Миколаївський трамвай: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Джерела: виправив посилання на загиблий архів "Омнібуса"
Sperum (обговорення | внесок)
50 редагувань
Немає опису редагування
(Не показані 12 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Трамвайна система
{{Трамвайна система
| країна = {{UKR}}
|зображення = Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg
| країна = [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|25px]] [[Україна]]
| місто = {{ПрапорТекст|Миколаїв}}
| місто = {{ПрапорТекст|Миколаїв}}
|зображення = {{Photomontage|position=center
|дата відкриття = [[25 липня]] [[1897]]&nbsp;— кінний трамвай<br />[[3 січня]] [[1915]]&nbsp;— електричний трамвай
| photo1a = Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg
| photo1b = Николаев. Трамвай К1 №2007.jpg
| photo1c =
| photo2a = Николаев. Трамвай КТМ5-М3 №2051. улица Декабристов.jpg
| photo2b = Трамвай 71-608К на вул.Декабристів.jpg
| photo2c =
| photo3a = КТМ-5МЗВП (місцева модернізація) на вулиці Космонавтів.jpg
| size = 270
| spacing = 1
| color = #FFFFFF
| border = 0
}}
|дата відкриття = [[25 липня]] [[1897]]&nbsp;— кінний трамвай<br/>{{Дата з віком|1915|01|03}}&nbsp;— електричний трамвай
|маршрутів = 6
|маршрутів = 6
|пасажиропотік = {{збільшення}} 24346,6 тис. чол. (2018)<ref name="transport-stat-1995-2016">{{cite web 2
|пасажиропотік = {{збільшення}} 24346,6 тис. чол. (2018)<ref name="transport-stat-1995-2016">{{cite web | url = http://mk.ukrstat.gov.ua/stat_2016/2/2_2/2_2_8/2_2_8_4/2_2_8_4_2016.zip
| url = http://mk.ukrstat.gov.ua/stat_2016/2/2_2/2_2_8/2_2_8_4/2_2_8_4_2016.zip
| title = Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2016)
| title = Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2016)
| work = Головне управління статистики у Миколаївській області
| work = Головне управління статистики у Миколаївській області}}</ref><ref>{{публікація|стаття
}}</ref><ref>{{публікація|стаття
| посилання= http://mk.ukrstat.gov.ua/expres/2017/01/zip/e40_23_01.pdf
| посилання= http://mk.ukrstat.gov.ua/expres/2017/01/zip/e40_23_01.pdf
| назва = Підсумки роботи транспорту у 2016 році
| назва = Підсумки роботи транспорту у 2016 році
Рядок 26: Рядок 36:
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20210724232556/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fkorpmet.org.ua%2Fwordpress%2Fwp-content%2Fuploads%2F2011%2F12%2FОбєкти-міського-електротранспорту-України-станом-на-01.01.2017.xls
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20210724232556/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fkorpmet.org.ua%2Fwordpress%2Fwp-content%2Fuploads%2F2011%2F12%2FОбєкти-міського-електротранспорту-України-станом-на-01.01.2017.xls
}}</ref>
}}</ref>
|напруга конт. мережі = 550 В
|напруга конт. мережі = 600 В
|ширина колії = [[Російська колія|1524 мм]]
|ширина колії = [[Російська колія|1524 мм]]
|довжина маршрутів = 48,2 км{{Джерело?}}
|довжина маршрутів = 48,2 км{{Джерело?}}
Рядок 37: Рядок 47:
}}</ref>
}}</ref>
|типи = [[КТМ-5|71-605]], [[КТМ-8|71-608К]]<br/>[[К-1 (трамвай)|К1]], [[Tatra&nbsp;T6B5]], [[Tatra T3|Tatra&nbsp;T3M]], [[Tatra T3|Tatra&nbsp;T3A]]
|типи = [[КТМ-5|71-605]], [[КТМ-8|71-608К]]<br/>[[К-1 (трамвай)|К1]], [[Tatra&nbsp;T6B5]], [[Tatra T3|Tatra&nbsp;T3M]], [[Tatra T3|Tatra&nbsp;T3A]]
|вартість проїзду = 6,00 {{₴}} (з [[1 червня]] [[2021]])
|вартість проїзду = 8,00 ₴

Оплата за QR-кодом 7,00 ₴
|експлуатуюча організація = «[[Миколаївелектротранс]]»
|експлуатуюча організація = «[[Миколаївелектротранс]]»
| схема маршрутів = Map of tram system in Mykolaiv.svg
| схема маршрутів = [[File:Схема руху трамваїв 2021 рік.jpg|thumb|Схема руху трамваїв 2021 рік]]
}}
}}
'''Миколаївський трамвай''' — [[трамвай]]на система в місті [[Миколаїв]].
'''Миколаївський трамвай''' — [[трамвай]]на система в місті [[Миколаїв]].


== Історія ==
== Історія ==
Питання про будівництво в Миколаєві міської залізниці на кінській тязі у 80-х роках XIX століття стає предметом палких дискусій на засіданнях міської думи. Стрімке зростання Миколаєва — «третього в країні порту з вивезення хліба» — вимагало розвитку нових сполучень. Миколаївський міський архітектор [[Штукенберг Євген Антонович|Є. А. Штукенберг]] в січні 1892 року склав «Проєкт кошторису витрат на облаштування та експлуатацію кінно-залізної дороги в Миколаєві» протяжністю в 10,7 [[Верста|версти]].
Питання про будівництво в Миколаєві міської залізниці на кінській тязі у 1880-х роках XIX століття стає предметом палких дискусій на засіданнях міської думи. Стрімке зростання Миколаєва — «третього в країні порту з вивезення хліба» — вимагало розвитку нових сполучень. Миколаївський міський архітектор [[Штукенберг Євген Антонович|Є. А. Штукенберг]] в січні 1892 року склав «Проєкт кошторису витрат на облаштування та експлуатацію кінно-залізної дороги в Миколаєві» протяжністю в 10,7 [[Верста|версти]].


У [[листопад]]і [[1895]] року з канцелярії Миколаївського військового губернатора у технічно-будівельний комітет МВС (м. Санкт-Петербург) пішов документ такого змісту «…пристрій і експлуатація кінно-залізних доріг в Миколаєві представлені М. Н. Романовичу і відставному ротмістру В. В. Ліхарєву за Контрактом, укладеним містом 1 лютого ц. р. з дозволу МВС від 9 грудня 1894 р. за № 10435…». Всі 34 параграфи цього Контракту незабаром стають основним документом в діяльності Бельгійського анонімного товариства кінно-залізних доріг у Миколаєві, утвореного 9 березня 1896 року в Л'єжі (Бельгія). З цього часу бельгійські акціонери є організаторами і господарями конки в місті. Першим уповноваженим представником товариства у Миколаєві був пан Гооссенс Адальтер (Адольф) Генріхович, а його агентство тимчасово розміщувалося в готелі «Барбе» на [[Соборна вулиця (Миколаїв)|вул. Соборній]], 3.
У [[листопад]]і [[1895]] року з канцелярії Миколаївського військового губернатора у технічно-будівельний комітет МВС (м. Санкт-Петербург) пішов документ такого змісту «…пристрій і експлуатація кінно-залізних доріг в Миколаєві представлені М. Н. Романовичу і відставному ротмістру В. В. Ліхарєву за Контрактом, укладеним містом 1 лютого ц. р. з дозволу МВС від 9 грудня 1894 р. за № 10435…». Всі 34 параграфи цього Контракту незабаром стають основним документом в діяльності Бельгійського анонімного товариства кінно-залізних доріг у Миколаєві, утвореного 9 березня 1896 року в Л'єжі (Бельгія). З цього часу бельгійські акціонери є організаторами і господарями конки в місті. Першим уповноваженим представником товариства у Миколаєві був пан Гооссенс Адальтер (Адольф) Генріхович, а його агентство тимчасово розміщувалося в готелі «Барбе» на [[Соборна вулиця (Миколаїв)|вул. Соборній]], 3.
Рядок 50: Рядок 62:
З весни [[1897]] року розпочинається прокладка першої лінії кінно-залізної дороги «Базарна площа&nbsp;— Військовий ринок». У зв'язку з цим була упорядкована вулиця Одеська (частина [[Потьомкінська вулиця (Миколаїв)|Потьомкінської]] від [[Садова вулиця (Миколаїв)|Садової]] до сучасного [[Парк «Народний сад» (Миколаїв)|парку «Народний сад»]]), розширена і вимощена бруківка за рахунок 1/2 копійчаного збору. Колія була вузькою, шириною в 3,3 [[Фут|фути]] (1,05 м). Кінна дорога була одноколійною зі спеціальними роз'їздами для пропуску зустрічних конок. Вагони були полегшеного типу з дахом, укріпленим на чавунних стовпчиках. Сидіння в вагонах були поперечні, розраховані на 26 пасажирів: 20&nbsp;— у вагоні і 6 осіб на задньому майданчику. До відкриття першої лінії конки було придбано 10 таких вагонів{{sfn|Маргулис|2015}}. Виготовляли їх одеські фірми «Демерт» і «Гальвіч». Також робота конки була суворо регламентована кількома постановами Міської думи. Так, указом Думи від 7 липня 1898 року були передбачені наступні правила: швидкість руху повинна бути 7-12 верст на годину і тільки риссю; роз'їзди повинні знаходитися на відстані 235 саженів один від одного{{sfn|Говоруха|2001}}.
З весни [[1897]] року розпочинається прокладка першої лінії кінно-залізної дороги «Базарна площа&nbsp;— Військовий ринок». У зв'язку з цим була упорядкована вулиця Одеська (частина [[Потьомкінська вулиця (Миколаїв)|Потьомкінської]] від [[Садова вулиця (Миколаїв)|Садової]] до сучасного [[Парк «Народний сад» (Миколаїв)|парку «Народний сад»]]), розширена і вимощена бруківка за рахунок 1/2 копійчаного збору. Колія була вузькою, шириною в 3,3 [[Фут|фути]] (1,05 м). Кінна дорога була одноколійною зі спеціальними роз'їздами для пропуску зустрічних конок. Вагони були полегшеного типу з дахом, укріпленим на чавунних стовпчиках. Сидіння в вагонах були поперечні, розраховані на 26 пасажирів: 20&nbsp;— у вагоні і 6 осіб на задньому майданчику. До відкриття першої лінії конки було придбано 10 таких вагонів{{sfn|Маргулис|2015}}. Виготовляли їх одеські фірми «Демерт» і «Гальвіч». Також робота конки була суворо регламентована кількома постановами Міської думи. Так, указом Думи від 7 липня 1898 року були передбачені наступні правила: швидкість руху повинна бути 7-12 верст на годину і тільки риссю; роз'їзди повинні знаходитися на відстані 235 саженів один від одного{{sfn|Говоруха|2001}}.


