Доктрина: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) |
м Виправлення одруків. |
||
(Не показані 18 проміжних версій 10 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
⚫ | |||
{{Оригінальне дослідження|дата=серпень 2012}} |
|||
'''Доктрина''' ({{lang-la|doctrina}}) — вчення, наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний чи політичний принцип (наприклад, військова доктрина) або нормативна формула. |
'''Доктрина''' ({{lang-la|doctrina}}) — вчення, наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний чи політичний принцип (наприклад, військова доктрина) або нормативна формула. |
||
⚫ | ''' |
||
== Доктрина як джерело права == |
== Доктрина як джерело права == |
||
⚫ | '''Правова доктрина''' – це зумовлена духовним і інтелектуальним розвитком, станом моральності та політико-правовою культурою суспільства, цілісна і гармонічна система принципів, поглядів, уявлень, ідей, концепцій і модельних норм щодо права і його розвитку, які виступають теоретичним стрижнем та концептуальною основою державотворчої, правотворчої, правозастосовної та правотлумачної діяльності<ref>''Тертишник В. М.'' Доктрина та проблеми і ризики конституційної й судово-правової реформи в Україні / В. М. Тертишник // Суспільно політичні процеси. Науково-популярне видання Громадської організації «Академія політичних наук». — К., 2016. Випуск 4. — С. 147-160</ref>. |
||
За загальним правилом будь-яка доктрина ділиться на офіційну, створювану на національному рівні або наднаціональному (експертні висновки, наведені вище), і наукову, створювану в університетах та інших професорських об'єднаннях. |
За загальним правилом будь-яка доктрина ділиться на офіційну, створювану на національному рівні або наднаціональному (експертні висновки, наведені вище), і наукову, створювану в університетах та інших професорських об'єднаннях. |
||
Спочатку доктрина була єдиним джерелом міжнародного публічного права, вона виражалася в працях Гуго Гроція і \ Л \ Ж інших юристів, які обгрунтовують існування міжнародного права з точки зору природно-правової школи. Розвиток позитивізму призвело в кінцевому підсумку до занепаду доктрини, а потім - до переосмислення ролі доктрини в праві. В даний час в міжнародному публічному праві доктрина є субсидіарним джерелом права, застосування якого можливе лише в особливих обставинах. |
Спочатку доктрина була єдиним джерелом міжнародного публічного права, вона виражалася в працях Гуго Гроція і \ Л \ Ж інших юристів, які обгрунтовують існування міжнародного права з точки зору природно-правової школи. Розвиток позитивізму призвело в кінцевому підсумку до занепаду доктрини, а потім - до переосмислення ролі доктрини в праві. В даний час в міжнародному публічному праві доктрина є субсидіарним джерелом права, застосування якого можливе лише в особливих обставинах. |
||
Міжнародне |
Міжнародне приватне право також визнає доктрину як джерело права. |
||
У національному праві роль доктрини залежить від особливостей правової системи |
У національному праві роль доктрини залежить від особливостей правової системи і національної культури. У Росії доктрина як джерело російського права офіційно не визнається, однак фактично ним є. |
||
У науковій літературі з приводу визнання за юридичною доктриною статусу джерела права нерідко висловлюються повністю протилежні точки зору, і єдиної думки з даного питання в російській науці немає. |
У науковій літературі з приводу визнання за юридичною доктриною статусу джерела права нерідко висловлюються повністю протилежні точки зору, і єдиної думки з даного питання в російській науці немає. |
||
В даний час посилання на праці видатних юристів зустрічаються в судових рішеннях, але скоріше як додаткова аргументація. Роль правової доктрини виявляється у створенні конструкцій, понять, визначень, якими користується правотворчий орган. Судді вищих або міжнародних судів, висловлюючи |
В даний час посилання на праці видатних юристів зустрічаються в судових рішеннях, але скоріше як додаткова аргументація. Роль правової доктрини виявляється у створенні конструкцій, понять, визначень, якими користується правотворчий орган. Судді вищих або міжнародних судів, висловлюючи свою особливу думку, найчастіше посилаються на праці відомих правознавців. А в судові засідання запрошують вчених-юристів для дачі експертних висновків. |
