Лоєвці: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлення тавтології у абзацах
Немає опису редагування
 
(Не показані 37 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село України
[[Файл:Лоєвці 1976 рік..jpg|альт=Фото західної частини села в урочищі Пижівка під час затоплення. |міні|Лоєвці, урочище Пижівка 1976 рік.]]
| назва = Лоєвці
⚫
[[Файл:Дністровське водосховище.JPG|міні|Дністровське водосховище у теперішній час.]]Лоєвці ({{МФА2|Loevtsy}})&nbsp;— Затоплене [[Дністровська ГЕС|Дністровською ГЕС]] село у [[Новоушицький район|Новоушицькому район]]<nowiki/>і [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. До 1970-х. років знаходилось на лівому березі [[Дністер|Дністра]] та межувало з [[Сокирянський район|Сокирянським районом]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]].<mapframe latitude="48.594776" longitude="27.209530" zoom="12" width="467" height="486" align="right">{
| область = [[Хмельницька область]]
"type": "FeatureCollection",
| район = [[Новоушицький район]]
"features": [
| громада = <!--указується, якщо територіальна громада створена-->
{
| зображення =
"type": "Feature",
| зображення_розмір =
"properties": {},
| зображення_підпис =
"geometry": {
| облікова картка =
"type": "Point",
"coordinates": [
| засновано =
| перша згадка = 15 століття
27.25749971810729,
| колишня назва =
48.5799637695044
]
| населення = 0
| територія = <!--Територія села + землі що йому належать у квадратних кілометрах -->
}
| ref-територія =
}
| площа = <!--Площа, де проживають мешканці, у квадратних кілометрах -->
]
| ref-площа =
}</mapframe>
| щільність =
| поштовий індекс =
| телефонний код =
| катойконіми =
| день села =
| координати = {{coord|48|35|41.1936|N|27|12|34.308|E|type:city(населення)_region:UA_scale:30000|display=it}}
| lat_deg = 48
| lat_min = 34
| lat_sec = 47.8696
| lon_deg = 27
| lon_min = 15
| lon_sec = 26.999
| висота =
| ref-висота =
| водойма = [[Дністер]]
| адреса =
| вебсторінка =
| сільський голова =
| староста = <!-- якщо село входить до територіальної громади -->
| прапор =
| опис прапора =
| герб =
| опис герба =
| відстань о = <!-- відстань до обласного центру -->
| ref-відстань о =
| відстань р = <!-- відстань до районного центру -->
| ref-відстань р =
| відстань сільрада = <!-- відстань до сільської ради -->
| ref-відстань сільрада =
| станція =
| відстань ст =
| схема =
}}

[[Файл:Дністровське водосховище.JPG|міні|Дністровське водосховище у теперішній час.]]
⚫
'''Лоєвці''' ({{МФА2|Lojeʋt͡si}}) — колишнє село у [[Новоушицький район|Новоушицькому районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. До 1970-х років знаходилось на лівому березі [[Дністер|Дністра]] та межувало з [[Сокирянський район|Сокирянським районом]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. [[Затоплені селища на Дністрі|Затоплене]] [[Дністровська ГЕС|Дністровською ГЕС]]. 27 жовтня 1981 року виключено з облікових даних.


== Історія ==
== Історія ==
Найдавніші археологічні свідчення перебування на території району людей відносяться до доби пізнього [[Палеоліт|Палеоліту]] (35-10 тис. років тому)
Найдавніші археологічні свідчення перебування на території району людей належать добі пізнього [[Палеоліт]]у (35-10 тис. років тому)


Археологічні розкопки, що відбувалися у 20 ст. виявили сотні [[Стоянка (археологія)|стоянок]] та курганів племінних культур в околицях Лоєвців. Частими на стоянках були знахідки кремнієвих інструментів та зброї, які виготовлялись з каменю на місцевих берегах Дністра.
Археологічні розкопки, що відбувалися у 20 ст. виявили сотні [[Стоянка (археологія)|стоянок]] та курганів племінних культур в околицях Лоєвців. Частими на стоянках були знахідки кремнієвих інструментів та зброї, які виготовлялись з каменю на місцевих берегах Дністра.


