Ялина європейська: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
уточнення, шаблон
 
(Не показана 31 проміжна версія 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Speciesbox
{{Картка:Таксономія
| name = Ялина європейська
| name = Ялина європейська
| status = LC
| status_system = iucn3.1
| image = Picea abies.jpg
| image = Picea abies.jpg
| image_caption = Європейська ялина у горах взимку
| image_caption = Європейська ялина у горах взимку
| image_width = 260px
| image_width = 260px
⚫
| genus = Picea
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota)
| species = abies
| regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae)
| divisio = [[Streptophyta]]
| authority = (L.) [[H.Karst.]] 1881
⚫
| range_map =Picea abies range.svg
| subdivisio3 = [[Судинні рослини|Судинні]] (Tracheophyta)
⚫
| range_map_caption = Поширення європейської ялини
| subdivisio5 = [[Насінні]] (Spermatophyta)
| classis = [[Хвойні]] (Coniferopsida)
| ordo = [[Хвойні]] (Coniferales)
| familia = [[Соснові]] (Pinaceae)
⚫
| genus = [[Ялина]] (''Picea'')
| species = '''Ялина європейська'''
| binomial = ''Рісеа abies''
| binomial_authority = (L.) H.Karst. 1881
⚫
| image2 = Picea abies.PNG
| image2_width = 210px
⚫
| image2_caption = Поширення європейської ялини
| ncbi = 3329
| itis = 183289
| wikispecies = Picea abies
}}
}}
[[Файл:349 Picea excelsa.jpg|міні|праворуч|250пкс|]]
[[Файл:349 Picea excelsa.jpg|міні|праворуч|250пкс]]
[[Файл:Picea abies Chornohora Ukraine.JPG|міні|праворуч|250пкс|Молоді смерекові шишки навесні ([[Чорногора]], Українські Карпати)]]
[[Файл:Picea abies Chornohora Ukraine.JPG|міні|праворуч|250пкс|Молоді смерекові шишки навесні ([[Чорногора]], Українські Карпати)]]
[[Файл:Picea abies MHNT.BOT.2010.6.79.jpg|250px|thumb|Деревина ''Picea abies'']]
[[Файл:Picea abies MHNT.BOT.2010.6.79.jpg|250px|thumb|Деревина ''Picea abies'']]
{{Redirect|Смерека|Смерека (значення)}}
'''Ялина європейська, смерека''' (''Рісеа abies'') — високе [[дерево]] (25—40 м) родини [[соснові|соснових]] (Pinaceae) з гостроконусоподібною або пірамідальною густою [[крона дерева|кроною]].
'''Ялина звичайна'''<ref>{{кобів|Picea|abies}}</ref>, '''ялина європейська''', '''смерека''' (''Picea abies'')&nbsp;— високе [[дерево]] (25—40&nbsp;м) родини [[соснові|соснових]] (Pinaceae) з яскраво зеленою гостроконусоподібною або пірамідальною густою [[крона дерева|кроною]].


== Назва ==
== Назва ==
⚫
В українській мові ялина європейська має багато місцевих назв. Зокрема, у [[Диканський район|Диканському районі]] [[Полтавська область|Полтавської області]] побутує назва ''єль'', у [[Славутський район|Славутському районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— ''смеречина'', на [[Лемківщина|Лемківщині]]&nbsp;— ''смерека''. Також у науковій номенклатурі вживається назва ''ялина звичайна''<ref>Яната Н. Українські народні назви рослин.&nbsp;— Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1973.&nbsp;— с. 49</ref>. Латинський видовий епітет abies означає «ялицеподібний».

⚫
В українській мові ялина європейська має багато місцевих назв. Зокрема, у [[Диканський район|Диканському районі]] [[Полтавська область|Полтавської області]] побутує назва ''єль'', у [[Славутський район|Славутському районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— ''смеречина'', на [[Лемківщина|Лемківщині]]&nbsp;— ''смерека''. Також у науковій номенклатурі вживається назва ''ялина звичайна''<ref>Яната Н. Українські народні назви рослин.&nbsp;— Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1973.&nbsp;— с. 49</ref>.


