Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник: відмінності між версіями

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
	44°27′29″ пн. ш. 34°05′25″ сх. д. / 44.45833333002777721° пн. ш. 34.09027778002777609° сх. д.Координати: 44°27′29″ пн. ш. 34°05′25″ сх. д. / 44.45833333002777721° пн. ш. 34.09027778002777609° сх. д.
Країна	Україна; Росія
Розташування	Автономна Республіка Крим, Україна
Найближче місто	Ялта
Площа	14523 га
Засновано	20 лютого 1973
Оператор	Державний комітет лісового господарства України
	Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник (Автономна Республіка Крим)
	Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 19:06, 24 липня 2024

Я́лтинський гі́рсько-лісови́й запові́дник — природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим, створений у 1973 році.

Загальний опис

Тут охороняються високоствольні соснові, букові та дубові ліси, іноді з вічнозеленим середземноморським підліском. Флора заповідника нараховує 1356 видів рослин, у тому числі 115 ендеміків, фауна представлена 37 видами ссавців, 113 видами птахів, 11 видами плазунів і 4 видами земноводних.

Історія створення

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник було створено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 р. № 84 на базі Ялтинського держлісгоспу.

Розташування

Заповідник розташований у південно-західній частині Криму на площі 14523,0 га. Його територія простягається уздовж Чорного моря із заходу на схід від Фороса до Гурзуфа на 49 км, оточуючи Велику Ялту. В цілому територія заповідника знаходиться в межах висот 380—1200 м над р.м., в окремих місцях опускаючись до моря. Максимальна висота його 1234 м на г. Ай-Петрі.

Природні умови

Згідно з фізико-географічним районуванням, територія заповідника належить до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а його рослинність за геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області.

Заповідник займає південний макросхил Головної гряди, що простягається із заходу на схід і складена породами різного віку: від темно-сірих тріасових сланців, перекритих юрськими вапняками, які, власне, і формують гряду, до сучасних четвертинних лесів. Верхня і середня частини схилів круті (30-40 °C), часто обривисті, нижні — пологі (10-20 °C), сильно почленовані глибокими долинами та ярами. Верхня частина гряди — яйла (у перекладі з татарської — «пасовище») — являє собою горбисте плато від кількохсот метрів до 5-7 км завширшки з карстовими впадинами, котловинами, зниженнями. На території заповідника знаходяться 194 карстові порожнини (до кадастру карстових порожнин Криму занесено дещо понад 1000 порожнин).

Клімат заповідника в його нижній частині близький до середземноморського, зі збільшенням висоти переходить до помірно прохолодного і вологого на яйлі. Середньорічна температура становить +13 °C, середня температура січня — +3,5 °C, липня — +24 °C. Безморозний період триває 247 днів, а днів зі сніговим покривом нараховується, у середньому, 11. За рік тут випадає 550—560 мм опадів. На яйлі клімат помірно прохолодний і вологий, типово гірський. Середньорічна температура знижується до +5,7 °C, середня температура січня становить −4 °C, липня — +15,4 °C. Безморозний період триває 150—160 днів, сніговий покрив держиться 110 днів, кількість опадів становить 960—1050 мм.

В умовах субсередземноморського клімату формуються коричневі ґрунти, які в середньому та верхньому поясах переходять у бурі. На яйлі під густим трав'яним покривом на вапняках формуються перегнійно-карбонатні гірсько-степові ґрунти.

Біота

Флора

Рослинність заповідника досить різноманітна і утворює чотири висотних пояси. Від узбережжя до висоти 400—450 м зростають пухнастодубові ліси з ділянками ялівцю високого та фісташки туполистої. Саме в цьому поясі ростуть і вічнозелені суничник дрібноплодий, чист кримський, тамус звичайний, рускуси під'язиковий та понтійський. Під впливом рубок вони замінюються густими заростями із грабинника східного або держидерева колючого.

На висоті від 400 до 900 м простягається широкий пояс лісів сосни кримської. Якщо в нижній його частині домінують субсередземноморські види, то у верхній — неморальні (дуб скельний, граб, ясен). Місцями ліси дуба скельного займають великі площі. По крутих обривах сосна кримська підіймається до самої яйли.

Вище 900 м (до 1200 м н.р.м.) формуються угруповання третього поясу — ліси сосни Коха (в районі Гурзуфа) у поєднанні з сосною звичайною і типові букові ліси, що займають вирівняні ділянки.

На вершині яйли розкинулися специфічні лучні степи, які на крутих схилах змінюються угрупованнями чагарничків, а в карстових пониженнях — луками. У степах переважає реліктовий вид — осока низька або типчак скельний, бромопсис кападокійський. Зрідка можна побачити сріблясті плями ковили каменелюбної. У складі цих угруповань трапляється велика кількість ендемічних видів.

