Човник (ткацтво): відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Будова: уточнення |
м стиль |
||
| (Не показані 14 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
[[Файл:LoomShuttle.jpg|thumb|Найпростіший човник]] |
[[Файл:LoomShuttle.jpg|thumb|Найпростіший човник]] |
||
[[Файл:Кудель ткацкий-уток домотканая-материя.jpg|thumb|Човник ручного верстата]] |
[[Файл:Кудель ткацкий-уток домотканая-материя.jpg|thumb|Човник ручного верстата]] |
||
Найпростіший човник являє собою вирізану дерев'яну колодочку з виїмками на кінцях, на які намотується утокова нитка. Складніші конструкції включають [[шпуля|шпулю]] для нитки, що поміщається усередині порожнистого човника. В Україні човникова шпуля була |
Найпростіший човник являє собою вирізану дерев'яну колодочку з виїмками на кінцях, на які намотується утокова нитка. Складніші конструкції включають [[шпуля|шпулю]] для нитки, що поміщається усередині порожнистого човника. В Україні човникова шпуля була знана як ''цівка'', а стрижень, куди вона надівалася — ''веретено, сват, сваток, цьвак''<ref>{{Грінченко|Човник|64949-chovnyk.html#show_point}} — Т. 4. — С. 468.]</ref>. Намотувати на шпульку нитку називалося «сукати цівку»<ref>{{СУМ-11|Цівка}}</ref>. Для сукання цівки використовували пристрій під назвою ''ремісник'' чи ''сукало'' (у [[Східна Галичина|Східній Галичині]] ''шпуляр''). Він складався з двох вертикальних дощок (''лаб'', у Східній Галичині називалися ''слупками''), з'єднаних посередині ящиком (''скринькою''); між верхніми кінцями лаб обертається залізний прут (''веретено'', на сукалі називався ''шпеник''), що слугує віссю для дерев'яного колеса-[[Махове колесо|маховика]] (''кружала''). Один з кінців осі загострений і виступає назовні лаби — на нього надівається шпуля. Вісь з маховиком приводять у рух за допомогою ''лучка'' — дерев'яної палички, до обох кінців якої прив'язані ремінець чи мотузка, обмотані подвійною петлею навколо веретена. До ящика-скриньки прироблено сидіння (''сідець'')<ref>{{Грінченко|Ремісник|50688-remisnyk.html#show_point}} — Т. 4. — С. 12.</ref><ref>{{Грінченко|Шпуляр|66349-shpuljar.html#show_point}}</ref><ref>{{Грінченко|Сукало|57341-sukalo.html#show_point}}</ref>. |
||
У ручних ткацьких верстатах просилювання човника між нитками основи здійснюється вручну. Човник, що сам переміщався в основі |
У ручних ткацьких верстатах просилювання човника між нитками основи здійснюється вручну. Човник, що сам переміщався в основі від одного кінця ляди до другого (так званий «[[летючий човник]]») з'явився лише в 1733 році, його винайшов англійський сукняр [[Джон Кей (винахідник летючого човника)|Джон Кей]]. |
||
Існують верстати з кількома човниками — [[Багаточовниковий верстат|багаточовникові верстати]]. |
Існують верстати з кількома човниками — [[Багаточовниковий верстат|багаточовникові верстати]]. Їх використовують для виготовлення клітчастих, [[креп]]ових, складноузорчатих та інших тканин, у яких у певному порядку чергується кілька видів утоку. |
||
На деяких сучасних верстатах ([[Безчовниковий верстат|безчовникових]]) човник відсутній: утокова нитка просилюється між нитками основи за допомогою струменя повітря (пневматичні верстати), води (гідравлічні верстати), рапірами (рапірні верстати) або мікрочовниками-мікропрокладачами. |
На деяких сучасних верстатах ([[Безчовниковий верстат|безчовникових]]) човник відсутній: утокова нитка просилюється між нитками основи за допомогою струменя повітря (пневматичні верстати), води (гідравлічні верстати), рапірами (рапірні верстати) або мікрочовниками-мікропрокладачами. |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
== Інше == |
== Інше == |
||
[[Файл:Fotothek df n-04 0000088.jpg|thumb|Човник швацької машини|220пкс]] |
[[Файл:Fotothek df n-04 0000088.jpg|thumb|Човник швацької машини|220пкс]] |
||
[[Файл:Nuperelle-skyttel med nupereller.JPG|thumbnail|220px|right|Човник для фриволіте.]] |
|||
| ⚫ | |||
[[Файл:Zunftwappen-Weber.svg|thumb|Герб [[цех]]у ткачів з трьома стилізованими човниками]] |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
* За аналогією з цим приладом, що в процесі роботи переміщається від одного краю полотна до другого, «[[Човник (торговець)|човниками]]» у 90-х роках XX століття називали дрібних торгівців, які постійно їздили за товаром (переважно за кордон). |
* За аналогією з цим приладом, що в процесі роботи переміщається від одного краю полотна до другого, «[[Човник (торговець)|човниками]]» у 90-х роках XX століття називали дрібних торгівців, які постійно їздили за товаром (переважно за кордон). |
||
== Галерея == |
== Галерея == |
||
