Мішка Япончик: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
м додано Категорія:Мішка Япончик за допомогою HotCat
 
(Не показано 22 проміжні версії 18 користувачів)
Рядок 14: Рядок 14:
|нагороди =
|нагороди =
}}
}}
'''Мі́шка Япо́нчик''' (справжнє ім'я та прізвище '''Вінницький Мойша-Яків Вольфович'''; *{{ДН|30|10|1891}}, [[Голта]] (зараз місто [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]], [[Миколаївська область]]) — {{ДС|4|8|1919}}, [[Вознесенськ]] (Зараз Миколаївська область, [[Україна]])) — знаменитий одеський нальотчик. Прізвисько Япончик отримав за характерний розріз очей.
'''Мі́шка Япо́нчик''' (справжнє ім'я та прізвище '''Вінницький Мойша-Яків Вольфович'''; {{ДН|30|10|1891}},[[Одеса]] — {{ДС|4|8|1919}}, [[Вознесенськ]]) — знаменитий одеський нальотчик. Прізвисько Япончик отримав за характерний розріз очей.


Став прототипом літературних та кінематографічних персонажів — [[Беня Крик|Бені Крика]] з розповідей [[Бабель Ісак Еммануїлович|Ісака Бабеля]] та Попандопуло з оперети Б. Александрова «[[Весілля в Малинівці (оперета)|Весілля у Малинівці]]» та [[Весілля в Малинівці (фільм)|однойменного фільму]] (1967).
Став прототипом літературних та кінематографічних персонажів — [[Беня Крик|Бені Крика]] з розповідей [[Бабель Ісак Еммануїлович|Ісака Бабеля]] та Попандопуло з оперети Б. Александрова «[[Весілля в Малинівці (оперета)|Весілля у Малинівці]]» та [[Весілля в Малинівці (фільм)|однойменного фільму]] (1967).
Рядок 21: Рядок 21:


=== Ранні роки ===
=== Ранні роки ===
Народився в [[Євреї|єврейській]] сім'ї візника-[[Биндюжник|биндюжника]]. Після ранньої смерті батька працював. У [[1905]] приєднався до загону анархістів-терористів. Після вбивства поліцмейстера Михайлівської ділянки був засуджений.
Народився в [[Євреї|єврейській]] сім'ї візника-[[биндюжник]]а. Після ранньої смерті батька працював. У [[1905]] році приєднався до загону [[Анархізм|анархістів]]-терористів. Після вбивства [[поліцмейстер]]а Михайлівської ділянки був засуджений.


У [[1917]] сколотив велику банду нальотчиків і став грозою [[Одеса|Одеси]]. З січня [[1918]] співпрацював з [[більшовик]]ами, очолюючи єврейську самооборону проти білої армії.
У [[1917]] році сколотив велику банду нальотчиків і став грозою [[Одеса|Одеси]]. З січня [[1918]] року співпрацював з [[більшовик]]ами, очолюючи єврейську самооборону проти [[Біла армія|Білої армії]].


=== Командир 54-го полку ===
=== Командир 54-го полку ===
У травні 1919 року отримав дозвіл сформувати загін у складі [[3-тя українська радянська армія|3-ї української армії]], пізніше перетворений в 54-й ім. Леніна радянський революційний полк. Ад'ютантом у нього був Зайдер Мейєр по кличці Майорчик, який згодом застрелив Котовського. Полк Япончика був зібраний з одеських кримінальників, бойовиків-анархістів і мобілізованих студентів [[Одеський університет|Одеського університету]]. Червоноармійці Япончика не мали єдиної форми, багато ходили в капелюхах канотьє і циліндрах, але кожен вважав справою честі носити тільник.
У травні 1919 року отримав дозвіл сформувати загін у складі [[3-тя українська радянська армія|3-ї української армії]], пізніше перетворений у 54-й ім. Леніна радянський революційний полк. Ад'ютантом у нього був [[Мейєр Зайдер]] на прізвисько Майорчик, який згодом застрелив [[Котовський Григорій Іванович|Григорія Котовського]]. Полк Япончика був зібраний з одеських кримінальників, бойовиків-анархістів і мобілізованих студентів [[Одеський університет|Одеського університету]]. Червоноармійці Япончика не мали єдиної форми, багато ходили в капелюхах [[канотьє]] і циліндрах, але кожен вважав справою честі носити [[тільник]].


