокосту. У грудні 1942 року всім євреям було наказано зібратися на головній площі, де потім їх змусили йти до гетто в Яворові. Тих євреїв, хто не встигав іти, розстрілювали по дорозі.[11]

27 липня 1944 року в ході львівсько-сандомірської наступальної операції радянських військ Герой Радянського Союзу, командир танкової роти, старший лейтенант Геннадій Корюкін у складі передового загону 45-ї гвардійської танкової бригади форсував річку Сян поблизу с. Висоцько та намагався у результаті стрімкої атаки оволодіти с. Острів, але усі радянські танки, що переправилися через річку були знищені вогнем німецької артилерії, а сам Корюкін загинув та пізніше був похований на краковецькому цвинтарі[12].

До заборони УГКЦ у 1946 році Краківець був осідком Краковецького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви (деканат налічував 16 парафій) та власне парафії Краковець, до якої належали також Передвір'я, Будзинь, Руда-Краковецька та Гуки (нині — частина села Коханівка.

1957 року Краковець отримав статус селища міського типу[5].

На території селищної ради у 1960-х роках діяв колгосп «Прикордонник», який посідав 1392 га орної землі. Із зернових — вирощували пшеницю та жито, а з технічних — льон. Розвивали м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство. Спорудили молочарню, льоносушильню та льонопереробний пункт.

Сучасність

15 липня 1990 року на головному майдані села було закладено пам'ятний камінь, а 1997 року на тому місці було споруджено пам'ятник Романові Шухевичу — військовому, роботи скульптора Петра Штаєра та архітектора Володимира Блюсюка[13].

На початку 1998 року на кордоні з Польщею введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний пункт пропуску «Краківець» — Корчова з пропускною спроможністю до 5 тисяч легкових автомобілів на добу, що є виключною заслугою державного діяча Степана Лукашика.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1151 99.57%
російська 2 0.17%
білоруська 2 0.17%
інші/не вказали 1 0.09%
Усього 1156 100%

Галерея

Архітектурні пам'ятки

  • Час фундації та будівництва дерев'яного костелу в місті невідомий, але відома дата його концекрації — 29 травня 1744 року.[5].
  • Костел святого апостола Якова — діючий римо-католицький храм, споруджений у 1785—1787 роках коштом дідича Ігнатія Цетнера у стилі неокласицизму на заміну старому дерев'яному костелу 1744 року побудови. У 1846 році проведена реконструкція святині, по якій храм мав вже 7 вівтарів, а 1854 року — освячений. Через спустошливі пожежі упродовж XVII—XVIII століть костел неодноразово відбудовувався, переважно — коштом Цетнерів.[5] На початку ХХ століття вхід прикрашав великий портик на чотирьох колонах. У вересні 1939 року святиня зазнала пожежі, під час якої повністю вигорів інтер'єр костелу. 1946 року храм був закритий радянською владою, а саме приміщення у 1958 році кардинально перебудували (високу наву святині розділили на три поверхи) під виробничі потреби та згодом відкрили завод «Ритм» — структурний підрозділ Львівського заводу телеграфної апаратури, що спеціалізувався на виробництві плат друкованого монтажу для потреб систем зв'язку військового призначення.[7] У 2000 році костел передано в користування римо-католицькій громаді Краковця, яка почала його відновлення[15]. 15 листопада 2000 року архієпископ-митрополит Львівський Мар'ян Яворський освятив тимчасову каплицю у поверненому костелі.[5].
  • Церква Святого Миколая (новобуд).
  • Костел Святого Апостола Якова
    Костел Святого Апостола Якова
  • Церква Святого Миколая (новобуд)
    Церква Святого Миколая (новобуд)

Відомі люди

Народилися

Пов'язані з Краковцем

Дідичі

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  4. Краковець. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  5. а б в г д Краковець. Костел св. Якова Апостола (1785—1787). Львівська обл., Яворівський р-н. rkc.in.ua. Римсько-католицька церква в Україні. 18 березня 2013. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
  6. Kowalska H. Pstrokoński Maciej z Burzenina h. Poraj (ok. 1553—1609), biskup przemyski // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. — Tom XXIX/2, zeszyt 121. — S. 267. (пол.)
  7. а б в Краковець. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 20 березня 2011.
  8. Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi i Lodomeryi… — S. 35—36.
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 28. — poz. 232. — S. 473. (пол.)
  10. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 30.
  11. Bernard Wasserstein. The shtetl in Ukraine that made my family is still making history. www.thejc.com. Процитовано 10 березня 2023.
  12. Корюкин Геннадій Петрович. warheroes.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 14 липня 2022.
  13. Ростислав Касьяненко (23 листопада 2017). Обеліск Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам'ятники командиру УПА в Україні. varta.com.ua. Справжня Варта. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  14. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  15. Костел св. ап. Якова (старшого) в Краківці, 1785—1787 рр. koscioly.livejournal.com. 27 вересня 2018. Процитовано 14 липня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. Anna hr. Cetner h. Przerowa (ID: 2.899.112). sejm-wielki.pl (пол.). Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 3 червня 2016.

Джерела та література

Посилання