Херсонес Таврійський (заповідник): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Сфереон (обговорення | внесок) →Адреса в Севастополі: оформлення |
- доповнення (оновлення)+корегування описок+відп.посил.на джер.інф. |
||
(Не показана 31 проміжна версія 23 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Музей}} |
|||
{{otheruses|Херсонес (значення)}} |
|||
[[Файл:Греческий дворик.jpg|міні|праворуч|400пкс|Грецький дворик перед музеєм.]] |
[[Файл:Греческий дворик.jpg|міні|праворуч|400пкс|Грецький дворик перед музеєм.]] |
||
''' Херсонеський |
''' Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у [[Севастополь|Севастополі]]''' — музей, відкритий [[1892]] на базі археологічних знахідок з розкопів старогрецького міста [[Херсонес Таврійський|Херсонесу]], розташований у колишньому монастирі на території розкопів; спершу мав назву «склад місцевих старожитностей». Тут 20 років працював дослідник і археолог [[Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович|Карл Казимирович Косцюшко-Валюжинич]] (1847—1907), перший [[директор]] музейного закладу в добу царату. З [[1980]] року існує під сучасною назвою. |
||
26 Червня 2024 року Херсонес Таврійський, пам'ятка світового значення, яка належить до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світової спадщини ЮНЕСКО]], була повністю знищена РФ. На місці розкопок спорудили новий відкритий театр. Деякі археологічні знахідки вивезли до російських музеїв<ref>{{Cite web|url=https://life.pravda.com.ua/culture/rosiyani-povnistyu-znishchili-hersones-tavriyskiy-302335/|title=Росіяни знищили античний Херсонес і поставили на його місці новобуд|website=Українська правда. Життя|language=uk|access-date=2024-06-28}}</ref>. |
|||
З '''1980 р'''. існує під сучасною назвою. |
|||
24 липня 2024 року Україна звернулася до [[ООН]] щодо руйнування в тимчасово окупованому Криму пам'ятки світового значення Херсонеса Таврійського<ref>[https://bukvy.org/ukrayina-zvernulasya-do-oon-shhodo-znyshhennya-rosiyanamy-hersonesa-v-okupovanomu-krymu/ Україна звернулася до ООН щодо руйнування Херсонеса Таврійського в окупованому Криму. 24.07.2024, 21:04]</ref>. |
|||
== Фонди музею == |
== Фонди музею == |
||
У фондах музею близько 200 |
У фондах музею близько 200 000 [[експонат]]ів з [[V століття|V ст.]] до [[XV століття|XV ст.]] н. е. до (понад 5000 в експозиції), серед яких: |
||
* археологічні пам'ятки |
* археологічні пам'ятки; |
||
* епіграфічні (серед них присяги херсонесців з 3 в. до |
* епіграфічні (серед них присяги херсонесців з 3 в. до н. е., [[декрет]]и на честь [[Діофант (полководець)|Діофанта]], 2 ст. до н. е. тощо); |
||
* колекції [[монета|монет]] |
* колекції [[монета|монет]]; |
||
* поліхромні |
* поліхромні надгробкові стели (4-3 ст. до н. е.); |
||
* [[мозаїка|мозаїки]] з чорно-білої гальки та кольорових камінців |
* [[мозаїка|мозаїки]] з чорно-білої гальки та кольорових камінців; |
||
* антична [[кераміка]] |
* антична [[кераміка]]; |
||
* колекція архітектурних фрагментів ( |
* колекція архітектурних фрагментів (античні та середньовічні [[капітель|капітелі]], [[рельєф]]и, залишки античних [[стінопис]]ів тощо.) |
||
== Вибрані пам'ятки == |
== Вибрані пам'ятки == |
||
=== Базиліка 1935 року === |
=== Базиліка 1935 року === |
||
[[Файл:Базилика 1935 года 4.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Базиліка 1935 року]]]] |
[[Файл:Базилика 1935 года 4.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Базиліка 1935 року]]]] |
||
{{main|Базиліка 1935 року}} |
{{main|Базиліка 1935 року}} |
||
Базиліка 1935 року — умовна назва найвідомішої [[базиліка|базиліки]], розкопаної в місті [[Херсонес Таврійський]]. Базиліка була споруджена, ймовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму, який, за припущенням істориків, був [[синагога|синагогою]]. Базиліка 1935 року є своєрідним символом Херсонесу |