[[26 липня]] ([[7 серпня]]) [[1897]] року розпочався рух конки. Перший маршрут був коротким: від каплиці Олександра II, яка перебувала на перетині [[Соборна вулиця (Миколаїв)|вулиць Радянської]] та [[Центральний проспект (Миколаїв)|Херсонської]], до [[Парк «Народний сад» (Миколаїв)|Військового ринку]] на Слобідці. Біля каплиці був вузловий відправний пункт усіх ліній конки. У грудні того ж 1897 року було прокладено другу лінію конки, що з'єднала центр міста з [[Миколаїв-Вантажний|залізничним вокзалом]]. На початку лютого 1898 року ця лінія зливається з першою лінією в одну «Військовий ринок — Вокзал». Протяжність її склала 5 верст 50 саженів (близько 6,5 км). Лінія мала 10 роз'їздів. У 1899 році вона була продовжена до міської лікарні та збільшилася на 640 метрів.
[[26 липня]] ([[7 серпня]]) [[1897]] року розпочався рух конки. Перший маршрут був коротким: від каплички Олександра II, яка перебувала на перетині [[вулиця Соборна (Миколаїв)|вулиць Соборної]] та [[Центральний проспект (Миколаїв)|Херсонської]], до [[Парк «Народний сад» (Миколаїв)|Військового ринку]] на Слобідці. Біля каплички був вузловий відправний пункт усіх ліній конки. У грудні того ж 1897 року було прокладено другу лінію конки, що з'єднала центр міста з [[Миколаїв-Вантажний|залізничним вокзалом]]. На початку лютого 1898 року ця лінія зливається з першою лінією в одну «Військовий ринок — Вокзал». Протяжність її склала 5 верст 50 саженів (близько 6,5 км). Лінія мала 10 роз'їздів. У 1899 році вона була продовжена до міської лікарні та збільшилася на 640 метрів.
[[Файл:Visiting-card-of-Mykolaiv.png|міні|праворуч|250пкс|Будівля колишньої першої трамвайної підстанції]]
[[Файл:Visiting-card-of-Mykolaiv.png|міні|праворуч|250пкс|Будівля колишньої першої трамвайної підстанції]]
[[23 червня]] [[1898]] року відбулося офіційне відкриття 3-ї лінії кінно-залізної дороги в Спаське урочище (нині [[Миколаївський яхт-клуб|яхт-клуб]]), що пролягла по багатьох вулицях міста. Лінія «Базар — Спаськ» мала 8 роз'їздів, а також свої особливості у зв'язку з тим, що до яхт-клубу вели крутий спуск і ухил. На цій ділянці дороги були встановлені три стовпи зі щитами, на яких було написано «Їхати кроком».
[[23 червня]] [[1898]] року відбулося офіційне відкриття 3-ї лінії кінно-залізної дороги в Спаське урочище (нині [[Миколаївський яхт-клуб|яхт-клуб]]), що пролягла по багатьох вулицях міста. Лінія «Базар — Спаськ» мала 8 роз'їздів, а також свої особливості у зв'язку з тим, що до яхт-клубу вели крутий спуск і ухил. На цій ділянці дороги були встановлені три стовпи зі щитами, на яких було написано «Їхати кроком».
Рядок 58: Рядок 70:
Оплата на конці залежала від відстані і коливалася від 3 до 8 копійок. Валовий дохід, згідно з доповідями анонімного товариства кінно-залізних доріг в Миколаєві, за 1900 рік склав 123144 рублі 25 копійок. У 1902 році було перевезено 2324845 пасажирів. Обслуговчому персоналу конки належало бути в бездоганно чистому і міцному форменому одязі та мати на кашкеті{{sfn|Маргулис|2015}}.
Оплата на конці залежала від відстані і коливалася від 3 до 8 копійок. Валовий дохід, згідно з доповідями анонімного товариства кінно-залізних доріг в Миколаєві, за 1900 рік склав 123144 рублі 25 копійок. У 1902 році було перевезено 2324845 пасажирів. Обслуговчому персоналу конки належало бути в бездоганно чистому і міцному форменому одязі та мати на кашкеті{{sfn|Маргулис|2015}}.


На початку XX століття в Миколаєві відбулася важлива подія — введення в експлуатацію міської електричної станції. З'явилася можливість заміни кінної тяги електричною{{sfn|Маргулис|2015}}. У [[1909]] році було розпочато проєктування першого міського електротрамвая{{sfn|Говоруха|2001}}. Трамвай на електричній тязі з шириною колії 1000 мм в Миколаєві будували впродовж [[1913]]—[[1914]] років. господарським способом, коли всі роботи з прокладання рейок, установки стовпів і підвішування проводів виконувалися власними силами без залучення сторонніх організацій. Перед тим як трамвайний рух було втілено, міська управа розглядала декілька проєктів пуску трамвая. Найперший відноситься ще до [[1901]] року.
На початку XX століття в Миколаєві відбулася важлива подія — введення в експлуатацію міської електричної станції. З'явилася можливість заміни кінної тяги електричною{{sfn|Маргулис|2015}}. У [[1909]] році було розпочато проєктування першого міського електротрамвая{{sfn|Говоруха|2001}}. Трамвай на електричній тязі з шириною колії 1000 мм в Миколаєві будували впродовж [[1913]]—[[1914]] років господарським способом, коли всі роботи з прокладання рейок, установки стовпів і підвішування проводів виконувалися власними силами без залучення сторонніх організацій. Перед тим як трамвайний рух було втілено, міська управа розглядала декілька проєктів пуску трамвая. Найперший відноситься ще до [[1901]] року.
[[Файл:Трамвайне депо №1.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Трамвайне депо № 1]]
[[Файл:Трамвайне депо №1.jpg|ліворуч|міні|250пкс|Трамвайне депо № 1]]
Спочатку відкриття трамвая мало статися ще [[6 грудня]] [[1914]] року (за старим стилем), але роботи до цього часу не були виконані. І тільки у неділю, [[21 грудня]] [[1914]] року. ([[3 січня]] [[1915]] року за новим стилем) в Миколаєві був пущений перший трамвай на електричній тязі, а через деякий час було завершено будівництво трамвайного парку, що згодом став депо № 1{{sfn|Говоруха|2002}}.
Спочатку відкриття трамвая мало статися ще [[6 грудня]] [[1914]] року (за старим стилем), але роботи до цього часу не були виконані. І лише у неділю, [[21 грудня]] [[1914]] року. ([[3 січня]] [[1915]] року за новим стилем) в Миколаєві був пущений перший трамвай на електричній тязі, а через деякий час було завершено будівництво трамвайного парку, що згодом став депо № 1{{sfn|Говоруха|2002}}. На початку XX століття [[Соборна вулиця (Миколаїв)|Соборна вулиця]] була проїзною і по ній їздили трамваї.

У 1914 році на Базарній площі було побудовано трансформаторну підстанцію для трамваїв. Якщо врахувати технічне призначення споруди, її зовнішній вигляд вражає: круглий ґанок, колонада, оздоблення вікон та дверей, балконів, кутова вежа, оздоблення фасаду, дах із червоною черепицею та інші деталі. Дещо згодом, енергоспоживання зросло, тому позаду замку-підстанції було збудовано ще одне приміщення, більше за площею (нині&nbsp;— будівля збереглася, хоча і змінювала декілька разів своє призначення)<ref>{{Cite web|url=https://mykolaiv-future.com.ua/uk/articles-taki-rizni-amplua-pershoyi-tramvajnoyi-pidstancziyi-u-mykolayevi|title=Такі різні амплуа першої трамвайної підстанції у Миколаєві|last=Korobova|first=Anastasia|date=18/11/2021|website=https://mykolaiv-future.com.ua|publisher=Mistoonline|language=UA|accessdate=18/11/2021|archive-date=30 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211130094150/https://mykolaiv-future.com.ua/uk/articles-taki-rizni-amplua-pershoyi-tramvajnoyi-pidstancziyi-u-mykolayevi}}</ref>. До кінця 1915 року в місті вже діяли 4 трамвайні маршрути, а загальна довжина трамвайних колій склала 17 верст 125 сажнів (18,4 км). На лінії виходили від 31 до 38 вагонів.