== Характеристика ==
== Характеристика ==
⚫
[[Кора рослин|Кора]] сіра або червонувато-бура з дугоподібними вертикальними тріщинами або лусками. Молоді пагони зелені з загостреними буруватими бруньками. [[Хвоя]] розміщена почергово, шорстка, колюча, чотиригранна (1,3—2,5 см завдовжки), загострена, блискуча, тримається 5—6 (12) років. Кріпиться хвоя до спірально розташованих виростів кори — подушечках (1-1,5 мм завдовжки), які залишаються після опадання хвої, добре помітні на пагонах. Рослина [[однодомні рослини|однодомна]]. Запилюється у травні. [[Насіння]] достигає у рік [[запилення]].

⚫
[[Кора рослин|Кора]] сіра або червонувато-бура з дугоподібними вертикальними тріщинами або лусками. Молоді пагони зелені з загостреними буруватими бруньками. [[Хвоя]] розміщена почергово, шорстка, колюча, чотиригранна (1,3—2,5 см завдовжки), загострена, блискуча, тримається 5—6 (12) років. Кріпиться хвоя до спірально розташованих виростах кори — подушечках (1-1,5 мм завдовжки), які залишаються після опадання хвої, добре помітні на пагонах. Рослина [[однодомні рослини|однодомна]]. Запилюється у травні. [[Насіння]] достигає у рік [[запилення]].


Чоловічі [[шишка|шишечки]] видовжено-циліндричні (20—25 мм завдовжки), червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Жіночі [[шишка|шишечки]] зеленуваті або малинові (10—15 мм завдовжки), циліндричні, розміщені на кінцях молодих гілочок. Стиглі шишки довгасто-циліндричні (10—15 см завдовжки), спочатку зелені або фіолетові, пізніше бурі, повислі, блискучі. Луски дерев'янисто-шкірясті, випуклі, широкі, обернено-яйцеподібні, по краю виїмчасті або зубчасті. Насіння яйцеподібної форми, з гострим носиком, матове, бурувате з світло-коричневим крилом.
Чоловічі [[шишка|шишечки]] видовжено-циліндричні (20—25 мм завдовжки), червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Жіночі [[шишка|шишечки]] зеленуваті або малинові (10—15 мм завдовжки), циліндричні, розміщені на кінцях молодих гілочок. Стиглі шишки довгасто-циліндричні (10—15 см завдовжки), спочатку зелені або фіолетові, пізніше бурі, повислі, блискучі. Луски дерев'янисто-шкірясті, випуклі, широкі, обернено-яйцеподібні, по краю виїмчасті або зубчасті. Насіння яйцеподібної форми, з гострим носиком, матове, бурувате з світло-коричневим крилом.
Рядок 40: Рядок 28:
== Поширення ==
== Поширення ==


Росте ялина у верхньому ярусі [[хвойні ліси|хвойних]] і [[мішані ліси|мішаних лісів]]. Це важлива лісоутворююча порода, зрідка трапляється в другому ярусі [[сосна|соснових]] лісостанів. В [[гори|горах]] піднімається на висоти до 1 800 м над рівнем моря. Тіньовитривала, морозостійка рослина.
Росте ялина у верхньому ярусі [[хвойні ліси|хвойних]] і [[мішані ліси|мішаних лісів]]. Це важлива лісотвірна порода, зрідка трапляється в другому ярусі [[сосна|соснових]] лісостанів. В [[гори|горах]] піднімається на висоти до 1 800 м над рівнем моря. Тіньовитривала, морозостійка рослина.


Поширена в [[Карпати|Карпатах]], рідше у [[Прикарпаття|Прикарпатті]], місцями в західному та лівобережному [[Полісся|Поліссі]], західному і волинському [[Лісостеп]]у. Вона займає 9,9% державного лісового фонду [[Україна|України]]. Широко культивується по всій країні.
Поширена в [[Карпати|Карпатах]], рідше у [[Прикарпаття|Прикарпатті]], місцями в західному та лівобережному [[Полісся|Поліссі]], західному і волинському [[Лісостеп]]у. Вона займає 9,9 % державного лісового фонду [[Україна|України]]. Широко культивується по всій країні.