Базиліка 1935 року — умовна назва найвідомішої [[базиліка|базиліки]], розкопаної в місті [[Херсонес Таврійський]]. Базиліка була споруджена, ймовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму, який, за припущенням істориків, був [[синагога|синагогою]]. Базиліка 1935 року є своєрідним символом Херсонесу; її зображення було використано на купюрі вартістю [[1 гривня (банкнота)|одна гривня]]. |
||
=== Собор Святого Володимира === |
=== Собор Святого Володимира === |
||
{{main|Володимирський собор (Херсонес)}} |
{{main|Володимирський собор (Херсонес)}} |
||
[[Файл:Sobor Sv. Volodymyra (Chersones).jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Володимирський собор (Херсонес)|Собор Святого Володимира]]]] |
[[Файл:Sobor Sv. Volodymyra (Chersones).jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Володимирський собор (Херсонес)|Собор Святого Володимира]]]] |
||
Володимирський собор в Херсонесі було закладено [[1861]] |
Володимирський собор в Херсонесі було закладено [[1861]] року. Його будівництво було завершено через 10 років, та опорядження [[інтер'єр]]ів тривало ще до [[1883]] р. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у [[1942]] р. Володимирський собор зазнав сильних руйнувань: впав барабан з банею, провалились перекриття, в стінах з'явились тріщини, а вишукане оздоблення інтер'єру майже повністю загинуло. Була також знищена стародавня частина собору зі склепінням. Вціліли лише фундаменти [[базиліка|базиліки]] і стіни храму, та й вони поступово руйнувалися. У грудні [[1998]] р. у стовп напівзруйнованого собору дружина Президента України Л.Кучма, Київський міський голова [[Омельченко Олександр Олександрович|О.Омельченко]], відомі українські боксери брати [[Кличко|Клички]] та Митрополит Української Православної Церкви Володимир заклали символічну капсулу на відзнаку початку робіт з відродження храму. В ознаменування завершення основних будівельних робіт 28 липня [[2001]] року, в день Св. рівноапостольного князя Володимира, за участю Президентів України та Росії — [[Кучма Леонід Данилович|Л. Кучми]] і [[Путін Володимир Володимирович|В. Путіна]] — відбулося урочисте освячення і встановлення позолоченого хреста на баню відтвореного собору<ref>[http://ukrrest.com.ua/Content/Objects/vidtvorennya/sobor-sv.-volodimira-nacionaljnogo-zapovidnika-khersones-tavrijjsjkijj-.html Відтворення Собору Св. Володимиру на сайті Укрреставрації]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
||
=== Вежа Зенона === |
=== Вежа Зенона === |
||
{{main|Вежа Зенона}} |
{{main|Вежа Зенона}} |
||
[[Файл:Башня Зенона 1.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Вежа Зенона]] з боку поля]] |
[[Файл:Башня Зенона 1.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Вежа Зенона]] з боку поля]] |
||
Найбільша з фортечних веж міста. Розташована на захід від Карантинної бухти. Вежа мала приміщення для варти, що охороняла міську [[брама|браму]]. Найдавніша частина вежі |
Найбільша з фортечних веж міста. Розташована на захід від Карантинної бухти. Вежа мала приміщення для варти, що охороняла міську [[брама|браму]]. Найдавніша частина вежі — античних часів (2 ст. до н. е.) і має 8 м в [[діаметр]]і. Розкопи вежі наприкінці [[XIX століття|XIX ст.]] проводив дослідник [[Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович|Косцюшко-Валюжинич]]. По його смерті цю частину оборонних споруд досліджував Р. Х. Лепер. |
||
Вежа мала значні пошкодження через військові дії степових [[скіф]]ів, тому неодноразово ремонтувалася. Аби пришвидшити роботи по зміцненню та ремонту вежі, |
Вежа мала значні пошкодження через військові дії степових [[скіф]]ів, тому неодноразово ремонтувалася. Аби пришвидшити роботи по зміцненню та ремонту вежі, захисники міста розібрали стародавній [[цвинтар]] та використали кам'яні [[надгробок|надгробки]]. Вежа частково розібрана на початку [[XX століття|XX ст.]]. Лепер під час досліджень вежі у 1910—1911 роках знайшов чотири надгробкові стели та архітектурні деталі якоїсь античної споруди. Саме тут був знайдений уламок [[стінопис]]у з головою юнака, виконаний в техніці енкавстики. |