У [[1917]] році на міські магістралі знову вийшла конка, тому що під час [[Російська революція (1917)|революційних подій в Російській імперії]] Миколаїв залишився без електропостачання. [[Громадянська війна в Росії]], яка розпочалася після [[Російська революція (1917)|революції]], змусила надовго забути про трамваї. Лише у 1925 році трамвайний рух в місті було відновлено. Маршрути «Кузнецька — Привоз» та «Привоз — Спаськ» були об'єднали в один й змінена нумерацію маршрутів. У 1927 році у Миколаєві діяло лише два маршрути «Кузнецька — Спаськ» та «Каботажка — Лікарня».

У [[1933]] році Миколаївський трамвайний парк став поповнюватися машинами типу Х і М. До кінця 1930-х років місто упорядковується, його інженерна інфраструктура ускладнюється. До кінця 1930-х років довжина трамвайних колій становила 41 км. Місто обслуговувала 71 одиниця рухомого складу{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}. У 1939 році трамвай почав курсувати на [[Старий Водопій|Водопій]].


Миколаївський трамвай продовжував функціонувати навіть в період окупації під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] німецько-фашистськими військами. 9 жовтня 1942 року був відновлений трамвайний рух. Вагони виходили на лінії з 04:30 до 08:00 та з 17:00 до 20:00 за п'ятьма маршрутами. У перші дні роботи місто обслуговували 12 вагонів. 3 вересня 1944 року трамвай почав курсувати від парку Петровського (сучасний — «Народний сад») до вулиці Херсонської (сучасний — [[Проспект Центральний (Миколаїв)|проспект Центральний]]). Наприкінці 1944 року було відновлено роботу лінії від [[Миколаївський яхт-клуб|Яхт-клубу]] до [[Чорноморський суднобудівний завод|Чорноморського суднобудівного заводу (ЧСЗ)]].
У 1914 році на Базарній площі було побудовано трансформаторну підстанцію для трамваїв. Якщо врахувати технічне призначення споруди, її зовнішній вигляд вражає: круглий ґанок, колонада, оздоблення вікон та дверей, балконів, кутова вежа, оздоблення фасаду, дах із червоною черепицею та інші деталі. Дещо згодом, енергоспоживання зросло, тому позаду замку-підстанції було збудовано ще одне приміщення, більше за площею<ref>{{Cite web|url=https://mykolaiv-future.com.ua/uk/articles-taki-rizni-amplua-pershoyi-tramvajnoyi-pidstancziyi-u-mykolayevi|title=Такі різні амплуа першої трамвайної підстанції у Миколаєві|last=Korobova|first=Anastasia|date=18/11/2021|website=https://mykolaiv-future.com.ua|publisher=Mistoonline|language=UA|accessdate=18/11/2021|archive-date=30 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211130094150/https://mykolaiv-future.com.ua/uk/articles-taki-rizni-amplua-pershoyi-tramvajnoyi-pidstancziyi-u-mykolayevi}}</ref>.


По закінченню війни продовжилася розбудова електричного трамвая в Миколаєві. [[25 квітня]] [[1951]] року почало працювати нове депо, яке отримало номер 2. Лише в ньому містилися трамваї КТМ/КТП-1, які мали більш широку колію — 1524 мм. Найперший вагон темно-червоного кольору знизу і кремового зверху мав бортовий № 201. Наступні машини фарбували в темно-синій колір. Відмінною особливістю трамваїв цієї моделі була розташована спереду маленька зірка, яка служила корпусом для фари. Трамваї, що мали номер по 206 включно, мали двері з прямокутними вікнами, а на наступних вікна вже мали овальну форму (як на вагонах КТМ-2). Таким чином, в місті існувало два трамвайні парки з різними типами вагонів (вузькоколійні і з сучасною колією), які були не з'єднані між собою. Довжина трамвайних колій в місті на цей час склала 33,2 км. Вагонам, що належали депо № 1, привласнювалися № 401-459, а депо № 2 — номери, які починалися з № 460.
У [[1917]] році на міські магістралі знову вийшла конка, тому що під час [[Російська революція (1917)|революційних подій в Російській імперії]] Миколаїв залишився без електропостачання. [[Громадянська війна в Росії]], яка розпочалася після [[Російська революція (1917)|революції]], змусила надовго забути про трамваї. Тільки у 1925 році трамвайний рух в місті було відновлено.


[[23 червня]] [[1952]] року, запустили трамвай на широкій колії. Нова лінія була відокремлена від основної трамвайної мережі, сполучила район 6-ї Слобідської та селища Новий Водопій. Трамвайний маршрут № 6 курсував з 06:00 до 01:00. Пасажири їздили від Нового Водопою та робили пересадку в місці перетину вулиць 6-ї Слобідської та Чкалова на старі вузькоколійні маршрути трамваїв № 4 та 5. У місті існували два трамвайні парки з різними типами вагонів — вузькою та широкою колією, які були з'єднані між собою. Довжина трамвайних колій у місті становила 33,2 км.
У [[1933]] році Миколаївський трамвайний парк став поповнюватися машинами типу Х і М. До кінця 1930-х років місто упорядковується, його інженерна інфраструктура ускладнюється. Довжина трамвайних колій становила 41 км. Місто обслуговувала 71 одиниця рухомого складу{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.


Впродовж [[1955]]—[[1958]] років стали надходити вагони з [[Німецька Демократична Республіка|НДР]] ([[Gotha T57|Т-57]] і [[Gotha T57|В-57]]). Вони, в порівнянні з радянськими, відрізнялися підвищеною комфортністю, мали утеплену кабіну водія, м'які сидіння в салоні і автоматичні двері. У той час будівництво нових ліній для вузькоколійного трамвая було припинено, управління міськелектротранспортом почало розвивати маршрути для вагонів другого трамвайного парку. По цих лініях стали ходити вагони [[МТВ-82]] (отримали назву «Пульман»), які експлуатувалися тривалий час в інших містах і потім пройшли ремонт в Києві на [[Київський завод електротранспорту|заводі ім. Дзержинського]]. Їх особливістю була наявність трьох задніх вікон. Деякі з цих машин працювали в парі з безмоторних причепом. Через часті несправності карданного валу (привід колісних пар здійснювався не безпосередньо від електродвигуна до коліс, а через карданні вали) ці трамваї значну частину часу простоювали в ремонті. У місті їх було близько десяти. В основному вони були жовто-синього кольору. Один з цих трамваїв через зелене забарвлення отримав прізвисько «зелений змій». Згодом від їх експлуатації відмовилися, і вони були відправлені з міста. У [[1976]] році на базі останнього [[МТВ-82]] був побудований кран для дорожньо-ремонтних робіт. Його списали лише у 1984 році і відразу ж порізали на металобрухт{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.
Миколаївський трамвай продовжував функціонувати навіть в період окупації під час [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]].


Наприкінці 1950-х років будівництво нових ліній для вузькоколійного трамвая було припинено — пріоритетним напрямком робити став розвиток трамвая на широкій колії. Протяжність трамвайних міських магістралей у [[1958]] році складала 46 км, а через два роки — вже 64 км.
Після війни продовжився розвиток електричного трамвая в Миколаєві. [[25 квітня]] [[1951]] року почало працювати нове депо, яке отримало номер 2. Тільки в ньому містилися трамваї КТМ/КТП-1, які мали більш широку колію — 1524 мм. Найперший вагон темно-червоного кольору знизу і кремового зверху мав бортовий номер 201. Наступні машини фарбували в темно-синій колір. Відмінною особливістю трамваїв цієї моделі була розташована спереду маленька зірка, яка служила корпусом для фари. Трамваї, що мали номер по 206 включно, мали двері з прямокутними вікнами, а на наступних вікна вже мали овальну форму (як на вагонах КТМ-2). Таким чином, в місті існувало два трамвайні парки з різними типами вагонів (вузькоколійні і з сучасною колією), які були не з'єднані між собою. Довжина трамвайних колій в місті на цей час склала 33,2 км. Вагонам, що належали депо № 1, привласнювалися номери 401-459, а депо № 2 — номери, які починалися з 460. Впродовж [[1955]]—[[1958]] років стали надходити вагони з [[Німецька Демократична Республіка|НДР]] ([[Gotha T57|Т-57]] і [[Gotha T57|В-57]]). Вони, в порівнянні з радянськими, відрізнялися підвищеною комфортністю, мали утеплену кабіну водія, м'які сидіння в салоні і автоматичні двері. У той час будівництво нових ліній для вузькоколійного трамвая було припинено, управління міськелектротранспортом почало розвивати маршрути для вагонів другого трамвайного парку. По цих лініях стали ходити вагони [[МТВ-82]] (прозвані «Пульманом»), які експлуатувалися тривалий час в інших містах і потім пройшли ремонт в Києві на [[Київський завод електротранспорту|заводі ім. Дзержинського]]. Їх особливістю була наявність трьох задніх вікон. Деякі з цих машин працювали в парі з безмоторних причепом. Через часті несправності карданного валу (привід колісних пар здійснювався не безпосередньо від електродвигуна до коліс, а через карданні вали) ці трамваї значну частину часу простоювали в ремонті. У місті їх було близько десяти. В основному вони були жовто-синього кольору. Один з цих трамваїв через зелене забарвлення отримав прізвисько «зелений змій». Згодом від їх експлуатації відмовилися, і вони були відправлені з міста. У [[1976]] році на базі останнього [[МТВ-82]] був побудований кран для дорожньо-ремонтних робіт. Його списали лише у 1984 році і відразу ж порізали на металобрухт{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.


