Човник (ткацтво): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення, зображення
м стиль
 
(Не показані 30 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Weaving shuttles.JPG|thumb|Човник [[механічний ткацький верстат|механічного верстата]] (ліворуч) і [[ткацький верстат|ручного верстата]]]]
[[Файл:Weaving shuttles.JPG|thumb|Човник [[механічний ткацький верстат|механічного верстата]] (ліворуч) і [[ткацький верстат|ручного верстата]]]]
{{Otheruses|Човник (значення)}}
{{Otheruses|Човник (значення)}}
'''Чо́вник'''<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Човник}}</ref> (від [[Праслов'янська мова|праслов.]] ''*čьlnъ''&nbsp;— «видовбана колодка»)<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>&nbsp;— деталь [[ткацький верстат|ткацького верстата]], що прокладає [[Утік (ткацтво)|утокову нитку]] між нитками [[Основа (ткацтво)|основи]]. Під час ткання переміщається туди і назад від крайки до крайки вироблюваної тканини.
'''Чо́вник'''<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Човник}}</ref> (від {{lang-x-slav|*č<sup>ь</sup>l̥nъ}}&nbsp;— «видовбана колодка»)<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>&nbsp;— деталь [[ткацький верстат|ткацького верстата]], що прокладає [[Утік (ткацтво)|утокову нитку]] між нитками [[Основа (ткацтво)|основи]]. Під час ткання переміщається туди і назад від крайки до крайки вироблюваної тканини.


== Будова ==
== Будова ==
[[Файл:LoomShuttle.jpg|thumb|Найпростіший човник]]
[[Файл:LoomShuttle.jpg|thumb|Найпростіший човник]]
[[Файл:Кудель ткацкий-уток домотканая-материя.jpg|thumb|Човник ручного верстата]]
[[Файл:Кудель ткацкий-уток домотканая-материя.jpg|thumb|Човник ручного верстата]]
Найпростіший човник являє собою вирізану дерев'яну колодочку з виїмками на кінцях, на які намотується нитка. Складніші конструкції включають [[шпуля|шпулю]] для нитки, що поміщається усередині порожнистого човника. В Україні човникова шпуля була відома як ''цівка'', а стрижень, куди вона надівалася&nbsp;— ''веретено, сват, сваток, цьвак''<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA Човник // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка.&nbsp;— К., 1907—1909.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 468.]</ref>.
Найпростіший човник являє собою вирізану дерев'яну колодочку з виїмками на кінцях, на які намотується утокова нитка. Складніші конструкції включають [[шпуля|шпулю]] для нитки, що поміщається усередині порожнистого човника. В Україні човникова шпуля була знана як ''цівка'', а стрижень, куди вона надівалася&nbsp;— ''веретено, сват, сваток, цьвак''<ref>{{Грінченко|Човник|64949-chovnyk.html#show_point}}&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 468.]</ref>. Намотувати на шпульку нитку називалося «сукати цівку»<ref>{{СУМ-11|Цівка}}</ref>. Для сукання цівки використовували пристрій під назвою ''ремісник'' чи ''сукало'' (у [[Східна Галичина|Східній Галичині]] ''шпуляр''). Він складався з двох вертикальних дощок (''лаб'', у Східній Галичині називалися ''слупками''), з'єднаних посередині ящиком (''скринькою''); між верхніми кінцями лаб обертається залізний прут (''веретено'', на сукалі називався ''шпеник''), що слугує віссю для дерев'яного колеса-[[Махове колесо|маховика]] (''кружала''). Один з кінців осі загострений і виступає назовні лаби&nbsp;— на нього надівається шпуля. Вісь з маховиком приводять у рух за допомогою ''лучка''&nbsp;— дерев'яної палички, до обох кінців якої прив'язані ремінець чи мотузка, обмотані подвійною петлею навколо веретена. До ящика-скриньки прироблено сидіння (''сідець'')<ref>{{Грінченко|Ремісник|50688-remisnyk.html#show_point}}&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 12.</ref><ref>{{Грінченко|Шпуляр|66349-shpuljar.html#show_point}}</ref><ref>{{Грінченко|Сукало|57341-sukalo.html#show_point}}</ref>.