Спроби налагодити в сформованій частині «політроботу» провалилися, тому що багато комуністів відмовилися вступати в полк для ведення в ньому пропагандистської роботи, заявивши, що це небезпечно для життя. Офіційним комісаром полку був призначений анархіст Олександр Фельдман, пізніше для «посилення» був призначений також угорець-«інтернаціоналіст» Тібор Самуель{{fact}}. За даними дослідника Віктора Ковальчука, комісара Фельдмана по прибутті в полк «бійці» Япончика зустріли гучним реготом.
Спроби налагодити у сформованій частині «політроботу» провалилися, тому що багато комуністів відмовилися вступати в полк для ведення в ньому пропагандистської роботи, заявивши, що це небезпечно для життя. Офіційним комісаром полку був призначений анархіст Олександр Фельдман, пізніше для «посилення» був призначений також угорець-«інтернаціоналіст» Тібор Самуелі{{fact}}. За даними дослідника Віктора Ковальчука, комісара Фельдмана по прибутті в полк «бійці» Япончика зустріли гучним реготом.


Полк був підпорядкований бригаді Котовського у складі 45-ї дивізії [[Якір Йона Еммануїлович|Йони Якіра]] і у липні спрямований проти військ [[УНР]]. Перед відправленням в Одесі був влаштований пишний бенкет, на якому командиру полку Мишкові Япончику були урочисто вручені срібна шабля і червоний прапор. Почати відправлення вдалося тільки на четвертий день після бенкету, причому в обоз полку були завантажені барила з пивом, вином, кришталем та ікрою.
Полк був підпорядкований бригаді Котовського у складі 45-ї дивізії [[Якір Йона Еммануїлович|Йони Якіра]] й у липні спрямований проти військ [[УНР]]. Перед відправленням в Одесі був влаштований пишний бенкет, на якому командиру полку Мишкові Япончику були урочисто вручені срібна шабля і [[Червоний прапор (символ)|червоний прапор]]. Почати відправлення вдалося тільки на четвертий день після бенкету, причому в обоз полку були завантажені барила з пивом, вином, кришталем та ікрою.


Дезертирство «бійців» полку почалося ще в Одесі. За даними дослідника Савченко В. А., у результаті на фронті виявилося лише 704 бійці з 2202. Вже тоді комдив Якір запропонував роззброїти полк як ненадійний. Тим не менш, командування 45-ї дивізії визнало полк «боєздатним», хоча бандити всіляко чинили опір спробам налагодити військове навчання.
Дезертирство «бійців» полку почалося ще в Одесі. За даними дослідника [[Савченко Віктор Анатолійович|Віктора Савченка]], у результаті на фронті виявилося лише 704 бійці з 2202. Вже тоді комдив Якір запропонував роззброїти полк як ненадійний. Тим не менш, командування 45-ї дивізії визнало полк «боєздатним», хоча бандити всіляко чинили опір спробам налагодити військове навчання.


Перша атака полку в районі [[Подільськ|Бірзули]] проти підрозділів [[Армія УНР|Армії УНР]] була успішною, в результаті чого вдалося захопити [[Вапнярка|Вапнярку]]{{яку}} і взяти полонених і трофеї, але на наступний день контратака частин армії УНР призвела до розгрому і втечі полку — бійці полку, що залишилася після розгрому, дезертували. За легендою, полк нібито збунтувався й захопив два поїзди, щоб повернутися до Одеси. За іншими відомостями, комдив Якір, щоб ізолювати Япончика від полку, наказав йому відправитись до Києва в розпорядження командувача 12-ї армії червоних.
Перша атака полку в районі [[Подільськ|Бірзули]] проти підрозділів [[Армія УНР|Армії УНР]] була успішною, в результаті чого вдалося захопити [[Вапнярка|Вапнярку]]{{яку}} і взяти полонених і трофеї, але на наступний день контратака частин армії УНР призвела до розгрому і втечі полку — бійці полку, що залишилася після розгрому, [[Дезертирство|дезертували]]. За легендою, полк нібито збунтувався й захопив два поїзди, щоб повернутися до Одеси. За іншими відомостями, комдив Якір, щоб ізолювати Япончика від полку, наказав йому відбути до Києва в розпорядження командувача 12-ї армії червоних.