Також зустрічались значні поклади кераміки та глиняних скульптур, в тому числі ліпного трипільського розписного посуду, ( ІV- III тис. до н.е.)<ref name=":0">{{Cite web|url=https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/12/Nip.pdf|title=Новоушиччина: iсторiя у пам’ятках|last=Петраш Ігор Володимирович,
Також зустрічались значні поклади кераміки та глиняних скульптур, у тому числі ліпного трипільського розписного посуду (IV—III тис. до н.&nbsp;е.)<ref name=":0">{{Cite web|url=https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/12/Nip.pdf|title=Новоушиччина: історія у пам’ятках|last1=Петраш|first1=Ігор Володимирович|last2=Шпаковський|first2=Сергій Михайлович|last3=Климчук|first3=Василь Васильович|year=2018|website=https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/12/Nip.pdf|publisher=[[Поліграфіст (газета)|Поліграфіст]]|location=[[Хмельницький]]|language=українською|accessdate=|archive-date=14 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200114002321/https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/12/Nip.pdf}}</ref>.
Шпаковський Сергій Михайлович,
Климчук Василь Васильович|first=|date=2018|website=https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/12/Nip.pdf|publisher="Поліграфіст", м.Хмельницький|language=Українська|accessdate=}}</ref>


Перші згадки про село Лоєвці у церковних реєстрах зафіксовано з . 15 століття, у 16 – 17 ст. село належало роду Лоєвських <ref name=":1">{{Cite web|title=ТРУДЫ ПОДОЛЬСКОГО ЕПАРХИАЛЬНОГО ИСТОРИКО-СТАТИСТИЧЕСКОГО КОМИТЕТА (1901)|url=http://resource.history.org.ua/item/0007751|website=resource.history.org.ua|accessdate=2020-01-13}}</ref>
Перші згадки про село Лоєвці у церковних реєстрах зафіксовано з 15 століття, у 16&nbsp;— 17 ст. село належало роду Лоєвських<ref name=":1">{{Cite web|title=Труды подольского епархиального историко-статистического комитета (1901)|url=http://resource.history.org.ua/item/0007751|website=resource.history.org.ua|accessdate=2020-01-13|archive-date=4 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220104113421/http://resource.history.org.ua/item/0007751}}</ref>.


[http://resource.history.org.ua/item/0007751 У 1702 році жителі села брали участь у повстаннях проти поміщиків.]<ref name=":2">{{Cite web|title=Лоївці с|url=https://www.pslava.info/ZeleniKurylivciS_LojivciS,271856.html|website=www.pslava.info|accessdate=2020-01-14}}</ref>
У 1702 році жителі села брали участь у повстаннях проти поміщиків<ref name=":2">{{Cite web|title=Лоївці с|url=https://www.pslava.info/ZeleniKurylivciS_LojivciS,271856.html|website=www.pslava.info|accessdate=2020-01-14|archive-date=14 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200114002322/https://www.pslava.info/ZeleniKurylivciS_LojivciS,271856.html}}</ref>.


У радянські часи — центр сільської Ради, за 28 км від районного центру і за 50 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський. Сільраді були підпорядковані хутори Березівка та Пижівка з прилеглими територіями.
У радянські часи — центр сільської Ради, за 28 км від районного центру і за 50 км від залізничної станції Кам'янець-Подільський. Сільраді були підпорядковані хутори Березівка та Пижівка з прилеглими територіями.


До приєднання Буковини у 1940 році межею села по Дністру був кордон з Румунією.
До приєднання Буковини у 1940 році межею села по Дністру був кордон з Румунією.


Наявність кордону була причиною малої смертності у Лоєвцях під час [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]]. Радянська влада не могла показати сусідній державі голод, тому сусідство з Румунією врятувало більшість населення.
Наявність кордону була причиною малої смертності у Лоєвцях під час [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]]. Радянська влада приховувала геноцид перед іноземцями, тому сусідство з Румунією врятувало більшість населення.


Через наявність їжі у село массово приходили голодуючі. Також до села вів підпільний підземний тунель з ближнього хутора Пижівка, по якому транспортували їжу та пересувались люди. <ref name=":3">{{Cite news|title=Пижівка|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B8%D0%B6%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&oldid=26879152|work=Вікіпедія|date=2019-12-28|accessdate=2020-01-14|language=uk}}</ref>
Через сприятливу продовольчу ситуацію у село масово приходили голодуючі. Також до села вів підпільний підземний тунель з ближнього хутора [[Пижівка]], по якому транспортували їжу та пересувались люди.


Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] село було окуповане німецькими військами, молодих жителів села вивозили на примусові роботи [[Остарбайтери|остарбайтериами]].
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] село було окуповане німецькими військами, молодих жителів села вивозили на примусові роботи [[остарбайтери]]ами.


На війні, у лавах Червоної Армії загинули десятки жителів села у боротьбі проти нацизму.
На війні, у лавах Червоної Армії загинули десятки жителів села у боротьбі проти нацизму.


Село було відоме найбільшим в районі колгоспом ім. Жданова, який обробляв 3,1 тис, га орної землі. Виробничий напрям господарства — зернові і технічні культури, м’ясо-молочне тваринництво.
Село було відоме найбільшим в Новоушицькому районі колгоспом ім. Жданова, який обробляв 3,1 тис., га орної землі. Виробничий напрям господарства — зернові і технічні культури, м'ясо-молочне тваринництво.


Допоміжні галузі виробництва: бджільництво, овочівництво, садівництво, виноградарство і шовківництво. Колгосп вирощував високі врожаї тютюну (в середньому 14,6 цнт з га).
Допоміжні галузі виробництва: бджільництво, овочівництво, садівництво, виноградарство і шовківництво. Колгосп вирощував високі врожаї тютюну (в середньому 14,6 цнт з га).


В селі існували — восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня побутового обслуговування.
В селі існували — восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня побутового обслуговування.


Після затоплення населення села мігрувало у прилеглі села [[Березівка (Новоушицький район)|Березівку]] та [[Пижівка|Пижівку]] та інші населені пункти Хмельницької області та України.
Після [[Затоплені селища на Дністрі|затоплення]] населення села мігрувало у прилеглі села [[Березівка (Новоушицький район)|Березівку]] та [[Пижівка|Пижівку]] та інші населені пункти Хмельницької області та України.

== Клімат, ландшафт та природні ресурси ==
[[Файл:Лоєвці на фрагменті карти Подільської губернії кінця 19 ст.jpg|альт=Лоєвці на фрагменті карти Подільської губернії кінця 19 століття|міні|Лоєвці на фрагменті карти Подільської губернії кінця 19 ст]]
Кліматична зона — [[Континентальний клімат]]

Природна зона — [[Лісостеп]]

Прилеглі до Лоєвців території є складовою частиною [[Подільські Товтри (національний парк)|Подільських Товтр]].

Саме село знаходиться у [[Дністровський каньйон|Дністровському каньйоні]].

Після створення [[Дністровська ГЕС|Дністровської ГЕС]] на схилах Дністровського каньйону відбулась рекультивація та відновлення місцевих лісів.

Тут проживають занесені у [[Червона книга України|Червону книгу України]] види тварин та рослин. На плато в околицях Березівки та Пижівки наявний ареал рідкісних польових та лугових рослин.

У водосховищі займаються любительським виловом риби. Також в околицях розвиваються відпочинкові бази та яхт-клуб.

== Люди ==
В селі народився [[Созанський Вадим Андрійович]] (1909—?) — український архітектор.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
<br />

<references />
[[Категорія:Дністер]]
[[Категорія:Дністровське водосховище]]
[[Категорія:Подільські Товтри]]
[[Категорія:Новоушицький район]]
[[Категорія:Зона затоплення Дністровського водосховища]]
[[Категорія:Колишні села Хмельницької області]]

Поточна версія на 00:08, 10 липня 2024

село Лоєвці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Новоушицький район
Основні дані
Перша згадка 15 століття
Населення 0
Географічні дані
Географічні координати 48°35′41″ пн. ш. 27°12′34″ сх. д. / 48.594776000° пн. ш. 27.20953000° сх. д. / 48.594776000; 27.20953000Координати: 48°35′41″ пн. ш. 27°12′34″ сх. д. / 48.594776000° пн. ш. 27.20953000° сх. д. / 48.594776000; 27.20953000
Водойми Дністер
Місцева влада
Карта
Лоєвці. Карта розташування: Україна
Лоєвці
Лоєвці
Лоєвці. Карта розташування: Хмельницька область
Лоєвці
Лоєвці
Дністровське водосховище у теперішній час.