На території заповідника зростають 18 рослинних угруповань (ялівцю високого, фісташки туполистої, сосни кримської та Коха, осоки низької, ковили каменелюбної та ін.), занесених до Зеленої Книги України (із 23 таких угруповань, відомих для Гірського Криму).

Флора заповідника налічує 1364 види судинних рослин, які належать до 509 родів та 100 родин. Найбільше серед них айстрових (12,2 %), далі йдуть бобові (9,4 %), злакові (8,3 %), хрестоцвіті (5,7 %), розоцвіті (5,6 %), губоцвіті (5,2 %), зонтичні (4,2 %) та ін. Переважають у флорі багаторічні трави (54,8 %), на другому місці — однорічники (34,3 %), частка чагарників, напівчагарників та чагарничків становить лише 10,9 %. Серед них один ендемічний рід — Румія і близько 8 % ендемічних видів: гвоздика низька, березка кримська, соболевскія каменелюбна, кропива глуха гола, чина пальчаста, півонія кримська, герань кримська, ломикамінь зрошуваний, сонцецвіт Стевена, самосил яйлинський, проломник кримський та багато інших. Крім того, тут ростуть 183 види мохів, що становить 60 % видів біофлори Криму, 154 види лишайників, а також 1733 види грибів.

У флорі заповідника нараховується 78 рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України: краєкучник перський, адіант венерин волос, ялівець високий, сон кримський, роговик Біберштейна, смілка зеленоквіткова, півонія кримська, фіалка кримська, чист кримський, соболевскія сибірська, суничник дрібноплодий, зіновать Вульфа, фісташка туполиста, прангос трироздільний, громовик багатолистий, аденофора кримська, дуже багато видів орхідних. Тут відмічено 24 види рослин, занесених до Європейського червоного списку, 8 видів, занесених до Додатка 1 Бернської конвенції.

Фауна

див. також фауна Криму

Різноманітність природних умов, рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут мешкає 37 видів ссавців, 150 — птахів, 16 — плазунів, 4 види земноводних, 90 видів комах та 119 видів молюсків.

Зі ссавців досить типовими є такі види як: їжак білочеревий, заєць сірий, мишак уральський, полівка алтайська, ласка, куниця кам'яна, сарна європейська тощо.

До Червоної книги України занесено велику групу рукокрилих, що живуть у печерах, будівлях, дуплах дерев: підковиків великого і малого; нічниць війчасту і триколірну; широковуха європейського, вечірниць малу й велетенську; нетопирів гірського та білосмугого. Крім того, по берегах гірських потоків трапляються рясоніжка мала, в лісах — борсук, яких теж занесено до Червоної книги України.

Чимало видів ссавців Криму відрізняються від типових і розглядаються як окремі ендемічні підвиди, серед них: мідиця мала кримська, лисиця руда гірсько-кримська, куниця кам'яна кримська, олень благородний кримський тощо. Деяких тварин було завезено до Криму і вони тут акліматизувалися (вивірка телеутка, муфлон, кабан дикий уссурійський).

Досить багатим є світ птахів у Ялтинському заповіднику. Тут їх трапляється близько 150 видів, з яких гніздяться 40 видів. Найтиповіші з них у лісах — зяблик, великий строкатий дятел, синиці чорна й велика, дрізд чорний; на яйлі — жайворонок польовий, щеврик лісовий; на скелях — серпокрильці, голуб сизий тощо. Рідкісними стали такі хижі птахи, як орел-могильник, боривітер степовий, сокіл-сапсан та сокіл-балабан, яструб малий та інші.

Плазуни представлені невеликою кількістю видів. Найчастіше зустрічаються ящірки кримська, прудка та скельна, рідше — жовтопузик і дуже рідко — гекон кримський, полози жовточеревий та леопардовий. З земноводних тут відомі квакша звичайна, ропуха зелена, жаба озерна.

Фауна безхребетних у Криму значно багатша, хоча тут немає багатьох типових для материка видів. Натомість є багато видів цикад, метеликів, серед яких є ендеміки. До Червоної книги України занесено богомолів — емпуза смугастого та боліварію короткокрилу, з інших — туруна кримського, махаона, поліксену, носачку листовидну, сатира евксинського, чорнушку Фегея.

Загалом на території заповідника мешкають 30 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 9 видів, занесених до Європейського червоного списку.

Галерея

Весна в заповіднику
Осінній краєвид
Головна гряда Ялтинського ГЛПЗ
Північно-східна частина заповідника
Скелі Тишлар
Краєвид на Ай-Петрі взимку

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Ресурси Інтернету

Україна Інкогніта [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.]