Япончик з ротою охорони чисельністю 116 чоловік до [[Київ|Києва]] не поїхав, а декатирував і спробував повернутися до [[Одеса|Одеси]], проте у [[Вознесенськ]]у потрапив в організовану чекістами засідку і був убитий при арешті, а його бійці з 54-го полку були частково перебиті кавалерією Котовського, частково виловлені частинами особливого призначення; уцілів тільки колишній «начальник штабу» полку, бандит Мейер Зайдер по кличці «Майорчик». Крім того, до 50 чоловік були направлені на примусові роботи. Вцілілі люди Япончика звинуватили комісара полку Фельдмана в смерті свого командира та в жовтні 1919 року вбили Фельдмана. За даними дослідника Савченко, Фельдман прибув на могилу Япончика лише через чотири години після похорону і зажадав розкопати її, щоб упевнитися, що там дійсно похований Япончик. Через два дні на місце прибув наркомвоєн [[Україна|України]] [[Микола Подвойський]], який зажадав знову розкрити могилу.
Япончик з ротою охорони чисельністю 116 чоловік до [[Київ|Києва]] не поїхав, а дезертував і спробував повернутися до Одеси, проте у [[Вознесенськ]]у потрапив в організовану [[чекіст]]ами засідку і був убитий при арешті, а його бійці з 54-го полку були частково перебиті кавалерією Котовського, частково виловлені частинами особливого призначення; уцілів тільки колишній «начальник штабу» полку, бандит Мейєр Зайдер («Майорчик»). Крім того, до 50 чоловік були направлені на примусові роботи. Вцілілі люди Япончика звинуватили комісара полку Фельдмана в смерті свого командира та в жовтні [[1919]] року вбили Фельдмана. За даними дослідника Віктора Савченка, Фельдман прибув на могилу Япончика лише через чотири години після похорону і зажадав розкопати її, щоб упевнитися, що там дійсно похований Япончик. Через два дні на місце прибув народний комісар з військових питань [[Україна|України]] («наркомвоєн») [[Микола Подвойський]], який зажадав знову розкрити могилу.


У той же час, згідно з архівними даними, в дійсності Япончика розстріляв повітовий військовий комісар Никифор Урсулою, нагороджений за це орденом Червоного Прапора. У своєму рапорті на ім'я одеського окружного комісара з військових справ Урсулою помилково назвав його «Мітькою Японцем».
У той же час, згідно з архівними даними, в дійсності Япончика розстріляв повітовий військовий комісар Никифор Іванович Урсулов, нагороджений за це [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]]. У своєму рапорті на ім'я одеського окружного комісара з військових справ Урсулов помилково назвав його «Мітькою Японцем».


== Література ==
== Література ==
* ''Савченко В. А.'' [http://militera.lib.ru/bio/savchenko/index.html Авантюристы гражданской войны. -М., 2000]. Харьков: Фолио; М: ООО «Издательство ACT», [[2000]]. ISBN 966-03-0845-0 (Фолио), ISBN 5-17-002710-9 («ACT»)
* ''Савченко В. А.'' [http://militera.lib.ru/bio/savchenko/index.html Авантюристы гражданской войны. -М., 2000] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220131092715/http://militera.lib.ru/bio/savchenko/index.html |date=31 січня 2022 }}. Харьков: Фолио; М: ООО «Издательство ACT», [[2000]]. ISBN 966-03-0845-0 (Фолио), ISBN 5-17-002710-9 («ACT»)
* ''Ковальчук В..'' [http://www.pseudology.org/babel/BenyaKrik.htm «Михаил Яковлевич Винницкий — Беня Крик»]
* ''Ковальчук В..'' [http://www.pseudology.org/babel/BenyaKrik.htm «Михаил Яковлевич Винницкий — Беня Крик»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303235633/http://www.pseudology.org/babel/BenyaKrik.htm |date=3 березня 2016 }}
* ''Коралли В.'' [https://web.archive.org/web/20121226044850/http://www.migdal.ru/times/10/844/ «Куплетист из Одессы»], Библиотека Огонёк, 1991, № 24.
* ''Коралли В.'' [https://web.archive.org/web/20121226044850/http://www.migdal.ru/times/10/844/ «Куплетист из Одессы»], Библиотека Огонёк, 1991, № 24.
* ''[http://www.ozon.ru/context/detail/id/1922894/ О. Лукін], Д. Поляновський.'' [http://www.ozon.ru/context/detail/id/2447251/ «Тихая» Одесса].
* ''[http://www.ozon.ru/context/detail/id/1922894/ О. Лукін] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100727143614/http://www.ozon.ru/context/detail/id/1922894/ |date=27 липня 2010 }}, Д. Поляновський.'' [http://www.ozon.ru/context/detail/id/2447251/ «Тихая» Одесса] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090126222431/http://www.ozon.ru/context/detail/id/2447251/ |date=26 січня 2009 }}.