||
Міжнародний трибунал ООН з морського права, зокрема, розглянув справу «Про риболовецькому судні" Волга "» (Російська Федерація проти Австралії, 2002 рік). В окремій думці Заступника Голови Будіслава Вукаса можна знайти відсилання до праць видатних теоретиків міжнародного права: Рене-Жана Дюпюї, Арвід Пардо. |
Міжнародний трибунал ООН з морського права, зокрема, розглянув справу «Про риболовецькому судні" Волга "» (Російська Федерація проти Австралії, 2002 рік). В окремій думці Заступника Голови Будіслава Вукаса можна знайти відсилання до праць видатних теоретиків міжнародного права: Рене-Жана Дюпюї, Арвід Пардо. |
||
Доктрина Європейського союзу - поняття умовне, що представляє собою сукупність теоретичних уявлень про цілі, принципи та |
Доктрина Європейського союзу - поняття умовне, що представляє собою сукупність теоретичних уявлень про цілі, принципи та правові форми європейської інтеграції. Традиційно «... в державах доктрина складається з професійних уявлень визнаних авторитетів в області національного права і, як правило, формується протягом багатьох десятиліть, то в процесі формування європейської правової системи функцію доктрини сьогодні виконують експертні висновки провідних європейських фахівців, яких запрошують у комісії ЄС, з метою аналізу чинного законодавства та підготовки рекомендацій для визначення принципів і змісту нових актів ЄС». |
||
== Доктрина в мусульманському праві == |
== Доктрина в мусульманському праві == |
||
Особливе значення доктрини для розвитку мусульманського права пояснюється не тільки наявністю безлічі прогалин, а й суперечливістю Корану і сунни. Більшість містяться в них |
Особливе значення доктрини для розвитку мусульманського права пояснюється не тільки наявністю безлічі прогалин, а й суперечливістю Корану і сунни. Більшість норм, які містяться в них, має божественне походження, тобто вважаються вічними і незмінними. Тому вони не можуть бути просто відкинуті і замінені нормативно-правовими актами держави. У цих умовах мусульманські правознавці, спираючись на основоположні джерела, трактують їх і формують рішення, яке підлягає застосуванню в ситуації, що склалася. |
||
Якщо в VII-VIII ст. джерелами мусульманського права дійсно виступали Коран і сунна, а також иджма і «висловлювання сподвижників», то, починаючи з IX-X ст., ця роль поступово перейшла до доктрини. По суті припинення иджтихада означало канонізацію висновків основних шкіл мусульманського права, що склалися до середини XI ст. |
Якщо в VII-VIII ст. джерелами мусульманського права дійсно виступали Коран і сунна, а також иджма і «висловлювання сподвижників», то, починаючи з IX-X ст., ця роль поступово перейшла до доктрини. По суті припинення иджтихада означало канонізацію висновків основних шкіл мусульманського права, що склалися до середини XI ст. |
||
Рядок 35: | Рядок 33: | ||
== Військова справа == |
== Військова справа == |
||
'''Військова доктрина''' — система офіційних поглядів і положень, що встановлює напрямок військового будівництва, підготовки країни і збройних сил до війни, способи і форми її ведення. Військова доктрина виробляється і визначається політичним керівництвом держави. Основні її положення складаються та змінюються в залежності від політики і суспільного устрою, рівня розвитку продуктивних сил, нових наукових досягнень і характеру очікуваної війни. |
'''Військова доктрина''' — система офіційних поглядів і положень, що встановлює напрямок військового будівництва, підготовки країни і збройних сил до війни, способи і форми її ведення. Військова доктрина виробляється і визначається політичним керівництвом держави. Основні її положення складаються та змінюються в залежності від політики і суспільного устрою, рівня розвитку продуктивних сил, нових наукових досягнень і характеру очікуваної війни. |
||