||
У |
У 1960 р. вежу досліджували археологи (керівник С. Ф. Стржелецький), розібравши найдавнішу її частину. Всього було знайдено близько 400 надгробкових стел чи їх уламків. Частка з них збереглася досить повно, частка зібрана наново з уламків, що дало можливість добре відтворити їх форму і поліхромні розписи. Надгробки мають написи, що служать важливим епіграфічним джерелом для істориків античності. |
||
Вежа отримала назву на |
Вежа отримала назву на честь візантійського [[імператор]]а Зенона Ісаврийця, який дав гроші на її черговий ремонт та зміцнення у 488 році. Напис про це теж був віднайдений на кам'яній брилі під час обстежень вежі. |
||
=== Амфітеатр === |
=== Амфітеатр === |
||
{{main|Античний амфітеатр (Херсонес)}} |
{{main|Античний амфітеатр (Херсонес)}} |
||
[[Файл: |
[[Файл:Sevastopol 04-14 img36 Chersonesus.jpg|міні|200пкс|Ліворуч — [[Античний амфітеатр (Херсонес)|Античний амфітеатр]], праворуч — [[Храм з ковчегом]]]] |
||
Серед значущих археологічних комплексів міста |
Серед значущих археологічних комплексів міста — руїни давньогрецького амфітеатру. Первісно [[театр]] слугував для вистав та місцевих свят. В роки господарювання в місті римлян, театр використовували для боїв [[гладіатор]]ів. |
||
У добу раннього [[середньовіччя]] театральні вистави були заборонені візантійським імператором, кам'яні брили театру розібрані та використані на укріплення фортечних мурів. |
У добу раннього [[середньовіччя]] театральні вистави були заборонені візантійським імператором, кам'яні брили театру розібрані та використані на укріплення фортечних мурів. Територію театру засипали та забудували невеликими християнськими [[Християнська церква|церквами]]. Залишки християнського храму, що розміщались в оркестрі, було розібрано під час розкопок. Мури більшого, хрестоподібного за поземним планом храму, збережено як пам'ятку середньовічної забудови міста. |
||
=== Храм з ковчегом === |
=== Храм з ковчегом === |
||
{{main|Храм з ковчегом}} |
{{main|Храм з ковчегом}} |
||
Храм з ковчегом — умовна назва херсонеського храму, спорудженого в IV |
Храм з ковчегом — умовна назва херсонеського храму, спорудженого в [[IV століття|IV ст.]]. Храм було знайдено під час розкопок в місті в [[1897]] року. Назва «Храм з ковчегом» виникла під час розкопок [[1897]] року в зв'язку з тим, що у сховку під вівтарем було знайдено невеликий срібний ковчег (скриньку) з мощами. Херсонеський ковчег з [[1900]] року зберігається в санкт-петербурзькому [[Ермітаж]]і. |
||
===Уварівська базиліка === |
=== Уварівська базиліка === |
||
{{main|Уваровська базиліка}} |
{{main|Уваровська базиліка}} |
||
[[Файл:Уваровская базилика.jpg|міні |
[[Файл:Уваровская базилика.jpg|міні|200пкс|[[Уваровська базиліка|Уварівська базиліка]]]] |
||
[[Уварівська базиліка]] |
[[Уварівська базиліка]] — одна з найбільших у Криму. Була споруджена наприкінці [[V століття|V ст.]] — початку [[VI століття|VI ст.]], згодом неодноразово перебудовувалась. Капітальна перебудову базиліки проводили в [[X століття|X ст.]]. Після цього базиліка проіснувала ще три століття. |
||
Історики й археологи вважають, що Уварівська базиліка була головним храмом міста, присвяченим апостолам Петру та Павлу, про який згадується в письмових джерелах. У [[1853]] році її було розкопано графом [[Уваров Олескандр|О. |
Історики й археологи вважають, що Уварівська базиліка була головним храмом міста, присвяченим апостолам Петру та Павлу, про який згадується в письмових джерелах. У [[1853]] році її було розкопано графом [[Уваров Олескандр|О. С. Уваровим]], засновником Московського археологічного товариства. |
||
=== Дзвін у Херсонесі === |
=== Дзвін у Херсонесі === |
||
Рядок 58: | Рядок 63: | ||
[[Файл:Bell at Chersonesos (2005-08-082) (188043055).jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Сигнальний дзвін]]]] |