<gallery mode="packed" heights="160" caption=""> |
<gallery mode="packed" heights="160" caption=""> |
||
File:Handloom Telar artesanal Webstuhl 02.ogv|Натягання основи і робота |
File:Handloom Telar artesanal Webstuhl 02.ogv|Натягання основи і робота [[летючий човник|летючого човника]]. |
||
File:Handloom Telar artesanal Webstuhl 03.ogv|Сукання цівки на шпулярі. [[Чилі]]. |
File:Handloom Telar artesanal Webstuhl 03.ogv|Сукання цівки на шпулярі. [[Чилі]]. |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
| Рядок 32: | Рядок 34: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Chandler, Deborah (1995). ''Learning to Weave'', Loveland, Colorado: Interweave Press LLC. ISBN 1-883010-03-9 |
* Chandler, Deborah (1995). ''Learning to Weave'', Loveland, Colorado: Interweave Press LLC. ISBN 1-883010-03-9 |
||
* {{ВТ-ЕСБЕ|Ткацкое производство}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53415/23894.html Човник ткацький]}} |
|||
{{commons category|Weaving shuttles}} |
{{commons category|Weaving shuttles}} |
||
* [http://www.pakshuttle.com.pk Pak Shuttle Company (Pvt) Ltd.] |
* [http://www.pakshuttle.com.pk Pak Shuttle Company (Pvt) Ltd.] |
||
Поточна версія на 08:31, 5 липня 2024
Чо́вник[1] (від прасл. *čьl̥nъ — «видовбана колодка»)[2] — деталь ткацького верстата, що прокладає утокову нитку між нитками основи. Під час ткання переміщається туди і назад від крайки до крайки вироблюваної тканини.
Найпростіший човник являє собою вирізану дерев'яну колодочку з виїмками на кінцях, на які намотується утокова нитка. Складніші конструкції включають шпулю для нитки, що поміщається усередині порожнистого човника. В Україні човникова шпуля була знана як цівка, а стрижень, куди вона надівалася — веретено, сват, сваток, цьвак[3]. Намотувати на шпульку нитку називалося «сукати цівку»[4]. Для сукання цівки використовували пристрій під назвою ремісник чи сукало (у Східній Галичині шпуляр). Він складався з двох вертикальних дощок (лаб, у Східній Галичині називалися слупками), з'єднаних посередині ящиком (скринькою); між верхніми кінцями лаб обертається залізний прут (веретено, на сукалі називався шпеник), що слугує віссю для дерев'яного колеса-маховика (кружала). Один з кінців осі загострений і виступає назовні лаби — на нього надівається шпуля. Вісь з маховиком приводять у рух за допомогою лучка — дерев'яної палички, до обох кінців якої прив'язані ремінець чи мотузка, обмотані подвійною петлею навколо веретена. До ящика-скриньки прироблено сидіння (сідець)[5][6][7].
У ручних ткацьких верстатах просилювання човника між нитками основи здійснюється вручну. Човник, що сам переміщався в основі від одного кінця ляди до другого (так званий «летючий човник») з'явився лише в 1733 році, його винайшов англійський сукняр Джон Кей.
Існують верстати з кількома човниками — багаточовникові верстати. Їх використовують для виготовлення клітчастих, крепових, складноузорчатих та інших тканин, у яких у певному порядку чергується кілька видів утоку.
На деяких сучасних верстатах (безчовникових) човник відсутній: утокова нитка просилюється між нитками основи за допомогою струменя повітря (пневматичні верстати), води (гідравлічні верстати), рапірами (рапірні верстати) або мікрочовниками-мікропрокладачами.
- Човник швацької машини — деталь у швацькій машині з двонитковим швом, яка подає нижню нитку[1]
- Човник також використовують для плетіння в техніці «фриволіте». Він споряджений в'язальним гачком.
- Човник використовують і під час плетіння рибальських сітей: на нього намотують волосінь (човник для плетіння сітей і сит у вигляді дерев'яної голки називався «глиця»)[8].
- За аналогією з цим приладом, що в процесі роботи переміщається від одного краю полотна до другого, «човниками» у 90-х роках XX століття називали дрібних торгівців, які постійно їздили за товаром (переважно за кордон).
-
Натягання основи і робота летючого човника.
-
Сукання цівки на шпулярі. Чилі.
- ↑ а б Човник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Човник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 468.]
- ↑ Цівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ремісник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 12.
- ↑ Шпуляр // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Сукало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Глиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Chandler, Deborah (1995). Learning to Weave, Loveland, Colorado: Interweave Press LLC. ISBN 1-883010-03-9
- Ткацкое производство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Човник ткацький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Човник (ткацтво) |