У грудні [[1959]] року трамвай почав курсувати до сучасної кінцевої зупинки на Центральному колгоспному ринку.
Протяжність трамвайних міських магістралей у [[1958]] році складала 46 км, а через два роки — вже 64 км. У [[1960]] році в місті з'являються перші КТМ/КТП-2. З [[1961]] по [[1972]] роки в Миколаєві здійснюється остаточний перехід на [[Російська колія|широку колію]], за цей час 33,5 км колій були приведені у відповідність із загальним стандартом (1435 мм). Вагони довоєнного зразка пустили на металобрухт, а 7 штук німецьких в 1969 році були відправлені в [[Євпаторійський трамвай|Євпаторію]], де функціонують і понині{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.


У [[1960]] році в місті з'являються перші КТМ/КТП-2. З [[1961]] по [[1972]] роки в Миколаєві здійснюється остаточний перехід на [[Російська колія|широку колію]], за 11 років 33,5 км вузькоколійних колій були приведені у відповідність із загальним стандартом (1524 мм). Вагони довоєнного зразка пустили на металобрухт, а 7 штук німецьких в 1969 році були відправлені в [[Євпаторійський трамвай|Євпаторію]]{{sfn|Говоруха, ч. III|2002}}.
<gallery mode="packed" heights="130">
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:Трамвай Tatra T3M № 1117 на ул. Сенной.jpg|Трамвай Tatra T3M на вул. Сінній
Файл:Трамвай Tatra T3M № 1117 на ул. Сенной.jpg|Tatra T3M на [[Сінна вулиця (Миколаїв)|вул. Сінній]]
Файл:Николаев. Трамвай К1 №1108.jpg|Трамвай К1 на вул.Нікольській
Файл:Николаев. Трамвай К1 №1108.jpg|[[К-1 (трамвай)|К1]] на [[Нікольська вулиця (Миколаїв)|вул. Нікольській]]
Файл:Николаев. Трамвай КТМ5-М3 №1058.jpg|Трамвай КТМ-5М3 на вул. Декабристів
Файл:Николаев. Трамвай КТМ5-М3 №1058.jpg|[[КТМ-5|КТМ-5М3]] на [[Вулиця Декабристів (Миколаїв)|вул. Декабристів]]
Файл:Николаев. Трамвай Татра-Юг Т6Б5 №2002.jpg|Трамвай Татра-Юг на вул.Спортивній.
Файл:Николаев. Трамвай Татра-Юг Т6Б5 №2002.jpg|[[Татра-Юг]] на вул. Спортивній
Файл:Николаев. Трамвай ТК-28 №1001. Рельсотранспортёр.jpg|Вагон Служби колії ТК-28 №1001 на вул.Чкалова
Файл:Николаев. Трамвай ТК-28 №1001. Рельсотранспортёр.jpg|Вагон служби колії ТК-28 (№ 1001) на [[Вулиця Чкалова (Миколаїв)|вул. Чкалова]]
</gallery>
</gallery>
Станом на [[1970]] рік протяжність трамвайних ліній в Миколаєві становила 70 км, на яких працював 191 вагон. На початку [[1970-ті|1970-х]] років в місто надійшла перша партія — 12 вагонів нового покоління — [[КТМ-5]].


У [[1988]] році підприємства міського електротранспорту об'єдналися і, відповідно, змінили нумерацію вагонів. Бортові номера трамваїв з тризначного стали чотиризначними, де перша цифра означала приналежність до якого депо: '''1''' — депо № 1, '''2''' — депо № 2, '''3''' — тролейбусне депо № 3.
Станом на [[1970]] рік протяжність всіх трамвайних ліній в Миколаєві складала 70 км, на яких працював 191 вагон. На початку [[1970-ті|1970-х]] років в місто надійшла перша партія — 12 вагонів нового покоління — [[КТМ-5]]. В середині [[1980-ті|1980-х]] років всі підприємства міськелектротранспорту об'єдналися, і відповідно змінилася нумерація вагонів. Тепер номер трамвая складався з чотиризначного числа, де перша цифра говорила про приналежність до депо (1 — перше депо, 2 — друге депо, 3 — тролейбусне депо). Станом на [[1985]] рік довжина трамвайних магістралей міста досягала вже 74 км. На лініях в ці роки працювали трамвайні поїзди з двох вагонів{{sfn|Говоруха, ч. IV|2002}}.


Станом на [[1985]] рік довжина трамвайних магістралей міста досягала вже 74 км. На лініях в ці роки працювали трамвайні поїзди з двох вагонів{{sfn|Говоруха, ч. IV|2002}}.
У [[1994]] році поступила партія з 6 вагонів КТМ-8.

У 1990-х роках у Миколаєві, як і в багатьох господарствах електротранспорту України, пасажиропотоки на міському транспорті в середньому зменшилися на 25 %. Залишились нереалізованими плани будівництва трамвайної лінії «Промзона — [[Широка Балка (Миколаїв)|Широка Балка]]» по вулиці Космонавтів та від 7-ї Поздовжньої до [[Богоявленський проспект|Богоявленського проспекту]].

Під час складних, в економічному плані, з 1992 до 2010 роки в Миколаєві не було ліквідовано жодного трамвайного маршруту та жодної ділянки рейкового полотна, що використовувалися для пасажирських перевезень.

У [[1994]] році поступила партія з 6 вагонів [[71-608|КТМ-8]].


У [[2000]]—[[2001]] роках в експлуатацію були прийняті 3 вагони [[Tatra T6B5|Татра-Юг Т6Б5]] вітчизняного виробництва.
У [[2000]]—[[2001]] роках в експлуатацію були прийняті 3 вагони [[Tatra T6B5|Татра-Юг Т6Б5]] вітчизняного виробництва.

Впродовж [[2006]]—[[2010]] років до міста надійшли 7 вагонів [[К-1 (трамвай)|К-1]].
У [[2006]]—[[2010]] роках до міста надійшли 7 вагонів [[К-1 (трамвай)|К-1]].
[[Файл:Tram-ua-mykolaiv.jpg|right|thumb|250пкс|Схема маршрутів ([[2015]])]]
[[Файл:Tram-ua-mykolaiv.jpg|right|thumb|250пкс|Схема маршрутів ([[2015]])]]
У лютому [[2011]] року керівництвом «Миколаївелектротранс» було прийнято рішення про закриття депо №&nbsp;2. Всі трамваї з нього було перебазовано до депо №&nbsp;1<ref>[http://novosti-n.org/news/read/28372.html Новый директор КП «Николаевэлектротранс» закрыл трамвайное депо № 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160207062158/http://novosti-n.org/news/read/28372.html |date=7 лютого 2016 }} // Новости N</ref>.
У лютому [[2011]] року керівництвом «Миколаївелектротранс» було прийнято рішення про закриття трамвайного депо №&nbsp;2. Всі трамваї з нього було перебазовано до депо №&nbsp;1<ref>{{Cite web|url=http://novosti-n.org/news/read/28372.html|title=Новий директор КП «Миколаївелектротранс» закрив трамвайне депо №&nbsp;2|website=Новости N|accessdate=2016-02-06|archive-date=2016-02-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20160207062158/http://novosti-n.org/news/read/28372.html}}</ref>.

З [[листопад]]а [[2015]] року почав курсувати трамвайний маршрут № 10 з [[Широка Балка (Миколаїв)|Широкої Балки]] до Промзони. У [[2015]] році до Миколаєва надійшли 12 вживаних вагонів [[Tatra T3]] з Чехії та Латвії.

У [[2022]] році, в ході [[російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]], Миколаївський трамвай став одним із символом незламності та продовження життя у місті. Міські трамваї курсують за шістьма маршрутами, здійснюючи не лише пасажирські перевезення, а й очищену воду для містян. У перші дні початку повномасштабної російської агресії проти України трамвайний рух в Миколаєві був тимчасово припинений. 28 лютого 2022 року відновлена робота маршрутів № 1, 3 та 6, а проїзд став безкоштовним для всіх категорій пасажирів. 17 березня 2022 року випуск на лінію становив 20 вагонів на маршрутах № 1, 3 та 6. Інтервал руху складав 15-20 хвилин. 23 березня відновив роботу маршрут № 11, а з 22 квітня 2022 року — відновили роботу маршрути № 7 та 10.


