Приазовське (селище): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м оформлення, зображення
 
(Не показані 38 проміжних версій 25 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Селище України
{{Смт
| назва = Приазовське
| назва = Приазовське
| герб = Pryazovske gerb.png
| герб = Pryazovske gerb.png
Рядок 6: Рядок 6:
| опис прапора =
| опис прапора =
| область = [[Запорізька область]]
| область = [[Запорізька область]]
| район = [[Приазовський район]]
| район = {{Зп-Мл}}
| рада = [[Приазовська селищна рада]]
| громада = [[Приазовська селищна громада]]
| код КОАТУУ = 2324555100
| код КАТОТТГ = UA23080230010027591
| зображення = Изображение_027.jpg
| зображення = Church of the Intercession of the Blessed Virgin (Priazovskoye, Ukraine).jpg
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Церква Покрови Пресвятої Богородиці, [[2009]]
| зображення_підпис = Церква Покрови Пресвятої Богородиці ([[2009]])
| розташування = Pryazov.jpg
| розташування = Pryazov.jpg
| опис розташування =
| опис розташування =
| mapx = 110
| mapx = 110
| mapy = 115
| mapy = 115
| засноване =1860<ref>[https://web.archive.org/web/20110925171745/http://www.igsu.org.ua/Zaporozhskaja.obl/Priazovskij.rajon/Priazovskoe.html Приазовське {{ref-ru}}]</ref>
| перша згадка =1860<ref>{{Cite web|url=http://www.igsu.org.ua/Zaporozhskaja.obl/Priazovskij.rajon/Priazovskoe.html|title=Приазовське|access-date=2018-07-05|archive-date=2011-09-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20110925171745/http://www.igsu.org.ua/Zaporozhskaja.obl/Priazovskij.rajon/Priazovskoe.html|url-status=bot: unknown}} {{ref-ru}}</ref>
| населення = 6610 (2018) <ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>
| засноване = {{Дата з віком|1860}}
| населення = 6295 осіб ([[2022]])<ref name=":0">{{Cite web|title=Cities&towns of Ukraine|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|website=pop-stat.mashke.org|accessdate=2022-08-18}}</ref>
| площа =6.83
| статус =1957
| площа = 6.83
| статус = 2024
| магдебурзьке право =
| магдебурзьке право =
| агломерація =
| агломерація =
| щільність =968
| щільність = 921
| поштовий індекс =72400—404
| поштовий індекс = 72400—72404
| телефонний код =6133
| телефонний код = 6133
| висота =28
| висота = 28
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма =р. [[Домузла]]
| водойма = р. [[Домузла]]
| координати = {{coord|46|44|17|N|35|38|4|E|scale:30000|display=inline,title}}
| координати = {{coord|46|44|17|N|35|38|4|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 46 | lat_min = 44 | lat_sec = 17
| lat_deg = 46 | lat_min = 44 | lat_sec = 17
Рядок 33: Рядок 34:
| ref-area =
| ref-area =
| станція =[[Мелітополь (станція)|Мелітополь]]
| станція =[[Мелітополь (станція)|Мелітополь]]
| відстань =25,5
| відстань = 25,5
| фізична р =
| фізична р =
| залізниця р =
| залізниця р =
| автошлях р =
| автошлях р = 23
| фізична о =
| фізична о =
| ref-фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця о =112
| залізниця о = 112
| автошлях о =148
| автошлях о = 148
| адреса =72400, Запорізька обл., Приазовський р-н., смт Приазовське, вул. Покровська, 5
| адреса = 72401, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с-ще Приазовське, вул. Покровська, 31
| голова =Варбанський Сергій Євгенович
| голова =
}}
}}
{{Otheruses|Приазовське}}
'''Приазо́вське'''&nbsp;— [[селище]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Приазовська селищна громада|Приазовської територіальної громади]] [[Мелітопольський район|Мелітопольського району]] [[Запорізька область|Запорізької області]]. Населення&nbsp;— 6295 осіб ([[2022]])<ref name=":0"/> осіб.


== Географія ==
{{Otheruses|Приазовське }}
[[Файл:На Бердянск Мариуполь - panoramio.jpg|міні|праворуч|250пкс|Автошлях {{Автошлях М|14}}{{Автошлях E|58}} в селищі Приазовське]]
'''Приазо́вське''' — [[селище міського типу]], центр [[Приазовський район|Приазовського району]] [[Запорізька область|Запорізької області]].
Селище Приазовське розташоване на півдні [[Запорізька область|Запорізької області]], за 148 км від [[Запоріжжя|обласного центру]] (автошляхом {{Автошлях М|18}}{{Автошлях E|105}}) та 25 км на північний захід від [[Мелітополь|районного центру]], на автомагістралі міжнародного значення {{Автошлях М|14}}{{Автошлях E|58}} ([[Рені]] — [[Одеса]] — [[Мелітополь]] — [[Новоазовськ]]). За 20 км на південь від селища розташоване узбережжя [[Азовське море|Азовського моря]].

== Розташування і населення ==

Приазовське розташоване на півдні [[Запорізька область|Запорізької області]] за 148 км від [[Запоріжжя]] (автошлях {{Автошлях E|105}}) на автомагістралі міжнародного значення {{Автошлях E|58}} ([[Ростов-на-Дону|Ростов]]-[[Одеса]]-[[Рені]]).

За 25 км на північний захід від Приазовського розташоване місто [[Мелітополь]], а за 20 км на південь — узбережжя [[Азовське море|Азовського моря]]. Розташоване в [[степ]]овій природній зоні.

Станом на [[1 січня]] [[2018]] року населення становить 6610 осіб.


== Клімат ==
== Клімат ==
[[Клімат]] смт Приазовського — помірно континентальний з яскраво вираженими посушливими явищами. Сумарна [[сонячна радіація]] становить 110 ккал на квадратний сантиметр на рік.
[[Клімат]] селище Приазовського — помірно континентальний з яскраво вираженими посушливими явищами. Сумарна [[сонячна радіація]] становить 110 ккал на см² на рік. Розташоване в [[степ]]овій природній зоні.