Одна з ялин [[Швеція|Швеції]] досягла віку в 9 550 років, це найстаріше дерево у світі<ref>[http://www.info.umu.se/NYHETER/PressmeddelandeEng.aspx?id=3061 World's oldest living tree discovered in Sweden]{{ref-en}}</ref>, можливо воно почало рости щойно [[Льодовиковий період|льодовик]] залишив цю ділянку.
Одна з ялин [[Швеція|Швеції]] досягла віку в 9 550 років, це найстаріше дерево у світі<ref>[http://www.info.umu.se/NYHETER/PressmeddelandeEng.aspx?id=3061 World's oldest living tree discovered in Sweden] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080420213045/http://www.info.umu.se/NYHETER/PressmeddelandeEng.aspx?id=3061 |date=20 квітня 2008 }}{{ref-en}}</ref>, можливо воно почало рости щойно [[Льодовиковий період|льодовик]] залишив цю ділянку.


== Практичне використання ==
== Практичне використання ==
[[Таніди|Танідоносна]], деревинна, [[смола|смолоносна]], лікарська, [[мед]]оносна, жироолійна, [[ефірні олії|ефіроолійна]], [[вітамін]]озна, кормова і декоративна рослина.
[[Таніди|Танідоносна]], деревинна, [[смола|смолоносна]], лікарська, [[мед]]оносна, жироолійна, [[ефірні олії|ефіроолійна]], [[вітамін]]озна, кормова і декоративна рослина.


Кора ялини містить значну кількість (7—16%) [[таніди|танідів]]. [[Екстракт]] з ялинової кори є одним з важливих дубителів і розцінюється на світовому ринку майже нарівні з відомим дубителем — південноамериканським [[квебрахо]]. Сировиною для одержання дубильного екстракту є кора, знята з дерева у віці від 20 до 80 років. Ялина має перевагу перед іншими рослинами-танідоносами: у неї період достигання деревини збігається з найбільш високим вмістом танідів. Таніди ялини використовують для виправляння важких шкур як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими танідами.
Кора ялини містить значну кількість (7—16 %) [[таніди|танідів]]. [[Екстракт]] з ялинової кори є одним з важливих дубителів і розцінюється на світовому ринку майже нарівні з відомим дубителем — південноамериканським [[квебрахо]]. Сировиною для одержання дубильного екстракту є кора, знята з дерева у віці від 20 до 80 років. Ялина має перевагу перед іншими рослинами-танідоносами: у неї період достигання деревини збігається з найбільш високим вмістом танідів. Таніди ялини використовують для виправляння важких шкур як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими танідами.


[[Деревина]] ялини білого кольору з легким жовтуватим відтінком, блискуча. За кольором [[заболонь]] не відрізняється від стиглої деревини. Деревина легка, м'яка, добре колеться, порівняно з [[сосна|сосною]] менш міцна, легша, малосмолиста, проте менш стійка проти загнивання, важче обробляється, бо має велику кількість сучків. Добра сировина для целюлозно-паперової промисловості (виробництво [[целюлоза|целюлози]], [[папір|паперу]], штучного [[шовк]]у). Це зумовлено високою якістю сировини (довгі волокна, однорідне забарвлення деревини, яке зберігається тривалий період, менш смолиста і слабо вражається синявою).
[[Деревина]] ялини білого кольору з легким жовтуватим відтінком, блискуча. За кольором [[заболонь]] не відрізняється від стиглої деревини. Деревина легка, м'яка, добре колеться, порівняно з [[сосна|сосною]] менш міцна, легша, малосмолиста, проте менш стійка проти загнивання, важче обробляється, бо має велику кількість сучків. Добра сировина для целюлозно-паперової промисловості (виробництво [[целюлоза|целюлози]], [[папір|паперу]], штучного [[шовк]]у). Це зумовлено високою якістю сировини (довгі волокна, однорідне забарвлення деревини, яке зберігається тривалий період, менш смолиста і слабо вражається синявою).
Рядок 55: Рядок 43:
У вигляді круглого лісу використовують у [[житлове будівництво|житловому будівництві]] (на [[Кроква (будівництво)|крокви]]), на телеграфні й телефонні стовпи, поряд із сосною йде для кріплення [[шахта|шахт]], у тесаному вигляді використовується для будівництва [[баржа|барж]], [[човен|човнів]], для виробництво бочок, для виготовлення покрівельної дранки, пакувальних стружок. З деревини ялини виготовляють [[музичні інструменти]], [[меблі]], [[фанера|фанеру]], яка використовується в літакобудуванні, деталі для [[Ткацький верстат|ткацьких верстатів]], [[сірник]]ову соломку тощо.
У вигляді круглого лісу використовують у [[житлове будівництво|житловому будівництві]] (на [[Кроква (будівництво)|крокви]]), на телеграфні й телефонні стовпи, поряд із сосною йде для кріплення [[шахта|шахт]], у тесаному вигляді використовується для будівництва [[баржа|барж]], [[човен|човнів]], для виробництво бочок, для виготовлення покрівельної дранки, пакувальних стружок. З деревини ялини виготовляють [[музичні інструменти]], [[меблі]], [[фанера|фанеру]], яка використовується в літакобудуванні, деталі для [[Ткацький верстат|ткацьких верстатів]], [[сірник]]ову соломку тощо.