'''Доктрина СВ США''' це вид військової керівної публікації який визначає фундаментальні принципи на основі яких побудовано тактику, способи виконання завдань, процедури<ref>{{Cite news|title=Lessons identified from planning doctrines development: quantitative approach to measure information completeness|url=http://nio.nuou.org.ua/article/view/288374|work=Наука і оборона|date=2023-10-03|accessdate=2023-10-04|issn=2618-1622|doi=10.33099/2618-1614-2023-22-2-28-37|pages=28–37|issue=2|language=en|first=М. В.|last=Коваль|first2=Ю. Є.|last2=Репіло|first3=В. В.|last3=Россійцев}}</ref>, термінологію та умовні знаки, що використовуються під час застосування СВ США і які є основою для діяльності військових організаційних структур (бойового складу та частин забезпечення), спрямованої на захист національних інтересів<ref>{{Cite news|title=Аналіз основ та вироблення рекомендацій щодо початку роботи із системою доктринального забезпечення Сухопутних військ США в контексті приведення доктринального забезпечення Збройних Сил України до стандартів НАТО|url=https://paperssds.eu/index.php/JSPSDS/article/view/235|work=Journal of Scientific Papers «Social development and Security»|date=2020-10-31|accessdate=2022-07-22|issn=2522-9842|doi=10.33445/sds.2020.10.5.7|pages=68–89|volume=10|issue=5|language=uk|first=Victor|last=Rossiytsev}}</ref>. Доктрини СВ США розробляються із завданнями: забезпечити єдність поглядів на ведення збройної боротьби; виробити єдиний понятійний апарат (визначень та професійної лексики); підвищити ефективність ведення бойових дій; визначення та розвиток потрібних рис військовослужбовців та їх командирів (начальників); формулювання завдань та визначення порядку участі СВ США у складі міжвидових та об’єднаних формувань<ref>{{Cite web|title=Army Publishing Directorate|url=https://armypubs.army.mil/ProductMaps/PubForm/Details.aspx?PUB_ID=1007418|website=armypubs.army.mil|accessdate=2022-07-22}}</ref>. Доктрина СВ США ADP 3-0 Операції є ключовою доктриною СВ США, що визначає зміст решти керівних публікації застосування СВ США<ref>{{Cite news|title=Аналіз базових принципів, концепцій та понять доктринального забезпечення збройних сил провідних країн світу|url=http://sit.nuou.org.ua/article/view/259580|work=Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони|date=2022-07-04|accessdate=2022-07-22|issn=2410-7336|doi=10.33099/2311-7249/2022-43-1-79-90|pages=79–90|volume=43|issue=1|language=uk|first=Юрій|last=Репіло|first2=Віктор|last2=Россійцев|first3=Олексій|last3=Іщенко}}</ref>. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Воєнно-медична доктрина України]] |
|||
* [[Воєнна доктрина України]] |
|||
* [[Політична доктрина]] |
* [[Політична доктрина]] |
||
* [[Правова доктрина]] |
* [[Правова доктрина]] |
||
Рядок 45: | Рядок 47: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Джерела == |
|||
* [http://sum.in.ua/s/doktryna '''Доктрина''' - академічний тлумачний словник української мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181101015325/http://sum.in.ua/s/doktryna |date=1 листопада 2018 }} |
|||
==Література== |
==Література== |
||
*''О.В. Буткевич''. Доктрина міжнародного права // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. / Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. - 760 с. – ISBN 966-316-039-Х |
*''О.В. Буткевич''. Доктрина міжнародного права // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. / Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. - 760 с. – ISBN 966-316-039-Х |
||
* ''В. Заблоцький''. Доктрина // {{ФЕС}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1059/58/1/7/#14444 Доктрина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809134506/http://cyclop.com.ua/content/view/1059/58/1/7/#14444 |date=9 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}} |
|||
* http://pbpu.unlb.org/pbps/Library/Capstone_Doctrine_ENG.pdf {{Немає у джерелі}} |
* https://web.archive.org/web/20080819214105/http://pbpu.unlb.org/pbps/Library/Capstone_Doctrine_ENG.pdf {{Немає у джерелі}} |
||
⚫ | |||
{{philos-stub}} |
{{philos-stub}} |
||
{{politol-stub}} |
{{politol-stub}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Філософські терміни]] |
[[Категорія:Філософські терміни]] |
Поточна версія на 21:28, 6 липня 2024
Доктрина (лат. doctrina) — вчення, наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний чи політичний принцип (наприклад, військова доктрина) або нормативна формула.