З [[20 жовтня]] [[2022]] року, після масованих атак російських окупантів на енергетичну інфраструктуру України, в Миколаєві було збільшено інтервали руху на всіх маршрутах електротранспорту. Також у 2023 році трамваї підприємства «Миколаївелектротранс» застосовували для доставки питної води містянам<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/351112-rejki-dovzinou-v-108-rokiv-mikolaivskij-tramvaj-svatkue-svij-den-narodzenna/|title=Символ незламності: миколаївському трамваю виповнилося 109 років|website=Суспільне. Новини|accessdate=2024-01-03}}</ref>.
У [[2015]] році надійшли 12 вживаних вагонів [[Tatra T3]] з Чехії та Латвії.


== Маршрути ==
== Маршрути ==
Рядок 97: Рядок 128:
{| class="wikitable" style="width:100%"
{| class="wikitable" style="width:100%"
|-
|-
!bgcolor="32CD32" colspan="8"| {{color|green|'''Дієві трамвайні маршрути'''}}
!bgcolor="32CD32" colspan="8"| {{color|green|'''Діючі трамвайні маршрути'''}}
|-
|-
! rowspan=2| № !! rowspan=2| Початковий пункт !! rowspan=2| Кінцевий пункт !! rowspan=2| Протяжність, км !! rowspan=2| Схема !! colspan=3 | Періодичність руху, хв
! rowspan=2| № !! rowspan=2| Початковий пункт !! rowspan=2| Кінцевий пункт !! rowspan=2| Протяжність, км !! rowspan=2| Схема !! colspan=3 | Періодичність руху, хв
Рядок 166: Рядок 197:
|Центральний ринок
|Центральний ринок
|Міська лікарня
|Міська лікарня
| colspan=5|Кільцевий вузькоколійний, проти годинникової стрілки. Ліквідований [[1965]] року.
| colspan=5|Кільцевий вузькоколійний, проти годинникової стрілки. Ліквідований [[1965]] року
|-
|-
!style="background:#EEB4B4;font-size:150%"|5
!style="background:#EEB4B4;font-size:150%"|5
|Центральний ринок
|Центральний ринок
|Міська лікарня
|Міська лікарня
| colspan=5|Кільцевий вузькоколійний, за годинниковою стрілкою. Ліквідований [[1965]] року.
| colspan=5|Кільцевий вузькоколійний, за годинниковою стрілкою. Ліквідований [[1965]] року
|-
|-
!style="background:#EEB4B4;font-size:150%"|8
!style="background:#EEB4B4;font-size:150%"|8
|[[Миколаївський яхт-клуб|Яхт-клуб]]
|[[Миколаївський яхт-клуб|Яхт-клуб]]
|Міська лікарня
|Міська лікарня
| colspan=5|Вузькоколійний, ліквідований у [[1960-ті]] роки.
| colspan=5|Вузькоколійний, ліквідований у [[1960-ті]] роки
|-
|-
!style="background:#EEB4B4;font-size:150%"|9
!style="background:#EEB4B4;font-size:150%"|9
Рядок 187: Рядок 218:
|Вулиця 10-та Військова
|Вулиця 10-та Військова
|[[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]]
|[[Широка Балка (Миколаїв)|Широка балка]]
| colspan=5|Спецрейс для перевезення робітників заводу «Зоря — Машпроект», два вагони вранці і ввечері.
| colspan=5|Спецрейс для перевезення робітників заводу «Зоря — Машпроєкт», два вагони вранці і ввечері
|}
|}


Рядок 194: Рядок 225:


== Вартість проїзду ==
== Вартість проїзду ==
[[Файл:Проїзний.JPG|thumb|right|170px|Місячний проїзний квиток (студентський), березень 2011 року]]
[[Файл:Проїзний для трамвая і тролейбуса в Миколаєві.jpg|thumb|right|170px|Місячний проїзний квиток (студентський), березень 2011 року]]

{| class="wikitable" style="text-align:center"
{| class="wikitable" style="text-align:center"
! colspan=100% | Динаміка вартості проїзду в трамваях і тролейбусах
! colspan=100% | Динаміка вартості проїзду в трамваях і тролейбусах
|-
|-
! rowspan=3 | Дата<br/>встановлення тарифу
! rowspan=3 | Дата<br/>встановлення тарифу
! rowspan=3 width=1% | Вартість разового квитка, грн.
! rowspan=3 width=1% | Вартість разового квитка, грн
! colspan=6 | Вартість місячних проїзних квитків, грн.
! colspan=6 | Вартість місячних проїзних квитків, грн
! rowspan=3 |
! rowspan=3 |
|-
|-
Рядок 287: Рядок 317:
== Цікаві факти ==
== Цікаві факти ==
* У [[1930-ті|1930-х]] роках при заміні рейок, старі рейки почали використовувати як електричні стовпи. Їх можна зустріти в Миколаєві і донині.
* У [[1930-ті|1930-х]] роках при заміні рейок, старі рейки почали використовувати як електричні стовпи. Їх можна зустріти в Миколаєві і донині.
* Корабельний район - єдиний з 4 районів міста, де досі немає руху трамваїв.


== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="130">
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:КТМ-5МЗ-ВП на вул.Декабристів.jpg|Трамвай КТМ-5МЗВП (місцева модернізація) на вул. Декабристів.
Файл:КТМ-5МЗ-ВП на вул.Декабристів.jpg|КТМ-5МЗВП (місцева модернізація) на вул. Декабристів
Файл:Николаев. Трамвай КТМ5-М3 №1089.jpg|Трамвай КТМ-5М3 на кінцевій зупинці "Промзона"
Файл:Николаев. Трамвай КТМ5-М3 №1089.jpg|КТМ-5М3 на кінцевій зупинці «Промзона»
Файл:Николаев. Трамвайный вагон 71-608К №2131.jpg|Трамвай 71-608К на вул.Декабристів
Файл:Николаев. Трамвайный вагон 71-608К №2131.jpg|71-608К на вул. Декабристів
Файл:Николаев. Трамвайные вагоны 71-608К №2132 и Tatra T3A №1114.jpg|Трамваї КТМ 71-608 та Tatra T3A в трамвайному депо.
Файл:Николаев. Трамвайные вагоны 71-608К №2132 и Tatra T3A №1114.jpg|КТМ 71-608 та Tatra T3A у трамвайному депо
Файл:Николаев. Трамвай Tatra T3М.03 №1117. улица Сенная.jpg|Зустріч трамваїв на перетині вулиць Сінної та Декабристів, в районі Центрального диспетчерського пункту трамваїв.
Файл:Николаев. Трамвай Tatra T3М.03 №1117. улица Сенная.jpg|Трамваї на перетині вулиць Сінної та [[Вулиця Декабристів (Миколаїв)|Декабристів]] в районі Центрального диспетчерського пункту
</gallery>
</gallery>


== Експлуатаційне підприємство ==
== Експлуатаційне підприємство ==
«Миколаївелектротранс», адреса: 54020, Миколаїв, вулиця Андреєва, 17<ref>[https://svidok.info/uk/news/22426 У Миколаєві мешканці міста побували на екскурсії в депо електротранспорту і прокотилися на чеських вагонах (фоторепортаж, відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181125030805/https://svidok.info/uk/news/22426 |date=25 листопада 2018 }} // Свідок.info, 10 листопада 2018 {{ref-ru}}</ref>.
«Миколаївелектротранс», адреса: 54020, Миколаїв, вулиця Андреєва,&nbsp;17<ref>[https://svidok.info/uk/news/22426 У Миколаєві мешканці міста побували на екскурсії в депо електротранспорту і прокотилися на чеських вагонах (фоторепортаж, відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181125030805/https://svidok.info/uk/news/22426 |date=25 листопада 2018 }} // Свідок.info, 10 листопада 2018 {{ref-ru}}</ref>.