Добувають з дерева й [[живиця|живицю]]. Вона рідша і важче кристалізується, ніж соснова. З неї одержують [[скипидар]] (вихід низький, 10—12%) і [[каніфоль]] (мало відрізняється від соснової). Скипидар і каніфоль використовують у [[медицина|медицині]] та для виробництво лаків і [[фарби|фарб]].
Добувають з дерева й [[живиця|живицю]]. Вона рідша і важче кристалізується, ніж соснова. З неї одержують [[скипидар]] (вихід низький, 10—12 %) і [[каніфоль]] (мало відрізняється від соснової). Скипидар і каніфоль використовують у [[медицина|медицині]] та для виробництва лаків і [[фарби|фарб]].


В [[народна медицина|народній медицині]] використовують бруньки при мікроінфарктах, міо- та ревмокардитах, [[туберкульоз]]і легенів. Маззю, виготовленою з суміші: смола+[[свинячий жир]]+віск, лікують [[фурункул]]и та інші нариви.
В [[народна медицина|народній медицині]] використовують бруньки при мікроінфарктах, міо- та ревмокардитах, [[туберкульоз]]і легенів. Маззю, виготовленою з суміші: смола+[[свинячий жир]]+віск, лікують [[фурункул]]и та інші нариви.


З ялини [[бджола|бджоли]] можуть збирати [[пилок]]. В окремі роки хвоя її інтенсивно виділяє медвяну росу, з якої бджолина сім'я за день може зібрати до 4&nbsp;кг [[мед#Падевий мед|падевого меду]]. Цей мед має смолистий запах і смак, і темно-зелений колір. Шкідливий для бджіл, і його не можна залишати для зимівлі, через високий вміст зольних та білкових речовин, які згодом накопичуються в [[Кишка|кишці]]<ref>{{cite book | прізвище1 = Алексєєнко&nbsp;Ф.&nbsp;М. | ім'я1 = | автор-посилання1 = | прізвище2 = Бабич&nbsp;І.&nbsp;А. | ім'я2 = | автор-посилання2 = | прізвище3 = Дмитренко&nbsp;Л.&nbsp;І. | прізвище4 = Мегедь&nbsp;О.&nbsp;Г. | прізвище5 = Нестероводський&nbsp;В.&nbsp;А. | прізвище6 = Савченко&nbsp;Я.&nbsp;М. | прізвище7 = | редактор1-прізвище = Кузьміна&nbsp;М.&nbsp;Ф. | редактор1-ім'я = | редактор1-посилання = | редактор2-прізвище = Радько&nbsp;М.&nbsp;К. | редактор2-ім'я = | редактор2-посилання = | інші = | назва = Виробнича енциклопедія бджільництва | тип = | видання = | серія = | том = | дата = | рік-оригіналу = | рік = 1966 | місяць = | видавець = Київ «Урожай» | розміщення = | мовою = українською | сторінка = 488 | сторінки = }}</ref>. Але для людей він навіть корисний, ще й має незвичний колір, тому користується попитом.
З ялини [[бджола|бджоли]] збирають [[пилок]]. В окремі роки хвоя її інтенсивно виділяє медвяну росу, з якої бджолина сім'я за день може зібрати до 4 кг падевого [[мед]]у. Цей мед має смолистий запах і смак, шкідливий для бджіл.