Виноски

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{Заповідна зона
-{{Картка:Природоохоронна територія
   | name = Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник
+  | категорія_мсоп = Ib
   | image = Jalt1.jpg
   | зображення_підпис =
   | ширина_зображення = 290
+  |Карта розташування  = Україна Крим
   | map =
   | caption =
@@ Рядок 11: / Рядок 13: @@
   | розташування = [[Автономна Республіка Крим]], [[Україна]]
   | nearest_city = [[Ялта]]
-  | lat_degrees =
+  | lat_degrees = 44
-  | lat_minutes =
+  | lat_minutes = 28
-  | lat_seconds =
+  | lat_seconds = 41
-  | lat_direction =
+  | lat_direction = N
-  | long_degrees =
+  | long_degrees = 34
-  | long_minutes =
+  | long_minutes = 08
-  | long_seconds =
+  | long_seconds = 26
-  | long_direction =
+  | long_direction = E
   | площа = 14523 [[гектар|га]]
   | заснований = [[20 лютого]] [[1973]]
@@ Рядок 25: / Рядок 27: @@
   | керуюча_організація =  [[Державний комітет лісового господарства України]]
 }}
+[[Файл:Ялтинськи лісо-природний заповідник.JPG|left|thumb|250px|]]
-'''Ялтинський гірсько-лісовий заповідник''' — [[природоохоронна територія]] в [[Автономна Республіка Крим|Автономній Республіці Крим]], створений у [[1973]] році. Тут охороняються високоствольні соснові, букові та дубові ліси, іноді з вічнозеленим середземноморським [[підлісок|підліском]]. [[Флора]] заповідника нараховує 1356 видів рослин, у тому числі 115 [[ендеміки|ендеміків]], [[фауна]] представлена 37 видами [[ссавці]]в, 113 видами [[птах]]ів, 11 видами [[плазуни|плазунів]] і 4 видами [[земноводні|земноводних]].
+'''Я́лтинський гі́рсько-лісови́й запові́дник''' — [[природоохоронна територія]] в [[Автономна Республіка Крим|Автономній Республіці Крим]], створений у [[1973]] році.
+==Загальний опис==
-== Історія ==
+Тут охороняються високоствольні соснові, букові та дубові ліси, іноді з вічнозеленим середземноморським [[підлісок|підліском]]. [[Флора]] заповідника нараховує 1356 видів рослин, у тому числі 115 [[ендеміки|ендеміків]], [[фауна]] представлена 37 видами [[ссавці]]в, 113 видами [[птах]]ів, 11 видами [[плазуни|плазунів]] і 4 видами [[земноводні|земноводних]].
+== Історія створення ==
 Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник було створено згідно з постановою Ради Міністрів [[УРСР]] від [[20 лютого]] [[1973]] р. № 84 на базі Ялтинського держлісгоспу.
 == Розташування ==
-Заповідник розташований у південно-західній частині Криму на площі 14523,0 га. Його територія простягається уздовж Чорного моря із заходу на схід від Фороса до Гурзуфа на 49 км, оточуючи Велику Ялту. В цілому територія заповідника знаходиться в межах висот 380–1200 м над р.м., в окремих місцях опускаючись до моря. Максимальна висота його 1324 м на г. [[Ай-Петрі]].
+Заповідник розташований у південно-західній частині Криму на площі 14523,0 га. Його територія простягається уздовж Чорного моря із заходу на схід від Фороса до Гурзуфа на 49 км, оточуючи Велику Ялту. В цілому територія заповідника знаходиться в межах висот 380—1200 м над р.м., в окремих місцях опускаючись до моря. Максимальна висота його 1234 м на г. Ай-Петрі.
 == Природні умови ==
 [[Файл:Jalt3.jpg|thumb|left|[[Учан-Су (водоспад)|Учан-Су]]]]
-Згідно з фізико-географічним районуванням, територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а його рослинність за геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області.
+Згідно з фізико-географічним районуванням, територія заповідника належить до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а його рослинність за геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області.
-Заповідник займає південний макросхил Головної гряди, що простягається із заходу на схід і складена породами різного віку: від темно-сірих тріасових сланців, перекритих юрськими вапняками, які, власне, і формують гряду, до сучасних четвертинних лесів. Верхня і середня частини схилів круті (30-40 °С), часто обривисті, нижні — пологі (10-20 °С), сильно почленовані глибокими долинами та ярами. Верхня частина гряди — яйла (у перекладі з татарської — «пасовище») — являє собою горбисте плато від кількох сот метрів до 5-7 км завширшки з карстовими впадинами, котловинами, зниженнями. На території заповідника знаходяться 194 карстові порожнини (до кадастру карстових порожнин Криму занесено дещо більше 1000 порожнин).