{{coord|46.963444|N|31.975244|E|format=dms}}
{{coord|46.963444|N|31.975244|E|format=dms}}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|3}}
{{reflist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
{{Електротранспорт України}}
{{Електротранспорт України}}
* ''Розалиев В. В.'' История николаевского трамвая. (1915–2005). — Москва, 2007. — 338 с. Научное издание под эгидой ИИЕиТ им. Вавилова РАН. {{ref-ru}}
* ''В. В. Розалиев.'' История николаевского трамвая (1915—2005). — Москва, 2007. — 338 с. Научное издание под эгидой ИИЕиТ им. Вавилова РАН {{ref-ru}}
* {{публікація|стаття|автор=Александр Говоруха|назва=Век николаевского трамвая|посилання=https://web.archive.org/web/20151122080058/http://www.omnibus.ru/arhiv/12_2001/arhivarius/|видання=Омнибус|рік=2001|номер= 12|місяць=|мова=ru|ref=Говоруха}}
* {{публікація|стаття
* {{публікація|стаття|автор= Александр Говоруха|назва=Век николаевского трамвая| посилання=https://web.archive.org/web/20151117033409/http://www.omnibus.ru/arhiv/1_2002/arhivarius/|видання=Омнибус|рік= 2002|номер=1|місяць=|мова=ru|ref=Говоруха}}
| автор = Александр Говоруха.
* {{публікація|стаття|автор=Александр Говоруха|назва=Век николаевского трамвая|посилання=https://web.archive.org/web/20171011214710/http://www.omnibus.ru/arhiv/2_2002/arhivarius/|видання=Омнибус|рік=2002|номер=2|місяць=| мова=ru|ref=Говоруха, ч. III}}
| назва = Век николаевского трамвая
| посилання = https://web.archive.org/web/20151122080058/http://www.omnibus.ru/arhiv/12_2001/arhivarius/
| видання = Омнибус
| рік = 2001
| номер = 12
| місяць =
| мова = ru
| ref = Говоруха
}}
* {{публікація|стаття
| автор = Александр Говоруха.
| назва = Век николаевского трамвая
| посилання = https://web.archive.org/web/20151117033409/http://www.omnibus.ru/arhiv/1_2002/arhivarius/
| видання = Омнибус
| рік = 2002
| номер = 1
| місяць =
| мова = ru
| ref = Говоруха
}}
* {{публікація|стаття
| автор = Александр Говоруха.
| назва = Век николаевского трамвая
| посилання = https://web.archive.org/web/20171011214710/http://www.omnibus.ru/arhiv/2_2002/arhivarius/
| видання = Омнибус
| рік = 2002
| номер = 2
| місяць =
| мова = ru
| ref = Говоруха, ч. III
}}
* {{публікація|стаття
* {{публікація|стаття
| автор = Александр Говоруха.
| автор = Александр Говоруха.
Рядок 377: Рядок 378:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat}}
{{commonscat}}
* [https://transphoto.org/city/99 Миколаїв] // Міський електротранспорт. {{ref-ru}} {{ref-uk}}
* {{Cite web|url=https://transphoto.org/city/99|title=Миколаївський трамвай|website=Міський електротранспорт}} {{ref-ru}} {{ref-uk}}
* [http://alltransua.com/gallery/navigation.php#company,95,city,31 КП&nbsp;ММР&nbsp;«Миколаївелектротранс»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170608234809/http://alltransua.com/gallery/navigation.php#company,95,city,31 |date=8 червня 2017 }} // AllTransUA
* {{Cite web|url=http://alltransua.com/gallery/navigation.php#company,95,city,31 |title=КП&nbsp;ММР&nbsp;«Миколаївелектротранс»|website=AllTransUA}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170608234809/http://alltransua.com/gallery/navigation.php#company,95,city,31|date=8 червня 2017}}
* [http://urban-trans.org.ua/ua/city/27 Миколаїв] // Urban Transport Networks.
* {{Cite web|url=http://urban-trans.org.ua/ua/city/27|title=Миколаївський трамвай|website=Urban Transport Networks}}
* [https://www.eway.in.ua/ua/cities/mykolaiv/routes Карта маршрутів тролейбусів, трамваїв, автобусів і маршруток Миколаєва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161208191554/http://www.eway.in.ua/ua/cities/mykolaiv/routes |date=8 грудня 2016 }} // [[EasyWay]]
* {{Cite web|url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/mykolaiv/routes|title=Карта маршрутів тролейбусів, трамваїв, автобусів і маршруток Миколаєва|website=[[EasyWay]]}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161208191554/http://www.eway.in.ua/ua/cities/mykolaiv/routes |date=8 грудня 2016}}
* ''Александр Говоруха''. [http://bazar.nikolaev.ua/content/николаевский-трамвай-накануне-векового-юбилея Николаевский трамвай накануне векового юбилея] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/65sJaMIdj?url=http://bazar.nikolaev.ua/content/николаевский-трамвай-накануне-векового-ю%25D |date=3 березня 2012 }} // Николаевский Базар
* {{Cite web|url=http://bazar.nikolaev.ua/content/николаевский-трамвай-накануне-векового-юбилея|title=''Александр Говоруха''. Николаевский трамвай накануне векового юбилея|website=Николаевский Базар}} {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/65sJaMIdj?url=http://bazar.nikolaev.ua/content/николаевский-трамвай-накануне-векового-ю%25D|date=3 березня 2012}}
* {{cite web 2 |url=http://niklife.com.ua/citylook/24588 |title=Николаевский трамвай&nbsp;— без стеклянных окон, без исправных дверей, но все же, полна горница пожилых людей |deadlink=1 |archiveid=20130916074725 |lang=ru |showlang=1 |author=Таня Грачева |website=[[NikLife]] |date=19.08.2011 }}
* {{Cite web|url=http://niklife.com.ua/citylook/24588|title=Николаевский трамвай&nbsp;— без стеклянных окон, без исправных дверей, но все же, полна горница пожилых людей|author=Таня Грачева|website=NikLife|date=19.08.2011|lang=ru|}}
* {{cite web|url=https://mk.archives.gov.ua/onlinepresent/598|title=Миколаївському трамваю&nbsp;— 100 років|website=[[Державний Архів Миколаївської області]]|date=25.12.2014}}


{{Трамвайні системи України}}
{{Трамвайні системи України}}
Рядок 388: Рядок 390:


[[Категорія:Миколаївський трамвай]]
[[Категорія:Миколаївський трамвай]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1915]]
[[Категорія:Засновані у Миколаєві 1915]]
[[Категорія:1915 у залізничному транспорті]]

Версія за 10:09, 17 липня 2024

Миколаївський трамвай
Опис
КраїнаУкраїна Україна
Місто Миколаїв
Дата відкриття25 липня 1897 — кінний трамвай
3 січня 1915 (109 років) — електричний трамвай
Оператор«Миколаївелектротранс»
Вартість проїзду

8,00 ₴

Оплата за QR-кодом 7,00 ₴
Річний пасажиропотік▲ 24346,6 тис. чол. (2018)[1][2]
Сайтpnet.mk.ua
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів6
Довжина мережі▬ 69,6 км (01.01.2017)[3]
Довжина маршрутів48,2 км[джерело?]
Рухомий склад
Кількість вагонів▼ 54 пасажирських, 5 службових (01.01.2021)[4]
Основні типи рухомого складу71-605, 71-608К
К1, Tatra T6B5, Tatra T3M, Tatra T3A
Кількість депо1
Технічні дані
Ширина колії1524 мм
Тип живленняконтактна мережа
Електрифікація600 В
Схема маршрутів
Схема руху трамваїв 2021 рік
CMNS: Миколаївський трамвай у Вікісховищі

Миколаївський трамвай — трамвайна система в місті Миколаїв.

Історія

Питання про будівництво в Миколаєві міської залізниці на кінській тязі у 1880-х роках XIX століття стає предметом палких дискусій на засіданнях міської думи. Стрімке зростання Миколаєва — «третього в країні порту з вивезення хліба» — вимагало розвитку нових сполучень. Миколаївський міський архітектор Є. А. Штукенберг в січні 1892 року склав «Проєкт кошторису витрат на облаштування та експлуатацію кінно-залізної дороги в Миколаєві» протяжністю в 10,7 версти.

У листопаді 1895 року з канцелярії Миколаївського військового губернатора у технічно-будівельний комітет МВС (м. Санкт-Петербург) пішов документ такого змісту «…пристрій і експлуатація кінно-залізних доріг в Миколаєві представлені М. Н. Романовичу і відставному ротмістру В. В. Ліхарєву за Контрактом, укладеним містом 1 лютого ц. р. з дозволу МВС від 9 грудня 1894 р. за № 10435…». Всі 34 параграфи цього Контракту незабаром стають основним документом в діяльності Бельгійського анонімного товариства кінно-залізних доріг у Миколаєві, утвореного 9 березня 1896 року в Л'єжі (Бельгія). З цього часу бельгійські акціонери є організаторами і господарями конки в місті. Першим уповноваженим представником товариства у Миколаєві був пан Гооссенс Адальтер (Адольф) Генріхович, а його агентство тимчасово розміщувалося в готелі «Барбе» на вул. Соборній, 3.

З весни 1897 року розпочинається прокладка першої лінії кінно-залізної дороги «Базарна площа — Військовий ринок». У зв'язку з цим була упорядкована вулиця Одеська (частина Потьомкінської від Садової до сучасного парку «Народний сад»), розширена і вимощена бруківка за рахунок 1/2 копійчаного збору. Колія була вузькою, шириною в 3,3 фути (1,05 м). Кінна дорога була одноколійною зі спеціальними роз'їздами для пропуску зустрічних конок. Вагони були полегшеного типу з дахом, укріпленим на чавунних стовпчиках. Сидіння в вагонах були поперечні, розраховані на 26 пасажирів: 20 — у вагоні і 6 осіб на задньому майданчику. До відкриття першої лінії конки було придбано 10 таких вагонів[5]. Виготовляли їх одеські фірми «Демерт» і «Гальвіч». Також робота конки була суворо регламентована кількома постановами Міської думи. Так, указом Думи від 7 липня 1898 року були передбачені наступні правила: швидкість руху повинна бути 7-12 верст на годину і тільки риссю; роз'їзди повинні знаходитися на відстані 235 саженів один від одного[6].

26 липня (7 серпня) 1897 року розпочався рух конки. Перший маршрут був коротким: від каплички Олександра II, яка перебувала на перетині вулиць Соборної та Херсонської, до Військового ринку на Слобідці. Біля каплички був вузловий відправний пункт усіх ліній конки. У грудні того ж 1897 року було прокладено другу лінію конки, що з'єднала центр міста з залізничним вокзалом. На початку лютого 1898 року ця лінія зливається з першою лінією в одну «Військовий ринок — Вокзал». Протяжність її склала 5 верст 50 саженів (близько 6,5 км). Лінія мала 10 роз'їздів. У 1899 році вона була продовжена до міської лікарні та збільшилася на 640 метрів.