Насіння ялини містить жирну олію, яку добувають [[прес]]уванням або [[екстракція|екстрагуванням]]. Вихід олії із знекриленого насіння — 25—35%. Жирна ялинова олія золотисто-жовтого кольору, має запах скипидару, придатна для виготовлення оліфи. З хвої одержують ефірну олію, яку використовують у [[парфумерія|парфумерії]]. З хвої, крім того, виготовляють концентрат протицинготного [[вітамін С|вітаміну С]].
Насіння ялини містить жирну олію, яку добувають [[прес]]уванням або [[екстракція|екстрагуванням]]. Вихід олії із знекриленого насіння — 25—35 %. Жирна ялинова олія золотисто-жовтого кольору, має запах скипидару, придатна для виготовлення оліфи. З хвої одержують ефірну олію, яку використовують у [[парфумерія|парфумерії]]. З хвої, крім того, виготовляють концентрат протицинготного [[вітамін С|вітаміну С]].


Хвоя й гілки ялини мають певну кормову цінність. Вони містять мало [[протеїн]]у (6,9—8,9%), який має низьку перетравність і багато [[жир]]у (6—6,1%). Перетравність жиру висока: 9—10 кг ялинової хвої або 5—6 кг тирси становлять одну [[кормова одиниця|кормову одиницю]]. Хвоя містить стільки ж [[каротин]]у, як високоякісне [[сіно]], проте вона має відносно багато танідів (3,5—6,5%) і речовин, що викликають запалення [[шлунково-кишковий тракт|шлунково-кишкового тракту]]. Тому слід бути обережним при годівлі [[свійські тварини|свійських тварин]] хвоєю ялини: у свіжому вигляді вона шкідлива. Краще поїдають [[вівця|вівці]].
Хвоя й гілки ялини мають певну кормову цінність. Вони містять мало [[протеїн]]у (6,9—8,9 %), який має низьку перетравність і багато [[жир]]у (6—6,1 %). Перетравність жиру висока: 9—10 кг ялинової хвої або 5—6 кг тирси становлять одну [[кормова одиниця|кормову одиницю]]. Хвоя містить стільки ж [[каротин]]у, як високоякісне [[сіно]], проте вона має відносно багато танідів (3,5—6,5 %) і речовин, що викликають запалення [[шлунково-кишковий тракт|шлунково-кишкового тракту]]. Тому слід бути обережним при годівлі [[свійські тварини|свійських тварин]] хвоєю ялини: у свіжому вигляді вона шкідлива. Краще поїдають [[вівця|вівці]].


Ялина європейська — гарна декоративна рослина. Проте вона негативно реагує на сухість і забрудненість повітря димом, пилом і газами. Має багато декоративних форм: плакучу, колоноподібну, пірамідальну, кулясту та інші. Рекомендується для поодиноких, групових і алейних насаджень, для [[Живопліт|живоплотів]] і високих стін. Висаджують уздовж [[залізниця|залізниць]] у вигляді густих огорож, тут вона виконує снігозахисні функції. Вирощують також як новорічну ялинку. Щоправда, вона швидше осипається, ніж ялиця.
Ялина європейська — гарна декоративна рослина. Проте вона негативно реагує на сухість і забрудненість повітря димом, пилом та газами. Має багато декоративних форм: плакучу, колоноподібну, пірамідальну, кулясту та інші. Рекомендується для поодиноких, групових і алейних насаджень, для [[Живопліт|живоплотів]] і високих стін. Висаджують уздовж [[залізниця|залізниць]] у вигляді густих огорож, тут вона виконує снігозахисні функції. Вирощують також як новорічну ялинку. Щоправда, вона швидше осипається, ніж ялиця.


== Збір, переробка та зберігання ==
== Збір, переробка та зберігання ==
Рядок 72: Рядок 60:
* другий сорт — кора, що має з внутрішнього боку деревину (не більше 10  % від ваги).
* другий сорт — кора, що має з внутрішнього боку деревину (не більше 10  % від ваги).


