Бобровиця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
перенаправлення
(Не показані 39 проміжних версій 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
⚫
{{Otheruses|Бобровиця (значення)}}
{{НП України
{{НП України
| назва = Бобровиця
| назва = Бобровиця
| прапор = <!-- не обов'язковий -->
| прапор = <!-- не обов'язковий -->
| опис прапора = <!-- не обов'язковий -->
| опис прапора = <!-- не обов'язковий -->
| герб = UKR Бобро́вицький райо́н COA.svg <!-- http://bobrovica_mrada.cg.gov.ua/ -->
| герб = Bobrovytskyi rajon-herb.svg <!-- http://bobrovica_mrada.cg.gov.ua/ -->
| опис герба = Герб Бобровиці
| опис герба = Герб Бобровиці
| регіон = [[Чернігівська область]]
| регіон = [[Чернігівська область]]
| район = [[Ніжинський район|Ніжинський]]
| район = [[Ніжинський район]]
| рада = [[Бобровицька міська громада|Бобровицька]]
| код КОАТУУ = 7420610100
| код КОАТУУ = 7420610100
| засноване = [[XI століття]]
| засноване = [[XI століття]]
Рядок 16: Рядок 14:
| зоюраження_розмір =
| зоюраження_розмір =
| зображення_підпис=Бобровицька районна рада
| зображення_підпис=Бобровицька районна рада
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:11030}} <small>(01.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:10541}} <small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2022}}</ref>
| агломерація =
| агломерація =
| площа = 18,9
| площа = 18,9
Рядок 35: Рядок 33:
| автошлях с =
| автошлях с =
| міста-побратими =
| міста-побратими =
| день міста = 09 жовтня<ref>[http://mistaua.com/Україна/Чернігівська_область/Бобровицький_район/Бобровиця Бобровиця | mistaUA]</ref>
| день міста = 09 жовтня<ref>{{Cite web |url=http://mistaua.com/Україна/Чернігівська_область/Бобровицький_район/Бобровиця |title=Бобровиця {{!}} mistaUA |accessdate=29 травня 2022 |archive-date=20 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211020185956/https://mistaua.com/Україна/Чернігівська_область/Бобровицький_район/Бобровиця }}</ref>
| адреса = 17400, м. Бобровиця, вул. Лупицька, 4
| адреса = 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46
| веб-сторінка =
| вебсторінка =
| голова державної адміністрації = Захарченко Іван Андрійович{{факт}}
| голова державної адміністрації = Захарченко Іван Андрійович{{факт}}
|етнікон=бобровичча́нин<br/>бобровичча́нка<br/>бобровичча́ни|громада=[[Бобровицька міська громада]]}}
}}
⚫
{{Otheruses|Бобровиця (значення)}}
'''Бобро́виця''' — місто в [[Україна|Україні]], центр [[Бобровицька міська громада|Бобровицької міської громади]] Ніжинського [[Бобровицький район|району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], на березі річки [[Бистриця (притока Трубежа)|Бистриці]].
'''Бобро́виця''' — місто в [[Україна|Україні]], центр [[Бобровицька міська громада|Бобровицької міської громади]] [[Ніжинський район|Ніжинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]], на березі річки [[Бистриця (притока Трубежа)|Бистриці]].

== Назва ==
⚫
Про походження назви міста ''Бобровиця'' достовірних даних нема. Є лише здогадки, що поселення отримало назву від [[Бобер|бобрових]] промислів, якими займались його жителі того часу у водоймах річок Бистриці, Трубежу та Остра. Річка [[Бистриця (притока Трубежа)|Бистриця]] до середини XIX століття мала назву ''Бобровиця''.


== Історія ==
== Історія ==
Про стародавнє походження Бобровиці свідчать залишки городища ([[11 століття|XI]]—[[13 століття|XIII]] століття).
⚫
В [[Повчання Володимира Мономаха|Повчанні Мономаха]] повідомляється: «А потім ходили ми, [в] тім же році(1078), з отцем і з Ізяславом [Ярославичем до] Чернігова битися з Борисом [Вячеславичем], і побідили ми Бориса і Олега [Святославича]. І знову пішли ми [до] Переяславля і стали в [городі] Оброві»<ref>[http://litopys.org.ua/litop/lit27.htm ЛІТОПИС РУСЬКИЙ. Володимир Мономах. Поучення.]</ref>. Середина шляху між Черніговом і Переяславлем проходить через згадане Мономахом городище Оброва, де знаходиться нинішнє містечко Бобровиця. Обидва топоніми&nbsp;— Обров і Бобровиця змістовно споріднені і мають спільний корінь «обров».


=== Передісторія ===
В [[16 століття|XVI столітті]] Бобровиця — містечко [[Остер (місто)|Остерського]] [[староство|староства]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].


⚫
Про походження назви міста ''Бобровиця'' достовірних даних нема. Є лише здогадки, що поселення могло отримати назву від [[Бобер|бобрових]] промислів, якими займалися у водоймах річок Бистриці, Трубежу та Остра. Річка [[Бистриця (притока Трубежа)|Бистриця]] до середини [[XIX століття]] мала назву ''Бобровиця''.
Перша письмова згандка про Бобровицю записана в Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви. Реєстр складений під час видачі сукна і грошей останньої чверті року служби. Привіз і виплатив пан Себастіан Недзвідський, слуга милості пана Станіслава Дроєвського, каштеляна перемиського, шафара земель руських, року нинішнього 1581, місяця марця, дня 30. Книга військова 67 Ян Оришовський, поручник козаків низових запорозьких. В Реєстрі під командою 29-го отамана Юхима Сизак значиться козак Акула&nbsp;— Бобров'янин<ref>[https://uk.wikisource.org/wiki/Реєстр_Війська_Запорозького_1581/ Реєстр Війська Запорозького 1581]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.


⚫
Про стародавнє походження Бобровиці свідчать залишки [[Русь|руського]] городища ([[XI століття|XI]]—[[XIII століття|XIII]] століття) в межах центральної частини сучасного міста. У [[Повчання Володимира Мономаха|Повчанні Мономаха]] повідомляється: ''«А потім ходили ми, в тім же році(1078), з отцем і з Ізяславом Ярославичем до Чернігова битися з Борисом Вячеславичем, і побідили ми Бориса і Олега Святославича. І знову пішли ми до Переяславля і стали в городі Оброві»''<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/litop/lit27.htm |title=ЛІТОПИС РУСЬКИЙ. Володимир Мономах. Поучення. |accessdate=26 квітня 2018 |archive-date=26 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180426213232/http://litopys.org.ua/litop/lit27.htm }}</ref>. Бобровицьке городище&nbsp;— приблизно середина шляху між Черніговом і [[Переяслав]]ом. Отже, цілком може бути згаданим Мономахом Обровом. Обидва топоніми&nbsp;— Обров і Бобровиця очевидно змістовно споріднені і мають спільний корінь «обров».
⚫
Згідно з польською люстрацією [[1618]] року ''Bobrowica'' мала 107 осель<ref>Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч.&nbsp;VII. Т.&nbsp;1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи.&nbsp;— Кіевъ, 1886.&nbsp;— с.&nbsp;303-304.</ref>. Якщо вірити польській люстрації [[1628]] року, містечко було заселене [[1600]] року: ''także i miasteczko Bobrowice, która osiadła roku [[1600]]''<ref>Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч.&nbsp;VII. Т.&nbsp;1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи.&nbsp;— Кіевъ, 1886.&nbsp;— с.&nbsp;343</ref>. У [[1631]] році Остерський староста ''Heremiasz Zaleski'' брав із 16 осідлих «димів» по 3 злотих, із 6 «городників»&nbsp;— по 1,5<ref>Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч.&nbsp;VII. Т.&nbsp;1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи.&nbsp;— Кіевъ, 1886.&nbsp;— с.&nbsp;374.</ref>.