Середня кількість [[Опади|опадів]] становить 300–350 мм на півдні, 350–370 на півночі. Середня річна температура становить від 8 до 10°С, середня температура січня −4°С, а липня +24°С, +25°С.
Середня кількість [[атмосферні опади|опадів]] становить 300—350 мм на півдні, 350—370 на півночі. Середня річна температура становить від 8 до 10°С, середня температура січня −4°С, а липня +24°С, +25°С.


== Історія ==
== Історія ==
Найзначнішою подією для Приазовського є день утворення селища та будівництво, тоді ще в Покровці Другій, церкви Покрови Пресвятої Богородиці, яку звели в 60-х роках XIX століття. Тому День селища відзначається 14 жовтня, на свято [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покрови Пресвятої Богородиці]].
Найзначнішою подією для Приазовського є день утворення селища та будівництво, тоді ще в Покровці Другій, церкви Покрови Пресвятої Богородиці, яку звели у 1860-х роках XIX століття. Тому День селища відзначається 14 жовтня, в день [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покрови Пресвятої Богородиці]].


До ІІІ ст. н. е. у навколишніх степах кочували [[скіфи]], про що свідчать знайдені в околицях селища скіфські бляхи IV-ІІІ ст. до н. е. Пізніше і до середини XIX ст. на місці сучасного Приазовського були ногайські аули Ессабей, Аккую і Шуют Джурет. Весною 1860 року, після того, як ногайці переселились до [[Османська імперія|Османської імперії]], сюди прибули 177 державних робітників із с. Андріївка Бердянського повіту. На початку селище носило назву аулу Шуют Джурет. Після початку будівництва в 1862-му році церкви Покрови Пресвятої Богородиці село набуло назви Покровка Друга, оскільки вже існувала одна Покрова в повіті. На 1866 рік кількість жителів села вже нараховувала 3600 людей. Працювало більше 810 селянських господарств.
До ІІІ століття н. е. у навколишніх степах кочували [[скіфи]], про що свідчать знайдені в околицях селища скіфські бляхи IV—ІІІ століття до н. е. Пізніше і до середини XIX століття на місці сучасного Приазовського були ногайські аули Ессабей, Аккую і Шуют Джурет. Весною 1860 року, після того, як ногайці переселились до [[Османська імперія|Османської імперії]], сюди оселилися 177 державних робітників з села [[Андріївка (Бердянський район)|Андріївка]] [[Бердянський повіт|Бердянського повіту]]. На початку селище носило назву аулу ''Шуют Джурет''. Після початку будівництва у 1862 році церкви Покрови Пресвятої Богородиці село набуло назви Покровка Друга, оскільки вже існувала одна Покрова в повіті. На 1866 рік кількість жителів села вже нараховувала 3600 людей. Працювало понад 810 селянських господарств.
[[Файл:Артель_Путь_социализма_1931_год.jpg|300px|left|міні|Приазовці в [[1931]] році. Сільгоспартіль ''«Шлях до соціалізму»'']]
[[Файл:Артель_Путь_социализма_1931_год.jpg|міні|праворуч|250пкс|Приазовці в [[1931]] році. Сільгоспартіль «Шлях до соціалізму»]]
Село швидко зростало. Протягом кількох років віками незаймані степи навколо села були розорані. Покровка Друга незабаром стала одним з великих волосних центрів Бердянського повіту. У селі працював цегельний завод, десять вітряків, поштова станція, 9 крамниць і 7 шинків.
Село швидко зростало. Протягом декількох років віками незаймані степи навколо села були розорані. Покровка Друга незабаром стала одним з великих волосних центрів [[Бердянський повіт|Бердянського повіту]]. В селі функціонували цегельний завод, 10 вітряків, поштова станція, 9 крамниць та 7 шинків.


Під час [[Столипінська реформа|столипінської аграрної реформи]] понад 100 бідняцьких сімей продали свої наділи. Частина селян виїхали до промислових міст, інші переселилися до Сибіру. Перед початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Покровка друга була великим селом, що мало 903 двори, де проживало 7300 чоловік. Але його головна риса — це те, що село забудовувалось без плану. Криві вулички влітку потопали в пилюці, а весною та восени — потопало в багнюці. Більшість будівель становили хати-мазанки. В центрі села височіла церква Покрови Пресвятої Богородиці. Це був величний восьми купольний храм, який вражав своїми розмірами та красою. На жаль його зображень, або фотографій не збереглось. Навпроти церкви знаходився будинок священика та господарські будівлі. На той час працювала церковнопарафіяльна початкова школа та 4 земські школи, у тому числі одна двокласна.
Під час [[Столипінська реформа|столипінської аграрної реформи]] понад 100 бідняцьких сімей продали свої наділи. Частина селян виїхали до промислових міст, інші переселилися до Сибіру. Перед початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Покровка Друга була великим селом, що налічувало 903 подвір'їв, де проживало 7300 осіб. Проте, його головна риса — це те, що село забудовувалось без плану. Криві вулички влітку потопали в пилюці, а весною та восени — потопало в багнюці. Більшість будівель становили хати-мазанки. В центрі села височіла церква Покрови Пресвятої Богородиці. Це був величний восьми купольний храм, який вражав своїми розмірами та красою. На жаль його зображень, або фотографій не збереглось. Навпроти церкви знаходився будинок священика та господарські будівлі. На той час працювала церковнопарафіяльна початкова школа та 4 земські школи, у тому числі одна двокласна.