Сушать кору під навісами або в приміщеннях з доброго вентиляцією. Відносна вологість кори не повинна перевищувати 16%, вміст [[таніди|танідів]] — не менше 7%. Кора не повинна мати гнилі, червоточин, глибокої цвілі. З внутрішнього боку кора повинна бути гладенькою і чистою, ясно-коричневого і коричневого кольору; зовнішній бік — гладенький і шорсткий, темний, сіро-буруватий.
Сушать кору під навісами або в приміщеннях з доброго вентиляцією. Відносна вологість кори не повинна перевищувати 16 %, вміст [[таніди|танідів]] — не менше 7 %. Кора не повинна мати гнилі, червоточин, глибокої цвілі. З внутрішнього боку кора повинна бути гладенькою і чистою, ясно-коричневого і коричневого кольору; зовнішній бік — гладенький і шорсткий, темний, сіро-буруватий.


[[живиця|Живицю]] з ялини одержують шляхом підсочки живих дерев. [[Кари]] мають вигляд оголених ділянок стовбура заввишки 1—2 м і завширшки 3—10  см. Така форма кар ґрунтується на тому, що з горизонтальних смоляних ходів деревини ялини живиця виділяється в незначній кількості. Основна ж маса смоли виділяється по краях кар з напливів, що утворюються при заростанні рани.
[[живиця|Живицю]] з ялини одержують шляхом підсочки живих дерев. [[Кари]] мають вигляд оголених ділянок стовбура заввишки 1—2 м і завширшки 3—10  см. Така форма кар ґрунтується на тому, що з горизонтальних смоляних ходів деревини ялини живиця виділяється в незначній кількості. Основна ж маса смоли виділяється по краях кар з напливів, що утворюються при заростанні рани.
Рядок 83: Рядок 71:


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Список дикорослих корисних рослин України]]
⚫
{{ДКРУ}}

* ''Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І.'' «Дари лісів». — К.: «Урожай», 1979.
== Джерела ==
⚫
* {{ДКРУ}}
* {{Дари лісів}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{ЛРЕД|частина=Ялина європейська|сторінки=488}}
{{commons|Picea abies}}
{{commons|Picea abies}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/30/yalina-yevropejska ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160325192309/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/30/yalina-yevropejska |date=25 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* {{УМЕ14|частина=Смерека|сторінки=1779}}
* {{GRIN|taxon|28264}}
* {{GRIN|taxon|28264}}
* [http://plants.usda.gov/java/profile?symbol=PIAB ''Ялина європейська''] на сайті [http://plants.usda.gov/ USDA NRCS]
* [http://plants.usda.gov/java/profile?symbol=PIAB ''Ялина європейська''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081004055044/http://plants.usda.gov/java/profile?symbol=PIAB |date=4 жовтня 2008 }} на сайті [http://plants.usda.gov/ USDA NRCS] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220401083722/https://www.plants.usda.gov/ |date=1 квітня 2022 }}

⚫
{{Хвойні-доробити}}
{{Види ялин}}
{{Види ялин}}
{{Taxonbar|from1=Q145992|from2=Q17358067}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Рослини, описані 1881]]
[[Категорія:Рослини, описані 1881]]
[[Категорія:Хвойні дерева України]]
[[Категорія:Хвойні дерева України]]
[[Категорія:Ялина|європейська]]
⚫
{{Хвойні-доробити}}

Поточна версія на 18:32, 30 липня 2024

Ялина європейська
Європейська ялина у горах взимку
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялина (Picea)
Вид:
Ялина європейська (P. abies)
Біноміальна назва
Picea abies
(L.) H.Karst. 1881
Поширення європейської ялини
Молоді смерекові шишки навесні (Чорногора, Українські Карпати)
Деревина Picea abies
Запит «Смерека» перенаправляє сюди; див. також Смерека (значення).

Ялина звичайна[1], ялина європейська, смерека (Picea abies) — високе дерево (25—40 м) родини соснових (Pinaceae) з яскраво зеленою гостроконусоподібною або пірамідальною густою кроною.

Назва

[ред. | ред. код]

В українській мові ялина європейська має багато місцевих назв. Зокрема, у Диканському районі Полтавської області побутує назва єль, у Славутському районі Хмельницької області — смеречина, на Лемківщині — смерека. Також у науковій номенклатурі вживається назва ялина звичайна[2]. Латинський видовий епітет abies означає «ялицеподібний».

