Жарко Яків Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
(Не показано 23 проміжні версії 14 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
| Ширина = 150пкс
| Ширина = 150пкс
| Підпис = Яків Жарко
| Підпис = Яків Жарко
| Ім'я при народженні =
| Ім'я при народженні = Жарченко Яків Васильович
| Псевдоніми =
| Псевдоніми =
| Дата народження = 25.2.1861.13
| Дата народження =
| Місце народження =
| Місце народження =
| Дата смерті = 25.5.1933
| Дата смерті =
| Місце смерті = [[Краснодар]]
| Місце смерті =
| Поховання =
| Поховання =
| Національність =
| Національність = [[українці|українець]]
| Громадянство =
| Громадянство =
| Alma mater =
| Alma mater =
| Мова творів =
| Мова творів =
| Рід діяльності =
| Рід діяльності = [[письменник]]<br/> [[актор]]
| Роки активності =
| Роки активності =
| Напрямок =
| Напрямок =
Рядок 29: Рядок 29:
| Примітки =
| Примітки =
}}
}}
'''Жарко Яків Васильович ''' (справжнє прізвище '''Жарченко''') (*{{ДН|25|2|1861|13}}<ref>[http://ukr-lit.net/zharko.html Жарко Яків&nbsp;— Українська література]</ref> (за іншими даними 12 лютого 1861<ref>[http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/perevodchiki?id=1860 Історія Полтави]</ref> або [[11 листопада]] [[1861]]<ref>[http://ukrlife.org/main/kubann/d_k.html [[Польовий Ренат Петрович|Ренат Польовий]]. Кубанська Україна]</ref>), [[Полтава]]&nbsp;— †{{ДС|25|5|1933}}, [[Краснодар]])&nbsp;— український письменник і актор, діяч революційного руху; брат [[Жарко Надія Василівна|Надії Жарченко]].
'''Жарко Яків Васильович ''' (справжнє прізвище '''Жарченко''') (*{{ДН|25|2|1861|13}}<ref>{{Cite web |url=http://ukr-lit.net/zharko.html |title=Жарко Яків — Українська література |accessdate=13 січня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150320090858/http://ukr-lit.net/zharko.html |archivedate=20 березня 2015 |deadurl=yes }}</ref> (за іншими даними 12 лютого 1861<ref>{{Cite web |url=http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/perevodchiki?id=1860 |title=Історія Полтави |accessdate=13 січня 2015 |archive-date=6 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150706072508/http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/perevodchiki?id=1860 }}</ref> або [[11 листопада]] [[1861]]<ref>{{Cite web |url=http://ukrlife.org/main/kubann/d_k.html |title=&#91;&#91;Польовий Ренат Петрович{{!}}Ренат Польовий&#93;&#93;. Кубанська Україна |accessdate=13 січня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304193130/http://ukrlife.org/main/kubann/d_k.html }}</ref>), [[Полтава]]&nbsp;— †{{ДС|25|5|1933}}, [[Краснодар]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[письменник]] і [[актор]], діяч революційного руху; брат [[Жарко Надія Василівна|Надії Жарченко]].


== Біографія ==
Народився у Полтаві в родині [[колезький асесор|колезького асесора]], де захоплювалися [[Література|літературою]], [[Музика|музикою]] і [[театральне мистецтво|театральним мистецтвом]]. Батько Василь Федорович мав чин козлезького асесора і працював секретарем губернського правління. Мати Олександра Григорівна походила з родини дрібних поміщиків Лазебник. Навчався в гімназії, звідки був виключений за участь у революційному русі. Неодноразово затримувався та арештовувався. 1880 закінчив земську фельдшерську школу.
Народився у [[Полтава|Полтаві]] в багатодітній родині<ref name=":0">{{Cite web|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/25/1861-narodyvsya-yakiv-zharko-pysmennyk-aktor-diyach-narodnyckogo-ruhu|title=1861 - народився Яків Жарко, письменник, актор, діяч народницького руху|last=УІНП|website=УІНП|language=uk|access-date=2024-07-09}}</ref> [[колезький асесор|колезького асесора]], секретаря губернського правління. Батько Василь Федорович, за свідченням Якова, був козацького роду.<ref name=":0" /> Мати Олександра Григорівна походила з родини дрібних поміщиків Лазебників. У родині захоплювалися [[Література|літературою]], [[Музика|музикою]] і [[театральне мистецтво|театральним мистецтвом]].