Імовірною непрямою першою письмовою згадка про Бобровицю є одне із прізвищ, записане в ''Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви'' 1581 року. В Реєстрі під командуванням 29-го отамана Юхима Сизака значиться козак Акула '''Бобров'янин''' (прізвище якого може бути [[катойконім]]ом від назви «Бобровиця» або «<nowiki>[</nowiki>Б<nowiki>]</nowiki>обров»)<ref>[https://uk.wikisource.org/wiki/Реєстр_Війська_Запорозького_1581/ Реєстр Війська Запорозького 1581]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
⚫
За іншими даними, на городищі Волинь у Остерському старостві Іваном Коловицьким було осаджено містечко ''Михайлів''. Згідно з фундаційним привілеєм від 10 липня [[1597]] року містечко мало отримати щопонеділковий торг. Згодом містечко змінило назву на сучасну. Після смерті осадчого І.&nbsp;Коловицького [[1602]] року пожиттєве право на містечко отримав остерський староста Михайло Ратомський. Королівський привілей М.&nbsp;Ратомському, виданий 12 вересня [[1602]] pоку, застерігав, що якби ця осада не мала міського права, то староста мав би перенести її на інше місце і встановити торги. Стосунки старости з мешканцями Бобровиці, так само як і Остра, складалися не найліпше: М.&nbsp;Ратомський був прихильником збереження традиційного для Великого князівства Литовського першої половини XVI&nbsp;ст. суворого підпорядкування міщан старостам. Ситуація змінилася після призначення на посаду остерського старости королівського секретаря Реміяна Залеського. 26 березня [[1627]]&nbsp;року з його ініціативи Бобровиця отримала привілей на ярмарки й торги. Цей документ установлював щотижневий торг і два ярмарки, які мали проходити на православні свята&nbsp;— святого Прокопа і святого Михайла. Місцеві міщани отримали ті ж права на шинкування, що й остерські<ref>Пономарьов&nbsp;О.&nbsp;М. З найдавніших джерел&nbsp;// Марківці&nbsp;— краплина історії України.&nbsp;— Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013.&nbsp;— с.&nbsp;16-17. http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208115441/http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php |date=8 грудня 2015 }}</ref>.


=== Заснування. У складі Речі Посполитої ===
⚫
З [[1654]] року Бобровиця була сотенним містечком Київського полку. У тому ж році в складі Українського гетьманату (Гетьманщини) бере участь у підписанні «мартівських статей» з Московією. [[Бобровицька сотня]] була в складі [[Київський полк|Київського полку]]. Тоді ж військовий писар [[Іван Виговський]] одержав царську грамоту в т.&nbsp;ч. на містечко Бобровицю<ref>{{Cite web |url=http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/27037 |title=В. А. Макотинъ. Очерки соціальной исторіи Украины въ XVII—XVIII вв. Томъ I — Выпускъ I. — Прага, 1924. — с. 36. |accessdate=21 березень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402094228/http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/27037 |archivedate=2 квітень 2015 |deadurl=yes }}</ref>. [[1664]] року коронні війська разом з кримськими татарами зруйнували і спалили містечко.


Наприкінці XVI століття на городищі Волинь в Остерському старостві осадчий Іван Коловицький «осадив» містечко ''Михайлів''. Згідно з [[Локаційний привілей|фундаційним привілеєм]] від 10 липня [[1597]] року містечко мало отримати щопонеділковий торг.
⚫
У переписній книзі [[Малоросійський приказ|Малоросійського приказу]] ([[1666]]) згадується ''город Бобровица'' на річці [[Бистриця (притока Трубежа)|Бобровиці]]. У ньому було 155 дворів (160 дорослих чоловіків). У господарствах загалом було 92 воли та 44 коня. Бобровицькі міщани мали на річці 3 млини, торгових міщан не було. У книзі перераховано всіх чоловіків поіменно<ref>Переписні книги 1666 року&nbsp;/ Приготував до друку і зредагував [[Романовський Віктор Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Романовський]]. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія.&nbsp;— Київ, 1933.&nbsp;— с.&nbsp;341-344.</ref>. 2 з 3 власників млинів мали прізвище ''Лукашенко''. Можливо, звідси пішла назва села (зараз&nbsp;— частини Бобровиці) ''Лукашівка''.

Після смерті осадчого у [[1602]] році містечко було «переосаджене» — вже як Бобровиця. Пожиттєве право на нього отримав остерський староста [[Михайло Ратомський]]. Королівський привілей Ратомському, виданий 12 вересня [[1602]] року, застерігав, що якби ця осада не мала міського права, то староста мав би перенести її на інше місце і встановити торги. Адміністративно Бобровиця належала до [[Остер (місто)|Остерського]] [[староство|староства]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

⚫
Стосунки старости з мешканцями Бобровиці, так само як і [[Остер|Остра]], складалися не найліпше. Михайло Ратомський був прихильником збереження традиційного для [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] суворого підпорядкування міщан старостам. Ситуація змінилася після призначення на посаду остерського старости королівського секретаря Єремії Залеського ({{lang-pl|Heremiasz Zaleski}}). 26 березня [[1627]]&nbsp;року з його ініціативи Бобровиця отримала привілей на ярмарки та торги. Цей документ установлював щотижневий торг і два ярмарки, які мали проходити на православні свята&nbsp;— святого Прокопа і святого Михайла. Місцеві міщани отримали ті ж права на шинкування, що й остерські<ref>Пономарьов&nbsp;О.&nbsp;М. З найдавніших джерел&nbsp;// Марківці&nbsp;— краплина історії України.&nbsp;— Чернігів : Аспект-Поліграф, 2013.&nbsp;— С.&nbsp;16-17. http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208115441/http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php |date=8 грудня 2015 }}</ref>.

⚫
Згідно з люстрацією [[1618]] року Бобровиця мала 107 осель<ref>Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч.&nbsp;VII. Т.&nbsp;1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи.&nbsp;— Кіевъ, 1886.&nbsp;— с.&nbsp;303-304.</ref>. [[1631]] року остерський староста Залеський брав із 16 осілих «димів» по 3 злотих, із 6 «городників»&nbsp;— по 1,5<ref>Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч.&nbsp;VII. Т.&nbsp;1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи.&nbsp;— Кіевъ, 1886.&nbsp;— С.&nbsp;374.</ref>.

=== Доба Гетьманщини ===

⚫
З [[1654]] року Бобровиця була сотенним містечком Київського полку, сотник Іван Міщенко (1649). У тому ж році в складі Українського гетьманату (Гетьманщини) бере участь у підписанні «мартівських статей» з Московією. [[Бобровицька сотня]] була в складі [[Київський полк|Київського полку]]. Тоді ж військовий писар [[Іван Виговський]] одержав царську грамоту в т.&nbsp;ч. на містечко Бобровицю<ref>{{Cite web |url=http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/27037 |title=В. А. Макотинъ. Очерки соціальной исторіи Украины въ XVII—XVIII вв. Томъ I — Выпускъ I. — Прага, 1924. — с. 36. |accessdate=21 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402094228/http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/27037 |archivedate=2 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref>. [[1664]] року коронні війська разом з кримськими татарами зруйнували і спалили містечко.