+Заповідник займає південний макросхил Головної гряди, що простягається із заходу на схід і складена породами різного віку: від темно-сірих тріасових сланців, перекритих юрськими вапняками, які, власне, і формують гряду, до сучасних четвертинних лесів. Верхня і середня частини схилів круті (30-40 °C), часто обривисті, нижні — пологі (10-20 °C), сильно почленовані глибокими долинами та ярами. Верхня частина гряди — яйла (у перекладі з татарської — «пасовище») — являє собою горбисте плато від кількохсот метрів до 5-7 км завширшки з карстовими впадинами, котловинами, зниженнями. На території заповідника знаходяться 194 карстові порожнини (до кадастру карстових порожнин Криму занесено дещо понад 1000 порожнин).
-Клімат заповідника в його нижній частині близький до середземноморського, із збільшенням висоти переходить до помірно прохолодного і вологого на яйлі. Середньорічна температура становить +13 °C, середня температура січня — +3,5 °C, середня липня — +24 °C. Безморозний період триває 247 днів, а днів із сніговим покривом нараховується, у середньому, 11. За рік тут випадає 550–560 мм опадів. На яйлі клімат помірно прохолодний і вологий, типово гірський. Середньорічна температура знижується до +5,7 °C, середня температура січня становить −4 °C, липня — +15,4 °C. Безморозний період триває 150–160 днів, сніговий покрив держиться 110 днів, кількість опадів становить 960–1050 мм.
+Клімат заповідника в його нижній частині близький до середземноморського, зі збільшенням висоти переходить до помірно прохолодного і вологого на яйлі. Середньорічна температура становить +13 °C, середня температура січня — +3,5 °C, липня — +24 °C. Безморозний період триває 247 днів, а днів зі сніговим покривом нараховується, у середньому, 11. За рік тут випадає 550—560 мм опадів. На яйлі клімат помірно прохолодний і вологий, типово гірський. Середньорічна температура знижується до +5,7 °C, середня температура січня становить −4 °C, липня — +15,4 °C. Безморозний період триває 150—160 днів, сніговий покрив держиться 110 днів, кількість опадів становить 960—1050 мм.
 В умовах субсередземноморського клімату формуються коричневі ґрунти, які в середньому та верхньому поясах переходять у бурі. На яйлі під густим трав'яним покривом на вапняках формуються перегнійно-карбонатні гірсько-степові ґрунти.
@@ Рядок 46: / Рядок 52: @@
 === Флора ===
-Рослинність заповідника досить різноманітна і утворює чотири висотних пояси. Від узбережжя до висоти 400–450 м зростають пухнастодубові ліси з ділянками [[Ялівець високий|ялівцю високого]] та фісташки туполистої. Саме в цьому поясі ростуть і вічнозелені [[суничник дрібноплодий]], [[чист кримський]], [[тамус звичайний]], рускуси під'язиковий та понтійський. Під впливом рубок вони замінюються густими заростями із грабинника східного або держидерева колючого.
+Рослинність заповідника досить різноманітна і утворює чотири висотних пояси. Від узбережжя до висоти 400—450 м зростають пухнастодубові ліси з ділянками [[Ялівець високий|ялівцю високого]] та фісташки туполистої. Саме в цьому поясі ростуть і вічнозелені [[суничник дрібноплодий]], [[чист кримський]], [[тамус звичайний]], рускуси під'язиковий та понтійський. Під впливом рубок вони замінюються густими заростями із грабинника східного або держидерева колючого.
-На висоті від 400 до 900 м простягається широкий пояс лісів [[сосна кримська|сосни кримської]]. Якщо в нижній його частині домінують субсередземноморські види, то у верхній — неморальні ([[дуб скельний]], [[граб]], [[ясен]]). Місцями ліси дуба скельного займають великі площі. По крутих обривах сосна кримська піднімається до самої яйли.
+На висоті від 400 до 900 м простягається широкий пояс лісів [[сосна кримська|сосни кримської]]. Якщо в нижній його частині домінують субсередземноморські види, то у верхній — неморальні ([[дуб скельний]], [[граб]], [[ясен]]). Місцями ліси дуба скельного займають великі площі. По крутих обривах сосна кримська підіймається до самої яйли.
 Вище 900 м (до 1200 м н.р.м.) формуються угруповання третього поясу — ліси [[сосна Коха|сосни Коха]] (в районі [[Гурзуф]]а) у поєднанні з [[сосна звичайна|сосною звичайною]] і типові букові ліси, що займають вирівняні ділянки.
@@ Рядок 56: / Рядок 62: @@
 На території заповідника зростають 18 рослинних угруповань ([[ялівець високий|ялівцю високого]], [[фісташка туполиста|фісташки туполистої]], сосни кримської та Коха, [[осока низька|осоки низької]], ковили каменелюбної та ін.), занесених до Зеленої Книги України (із 23 таких угруповань, відомих для Гірського Криму).
-Флора заповідника налічує 1364 види [[судинні рослини|судинних рослин]], які належать до 509 родів та 100 родин. Найбільше серед них [[айстрові|айстрових]] (12,2%), далі йдуть [[бобові]] (9,4%), [[злакові]] (8,3%), [[хрестоцвіті]] (5,7%), [[розоцвіті]] (5,6%), [[губоцвіті]] (5,2%), [[зонтичні]] (4,2%) та ін. Переважають у флорі [[багаторічні трави]] (54,8%), на другому місці — [[однорічники]] (34,3%), частка [[чагарник]]ів, [[напівчагарник]]ів та [[чагарничок|чагарничків]] становить лише 10,9%. Серед них один [[ендеміки|ендемічний]] рід — [[Румія]] і близько 8% ендемічних видів: [[гвоздика низька]], [[березка кримська]], [[соболевскія каменелюбна]], [[кропива глуха гола]], [[чина пальчаста]], [[півонія кримська]], [[герань кримська]], [[ломикамінь зрошуваний]], [[сонцецвіт Стевена]], [[самосил яйлинський]], [[проломник кримський]] та багато інших. Крім того, тут ростуть 183 види [[мох]]ів, що становить 60% видів біофлори Криму, 154 види [[лишайник]]ів, а також 1733 види [[гриб]]ів.
+Флора заповідника налічує 1364 види [[судинні рослини|судинних рослин]], які належать до 509 родів та 100 родин. Найбільше серед них [[айстрові|айстрових]] (12,2 %), далі йдуть [[бобові]] (9,4 %), [[злакові]] (8,3 %), [[хрестоцвіті]] (5,7 %), [[розоцвіті]] (5,6 %), [[губоцвіті]] (5,2 %), [[зонтичні]] (4,2 %) та ін. Переважають у флорі [[багаторічні трави]] (54,8 %), на другому місці — [[однорічники]] (34,3 %), частка [[чагарник]]ів, [[напівчагарник]]ів та [[чагарничок|чагарничків]] становить лише 10,9 %. Серед них один [[ендеміки|ендемічний]] рід — [[Румія]] і близько 8 % ендемічних видів: [[гвоздика низька]], [[березка кримська]], [[соболевскія каменелюбна]], [[кропива глуха гола]], [[чина пальчаста]], [[півонія кримська]], [[герань кримська]], [[ломикамінь зрошуваний]], [[сонцецвіт Стевена]], [[самосил яйлинський]], [[проломник кримський]] та багато інших. Крім того, тут ростуть 183 види [[мох]]ів, що становить 60 % видів біофлори Криму, 154 види [[лишайник]]ів, а також 1733 види [[гриб]]ів.
-У флорі заповідника нараховується 78 рідкісних видів рослин, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[краєкучник персидський,]] [[адіант венерин волос]], [[яловець високий]], [[сон кримський]], [[роговик Біберштейна]], [[смілка зеленоквіткова]], [[півонія кримська]], [[фіалка кримська]], [[чист кримський]], [[соболевскія сибірська]], [[суничник дрібноплодий]], [[зіновать Вульфа]], [[фісташка туполиста]], [[прангос трироздільний]], [[громовик багатолистий]], [[аденофора кримська]], дуже багато видів [[орхідні|орхідних]]. Тут відмічено 24 види рослин, занесених до [[Європейський червоний список|Європейського червоного списку]], 8 видів, занесених до Додатку 1 Бернської конвенції.
+У флорі заповідника нараховується 78 рідкісних видів рослин, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[краєкучник перський]], [[адіант венерин волос]], [[яловець високий|ялівець високий]], [[сон кримський]], [[роговик Біберштейна]], [[смілка зеленоквіткова]], [[півонія кримська]], [[фіалка кримська]], [[чист кримський]], [[соболевскія сибірська]], [[суничник дрібноплодий]], [[зіновать Вульфа]], [[фісташка туполиста]], [[прангос трироздільний]], [[громовик багатолистий]], [[аденофора кримська]], дуже багато видів [[орхідні|орхідних]]. Тут відмічено 24 види рослин, занесених до [[Європейський червоний список|Європейського червоного списку]], 8 видів, занесених до Додатка 1 Бернської конвенції.
 === Фауна ===
@@ Рядок 64: / Рядок 70: @@
 Різноманітність природних умов, рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут мешкає 37 видів ссавців, 150 — птахів, 16 — плазунів, 4 види земноводних, 90 видів комах та 119 видів молюсків.
-Із ссавців досить типовими є такі види як: [[їжак білочеревий]], [[заєць сірий]], [[мишак уральський]], [[полівка алтайська]], [[ласка]], [[куниця кам'яна]], [[сарна європейська]] тощо.
+Зі ссавців досить типовими є такі види як: [[їжак білочеревий]], [[заєць сірий]], [[мишак уральський]], [[полівка алтайська]], [[ласка]], [[куниця кам'яна]], [[сарна європейська]] тощо.
 До Червоної книги України занесено велику групу рукокрилих, що живуть у [[печера]]х, будівлях, дуплах дерев: [[підковик]]ів великого і малого; нічниць [[нічниця війчаста| війчасту]] і [[нічниця триколірна |триколірну]]; широковуха європейського, вечірниць малу й велетенську; [[нетопир]]ів [[нетопир гірський |гірського]] та [[нетопир білосмугий |білосмугого]]. Крім того, по берегах гірських потоків трапляються [[рясоніжка мала]], в лісах — [[борсук]], яких теж занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]].
-Чимало видів ссавців [[Крим]]у відрізняються від типових і розглядаються як окремі ендемічні підвиди, серед них: [[бурозубка мала]] кримська, [[лисиця руда]] гірсько-кримська, [[куниця кам'яна]] кримська, [[олень благородний]] кримський тощо. Деяких тварин було завезено до Криму і вони тут акліматизувалися ([[вивірка телеутка]], [[муфлон]], [[кабан дикий]] уссурійський).
+Чимало видів ссавців [[Крим]]у відрізняються від типових і розглядаються як окремі ендемічні підвиди, серед них: [[мідиця мала]] кримська, [[лисиця руда]] гірсько-кримська, [[куниця кам'яна]] кримська, [[олень благородний]] кримський тощо. Деяких тварин було завезено до Криму і вони тут акліматизувалися ([[вивірка телеутка]], [[муфлон]], [[кабан дикий]] уссурійський).