Від старших братів і сестер (одна з них стала професійною актрисою) Яків змалку перейняв інтерес не лише до театрального мистецтва, а й до ідей повалення російського самодержавства, народництва (старший брат належав до народницького таємного товариства «Унія», яке діяло в Полтаві у 1874—1875 рр).<ref name=":0" />
Перша збірка віршів «Перші ліричні твори» вийшла 1884. У 1886–1896 рр. — актор театральних груп [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]], [[Старицький Михайло Петрович|М. Кропивницького]] і [[Старицький Михайло Петрович|П. Саксаганського]]. Друга збірка віршів («Молодим. Пісні і думи», 1891) недопущена до друку [[цензура|цензурою]]. Публікувався в «[[Літературно-науковий вістник|Літературно-науковому вістнику]]», редагованому [[Іван Франко|І. Франком]]. В 1896 р. в Санкт-Петербурзі вийшла збірка його байок. Влітку 1903 переїхав до [[Катеринодар]]у. Тут він створив: збірник «Пісні» (1905), «Байки» (1912), «Катеринодарцям» (1912), історичний нарис «На Кубані» (1912), «Балади і легенди» (1913), а також підбірки до антології «Українська муза» (1908) і до «Збірника українських байок» (1915). Був одним з організаторів і керівників катеринодарської «[[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Просвіти]]» та катеринодарського відділення [[Революційна українська партія|Революційної української партії]]. Брав участь у літературній організації «[[Плуг (літературна організація)|Плуг]]».


Навчався в Полтавській гімназії. В гімназійні роки потоваришував із письменником й активістом «Братства Тарасівців» Володимиром Самійленком та відомим письменником [[Панас Мирний|Панасом Мирним]], почав писати вірші українською. За участь у революційному русі у 1880&nbsp;р. був виключений з гімназії. Відтоді перебував під гласним наглядом поліції і мав зобов'язання раз на тиждень відмічатися підпискою «про невиїзд».<ref name=":0" /> Неодноразово затримувався та арештовувався.
У 1920-х рр. — на різних посадах у [[Кубанський художній музей|Кубанському художньому музеї]]. Вірші публікував у журналі «Життя й революція». В 1929 р. у зв'язку з публікацією віршів «З єгипетського циклу» був заарештований за підозрою в [[шпигунство|шпигунстві]] на користь [[Великобританія|Великобританії]], до 1930 утримувався в застінках Краснодарського [[ОДПУ]]. Помер після числених арештів, обшуків, допитів.

Добровольцем пішов на військову службу, під час проходження якої закінчив навчальний курс та земську [[фельдшер]]ську школу.<ref name=":0" />

Після смерті від сухот братів і сестер полишив батьківську оселю. У 1886—1896&nbsp;рр.&nbsp;— актор мандрівних театральних груп [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]], [[Старицький Михайло Петрович|М. Кропивницького]] і [[Старицький Михайло Петрович|П. Саксаганського]]. Зіграв низку характерних ролей, зокрема Омелька і Старотуза у п'єсах [[Мартин Боруля|«Мартин Боруля»]] і [[Безталанна|«Безталанна»]] [[Іван Карпенко-Карий|Івана Карпенка-Карого]].<ref name=":0" />

На літературну ниву Яків Жарко вступив у 1884 році, видавши в Полтаві збірку «Перши лирични творы. Частына перша». Друга поетична збірка — «Молодик. Пісні та думи» (1891) була заборонена цензурою.