⚫
У переписній книзі [[Малоросійський приказ|Малоросійського приказу]] ([[1666]]) згадується ''город Бобровица'' на річці [[Бистриця (притока Трубежа)|Бобровиці]]. У ньому було 155 дворів (160 дорослих чоловіків). У господарствах загалом було 92 воли та 44 коня. Бобровицькі міщани мали на річці 3 млини, торгових міщан не було. У книзі перераховано всіх чоловіків поіменно<ref>Переписні книги 1666 року&nbsp;/ Приготував до друку і зредагував [[Романовський Віктор Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Романовський]]. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія.&nbsp;— Київ, 1933.&nbsp;— с.&nbsp;341-344.</ref>. 2 з 3 власників млинів мали прізвище ''Лукашенко''. Можливо, звідси пішла назва села (зараз&nbsp;— частини Бобровиці) [[Лукашівка (Бобровиця)|''Лукашівка'']].


Станом на [[1756]] рік у містечку проводився щорічний ярмарок 8 липня, торги відбувалися по понеділках і п'ятницях<ref>Ділова документація Гетьманщини XVIII&nbsp;ст.: 3бірник документів&nbsp;/ Упорядн., авт. передм. та комент. В.&nbsp;Й.&nbsp;Горобець. К.: Наук. думка. 1993.&nbsp;— с.&nbsp;295.</ref>.
Станом на [[1756]] рік у містечку проводився щорічний ярмарок 8 липня, торги відбувалися по понеділках і п'ятницях<ref>Ділова документація Гетьманщини XVIII&nbsp;ст.: 3бірник документів&nbsp;/ Упорядн., авт. передм. та комент. В.&nbsp;Й.&nbsp;Горобець. К.: Наук. думка. 1993.&nbsp;— с.&nbsp;295.</ref>.
Рядок 65: Рядок 71:
У [[18 століття|XVIII столітті]] в Бобровиці діяла козацька школа.
У [[18 століття|XVIII столітті]] в Бобровиці діяла козацька школа.


=== Імперський період ===
⚫
Від [[1782]] року містечко стає волосним центром [[Козелецький повіт|Козелецького повіту]]. У [[1781]] році в містечку було 545 хат<ref>В.&nbsp;І.&nbsp;Новгородцов. Описи [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 70-80 років XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київ, 1989.&nbsp;— с.&nbsp;95. http://history.org.ua/?litera&id=9000</ref>. У [[1787]] році тут жив 1531 дорослий чоловік. Мешканці&nbsp;— різного звання казенні люди, козаки та власників (полковниці Забілиної та надвірного радника Семена Катеринича)<ref>В.&nbsp;І.&nbsp;Новгородцов. Описи [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 70-80 років XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київ, 1989.&nbsp;— с.&nbsp;240. http://history.org.ua/?litera&id=9000</ref>.


⚫
Від [[1782]] року містечко стає волосним центром [[Козелецький повіт|Козелецького повіту]]. У [[1781]] році в містечку було 545 хат<ref>В.&nbsp;І.&nbsp;Новгородцов. Описи [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 70-80 років XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київ, 1989.&nbsp;— с.&nbsp;95. http://history.org.ua/?litera&id=9000 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150610220311/http://history.org.ua/?litera&id=9000 |date=10 червня 2015 }}</ref>. У [[1787]] році тут жив 1531 дорослий чоловік. Мешканці&nbsp;— різного звання казенні люди, козаки та власників (полковниці Забілиної та надвірного радника Семена Катеринича)<ref>В.&nbsp;І.&nbsp;Новгородцов. Описи [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 70-80 років XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Київ, 1989.&nbsp;— с.&nbsp;240. http://history.org.ua/?litera&id=9000 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150610220311/http://history.org.ua/?litera&id=9000 |date=10 червня 2015 }}</ref>.
⚫
У [[1807]] році [[Кочубей Віктор Павлович|Віктор Кочубей]] побудував [[бобровицький цукровий завод]]<ref>[http://bobrovica_mrada.cg.gov.ua/index.php?id=8669&tp=1 Стаття «Історія» на сайті міськради.]]</ref>, а в [[1854]] році робітники заводу виступили проти важких умов праці та спалили його.


⚫
У [[1807]] році [[Кочубей Віктор Павлович|Віктор Кочубей]] побудував [[бобровицький цукровий завод]]<ref>[http://bobrovica_mrada.cg.gov.ua/index.php?id=8669&tp=1 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304222521/http://bobrovica_mrada.cg.gov.ua/index.php?id=8669&tp=1 |date=4 березня 2016 }} Стаття «Історія» на сайті міськради.]]</ref>, а в [[1854]] році робітники заводу виступили проти важких умов праці та спалили його.
⚫
На захід від міста по берегах Бистриці було село ''Лукашівка'', яке поступово злилося з Бобровицею. У [[1859]] році в ньому мешкало 300 осіб, а в самій Бобровиці&nbsp;— 2904 на 600 дворів (1386 чоловіків та 1518 жінок). У містечку мешкали козаки, а також казенні та власницькі селяни<ref name="s1859"/>.


⚫
На захід від міста по берегах Бистриці було село [[Лукашівка (Бобровиця)|''Лукашівка'']], яке поступово злилося з Бобровицею. У [[1859]] році в ньому мешкало 300 осіб, а в самій Бобровиці&nbsp;— 2904 на 600 дворів (1386 чоловіків та 1518 жінок). У містечку мешкали козаки, а також казенні та власницькі селяни<ref name="s1859"/>.
⚫
У [[1860]] році при Михайлівській церкві було відкрито церковно-приходську школу<ref>[https://vivaldi.nlr.ru/ap000022010/view#page=12 Черниговскія Епархіальныя извѣстія: (подшивка).&nbsp;— 1861.&nbsp;— с.&nbsp;170 (№&nbsp;14, 8 октября).]</ref>. Учителем був священик, якому окремої платні за викладання вчителю не надавалося. У [[1866]] році у школі навчалися 23 хлопці та 3 дівчат віком 7-13 років<ref name="1866-school">[https://vivaldi.nlr.ru/ap000034025/view#page=29 Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ&nbsp;// Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. №&nbsp;15 (1&nbsp;августа 1867&nbsp;г.), с.&nbsp;559-562.]</ref>.

⚫
У [[1860]] році при Михайлівській церкві було відкрито церковно-приходську школу<ref>{{Cite web |url=https://vivaldi.nlr.ru/ap000022010/view#page=12 |title=Черниговскія Епархіальныя извѣстія: (подшивка). — 1861. — с. 170 (№ 14, 8 октября). |accessdate=5 грудня 2015 |archive-date=8 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151208052347/https://vivaldi.nlr.ru/ap000022010/view#page=12 }}</ref>. Учителем був священик, якому окремої платні за викладання вчителю не надавалося. У [[1866]] році у школі навчалися 23 хлопці та 3 дівчат віком 7-13 років<ref name="1866-school">{{Cite web |url=https://vivaldi.nlr.ru/ap000034025/view#page=29 |title=Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 559-562. |accessdate=7 січня 2016 |archive-date=1 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160201225514/https://vivaldi.nlr.ru/ap000034025/view#page=29 }}</ref>.