-Досить багатим є світ птахів у Ялтинському заповіднику. Тут їх трапляється близько 150 видів, з яких гніздяться 40 видів. Найтиповіші з них у лісах — [[зяблик]], [[дятел строкатий]], синиці чорна й велика, [[дрізд чорний]]; на яйлі — [[жайворонок польовий]], [[щеврик лісовий]]; на скелях — серпокрильці, [[голуб сизий]] тощо. Рідкісними стали такі [[хижі птахи]], як [[орел-могильник]], [[боривітер степовий]], [[сокіл-сапсан]] та [[сокіл-балабан]], [[яструб малий]] та інші.
+Досить багатим є світ птахів у Ялтинському заповіднику. Тут їх трапляється близько 150 видів, з яких гніздяться 40 видів. Найтиповіші з них у лісах — [[зяблик]], [[великий строкатий дятел]], синиці чорна й велика, [[дрізд чорний]]; на яйлі — [[жайворонок польовий]], [[щеврик лісовий]]; на скелях — серпокрильці, [[голуб сизий]] тощо. Рідкісними стали такі [[хижі птахи]], як [[орел-могильник]], [[боривітер степовий]], [[сокіл-сапсан]] та [[сокіл-балабан]], [[яструб малий]] та інші.
-[[Плазуни]] представлені невеликою кількістю видів. Найчастіше зустрічаються [[ящірка кримська|ящірки кримська]], [[ящірка прудка|прудка]] та [[ящірка скельна|скельна]], рідше — [[жовтопуз]] і дуже рідко — [[гекон кримський]], [[полоз жовточеревий|полози жовточеревий]] та [[полоз леопардовий|леопардовий]]. Із [[земноводні|земноводних]] тут відомі [[квакша звичайна]], [[ропуха зелена]], [[жаба озерна]].
+[[Плазуни]] представлені невеликою кількістю видів. Найчастіше зустрічаються [[ящірка кримська|ящірки кримська]], [[ящірка прудка|прудка]] та [[ящірка скельна|скельна]], рідше — [[жовтопузик]] і дуже рідко — [[гекон кримський]], [[полоз жовточеревий|полози жовточеревий]] та [[полоз леопардовий|леопардовий]]. З [[земноводні|земноводних]] тут відомі [[квакша звичайна]], [[ропуха зелена]], [[жаба озерна]].
-Фауна [[безхребетні|безхребетних]] у Криму значно багатша, хоча тут немає багатьох типових для материка видів. Натомість є багато видів [[цикади|цикад]], [[метелики|метеликів]], серед яких є ендеміки. До Червоної книги України занесено [[Богомоли|богомолів]] — [[Емпуза смугаста|емпуза смугастого]] та [[Боліварія короткокрила|боліварію короткокрилу]], з інших — [[жужелиця кримська|жужелицю кримську]], [[Махаон (комаха)|махаона]], [[Поліксена (метелик)|поліксену]], [[носатка листовидна|носатку листовидну]], [[сатир євксинський|сатира євксинського]], [[чорнушка Ферея|чорнушку Ферея]].
+Фауна [[безхребетні|безхребетних]] у Криму значно багатша, хоча тут немає багатьох типових для материка видів. Натомість є багато видів [[цикади|цикад]], [[метелики|метеликів]], серед яких є ендеміки. До Червоної книги України занесено [[Богомоли|богомолів]] — [[Емпуза смугаста|емпуза смугастого]] та [[Боліварія короткокрила|боліварію короткокрилу]], з інших — [[турун кримський|туруна кримського]], [[Махаон (комаха)|махаона]], [[Поліксена (метелик)|поліксену]], [[носачка звичайна|носачку листовидну]], [[сатир евксинський|сатира евксинського]], [[чорнушка Фегея|чорнушку Фегея]].
 Загалом на території заповідника мешкають 30 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 9 видів, занесених до Європейського червоного списку.
+== Галерея ==
+{{center|<gallery perrow="4" widths="220px" heights="210px">
+File:01-119-5001 Yalta NPP DSC 1251.jpg|Весна в заповіднику
+File:01-119-5001 Yaltynskyi Reserve RB.jpg|Осінній краєвид
+File:Кримські гори головна гряда Ялтинський глпз3 КРИМ.JPG|Головна гряда Ялтинського ГЛПЗ
+File:Yaltinskij zapovednik.jpg|Північно-східна частина заповідника
+File:2018.04.22.1325.30. скелі Тишлар.jpg|Скелі Тишлар
+File:Ай-Петри в январе.jpg|Краєвид на Ай-Петрі взимку
+</gallery>}}
 == Література ==
 * {{ЕУ}}
+== Ресурси Інтернету ==
-== Посилання ==
-[http://ukrainaincognita.com/pryroda/zapovidnyky/yaltynskyi-girsko-lisovyi-pryrodnyi-zapovidnyk Україна Інкогніта]
+* [http://ukrainaincognita.com/pryroda/zapovidnyky/yaltynskyi-girsko-lisovyi-pryrodnyi-zapovidnyk Україна Інкогніта] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110823192832/http://ukrainaincognita.com/pryroda/zapovidnyky/yaltynskyi-girsko-lisovyi-pryrodnyi-zapovidnyk |date=23 серпня 2011 }}
+== Виноски ==
+{{reflist}}
 {{Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні}}
+{{Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим}}
+{{Природно-заповідний фонд Ялти}}
 [[Категорія:Природні заповідники України]]
-[[Категорія:Природно-заповідний фонд Криму]]
+[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1973]]
+[[Категорія:Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу]]