Під час [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]] в околицях та на території селища велись активні бойові дії, в наслідок чого селище переходило з рук в руки. У січні 1918 року в селищі встановилась радянська влада, але вже весною до селища вступила Перша (окрема) бригада руських добровольців на чолі з генералом [[Дроздовський Михайло Гордійович|Михайлом Дроздовським]], яка там не затрималась, а рушила далі на [[Дон]]. Після цього селище захопили частини австро-німецьких військ та Гайдамацького кошу. В листопаді в Покровку Другу знову увійшли частини Червоної армії, але вже в січні 1919 року їх витіснив Мелітопольський (Зведено-Гвардійський) загін генерал-майора П. Е. Тілло. У другій половині березня частини 2-ї бригади Першої Задніпровської радянської дивізії вибили з селища частини 4-ї Кримської піхотної дивізії. В червні 1919 року Покровку Другу захопили загони армії генерала [[Денікін Антон Іванович|Антона Денікіна]]. 2 січня 1920 року частини 8-ї Червоної козачої дивізії вибили денікінців, але вже в липні Приазов'я захопили війська Російської Армії барона [[Врангель Петро Миколайович|Петра Врангеля]]. В другій половині жовтня 1920 року почався наступ військ Південного фронту під командуванням [[Фрунзе Михайло Васильович|Михайла Фрунзе]]. 30 жовтня частини 2-ї бригади 5-ї кавдивізії 13-ї армії остаточно закріпились в селі і встановили радянську владу на території Покровки Другої. 30 жовтня 1920 року війська Червоної армії остаточно закріпились в селищі.
Під час [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]] в околицях та на території селища велись активні бойові дії, внаслідок чого селище переходило з рук в руки. У січні 1918 року в селищі встановлена радянська влада, але вже весною до селища вступила Перша (окрема) бригада російських добровольців на чолі з генералом [[Дроздовський Михайло Гордійович|Михайлом Дроздовським]], яка там не затрималась, а рушила далі на [[Дон]]. Після цього селище захопили частини австро-німецьких військ та Гайдамацького кошу. У листопаді в Покровку Другу знову увійшли частини Червоної армії, але вже у січні 1919 року їх витіснив Мелітопольський (Зведено-Гвардійський) загін генерал-майора П. Е. Тілло. У другій половині березня частини 2-ї бригади Першої Задніпровської радянської дивізії вибили з селища частини 4-ї Кримської піхотної дивізії. В червні 1919 року Покровку Другу захопили загони армії генерала [[Денікін Антон Іванович|Антона Денікіна]]. 2 січня 1920 року частини 8-ї Червоної козачої дивізії вибили денікінців, але вже у липні Приазов'я захопили війська російської армії барона [[Врангель Петро Миколайович|Петра Врангеля]]. В другій половині жовтня 1920 року почався наступ військ Південного фронту під командуванням [[Фрунзе Михайло Васильович|Михайла Фрунзе]]. 30 жовтня частини 2-ї бригади 5-ї кавдивізії 13-ї армії остаточно закріпились в селі і встановили радянську владу на території Покровки Другої. 30 жовтня 1920 року війська Червоної армії остаточно закріпились в селищі.


На початку 20-х рр. у Покровці Другій почали виникати сільськогосподарські артілі. Але посуха 1921 року призвела до сильного голоду. Весною 1923 року селище стало центром новоствореного Другопокровського району, що увійшов до складу Мелітопольського округу Катеринославської губернії.
На початку 1920-х років у Покровці Другій почали виникати сільськогосподарські артілі. [[Посуха]] 1921 року призвела до потужного голодомору. Весною 1923 року селище стало центром новоствореного Другопокровського району, що увійшов до складу Мелітопольського округу Катеринославської губернії.


Вже в 1925 році працюють три школи, гуртки ліквідації неписьменності, амбулаторія, лікарня, дві хати-читальні, бібліотека, районний сільський будинок, 20 крамниць, базар.
У 1925 році працюють три школи, гуртки ліквідації неписьменності, амбулаторія, лікарня, дві хати-читальні, бібліотека, районний сільський будинок, 20 крамниць, базар.


У 30-х рр. XX ст. на території Покровки Другої працюють 6 колгоспів («Прогрес», «Гігант», «Шлях до соціалізму» та інші), МТС (в 1930 р. налічувала 26 тракторів та 4 комбайни, а в 1939 р. — вже 115 тракторів і 54 комбайни), харчокомбінат, маслозавод, побутовий комбінат.
У 1930-х роках на території Покровки Другої працюють 6 колгоспів («Прогрес», «Гігант», «Шлях до соціалізму» тощо), МТС (в 1930 року налічувала 26 тракторів та 4 комбайни, а 1939 року — вже 115 тракторів і 54 комбайни), харчокомбінат, маслозавод, побутовий комбінат.

Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 199 жителів селища<ref name="Голодомор УІНП"/>.


31 липня 1935 року Покровку Другу перейменовано в село Приазовське. Назва районного центру відображає географічне розташування району на узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]].
31 липня 1935 року Покровку Другу перейменовано в село Приазовське. Назва районного центру відображає географічне розташування району на узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]].


З початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] 1200 призовників пішли до армії в перші дні війни. З жовтня 1941 село було окуповане німецькими військами. За завданням Мелітопольського партизанського загону підпільну роботу у Приазовському проводила група під керівництвом Мурашова. 20 вересня 1943 року с. Приазовське було визволено. Відступаючи, німці використовували тактику «випаленої землі».
З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] 1200 призовників пішли до армії в перші дні війни. З жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецькими військами. За завданням Мелітопольського партизанського загону підпільну роботу у Приазовському проводила група під керівництвом Мурашова. 20 вересня 1943 року Приазовське було звільнене від німецько-фашистських окупантів. Відступаючи, німці використовували тактику «випаленої землі». По закінченню війни село потрібно було відбудовувати майже заново. Утворені колгоспи «Прогрес», «Гігант», артіль імені Кірова.


Від травня [[1957]] року Приазовське набуло статусу [[Селище міського типу|селища міського типу]].
Після війни село потрібно було відбудовувати майже заново. Працюють колгоспи «Прогрес», «Гігант», артіль ім. Кірова.