Будівля колишньої першої трамвайної підстанції

23 червня 1898 року відбулося офіційне відкриття 3-ї лінії кінно-залізної дороги в Спаське урочище (нині яхт-клуб), що пролягла по багатьох вулицях міста. Лінія «Базар — Спаськ» мала 8 роз'їздів, а також свої особливості у зв'язку з тим, що до яхт-клубу вели крутий спуск і ухил. На цій ділянці дороги були встановлені три стовпи зі щитами, на яких було написано «Їхати кроком».

17 серпня 1898 року було здано 4-ту лінію «Базар — Комерційний порт», маршрут якої пролягав від каплиці повз базар до 3-ї Піщаної вулиці (вул. Образцова), в провулок «А» до заводу «Наваль», по каботажного молу в порт до елеватора. Лінії «Базар — Спаський спуск» і «Базар — Комерційний порт» були об'єднані в одну загальною протяжністю 6 верст 480 саженів (близько 8 км). До 1900 року всі 4 лінії конки в Миколаєві склали єдину дієву систему протяжністю 14,5 км, але загальним відправним пунктом була каплиця на базарі[5].

Оплата на конці залежала від відстані і коливалася від 3 до 8 копійок. Валовий дохід, згідно з доповідями анонімного товариства кінно-залізних доріг в Миколаєві, за 1900 рік склав 123144 рублі 25 копійок. У 1902 році було перевезено 2324845 пасажирів. Обслуговчому персоналу конки належало бути в бездоганно чистому і міцному форменому одязі та мати на кашкеті[5].

На початку XX століття в Миколаєві відбулася важлива подія — введення в експлуатацію міської електричної станції. З'явилася можливість заміни кінної тяги електричною[5]. У 1909 році було розпочато проєктування першого міського електротрамвая[6]. Трамвай на електричній тязі з шириною колії 1000 мм в Миколаєві будували впродовж 1913—1914 років господарським способом, коли всі роботи з прокладання рейок, установки стовпів і підвішування проводів виконувалися власними силами без залучення сторонніх організацій. Перед тим як трамвайний рух було втілено, міська управа розглядала декілька проєктів пуску трамвая. Найперший відноситься ще до 1901 року.

Трамвайне депо № 1

Спочатку відкриття трамвая мало статися ще 6 грудня 1914 року (за старим стилем), але роботи до цього часу не були виконані. І лише у неділю, 21 грудня 1914 року. (3 січня 1915 року за новим стилем) в Миколаєві був пущений перший трамвай на електричній тязі, а через деякий час було завершено будівництво трамвайного парку, що згодом став депо № 1[7]. На початку XX століття Соборна вулиця була проїзною і по ній їздили трамваї.

У 1914 році на Базарній площі було побудовано трансформаторну підстанцію для трамваїв. Якщо врахувати технічне призначення споруди, її зовнішній вигляд вражає: круглий ґанок, колонада, оздоблення вікон та дверей, балконів, кутова вежа, оздоблення фасаду, дах із червоною черепицею та інші деталі. Дещо згодом, енергоспоживання зросло, тому позаду замку-підстанції було збудовано ще одне приміщення, більше за площею (нині — будівля збереглася, хоча і змінювала декілька разів своє призначення)[8]. До кінця 1915 року в місті вже діяли 4 трамвайні маршрути, а загальна довжина трамвайних колій склала 17 верст 125 сажнів (18,4 км). На лінії виходили від 31 до 38 вагонів.

У 1917 році на міські магістралі знову вийшла конка, тому що під час революційних подій в Російській імперії Миколаїв залишився без електропостачання. Громадянська війна в Росії, яка розпочалася після революції, змусила надовго забути про трамваї. Лише у 1925 році трамвайний рух в місті було відновлено. Маршрути «Кузнецька — Привоз» та «Привоз — Спаськ» були об'єднали в один й змінена нумерацію маршрутів. У 1927 році у Миколаєві діяло лише два маршрути «Кузнецька — Спаськ» та «Каботажка — Лікарня».

У 1933 році Миколаївський трамвайний парк став поповнюватися машинами типу Х і М. До кінця 1930-х років місто упорядковується, його інженерна інфраструктура ускладнюється. До кінця 1930-х років довжина трамвайних колій становила 41 км. Місто обслуговувала 71 одиниця рухомого складу[9]. У 1939 році трамвай почав курсувати на Водопій.

Миколаївський трамвай продовжував функціонувати навіть в період окупації під час німецько-радянської війни німецько-фашистськими військами. 9 жовтня 1942 року був відновлений трамвайний рух. Вагони виходили на лінії з 04:30 до 08:00 та з 17:00 до 20:00 за п'ятьма маршрутами. У перші дні роботи місто обслуговували 12 вагонів. 3 вересня 1944 року трамвай почав курсувати від парку Петровського (сучасний — «Народний сад») до вулиці Херсонської (сучасний — проспект Центральний). Наприкінці 1944 року було відновлено роботу лінії від Яхт-клубу до Чорноморського суднобудівного заводу (ЧСЗ).

По закінченню війни продовжилася розбудова електричного трамвая в Миколаєві. 25 квітня 1951 року почало працювати нове депо, яке отримало номер 2. Лише в ньому містилися трамваї КТМ/КТП-1, які мали більш широку колію — 1524 мм. Найперший вагон темно-червоного кольору знизу і кремового зверху мав бортовий № 201. Наступні машини фарбували в темно-синій колір. Відмінною особливістю трамваїв цієї моделі була розташована спереду маленька зірка, яка служила корпусом для фари. Трамваї, що мали номер по 206 включно, мали двері з прямокутними вікнами, а на наступних вікна вже мали овальну форму (як на вагонах КТМ-2). Таким чином, в місті існувало два трамвайні парки з різними типами вагонів (вузькоколійні і з сучасною колією), які були не з'єднані між собою. Довжина трамвайних колій в місті на цей час склала 33,2 км. Вагонам, що належали депо № 1, привласнювалися № 401-459, а депо № 2 — номери, які починалися з № 460.

23 червня 1952 року, запустили трамвай на широкій колії. Нова лінія була відокремлена від основної трамвайної мережі, сполучила район 6-ї Слобідської та селища Новий Водопій. Трамвайний маршрут № 6 курсував з 06:00 до 01:00. Пасажири їздили від Нового Водопою та робили пересадку в місці перетину вулиць 6-ї Слобідської та Чкалова на старі вузькоколійні маршрути трамваїв № 4 та 5. У місті існували два трамвайні парки з різними типами вагонів — вузькою та широкою колією, які були з'єднані між собою. Довжина трамвайних колій у місті становила 33,2 км.

Впродовж 1955—1958 років стали надходити вагони з НДР (Т-57 і В-57). Вони, в порівнянні з радянськими, відрізнялися підвищеною комфортністю, мали утеплену кабіну водія, м'які сидіння в салоні і автоматичні двері. У той час будівництво нових ліній для вузькоколійного трамвая було припинено, управління міськелектротранспортом почало розвивати маршрути для вагонів другого трамвайного парку. По цих лініях стали ходити вагони МТВ-82 (отримали назву «Пульман»), які експлуатувалися тривалий час в інших містах і потім пройшли ремонт в Києві на заводі ім. Дзержинського. Їх особливістю була наявність трьох задніх вікон. Деякі з цих машин працювали в парі з безмоторних причепом. Через часті несправності карданного валу (привід колісних пар здійснювався не безпосередньо від електродвигуна до коліс, а через карданні вали) ці трамваї значну частину часу простоювали в ремонті. У місті їх було близько десяти. В основному вони були жовто-синього кольору. Один з цих трамваїв через зелене забарвлення отримав прізвисько «зелений змій». Згодом від їх експлуатації відмовилися, і вони були відправлені з міста. У 1976 році на базі останнього МТВ-82 був побудований кран для дорожньо-ремонтних робіт. Його списали лише у 1984 році і відразу ж порізали на металобрухт[9].

Наприкінці 1950-х років будівництво нових ліній для вузькоколійного трамвая було припинено — пріоритетним напрямком робити став розвиток трамвая на широкій колії. Протяжність трамвайних міських магістралей у 1958 році складала 46 км, а через два роки — вже 64 км.

У грудні 1959 року трамвай почав курсувати до сучасної кінцевої зупинки на Центральному колгоспному ринку.

У 1960 році в місті з'являються перші КТМ/КТП-2. З 1961 по 1972 роки в Миколаєві здійснюється остаточний перехід на широку колію, за 11 років 33,5 км вузькоколійних колій були приведені у відповідність із загальним стандартом (1524 мм). Вагони довоєнного зразка пустили на металобрухт, а 7 штук німецьких в 1969 році були відправлені в Євпаторію[9].

Станом на 1970 рік протяжність трамвайних ліній в Миколаєві становила 70 км, на яких працював 191 вагон. На початку 1970-х років в місто надійшла перша партія — 12 вагонів нового покоління — КТМ-5.