Друга збірка віршів («Молодим. Пісні і думи», 1891) недопущена до друку [[цензура|цензурою]]. Публікувався в «[[Літературно-науковий вістник|Літературно-науковому вістнику]]», під редакцією [[Іван Франко|І. Франка]]. У 1896 р. в Санкт-Петербурзі вийшла збірка його байок.

Залишивши сцену, жив на Катеринославщині (нині&nbsp;— Дніпропетровська область), у [[Маріуполь|Маріуполі]]. Влітку 1904 року разом із сім'єю (на той час у нього вже було троє синів) переїхав у [[Єкатеринодар]] (нині Краснодар, РФ), що був на той час значним осередком української культури зі школами, де викладалась українська мова, кількома театрами, де ставилися й українські п'єси, і друкарнями. Працював діловодом у Комітеті піклування про народну тверезість, згодом став одним з організаторів і керівників [[Товариство Просвіта на Кубані|Кубанської «Просвіти»]] та відділення [[Революційна українська партія на Кубані|Революційної Української партії]] (РУП).<ref name=":0" /> Тут він створив збірник «Пісні» (1905), «Байки» (1912), «Катеринодарцям» (1912), історичний нарис «На Кубані» (1912), «Балади і легенди» (1913), а також підбірки до антології «Українська муза» (1908) і до «Збірника українських байок» (1915). Брав участь у літературній організації «[[Плуг (літературна організація)|Плуг]]».

Більшовицький переворот не сприйняв.&nbsp; У 1920-х роках працював на різних посадах у Кубанському художньому музеї.<ref name=":0" />

Вірші публікував у журналі «Життя й революція». У зв'язку з публікацією віршів «З єгипетського циклу» був заарештований у ніч на 15 грудня 1929&nbsp;р. за вигаданими звинуваченнями «в [[шпигунство|шпигунстві]] на користь [[Велика Британія|Великої Британії]]<nowiki/>». Перебування у в'язниці ГПУ тривало лише трохи більше місяця, хоча цькування письменника не припинялося вже до його смерті. Під час неодноразових обшуків зникли майже всі рукописи.

У березні 1931 року було заарештовано його сина, Василя Жарка, інженера-фізика та будівельника за фахом. Підставою для цього, вірогідно, став початок будівництва [[Біломорсько-Балтійський канал|Біломорсько-Балтійського каналу імені Йосипа Сталіна]], де необхідні були інженери.<ref name=":0" />

Важким було матеріальне становище хворого 71-річного письменника. «Зараз,&nbsp;— гірко сповідувався він, закінчуючи автобіографію,&nbsp;— живу я з жінкою, якій 70 років, у кухні, на пенсію 21 р. 66 к. на місяць. Продав за малим не все (зосталися книги, які ніхто не купує), бідую, голодаю… і нікому немає до цього діла. Хворію… Хоч би на поезіях що заробить, біля яких длубався більш як 50 років!..».<ref name=":0" />


Похований на Всіхсвятському кладовищі міста [[Краснодар]].
Похований на Всіхсвятському кладовищі міста [[Краснодар]].
Рядок 45: Рядок 64:


== Вибрані твори ==
== Вибрані твори ==
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Zharko_Yakiv/Artyst/ Артист] / Літературно-науковий вістник. — 1904. — Том 25
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Zharko_Yakiv/Artyst/ Артист] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140914005619/http://chtyvo.org.ua/authors/Zharko_Yakiv/Artyst/ |date=14 вересня 2014 }} / Літературно-науковий вістник.&nbsp;— 1904.&nbsp;— Том 25
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Zharko_Yakiv/Bashtannyk Баштанник] / Літературно-науковий вістник. — 1904. — Том 27
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Zharko_Yakiv/Bashtannyk Баштанник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140914004706/http://chtyvo.org.ua/authors/Zharko_Yakiv/Bashtannyk |date=14 вересня 2014 }} / Літературно-науковий вістник.&nbsp;— 1904.&nbsp;— Том 27