[[12 червня]] [[2020]] року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», затверджено склад новоутвореної Приазовської селищної громади.
Від травня [[1957]] року Приазовське — [[селище міського типу]].

[[19 липня]] [[2020]] року, в результаті [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні|адміністративно-територіальної реформи]] та ліквідації [[Приазовський район|Приазовського району]], селище увійшло до складу новоутвореного [[Мелітопольський район|Мелітопольського району]]<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>.

[[26 січня]] [[2024]] року в Україні набув чинності Закон №&nbsp;3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, [[селище міського типу]] Приазовське набуло статусу [[Селище|селища]]<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3285-ІХ#Text|title=Закон України №&nbsp;3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України»|website=[[Верховна Рада України]]}}</ref>.


== Населення ==
== Населення ==
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
=== Чисельність населення ===
|+
{| border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|bgcolor="#CD9B9B" colspan=6| {{color|white|'''Чисельність населення'''}}
|-bgcolor="#EEEEEE"
|+
! 1959 !! 1979 !! 1989 !! 2001 !! 2018
! Роки
|- bgcolor="#FFFFFF"
! Кількість осіб
| align=center| 5048
|-
| align=center| 6656
| [[1959]]
| align=center| 7443
| 5048
| align=center| 7340
|-
| align=center| 6610
| [[1979]]
| 6656
|-
| [[1989]]
| 7443
|-
| [[2001]]
| 7340
|-
| [[2018]]
| 6610
|-
| [[2022]]
| 6295
|}
|}


== Мова ==
=== Розподіл населення за рідною мовою <small>(2001)</small> ===
{| border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
|-bgcolor="#eeeeff"
|bgcolor="#CD9B9B" colspan=3| {{color|white|'''Розподіл населення за рідною мовою (за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]){{UKR-socialdata-mova-2001}}'''}}
! українська мова !! російська !! болгарська
|+
|- bgcolor="#f7f9ff"
!Мова
| align=center|23,66%
!Кількість
| align=center|74,92%
!Відсоток
| align=center|0,63%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|5444
|74,92 %
|-
|[[Українська мова|українська]]
|1719
|23,66 %
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|46
|0,63 %
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|7
|0,1 %
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|5
|0,07 %
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|2
|0,03 %
|-
|[[Польська мова|польська]]
|1
|0,01 %
|-
|інші/не вказали
|42
|0,58 %
|- class="sortbottom"
|'''Всього:'''
|'''7266'''
|'''100 %'''
|}
|}


== Економіка ==
== Економіка ==
* ТДВ «Приазовський сирзавод».
* ТДВ «Приазовський сирзавод».
* «Вікторія», підприємство.
* ПП «Вікторія».
* ЗАТ «Приазовський райагробуд».
* «Роман», ПП.
* ТОВ «АГРОС»
* «Приазовський Райагробуд», ЗАТ.


== Об'єкти соціальної сфери ==
== Об'єкти соціальної сфери ==
* ОЗЗСО «Приазовський ліцей»<ref>{{Cite web|title=ОЗЗСО Приазовський ліцей&nbsp;— Запорізька область. ІСУО|url=https://zp.isuo.org/schools/view/id/657|website=zp.isuo.org|accessdate=2022-08-18}}</ref>.
* Школи № 1.
* Приазовська школа І—ІІ ступенів.
* Школи № 2.
* Спортивна школа.
* Спортивна школа.
* Музична школа. <Ref> [http://www.mv.org.ua/?news=4109 «У Приазовському районі відзначили відразу кілька свят»], [http://www.mv.org.ua/?news=10966 «Конкурс „Найкращий виконавець“ пройшов у Приазовському»], замітки в [[Мелітопольські відомості|«Мелітопольських відомостях»]]. </ref>
* Музична школа<ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?news=4109|title=У Приазовському районі відзначили відразу кілька свят}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?news=10966|title=Конкурс «Найкращий виконавець» пройшов у Приазовському|website=[[Мелітопольські відомості]]}}</ref>.
* Районний будинок дитячої та юнацької творчості. <Ref> [http://www.mv.org.ua/?news=5291 «Робота приазовської школярки Валерії Вовк потрапила на всеукраїнський конкурс" Об'єднаймося ж, брати мої!"»] , замітка в [[Мелітопольські відомості|«Мелітопольських відомостях»]]. </ref>
* Будинок дитячої та юнацької творчості<ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?news=5291|title=Робота приазовської школярки Валерії Вовк потрапила на всеукраїнський конкурс «Об'єднаймося ж, брати мої!»|website=[[Мелітопольські відомості]]}}</ref>.
* Будинок культури.
* Будинок культури.
* Районна дитяча бібліотека. <Ref> [http://www.mv.org.ua/?news=4449 «У Приазовському районі відзначили День української писемності»], замітка в [[Мелітопольські відомості|«Мелітопольських відомостях»]]. </ref>
* Цетральна публічна бібліотека<ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?news=4449|title=У Приазовському районі відзначили День української писемності|website=Мелітопольські відомості}}</ref>.
* Краєзнавчий музей <ref> [http://www.mv.org.ua/?news=8272 «У Приазовському краєзнавчому музеї відкрилася експозиція, присвячена 75-й річниці голодомору 1932-1933 рр.»], [Http://www.mv.org.ua/?news=8817 «Приазовські школярі згадали про битву під Крутами»], замітки в [[Мелітопольські відомості|«Мелітопольських відомостях»]]. </ref>. На території музею встановлено пам'ятний знак на честь 20 учнів 7-10 класів середньої школи, які влітку 1941 року пішли на фронт. Знак встановлений на тому місці, де раніше знаходилася середня школа. <Ref> [http://www.mv.org.ua/?news=11283 «У Приазовському відкриється пам'ятний знак школярам-фронтовикам»], [http://www.mv.org.ua/?newspaper=1_08_20_951 «Ніхто зброї не склав ...»], статті в [[Мелітопольські відомості|«Мелітопольських відомостях»]]. </ref>
* Краєзнавчий музей<ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?news=8272|title=У Приазовському краєзнавчому музеї відкрилася експозиція, присвячена 75-й річниці голодомору (1932—1933)}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?news=8817|title=Приазовські школярі згадали про битву під Крутами|website=Мелітопольські відомості}}</ref>. На території музею встановлено пам'ятний знак на честь 20 учнів 7-10 класів середньої школи, які влітку 1941 року пішли на фронт. Знак встановлений на тому місці, де раніше знаходилася середня школа<ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?news=11283|title=У Приазовському відкриється пам'ятний знак школярам-фронтовикам}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.mv.org.ua/?newspaper=1_08_20_951|title=Ніхто зброї не склав …|website=Мелітопольські відомості}}</ref>
* Стадіон.
* Стадіон.
* Лікарня.
* Лікарня.
* Центр первинної медико-санітарної допомоги.
* Парк.
* Парк.
<gallery mode="packed" heights="160">
Файл:Приазовское 2010 Центр - panoramio.jpg|Центр селища
Файл:Школа - panoramio (5).jpg|Школа ([[2011]])
</gallery>