У ручних ткацьких верстатах просилювання човника між нитками основи здійснюється вручну. Човник, що сам переміщався в основі, розвертався і пролітав назад (так званий «[[летючий човник]]») з'явився лише в 1733 році, його винайшов англійський сукняр [[Джон Кей]].
У ручних ткацьких верстатах просилювання човника між нитками основи здійснюється вручну. Човник, що сам переміщався в основі від одного кінця ляди до другого (так званий «[[летючий човник]]») з'явився лише в 1733 році, його винайшов англійський сукняр [[Джон Кей (винахідник летючого човника)|Джон Кей]].


Існують верстати з кількома човниками — [[Багаточовниковий верстат|багаточовникові верстати]]. Їх використовують для виготовлення клітчастих, [[креп]]ових, складноузорчатих та інших тканин, у яких у певному порядку чергується кілька видів утоку.
⚫
На деяких сучасних верстатах човник відсутній: утокова нитка просилюється між нитками основи за допомогою струменя повітря (пневматичні верстати), води (гідравлічні верстати), рапірами (рапірні верстати) або мікрочовниками-мікропрокладачами.

⚫
На деяких сучасних верстатах ([[Безчовниковий верстат|безчовникових]]) човник відсутній: утокова нитка просилюється між нитками основи за допомогою струменя повітря (пневматичні верстати), води (гідравлічні верстати), рапірами (рапірні верстати) або мікрочовниками-мікропрокладачами.


== Інше ==
== Інше ==
[[Файл:Fotothek df n-04 0000088.jpg|thumb|Човник швацької машини|180пкс]]
[[Файл:Fotothek df n-04 0000088.jpg|thumb|Човник швацької машини|220пкс]]
[[Файл:Nuperelle-skyttel med nupereller.JPG|thumbnail|220px|right|Човник для фриволіте.]]
⚫
* '''Човник швацької машини'''&nbsp;— деталь у [[Швацька машина|швацькій машині]] з двонитковим швом, яка подає нижню нитку<ref name="СУМ"/>
[[Файл:Zunftwappen-Weber.svg|thumb|Герб [[цех]]у ткачів з трьома стилізованими човниками]]
⚫
* Човник використовується і під час плетіння рибальських мереж: на нього намотують [[Волосінь (рибальське спорядження)|волосінь]].
⚫
* [[швацька машина#Човник|Човник швацької машини]]&nbsp;— деталь у швацькій машині з двонитковим швом, яка подає нижню нитку<ref name="СУМ"/>
* Човник також використовують для плетіння в техніці «[[фриволіте]]». Він споряджений в'язальним гачком.
⚫
* Човник використовують і під час плетіння рибальських сітей: на нього намотують [[Волосінь (рибальське спорядження)|волосінь]] (човник для плетіння сітей і [[сито|сит]] у вигляді дерев'яної голки називався «глиця»)<ref>{{Грінченко|Глиця|9441-ghlycja.html#show_point}}</ref>.
* За аналогією з цим приладом, що в процесі роботи переміщається від одного краю полотна до другого, «[[Човник (торговець)|човниками]]» у 90-х роках XX століття називали дрібних торгівців, які постійно їздили за товаром (переважно за кордон).

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
File:Handloom Telar artesanal Webstuhl 02.ogv|Натягання основи і робота [[летючий човник|летючого човника]].
File:Handloom Telar artesanal Webstuhl 03.ogv|Сукання цівки на шпулярі. [[Чилі]].
</gallery>

⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* Chandler, Deborah (1995). ''Learning to Weave'', Loveland, Colorado: Interweave Press LLC. ISBN 1-883010-03-9
* Chandler, Deborah (1995). ''Learning to Weave'', Loveland, Colorado: Interweave Press LLC. ISBN 1-883010-03-9
* {{ВТ-ЕСБЕ|Ткацкое производство}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53415/23894.html Човник ткацький]}}
{{commons category|Weaving shuttles}}
{{commons category|Weaving shuttles}}
* [http://www.pakshuttle.com.pk Pak Shuttle Company (Pvt) Ltd.]
* [http://www.pakshuttle.com.pk Pak Shuttle Company (Pvt) Ltd.]
* [http://www.mageba.com/eng/shuttle.htm Shuttle looms for narrow fabrics]
* [https://web.archive.org/web/20131001151310/http://mageba.com/eng/shuttle.htm Shuttle looms for narrow fabrics]


⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist}}
[[Категорія:Ткацтво]]
[[Категорія:Ткацтво]]
[[Категорія:Обладнання та інструменти для роботи з текстилем]]

Поточна версія на 08:31, 5 липня 2024

Човник механічного верстата (ліворуч) і ручного верстата
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Човник (значення).

Чо́вник[1] (від прасл. *čьl̥nъ — «видовбана колодка»)[2] — деталь ткацького верстата, що прокладає утокову нитку між нитками основи. Під час ткання переміщається туди і назад від крайки до крайки вироблюваної тканини.

Будова

[ред. | ред. код]
Найпростіший човник
Човник ручного верстата

Найпростіший човник являє собою вирізану дерев'яну колодочку з виїмками на кінцях, на які намотується утокова нитка. Складніші конструкції включають шпулю для нитки, що поміщається усередині порожнистого човника. В Україні човникова шпуля була знана як цівка, а стрижень, куди вона надівалася — веретено, сват, сваток, цьвак[3]. Намотувати на шпульку нитку називалося «сукати цівку»[4]. Для сукання цівки використовували пристрій під назвою ремісник чи сукало (у Східній Галичині шпуляр). Він складався з двох вертикальних дощок (лаб, у Східній Галичині називалися слупками), з'єднаних посередині ящиком (скринькою); між верхніми кінцями лаб обертається залізний прут (веретено, на сукалі називався шпеник), що слугує віссю для дерев'яного колеса-маховика (кружала). Один з кінців осі загострений і виступає назовні лаби — на нього надівається шпуля. Вісь з маховиком приводять у рух за допомогою лучка — дерев'яної палички, до обох кінців якої прив'язані ремінець чи мотузка, обмотані подвійною петлею навколо веретена. До ящика-скриньки прироблено сидіння (сідець)[5][6][7].

У ручних ткацьких верстатах просилювання човника між нитками основи здійснюється вручну. Човник, що сам переміщався в основі від одного кінця ляди до другого (так званий «летючий човник») з'явився лише в 1733 році, його винайшов англійський сукняр Джон Кей.

Існують верстати з кількома човниками — багаточовникові верстати. Їх використовують для виготовлення клітчастих, крепових, складноузорчатих та інших тканин, у яких у певному порядку чергується кілька видів утоку.

На деяких сучасних верстатах (безчовникових) човник відсутній: утокова нитка просилюється між нитками основи за допомогою струменя повітря (пневматичні верстати), води (гідравлічні верстати), рапірами (рапірні верстати) або мікрочовниками-мікропрокладачами.

Інше

[ред. | ред. код]
Човник швацької машини
Човник для фриволіте.
Герб цеху ткачів з трьома стилізованими човниками
  • Човник швацької машини — деталь у швацькій машині з двонитковим швом, яка подає нижню нитку[1]
  • Човник також використовують для плетіння в техніці «фриволіте». Він споряджений в'язальним гачком.
  • Човник використовують і під час плетіння рибальських сітей: на нього намотують волосінь (човник для плетіння сітей і сит у вигляді дерев'яної голки називався «глиця»)[8].
  • За аналогією з цим приладом, що в процесі роботи переміщається від одного краю полотна до другого, «човниками» у 90-х роках XX століття називали дрібних торгівців, які постійно їздили за товаром (переважно за кордон).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Човник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. ↑ Човник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 468.]
  4. ↑ Цівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Ремісник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 12.
  6. ↑ Шпуляр // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. ↑ Сукало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. ↑ Глиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Човник (ткацтво)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Човник_(ткацтво)&oldid=42976992