Характеристика

[ред. | ред. код]

Кора сіра або червонувато-бура з дугоподібними вертикальними тріщинами або лусками. Молоді пагони зелені з загостреними буруватими бруньками. Хвоя розміщена почергово, шорстка, колюча, чотиригранна (1,3—2,5 см завдовжки), загострена, блискуча, тримається 5—6 (12) років. Кріпиться хвоя до спірально розташованих виростів кори — подушечках (1-1,5 мм завдовжки), які залишаються після опадання хвої, добре помітні на пагонах. Рослина однодомна. Запилюється у травні. Насіння достигає у рік запилення.

Чоловічі шишечки видовжено-циліндричні (20—25 мм завдовжки), червонуваті, розміщені на кінцях торішніх пагонів. Жіночі шишечки зеленуваті або малинові (10—15 мм завдовжки), циліндричні, розміщені на кінцях молодих гілочок. Стиглі шишки довгасто-циліндричні (10—15 см завдовжки), спочатку зелені або фіолетові, пізніше бурі, повислі, блискучі. Луски дерев'янисто-шкірясті, випуклі, широкі, обернено-яйцеподібні, по краю виїмчасті або зубчасті. Насіння яйцеподібної форми, з гострим носиком, матове, бурувате з світло-коричневим крилом.

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте ялина у верхньому ярусі хвойних і мішаних лісів. Це важлива лісотвірна порода, зрідка трапляється в другому ярусі соснових лісостанів. В горах піднімається на висоти до 1 800 м над рівнем моря. Тіньовитривала, морозостійка рослина.

Поширена в Карпатах, рідше у Прикарпатті, місцями в західному та лівобережному Поліссі, західному і волинському Лісостепу. Вона займає 9,9 % державного лісового фонду України. Широко культивується по всій країні.

Одна з ялин Швеції досягла віку в 9 550 років, це найстаріше дерево у світі[3], можливо воно почало рости щойно льодовик залишив цю ділянку.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Танідоносна, деревинна, смолоносна, лікарська, медоносна, жироолійна, ефіроолійна, вітамінозна, кормова і декоративна рослина.

Кора ялини містить значну кількість (7—16 %) танідів. Екстракт з ялинової кори є одним з важливих дубителів і розцінюється на світовому ринку майже нарівні з відомим дубителем — південноамериканським квебрахо. Сировиною для одержання дубильного екстракту є кора, знята з дерева у віці від 20 до 80 років. Ялина має перевагу перед іншими рослинами-танідоносами: у неї період достигання деревини збігається з найбільш високим вмістом танідів. Таніди ялини використовують для виправляння важких шкур як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими танідами.

Деревина ялини білого кольору з легким жовтуватим відтінком, блискуча. За кольором заболонь не відрізняється від стиглої деревини. Деревина легка, м'яка, добре колеться, порівняно з сосною менш міцна, легша, малосмолиста, проте менш стійка проти загнивання, важче обробляється, бо має велику кількість сучків. Добра сировина для целюлозно-паперової промисловості (виробництво целюлози, паперу, штучного шовку). Це зумовлено високою якістю сировини (довгі волокна, однорідне забарвлення деревини, яке зберігається тривалий період, менш смолиста і слабо вражається синявою).

У вигляді круглого лісу використовують у житловому будівництві (на крокви), на телеграфні й телефонні стовпи, поряд із сосною йде для кріплення шахт, у тесаному вигляді використовується для будівництва барж, човнів, для виробництво бочок, для виготовлення покрівельної дранки, пакувальних стружок. З деревини ялини виготовляють музичні інструменти, меблі, фанеру, яка використовується в літакобудуванні, деталі для ткацьких верстатів, сірникову соломку тощо.

Добувають з дерева й живицю. Вона рідша і важче кристалізується, ніж соснова. З неї одержують скипидар (вихід низький, 10—12 %) і каніфоль (мало відрізняється від соснової). Скипидар і каніфоль використовують у медицині та для виробництва лаків і фарб.

В народній медицині використовують бруньки при мікроінфарктах, міо- та ревмокардитах, туберкульозі легенів. Маззю, виготовленою з суміші: смола+свинячий жир+віск, лікують фурункули та інші нариви.