== Лісовий заказник ==
== Видатні постаті ==
* На північ від селища розташований [[лісовий заказник]] місцевого значення «[[Лісовий масив біля річки Домузла]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.rada.zp.ua/content/dvadcyat-persha-sesiya-shostogo-sklykannya|title=Рішення Запорізької обласної ради від 22 листопада 2012 року №&nbsp;27 «Про розширення існуючої території природно-заповідного фонду місцевого значення Приазовського району Запорізької області»}}</ref>.
* [[Четвертаков Віктор Григорович]] (1958—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

* [[Коханівський Микола Миколайович]] (1971) — український [[Активізм|громадсько-політичний діяч]], [[військовик]], засновник та екс-командир добровольчого [[Батальйон «ОУН»|Батальйону «ОУН»]].
== Персоналії ==
[[Файл:Изображение_011.jpg|290px|міні|Пам'ятник комсомольцям-добровольцям, який розташований біля Приазовського краєзнавчого музею.]]
[[Файл:Пам’ятник комсомольцям-добровольцям (Приазовське).jpg|міні|праворуч|250пкс|Пам'ятник комсомольцям-добровольцям біля Приазовського краєзнавчого музею]]
* Антипенко Ф. К. — кочегар на лінкорі «Імператор Павло І», учасник Жовтневого збройного повстання у Петрограді, 25 жовтня 1917 року разом з частиною особового складу корабля штурмував Зимовий палац.
* Антипенко Ф. К. — кочегар на лінкорі «Імператор Павло І», учасник Жовтневого збройного повстання у Петрограді, 25 жовтня 1917 року разом з частиною особового складу корабля штурмував Зимовий палац.
* [[Коханівський Микола Миколайович]] (1971—2024) — український [[Активізм|громадсько-політичний діяч]], [[військовослужбовець|військовик]], засновник та екс-командир добровольчого [[ОУН (батальйон)|Батальйону «ОУН»]].
* Лайкін Я. К. — кавалер трьох орденів слави, розвідник, брав участь у визволенні Криму, воював в Молдові, Білорусі, Литві, Східній Прусії, учасник Параду Перемоги в м. Київ 1995 року.
* Лайкін Я. К. — кавалер трьох орденів слави, розвідник, брав участь у визволенні Криму, воював у Молдові, Білорусі, Литві, Східній Прусії.
* Володимир Астахов, Микола Барліт, Леонід Бендюженко, Іван Грідасов, Григорій Карпенко, Іван Коваленко, Леонід Курочкін, Леонід Лобода, Микола Моргун, Микола Пожидаєв, Дмитро Проскурня, Григорій Решетіловський, Василь Скрипка, Микола Слесь, Володимир Тітов, Микола Фурманов, Віктор Шепель, Дмитро Яценко. — всі вони були учнями 7-10 класів Приазовської середньої школи, комсомольці-добровольці, які в перших числах вересня 1941 року, прямо з уроків пішли добровольцями на фронт. Служили у складі «Комсомольської штурмової бригади».
* Володимир Астахов, Микола Барліт, Леонід Бендюженко, Іван Грідасов, Григорій Карпенко, Іван Коваленко, Леонід Курочкін, Леонід Лобода, Микола Моргун, Микола Пожидаєв, Дмитро Проскурня, Григорій Решетіловський, Василь Скрипка, Микола Слесь, Володимир Тітов, Микола Фурманов, Віктор Шепель, Дмитро Яценко — учні 7-10 класів Приазовської середньої школи, комсомольці-добровольці, які у вересні 1941 року, прямо з уроків пішли добровольцями на фронт. Служили у складі «Комсомольської ударної бригади».
* Віктор Максимович Шепель — був одним з цих юнаків. Після війни він написав книгу «Сповідь перед синами», в якій розповів про геройський путь Комсомольської штурмової бригади. Був членом Національної Спілки журналістів України. Саме за його ініціативою біля [[Приазовський краєзнавчий музей|Приазовського краєзнавчого музею]] в [[2008]] році було відкрито пам'ятник комсомольцям-добровольцям. На жаль, Віктор Максимович не дожив декілька днів до цієї знаменної події.
* [[Четвертаков Віктор Григорович]] (1958—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* Шепель Віктор Максимович — був одним з цих юнаків. Після війни він написав книгу «Сповідь перед синами», в якій розповів про геройський шлях Комсомольської ударної бригади. Був членом Національної Спілки журналістів України. Саме за його ініціативою біля [[Приазовський краєзнавчий музей|Приазовського краєзнавчого музею]] у [[2008]] році було відкрито пам'ятник комсомольцям-добровольцям. На жаль, Віктор Максимович не дожив декілька днів до цієї знаменної події.


== Пам'ятки ==
== Примітки ==
{{reflist|2|refs=


<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web|title=Приазовське|website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні»|url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=361|publisher=[[Український інститут національної пам'яті]]|accessdate=18 червня 2020|url-status=dead}}</ref>
* На північ від селища розташований [[лісовий заказник]] місцевого значення «[[Лісовий масив біля річки Домузла]]»<ref>[http://www.rada.zp.ua/content/dvadcyat-persha-sesiya-shostogo-sklykannya Рішення [[Запорізька обласна рада|Запорізької обласної ради]] №&nbsp;27 від 22 листопада 2012 року «Про розширення існуючої території природно-заповідного фонду місцевого значення Приазовського району Запорізької області»]</ref>.

}}


== Література ==
== Література ==
* Запорізька область: природа, історія: ілюстрована енциклопедія. — Запоріжжя: Дике поле. 2004 р. — 248 ст. іл.

# Запорізька область: природа, історія: ілюстрована енциклопедія. — Запоріжжя: Дике поле. 2004 р. — 248ст. іл.
* Земне тяжіння: Літературна збірка. — Запоріжжя, Дике Поле, 2003. — 200 с.
* Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область / Голова ред. кол.: Петрикін В. І. — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1970 р. — 765 с.
# Земне тяжіння: Літературна збірка. — Запоріжжя, Дике Поле, 2003. — 200с.
* Книга пам'яті України. Запорізька обл.: Приазовський та Приморський райони / Голова ред. кол.: І. О. Герасимов та ін., обласна ред. кол.: В. І. Воловник та ін. — Дніпропетровськ: Січ, 1995 р. — 588 с.
# Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область / Голова ред. кол.: Петрикін В. І. — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1970 р. — 765 с.
* Край Приазовский / сост. В. Ф. Бородин, Л. М. Тимофеев. — Приазовская районная типография, 1992 г. — 60 с.
# Книга пам'яті України. Запорізька обл.: Приазовський та Приморський райони / Голова ред. кол.: І. О. Герасимов та ін., обласна ред. кол.: В. І. Воловник та ін. — Дніпропетровськ: Січ, 1995 р. — 588 с.
# Край Приазовский/ сост. В. Ф. Бородин, Л. М. Тимофеев. — Приазовская районная типография, 1992 г. — 60 стр.
* Приазовский район: История края в поколениях / Под ред. Пантова Ф. В., Тимофеева Л. М., Бородиной Л. Н. — Приазовское, 2009 г. — 352 с.
# Приазовский район: История края в поколениях / Под ред. Пантова Ф. В., Тимофеева Л. М., Бородиной Л. Н. — Приазовское, 2009 г. — 352 с.

== Примітки ==
{{примітки}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commonscat}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=02.07.2008&rf7571=12803 Облікова картка]
* {{ОКВРУ|12803}}
* [http://priazrda.ucoz.ua/index/priazovska_selishhna_rada/0-12 Паспорт на сайті Приазовської РДА]
* {{Cite web|url=http://priazrda.ucoz.ua/index/priazovska_selishhna_rada/0-12|title=Паспорт на сайті Приазовської РДА}}
* [http://imsu-zaporizhzhya.com/mista-i-sela-zaporizkoi-oblasti/priazovskij-rajon/pryazovske.html Приазовське — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
* {{Cite web|url=http://imsu-zaporizhzhya.com/mista-i-sela-zaporizkoi-oblasti/priazovskij-rajon/pryazovske.html|title=Приазовське&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал. Запорізька область у складі УРСР}} (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 765 с.)
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даних Державної служби статистики України]{{ref-uk}}
* {{Cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|title=Банк даних Державної служби статистики України}} {{ref-uk}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine]{{ref-en}}{{ref-uk}}
* {{Cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|title=Cities&towns of Ukraine}} {{ref-en}} {{ref-uk}}


{{Приазовська селищна громада}}
{{Приазовський район}}
{{Приазовський район}}
{{Бібліоінформація}}
{{Населені пункти Запорізької області}}


[[Категорія:Селища міського типу Запорізької області]]
[[Категорія:Селища Запорізької області]]
[[Категорія:Приазовський район]]
[[Категорія:Приазовський район]]
[[Категорія:Районні центри Запорізької області]]
[[Категорія:Районні центри Запорізької області]]
[[Категорія:Населені пункти із статусом смт з 1957 у Запорізькій області]]
[[Категорія:1860 в Україні]]

Поточна версія на 12:28, 9 липня 2024

селище Приазовське
Герб
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (2009)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (2009)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (2009)
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район Мелітопольський район
Громада Приазовська селищна громада
Код КАТОТТГ UA23080230010027591
Основні дані
Засновано 1860 (164 роки)
Перша згадка 1860[1]
Статус із 2024 року
Площа 6.83 км²
Населення 6295 осіб (2022)[2]
Густота 921 осіб/км²;
Поштовий індекс 72400—72404
Телефонний код +380 6133
Географічні координати 46°44′17″ пн. ш. 35°38′04″ сх. д. / 46.73806° пн. ш. 35.63444° сх. д. / 46.73806; 35.63444Координати: 46°44′17″ пн. ш. 35°38′04″ сх. д. / 46.73806° пн. ш. 35.63444° сх. д. / 46.73806; 35.63444
Висота над рівнем моря 28 м
Водойма р. Домузла


Відстань
Найближча залізнична станція: Мелітополь
До станції: 25,5 км
До райцентру:
 - автошляхами: 23 км
До обл. центру:
 - залізницею: 112 км
 - автошляхами: 148 км
Селищна влада
Адреса 72401, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с-ще Приазовське, вул. Покровська, 31
Карта
Приазовське. Карта розташування: Україна
Приазовське
Приазовське
Приазовське. Карта розташування: Запорізька область
Приазовське
Приазовське
Мапа

Приазовське у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Приазовське.

Приазо́вське — селище в Україні, адміністративний центр Приазовської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області. Населення — 6295 осіб (2022)[2] осіб.