У [[1868]] році біля Бобровиці відкрито [[Бобровиця (станція)|залізничну станцію]] (єдину товарну в Козелецькому повіті), що зумовило швидкий розвиток містечка.
У [[1868]] році біля Бобровиці відкрито [[Бобровиця (станція)|залізничну станцію]] (єдину товарну в Козелецькому повіті), що зумовило швидкий розвиток містечка.
Рядок 77: Рядок 85:
[[Файл:Bobrovytsia.jpg|300px|міні|ліворуч|Молоде подружжя, Бобровиця (1916 рік)]]
[[Файл:Bobrovytsia.jpg|300px|міні|ліворуч|Молоде подружжя, Бобровиця (1916 рік)]]


[[1890]] рік&nbsp;— відкриття земської лікарні. У цей же період (кін. [[19 століття|XIX]]&nbsp;— поч. [[20 століття|ХХ]] ст.ст.) діяли три початкові школи (роки відкриття&nbsp;— [[1863]], [[1896]], [[1910]] роки), двокласне училище ([[1902]] рік), сільськогосподарське училище молодших агротехніків ([[1891]] рік), безкоштовна народна бібліотека ([[1897]] рік)<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1897 год.&nbsp;— C.&nbsp;5. http://www.knigafund.ru/books/81183 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304235315/http://www.knigafund.ru/books/81183 |date=4 березень 2016 }}</ref>, лікарня ([[1915]] рік). У [[1799]] році побудована дерев'яна Михайлівська церква, яка перебудована в [[1831]] році, Успенська церква збудована у [[1893]] році.
[[1890]] рік&nbsp;— відкриття земської лікарні. У цей же період (кін. [[19 століття|XIX]]&nbsp;— поч. [[20 століття|ХХ]] ст.ст.) діяли три початкові школи (роки відкриття&nbsp;— [[1863]], [[1896]], [[1910]] роки), двокласне училище ([[1902]] рік), сільськогосподарське училище молодших агротехніків ([[1891]] рік), безкоштовна народна бібліотека ([[1897]] рік)<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1897 год.&nbsp;— C.&nbsp;5. http://www.knigafund.ru/books/81183 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304235315/http://www.knigafund.ru/books/81183 |date=4 березня 2016 }}</ref>, лікарня ([[1915]] рік). У [[1799]] році побудована дерев'яна Михайлівська церква, яка перебудована в [[1831]] році, Успенська церква збудована у [[1893]] році.

У [[1894]] році Козелецьке земство вирішило замостити бруківкою шлях від переїзду біля станції до повороту на [[Озеряни (Бобровицький район)|Озеряни]]. Половина грошей надійшла від Міністерства шляхів сполучення, іще дві чверті&nbsp;— від Чернігівського губернського та Козелецького повітового земств<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1894 год.&nbsp;— C.&nbsp;91-92. http://www.knigafund.ru/books/81181 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304095409/http://www.knigafund.ru/books/81181 |date=4 березень 2016 }}</ref>.


У [[1900]] році розпочав роботу Бобровицький буряково-цукровий завод, власником якого був Петро Петрович Катеринич<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1900 год.&nbsp;— C.&nbsp;168. http://www.knigafund.ru/books/81173 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304102427/http://www.knigafund.ru/books/81173 |date=4 березень 2016 }}</ref>.
У [[1894]] році Козелецьке земство вирішило замостити бруківкою шлях від переїзду біля станції до повороту на [[Озеряни (Бобровицький район)|Озеряни]]. Половина грошей надійшла від Міністерства шляхів сполучення, іще дві чверті&nbsp;— від Чернігівського губернського та Козелецького повітового земств<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1894 год.&nbsp;— C.&nbsp;91-92. http://www.knigafund.ru/books/81181 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304095409/http://www.knigafund.ru/books/81181 |date=4 березня 2016 }}</ref>.


У [[1900]] році розпочав роботу Бобровицький буряково-цукровий завод, власником якого був Петро Петрович Катеринич<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1900 год.&nbsp;— C.&nbsp;168. http://www.knigafund.ru/books/81173 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304102427/http://www.knigafund.ru/books/81173 |date=4 березня 2016 }}</ref>.
⚫
[[Файл:Bobrovytsia-Katerynych-House-1.jpg|300px|міні|Садибний будинок Катериничів у Бобровиці]]


23 жовтня [[1905]] року в Бобровиці відбулися антиєврейські заворушення, що супроводжувалися розгромом лавок місцевих євреїв<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 год.&nbsp;— C.&nbsp;25. http://www.knigafund.ru/books/81187 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306101423/http://www.knigafund.ru/books/81187 |date=6 березень 2016 }}</ref>.
23 жовтня [[1905]] року в Бобровиці відбулися антиєврейські заворушення, що супроводжувалися розгромом лавок місцевих євреїв<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 год.&nbsp;— C.&nbsp;25. http://www.knigafund.ru/books/81187 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306101423/http://www.knigafund.ru/books/81187 |date=6 березня 2016 }}</ref>.


У [[1907]] році землевпорядною комісією почато ліквідацію маєтку Кочубея (понад 2000 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]])<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 год.&nbsp;— C.&nbsp;42. http://www.knigafund.ru/books/81186 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304194231/http://www.knigafund.ru/books/81186 |date=4 березень 2016 }}</ref>.
У [[1907]] році землевпорядною комісією почато ліквідацію маєтку Кочубея (понад 2000 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]])<ref>Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 год.&nbsp;— C.&nbsp;42. http://www.knigafund.ru/books/81186 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304194231/http://www.knigafund.ru/books/81186 |date=4 березня 2016 }}</ref>.


=== Радянські часи ===
⚫
У [[1919]] році бобровицькі євреї зазнали жорстоких погромів від [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] (денікінців)<ref>[[Нохем Штиф|Н.&nbsp;И.&nbsp;Штиф]]. [http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/26233 Погромы на Украине (период Добровольческой армии).&nbsp;Берлин, 1922.&nbsp;— с.&nbsp;8, 10, 16, 21, 22, 39, 94.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402133026/http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/26233 |date=2 квітень 2015 }}</ref>.


⚫
У [[1919]] році бобровицькі євреї зазнали жорстоких погромів від [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] (денікінців)<ref>[[Нохем Штиф|Н.&nbsp;И.&nbsp;Штиф]]. [http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/26233 Погромы на Украине (период Добровольческой армии).&nbsp;Берлин, 1922.&nbsp;— с.&nbsp;8, 10, 16, 21, 22, 39, 94.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402133026/http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/26233 |date=2 квітня 2015 }}</ref>.
⚫
У листопаді [[1920]] року Бобровиця стала центром Бобровицького повіту. Від [[1923]] року (вже за [[СРСР]]) — селище міського типу, центр [[Бобровицький район|Бобровицького району]] [[Ніжинська округа|Ніжинської округи]]. У [[1920]] році діяв сільсько-господарський технікум, відкрито сиротинець.