== Кінообраз ==

* [[Життя і пригоди Мішки Япончика]] (режисер: Сергій Гінзбург) (2011) (роль актора [[Ткачук Євген Валерійович|Євгена Ткачука]])


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 50: Рядок 54:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Shkliaiev_Ihor/Myshko_Yaponchyk/ Шкляєв І. М. Мишко Япончик // Український історичний журнал. — К.: «Наукова думка», 1991. — Вип. 2, (№ 360)]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Shkliaiev_Ihor/Myshko_Yaponchyk/ Шкляєв І. М. Мишко Япончик // Український історичний журнал. — К.: «Наукова думка», 1991. — Вип. 2, (№ 360)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317021518/http://chtyvo.org.ua/authors/Shkliaiev_Ihor/Myshko_Yaponchyk/ |date=17 березня 2013 }}
* [http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4446 Мішка Япончик: ще одне «кіно»]
* [http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4446 Мішка Япончик: ще одне «кіно»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121023103549/http://newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4446 |date=23 жовтня 2012 }}
* [http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4383 Мішка Япончик фотографії]
* [http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4383 Мішка Япончик фотографії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121020171425/http://newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4383 |date=20 жовтня 2012 }}
* [http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4155 Мішка «Япончик»: замість легенди]
* [http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=view&id=4155 Мішка «Япончик»: замість легенди] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131008173135/http://www.newswe.com/index.php?go=Pages |date=8 жовтня 2013 }}
* [http://www.pseudology.org/babel/BenyaKrik.htm Михайло Яковлевич Винницкий — Мішка Япончик]
* [http://www.pseudology.org/babel/BenyaKrik.htm Михайло Яковлевич Винницкий — Мішка Япончик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303235633/http://www.pseudology.org/babel/BenyaKrik.htm |date=3 березня 2016 }}
* [https://web.archive.org/web/20120310003543/http://www.novostin.mk.ua/analitic/read/?id=235 Вор в Легенде]
* [https://web.archive.org/web/20120310003543/http://www.novostin.mk.ua/analitic/read/?id=235 Вор в Легенде]
* [http://odesskiy.com/ya/japonchik-mishka.html Одеський Робін Гуд — Мішка Япончик.]
* [http://odesskiy.com/ya/japonchik-mishka.html Одеський Робін Гуд — Мішка Япончик.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121016201858/http://odesskiy.com/ya/japonchik-mishka.html |date=16 жовтня 2012 }}
* [http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/mishka-japonchik-korol-odesskih-banditov-ili-sled-v-istorii-goroda.html Мишка Япончик — «Король» одесских бандитов или след в истории города]
* [http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/mishka-japonchik-korol-odesskih-banditov-ili-sled-v-istorii-goroda.html Мишка Япончик — «Король» одесских бандитов или след в истории города] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/65ZEtmJrp?url=http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii/mishka-japonchik-korol-odesskih-banditov-ili-sled-v-istorii-goroda.html |date=19 лютого 2012 }}

{{Бібліоінформація}}


{{DEFAULTSORT:Япончик, Мішка}}
[[Категорія:Уродженці Первомайська (Миколаївська область)]]
[[Категорія:Персоналії:Одеса]]
[[Категорія:Персоналії:Одеса]]
[[Категорія:Злочинці]]
[[Категорія:Злочинці]]
Рядок 66: Рядок 72:
[[Категорія:Померли у Вознесенську]]
[[Категорія:Померли у Вознесенську]]
[[Категорія:Поховані у Вознесенському районі]]
[[Категорія:Поховані у Вознесенському районі]]
[[Категорія:Одеські євреї]]
[[Категорія:Мішка Япончик| ]]

Поточна версія на 23:27, 29 липня 2024

Мішка Япончик
Ім'я при народженнірос. Мойше-Яков Вольфович Винницкий
Народився30 жовтня 1891(1891-10-30)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер4 серпня 1919(1919-08-04) (27 років)
Вознесенськ, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Українська СРР
Країна Російська імперія
 УНР
Національністьєврей
Діяльністьграбіжник, військовослужбовець
Знання мовросійська, українська, їдиш, Russian dialect of Odesad і суржик
УчасникГромадянська війна в Росії

Мі́шка Япо́нчик (справжнє ім'я та прізвище Вінницький Мойша-Яків Вольфович; 30 жовтня 1891(18911030),Одеса — 4 серпня 1919, Вознесенськ) — знаменитий одеський нальотчик. Прізвисько Япончик отримав за характерний розріз очей.