Географія

[ред. | ред. код]
Автошлях М14E58 в селищі Приазовське

Селище Приазовське розташоване на півдні Запорізької області, за 148 км від обласного центру (автошляхом М18E105) та 25 км на північний захід від районного центру, на автомагістралі міжнародного значення М14E58 (Рені — Одеса — Мелітополь — Новоазовськ). За 20 км на південь від селища розташоване узбережжя Азовського моря.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат селище Приазовського — помірно континентальний з яскраво вираженими посушливими явищами. Сумарна сонячна радіація становить 110 ккал на см² на рік. Розташоване в степовій природній зоні.

Середня кількість опадів становить 300—350 мм на півдні, 350—370 на півночі. Середня річна температура становить від 8 до 10°С, середня температура січня −4°С, а липня +24°С, +25°С.

Історія

[ред. | ред. код]

Найзначнішою подією для Приазовського є день утворення селища та будівництво, тоді ще в Покровці Другій, церкви Покрови Пресвятої Богородиці, яку звели у 1860-х роках XIX століття. Тому День селища відзначається 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці.

До ІІІ століття н. е. у навколишніх степах кочували скіфи, про що свідчать знайдені в околицях селища скіфські бляхи IV—ІІІ століття до н. е. Пізніше і до середини XIX століття на місці сучасного Приазовського були ногайські аули Ессабей, Аккую і Шуют Джурет. Весною 1860 року, після того, як ногайці переселились до Османської імперії, сюди оселилися 177 державних робітників з села Андріївка Бердянського повіту. На початку селище носило назву аулу Шуют Джурет. Після початку будівництва у 1862 році церкви Покрови Пресвятої Богородиці село набуло назви Покровка Друга, оскільки вже існувала одна Покрова в повіті. На 1866 рік кількість жителів села вже нараховувала 3600 людей. Працювало понад 810 селянських господарств.

Приазовці в 1931 році. Сільгоспартіль «Шлях до соціалізму»

Село швидко зростало. Протягом декількох років віками незаймані степи навколо села були розорані. Покровка Друга незабаром стала одним з великих волосних центрів Бердянського повіту. В селі функціонували цегельний завод, 10 вітряків, поштова станція, 9 крамниць та 7 шинків.

Під час столипінської аграрної реформи понад 100 бідняцьких сімей продали свої наділи. Частина селян виїхали до промислових міст, інші переселилися до Сибіру. Перед початком Першої світової війни Покровка Друга була великим селом, що налічувало 903 подвір'їв, де проживало 7300 осіб. Проте, його головна риса — це те, що село забудовувалось без плану. Криві вулички влітку потопали в пилюці, а весною та восени — потопало в багнюці. Більшість будівель становили хати-мазанки. В центрі села височіла церква Покрови Пресвятої Богородиці. Це був величний восьми купольний храм, який вражав своїми розмірами та красою. На жаль його зображень, або фотографій не збереглось. Навпроти церкви знаходився будинок священика та господарські будівлі. На той час працювала церковнопарафіяльна початкова школа та 4 земські школи, у тому числі одна двокласна.

Під час Громадянської війни в околицях та на території селища велись активні бойові дії, внаслідок чого селище переходило з рук в руки. У січні 1918 року в селищі встановлена радянська влада, але вже весною до селища вступила Перша (окрема) бригада російських добровольців на чолі з генералом Михайлом Дроздовським, яка там не затрималась, а рушила далі на Дон. Після цього селище захопили частини австро-німецьких військ та Гайдамацького кошу. У листопаді в Покровку Другу знову увійшли частини Червоної армії, але вже у січні 1919 року їх витіснив Мелітопольський (Зведено-Гвардійський) загін генерал-майора П. Е. Тілло. У другій половині березня частини 2-ї бригади Першої Задніпровської радянської дивізії вибили з селища частини 4-ї Кримської піхотної дивізії. В червні 1919 року Покровку Другу захопили загони армії генерала Антона Денікіна. 2 січня 1920 року частини 8-ї Червоної козачої дивізії вибили денікінців, але вже у липні Приазов'я захопили війська російської армії барона Петра Врангеля. В другій половині жовтня 1920 року почався наступ військ Південного фронту під командуванням Михайла Фрунзе. 30 жовтня частини 2-ї бригади 5-ї кавдивізії 13-ї армії остаточно закріпились в селі і встановили радянську владу на території Покровки Другої. 30 жовтня 1920 року війська Червоної армії остаточно закріпились в селищі.

На початку 1920-х років у Покровці Другій почали виникати сільськогосподарські артілі. Посуха 1921 року призвела до потужного голодомору. Весною 1923 року селище стало центром новоствореного Другопокровського району, що увійшов до складу Мелітопольського округу Катеринославської губернії.

У 1925 році працюють три школи, гуртки ліквідації неписьменності, амбулаторія, лікарня, дві хати-читальні, бібліотека, районний сільський будинок, 20 крамниць, базар.

У 1930-х роках на території Покровки Другої працюють 6 колгоспів («Прогрес», «Гігант», «Шлях до соціалізму» тощо), МТС (в 1930 року налічувала 26 тракторів та 4 комбайни, а 1939 року — вже 115 тракторів і 54 комбайни), харчокомбінат, маслозавод, побутовий комбінат.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 199 жителів селища[3].

31 липня 1935 року Покровку Другу перейменовано в село Приазовське. Назва районного центру відображає географічне розташування району на узбережжі Азовського моря.

З початком німецько-радянської війни 1200 призовників пішли до армії в перші дні війни. З жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецькими військами. За завданням Мелітопольського партизанського загону підпільну роботу у Приазовському проводила група під керівництвом Мурашова. 20 вересня 1943 року Приазовське було звільнене від німецько-фашистських окупантів. Відступаючи, німці використовували тактику «випаленої землі». По закінченню війни село потрібно було відбудовувати майже заново. Утворені колгоспи «Прогрес», «Гігант», артіль імені Кірова.

