Микільське (Херсонський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м стильові правлення, доповнення
St0lker12 (обговорення | внесок)
 
(Не показано 42 проміжні версії 24 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Микільське}}
{{Село України
{{Село України
| назва = Микільське
| назва = Микільське
| область = [[Херсонська область]]
| область = [[Херсонська область]]
| район = [[Білозерський район|Білозерський]]
| район = [[Херсонський район]]
| рада = [[Микільська сільська рада (Білозерський район)|Микільська сільська рада]]
| громада = [[Дар'ївська сільська громада]]
| код КОАТУУ = 6520384501
| засновано = [[1783]]
| населення = 2576
| розташування = Bilozerskyi.jpg
| mapx = 225
| територія =
| mapy = 35
| ref-територія =
| засновано = [[1783]]
| площа = 2,589
| населення = 2576
| ref-площа =
| територія =
| щільність = 994,5
| поштовий індекс = 75033<ref>{{Cite web |url=http://www.uaidx.com/23/493/index |title=Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район |accessdate=12 лютого 2016 |archive-date=13 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170513030720/http://www.uaidx.com/23/493/index }}</ref>
| ref-територія =
| телефонний код = 5547
| площа = 2,589
| координати = {{coord|46|43|22|N|32|48|15|E|scale:30000|display=inline,title}}
| ref-площа =
| щільність = 994,5
| lat_deg = 46|
| lat_min = 43|
| поштовий індекс = 75033
| lat_sec = 22
| телефонний код = 5547
| lon_deg = 32|
| координати = {{coord|46|43|22|N|32|48|15|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 46 || lat_min = 43 || lat_sec = 22
| lon_min = 48|
| lon_deg = 32 || lon_min = 48 || lon_sec = 15
| lon_sec = 15
| висота = 17
| висота = 17
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма = р. [[Інгулець (річка)|Інгулець]]
| водойма = р. [[Інгулець (річка)|Інгулець]]
| адреса = 75033, с. Микільське, вул. 50-річчя Жовтня, 13, тел. 43-5-48
| адреса = 75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар’ївка, вул. Соборна, буд. 68а
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=11.01.2015&rf7571=34398 Микільське]
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=11.01.2015&rf7571=34398 Микільське]
| прапор =
| прапор =
| герб =
| герб =
| відстань о = 27,5
| відстань о = 27,5
| ref-відстань о =
| ref-відстань о =
| відстань р = 40,2
| відстань р = 40,2
| ref-відстань р =
| ref-відстань р =
| станція = [[Херсон (станція)|Херсон]]
| станція = [[Херсон (станція)|Херсон]]
| відстань ст = 27,5
| відстань ст = 27,5
}}
| голова = Руденко В'ячеслав Гаврилович
'''Микі́льське''' (в минулому — ''Репринка'') — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Дар'ївська сільська громада|Дар'ївській сільській громаді]] [[Херсонський район|Херсонського району]] [[Херсонська область|Херсонської області]].
}}

{{Otheruses|Микільське}}
'''Микі́льське''' (в минулому — ''Репринка'') — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Білозерський район|Білозерському районі]] [[Херсонська область|Херсонської області]].


До складу [[Микільська сільська рада (Білозерський район)|Микільської сільської ради]] входить села ''Микільське'' та [[Понятівка (Білозерський район)|Понятівка]].
До складу [[Микільська сільська рада (Білозерський район)|Микільської сільської ради]] входили села ''Микільське'' та [[Понятівка (Білозерський район)|Понятівка]].


Населення становить 2575 осіб.
Населення становить 2575 осіб.
Рядок 47: Рядок 45:


=== Топоніми ===
=== Топоніми ===
Вулиці села ''Микільське'': Леніна, Мелюги, Центральна, Першотравнева, 50-річчя Жовтня, Гагаріна, Українська, Тельмана, Петровського, Жовтнева, Профспілкова, Ворошилова
Вулиці села ''Микільське'': Слобідська, Мелюги, Центральна, Першотравнева, Гагаріна, Українська, Профспілкова, Івана Франка, Слов'янська, Свято-Троїцька, Затишна, Футбольна, Героїв Плахотників, Вишнева, Підпільна, Черкаська, Прогресивна, Українського Козацтва, Репринська.