У 1988 році підприємства міського електротранспорту об'єдналися і, відповідно, змінили нумерацію вагонів. Бортові номера трамваїв з тризначного стали чотиризначними, де перша цифра означала приналежність до якого депо: 1 — депо № 1, 2 — депо № 2, 3 — тролейбусне депо № 3.

Станом на 1985 рік довжина трамвайних магістралей міста досягала вже 74 км. На лініях в ці роки працювали трамвайні поїзди з двох вагонів[10].

У 1990-х роках у Миколаєві, як і в багатьох господарствах електротранспорту України, пасажиропотоки на міському транспорті в середньому зменшилися на 25 %. Залишились нереалізованими плани будівництва трамвайної лінії «Промзона — Широка Балка» по вулиці Космонавтів та від 7-ї Поздовжньої до Богоявленського проспекту.

Під час складних, в економічному плані, з 1992 до 2010 роки в Миколаєві не було ліквідовано жодного трамвайного маршруту та жодної ділянки рейкового полотна, що використовувалися для пасажирських перевезень.

У 1994 році поступила партія з 6 вагонів КТМ-8.

У 2000—2001 роках в експлуатацію були прийняті 3 вагони Татра-Юг Т6Б5 вітчизняного виробництва.

У 2006—2010 роках до міста надійшли 7 вагонів К-1.

Схема маршрутів (2015)

У лютому 2011 року керівництвом «Миколаївелектротранс» було прийнято рішення про закриття трамвайного депо № 2. Всі трамваї з нього було перебазовано до депо № 1[11].

З листопада 2015 року почав курсувати трамвайний маршрут № 10 з Широкої Балки до Промзони. У 2015 році до Миколаєва надійшли 12 вживаних вагонів Tatra T3 з Чехії та Латвії.

У 2022 році, в ході російського вторгнення в Україну, Миколаївський трамвай став одним із символом незламності та продовження життя у місті. Міські трамваї курсують за шістьма маршрутами, здійснюючи не лише пасажирські перевезення, а й очищену воду для містян. У перші дні початку повномасштабної російської агресії проти України трамвайний рух в Миколаєві був тимчасово припинений. 28 лютого 2022 року відновлена робота маршрутів № 1, 3 та 6, а проїзд став безкоштовним для всіх категорій пасажирів. 17 березня 2022 року випуск на лінію становив 20 вагонів на маршрутах № 1, 3 та 6. Інтервал руху складав 15-20 хвилин. 23 березня відновив роботу маршрут № 11, а з 22 квітня 2022 року — відновили роботу маршрути № 7 та 10.

З 20 жовтня 2022 року, після масованих атак російських окупантів на енергетичну інфраструктуру України, в Миколаєві було збільшено інтервали руху на всіх маршрутах електротранспорту. Також у 2023 році трамваї підприємства «Миколаївелектротранс» застосовували для доставки питної води містянам[12].

Маршрути

У місті Миколаїв функціонує 6 маршрутів:

Діючі трамвайні маршрути
№ Початковий пункт Кінцевий пункт Протяжність, км Схема Періодичність руху, хв
06:00—09:00 09:00—16:00 16:00—20:00
1 Яхт-клуб Широка балка 11,8 10—15 10—17 10—21
3 Вулиця 10-та Військова ЧСЗ 6,8 10—15 15 15—23
6 Центральний ринок Промзона 11,1 9—15 11—17 9—20
7 Центральний ринок Широка балка 9,8 30—31 46 30—31
10 Промзона Широка балка 8,8 45 45 45
(до 19:00)
11 Центральний ринок Вулиця 10-та Військова 8,7 45—92 45—92 45—92
(до 19:00)
Скасовані маршрути
№ Початковий пункт Кінцевий пункт Примітки
2 Яхт-клуб Вулиця 4-та Слобідська Ліквідований 1992 року
4 Центральний ринок Міська лікарня Кільцевий вузькоколійний, проти годинникової стрілки. Ліквідований 1965 року
5 Центральний ринок Міська лікарня Кільцевий вузькоколійний, за годинниковою стрілкою. Ліквідований 1965 року
8 Яхт-клуб Міська лікарня Вузькоколійний, ліквідований у 1960-ті роки
9 Центральний ринок Вулиця Космонавтів
Вулиця 10-та Військова Широка балка Спецрейс для перевезення робітників заводу «Зоря — Машпроєкт», два вагони вранці і ввечері

Трамвайні депо

Система обслуговується одним депо, яке розташоване у центральній частині міста за адресою: вулиця Андреєва, 17.

Вартість проїзду

Місячний проїзний квиток (студентський), березень 2011 року
Динаміка вартості проїзду в трамваях і тролейбусах
Дата
встановлення тарифу 		Вартість разового квитка, грн Вартість місячних проїзних квитків, грн
Студентських Громадянських Для підприємств
Т або Тр Т та Тр Т або Тр Т та Тр Т або Тр Т та Тр
25 серпня 2008 0,75 18,0 22,50 36,00 45,00 54,00 90,00 [13][14][15][16]
4 квітня 2011 1,00 20,00 25,00 40,00 50,00 ? ? [17][18]
3 грудня 2014 1,50 30,00 38,00 60,00 75,00 80,00 135,00 [19]
1 серпня 2016 2,00 55,00 70,00 100,00 125,00 140,00 220,00 [20]
11 червня 2018 3,00 85,00 105,00 150,00 190,00 210,00 330,00
25 жовтня 2019 5,00 140,00 175,00 250,00 315,00 350,00 545,00 [21]
1 червня 2021 6,00 [22]

Цікаві факти

  • У 1930-х роках при заміні рейок, старі рейки почали використовувати як електричні стовпи. Їх можна зустріти в Миколаєві і донині.
  • Корабельний район - єдиний з 4 районів міста, де досі немає руху трамваїв.

Галерея

  • КТМ-5МЗВП (місцева модернізація) на вул. Декабристів
    КТМ-5МЗВП (місцева модернізація) на вул. Декабристів
  • КТМ-5М3 на кінцевій зупинці «Промзона»
    КТМ-5М3 на кінцевій зупинці «Промзона»
  • 71-608К на вул. Декабристів
    71-608К на вул. Декабристів
  • КТМ 71-608 та Tatra T3A у трамвайному депо
    КТМ 71-608 та Tatra T3A у трамвайному депо
  • Трамваї на перетині вулиць Сінної та Декабристів в районі Центрального диспетчерського пункту
    Трамваї на перетині вулиць Сінної та Декабристів в районі Центрального диспетчерського пункту

Експлуатаційне підприємство

«Миколаївелектротранс», адреса: 54020, Миколаїв, вулиця Андреєва, 17[23].

46°57′48″ пн. ш. 31°58′31″ сх. д. / 46.963444° пн. ш. 31.975244° сх. д. / 46.963444; 31.975244

Примітки

  1. ↑ Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2016). Головне управління статистики у Миколаївській області.
  2. ↑ Підсумки роботи транспорту у 2016 році // Головне управління статистики у Миколаївській області. — 2017. — 23 січня.
  3. ↑ Об'єкти міського електротранспорту України станом на 01.01.2017 // Корпорація «Укрелектротранс». Архівовано з джерела 24 липня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  4. ↑ Інвентарний парк трамвайних вагонів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
  5. ↑ а б в г Маргулис, 2015.
  6. ↑ а б Говоруха, 2001.
  7. ↑ Говоруха, 2002.
  8. ↑ Korobova, Anastasia (18/11/2021). Такі різні амплуа першої трамвайної підстанції у Миколаєві. https://mykolaiv-future.com.ua (UA) . Mistoonline. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 18/11/2021.
  9. ↑ а б в Говоруха, ч. III, 2002.
  10. ↑ Говоруха, ч. IV, 2002.
  11. ↑ Новий директор КП «Миколаївелектротранс» закрив трамвайне депо № 2. Новости N. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
  12. ↑ Символ незламності: миколаївському трамваю виповнилося 109 років. Суспільне. Новини. Процитовано 3 січня 2024.
  13. ↑ Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.07.2008 № 1457
  14. ↑ Проезд в городском транспорте подорожал до 75 копеек // Преступности.НЕТ
  15. ↑ Повышенные тарифы на проезд николаевским электротранспортом начнут действовать с 25 августа // Преступности.НЕТ
  16. ↑ Шинкаренко, 2010.
  17. ↑ Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.03.2011 № 276 «Про встановлення тарифів на перевезення населення і багажу КП ММР «Миколаївелектротранс» у м. Миколаєві»
  18. ↑ С 4 апреля в Николаеве подорожает проезд в трамваях и троллейбусах // Новости N
  19. ↑ Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 02.12.2014 № 1119 «Про встановлення тарифів на перевезення населення і багажу КП ММР «Миколаївелектротранс» у м. Миколаєві [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]»
  20. ↑ Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.07.2016 № 679 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу міським електротранспортом у м. Миколаєві [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]»
  21. ↑ Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 11.10.2019 № 1106 Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу міським електротранспортом КП ММР «Миколаївелектротранс» [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  22. ↑ З 1 червня 2021 року підвищуються тарифи на громадському транспорті. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  23. ↑ У Миколаєві мешканці міста побували на екскурсії в депо електротранспорту і прокотилися на чеських вагонах (фоторепортаж, відео) [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Свідок.info, 10 листопада 2018 (рос.)

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миколаївський трамвай
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Миколаївський_трамвай&oldid=43075673