Від травня 1957 року Приазовське набуло статусу селища міського типу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», затверджено склад новоутвореної Приазовської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приазовського району, селище увійшло до складу новоутвореного Мелітопольського району[4].

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Приазовське набуло статусу селища[5].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
Роки Кількість осіб
1959 5048
1979 6656
1989 7443
2001 7340
2018 6610
2022 6295

Мова

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою (за даними перепису 2001 року)[6]
Мова Кількість Відсоток
російська 5444 74,92 %
українська 1719 23,66 %
болгарська 46 0,63 %
вірменська 7 0,1 %
білоруська 5 0,07 %
румунська 2 0,03 %
польська 1 0,01 %
інші/не вказали 42 0,58 %
Всього: 7266 100 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • ТДВ «Приазовський сирзавод».
  • ПП «Вікторія».
  • ЗАТ «Приазовський райагробуд».
  • ТОВ «АГРОС»

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • ОЗЗСО «Приазовський ліцей»[7].
  • Приазовська школа І—ІІ ступенів.
  • Спортивна школа.
  • Музична школа[8][9].
  • Будинок дитячої та юнацької творчості[10].
  • Будинок культури.
  • Цетральна публічна бібліотека[11].
  • Краєзнавчий музей[12][13]. На території музею встановлено пам'ятний знак на честь 20 учнів 7-10 класів середньої школи, які влітку 1941 року пішли на фронт. Знак встановлений на тому місці, де раніше знаходилася середня школа[14][15]
  • Стадіон.
  • Лікарня.
  • Центр первинної медико-санітарної допомоги.
  • Парк.
  • Центр селища
    Центр селища
  • Школа (2011)
    Школа (2011)

Лісовий заказник

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]
Пам'ятник комсомольцям-добровольцям біля Приазовського краєзнавчого музею
  • Антипенко Ф. К. — кочегар на лінкорі «Імператор Павло І», учасник Жовтневого збройного повстання у Петрограді, 25 жовтня 1917 року разом з частиною особового складу корабля штурмував Зимовий палац.
  • Коханівський Микола Миколайович (1971—2024) — український громадсько-політичний діяч, військовик, засновник та екс-командир добровольчого Батальйону «ОУН».
  • Лайкін Я. К. — кавалер трьох орденів слави, розвідник, брав участь у визволенні Криму, воював у Молдові, Білорусі, Литві, Східній Прусії.
  • Володимир Астахов, Микола Барліт, Леонід Бендюженко, Іван Грідасов, Григорій Карпенко, Іван Коваленко, Леонід Курочкін, Леонід Лобода, Микола Моргун, Микола Пожидаєв, Дмитро Проскурня, Григорій Решетіловський, Василь Скрипка, Микола Слесь, Володимир Тітов, Микола Фурманов, Віктор Шепель, Дмитро Яценко — учні 7-10 класів Приазовської середньої школи, комсомольці-добровольці, які у вересні 1941 року, прямо з уроків пішли добровольцями на фронт. Служили у складі «Комсомольської ударної бригади».
  • Четвертаков Віктор Григорович (1958—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Шепель Віктор Максимович — був одним з цих юнаків. Після війни він написав книгу «Сповідь перед синами», в якій розповів про геройський шлях Комсомольської ударної бригади. Був членом Національної Спілки журналістів України. Саме за його ініціативою біля Приазовського краєзнавчого музею у 2008 році було відкрито пам'ятник комсомольцям-добровольцям. На жаль, Віктор Максимович не дожив декілька днів до цієї знаменної події.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Приазовське. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 5 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) (рос.)
  2. ↑ а б Cities&towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 18 серпня 2022.
  3. ↑ Приазовське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ ОЗЗСО Приазовський ліцей — Запорізька область. ІСУО. zp.isuo.org. Процитовано 18 серпня 2022.
  8. ↑ У Приазовському районі відзначили відразу кілька свят.
  9. ↑ Конкурс «Найкращий виконавець» пройшов у Приазовському. Мелітопольські відомості.
  10. ↑ Робота приазовської школярки Валерії Вовк потрапила на всеукраїнський конкурс «Об'єднаймося ж, брати мої!». Мелітопольські відомості.
  11. ↑ У Приазовському районі відзначили День української писемності. Мелітопольські відомості.
  12. ↑ У Приазовському краєзнавчому музеї відкрилася експозиція, присвячена 75-й річниці голодомору (1932—1933).
  13. ↑ Приазовські школярі згадали про битву під Крутами. Мелітопольські відомості.
  14. ↑ У Приазовському відкриється пам'ятний знак школярам-фронтовикам.
  15. ↑ Ніхто зброї не склав …. Мелітопольські відомості.
  16. ↑ Рішення Запорізької обласної ради від 22 листопада 2012 року № 27 «Про розширення існуючої території природно-заповідного фонду місцевого значення Приазовського району Запорізької області».

Література

[ред. | ред. код]
  • Запорізька область: природа, історія: ілюстрована енциклопедія. — Запоріжжя: Дике поле. 2004 р. — 248 ст. іл.
  • Земне тяжіння: Літературна збірка. — Запоріжжя, Дике Поле, 2003. — 200 с.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область / Голова ред. кол.: Петрикін В. І. — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1970 р. — 765 с.
  • Книга пам'яті України. Запорізька обл.: Приазовський та Приморський райони / Голова ред. кол.: І. О. Герасимов та ін., обласна ред. кол.: В. І. Воловник та ін. — Дніпропетровськ: Січ, 1995 р. — 588 с.
  • Край Приазовский / сост. В. Ф. Бородин, Л. М. Тимофеев. — Приазовская районная типография, 1992 г. — 60 с.
  • Приазовский район: История края в поколениях / Под ред. Пантова Ф. В., Тимофеева Л. М., Бородиной Л. Н. — Приазовское, 2009 г. — 352 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Приазовське (селище)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Приазовське_(селище)&oldid=43014269