⚫
У листопаді [[1920]] року Бобровиця стала центром Бобровицького повіту. Від [[1923]] року (вже за [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — селище міського типу, центр [[Бобровицький район|Бобровицького району]] [[Ніжинська округа|Ніжинської округи]]. У [[1920]] році діяв сільсько-господарський технікум, відкрито сиротинець.
⚫
[[Файл:Парк садиби Катериничів Бобровиця 74-206-0143 01.jpg|альт=Парк садиби Катериничів|ліворуч|міні|Парк садиби Катериничів]]


У [[1923]] році в Бобровиці були цукровий завод, паровий млин з маслозаводом, 2 школи, 2 лікнепи, 2 бібліотеки, клуб, сільбуд (селянський будинок), телефон та поштово-телеграфна контора. Населення Бобровиці налічувало 6119 осіб на 1135 господарств. Також до Бобровицької ради належали станція Бобровицька (135 осіб), село Лукашівка (1001) хутори Петровський (309) та Пшеничний (135), а також 4 залізничні будки (28)<ref>[http://history.org.ua/?libid=10038 Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год&nbsp;/ Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро.&nbsp;— Чернигов: Гостиполитография, 1924.&nbsp;— c.&nbsp;38-39.]</ref>.
У [[1923]] році в Бобровиці були цукровий завод, паровий млин з маслозаводом, 2 школи, 2 лікнепи, 2 бібліотеки, клуб, сільбуд (селянський будинок), телефон та поштово-телеграфна контора. Населення Бобровиці налічувало 6119 осіб на 1135 господарств. Також до Бобровицької ради належали станція Бобровицька (135 осіб), село [[Лукашівка (Бобровиця)|Лукашівка]] (1001) хутори Петровський (309) та Пшеничний (135), а також 4 залізничні будки (28)<ref>{{Cite web |url=http://history.org.ua/?libid=10038 |title=Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 38-39. |accessdate=21 липня 2015 |archive-date=20 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150720211905/http://history.org.ua/?libid=10038 }}</ref>.


У [[1927]] році почали діяти цегельний завод та олійниця, згодом — промкомбінат ([[1937]] рік).
У [[1927]] році почали діяти цегельний завод та олійниця, згодом — промкомбінат ([[1937]] рік).
Рядок 101: Рядок 107:
Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 23 жителі міста<ref name="Голодомор УІНП"/>.
Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 23 жителі міста<ref name="Голодомор УІНП"/>.


Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] створено партизанську групу Бобровицького району, яка [[1943]] року ввійшла до складу партизанського загону «[[За Батьківщину!]]». Радянські війна зайняли місто 20 вересня 1943 року.
Під час [[Друга світова війна|Другої Світової Війни]] було створено партизанську групу Бобровицького району, яка [[1943]] року ввійшла до складу партизанського загону «[[За Батьківщину!]]». Радянські війська зайняли місто 18 вересня 1943 року.


З [[1958]] року Бобровиця є містом та райцентром.
З [[1958]] року Бобровиця є містом та райцентром.
Рядок 109: Рядок 115:


=== Чисельність населення ===
=== Чисельність населення ===
* 2,9 тис. ([[1859]])<ref name="s1859">[http://elib.shpl.ru/ru/nodes/16873-vyp-48-chernigovskaya-guberniya-po-svedeniyam-1859-goda-1866#page/129/mode/inspect/zoom/4 Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, с.&nbsp;63.]</ref>
* 2,9 тис. ([[1859]])<ref name="s1859">{{Cite web |url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/16873-vyp-48-chernigovskaya-guberniya-po-svedeniyam-1859-goda-1866#page/129/mode/inspect/zoom/4 |title=Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, с. 63. |accessdate=21 липня 2015 |archive-date=12 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211212010407/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/16873-vyp-48-chernigovskaya-guberniya-po-svedeniyam-1859-goda-1866#page/129/mode/inspect/zoom/4 }}</ref>
* 5,1 тис. ([[1897]])<ref>Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905.&nbsp;— C.&nbsp;261.</ref>, [[Православ'я|православних]]&nbsp;— 4,4 тис., [[Юдаїзм|юдеїв]]&nbsp;— 0,7 тис.
* 5,1 тис. ([[1897]])<ref>Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905.&nbsp;— C.&nbsp;261.</ref>, [[Православ'я|православних]]&nbsp;— 4,4 тис., [[Юдаїзм|юдеїв]]&nbsp;— 0,7 тис.
* 7,0 тис. ([[1926]])<ref>[http://www.history.org.ua/index.php?libid=9813 Всесоюзная перепись населения 1926 года.&nbsp;— Том&nbsp;ХІІ: Украинская Социалистическая Советская Республика. Правобережный подрайон. Левобережный подрайон: народность, родной язык, возраст, грамотность&nbsp;/ Центральное статистическое управление СССР, Отдел переписи.&nbsp;— М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928.&nbsp;— с.&nbsp;477.]</ref>
* 7,0 тис. ([[1926]])<ref>{{Cite web |url=http://www.history.org.ua/index.php?libid=9813 |title=Всесоюзная перепись населения 1926 года. — Том ХІІ: Украинская Социалистическая Советская Республика. Правобережный подрайон. Левобережный подрайон: народность, родной язык, возраст, грамотность / Центральное статистическое управление СССР, Отдел переписи. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. — с. 477. |accessdate=21 липня 2015 |archive-date=24 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150924134112/http://www.history.org.ua/index.php?libid=9813 }}</ref>
* 9,4 тис. ([[1959]])
* 9,383 тис. ([[1959]])
* 14,5 тис. ([[1988]])
* 12,796 тис. ([[1989]])
* 11,9 тис. ([[2005]])
* 11,9 тис. ([[2005]])
* 11,0 тис. ([[2019]])
* 11,0 тис. ([[2019]])
* 10,5 тис. (2022)


=== Розподіл населення за рідною мовою <small>(2001)</small> ===
=== Розподіл населення за рідною мовою <small>(2001)</small> ===
{| width="250px" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
{| width="250px" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#eeeeff"
|-bgcolor="#eeeeff"
! Українська мова !! російська
! [[Українська мова]] !! російська
|- bgcolor="#f7f9ff"
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center|97,22 %
| align=center|97,22 %
Рядок 127: Рядок 134:


== Культура ==
== Культура ==
В місті знаходиться [[Бобровицький районний історико-краєзнавчий музей]], будинок культури, кінотеатр «Прогрес», салон краси, міський парк, обеліск слави.
У місті є [[Бобровицький районний історико-краєзнавчий музей]], будинок культури, кінотеатр «Прогрес», салон краси, міський парк, обеліск слави.


== Пам'ятки і пам'ятники ==
== Пам'ятки і пам'ятники ==
Рядок 134: Рядок 141:
Меморіальний комплекс Пагорб слави Бобровиця 74-206-9001.jpg|Меморіальний комплекс Пагорб слави
Меморіальний комплекс Пагорб слави Бобровиця 74-206-9001.jpg|Меморіальний комплекс Пагорб слави
Курган-2, Бобровиця "Гостра Могила".jpg|Курган "Гостра Могила"
Курган-2, Бобровиця "Гостра Могила".jpg|Курган "Гостра Могила"
⚫
Bobrovytsia-Katerynych-House-1.jpg|Садибний будинок Катериничів у Бобровиці
⚫
Парк садиби Катериничів Бобровиця 74-206-0143 01.jpg|Парк садиби Катериничів
</gallery>
</gallery>
На території Бобровиці — могили (кургани) 2-1 тис. до н. е., городище ХІ — ХІІІ століть.
На території Бобровиці — могили (кургани) 2-1 тис. до н. е., городище ХІ — ХІІІ століть.
Рядок 148: Рядок 157:


Сучасники:
Сучасники:
* [[Даніш Григорій Якович]] (народився 23 березня 1928 року в Бобровиці, батьки родом з села Червоні Партизани Носівського району). Працював викладачем кафедри внутрішніх хвороб Київського медичного інституту ім. О. Богомольця, кандидат медичних наук. Підполковник медичної служби. Поет. Учасник Великої Вітчизняної війни.<ref>http://old.chz.org.ua/files/Otch_p3.13.pdf</ref>
* [[Даніш Григорій Якович]] (народився 23 березня 1928 року в Бобровиці, батьки родом з села Червоні Партизани Носівського району). Працював викладачем кафедри внутрішніх хвороб Київського медичного інституту ім. О. Богомольця, кандидат медичних наук. Підполковник медичної служби. Поет. Учасник Великої Вітчизняної війни.<ref>{{Cite web |url=http://old.chz.org.ua/files/Otch_p3.13.pdf |title=Архівована копія |accessdate=4 січня 2014 |archive-date=4 січня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140104204333/http://old.chz.org.ua/files/Otch_p3.13.pdf }}</ref>
* [[Дейнега Сергій Валентинович]] (1972—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Дейнега Сергій Валентинович]] (1972—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Катеринич Петро Петрович]]  — юрист, засновник Бобровицького цукровозаводу, меценат, член Товариства імені Тараса Шевченка в Петербурзі.
* [[Катеринич Петро Петрович]]  — юрист, засновник Бобровицького цукровозаводу, меценат, член Товариства імені Тараса Шевченка в Петербурзі.
Рядок 156: Рядок 165:
* [[Марцінків Руслан Романович|Руслан Марцінків]] — [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]], член партії [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]].
* [[Марцінків Руслан Романович|Руслан Марцінків]] — [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]], член партії [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]].
* [[Пустовойт Валентин Іванович|Валентин Пустовойт]] (1953) — український журналіст, державний службовець.
* [[Пустовойт Валентин Іванович|Валентин Пустовойт]] (1953) — український журналіст, державний службовець.
* [[Руденок Вікторія Михайлівна]] (* 1978) — українська спортсменка, яка виступала у важкій атлетиці. Багаторазова чемпіонка України, чемпіонка Європи, учасниця літніх Олімпійських ігор в Сіднеї.
* [[Рудько Микола Олександрович]] — український науковець та дипломат. Кандидат педагогічних наук. Доцент. Ґенеральний Консул України в Санкт-Петербурзі (2004—2009). Заслужений працівник освіти України
* [[Рудько Микола Олександрович]] — український науковець та дипломат. Кандидат педагогічних наук. Доцент. Ґенеральний Консул України в Санкт-Петербурзі (2004—2009). Заслужений працівник освіти України
* [[Яковишин Леонід Григорович|Леонід Яковишин]] — Герой України, народний депутат 1 Скликання, власник і керівник [[ТОВ «Земля і воля»]], колишній директор Бобровицького радгоспу-технікуму.
* [[Яковишин Леонід Григорович|Леонід Яковишин]] — Герой України, народний депутат 1 Скликання, власник і керівник [[Земля і воля (компанія)|ТОВ «Земля і воля»]], колишній директор Бобровицького радгоспу-технікуму.
* [[Якушко Олександр Іванович]] (1920—1991) — старший сержант РА, учасник нацистсько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави.
* [[Якушко Олександр Іванович]] (1920—1991) — старший сержант РСЧА, учасник німецько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави.


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 171: Рядок 181:
{{reflist|2|refs=
{{reflist|2|refs=


<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Бобровиця |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=312 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020}}</ref>
<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Бобровиця |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=312 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>


}}
}}
Рядок 183: Рядок 193:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commonscat}}
{{Commonscat}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35669 БОБРО́ВИЦЯ ] // [[ЕСУ]]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35669 БОБРО́ВИЦЯ ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160507165049/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35669 |date=7 травня 2016 }} // [[ЕСУ]]
* [https://drive.google.com/file/d/0B9EyeQe6VOzoTzZSZFZYTDZINjQ/edit?usp=sharing Бобровица // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 261-262.] https://web.archive.org/web/20150405164843/http://otkudarodom.com.ua/Bobrovica.html
* [https://drive.google.com/file/d/0B9EyeQe6VOzoTzZSZFZYTDZINjQ/edit?usp=sharing Бобровица&nbsp;// Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский.&nbsp;— Черниговъ, Земская типографія, 1874.&nbsp;— С.&nbsp;261-262.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160527135325/https://drive.google.com/file/d/0B9EyeQe6VOzoTzZSZFZYTDZINjQ/edit?usp=sharing |date=27 травня 2016 }} https://web.archive.org/web/20150405164843/http://otkudarodom.com.ua/Bobrovica.html
* [https://vivaldi.nlr.ru/ap000025807/view#page=14 Бобровица // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1872. Прибавленія. — с. 158—159 (№ 8, 15 апрѣля).]
* [https://vivaldi.nlr.ru/ap000025807/view#page=14 Бобровица&nbsp;// Черниговскія Епархіальныя извѣстія.&nbsp;— 1872. Прибавленія.&nbsp;— с.&nbsp;158—159 (№&nbsp;8, 15&nbsp;апрѣля).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208063741/https://vivaldi.nlr.ru/ap000025807/view#page=14 |date=8 грудня 2015 }}
* [http://ukrssr.com.ua/chernig/bobrovitskiy/bobrovitsya-bobrovitskiy Бобровиця, Бобровицький район // Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.]
* [http://ukrssr.com.ua/chernig/bobrovitskiy/bobrovitsya-bobrovitskiy Бобровиця, Бобровицький район&nbsp;// Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160205104824/http://ukrssr.com.ua/chernig/bobrovitskiy/bobrovitsya-bobrovitskiy |date=5 лютого 2016 }}
* [http://cult.gov.ua/blog/1-0-3 БОБРОВИЦЯ. Офіційний веб-сайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації]
* [http://cult.gov.ua/blog/1-0-3 БОБРОВИЦЯ. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080518175441/http://cult.gov.ua/blog/1-0-3 |date=18 травня 2008 }}
* [http://cult.gov.ua/blog/2007-12-28-47/ Бобровицький район. Загальна інформація]
* [http://cult.gov.ua/blog/2007-12-28-47/ Бобровицький район. Загальна інформація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080615034904/http://cult.gov.ua/blog/2007-12-28-47 |date=15 червня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20080203143036/http://bobrovica.org.ua/ Сайт Бобровиці]
* [https://web.archive.org/web/20080203143036/http://bobrovica.org.ua/ Сайт Бобровиці]
* [http://bobrovica.at.ua Неофіційний сайт Бобровиці]
* [http://bobrovica.at.ua Неофіційний сайт Бобровиці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201116023811/https://bobrovica.at.ua/ |date=16 листопада 2020 }}
* [http://ukrmap.org.ua/Pages/Bobrovitsa_ukr.html Мапа та історія Бобровиці]
* [http://ukrmap.org.ua/Pages/Bobrovitsa_ukr.html Мапа та історія Бобровиці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101130053545/http://ukrmap.org.ua/Pages/Bobrovitsa_ukr.html |date=30 листопада 2010 }}
* [http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885#page/104/mode/inspect/zoom/6 Волости и важнейшие селения Европейской России: Вып. 1-8. — СПб., 1880—1886, Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные: Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская. — 1885.]
* [http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885#page/104/mode/inspect/zoom/6 Волости и важнейшие селения Европейской России: Вып. 1-8.&nbsp;— СПб., 1880—1886, Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные: Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская.&nbsp;— 1885.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180418092834/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885#page/104/mode/inspect/zoom/6 |date=18 квітня 2018 }}
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даних Державної служби статистики України]{{ref-uk}}
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даних Державної служби статистики України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp |date=31 липня 2014 }}{{ref-uk}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine]{{ref-en}}{{ref-uk}}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |date=21 червня 2013 }}{{ref-en}}{{ref-uk}}