Лоєвці (МФА: [Lojeʋt͡si]) — колишнє село у Новоушицькому районі Хмельницької області. До 1970-х років знаходилось на лівому березі Дністра та межувало з Сокирянським районом Чернівецької області. Затоплене Дністровською ГЕС. 27 жовтня 1981 року виключено з облікових даних.

Історія

[ред. | ред. код]

Найдавніші археологічні свідчення перебування на території району людей належать добі пізнього Палеоліту (35-10 тис. років тому)

Археологічні розкопки, що відбувалися у 20 ст. виявили сотні стоянок та курганів племінних культур в околицях Лоєвців. Частими на стоянках були знахідки кремнієвих інструментів та зброї, які виготовлялись з каменю на місцевих берегах Дністра.

Також зустрічались значні поклади кераміки та глиняних скульптур, у тому числі ліпного трипільського розписного посуду (IV—III тис. до н. е.)[1].

Перші згадки про село Лоєвці у церковних реєстрах зафіксовано з 15 століття, у 16 — 17 ст. село належало роду Лоєвських[2].

У 1702 році жителі села брали участь у повстаннях проти поміщиків[3].

У радянські часи — центр сільської Ради, за 28 км від районного центру і за 50 км від залізничної станції Кам'янець-Подільський. Сільраді були підпорядковані хутори Березівка та Пижівка з прилеглими територіями.

До приєднання Буковини у 1940 році межею села по Дністру був кордон з Румунією.

Наявність кордону була причиною малої смертності у Лоєвцях під час Голодомору. Радянська влада приховувала геноцид перед іноземцями, тому сусідство з Румунією врятувало більшість населення.

Через сприятливу продовольчу ситуацію у село масово приходили голодуючі. Також до села вів підпільний підземний тунель з ближнього хутора Пижівка, по якому транспортували їжу та пересувались люди.

Під час Другої світової війни село було окуповане німецькими військами, молодих жителів села вивозили на примусові роботи остарбайтериами.

На війні, у лавах Червоної Армії загинули десятки жителів села у боротьбі проти нацизму.

Село було відоме найбільшим в Новоушицькому районі колгоспом ім. Жданова, який обробляв 3,1 тис., га орної землі. Виробничий напрям господарства — зернові і технічні культури, м'ясо-молочне тваринництво.

Допоміжні галузі виробництва: бджільництво, овочівництво, садівництво, виноградарство і шовківництво. Колгосп вирощував високі врожаї тютюну (в середньому 14,6 цнт з га).

В селі існували — восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня побутового обслуговування.

Після затоплення населення села мігрувало у прилеглі села Березівку та Пижівку та інші населені пункти Хмельницької області та України.

Клімат, ландшафт та природні ресурси

[ред. | ред. код]
Лоєвці на фрагменті карти Подільської губернії кінця 19 століття
Лоєвці на фрагменті карти Подільської губернії кінця 19 ст

Кліматична зона — Континентальний клімат

Природна зона — Лісостеп

Прилеглі до Лоєвців території є складовою частиною Подільських Товтр.

Саме село знаходиться у Дністровському каньйоні.

Після створення Дністровської ГЕС на схилах Дністровського каньйону відбулась рекультивація та відновлення місцевих лісів.

Тут проживають занесені у Червону книгу України види тварин та рослин. На плато в околицях Березівки та Пижівки наявний ареал рідкісних польових та лугових рослин.

У водосховищі займаються любительським виловом риби. Також в околицях розвиваються відпочинкові бази та яхт-клуб.

Люди

[ред. | ред. код]

В селі народився Созанський Вадим Андрійович (1909—?) — український архітектор.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Петраш, Ігор Володимирович; Шпаковський, Сергій Михайлович; Климчук, Василь Васильович (2018). Новоушиччина: історія у пам’ятках (PDF). https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/12/Nip.pdf (українською) . Хмельницький: Поліграфіст. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2020.
  2. ↑ Труды подольского епархиального историко-статистического комитета (1901). resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 13 січня 2020.
  3. ↑ Лоївці с. www.pslava.info. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лоєвці&oldid=43019459