[[Файл:Bell at Chersonesos (2005-08-082) (188043055).jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Сигнальний дзвін]]]] |
||
Дзвін, який розмістили на руїнах міста, |
Дзвін, який розмістили на руїнах міста, створено у 1778 році в [[Таганрог|Таганрозі]]. Ливарна майстерня використала гармати турків, відбиті під час боїв. Дзвін прикрашений зображеннями святих Миколая та Фоки, що вважалися небесними заступниками моряків. З 1803 року дзвін перебував в Севастополі. Під час Кримської війни його захопили як військовий трофей і відвезли до [[Париж]]у, де він й перебував, доки [[Франція]] не повернула дзвін у листопаді 1913 року, з приводу чого відбулася Хресна хода. |
||
=== Базиліка в базиліці === |
=== Базиліка в базиліці === |
||
{{main|Базиліка в базиліці}} |
{{main|Базиліка в базиліці}} |
||
[[Файл:Херсонес Базилика в базилике.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Базиліка в базиліці]]]] |
[[Файл:Херсонес Базилика в базилике.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Базиліка в базиліці]]]] |
||
Цікавою пам'яткою середньовічної архітектури є так звана [[Базиліка в базиліці]]. Свою назву храм отримав через те, що на тому самому місці було побудовано два храми |
Цікавою пам'яткою середньовічної архітектури є так звана [[Базиліка в базиліці]]. Свою назву храм отримав через те, що на тому самому місці було побудовано два храми — другий будувався на руїнах та з уламків першого. [[9 травня]] [[2007]] року вандали перекинули колони «базиліки в базиліці» й завдали пам'ятці значних руйнувань. |
||
=== Базиліка на пагорбі === |
=== Базиліка на пагорбі === |
||
{{main|Базиліка на пагорбі}} |
{{main|Базиліка на пагорбі}} |
||
Ця три[[неф]]на базиліка з п'ятигранною [[апсида|апсидою]] була одним з найбільших і найпишніше оздоблених храмів Херсонесу. Базиліка була споруджена на місці |
Ця три[[неф]]на базиліка з п'ятигранною [[апсида|апсидою]] була одним з найбільших і найпишніше оздоблених храмів Херсонесу. Базиліка була споруджена на місці пізньоантичної [[садиба|садиби]] або гончарної майстерні. Комплекс будівель базиліки на пагорбі було зруйновано в [[988]]-[[989]] роках, під час походу [[Володимир Великий|князя Володимира Великого]] на [[Херсонес|Корсунь]]. |
||
=== Підземний храм-мавзолей === |
=== Підземний храм-мавзолей === |
||
Рядок 74: | Рядок 79: | ||
Підземний храм-мавзолей належить до ранньохристиянського часу. Також називається печерним храмом, оскільки він вирубаний в скелі. На думку багатьох фахівців храм було споруджено в V столітті, проте деякі історики припускають, що храм виник раніше, й датують його першими століттями нашої ери. Розташований у III кварталі на [[Головна вулиця (Херсонес)|Головній вулиці]]. Підземний храм-мавзолей був знайдений під час розкопок Одеського товариства історії та старожитностей у [[1883]] році. |
Підземний храм-мавзолей належить до ранньохристиянського часу. Також називається печерним храмом, оскільки він вирубаний в скелі. На думку багатьох фахівців храм було споруджено в V столітті, проте деякі історики припускають, що храм виник раніше, й датують його першими століттями нашої ери. Розташований у III кварталі на [[Головна вулиця (Херсонес)|Головній вулиці]]. Підземний храм-мавзолей був знайдений під час розкопок Одеського товариства історії та старожитностей у [[1883]] році. |
||
=== Храм з аркосолями === |
|||
⚫ | |||
{{main|Храм з аркосоліями}} |
|||
Ще одним з давніх християнських [[храм]]ів [[Херсонес Таврійський|Херсонесу Таврійського]] був [[Храм з аркосоліями|Храм з аркосолями]]. Назва храму умовна, вона походить від розвантажувальних арок — аркосолій — залишки яких збереглися по сьогодні. |
|||
Храм було відкрито під час розкопок [[1964]] року, що проводилися науковцями музею-заповідника «Херсонес Таврійський», а також фахівцями з Уральського та [[Харківський університет|Харківського університетів]]. |
|||
⚫ | |||
{{main|Монетний двір (Херсонес)}} |
{{main|Монетний двір (Херсонес)}} |
||