== Джерела та література ==
== Посилання ==
* [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zharko_Ya&abcvar=8&bbcvar=33 ЖАРКО Яків Васильович]
* ''Є.&nbsp;Д.&nbsp;Петренко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zharko_Ya Жарко Яків Васильович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625124131/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zharko_Ya |date=25 червня 2016 }} // {{ЕІУ|3|139}}
* ''В.&nbsp;К.&nbsp;Чумаченко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20356 Жарко Яків] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160630230733/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20356 |date=30 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* [http://ukrlife.org/main/kubann/d_k.html [[Польовий Ренат Петрович|Ренат Польовий]]. Кубанська Україна]
* [[Польовий Ренат Петрович|Ренат Польовий]]. [http://ukrlife.org/main/kubann/d_k.html Кубанська Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304193130/http://ukrlife.org/main/kubann/d_k.html |date=4 березня 2016 }}
* [http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/about/45/49/86/94/ Проект «Українці в світі»]
* [https://web.archive.org/web/20160304170255/http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/about/45/49/86/94 Проєкт «Українці в світі»]
* [[Крикуненко Віталій|Віталій Крикуненко]]. [http://kobza.com.ua/biblioteka-ukrainskoi-literatury/3873-odyn-yz-mnogyh.html Один из многих… К 150-й годовщине со дня рождения Якова Жарко. // Кобза. Українці Росії. 21 вересня 2011&nbsp;р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304022229/http://kobza.com.ua/biblioteka-ukrainskoi-literatury/3873-odyn-yz-mnogyh.html |date=4 березня 2016 }} {{ref-ru}}
* [https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lyutyy/25/1861-narodyvsya-yakiv-zharko-pysmennyk-aktor-diyach-narodnyckogo-ruhu 1861 — народився Яків Жарко, письменник, актор, діяч народницького руху] — Український інститут національної пам'яті.


{{Ukraine-writer-stub}}
{{Ukraine-writer-stub}}

[[Категорія:Уродженці Полтави]]
[[Категорія:Уродженці Полтави]]
[[Категорія:народились 1861]]
[[Категорія:Померли в Краснодарі]]
[[Категорія:народились 25 лютого]]
[[Категорія:Померли у Краснодарі]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські актори]]
[[Категорія:Українські актори]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]
[[Категорія:Кубань]]

Поточна версія на 20:28, 9 липня 2024

Жарко Яків Васильович
Яків Жарко
Ім'я при народженніЖарченко Яків Васильович
Народився13 (25) лютого 1861
Полтава, Російська імперія
Помер25 травня 1933(1933-05-25) (72 роки)
Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
ПохованняVsesvyatskoye cemetery, Krasnodard
Країна Російська імперія
 СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник
актор
Сфера роботиакторське мистецтво[1], творче та професійне письмоd[1] і політична діяльність[1]

S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жарко Яків Васильович (справжнє прізвище Жарченко) (*13 (25) лютого 1861(18610225)[2] (за іншими даними 12 лютого 1861[3] або 11 листопада 1861[4]), Полтава — †25 травня 1933, Краснодар) — український письменник і актор, діяч революційного руху; брат Надії Жарченко.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Полтаві в багатодітній родині[5] колезького асесора, секретаря губернського правління. Батько Василь Федорович, за свідченням Якова, був козацького роду.[5] Мати Олександра Григорівна походила з родини дрібних поміщиків Лазебників. У родині захоплювалися літературою, музикою і театральним мистецтвом.

Від старших братів і сестер (одна з них стала професійною актрисою) Яків змалку перейняв інтерес не лише до театрального мистецтва, а й до ідей повалення російського самодержавства, народництва (старший брат належав до народницького таємного товариства «Унія», яке діяло в Полтаві у 1874—1875 рр).[5]

Навчався в Полтавській гімназії. В гімназійні роки потоваришував із письменником й активістом «Братства Тарасівців» Володимиром Самійленком та відомим письменником Панасом Мирним, почав писати вірші українською. За участь у революційному русі у 1880 р. був виключений з гімназії. Відтоді перебував під гласним наглядом поліції і мав зобов'язання раз на тиждень відмічатися підпискою «про невиїзд».[5] Неодноразово затримувався та арештовувався.