Став прототипом літературних та кінематографічних персонажів — Бені Крика з розповідей Ісака Бабеля та Попандопуло з оперети Б. Александрова «Весілля у Малинівці» та однойменного фільму (1967).

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в єврейській сім'ї візника-биндюжника. Після ранньої смерті батька працював. У 1905 році приєднався до загону анархістів-терористів. Після вбивства поліцмейстера Михайлівської ділянки був засуджений.

У 1917 році сколотив велику банду нальотчиків і став грозою Одеси. З січня 1918 року співпрацював з більшовиками, очолюючи єврейську самооборону проти Білої армії.

Командир 54-го полку

[ред. | ред. код]

У травні 1919 року отримав дозвіл сформувати загін у складі 3-ї української армії, пізніше перетворений у 54-й ім. Леніна радянський революційний полк. Ад'ютантом у нього був Мейєр Зайдер на прізвисько Майорчик, який згодом застрелив Григорія Котовського. Полк Япончика був зібраний з одеських кримінальників, бойовиків-анархістів і мобілізованих студентів Одеського університету. Червоноармійці Япончика не мали єдиної форми, багато ходили в капелюхах канотьє і циліндрах, але кожен вважав справою честі носити тільник.

Спроби налагодити у сформованій частині «політроботу» провалилися, тому що багато комуністів відмовилися вступати в полк для ведення в ньому пропагандистської роботи, заявивши, що це небезпечно для життя. Офіційним комісаром полку був призначений анархіст Олександр Фельдман, пізніше для «посилення» був призначений також угорець-«інтернаціоналіст» Тібор Самуелі[джерело?]. За даними дослідника Віктора Ковальчука, комісара Фельдмана по прибутті в полк «бійці» Япончика зустріли гучним реготом.

Полк був підпорядкований бригаді Котовського у складі 45-ї дивізії Йони Якіра й у липні спрямований проти військ УНР. Перед відправленням в Одесі був влаштований пишний бенкет, на якому командиру полку Мишкові Япончику були урочисто вручені срібна шабля і червоний прапор. Почати відправлення вдалося тільки на четвертий день після бенкету, причому в обоз полку були завантажені барила з пивом, вином, кришталем та ікрою.

Дезертирство «бійців» полку почалося ще в Одесі. За даними дослідника Віктора Савченка, у результаті на фронті виявилося лише 704 бійці з 2202. Вже тоді комдив Якір запропонував роззброїти полк як ненадійний. Тим не менш, командування 45-ї дивізії визнало полк «боєздатним», хоча бандити всіляко чинили опір спробам налагодити військове навчання.

Перша атака полку в районі Бірзули проти підрозділів Армії УНР була успішною, в результаті чого вдалося захопити Вапнярку[яку?] і взяти полонених і трофеї, але на наступний день контратака частин армії УНР призвела до розгрому і втечі полку — бійці полку, що залишилася після розгрому, дезертували. За легендою, полк нібито збунтувався й захопив два поїзди, щоб повернутися до Одеси. За іншими відомостями, комдив Якір, щоб ізолювати Япончика від полку, наказав йому відбути до Києва в розпорядження командувача 12-ї армії червоних.

Япончик з ротою охорони чисельністю 116 чоловік до Києва не поїхав, а дезертував і спробував повернутися до Одеси, проте у Вознесенську потрапив в організовану чекістами засідку і був убитий при арешті, а його бійці з 54-го полку були частково перебиті кавалерією Котовського, частково виловлені частинами особливого призначення; уцілів тільки колишній «начальник штабу» полку, бандит Мейєр Зайдер («Майорчик»). Крім того, до 50 чоловік були направлені на примусові роботи. Вцілілі люди Япончика звинуватили комісара полку Фельдмана в смерті свого командира та в жовтні 1919 року вбили Фельдмана. За даними дослідника Віктора Савченка, Фельдман прибув на могилу Япончика лише через чотири години після похорону і зажадав розкопати її, щоб упевнитися, що там дійсно похований Япончик. Через два дні на місце прибув народний комісар з військових питань України («наркомвоєн») Микола Подвойський, який зажадав знову розкрити могилу.

У той же час, згідно з архівними даними, в дійсності Япончика розстріляв повітовий військовий комісар Никифор Іванович Урсулов, нагороджений за це орденом Червоного Прапора. У своєму рапорті на ім'я одеського окружного комісара з військових справ Урсулов помилково назвав його «Мітькою Японцем».

Література

[ред. | ред. код]

Кінообраз

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]