[[Файл:Розвалини Монетного двору в Херсонесі.jpg|міні|праворуч|200пкс|Руїни [[Монетний двір (Херсонес)|монетного двору в Херсонесі]]]] |
[[Файл:Розвалини Монетного двору в Херсонесі.jpg|міні|праворуч|200пкс|Руїни [[Монетний двір (Херсонес)|монетного двору в Херсонесі]]]] |
||
'''Монетний двір''' — |
'''Монетний двір''' — умовна назва споруди в місті Херсонес Таврійський, в одному з підвальних приміщень якої було знайдено 43 заготівки для карбування бронзових монет. Підвали будівлі монетного двору величезні: ділянка, відкрита для туристів, складає лише малу частку цих підземель, що були розкопані та знову засипані ще в XIX столітті. |
||
=== Експозиції === |
=== Експозиції === |
||
Експозиції |
Експозиції відбивають античну і середньовічну історію Херсонесу. Відвідувачі можуть оглянути залишки оборонних споруд, вулиць, площ, будинків, термів, міського водосховища, монетного двору тощо. У музеї представлені цікаві експонати [[епіграфіка Херсонесу|епіграфіки Херсонесу]], скульптурна колекція, мозаїки, монети тощо. |
||
== Галерея == |
== Галерея == |
||
<gallery> |
<gallery> |
||
Файл:Портрет юноши IV века до н.э.jpg|Голова юнака, енкавстика, 4 ст. до н.е. |
Файл:Портрет юноши IV века до н.э.jpg|Голова юнака, енкавстика, 4 ст. до н. е. |
||
Файл:Монетный двор в Херсонесе.jpg|Музеєфіковані залишки [[Монетний двір (Херсонес)|монетного двору міста]] |
Файл:Монетный двор в Херсонесе.jpg|Музеєфіковані залишки [[Монетний двір (Херсонес)|монетного двору міста]] |
||
Файл:Херсонес Керамика.jpg| Глеки для збереження |
Файл:Херсонес Керамика.jpg| Глеки для збереження їстівних продуктів |
||
Файл:Базиліка Херсонес.jpg|Залишки так званої [[Базиліка 1935 року|Базиліки 1935 року]] |
Файл:Базиліка Херсонес.jpg|Залишки так званої [[Базиліка 1935 року|Базиліки 1935 року]] |
||
Файл:Церковь-усыпальница XII-XIII веков 4.jpg|Церква-усипальниця XII-XIII ст. |
Файл:Церковь-усыпальница XII-XIII веков 4.jpg|Церква-усипальниця XII-XIII ст. |
||
Файл:Капелла-мартирий с подземным мавзолеем 2.jpg|[[Капела-мартирій з підземним мавзолеєм]] |
Файл:Капелла-мартирий с подземным мавзолеем 2.jpg|[[Капела-мартирій з підземним мавзолеєм]] |
||
Файл:Chersones.jpg|Руїни Херсонесу |
Файл:Chersones.jpg|Руїни Херсонесу |
||
Файл:Улица в Херсонесе.jpg|[[Головна вулиця (Херсонес)|Вулиця в Херсонесі]] |
Файл:Улица в Херсонесе.jpg|[[Головна вулиця (Херсонес)|Вулиця в Херсонесі]] |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Рядок 99: | Рядок 110: | ||
Файл:Мозаика в Херсонесе 3.jpg| |
Файл:Мозаика в Херсонесе 3.jpg| |
||
File:Khersones mosaic 1.JPG| |
File:Khersones mosaic 1.JPG| |
||
File:Khersones mosaic 2.JPG| |
|||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Видання закладу == |
== Видання закладу == |
||
Музей видавав «Херсонесский сборник» ( |
Музей видавав «Херсонесский сборник» (1926—1961, 1996—2018). |
||
== Адреса в Севастополі == |
== Адреса в Севастополі == |
||
* Національний заповідник «Херсонес Таврійський», вул. Древня, 1, Севастополь, 99045, Крим, Україна. |
* Національний заповідник «Херсонес Таврійський», вул. Древня, 1, Севастополь, 99045, АР Крим, Україна. |
||
== Див також == |
== Див. також == |
||
*[[Херсонес Таврійський]] |
* [[Херсонес Таврійський]] |
||
*[[Епіграфіка Херсонесу]] |
* [[Епіграфіка Херсонесу]] |
||
==Література== |
== Література == |
||
*{{ЕУ}} |
* {{ЕУ}} |
||
* Гавриленко О. |
* Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006. — 352 с. |
||
* Зубарь В. |
* Зубарь В. М. Боги и герои античного Херсонеса. — Издательский дом «Стилос», 2005. — 188 с. |
||
* Кадеев В. И. Херсонес Таврический. Быт и культура (I—III |
* [[Кадєєв Володимир Іванович|Кадеев В. И.]] Херсонес Таврический. Быт и культура (I—III вв. н. э.). — Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. — 212 с. |
||
* Кадеев В. И., Сорочан С. |
* Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных государств Северного Причерноморья в І в. до н. э. — V в. н. э. : (на материалах Херсонеса). — Харьков: Вища школа, Изд-во при ХГУ, 1989. — 134 с. |
||
* Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. |
* [[Сорочан Сергій Борисович|Сорочан С. Б.]], Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков: Майдан, 2000. — 828 с. |
||
* С. Б. Сорочан, М. В. Зубарь, Л. В. Марченко. Херсонес, Херсон, Корсунь. — Київ: Стилос, 2003 |
|||
* Херсонес Таврический в середине І в. до н. э. |
* Херсонес Таврический в середине І в. до н. э. — VI в. н. э.: Очерки истории и культуры. — Харьков: Майдан, 2004. — 732 с. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
==Посилання== |
== Посилання == |
||
{{ |
{{commonscat|Chersonesos Taurica}} |
||
* [http://www.chersonesos.org/?p=index&l=ukr Національний заповідник |
* [http://www.chersonesos.org/?p=index&l=ukr Національний заповідник «Херсонес Таврійський»] |
||
* [http://www.chersonesos.org/?p=index&l=eng National Preserve of Tauric Chersonesos] |
|||
* [http://www.chersonesos.org/?p=index Национальный заповедник «Херсонес Таврический»] |
|||
{{no iwiki}} |
|||
{{Заповідники національного значення в Україні}} |
{{Заповідники національного значення в Україні}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Установи зі званням Національний в Україні]] |
|||
[[Категорія:Музеї Севастополя]] |
[[Категорія:Музеї Севастополя]] |
||
[[Категорія:Історико-культурні заповідники України]] |
[[Категорія:Історико-культурні заповідники України]] |
||
[[Категорія:Географія Криму]] |
|||
[[Категорія:Херсонес]] |
[[Категорія:Херсонес]] |
||
[[Категорія:Археологічні музеї України]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Україні 1892]] |
|||
[[Категорія:Давньогрецькі музеї України]] |
Версія за 19:14, 24 липня 2024
Херсонес Таврійський | |
---|---|
44°36′44″ пн. ш. 33°29′24″ сх. д. / 44.61237048890924228° пн. ш. 33.4902579660423640° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Севастополь |
Адреса | 99045 вулиця Древня, 1, Севастополь, Україна |
Засновано | 1892 |
Директор | Антонова Інна Анатоліївна, Антонова Інна Анатоліївна і Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович |
Сайт | chersonesos.org/?p=museum&l=eng |
Херсонес Таврійський у Вікісховищі |
Херсонеський історико-археологічний музей-заповідник у Севастополі — музей, відкритий 1892 на базі археологічних знахідок з розкопів старогрецького міста Херсонесу, розташований у колишньому монастирі на території розкопів; спершу мав назву «склад місцевих старожитностей». Тут 20 років працював дослідник і археолог Карл Казимирович Косцюшко-Валюжинич (1847—1907), перший директор музейного закладу в добу царату. З 1980 року існує під сучасною назвою.
26 Червня 2024 року Херсонес Таврійський, пам'ятка світового значення, яка належить до світової спадщини ЮНЕСКО, була повністю знищена РФ. На місці розкопок спорудили новий відкритий театр. Деякі археологічні знахідки вивезли до російських музеїв[1].
24 липня 2024 року Україна звернулася до ООН щодо руйнування в тимчасово окупованому Криму пам'ятки світового значення Херсонеса Таврійського[2].
Фонди музею
У фондах музею близько 200 000 експонатів з V ст. до XV ст. н. е. до (понад 5000 в експозиції), серед яких:
- археологічні пам'ятки;
- епіграфічні (серед них присяги херсонесців з 3 в. до н. е., декрети на честь Діофанта, 2 ст. до н. е. тощо);
- колекції монет;
- поліхромні надгробкові стели (4-3 ст. до н. е.);
- мозаїки з чорно-білої гальки та кольорових камінців;
- антична кераміка;
- колекція архітектурних фрагментів (античні та середньовічні капітелі, рельєфи, залишки античних стінописів тощо.)
Вибрані пам'ятки
Базиліка 1935 року
Базиліка 1935 року — умовна назва найвідомішої базиліки, розкопаної в місті Херсонес Таврійський. Базиліка була споруджена, ймовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму, який, за припущенням істориків, був синагогою. Базиліка 1935 року є своєрідним символом Херсонесу; її зображення було використано на купюрі вартістю одна гривня.