Добровольцем пішов на військову службу, під час проходження якої закінчив навчальний курс та земську фельдшерську школу.[5]

Після смерті від сухот братів і сестер полишив батьківську оселю. У 1886—1896 рр. — актор мандрівних театральних груп М. Старицького, М. Кропивницького і П. Саксаганського. Зіграв низку характерних ролей, зокрема Омелька і Старотуза у п'єсах «Мартин Боруля» і «Безталанна» Івана Карпенка-Карого.[5]

На літературну ниву Яків Жарко вступив у 1884 році, видавши в Полтаві збірку «Перши лирични творы. Частына перша». Друга поетична збірка — «Молодик. Пісні та думи» (1891) була заборонена цензурою.

Друга збірка віршів («Молодим. Пісні і думи», 1891) недопущена до друку цензурою. Публікувався в «Літературно-науковому вістнику», під редакцією І. Франка. У 1896 р. в Санкт-Петербурзі вийшла збірка його байок.

Залишивши сцену, жив на Катеринославщині (нині — Дніпропетровська область), у Маріуполі. Влітку 1904 року разом із сім'єю (на той час у нього вже було троє синів) переїхав у Єкатеринодар (нині Краснодар, РФ), що був на той час значним осередком української культури зі школами, де викладалась українська мова, кількома театрами, де ставилися й українські п'єси, і друкарнями. Працював діловодом у Комітеті піклування про народну тверезість, згодом став одним з організаторів і керівників Кубанської «Просвіти» та відділення Революційної Української партії (РУП).[5] Тут він створив збірник «Пісні» (1905), «Байки» (1912), «Катеринодарцям» (1912), історичний нарис «На Кубані» (1912), «Балади і легенди» (1913), а також підбірки до антології «Українська муза» (1908) і до «Збірника українських байок» (1915). Брав участь у літературній організації «Плуг».

Більшовицький переворот не сприйняв.  У 1920-х роках працював на різних посадах у Кубанському художньому музеї.[5]

Вірші публікував у журналі «Життя й революція». У зв'язку з публікацією віршів «З єгипетського циклу» був заарештований у ніч на 15 грудня 1929 р. за вигаданими звинуваченнями «в шпигунстві на користь Великої Британії». Перебування у в'язниці ГПУ тривало лише трохи більше місяця, хоча цькування письменника не припинялося вже до його смерті. Під час неодноразових обшуків зникли майже всі рукописи.

У березні 1931 року було заарештовано його сина, Василя Жарка, інженера-фізика та будівельника за фахом. Підставою для цього, вірогідно, став початок будівництва Біломорсько-Балтійського каналу імені Йосипа Сталіна, де необхідні були інженери.[5]

Важким було матеріальне становище хворого 71-річного письменника. «Зараз, — гірко сповідувався він, закінчуючи автобіографію, — живу я з жінкою, якій 70 років, у кухні, на пенсію 21 р. 66 к. на місяць. Продав за малим не все (зосталися книги, які ніхто не купує), бідую, голодаю… і нікому немає до цього діла. Хворію… Хоч би на поезіях що заробить, біля яких длубався більш як 50 років!..».[5]

Похований на Всіхсвятському кладовищі міста Краснодар.

Архів Якова Жарка зберігається в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка в Києві.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Жарко Яків — Українська література. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
  3. Історія Полтави. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
  4. [[Польовий Ренат Петрович|Ренат Польовий]]. Кубанська Україна. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2015.
  5. а б в г д е ж и к л УІНП. 1861 - народився Яків Жарко, письменник, актор, діяч народницького руху. УІНП (укр.). Процитовано 9 липня 2024.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]