Правова доктрина – це зумовлена духовним і інтелектуальним розвитком, станом моральності та політико-правовою культурою суспільства, цілісна і гармонічна система принципів, поглядів, уявлень, ідей, концепцій і модельних норм щодо права і його розвитку, які виступають теоретичним стрижнем та концептуальною основою державотворчої, правотворчої, правозастосовної та правотлумачної діяльності[1].
За загальним правилом будь-яка доктрина ділиться на офіційну, створювану на національному рівні або наднаціональному (експертні висновки, наведені вище), і наукову, створювану в університетах та інших професорських об'єднаннях.
Спочатку доктрина була єдиним джерелом міжнародного публічного права, вона виражалася в працях Гуго Гроція і \ Л \ Ж інших юристів, які обгрунтовують існування міжнародного права з точки зору природно-правової школи. Розвиток позитивізму призвело в кінцевому підсумку до занепаду доктрини, а потім - до переосмислення ролі доктрини в праві. В даний час в міжнародному публічному праві доктрина є субсидіарним джерелом права, застосування якого можливе лише в особливих обставинах.
Міжнародне приватне право також визнає доктрину як джерело права.
У національному праві роль доктрини залежить від особливостей правової системи і національної культури. У Росії доктрина як джерело російського права офіційно не визнається, однак фактично ним є.
У науковій літературі з приводу визнання за юридичною доктриною статусу джерела права нерідко висловлюються повністю протилежні точки зору, і єдиної думки з даного питання в російській науці немає.
В даний час посилання на праці видатних юристів зустрічаються в судових рішеннях, але скоріше як додаткова аргументація. Роль правової доктрини виявляється у створенні конструкцій, понять, визначень, якими користується правотворчий орган. Судді вищих або міжнародних судів, висловлюючи свою особливу думку, найчастіше посилаються на праці відомих правознавців. А в судові засідання запрошують вчених-юристів для дачі експертних висновків.
Міжнародний трибунал ООН з морського права, зокрема, розглянув справу «Про риболовецькому судні" Волга "» (Російська Федерація проти Австралії, 2002 рік). В окремій думці Заступника Голови Будіслава Вукаса можна знайти відсилання до праць видатних теоретиків міжнародного права: Рене-Жана Дюпюї, Арвід Пардо.
Доктрина Європейського союзу - поняття умовне, що представляє собою сукупність теоретичних уявлень про цілі, принципи та правові форми європейської інтеграції. Традиційно «... в державах доктрина складається з професійних уявлень визнаних авторитетів в області національного права і, як правило, формується протягом багатьох десятиліть, то в процесі формування європейської правової системи функцію доктрини сьогодні виконують експертні висновки провідних європейських фахівців, яких запрошують у комісії ЄС, з метою аналізу чинного законодавства та підготовки рекомендацій для визначення принципів і змісту нових актів ЄС».
Особливе значення доктрини для розвитку мусульманського права пояснюється не тільки наявністю безлічі прогалин, а й суперечливістю Корану і сунни. Більшість норм, які містяться в них, має божественне походження, тобто вважаються вічними і незмінними. Тому вони не можуть бути просто відкинуті і замінені нормативно-правовими актами держави. У цих умовах мусульманські правознавці, спираючись на основоположні джерела, трактують їх і формують рішення, яке підлягає застосуванню в ситуації, що склалася.
Якщо в VII-VIII ст. джерелами мусульманського права дійсно виступали Коран і сунна, а також иджма і «висловлювання сподвижників», то, починаючи з IX-X ст., ця роль поступово перейшла до доктрини. По суті припинення иджтихада означало канонізацію висновків основних шкіл мусульманського права, що склалися до середини XI ст.
Доктринальна розробка мусульманського права, ускладнюючи його систематизацію, разом з тим надавала йому відому гнучкість і можливість розвиватися. Сучасну мусульмансько-правову доктрину як джерело права слід розглядати в декількох аспектах. У ряді країн (Саудівська Аравія, Оман, деякі князівства Перської затоки) вона продовжує грати роль формального джерела права, в інших (Єгипет, Туреччина, Марокко) - допускається субсидіарне використання мусульманського права при наявності прогалин у державних нормативних правових актах.
Економічна доктрина сприяє поясненню теорії та здійснення аналізу економічних механізмів, відображає необхідність вибору між сукупностями основоположних принципів, на основі яких може розвиватися пояснювальна теорія.
Військова доктрина — система офіційних поглядів і положень, що встановлює напрямок військового будівництва, підготовки країни і збройних сил до війни, способи і форми її ведення. Військова доктрина виробляється і визначається політичним керівництвом держави. Основні її положення складаються та змінюються в залежності від політики і суспільного устрою, рівня розвитку продуктивних сил, нових наукових досягнень і характеру очікуваної війни.
Доктрина СВ США це вид військової керівної публікації який визначає фундаментальні принципи на основі яких побудовано тактику, способи виконання завдань, процедури[2], термінологію та умовні знаки, що використовуються під час застосування СВ США і які є основою для діяльності військових організаційних структур (бойового складу та частин забезпечення), спрямованої на захист національних інтересів[3]. Доктрини СВ США розробляються із завданнями: забезпечити єдність поглядів на ведення збройної боротьби; виробити єдиний понятійний апарат (визначень та професійної лексики); підвищити ефективність ведення бойових дій; визначення та розвиток потрібних рис військовослужбовців та їх командирів (начальників); формулювання завдань та визначення порядку участі СВ США у складі міжвидових та об’єднаних формувань[4]. Доктрина СВ США ADP 3-0 Операції є ключовою доктриною СВ США, що визначає зміст решти керівних публікації застосування СВ США[5].
- Воєнно-медична доктрина України
- Воєнна доктрина України
- Політична доктрина
- Правова доктрина
- Правова доктрина в Україні
- Зовнішньополітична доктрина
- Воєнна доктрина
- ↑ Тертишник В. М. Доктрина та проблеми і ризики конституційної й судово-правової реформи в Україні / В. М. Тертишник // Суспільно політичні процеси. Науково-популярне видання Громадської організації «Академія політичних наук». — К., 2016. Випуск 4. — С. 147-160
- ↑ Коваль, М. В.; Репіло, Ю. Є.; Россійцев, В. В. (3 жовтня 2023). Lessons identified from planning doctrines development: quantitative approach to measure information completeness. Наука і оборона (англ.). № 2. с. 28—37. doi:10.33099/2618-1614-2023-22-2-28-37. ISSN 2618-1622. Процитовано 4 жовтня 2023.
- ↑ Rossiytsev, Victor (31 жовтня 2020). Аналіз основ та вироблення рекомендацій щодо початку роботи із системою доктринального забезпечення Сухопутних військ США в контексті приведення доктринального забезпечення Збройних Сил України до стандартів НАТО. Journal of Scientific Papers «Social development and Security» (укр.). Т. 10, № 5. с. 68—89. doi:10.33445/sds.2020.10.5.7. ISSN 2522-9842. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Army Publishing Directorate. armypubs.army.mil. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Репіло, Юрій; Россійцев, Віктор; Іщенко, Олексій (4 липня 2022). Аналіз базових принципів, концепцій та понять доктринального забезпечення збройних сил провідних країн світу. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони (укр.). Т. 43, № 1. с. 79—90. doi:10.33099/2311-7249/2022-43-1-79-90. ISSN 2410-7336. Процитовано 22 липня 2022.
- Доктрина - академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- О.В. Буткевич. Доктрина міжнародного права // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. - 760 с. – ISBN 966-316-039-Х
- В. Заблоцький. Доктрина // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Доктрина [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- https://web.archive.org/web/20080819214105/http://pbpu.unlb.org/pbps/Library/Capstone_Doctrine_ENG.pdf [відсутнє в джерелі]
![]() | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (серпень 2012) |
![]() |
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з політології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|