{{Бобровицька міська громада}}
{{Бобровицька міська громада}}
{{Бобровицький район}}
{{Бобровицький район}}
{{Населені пункти Чернігівської області}}
{{Міста Чернігівської області}}
{{Козелецький повіт}}
{{Козелецький повіт}}
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

Версія за 08:47, 20 липня 2024

Бобровиця
Герб Бобровиці
Бобровицька районна рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Бобровицька міська громада
Засноване XI століття
Статус міста від 1958 року
Населення ▼ 10 541 (01.01.2022)[1]
 - повне ▼ 10 541 (01.01.2022)[1]
Площа 18,9 км²
Поштові індекси 17400
Телефонний код +380-4632
Координати 50°45′00″ пн. ш. 31°23′11″ сх. д. / 50.75000° пн. ш. 31.38639° сх. д. / 50.75000; 31.38639Координати: 50°45′00″ пн. ш. 31°23′11″ сх. д. / 50.75000° пн. ш. 31.38639° сх. д. / 50.75000; 31.38639
Водойма р. Бистриця
Назва мешканців бобровичча́нин
бобровичча́нка
бобровичча́ни
День міста 09 жовтня[2]
Відстань
Найближча залізнична станція Бобровиця
До обл./респ. центру
 - залізницею 130 км
 - автошляхами 102 км
Міська влада
Адреса 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46

CMNS: Бобровиця у Вікісховищі

Мапа
Бобровиця. Карта розташування: Україна
Бобровиця
Бобровиця
Бобровиця. Карта розташування: Чернігівська область
Бобровиця
Бобровиця
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бобровиця (значення).

Бобро́виця — місто в Україні, центр Бобровицької міської громади Ніжинського району Чернігівської області, на березі річки Бистриці.

Історія

Передісторія

Про походження назви міста Бобровиця достовірних даних нема. Є лише здогадки, що поселення могло отримати назву від бобрових промислів, якими займалися у водоймах річок Бистриці, Трубежу та Остра. Річка Бистриця до середини XIX століття мала назву Бобровиця.

Про стародавнє походження Бобровиці свідчать залишки руського городища (XI—XIII століття) в межах центральної частини сучасного міста. У Повчанні Мономаха повідомляється: «А потім ходили ми, в тім же році(1078), з отцем і з Ізяславом Ярославичем до Чернігова битися з Борисом Вячеславичем, і побідили ми Бориса і Олега Святославича. І знову пішли ми до Переяславля і стали в городі Оброві»[3]. Бобровицьке городище — приблизно середина шляху між Черніговом і Переяславом. Отже, цілком може бути згаданим Мономахом Обровом. Обидва топоніми — Обров і Бобровиця очевидно змістовно споріднені і мають спільний корінь «обров».

Імовірною непрямою першою письмовою згадка про Бобровицю є одне із прізвищ, записане в Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви 1581 року. В Реєстрі під командуванням 29-го отамана Юхима Сизака значиться козак Акула Бобров'янин (прізвище якого може бути катойконімом від назви «Бобровиця» або «[Б]обров»)[4].

Заснування. У складі Речі Посполитої

Наприкінці XVI століття на городищі Волинь в Остерському старостві осадчий Іван Коловицький «осадив» містечко Михайлів. Згідно з фундаційним привілеєм від 10 липня 1597 року містечко мало отримати щопонеділковий торг.

Після смерті осадчого у 1602 році містечко було «переосаджене» — вже як Бобровиця. Пожиттєве право на нього отримав остерський староста Михайло Ратомський. Королівський привілей Ратомському, виданий 12 вересня 1602 року, застерігав, що якби ця осада не мала міського права, то староста мав би перенести її на інше місце і встановити торги. Адміністративно Бобровиця належала до Остерського староства Київського воєводства Речі Посполитої.

Стосунки старости з мешканцями Бобровиці, так само як і Остра, складалися не найліпше. Михайло Ратомський був прихильником збереження традиційного для Великого князівства Литовського суворого підпорядкування міщан старостам. Ситуація змінилася після призначення на посаду остерського старости королівського секретаря Єремії Залеського (пол. Heremiasz Zaleski). 26 березня 1627 року з його ініціативи Бобровиця отримала привілей на ярмарки та торги. Цей документ установлював щотижневий торг і два ярмарки, які мали проходити на православні свята — святого Прокопа і святого Михайла. Місцеві міщани отримали ті ж права на шинкування, що й остерські[5].

Згідно з люстрацією 1618 року Бобровиця мала 107 осель[6]. 1631 року остерський староста Залеський брав із 16 осілих «димів» по 3 злотих, із 6 «городників» — по 1,5[7].

Доба Гетьманщини

З 1654 року Бобровиця була сотенним містечком Київського полку, сотник Іван Міщенко (1649). У тому ж році в складі Українського гетьманату (Гетьманщини) бере участь у підписанні «мартівських статей» з Московією. Бобровицька сотня була в складі Київського полку. Тоді ж військовий писар Іван Виговський одержав царську грамоту в т. ч. на містечко Бобровицю[8]. 1664 року коронні війська разом з кримськими татарами зруйнували і спалили містечко.

У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується город Бобровица на річці Бобровиці. У ньому було 155 дворів (160 дорослих чоловіків). У господарствах загалом було 92 воли та 44 коня. Бобровицькі міщани мали на річці 3 млини, торгових міщан не було. У книзі перераховано всіх чоловіків поіменно[9]. 2 з 3 власників млинів мали прізвище Лукашенко. Можливо, звідси пішла назва села (зараз — частини Бобровиці) Лукашівка.

Станом на 1756 рік у містечку проводився щорічний ярмарок 8 липня, торги відбувалися по понеділках і п'ятницях[10].

У XVIII столітті в Бобровиці діяла козацька школа.

Імперський період

Від 1782 року містечко стає волосним центром Козелецького повіту. У 1781 році в містечку було 545 хат[11]. У 1787 році тут жив 1531 дорослий чоловік. Мешканці — різного звання казенні люди, козаки та власників (полковниці Забілиної та надвірного радника Семена Катеринича)[12].

У 1807 році Віктор Кочубей побудував бобровицький цукровий завод[13], а в 1854 році робітники заводу виступили проти важких умов праці та спалили його.

На захід від міста по берегах Бистриці було село Лукашівка, яке поступово злилося з Бобровицею. У 1859 році в ньому мешкало 300 осіб, а в самій Бобровиці — 2904 на 600 дворів (1386 чоловіків та 1518 жінок). У містечку мешкали козаки, а також казенні та власницькі селяни[14].

У 1860 році при Михайлівській церкві було відкрито церковно-приходську школу[15]. Учителем був священик, якому окремої платні за викладання вчителю не надавалося. У 1866 році у школі навчалися 23 хлопці та 3 дівчат віком 7-13 років[16].