Собор Святого Володимира
Володимирський собор в Херсонесі було закладено 1861 року. Його будівництво було завершено через 10 років, та опорядження інтер'єрів тривало ще до 1883 р. Під час Другої світової війни у 1942 р. Володимирський собор зазнав сильних руйнувань: впав барабан з банею, провалились перекриття, в стінах з'явились тріщини, а вишукане оздоблення інтер'єру майже повністю загинуло. Була також знищена стародавня частина собору зі склепінням. Вціліли лише фундаменти базиліки і стіни храму, та й вони поступово руйнувалися. У грудні 1998 р. у стовп напівзруйнованого собору дружина Президента України Л.Кучма, Київський міський голова О.Омельченко, відомі українські боксери брати Клички та Митрополит Української Православної Церкви Володимир заклали символічну капсулу на відзнаку початку робіт з відродження храму. В ознаменування завершення основних будівельних робіт 28 липня 2001 року, в день Св. рівноапостольного князя Володимира, за участю Президентів України та Росії — Л. Кучми і В. Путіна — відбулося урочисте освячення і встановлення позолоченого хреста на баню відтвореного собору[3].
Вежа Зенона
Найбільша з фортечних веж міста. Розташована на захід від Карантинної бухти. Вежа мала приміщення для варти, що охороняла міську браму. Найдавніша частина вежі — античних часів (2 ст. до н. е.) і має 8 м в діаметрі. Розкопи вежі наприкінці XIX ст. проводив дослідник Косцюшко-Валюжинич. По його смерті цю частину оборонних споруд досліджував Р. Х. Лепер.
Вежа мала значні пошкодження через військові дії степових скіфів, тому неодноразово ремонтувалася. Аби пришвидшити роботи по зміцненню та ремонту вежі, захисники міста розібрали стародавній цвинтар та використали кам'яні надгробки. Вежа частково розібрана на початку XX ст.. Лепер під час досліджень вежі у 1910—1911 роках знайшов чотири надгробкові стели та архітектурні деталі якоїсь античної споруди. Саме тут був знайдений уламок стінопису з головою юнака, виконаний в техніці енкавстики.
У 1960 р. вежу досліджували археологи (керівник С. Ф. Стржелецький), розібравши найдавнішу її частину. Всього було знайдено близько 400 надгробкових стел чи їх уламків. Частка з них збереглася досить повно, частка зібрана наново з уламків, що дало можливість добре відтворити їх форму і поліхромні розписи. Надгробки мають написи, що служать важливим епіграфічним джерелом для істориків античності.
Вежа отримала назву на честь візантійського імператора Зенона Ісаврийця, який дав гроші на її черговий ремонт та зміцнення у 488 році. Напис про це теж був віднайдений на кам'яній брилі під час обстежень вежі.
Амфітеатр
Серед значущих археологічних комплексів міста — руїни давньогрецького амфітеатру. Первісно театр слугував для вистав та місцевих свят. В роки господарювання в місті римлян, театр використовували для боїв гладіаторів.
У добу раннього середньовіччя театральні вистави були заборонені візантійським імператором, кам'яні брили театру розібрані та використані на укріплення фортечних мурів. Територію театру засипали та забудували невеликими християнськими церквами. Залишки християнського храму, що розміщались в оркестрі, було розібрано під час розкопок. Мури більшого, хрестоподібного за поземним планом храму, збережено як пам'ятку середньовічної забудови міста.
Храм з ковчегом
Храм з ковчегом — умовна назва херсонеського храму, спорудженого в IV ст.. Храм було знайдено під час розкопок в місті в 1897 року. Назва «Храм з ковчегом» виникла під час розкопок 1897 року в зв'язку з тим, що у сховку під вівтарем було знайдено невеликий срібний ковчег (скриньку) з мощами. Херсонеський ковчег з 1900 року зберігається в санкт-петербурзькому Ермітажі.
Уварівська базиліка
Уварівська базиліка — одна з найбільших у Криму. Була споруджена наприкінці V ст. — початку VI ст., згодом неодноразово перебудовувалась. Капітальна перебудову базиліки проводили в X ст.. Після цього базиліка проіснувала ще три століття.
Історики й археологи вважають, що Уварівська базиліка була головним храмом міста, присвяченим апостолам Петру та Павлу, про який згадується в письмових джерелах. У 1853 році її було розкопано графом О. С. Уваровим, засновником Московського археологічного товариства.