п о р Природоохоронні території загальнодержавного значення в Україні
Біосферні заповідники	Асканія-Нова • Дунайський • Карпатський • Чорноморський • Чорнобильський
Природні заповідники	Ґорґани • Дніпровсько-Орільський • Древлянський • Єланецький степ • Казантипський • Канівський • Карадазький • Кримський • Кузійський • Луганський • Мармароський • Медобори • Мис Мартьян • Михайлівська цілина • Опуцький • Поліський • Розточчя • Рівненський • Угольсько-Широколужанський • Український степовий • Свидовецький • Черемський • Чорногірський • Ялтинський гірсько-лісовий
Національні природні парки	Азово-Сиваський • Білобережжя Святослава • Білоозерський • Бойківщина • Бузький Гард • Великий Луг • Верхнє Побужжя • Верховинський • Вижницький • Галицький • Гетьманський • Голосіївський • Гомільшанські ліси • Гуцульщина • Дворічанський • Дермансько-Острозький • Деснянсько-Старогутський • Дністровський каньйон • Джарилгацький • Залісся • Зачарований край • Ічнянський • «Кам'янська Січ» • Кармелюкове Поділля • Карпатський • Куяльницький • Королівські Бескиди • Кременецькі гори • Кремінські ліси • Мале Полісся • Мезинський • Меотида • Нижньодніпровський • Нижньодністровський • Нижньосульський • Нобельський • Олешківські піски • Пирятинський • Північне Поділля • Подільські Товтри • Приазовський • Прип'ять-Стохід • Пуща Радзивіла • Святі Гори • Синевир • Синьогора • ~~Сіверсько-Донецький~~ • Сколівські Бескиди • Слобожанський • Тузловські лимани • Ужанський • Холодний Яр • Хотинський • Цуманська Пуща • Чарівна гавань • Черемоський • Шацький • Яворівський
Заказники	Заказники
Пам'ятки природи	Пам'ятки природи
Ботанічні сади	Ботанічні сади
Дендрологічні парки	Дендрологічні парки
Зоологічні парки	Зоологічні парки
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
ПЗФ загальнодержавного значення України за регіонами	АР Крим • Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київ • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Севастополь • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська

п о р Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим
Природні заповідники	Казантипський • Карадазький • Кримський (Лебедині острови) • Кримський • Мис Мартьян • Опуцький • Ялтинський гірсько-лісовий
Національний природний парк	Чарівна гавань
Заказники	Арабатський · Астанінські заплави · Аю-Даг · Байдарський · Бухта Козача · Великий каньйон Криму · Гірський карст Криму · Канака · Каркінітський · Качинський каньйон · Мис Айя · Мис Фіолент · Новий Світ · Плакуча скеля · Урочище Карабі-Яйла · Урочище Кубалач • Хапхальський
Пам'ятки природи	Агармиський ліс • Бельбецький каньйон • Гірський масив Караул-Оба • Гора Ак-Кая • Гора Каратау • Гора Кішка • Гора останець Мангуп-Кале • Карабі-Яйлинська котловина • Карстова шахта Солдатська • Кизил-Коба • Сопка Джау-Тепе • Урочище Демерджі • Урочище Карасу-Бащі
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	Алупкинський • Гурзуфський • Кипарисний • Лівадійський • Масандрівський • Місхорський • Утьос-Карасан • Фороський • Харакський
Ботанічний сад	Нікітський ботанічний сад

п о р Природно-заповідний фонд Ялти
Природні заповідники	Мис Мартьян • Ялтинський
Ботанічний сад	Нікітський*
Ботанічний заказник	Південнобережні дубрави
Комплексні пам'ятки природи	Гора Кішка* • Гора Крестова • Мис Ай-Тодор • Скелі-острівки Адалари • Скеля Іфігенія • Урочище гора Болгатура
Ботанічні пам'ятки природи	1000-річний тис на Ай-Петрі • Два тиси в Кореїзі • Маслина Геродота • Олива у НБС • Платан Романтика • Пушкінський дуб • Пушкінський кипарис • Секвоя в Артеку • Сосна в Ялтинському заповіднику • Сосна-літак • Суничник Єни • Суничник у НБС • Тис Захаржевського • Тис Лесі Українки • Фісташка в НБС • Фісташка Липи • Фісташка Чехова • Фісташка Юстиніана
Гідрологічні пам'ятки природи	ПАК біля мису Ай-Тодор • ПАК біля скелі Діва та г. Кішка
Геологічна пам'ятка природи	Червоний камінь
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	Алупкинський* • Гірський • Гурзуфський* • Кипарисний* • Комсомольський • Лазурний • Лівадійський* • Малий Лівадійський парк • Масандрівський* • Меласький • Місхорський* • Морський • Нижня Ореанда • Парк дачі «Місхор» • Парк еміра Бухарського Сеїд-Абдул-Ахан-Хана • Парк пансіонату «Прибрежний» • Парк санаторію «Ай-Даніль» • Парк санаторію «Гірський» • Парк санаторію «Дюльбер» • Парк санаторію «Морський прибій» • Парк санаторію «Чорномор'є» • Фороський* • Харакський* • Чукурлар
Зоологічний парк	Парк «Казка»
*загальнодержавного значення

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник: відмінності між версіями

Поточна версія на 19:06, 24 липня 2024

Зміст

Загальний опис

Історія створення

Розташування

Природні умови

Біота

Флора

Фауна

Галерея

Література

Ресурси Інтернету

Виноски

Навігаційне меню


44°27′29″ пн. ш. 34°05′25″ сх. д. / 44.45833333002777721° пн. ш. 34.09027778002777609° сх. д.Координати: 44°27′29″ пн. ш. 34°05′25″ сх. д. / 44.45833333002777721° пн. ш. 34.09027778002777609° сх. д.
Країна	Україна Росія
Розташування	Автономна Республіка Крим, Україна
Найближче місто	Ялта
Площа	14523 га
Засновано	20 лютого 1973
Оператор	Державний комітет лісового господарства України
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник (Автономна Республіка Крим)

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник у Вікісховищі

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник: відмінності між версіями

Поточна версія на 19:06, 24 липня 2024

Загальний опис

Історія створення

Розташування

Природні умови

Біота

Флора

Фауна

Галерея

Література

Ресурси Інтернету

Виноски

Навігаційне меню

Пошук