У 1868 році біля Бобровиці відкрито залізничну станцію (єдину товарну в Козелецькому повіті), що зумовило швидкий розвиток містечка.

Молоде подружжя, Бобровиця (1916 рік)

1890 рік — відкриття земської лікарні. У цей же період (кін. XIX — поч. ХХ ст.ст.) діяли три початкові школи (роки відкриття — 1863, 1896, 1910 роки), двокласне училище (1902 рік), сільськогосподарське училище молодших агротехніків (1891 рік), безкоштовна народна бібліотека (1897 рік)[17], лікарня (1915 рік). У 1799 році побудована дерев'яна Михайлівська церква, яка перебудована в 1831 році, Успенська церква збудована у 1893 році.

У 1894 році Козелецьке земство вирішило замостити бруківкою шлях від переїзду біля станції до повороту на Озеряни. Половина грошей надійшла від Міністерства шляхів сполучення, іще дві чверті — від Чернігівського губернського та Козелецького повітового земств[18].

У 1900 році розпочав роботу Бобровицький буряково-цукровий завод, власником якого був Петро Петрович Катеринич[19].

23 жовтня 1905 року в Бобровиці відбулися антиєврейські заворушення, що супроводжувалися розгромом лавок місцевих євреїв[20].

У 1907 році землевпорядною комісією почато ліквідацію маєтку Кочубея (понад 2000 десятин)[21].

Радянські часи

У 1919 році бобровицькі євреї зазнали жорстоких погромів від Добровольчої армії (денікінців)[22].

У листопаді 1920 року Бобровиця стала центром Бобровицького повіту. Від 1923 року (вже за СРСР) — селище міського типу, центр Бобровицького району Ніжинської округи. У 1920 році діяв сільсько-господарський технікум, відкрито сиротинець.

У 1923 році в Бобровиці були цукровий завод, паровий млин з маслозаводом, 2 школи, 2 лікнепи, 2 бібліотеки, клуб, сільбуд (селянський будинок), телефон та поштово-телеграфна контора. Населення Бобровиці налічувало 6119 осіб на 1135 господарств. Також до Бобровицької ради належали станція Бобровицька (135 осіб), село Лукашівка (1001) хутори Петровський (309) та Пшеничний (135), а також 4 залізничні будки (28)[23].

У 1927 році почали діяти цегельний завод та олійниця, згодом — промкомбінат (1937 рік).

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 23 жителі міста[24].

Під час Другої Світової Війни було створено партизанську групу Бобровицького району, яка 1943 року ввійшла до складу партизанського загону «За Батьківщину!». Радянські війська зайняли місто 18 вересня 1943 року.

З 1958 року Бобровиця є містом та райцентром.

Населення

Населення — переважно українці (92 %, 2001)

Чисельність населення

Розподіл населення за рідною мовою (2001)

Українська мова російська
97,22 % 2,31 %

Культура

У місті є Бобровицький районний історико-краєзнавчий музей, будинок культури, кінотеатр «Прогрес», салон краси, міський парк, обеліск слави.

Пам'ятки і пам'ятники

  • Пам’ятник О.М. Вересаю (1803-1890рр.) – українському кобзарю, центр, вул. Франка, 3
    Пам’ятник О.М. Вересаю (1803-1890рр.) – українському кобзарю, центр, вул. Франка, 3
  • Меморіальний комплекс Пагорб слави
    Меморіальний комплекс Пагорб слави
  • Курган "Гостра Могила"
    Курган "Гостра Могила"
  • Садибний будинок Катериничів у Бобровиці
    Садибний будинок Катериничів у Бобровиці
  • Парк садиби Катериничів
    Парк садиби Катериничів

На території Бобровиці — могили (кургани) 2-1 тис. до н. е., городище ХІ — ХІІІ століть.

Серед пам'ятників, що увічнюють подвиг радянського народу під час Німецько-радянської війни:

  • братська могила радянських воїнів, полеглих під час визволення міста 1943 року;
  • обеліск на пагорбі, могила Героя Радянського Союзу Олега Бичка;[27]
  • пам'ятник воїнам-землякам, які загинули (600 осіб) на фронтах ВВВ (1972).

Люди

Історичні особи:

Сучасники:

Галерея

  • Будинок зв'язку
    Будинок зв'язку
  • Районний будинок культури
    Районний будинок культури
  • Кінотеатр «Прогрес»
    Кінотеатр «Прогрес»
  • Пам'ятник на могилі Героя СРСР Бичка О.С. біля районного Будинку культури
    Пам'ятник на могилі Героя СРСР Бичка О.С. біля районного Будинку культури

Виноски

  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. ↑ Бобровиця | mistaUA. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  3. ↑ ЛІТОПИС РУСЬКИЙ. Володимир Мономах. Поучення. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  4. ↑ Реєстр Війська Запорозького 1581[недоступне посилання з червня 2019]
  5. ↑ Пономарьов О. М. З найдавніших джерел // Марківці — краплина історії України. — Чернігів : Аспект-Поліграф, 2013. — С. 16-17. http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — с. 303-304.
  7. ↑ Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — С. 374.
  8. ↑ В. А. Макотинъ. Очерки соціальной исторіи Украины въ XVII—XVIII вв. Томъ I — Выпускъ I. — Прага, 1924. — с. 36. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  9. ↑ Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933. — с. 341-344.
  10. ↑ Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.: 3бірник документів / Упорядн., авт. передм. та комент. В. Й. Горобець. К.: Наук. думка. 1993. — с. 295.
  11. ↑ В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 95. http://history.org.ua/?litera&id=9000 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
  12. ↑ В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 240. http://history.org.ua/?litera&id=9000 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
  13. ↑ [[https://web.archive.org/web/20160304222521/http://bobrovica_mrada.cg.gov.ua/index.php?id=8669&tp=1 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Стаття «Історія» на сайті міськради.]]
  14. ↑ а б Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, с. 63. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 21 липня 2015.
  15. ↑ Черниговскія Епархіальныя извѣстія: (подшивка). — 1861. — с. 170 (№ 14, 8 октября). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  16. ↑ Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 559-562. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  17. ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1897 год. — C. 5. http://www.knigafund.ru/books/81183 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1894 год. — C. 91-92. http://www.knigafund.ru/books/81181 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1900 год. — C. 168. http://www.knigafund.ru/books/81173 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 год. — C. 25. http://www.knigafund.ru/books/81187 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 год. — C. 42. http://www.knigafund.ru/books/81186 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Н. И. Штиф. Погромы на Украине (период Добровольческой армии). Берлин, 1922. — с. 8, 10, 16, 21, 22, 39, 94. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 38-39. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  24. ↑ Бобровиця. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — C. 261.
  26. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. — Том ХІІ: Украинская Социалистическая Советская Республика. Правобережный подрайон. Левобережный подрайон: народность, родной язык, возраст, грамотность / Центральное статистическое управление СССР, Отдел переписи. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. — с. 477. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
  27. ↑ [ukrssr.com.ua/chernig/bobrovitskiy/bobrovitsya-bobrovitskiy-2 Бобровиця, Бобровицький район // Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.]
  28. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Важка атлетика. Коробка приносить Україні перше срібло[недоступне посилання з травня 2019]
  30. ↑ Бобровиця: вивчай свій рідний край[Сайт міста Бобровиця]. www.bobrovica.org.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 9 листопада 2015.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бобровиця
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бобровиця&oldid=43092842