З ялини бджоли можуть збирати пилок. В окремі роки хвоя її інтенсивно виділяє медвяну росу, з якої бджолина сім'я за день може зібрати до 4 кг падевого меду. Цей мед має смолистий запах і смак, і темно-зелений колір. Шкідливий для бджіл, і його не можна залишати для зимівлі, через високий вміст зольних та білкових речовин, які згодом накопичуються в кишці[4]. Але для людей він навіть корисний, ще й має незвичний колір, тому користується попитом.

Насіння ялини містить жирну олію, яку добувають пресуванням або екстрагуванням. Вихід олії із знекриленого насіння — 25—35 %. Жирна ялинова олія золотисто-жовтого кольору, має запах скипидару, придатна для виготовлення оліфи. З хвої одержують ефірну олію, яку використовують у парфумерії. З хвої, крім того, виготовляють концентрат протицинготного вітаміну С.

Хвоя й гілки ялини мають певну кормову цінність. Вони містять мало протеїну (6,9—8,9 %), який має низьку перетравність і багато жиру (6—6,1 %). Перетравність жиру висока: 9—10 кг ялинової хвої або 5—6 кг тирси становлять одну кормову одиницю. Хвоя містить стільки ж каротину, як високоякісне сіно, проте вона має відносно багато танідів (3,5—6,5 %) і речовин, що викликають запалення шлунково-кишкового тракту. Тому слід бути обережним при годівлі свійських тварин хвоєю ялини: у свіжому вигляді вона шкідлива. Краще поїдають вівці.

Ялина європейська — гарна декоративна рослина. Проте вона негативно реагує на сухість і забрудненість повітря димом, пилом та газами. Має багато декоративних форм: плакучу, колоноподібну, пірамідальну, кулясту та інші. Рекомендується для поодиноких, групових і алейних насаджень, для живоплотів і високих стін. Висаджують уздовж залізниць у вигляді густих огорож, тут вона виконує снігозахисні функції. Вирощують також як новорічну ялинку. Щоправда, вона швидше осипається, ніж ялиця.

Збір, переробка та зберігання

[ред. | ред. код]

Для виготовлення дубильного екстракту кору ялини заготовляють під час рубок догляду і на лісосіках, цілорічно із здорових дерев. Дозволяється заготовляти кору двох сортів:

  • перший сорт — кора без деревини з внутрішнього боку,
  • другий сорт — кора, що має з внутрішнього боку деревину (не більше 10  % від ваги).

Сушать кору під навісами або в приміщеннях з доброго вентиляцією. Відносна вологість кори не повинна перевищувати 16 %, вміст танідів — не менше 7 %. Кора не повинна мати гнилі, червоточин, глибокої цвілі. З внутрішнього боку кора повинна бути гладенькою і чистою, ясно-коричневого і коричневого кольору; зовнішній бік — гладенький і шорсткий, темний, сіро-буруватий.

Живицю з ялини одержують шляхом підсочки живих дерев. Кари мають вигляд оголених ділянок стовбура заввишки 1—2 м і завширшки 3—10  см. Така форма кар ґрунтується на тому, що з горизонтальних смоляних ходів деревини ялини живиця виділяється в незначній кількості. Основна ж маса смоли виділяється по краях кар з напливів, що утворюються при заростанні рани. При тривалій підсочці дерева ялини уражуються грибами, після чого інтенсивно розвиваються гнилі. Тому цей метод підсочки не можна впроваджувати у виробництво в широких масштабах. Впроваджується інтенсивний метод підсочки за один сезон у рік рубки. Для цього на початку літа знімають усю кору по окружності нижньої частини стовбура на висоту до 1,5 м, Живицю збирають раз через 2—3 місяці після зняття кори.

Шишки для добування олії з насіння збирають восени або взимку. Врожайні роки — раз на 4—6 років. Доцільно збирати на зрубаних деревах під час лісозаготівель. Добувають насіння з шишок на сушарках різних типів (сонячних — розісланий на сонячному місці брезент, вогняних, парових). Після висушування насіння легко висипається з шишок. Щоб відокремити крилатки, насіння насипають у мішки і б'ють довбнями. При масових заготівлях насіння знекрилюють на машинах на переробних пунктах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Picea abies // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Яната Н. Українські народні назви рослин. — Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1973. — с. 49
  3. ↑ World's oldest living tree discovered in Sweden [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 488.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Picea abies
Хвойні Це незавершена стаття про хвойні.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ялина_європейська&oldid=43187332