== Населення ==
Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 2721 особа, з яких 1335 чоловіків та 1386 жінок<ref name="населення 1989"/>.

За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення України 2001 року]] в селі мешкали 2575 осіб<ref name="населення 2001"/>.

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Російська мова|російська]]
|1644
|63.84%
|-
|[[Українська мова|українська]]
|901
|34.99%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|8
|0.31%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|3
|0.12%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|2
|0.08%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|1
|0.04%
|-
|інші/не вказали
|16
|0.62%
|- class="sortbottom"
!Усього
|2575
|100%
|}


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 58: Рядок 101:
Станом на [[1886]] рік у селі, центрі [[Микільська волость (Херсонський повіт)|Микільської волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 902 особи, налічувалось 160 дворів, існували православна церква та школа<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 2 версти&nbsp;— рибний завод. За 6 верст&nbsp;— рибний завод. За 8 версти&nbsp;— 2 рибних заводи. За 16 верст&nbsp;— трактир. За 24 версти&nbsp;— рибний завод.
Станом на [[1886]] рік у селі, центрі [[Микільська волость (Херсонський повіт)|Микільської волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 902 особи, налічувалось 160 дворів, існували православна церква та школа<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 2 версти&nbsp;— рибний завод. За 6 верст&nbsp;— рибний завод. За 8 версти&nbsp;— 2 рибних заводи. За 16 верст&nbsp;— трактир. За 24 версти&nbsp;— рибний завод.


У 1905 р жителі села брали участь у розгромі поміщицьких маєтків Микільської волості.
У 1905 р жителі села брали участь у розгромі поміщицьких маєтків Микільської волості.


=== Українська Народна Республіка ===
=== Українська Народна Республіка ===
В [[1917]] році село входить до складу [[УНР|Української Народної Республіки]]. Втім, внаслідок поразки українців під час [[Перші визвольні змагання|національно-визвольних змагань]], село окуповане більшовиками.
В [[1917]] році село входить до складу [[УНР|Української Народної Республіки]]. Втім, внаслідок поразки українців під час [[Перші визвольні змагання|національно-визвольних змагань]], село окуповане більшовиками.


=== [[Радянська окупація України]] ===
=== Друга світова війна ===
На території Микільського була розміщена центральна садиба радгоспу ім. Тельмана, за яким було закріплено 7608 га сільськогосподарських угідь, з них 6356 га орної землі, у т. Ч. 861 га — зрошуваної. Господарство мало овоче-молочний напрямок. За доблесну працю 48 передовиків були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі Орденом Леніна — комбайнер І. А. Скороход, орденом Жовтневої Революції — тракторист І. Т. Солодких, орденом Трудового Червоного Прапора — трактористи П. А. Дмитрук та Н. І. Ухов. Директору радгоспу ім. Тельмана В. Я. Іванівському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У [[німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] в складі Червоної Армії брали участь 800 жителів села. З них 118 загинуло, 500 було нагороджено радянськими орденами і медалями.


Село постраждало від [[Голодомор]]у, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Через опір колективізації та геноциду комуністична влада встановлювала вишки та спецохорону полів, відкривала кримінальні справи проти місцевих жителів<ref>Державний архів Херсонської області, ф. Р&nbsp;— 787, оп. 1, спр. 1083; ф. П&nbsp;— 186, оп. 1, спр. 2</ref>. Згідно з мартирологом [[Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні|Національної книги пам'яті України]], складеного на основі свідчень очевидців Голодомору, від голодної смерті загинуло 5 осіб, 4 з яких ідентифіковано<ref>Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область.&nbsp;— Херсон: Наддніпрян. правда, 2008.&nbsp;— с. 254</ref>.
=== Радянська окупація ===
На території ''Микільського ''була розміщена центральна садиба радгоспу ім. Тельмана, за яким було закріплено 7608 га сільськогосподарських угідь, з них 6356 га орної землі, в т. Ч. 861 га - зрошуваної. Господарство мало овоче-молочний напрямок. За доблесну працю 48 передовиків були нагороджені орденами і медалями СРСР, в т. ч. Орденом Леніна - комбайнер І.А. Скороход, орденом Жовтневої Революції - тракторист І.Т. Солодких, орденом Трудового Червоного Прапора - трактористи П.А. Дмитрук та Н.І. Ухов. Директору радгоспу ім. Тельмана В.Я. Іванівському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.


=== Друга світова війна ===
== Незалежна Україна ===
У [[німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] в складі Червоної Армії брали участь 800 жителів села. З них 118 загинуло, 500 було нагороджено радянськими орденами і медалями.

=== Незалежна Україна ===
З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної Української держави.
З [[24 серпня]] [[1991]] року село входить до складу незалежної Української держави.


=== [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)]] ===
== Економіка ==
24 лютого 2022 року село [[Російська окупація Херсонської області|було захоплене російськими військами]].
В селі діють підприємства з різних галузей.


11 листопада визволене [[Збройні сили України|Збройними силами України]] в ході [[Херсонський контрнаступ (2022)|контрнаступу в Херсонській області]].
Вирощування зернових культур - СТОВ "Колос", фермерські господарства,


Після звільнення перебуває під постійним вогнем російської армії. 7 лютого 2023 року окупанти обстріляли село<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid0FhrUee9gLewyMn55yqENTXvaJzTgF2W3urGJ8enR7KPSQ8WnuQJ7hDK7zuM2mhyBl|назва=Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення|видавець=Генеральний штаб ЗСУ|дата=8 лютого 2023|вебсайт=Facebook|url-архіву=https://archive.today/20231107032323/https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid0FhrUee9gLewyMn55yqENTXvaJzTgF2W3urGJ8enR7KPSQ8WnuQJ7hDK7zuM2mhyBl|дата-архіву=7 листопада 2023|мертвий-url=no|дата-доступу=7 листопада 2023}}</ref>.
м'ясо-молочне скотарство - СТОВ "Микільське",


== Економіка ==
виробництво муки - Микільська філія МПП "Кардинал", ТОВ "ВКФ Ілас-3",
В селі діють підприємства з різних галузей: Вирощування зернових культур — СТОВ «Колос», фермерські господарства, м'ясо-молочне скотарство — СТОВ «Микільське», виробництво борошна — Микільська філія МПП «Кардинал», ТОВ «ВКФ Ілас-3», виробництво цегли та черепиці — ТОВ «Стройінвєстсервіс», послуги кафе — ТОВ «Малс ЛТД», аптека — ФОП Руденко О. С.

виробництво цегли та черепиці - ТОВ "Стройінвєстсервіс",

послуги кафе - ТОВ "Малс ЛТД",

аптека - ДП "Апогей" ТОВ "Епоха".


послуги зберігання - Микільський ХПП ВАТ "Херсонський КХП",
послуги зберігання — Микільський ХПП ВАТ «Херсонський КХП»,


'''''Микільський ХПП.''''' Робоча зернова ємність - 12,8 тис. тонн (шість зернових складів, в т.ч. три механізованих);
'''''Микільський ХПП.''''' Робоча зернова ємність — 12,8 тис. тонн (шість зернових складів, у тому числі три механізованих);
Загальна паспортна продуктивність технологічного обладнання з очищення пшениці (натурою 750 гр/літр) складає 150 тн/год (два сепаратора БСХ-100, БЦС-50). Пропускна здатність автомобілів - 48 автомобілів на добу (два автомобілерозвантажувача ГУАР-30).
Загальна паспортна продуктивність технологічного обладнання з очищення пшениці (натурою 750 гр/літр) складає 150 тн/год (два сепаратора БСХ-100, БЦС-50). Пропускна здатність автомобілів — 48 автомобілів на добу (два автомобілерозвантажувача ГУАР-30).


Причал Микільського ХПП знаходиться на річці [[Інгулець (річка)|Інгулець]], введений в експлуатацію в 1990 році після капітального ремонту. Умовна довжина причального фронту 35,6 м. Фактична глибина біля кордону причалу становить 2,7 ... 3,6 м із збільшенням до 4,5 ... 5,8 м від кордону. Глибина акваторії р. Інгулець дозволяє завантажувати баржі, вантажопідйомністю до 1000 тонн. Продуктивність навантажувального комплексу на водний транспорт складає 1000 тонн/добу.<ref>[http://hkhp.ks.ua/ua/about.html ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»]
Причал Микільського ХПП знаходиться на річці [[Інгулець (річка)|Інгулець]], введений в експлуатацію в 1990 році після капітального ремонту. Умовна довжина причального фронту 35,6&nbsp;м. Фактична глибина біля кордону причалу становить 2,7 3,6&nbsp;м із збільшенням до 4,5 5,8&nbsp;м від кордону. Глибина акваторії р. Інгулець дозволяє завантажувати баржі, вантажопідйомністю до 1000 тонн. Продуктивність навантажувального комплексу на водний транспорт складає 1000 тонн/добу.<ref>{{Cite web |url=http://hkhp.ks.ua/ua/about.html |title=ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» |accessdate=22 січня 2015 |archive-date=23 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150123012623/http://hkhp.ks.ua/ua/about.html }}</ref>
</ref>


== Соціальна сфера ==
== Соціальна сфера ==
Микільский ясла-садок, Микільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор - Заікіна Олена Іванівна), Микільський фельдшерсько-акушерський пункт.
Микільский ясла-садок, Микільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор — Заікіна Олена Іванівна), Микільський фельдшерсько-акушерський пункт.


== Історичні пам'ятки ==
== Історичні пам'ятки ==


=== Археологічні ===
=== Археологічні ===
Репринське поселення ([[Бронзова доба|Доба бронзи]]) розташоване за 300 метрів на південний схід від села ''Микільське'', на корінному лівому березі [[Інгулець (річка)|Інгульця]], на розі, утвореному берегами річки та давньої [[Балка (яр)|балки]]. Вперше згадане [[Ястребов Володимир Миколайович|Володимиром Ястребовим]] у [[1897]] р. Обстежувалось [[Гошкевич Віктор Іванович|В. Гошкевичем]] ([[1909]]), Ю. Крисіним (у 1920-х рр.), [[Бадер Отто Миколайович|Отто Бадером]] ([[1950]]), М. Оленковським (1972, 1974, 1978, 1985, 1997–2003).
Репринське поселення ([[Бронзова доба|Доба бронзи]]) розташоване за 300 метрів на південний схід від села ''Микільське'', на корінному лівому березі [[Інгулець (річка)|Інгульця]], на розі, утвореному берегами річки та давньої [[Балка (яр)|балки]]. Вперше згадане [[Ястребов Володимир Миколайович|Володимиром Ястребовим]] у [[1897]] р. Обстежувалось [[Гошкевич Віктор Іванович|В. Гошкевичем]] ([[1909]]), Ю. Крисіним (у 1920-х рр.), [[Бадер Отто Миколайович|Отто Бадером]] ([[1950]]), М. Оленковським (1972, 1974, 1978, 1985, 1997—2003).


Через розташування на розі високого берега, наявності рову й валу, кам'яних споруд воно довгий час трактувалось як ''городище скіфського часу''. У [[1984]] році Я. Гершковичем здійснено [[шурфовка|шурфовку]], у ході якої виявлено напівземлянкове житло й археологічний матеріал [[білозерська культура|білозерської культури]] [[Бронзова доба|доби бронзи]] (12-11 ст. до н.&nbsp;е.). Попередню інтерпретацію було заперечено. Ця цінна пам’ятка археології, що належить до періоду раннього розвитку [[Кіммерійці|кіммерійців]], була частково знищена у 1994-1995 рр. буді-ництвом котеджів (з дозволу сільради). Повного знищення не відбулось після втручання обласного сектора охорони пам’яток археології й ліквідації з площі поселення ділянок забудови.<ref>Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Білозерського району Херсонської облас-ті. Каталог-довідник. – Херсон: Айлант, 2004. – 76 с.</ref>
Через розташування на розі високого берега, наявності рову й валу, кам'яних споруд воно довгий час трактувалось як ''городище скіфського часу''. У [[1984]] році Я. Гершковичем здійснено [[шурфовка|шурфовку]], у ході якої виявлено напівземлянкове житло й археологічний матеріал [[білозерська культура|білозерської культури]] [[Бронзова доба|доби бронзи]] (12-11 ст. до н.&nbsp;е.). Попередню інтерпретацію було заперечено. Ця цінна пам'ятка археології, що належить до періоду раннього&nbsp;розвитку [[кімерійці]]в, була частково знищена у 1994—1995&nbsp;рр. буді-ництвом котеджів (з дозволу сільради). Повного знищення не відбулось після втручання обласного сектора охорони пам'яток археології й ліквідації з площі поселення ділянок забудови.<ref>Оленковський М.&nbsp;П.&nbsp;Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської облас-ті. Каталог-довідник.&nbsp;— Херсон: Айлант, 2004.&nbsp;— 76 с.</ref>


=== Пам'ятники ===
=== Пам'ятники ===
Братська могила. Розташована в центрі села. Чотирикутна зрізана піраміда встановлена на постаменті. На верхівці піраміди - п'ятикутна металева зірка. На чільному боці постамента закріплені рельєфні цифри "1941-1945". Нижче них - рельєфне зображення каски і лаврової гілки. На верхньому виступі цоколя, прилягаючи до лицевого боку постамента, встановлені дві плити рожевого полірованого граніту з іменами 10 загиблих воїнів. Пам'ятник огороджений дерев'яним штахетником. До пам'ятника веде бетонна доріжка. Встановлено 1975 р.
Братська могила. Розташована в центрі села. Чотирикутна зрізана піраміда встановлена на постаменті. На верхівці піраміди — п'ятипроменева металева зірка. На чільному боці постамента закріплені рельєфні цифри «1941-1945». Нижче них — рельєфне зображення каски і лаврової гілки. На верхньому виступі цоколя, прилягаючи до лицевого боку постамента, встановлені дві плити рожевого полірованого граніту з іменами 10 загиблих воїнів. Пам'ятник огороджений дерев'яним штахетником. До пам'ятника веде бетонна доріжка. Встановлено 1975 р.


=== Заповідники ===
=== Заповідники ===
Рядок 114: Рядок 153:


=== Футбол ===
=== Футбол ===
В селі сформований футбольний клуб "Темп", який змагається на першість району. Виступи проводить на місцевому стадіоні "Темп".
В селі сформований футбольний клуб «Темп», який змагається на першість району. Виступи проводить на місцевому стадіоні «Темп».


=== Туризм ===
=== Туризм ===
Рядок 122: Рядок 161:
* Троїцький храм [[УПЦ МП]]
* Троїцький храм [[УПЦ МП]]


== Посилання ==
== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)]]
{{reflist}}

== Примітки ==
{{reflist|refs=

<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Херсонська область}}</ref>

<ref name="населення 2001">{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Херсонська область}}</ref>



}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://weather.in.ua/ua/hersonskaja/15490 Погода в селі Микільське]
* [http://weather.in.ua/ua/hersonskaja/15490 Погода в селі Микільське] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111219183629/http://weather.in.ua/ua/hersonskaja/15490 |date=19 грудня 2011 }}
* [http://www.library.kherson.ua/young/eco/11.htm Екологія Херсонщини. Інгулецький лиман]
* [http://www.library.kherson.ua/young/eco/11.htm Екологія Херсонщини. Інгулецький лиман] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200217091649/http://www.library.kherson.ua/young/eco/11.htm |date=17 лютого 2020 }}

{{Kherson-geo-stub}}

{{Дар'ївська сільська громада}}
{{Херсонський район}}
{{Білозерський район}}
{{Херсонський повіт}}
{{Херсонський повіт}}
{{Інгульська паланка}}
{{Інгульська паланка}}
{{Портали|Географія|Україна}}
{{Білозерський район}}


[[Категорія:Села Херсонської області]]
[[Категорія:Села Херсонської області]]
[[Категорія:Бронзова доба України]]
[[Категорія:Поселення бронзової доби України]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1783]]
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]

Поточна версія на 08:21, 7 липня 2024

село Микільське
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Херсонський район
Громада Дар'ївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA65100070080040920
Облікова картка Микільське 
Основні дані
Засноване 1783
Населення 2576
Площа 2,589 км²
Густота населення 994,5 осіб/км²
Поштовий індекс 75033[1]
Телефонний код +380 5547
Географічні дані
Географічні координати 46°43′22″ пн. ш. 32°48′15″ сх. д. / 46.72278° пн. ш. 32.80417° сх. д. / 46.72278; 32.80417Координати: 46°43′22″ пн. ш. 32°48′15″ сх. д. / 46.72278° пн. ш. 32.80417° сх. д. / 46.72278; 32.80417
Середня висота
над рівнем моря
17 м
Водойми р. Інгулець
Відстань до
обласного центру
27,5 км
Відстань до
районного центру
40,2 км
Найближча залізнична станція Херсон
Відстань до
залізничної станції
27,5 км
Місцева влада
Адреса ради 75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар’ївка, вул. Соборна, буд. 68а
Карта
Микільське. Карта розташування: Україна
Микільське
Микільське
Микільське. Карта розташування: Херсонська область
Микільське
Микільське
Мапа
Мапа

Микі́льське (в минулому — Репринка) — село в Україні, у Дар'ївській сільській громаді Херсонського району Херсонської області.

До складу Микільської сільської ради входили села Микільське та Понятівка.

Населення становить 2575 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Микільське розташоване на березі р. Інгулець.

Топоніми

[ред. | ред. код]

Вулиці села Микільське: Слобідська, Мелюги, Центральна, Першотравнева, Гагаріна, Українська, Профспілкова, Івана Франка, Слов'янська, Свято-Троїцька, Затишна, Футбольна, Героїв Плахотників, Вишнева, Підпільна, Черкаська, Прогресивна, Українського Козацтва, Репринська.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2721 особа, з яких 1335 чоловіків та 1386 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2575 осіб[3].

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
російська 1644 63.84%
українська 901 34.99%
вірменська 8 0.31%
румунська 3 0.12%
білоруська 2 0.08%
болгарська 1 0.04%
інші/не вказали 16 0.62%
Усього 2575 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Деякі дослідники вказують на знаходження центру Інгульської паланки Перевізки у Микільському.

Заснування

[ред. | ред. код]

Засноване у 1783 р. під назвою Репринка переселенцями з Тульської губернії. У 1795 р. чисельність мешканців становила 198 осіб.

Микільська волость

[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік у селі, центрі Микільської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 902 особи, налічувалось 160 дворів, існували православна церква та школа[5]. За 2 версти — рибний завод. За 6 верст — рибний завод. За 8 версти — 2 рибних заводи. За 16 верст — трактир. За 24 версти — рибний завод.

У 1905 р жителі села брали участь у розгромі поміщицьких маєтків Микільської волості.

Українська Народна Республіка

[ред. | ред. код]

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Втім, внаслідок поразки українців під час національно-визвольних змагань, село окуповане більшовиками.

На території Микільського була розміщена центральна садиба радгоспу ім. Тельмана, за яким було закріплено 7608 га сільськогосподарських угідь, з них 6356 га орної землі, у т. Ч. 861 га — зрошуваної. Господарство мало овоче-молочний напрямок. За доблесну працю 48 передовиків були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі Орденом Леніна — комбайнер І. А. Скороход, орденом Жовтневої Революції — тракторист І. Т. Солодких, орденом Трудового Червоного Прапора — трактористи П. А. Дмитрук та Н. І. Ухов. Директору радгоспу ім. Тельмана В. Я. Іванівському присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932—1933 роках. Через опір колективізації та геноциду комуністична влада встановлювала вишки та спецохорону полів, відкривала кримінальні справи проти місцевих жителів[6]. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі свідчень очевидців Голодомору, від голодної смерті загинуло 5 осіб, 4 з яких ідентифіковано[7].

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

У німецько-радянській війні в складі Червоної Армії брали участь 800 жителів села. З них 118 загинуло, 500 було нагороджено радянськими орденами і медалями.

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної Української держави.

24 лютого 2022 року село було захоплене російськими військами.

11 листопада визволене Збройними силами України в ході контрнаступу в Херсонській області.

Після звільнення перебуває під постійним вогнем російської армії. 7 лютого 2023 року окупанти обстріляли село[8].

Економіка

[ред. | ред. код]

В селі діють підприємства з різних галузей: Вирощування зернових культур — СТОВ «Колос», фермерські господарства, м'ясо-молочне скотарство — СТОВ «Микільське», виробництво борошна — Микільська філія МПП «Кардинал», ТОВ «ВКФ Ілас-3», виробництво цегли та черепиці — ТОВ «Стройінвєстсервіс», послуги кафе — ТОВ «Малс ЛТД», аптека — ФОП Руденко О. С.

послуги зберігання — Микільський ХПП ВАТ «Херсонський КХП»,

Микільський ХПП. Робоча зернова ємність — 12,8 тис. тонн (шість зернових складів, у тому числі три механізованих); Загальна паспортна продуктивність технологічного обладнання з очищення пшениці (натурою 750 гр/літр) складає 150 тн/год (два сепаратора БСХ-100, БЦС-50). Пропускна здатність автомобілів — 48 автомобілів на добу (два автомобілерозвантажувача ГУАР-30).

Причал Микільського ХПП знаходиться на річці Інгулець, введений в експлуатацію в 1990 році після капітального ремонту. Умовна довжина причального фронту 35,6 м. Фактична глибина біля кордону причалу становить 2,7 … 3,6 м із збільшенням до 4,5 … 5,8 м від кордону. Глибина акваторії р. Інгулець дозволяє завантажувати баржі, вантажопідйомністю до 1000 тонн. Продуктивність навантажувального комплексу на водний транспорт складає 1000 тонн/добу.[9]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Микільский ясла-садок, Микільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор — Заікіна Олена Іванівна), Микільський фельдшерсько-акушерський пункт.

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Археологічні

[ред. | ред. код]

Репринське поселення (Доба бронзи) розташоване за 300 метрів на південний схід від села Микільське, на корінному лівому березі Інгульця, на розі, утвореному берегами річки та давньої балки. Вперше згадане Володимиром Ястребовим у 1897 р. Обстежувалось В. Гошкевичем (1909), Ю. Крисіним (у 1920-х рр.), Отто Бадером (1950), М. Оленковським (1972, 1974, 1978, 1985, 1997—2003).

Через розташування на розі високого берега, наявності рову й валу, кам'яних споруд воно довгий час трактувалось як городище скіфського часу. У 1984 році Я. Гершковичем здійснено шурфовку, у ході якої виявлено напівземлянкове житло й археологічний матеріал білозерської культури доби бронзи (12-11 ст. до н. е.). Попередню інтерпретацію було заперечено. Ця цінна пам'ятка археології, що належить до періоду раннього розвитку кімерійців, була частково знищена у 1994—1995 рр. буді-ництвом котеджів (з дозволу сільради). Повного знищення не відбулось після втручання обласного сектора охорони пам'яток археології й ліквідації з площі поселення ділянок забудови.[10]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Братська могила. Розташована в центрі села. Чотирикутна зрізана піраміда встановлена на постаменті. На верхівці піраміди — п'ятипроменева металева зірка. На чільному боці постамента закріплені рельєфні цифри «1941-1945». Нижче них — рельєфне зображення каски і лаврової гілки. На верхньому виступі цоколя, прилягаючи до лицевого боку постамента, встановлені дві плити рожевого полірованого граніту з іменами 10 загиблих воїнів. Пам'ятник огороджений дерев'яним штахетником. До пам'ятника веде бетонна доріжка. Встановлено 1975 р.

Заповідники

[ред. | ред. код]

Інгулецький лиман. Між селами Микільське та Садове Білозерського району створено ботанічний заказник місцевого значення «Інгулецький лиман», площею 50 га. Заказник створений з метою охорони рідкісних формацій водних рослин, включених до Зеленої книги України: горіха водяного (Trapeta natansis), густі зарості якого збереглися в околицях с. Микільське, сальвінії плаваючої (Salvinieta natansis), латаття білого (Nymphaeeta albae), глечиків жовтих (Nuphareta luteae), плавуна щитолистого (Nymphoideta peltatae).

Спорт, туризм

[ред. | ред. код]

Футбол

[ред. | ред. код]

В селі сформований футбольний клуб «Темп», який змагається на першість району. Виступи проводить на місцевому стадіоні «Темп».

Туризм

[ред. | ред. код]

У мальовничій долині річки Інгулець, на високому березі поблизу села Микільське, щорічно навесні проходять обласні змагання зі скелелазіння та спортивного туризму.

Релігійне життя

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. Державний архів Херсонської області, ф. Р — 787, оп. 1, спр. 1083; ф. П — 186, оп. 1, спр. 2
  7. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 254
  8. Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення. Facebook. Генеральний штаб ЗСУ. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 7 листопада 2023.
  9. ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів». Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  10. Оленковський М. П. Археологічні пам'ятки Білозерського району Херсонської облас-ті. Каталог-довідник. — Херсон: Айлант, 2004. — 76 с.

Джерела

[ред. | ред. код]