Дзвін у Херсонесі
Дзвін, який розмістили на руїнах міста, створено у 1778 році в Таганрозі. Ливарна майстерня використала гармати турків, відбиті під час боїв. Дзвін прикрашений зображеннями святих Миколая та Фоки, що вважалися небесними заступниками моряків. З 1803 року дзвін перебував в Севастополі. Під час Кримської війни його захопили як військовий трофей і відвезли до Парижу, де він й перебував, доки Франція не повернула дзвін у листопаді 1913 року, з приводу чого відбулася Хресна хода.
Базиліка в базиліці
Цікавою пам'яткою середньовічної архітектури є так звана Базиліка в базиліці. Свою назву храм отримав через те, що на тому самому місці було побудовано два храми — другий будувався на руїнах та з уламків першого. 9 травня 2007 року вандали перекинули колони «базиліки в базиліці» й завдали пам'ятці значних руйнувань.
Базиліка на пагорбі
Ця тринефна базиліка з п'ятигранною апсидою була одним з найбільших і найпишніше оздоблених храмів Херсонесу. Базиліка була споруджена на місці пізньоантичної садиби або гончарної майстерні. Комплекс будівель базиліки на пагорбі було зруйновано в 988-989 роках, під час походу князя Володимира Великого на Корсунь.
Підземний храм-мавзолей
Підземний храм-мавзолей належить до ранньохристиянського часу. Також називається печерним храмом, оскільки він вирубаний в скелі. На думку багатьох фахівців храм було споруджено в V столітті, проте деякі історики припускають, що храм виник раніше, й датують його першими століттями нашої ери. Розташований у III кварталі на Головній вулиці. Підземний храм-мавзолей був знайдений під час розкопок Одеського товариства історії та старожитностей у 1883 році.
Храм з аркосолями
Ще одним з давніх християнських храмів Херсонесу Таврійського був Храм з аркосолями. Назва храму умовна, вона походить від розвантажувальних арок — аркосолій — залишки яких збереглися по сьогодні.
Храм було відкрито під час розкопок 1964 року, що проводилися науковцями музею-заповідника «Херсонес Таврійський», а також фахівцями з Уральського та Харківського університетів.
Монетний двір
Монетний двір — умовна назва споруди в місті Херсонес Таврійський, в одному з підвальних приміщень якої було знайдено 43 заготівки для карбування бронзових монет. Підвали будівлі монетного двору величезні: ділянка, відкрита для туристів, складає лише малу частку цих підземель, що були розкопані та знову засипані ще в XIX столітті.
Експозиції
Експозиції відбивають античну і середньовічну історію Херсонесу. Відвідувачі можуть оглянути залишки оборонних споруд, вулиць, площ, будинків, термів, міського водосховища, монетного двору тощо. У музеї представлені цікаві експонати епіграфіки Херсонесу, скульптурна колекція, мозаїки, монети тощо.
Галерея
-
Голова юнака, енкавстика, 4 ст. до н. е.
-
Музеєфіковані залишки монетного двору міста
-
Глеки для збереження їстівних продуктів
-
Залишки так званої Базиліки 1935 року
-
Церква-усипальниця XII-XIII ст.
-
Руїни Херсонесу
Мозаїки
Видання закладу
Музей видавав «Херсонесский сборник» (1926—1961, 1996—2018).
Адреса в Севастополі
- Національний заповідник «Херсонес Таврійський», вул. Древня, 1, Севастополь, 99045, АР Крим, Україна.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006. — 352 с.
- Зубарь В. М. Боги и герои античного Херсонеса. — Издательский дом «Стилос», 2005. — 188 с.
- Кадеев В. И. Херсонес Таврический. Быт и культура (I—III вв. н. э.). — Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. — 212 с.
- Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных государств Северного Причерноморья в І в. до н. э. — V в. н. э. : (на материалах Херсонеса). — Харьков: Вища школа, Изд-во при ХГУ, 1989. — 134 с.
- Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков: Майдан, 2000. — 828 с.
- С. Б. Сорочан, М. В. Зубарь, Л. В. Марченко. Херсонес, Херсон, Корсунь. — Київ: Стилос, 2003
- Херсонес Таврический в середине І в. до н. э. — VI в. н. э.: Очерки истории и культуры. — Харьков: Майдан, 2004. — 732 с.
Примітки
- ↑ Росіяни знищили античний Херсонес і поставили на його місці новобуд. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 28 червня 2024.
- ↑ Україна звернулася до ООН щодо руйнування Херсонеса Таврійського в окупованому Криму. 24.07.2024, 21:04
- ↑ Відтворення Собору Св. Володимиру на сайті Укрреставрації[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання