Збриж (Кам'янець-Подільський район): відмінності між версіями

село Збриж
Герб	Прапор
	Михайлівська церкваМихайлівська церква
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Чемеровецька селищна громада
Основні дані
Засноване	1494
Населення	251
Поштовий індекс	31635
Телефонний код	+380 3859
Географічні дані
Географічні координати	48°54′50″ пн. ш. 26°11′56″ сх. д. / 48.91389° пн. ш. 26.19889° сх. д.Координати: 48°54′50″ пн. ш. 26°11′56″ сх. д. / 48.91389° пн. ш. 26.19889° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	252 м
Місцева влада
Адреса ради	31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40
Карта
	Збриж
	Збриж
Мапа

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 14:42, 26 липня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Збриж.

Збриж — село у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району, Хмельницька область, Україна.

Географія

Розташоване на лівому березі річки Збруч, за 48 км автодорогами від Кам’янця-Подільського. В околицях Збрижа знаходиться Горинева печера й залишки городища, там, де «Розбита Могила».

Клімат

Збриж знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

1471 року Грицько Кірдей продав Янові Кото^[1]Ярослав, Хоровці, а також Сокиренці, Зелену, Руде.

1493 — письмова згадка за люстрацією: Хоровці — 2 хати.

Збриж був заснований на ґрунтах старого Ярославля (перша письмова згадка — 1530) і Харжевці (Хоровці) (перша письмова згадка — 1542). Старий Ярославль находився ближче до Жабинців, які називали — Ярославль, де наприкінці XIX століття був хутір Ярославка.

1565 року — Ярославль належав старості скальському — Героніму Лянцкоронському (1510—1569), а Харжевці належали братам Гнату та Андрію (з Харжівець).

1629 року — тут було 30 хат — Ярославль належав Станіславу Лянцкоронському гербу Задора. У 1646 році в грамоті, виданій Владиславом IV Вазою, вказано, що Станіслав Лянцкорунський (скальський староста) заснував на місці Старого Ярославля і Харжевців місто — Нове Бжезє (Збриж). Місто отримало магдебурзьке право, пізніше козацькі війни зашкодили розвитку міста. 1657 року — місто далі належало польному коронному гетьманові, воєводі брацлавському — Станіславу Лянцкоронському. Загинув 19 лютого 1657 року, похований у Львові.

Під час окупації Подільського воєводства Османською імперією в 1672—1699 роках, у містечку було, згідно перепису 1681 року — 4 господарства^[2]

Далі Збриж належав його сину Героніму, який 1696 року продав Нове Бжезє (також Жванець, Ягільницю) Францішку Станіславу Лянцкоронському^[3] (? −1699).

Його донька Аґнєшка Ланцкоронська (1670—1720), у 1710 році стала дружиною Валентія Казімєжа Межеєвського (1680—1730), закромського^{[джерело?]} каштеляна г. Шеліга. Вони мали 2 доньки. Молодша Анна Соломія Межеєвська стала дружиною генерала майора коронних військ, скальського старосту Адама Тарла г. Топор(1708—1772), який отримав від неї Збриж з присілками (Гуків, Мар'янівка, Сокиринці і Коцюбинчики), сприяв розвитку міста. Він почав відбудовувати за новим планом замок над річкою, який залишився з 17 ст. після Лянцкоронських в руїнах, від нього пізніше залишилася брама, яка була пристосована під будинок, і почав в 1744 будувати монастир капуцинів, який був оточений муром в формі сокири, як на гербі Тарлів. Але він не закінчив ні замку, ні монастиря. (Др. Антоні Ролле) В них було 3 дітей: 2 сина і донька Ева.

Збриж перейшов до молодшого сина Щимона Тарла (1744—1781), одруженого з Маріаною Ілінською гербу Лис (1740—1784). Шимон Тарло справами не займався, усім займалася його дружина М. Ілінська. Він зрікся свого спадку на користь сина Флоріана Тарла. 1780 власником Збрижа був його молодший син Флоріан Анджей Тарло (1771—1824) — місто мало 328 будинків.

1786 року місто купив Францішек Стшалковський г. Любич. Місто при кордоні почало занепадати, недокінчений замок стояв в руїнах. Костел був добудований при підтримці Стшалковского і інших парафіян. Тоді були привезені 12 образів пензля Франциска Смуглевіча, датовані 1786 роком. 3 них 3 потім були у церкві (Вознесіння, св. Трійці і св. Йосефата)^[4].

Костел існував з 1774 по 1830. Добудували костел у 1790 році. Костел Небовзяття Пресвятої Богородиці посвятив кам'янецький єпископ Дембовський 1801 року. У 1826 тут було 7 монахів-капуцинів і церковна школа, у якій навчалось 11 учнів. 1830 року костел капуцинів почали перебудовувати на церкву. У 1886 році церкву значно перебудували. В цій церкві було 3 ікони пензля, Франциска Смуглевича. Ці ікони були взяті з костелу. Під будівлею церкви знаходилась усипальня з монастиря.

27 липня 1672 Збриж відвідав німецький мандрівник, дипломат Ульріх фон Вердум, який у своєму щоденнику залишив опис містечка. Зокрема він написав, що: місто Бржеже було оточене муром і в північно-східній частині розташовувався кам'яний укріплений замок. Ченці, які там проживали і проводили меси в армії, їздили на конях і були озброєні шаблями. В місто був в'їзд через міст на ріці Збруч.

1702 року на кошти св. Олександра Ломиковського була збудована дерев'яна Свято-Троїцька церква з трьома банями. Церква була греко-католицькою, стала православною наприкінці XVIII століття. Проіснувала до 1824 року, потім була приєднана до Михайлівської церкви, пізніше була розібрана.

1707 року Михайлівська церква була дерев'яною (з дуба) з трьома банями. Наприкінці XVII століття стала православною. Проіснувала до 1834 року, в 1830 була перебудована церква з костелу.

1759 року була Благовіщенська церква, за містечком біля замку.

Після поділу Речі Посполитої в 1772 місто почало занепадати. Після 1818 місто належало 5 різним власникам, які пізніше часто змінювалися. З 2 половини 17 століття місто охоче заселяли євреї, так у 1764 проживало 710 євреїв. Містечко було центром кагалу, якому належали 9 сіл з 83 євреями.

З 1793 місто було поділене, більша частина відійшла до Російської імперії.

1828 році на околицях Збрижа втопився у Збручі польський поет Тимон Заборовський.

У 1839–1842 роках побудований з мурів Костел св. Антонія і Яна Непомуцького, у костелі було 5 образів і 5 медальйонів пензля Францішека Смуглевича.

1875 року на цвинтарі, на кошти Данила Дунаєвського, збудована каплиця Всіх Святих.

1837 року, продавши Заміхів, Збриж купив польський поет Станіслав Доліва Стажинський (1784—1851) («Стах з Замехова»).

Замок у Збрижу перебудований у житловий будинок на два поверхи із вежею

З замку залишилися тільки рештки. В'їзна брама перероблена на будинок, у якому жив Градовський. У цьому будинку жили: польський поет Станіслав Старжинський, який деякий час був власником Збрижа, та довший час — Адольф Добровольський, секретар князя Адама Чарторийського і директор Бердичівського відділення польського банку.

1872 року існувало народне училище, у якому навчалось 60 учнів.

1883 налічувалося 226 хат, 1400 людей (355 жидів). Була православна церква, православна каплиця, костел католицький, єврейський молитовний дім, школа, водяний млин.

1887 проживало 1386 людей (462 жиди): була синагога й молитовний дім, який закрили через те, що приміщення було старе; 226 будинків, водяний млин.

У XIX — на початку XX століття Збриж належав Градовським, а в 1914 — Дунін-Козіцьким.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.

У 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

З 1991 року в незалежній Україні.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.^[5] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.^[6]

3 квітня 2024 року селі Збриж парафія церква Святого Михайла перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.^[7]

Населення

Населення становить 251 особу.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди

Костецький Микола Данилович — український учений, селекціонер і громадський діяч.

Світлини

В'їзд у село
Руїни замку
Михайлівська церква
Клуб
Автобусна зупинка
Кладка через Збруч
Збруч біля Збрижа

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.
Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

↑ Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Юхима Сіцінського і Микола Теодоровича) (укр) . Хмельницький: Поліграфіст-2. 2011. с. 500. ISBN 978-966-1502-32-0.
↑ Літкевич, Володимир (2011). Історія села П’ятничани (українська) . Київ: Сучасний письменник. с. 240. ISBN 978-966-8620-26-3.
↑ Wimmer J. Lanckoroński Hieronim (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)
↑ Др. Антоні Ролле
↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ В селі Збриж Чемеровецького ОТГ відбулися збори місцевої релігійної громади яка виявила одноголосно бажання покинути юриздикцію московського патріархату і перейти до лона Православної церкви України.

Джерела

Zbrzyź // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 532. (пол.)

Посилання

[1] Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Юхима Сіцінського і Микола Теодоровича) (укр) . Хмельницький: Поліграфіст-2. 2011. с. 500. ISBN 978-966-1502-32-0.

[2] Літкевич, Володимир (2011). Історія села П’ятничани (українська) . Київ: Сучасний письменник. с. 240. ISBN 978-966-8620-26-3.

[3] Wimmer J. Lanckoroński Hieronim (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)

[4] Др. Антоні Ролле

[5] ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] В селі Збриж Чемеровецького ОТГ відбулися збори місцевої релігійної громади яка виявила одноголосно бажання покинути юриздикцію московського патріархату і перейти до лона Православної церкви України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{помилки|дата=липень 2018}}
 {{Otheruses|Збриж}}
-{{Село
+{{Село України
  | назва           = Збриж
  | область         = [[Хмельницька область]]
- | район           = [[Чемеровецький район]]
+ | район           = [[Кам'янець-Подільський район]]
  | громада         = [[Чемеровецька селищна громада]]
  | код КОАТУУ      = 6825287802
  | розташування    =
+ | зображення      = Файл:Михайлівська церква в с.Збриж.jpg
+ | зображення_підпис = Михайлівська церква
  | mapx            =
  | mapy            =
@@ Рядок 19: / Рядок 21: @@
  | поштовий індекс = 31635
  | телефонний код  = 3859
- | координати      =  {{coord|48|54|50|N|26|11|56|E|scale:100000|display=inline,title}}
+ | координати      = {{coord|48|54|50|N|26|11|56|E|scale:100000|display=inline,title}}
    | lat_deg = 48 || lat_min = 54 || lat_sec = 50
    | lon_deg = 26 || lon_min = 11 || lon_sec = 56
@@ Рядок 25: / Рядок 27: @@
  | ref-висота      =
  | водойма         =
- | адреса          = 31635, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с. Сокиринці, вул. Центральна, 3, 0385995531
+ | адреса          = 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40
  | облікова картка =
  | прапор          = Flag of Zbryzh.png
@@ Рядок 36: / Рядок 38: @@
  | відстань ст     =
  }}
-'''Збриж''' — [[село]] в Україні, у [[Чемеровецька селищна громада|Чемеровецькій селищній територіальній громаді]] [[Чемеровецький район|Чемеровецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Населення становить 251 осіб.
+'''Збриж''' — [[село]] у [[Чемеровецька селищна громада|Чемеровецькій селищній громаді]] [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець-Подільського]] району, [[Хмельницька область]], [[Україна]].
+== Географія ==
+Розташоване на лівому березі річки [[Збруч]], за 48 км автодорогами від [[Кам'янець-Подільський|Кам’янця-Подільського]]. В околицях Збрижа знаходиться Горинева печера й залишки городища, там, де «Розбита Могила».
+=== Клімат ===
+Збриж знаходяться в межах [[Клімат України|вологого континентального клімату]] із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до [[Екоцид|екоциду]], [[Зміна клімату в Україні|поганих змін]] та [[Глобальне потепління|глобального потепління]]. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити [[ревайлдинг]], відновлювати [[Екосистема|екосистеми]] та [[ліс]]ові насадження.
 == Історія ==
-[[1471]] року [[Кердеї|Грицько Кірдей]] продав Янові {{fact|Кото}} Ярослав, Хоровці а також [[Сокиринці (Чемеровецький район)|Сокиренці]], [[Зелена|Зелену]], Руде.
+[[1471]] року [[Кердеї|Грицько Кірдей]] продав Янові Кото<ref>{{Cite book
+|title=Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Юхима Сіцінського і Микола Теодоровича)
+|last=
+|first=
+|year=2011
+|publisher=Поліграфіст-2
+|location=Хмельницький
+|pages=500
+|language=укр
+|isbn=978-966-1502-32-0
+}}</ref>Ярослав, Хоровці, а також [[Сокиринці (Чемеровецький район)|Сокиренці]], [[Зелена|Зелену]], Руде.
 [[1493]] — письмова згадка за люстрацією: Хоровці — 2 хати.
-Збриж був заснований на ґрунтах старого Ярославля (перша письмова згадка — 1530) і Харжевці (Хоровці) (перша письмова згадка — 1542). Старий Ярославль находився ближче до [[Жабинці (Чемеровецький район)|Жабинець]], які називали — Ярославль, де наприкінці 19 ст. находився хутір Ярославка.
+Збриж був заснований на ґрунтах старого Ярославля (перша письмова згадка — 1530) і Харжевці (Хоровці) (перша письмова згадка — 1542). Старий Ярославль находився ближче до [[Жабинці (Чемеровецький район)|Жабинців]], які називали — Ярославль, де наприкінці XIX століття був хутір Ярославка.
-[[1565]] — Ярославль належав старості скальському — Героніму Лянцкоронському (1510—1569), а Харжевці належали братам Гнату та Андрію (з Харжівець).
+[[1565]] року — Ярославль належав старості скальському — Героніму Лянцкоронському (1510—1569), а Харжевці належали братам Гнату та Андрію (з Харжівець).
-[[1629]] — тут було 30 хат — Ярославль належав [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіславу Лянцкоронському]] гербу [[Задора]]. У [[1646]] в грамоті, виданій [[Владислав IV Ваза|Владиславом IV Вазою]], вказано, що Станіслав Лянцкорунський (скальський [[староста]]) заснував на місці Старого Ярославля і Харжевців місто — Нове Бжезє (Збриж). Місто отримало [[магдебурзьке право]], пізніше козацькі війни зашкодили розвитку міста. 1657 — місто далі належало [[Польний гетьман коронний|польному короному гетьманові]], [[брацлавські воєводи|воєводі брацлавському]] — [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіславу Лянцкоронському]]. Загинув 19.02.1657, похований у Львові.
+[[1629]] року — тут було 30 хат — Ярославль належав [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіславу Лянцкоронському]] гербу [[Задора]]. У [[1646]] році в грамоті, виданій [[Владислав IV Ваза|Владиславом IV Вазою]], вказано, що Станіслав Лянцкорунський (скальський [[староста]]) заснував на місці Старого Ярославля і Харжевців місто — Нове Бжезє (Збриж). Місто отримало [[магдебурзьке право]], пізніше козацькі війни зашкодили розвитку міста. 1657 року — місто далі належало [[Польний гетьман коронний|польному коронному гетьманові]], [[брацлавські воєводи|воєводі брацлавському]] — [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіславу Лянцкоронському]]. Загинув 19 лютого 1657 року, похований у Львові.
 Під час окупації Подільського воєводства Османською імперією в 1672—1699 роках, у містечку було, згідно перепису 1681 року&nbsp;— 4 господарства<ref>{{Cite book|title=Історія села П’ятничани|last=Літкевич|first=Володимир|year=2011|publisher=Сучасний письменник|location=Київ|pages=240|language=українська|isbn=978-966-8620-26-3}}</ref>
@@ Рядок 54: / Рядок 72: @@
 Далі Збриж належав його сину [[Гієронім Лянцкоронський|Героніму]], який 1696 року продав Нове Бжезє (також [[Жванець]], [[Ягільниця|Ягільницю]]) [[Францішек Лянцкороньський|Францішку Станіславу Лянцкоронському]]<ref>''Wimmer J.'' Lanckoroński Hieronim (zm. 1697) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970.&nbsp;— T. XVI/3.&nbsp;— Zeszyt 70.&nbsp;— S. 441. {{ref-pl}}</ref> (? −1699).
-Його донька Аґнєшка Ланцкоронська (1670—1720) вийшла в 1710 заміж за Валентія Казімєжа Межеєвського (1680—1730), {{fact|закромського}} каштеляна г. [[Шелига (герб)|Шеліга]]. Вони мали 2 доньки. Молодша Анна Соломія Межеєвська вийшла заміж за генерала майора коронних військ, скальського старосту [[Адам Тарло (староста)|Адама Тарла]] г. [[Топор (герб)|Топор]](1708—1772), який отримав від неї Збриж з присілками ([[Гуків]], [[Мар'янівка (Чемеровецький район)|Мар'янівка]], [[Сокиринці (Чемеровецький район)|Сокиринці]] і [[Коцюбинчики]]), сприяв розвитку міста. Він почав відбудовувати за новим планом [[Збризький замок|замок]] над річкою, який залишився з 17 ст. після Лянцкоронських в руїнах, від нього пізніше залишилася брама, яка була пристосована під будинок, і почав в 1744 будувати монастир капуцинів, який був оточений муром в формі сокири, як на гербі Тарлів. Але він не закінчив ні замку, ні монастиря. (Др. Антоні Ролле) В них було 3 дітей: 2 сина і донька Ева.
+Його донька Аґнєшка Ланцкоронська (1670—1720), у 1710 році стала дружиною Валентія Казімєжа Межеєвського (1680—1730), {{fact|закромського}} каштеляна г. [[Шелига (герб)|Шеліга]]. Вони мали 2 доньки. Молодша Анна Соломія Межеєвська стала дружиною генерала майора коронних військ, скальського старосту [[Адам Тарло (староста)|Адама Тарла]] г. [[Топор (герб)|Топор]](1708—1772), який отримав від неї Збриж з присілками ([[Гуків]], [[Мар'янівка (Чемеровецький район)|Мар'янівка]], [[Сокиринці (Чемеровецький район)|Сокиринці]] і [[Коцюбинчики]]), сприяв розвитку міста. Він почав відбудовувати за новим планом [[Збризький замок|замок]] над річкою, який залишився з 17 ст. після Лянцкоронських в руїнах, від нього пізніше залишилася брама, яка була пристосована під будинок, і почав в 1744 будувати монастир капуцинів, який був оточений муром в формі сокири, як на гербі Тарлів. Але він не закінчив ні замку, ні монастиря. (Др. Антоні Ролле) В них було 3 дітей: 2 сина і донька Ева.
+[[Файл:Збриж.png|міні|ліворуч|Збриж на мапі Зигмунда Герстмана]]
+Збриж перейшов до молодшого сина Щимона Тарла (1744—1781), одруженого з Маріаною Ілінською гербу [[Лис (герб)|Лис]] (1740—1784). Шимон Тарло справами не займався, усім займалася його дружина М. Ілінська. Він зрікся свого спадку на користь сина Флоріана Тарла. [[1780]] власником Збрижа був його молодший син Флоріан Анджей Тарло (1771—1824) — місто мало 328 будинків.
+[[1786]] року місто купив Францішек Стшалковський г. [[Любич (герб)|Любич]]. Місто при кордоні почало занепадати, недокінчений [[Збризький замок|замок]] стояв в руїнах. Костел був добудований при підтримці Стшалковского і інших парафіян. Тоді були привезені 12 образів пензля Франциска Смуглевіча, датовані [[1786]] роком. 3 них 3 потім були у церкві (Вознесіння, св. Трійці і св. Йосефата)<ref>Др. Антоні Ролле</ref>.
-Збриж перейшов до молодшого сина Щимона Тарла (1744—1781), який був жонатий на Маріані Ілінській г. [[Лис (герб)|Лис]] (1740—1784). Шимон Тарло справами не займався, усім займалася його дружина М. Ілінська. Він зрікся свого спадку на користь сина Флоріана Тарла. [[1780]] власником Збрижа був його молодший син Флоріан Анджей Тарло (1771—1824) — місто мало 328 будинків.
+Костел існував з [[1774]] по [[1830]]. Добудували костел у 1790 році. Костел Небовзяття Пресвятої Богородиці посвятив кам'янецький єпископ Дембовський 1801 року. У [[1826]] тут було 7 монахів-капуцинів і церковна школа, у якій навчалось 11 учнів. [[1830]] року костел капуцинів почали перебудовувати на церкву. У [[1886]] році церкву значно перебудували. В цій церкві було 3 ікони пензля, [[Смуглевич|Франциска Смуглевича]]. Ці ікони були взяті з костелу. Під будівлею церкви знаходилась усипальня з монастиря.
-[[1786]] року місто купив Францішек Стшалковский г. [[Любич (герб)|Любич]]. Місто при кордоні почало занепадати, недокінчений [[Збризький замок|замок]] стояв в руїнах. Костел був добудований при підтримці Стшалковского і інших парафіян. Тоді були привезені 12 образів пензля Франциска Смуглевіча, датовані [[1786]] роком. 3 них 3 потім були у церкві (Вознесіння, св. Трійці і св. Йосефата)<ref>Др. Антоні Ролле</ref>
-Костел існував з [[1774]] по [[1830]]. Добудували костел в 1790. Костел Небовзяття Пресвятої Богородиці посвятив кам'янецький єпископ Дембовський 1801. В [[1826]] тут було 7 монахів-капуцинів і церковна школа, у якій навчалось 11 учнів. [[1830]] костел капуцинів почали перебудовувати на церкву. В [[1886]] церкву значно перебудували. В цій церкві було 3 ікони пензля, [[Смуглевич|Франциска Смуглевича]]. Ці ікони були взяті з костелу. Під будівлею церкви знаходилась усипальня з монастиря.
 [[27 липня]] [[1672]] Збриж відвідав німецький мандрівник, дипломат [[Ульріх фон Вердум]], який у своєму щоденнику залишив опис містечка. Зокрема він написав, що: місто Бржеже було оточене муром і в північно-східній частині розташовувався [[Збризький замок|кам'яний укріплений замок]]. Ченці, які там проживали і проводили меси в армії, їздили на конях і були озброєні шаблями. В місто був в'їзд через міст на ріці Збруч.
-[[1702]] року на кошти св. Олександра Ломиковського була збудована дерев'яна Свято-Троїцька церква з трьома банями. Церква була греко-католицькою, стала православною наприкінці 18 ст. Проіснувала до [[:1824]] року, потім була приєднана до Михайлівської церкви, пізніше була розібрана.
+[[1702]] року на кошти св. Олександра Ломиковського була збудована дерев'яна Свято-Троїцька церква з трьома банями. Церква була греко-католицькою, стала православною наприкінці XVIII століття. Проіснувала до [[:1824]] року, потім була приєднана до Михайлівської церкви, пізніше була розібрана.
 [[1707]] року Михайлівська церква була дерев'яною (з дуба) з трьома банями. Наприкінці XVII століття стала православною. Проіснувала до [[1834]] року, в 1830 була перебудована церква з костелу.
-була Благовіщенська церква, за містечком біля замку.
+року була Благовіщенська церква, за містечком біля замку.
-Після поділу Речі Посполитоі в [[1772]] місто почало занепадати. Після [[1818]] місто належало 5 різним власникам, які пізніше часто мінялися. З 2 половини 17 століття місто охоче заселяли євреї, так у [[1764]] проживало 710 євреїв. Містечко було центром кагалу, якому належали 9 сіл з 83 євреями.
+Після поділу Речі Посполитої в [[1772]] місто почало занепадати. Після [[1818]] місто належало 5 різним власникам, які пізніше часто змінювалися. З 2 половини 17 століття місто охоче заселяли євреї, так у [[1764]] проживало 710 євреїв. Містечко було центром кагалу, якому належали 9 сіл з 83 євреями.
 З [[1793]] місто було поділене, більша частина відійшла до Російської імперії.
@@ Рядок 76: / Рядок 94: @@
 [[1828]] році на околицях Збрижа втопився у Збручі польський поет [[Тимон Заборовський]].
-[[1839–1842]] роках побудований з мурів Костел св. Антонія і Яна Непомуцького, у костелі було 5 образів і 5 медальйонів пензля Францішека Смуглевича.
+У [[1839]]–[[1842]] роках побудований з мурів Костел св. Антонія і Яна Непомуцького, у костелі було 5 образів і 5 медальйонів пензля Францішека Смуглевича.
-[[1875]] на цвинтарі, на кошти Данила Дунаєвського, збудована каплиця Всіх Святих.
+[[1875]] року на цвинтарі, на кошти Данила Дунаєвського, збудована каплиця Всіх Святих.
 [[1837]] року, продавши Заміхів, Збриж купив польський поет Станіслав Доліва Стажинський (1784—1851) («Стах з Замехова»).
+[[Файл:Zbrzyz.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Замок у Збрижу перебудований у житловий будинок на два поверхи із вежею]]
 З замку залишилися тільки рештки. В'їзна брама перероблена на будинок, у якому жив Градовський. У цьому будинку жили: польський поет Станіслав Старжинський, який деякий час був власником Збрижа, та довший час — Адольф Добровольський, секретар князя Адама Чарторийського і директор Бердичівського відділення польського банку.
@@ Рядок 88: / Рядок 106: @@
 [[1883]] налічувалося 226 хат, 1400 людей (355 жидів). Була православна церква, православна каплиця, костел католицький, єврейський молитовний дім, школа, водяний млин.
-[[1887]] проживало 1386 людей (462 жидів): була [[синагога]] і молитовний дім, який закрили через те, що приміщення було старе, 226 будинків, водяний млин.
+[[1887]] проживало 1386 людей (462 жиди): була [[синагога]] й молитовний дім, який закрили через те, що приміщення було старе; 226 будинків, водяний млин.
 У XIX — на початку XX століття Збриж належав Градовським, а в [[1914]] — Дунін-Козіцьким.
+[[Радянська окупація України|Радянська окупація]] принесла [[колективізація|колективізацію]] та [[розкуркулення]], мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.
-В околицях Збрижа знаходиться Горинева печера і залишки городища, там, де «Розбита Могила».
+У [[1932]]–[[1933]] селяни села пережили жахливі події — [[Голодомор в Україні 1932-1933|Голодомор]].
+Роки [[Великий терор|Великого терору]] [[1936]]-[[1937]] вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
+Після завершення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у 1946—1947 роках село вчергове пережило [[Голодомор в Україні (1946—1947)|голод]].
+З [[1991]] року в незалежній Україні.
+вересня [[2016]] року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу [[Чемеровецька селищна громада|Чемеровецької селищної громади]].<ref>{{ВВРУ|2017|4|92}}</ref> Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
+До адміністративної реформи [[19 липня]] [[2020]] року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.<ref>{{Постанова ВРУ|807-IX|17 липня 2020|Про утворення та ліквідацію районів}}</ref>
+квітня [[2024]] року селі Збриж парафія церква Святого Михайла перейшла з Московського патріархату в [[ПЦУ|Православну Церкву України]]. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.<ref>{{cite web|url=https://www.facebook.com/100036134904376/posts/pfbid0GBTZqNDUtR4x6gzCD1w57GqqZEoa2iBd356tAK6nChFKjkuyqKeJvSPtvpuZRnMtl/|назва=В селі Збриж Чемеровецького ОТГ відбулися збори місцевої релігійної громади яка виявила одноголосно бажання покинути юриздикцію московського патріархату і перейти до лона Православної церкви України|автор=|дата=|вебсайт=|видавець=|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=|дата-доступу=}}</ref>
+== Населення ==
+Населення становить 251 особу.
+=== Мова ===
+У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до [[Подільський говір|подільського говору]], який належить до [[Південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]].
 == Охорона природи ==
 Село лежить у межах національного природного парку [[Подільські Товтри (національний парк)|«Подільські Товтри»]].
+== Відомі люди ==
+* [[Костецький Микола Данилович]] — український учений, селекціонер і громадський діяч.
+== Світлини ==
+{{center|<gallery>
+Файл:В'їзд у село Збриж.jpg|міні|В'їзд у село
+Файл:Руїни замку в с.Збриж.jpg|міні|Руїни замку
+Файл:Михайлівська церква в с.Збриж.jpg|міні|Михайлівська церква
+Файл:Клуб у с.Збриж.jpg|міні|Клуб
+Файл:Автобусна зупинка в с.Збриж.jpg|міні|Автобусна зупинка
+Файл:Кладка через Збруч з'єднує два Збрижа.jpg|міні|Кладка через Збруч
+Файл:Збруч біля Збрижа.jpg|міні|Збруч біля Збрижа
+</gallery>}}
+== Див. також ==
+* [[Поділля]] — історико-географічна область.
+* [[Подоляни]] — етнографічна група українців, населення Поділля.
+* [[Подільський говір]] — різновид говорів української мови.
+* [[Децентралізація в Україні|Децентралізація]] — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
 == Примітки ==
@@ Рядок 101: / Рядок 158: @@
 == Джерела ==
-* {{SgKP|XIV|532|Zbrzyź}} — S. 532—533. {{ref-pl}}
+* {{SgKP|XIV|532|Zbrzyź}}
 == Посилання ==
-* [http://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/8732 Погода в селі Збриж]
+* [https://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/8732 Прогноз погоди в селі Збриж] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200811040514/https://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/8732 |date=11 серпня 2020 }}
-*[https://litopys-skaly.blogspot.com/2018/07/17.html Боровський А. Місто Нове Бжезє в 17 столітті]
+* [https://litopys-skaly.blogspot.com/2018/07/17.html Боровський А. Місто Нове Бжезє в 17 столітті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181014010121/https://litopys-skaly.blogspot.com/2018/07/17.html |date=14 жовтня 2018 }}
+* [https://zbryzh.blogspot.com/ Віртуальний музей історії села Збриж]
+* [https://www.facebook.com/groups/zbryzh "Збриж історичний" - спільнота присвячена історії села]
+{{Чемеровецька селищна громада}}
 {{Чемеровецький район}}

Збриж (Кам'янець-Подільський район): відмінності між версіями

Версія за 14:42, 26 липня 2024

Зміст

Географія

Клімат

Історія

Населення

Мова

Охорона природи

Відомі люди

Світлини

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Збриж (Кам'янець-Подільський район): відмінності між версіями

Версія за 14:42, 26 липня 2024

Географія

Клімат

Історія

Населення

Мова

Охорона природи

Відомі люди

Світлини

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук