Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
ВП:ЧНВ 1.6.4 Мітка: Скасовано |
Script: заміна файлу |
||
(Не показані 20 проміжних версій 11 користувачів) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
|image = Кмитівський музей образотворчого мистецтва (3).jpg |
|image = Кмитівський музей образотворчого мистецтва (3).jpg |
||
|imagesize = 275 |
|imagesize = 275 |
||
|established = |
|established = |
||
|location = |
|||
|location = {{UKR}}: [[Кмитів]] ([[Коростишівський район|Коростишівський р-н]], [[Житомирська область|Житомирська обл.]]) |
|||
|координати = |
|координати = |
||
|address = вул. Покровська, 42 |
|address = вул. Покровська, 42, с. Кмитів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12526 |
||
|opening_date= |
|opening_date= |
||
|closing_date= |
|closing_date= |
||
|architect = М. |
|architect = М. Ю. Сєверов |
||
|фонд =близько 3 000 музейних предметів |
|фонд = близько 3 000 музейних предметів |
||
|visitors = бл. 11 000 осіб (2007)<ref>''Костюкевич Валерій'' [https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/muzey-na-rozdorizhzhi |
|visitors = бл. 11 000 осіб (2007)<ref>''Костюкевич Валерій'' [https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/muzey-na-rozdorizhzhi Музей на роздоріжжі. Мистецтво доби тоталітаризму може стати «фішкою» для туристів] // «[[День (газета)|День]]». — № 145. — 2008. — 15 серпня. |
||
</ref> |
</ref> |
||
|director = Я. |
|director = Я. О. Хитрий |
||
|curator = [[ |
|curator = [[Житомирська обласна рада]] |
||
|website = |
|website = |
||
}} |
}} |
||
'''Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука''' — художній музей у селі [[Кмитів|Кмитові]] [[ |
'''Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука''' — художній музей у селі [[Кмитів|Кмитові]] [[Житомирський район|Житомирського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]; важливий культурно-просвітній осередок району та області, цінне й велике зібрання витворів мистецтва у стилі [[Соціалістичний реалізм|соцреалізму]]; унікальний сільський художній музей. Носить ім'я свого засновника — Йосипа Дмитровича Буханчука. |
||
Музейний заклад заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради. З питань, віднесених чинним законодавством до повноваження управління культури і туризму, координацію діяльності музею здійснює також вищевказане управління. Контроль за діяльністю музею, обліком і збереженням Музейного фонду України здійснює управління культури і туризму, а також [[Міністерство культури України]]<ref> |
Музейний заклад заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради. З питань, віднесених чинним законодавством до повноваження управління культури і туризму, координацію діяльності музею здійснює також вищевказане управління. Контроль за діяльністю музею, обліком і збереженням Музейного фонду України здійснює управління культури і туризму, а також [[Міністерство культури України]]<ref>{{cite web|url = http://www.ukt.zhitomir-region.gov.ua/index.php?museum_kmit|назва = Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука|автор = |дата = |вебсайт = ukt.zhitomir-region.gov.ua|видавець = Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації|url-архіву = https://web.archive.org/web/20200724055843/http://ukt.zhitomir-region.gov.ua/index.php?museum_kmit|дата-архіву = 24 липня 2020|мертвий-url = так|дата-доступу = 18 лютого 2023}}</ref>. |
||
== Загальна інформація == |
== Загальна інформація == |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
> |
|||
: ''вул. Покровська, 42, с. Кмитів—12526 (Коростишівський район, Житомирська область, Україна); телефон: 04130-73-2-85''. |
|||
< |
|||
: https://www.facebook.com/kmytovmuseum/ |
|||
⚫ | |||
Індивідуальний проєкт музейного приміщення був створений виконаний головним архітектором М. Ю. Сєверовим під керівництвом народного архітектора СРСР професора І. І. Фоміна. Оригінальним є вирішення проєкту — просторі зали музею, яскраве денне освітлення, що ллється зі світлових ліхтарів даху приміщення, все є дуже гармонійним, ергономічним і сприяє головній меті відвідувачів — зустрічі з прекрасним світом мистецтва. |
Індивідуальний проєкт музейного приміщення був створений виконаний головним архітектором М. Ю. Сєверовим під керівництвом народного архітектора СРСР професора І. І. Фоміна. Оригінальним є вирішення проєкту — просторі зали музею, яскраве денне освітлення, що ллється зі світлових ліхтарів даху приміщення, все є дуже гармонійним, ергономічним і сприяє головній меті відвідувачів — зустрічі з прекрасним світом мистецтва. |
||
Рядок 44: | Рядок 39: | ||
Ідею створення художнього музею на [[Коростишівський район|Коростишівщині]] довгі роки плекав та втілював у життя уродженець села [[Студениця (Коростишівський район)|Студениця]], палкий шанувальник мистецтв і колекціонер Йосип Дмитрович Буханчук. |
Ідею створення художнього музею на [[Коростишівський район|Коростишівщині]] довгі роки плекав та втілював у життя уродженець села [[Студениця (Коростишівський район)|Студениця]], палкий шанувальник мистецтв і колекціонер Йосип Дмитрович Буханчук. |
||
30 серпня 1974 року відбулось відкриття музею в коридорах Студеницької середньої школи. Це був перший музей радянського образотворчого мистецтва у країні, а тим |
30 серпня 1974 року відбулось відкриття музею в коридорах Студеницької середньої школи. Це був перший музей радянського образотворчого мистецтва у країні, а тим більше— в селі<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2574745-nezrucna-spadsina-kmitivskogo-muzeu-obrazotvorcogo-mistectva.html|title=«Незручна спадщина» Кмитівського музею образотворчого мистецтва|date=2018-11-07|website=www.ukrinform.ua|language=uk|access-date=2024-08-15}}</ref>. |
||
В 1975 році постановою колегії Міністерства культури УРСР музею образотворчого мистецтва було присвоєно звання «народного». |
В 1975 році постановою колегії Міністерства культури УРСР музею образотворчого мистецтва було присвоєно звання «народного». |
||
Рядок 50: | Рядок 45: | ||
У 1977 році заклад було нагороджено дипломом I ступеню на республіканському огляді народних музеїв |
У 1977 році заклад було нагороджено дипломом I ступеню на республіканському огляді народних музеїв |
||
Створення і розвиток музею було справою нелегкою. Проведена велика організаційно-творча робота зі збору творів і формування колекції музею, розробки індивідуального проєкту та будівництва спеціального приміщення. Й. Д. Буханчук присвятив тривалий час збиранню творів |
Створення і розвиток музею було справою нелегкою. Проведена велика організаційно-творча робота зі збору творів і формування колекції музею, розробки індивідуального проєкту та будівництва спеціального приміщення. Й. Д. Буханчук присвятив тривалий час збиранню творів мистецтва. Загалом ним було зібрано і передано у дар музею 600 музейних предметів. На його прохання багато художників–[[Ентузіазм|ентузіастів]] із різних міст країни, поставивши за мету наблизити мистецтво до сільського жителя, передавали у дарунок музею свої роботи. Цінним музейним набутком стали 14 мистецьких творів, переданих [[Академія мистецтв СРСР|Академією мистецтв СРСР]] зі своїх фондів. У подальшому музей поповнювався творами, переданими з державних фондів Міністерства культури СРСР і УРСР, Спілок художників СРСР і України, Москви, Ленінграду. За короткий термін колекція музею зросла до 2500 творів. |
||
На той час окремих будівель для художніх музеїв в країні не будували, не передбачалось це і п'ятирічними планами. Пропозицію Йосипа Буханчука, щодо будівництва окремого приміщення для музею підтримали другий секретар обкому В. Є. Острожинський і голова обласного виконкому В. О. Кременицький. Їх ідея будувати не окремо стала вдалою і вони прив'язали будівництво до філіалу музею, який був розміщений в кімнаті сусіднього сувенірного цеху колгоспу «Україна». |
На той час окремих будівель для художніх музеїв в країні не будували, не передбачалось це і п'ятирічними планами. Пропозицію Йосипа Буханчука, щодо будівництва окремого приміщення для музею підтримали другий секретар обкому В. Є. Острожинський і голова обласного виконкому В. О. Кременицький. Їх ідея будувати не окремо стала вдалою і вони прив'язали будівництво до філіалу музею, який був розміщений в кімнаті сусіднього сувенірного цеху колгоспу «Україна». |
||
У 1984 році завершено будівництво приміщення музею загальною площею 3000 м |
У [[1984]] році завершено будівництво приміщення музею загальною площею 3000 м² в селі [[Кмитів]], що було розташоване неподалік [[Автошлях М 06|автошляху «Київ-Чоп»]], і в [[1985]] році експозиція музею зустріла перших відвідувачів. Вже у перший рік роботи закладу культури його відвідало майже 40 000 [[Туризм|туристів]]. |
||
Наступного ([[1986]]) року Постановою Ради Міністрів УРСР музейний заклад був перейменований на «Державний музей радянського образотворчого мистецтва». |
|||
У [[1987]] році музей було нагороджено дипломом III ступеню [[ВДНГ УРСР]]. |
|||
За незалежності України (від [[1991]] року) музейне зібрання незначно |
За незалежності України (від [[1991]] року) музейне зібрання незначно поповнилося за рахунок нових надходжень творів українських майстрів (переважно дарування). |
||
У цей же період ([[1990-ті|1990]]—[[2000-ні|2000]]-і роки) Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука зажив сумної слави музейного закладу, з якого часто викрадали експонати, і музей був декілька разів утягнутий у гучні скандали. Так, за інформацією [[2006]] року від тодішнього директора музею Віктора Бойка: |
У цей же період ([[1990-ті|1990]]—[[2000-ні|2000]]-і роки) Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука зажив сумної слави музейного закладу, з якого часто викрадали експонати, і музей був декілька разів утягнутий у гучні скандали. Так, за інформацією [[2006]] року від тодішнього директора музею Віктора Бойка: |
||
{{цитата|«Дві картини були вкрадені, а потім повернуті. Завдяки тому, що слідчі органи |
{{цитата|«Дві картини були вкрадені, а потім повернуті. Завдяки тому, що слідчі органи зайнялися. Чотири картини, які були дані в інші музеї, але тривалий час не поверталися. I скільки писали, а потім прийшлося їздити та підключати навіть [[СБУ]], яка допомогла нам в цьому»<ref>{{cite web|url = http://zhzh.info/news/2006-06-09-194|назва = Единственный украинский музей изобразительного искусства, находится в Житомире (фото)|автор = Леонид Харшан|мова = ru|дата = 9 червня 2006|вебсайт = zhzh.info|видавець = вебпроект «Журнал Житомира»|url-архіву = https://web.archive.org/web/20150331105410/http://zhzh.info/news/2006-06-09-194|дата-архіву = 31 березня 2015|мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 лютого 2023}}</ref>. |
||
Ще раніше, у заяві співробітників музею до СБУ, датованій [[2004]]-м роком, йшлося, що у кабінеті тодішнього директора невідомі особи робили копії картин з матеріалів музею, які видавали за оригінали, а оригінальні роботи безслідно зникали. |
Ще раніше, у заяві співробітників музею до СБУ, датованій [[2004]]-м роком, йшлося, що у кабінеті тодішнього директора невідомі особи робили копії картин з матеріалів музею, які видавали за оригінали, а оригінальні роботи безслідно зникали. |
||
Найбільше за розмахом пограбування в Кмитівському музеї сталося взимку [[2009]] року — у ніч проти [[1 лютого]] крадії, |
Найбільше за розмахом пограбування в Кмитівському музеї сталося взимку [[2009]] року — у ніч проти [[1 лютого]] крадії, увірвалися до музею та викрали з виставкової зали 17 полотен українських і радянських художників, найціннішими з яких вважають серію картин [[Яблонська Тетяна Нилівна|Тетяни Яблонської]] «Інтер'єри Полісся» з 4-х робіт, а загальну вартість викраденого оцінили у понад 100 тисяч [[Гривня|гривень]]<ref>''Магнус Павло'' [http://gazeta.ua/ru/articles/scandals-newspaper/281491 З музею викрали 17 картин] // «[[Газета по-українськи]]» № 776 за [[6 лютого]] [[2009]] року {{ref-ru}}</ref>. Це велике пограбування призвело до зміни керівництва музею, і головне — до підсилення охорони за музейним зібранням. Вже [[8 квітня]] [[2009]] року завдяки спецоперації СБУ було знайдено 11 із 17 викрадених картин у [[Київ|Києві]]. Тим не менше, нащадок Й. Д. Буханчука Олександр Петрович Бойко занепокоєний ситуацією, яка склалася у музеї, і вважає, що без вищого владного потурання безладу в цьому сільському музею не обійшлося<ref>{{cite web|url = http://zhzh.info/publ/3-1-0-986|назва = Потомок основателя музея в Кмитове обеспокоен воровством картин|автор = Елена Галагуза|мова = ru|дата = |вебсайт = zhzh.info|видавець = вебпроект «Журнал Житомира»|url-архіву = https://web.archive.org/web/20160915115751/http://zhzh.info/|дата-архіву = 15 вересня 2016|мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 лютого 2023}}</ref>. |
||
Для приваблення закордонних туристів до [[Євро-2012]] у музеї планувалось створити експозицію |
Для приваблення закордонних туристів до [[Євро-2012]] у музеї планувалось створити експозицію «Мистецтво доби тоталітаризму». |
||
У 2019 році музей став відомим через скандал щодо зміни його назви в мережі [[Facebook]]: гурт київських митців перейменував сторінку в «Кмитівський музей радянського мистецтва» та планували зміну офіційної назви закладу, що одразу обурило громадськість та депутатів [[Житомирська обласна рада|Житомирської обласної ради]], зокрема, [[Галагуза Олена Володимирівна|Олену Галагузу]] та [[Кізін Сидір Васильович|Сидора Кізіна]], котрі домоглися повернення назви сторінки<ref>{{cite web|url = http://zhzh.info/publ/3-1-0-986|назва = Потомок основателя музея в Кмитове обеспокоен воровством картин|автор = Елена Галагуза|мова = ru|дата = |вебсайт = zhzh.info|видавець = вебпроект «Журнал Житомира»|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 лютого 2023}}</ref><ref>{{cite web|url = https://www.bbc.com/ukrainian/media-51313758|назва = Радянський чи ні? Українські художники і посадовці посварилися через музей|автор = |мова = |дата = 30 січня 2020|вебсайт = bbc.com|видавець = [[BBC]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20200729070750/https://www.bbc.com/ukrainian/media-51313758|дата-архіву = 29 липня 2020|мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 лютого 2023}}</ref><ref>{{cite web|url = https://life.pravda.com.ua/columns/2019/08/24/237990/|назва = Радянський чи ні? Українські художники і посадовці посварилися через музей|автор = Микита Кадан, Євгенія Моляр, Леонід Троценко|мова = |дата = 24 серпня 2019|вебсайт = life.pravda.com.ua|видавець = [[Українська правда]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20200809084416/https://life.pravda.com.ua/columns/2019/08/24/237990/|дата-архіву = 9 серпня 2020|мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 лютого 2023}}</ref><ref>{{cite web|url = https://docs.google.com/document/d/1XQD0ieYI6YhMvFFf7sInYpKZPYCLZbUE9ySlMq2bWwI/|назва = Відкритий лист на підтримку Відділу сучасного мистецтва у Кмитівському Музеї|автор = |мова = |дата = |вебсайт = google.com|видавець = [[Google]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 18 лютого 2023}}, 17 вересня 2019 року. Станом на 20 квітня 2020 року — 380 підписів, серед них 3. [[Музей «Територія Терору»|Ольга Гончар]], 6. [[Луганський обласний краєзнавчий музей|Олеся Мілованова]], 7. [[Кахідзе Алевтина Томазівна|Алевтина Кахідзе]], 18. [[Анатолій Бєлов]], 27. [https://www.pravda.com.ua/rus/authors/589318b55e459/ Левон Азізян] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200723074511/https://www.pravda.com.ua/rus/authors/589318b55e459/ |date=23 липня 2020 }}, 204. [[Сергацкова Катерина Ігорівна|Катерина Сергацкова]], 236. [[Врода Марина Анатоліївна|Марина Врода]], 377. [[Чепурний Дмитро Іванович|Дмитро Чепурний]]</ref>. |
|||
В 2019 році в музею створено локацію для виставок сучасного мистецтва. Відома художня група [[DE NE DE|ДЕНЕДЕ]] опрацьовувала в музеї власні дослідницькі практики з радянським минулим. Мистецтвознавиця Євгенія Моляр разом з художником та куратором [[Кадан Микита Вікторович|Нікітою Каданом]] реалізували понад десяток проектів та художніх акцій<ref>https://suspilne.media/culture/6135-ak-kmitivskij-muzej-imeni-i-bahancuka-vzaemodie-z-sucasnim-mistectvom/"Костянтин Дорошенко"Як Кмитівський музей імені Буханчука взаємодіє з сучасним мистецтвомСуспільне Культура |
|||
В 2019 році в музею створено локацію для виставок сучасного мистецтва. |
|||
23 грудня 2019</ref>. |
|||
А в період з осени 2020 та весь 2021 рік в музеї реалізовувули різномантні кураторські проекти сучасного мистецтва художники Вальдемарт Клюзко та Ігор Бельський. |
|||
Музей має 10 експозиційних залів та музейну колекцію, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Це унікальний осередок культури, який став місцем духовного збагачення людей як області, так і всієї країни. Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради є науково-дослідним та науково-освітнім закладом, а також основним місцем зберігання творів мистецтва, матеріальної та духовної культури, пов'язаної з історією та сьогоденням мистецтва. |
Музей має 10 експозиційних залів та музейну колекцію, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Це унікальний осередок культури, який став місцем духовного збагачення людей як області, так і всієї країни. Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради є науково-дослідним та науково-освітнім закладом, а також основним місцем зберігання творів мистецтва, матеріальної та духовної культури, пов'язаної з історією та сьогоденням мистецтва. |
||
== Фонди, експозиція та діяльність == |
== Фонди, експозиція та діяльність == |
||
Фондове зібрання Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука нараховує близько 3 000 музейних предметів. |
Фондове зібрання Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука нараховує близько 3 000 музейних предметів. |
||
Музей знайомить з творчістю художників різних поколінь. Поряд з роботами видатних майстрів, чиї імена ввійшли в історію радянської культури, демонструються твори талановитих митців молодшого покоління. Гордістю музею стали роботи живописців: Є. |
Музей знайомить з творчістю художників різних поколінь. Поряд з роботами видатних майстрів, чиї імена ввійшли в історію радянської культури, демонструються твори талановитих митців молодшого покоління. Гордістю музею стали роботи живописців: Є. Мойсеєнка, С. Чуйкова, В. Орешнікова, Ю. Кугача, А. Осипова, Ю. Подляського, В. Коненка, Д. Налбандяна, В. Рейхета, [[Шовкуненко Олексій Олексійович|О. Шовкуненка]], [[Григор'єв Сергій Олексійович|С. Григор'єва]], М. Максименка, [[Глущенко Микола Петрович|М. Глущенка]], [[Яблонська Тетяна Нилівна|Т. Яблонської]], графіків: А. Кібріка, [[Верейський Георгій Семенович|Г. Верейського]], В. Рудакова, Л. Сойфертіса, [[Дерегус Михайло Гордійович|М. Дерегуса]], [[Касіян Василь Ілліч|В. Касіяна]], А. Кокоріна, А. Гончарова, скульпторів (нині, [[2010]], це окрема зала): К. Білашової, Л. Буківського, В. Горєвого, [[Кущ Анатолій Васильович|А. Куща]], [[Олег Харч|О. Харча]] та інших. |
||
[[Файл:Чабан Якубова у |
[[Файл:Чабан Якубова у Кмитівському музеї.jpg|міні|140пкс|Експонат музею — скульптура «Чабан» М. Якубова (м. [[Уфа]])]] |
||
Музейне зібрання дає можливість також ознайомитись з оригінальними творами представників різних національних шкіл мистецтва. Тут зібрана унікальна колекція творів, виконаних у стилі [[Соцреалізм|соціалістичного реалізму]]. Географія авторів — весь колишній СРСР, від [[Прибалтика|прибалтійських]], [[Закавказзя|закавказьких]], [[Середня Азія|середньоазіатських]] республік, [[Молдова|Молдови]], України до автономних країв [[Росія|Росії]] ([[Якутія|Якутії]], [[Башкортостан|Башкирії]] тощо)<ref>[http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/6751.html Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука] // інф. за [[19 травня]] [[2009]] року на [http://www.ukraine3000.org.ua/ ''www.ukraine3000.org.ua'' (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000»)]</ref>. |
Музейне зібрання дає можливість також ознайомитись з оригінальними творами представників різних національних шкіл мистецтва. Тут зібрана унікальна колекція творів, виконаних у стилі [[Соцреалізм|соціалістичного реалізму]]. Географія авторів — весь колишній СРСР, від [[Прибалтика|прибалтійських]], [[Закавказзя|закавказьких]], [[Середня Азія|середньоазіатських]] республік, [[Молдова|Молдови]], України до автономних країв [[Росія|Росії]] ([[Якутія|Якутії]], [[Башкортостан|Башкирії]] тощо)<ref>[http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/6751.html Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305072133/http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/6751.html |date=5 березня 2016 }} // інф. за [[19 травня]] [[2009]] року на [http://www.ukraine3000.org.ua/ ''www.ukraine3000.org.ua'' (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110515153727/http://www.ukraine3000.org.ua/ |date=15 травня 2011 }}</ref>. |
||
Зала декоративно-ужиткового мистецтва музею знайомить з виробами художніх промислів України та колишніх радянських республік — тут представлені вироби з [[Кераміка|кераміки]] і гутного скла, [[Кришталь|кришталю]], плоскі та об'ємні [[гобелен]]и, дрібна пластика. |
Зала декоративно-ужиткового мистецтва музею знайомить з виробами художніх промислів України та колишніх радянських республік — тут представлені вироби з [[Кераміка|кераміки]] і гутного скла, [[Кришталь|кришталю]], плоскі та об'ємні [[гобелен]]и, дрібна пластика. |
||
Окремо експонуються зразки творчості митців Житомирщини — П. |
Окремо експонуються зразки творчості митців Житомирщини — П. Кучука, С. Антонюка, П. Богомаза, [[Войтенко Валентин Андрійович|В. Войтенка]], В. Шкуринського, [[Дзюбенко Володимир Степанович|В. Дзюбенка]], А. Матвієнка, О. Коркушко, В. Фещенка<ref>Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?)</ref>. |
||
Загалом на тепер постійна експозиція Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука налічує близько 750 творів [[живопис]]у, [[Графіка|графіки]], [[Скульптура|скульптури]], [[Декоративно-ужиткове мистецтво|декоративно-ужиткового мистецтва]], і розгорнута вона у 10-ти залах на площі 1 902 м²<ref>[http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=4 Кмитівський музей] на [http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110715234744/http://www.museum-ukraine.org.ua/ |date=15 липня 2011 }}</ref>. Серед них у 3-х виставкових залах працюють актуальні тематичні експозиції. |
Загалом на тепер постійна експозиція Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука налічує близько 750 творів [[живопис]]у, [[Графіка|графіки]], [[Скульптура|скульптури]], [[Декоративно-ужиткове мистецтво|декоративно-ужиткового мистецтва]], і розгорнута вона у 10-ти залах на площі 1 902 м²<ref>[http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=4 Кмитівський музей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140124062921/http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=4 |date=24 січня 2014 }} на [http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110715234744/http://www.museum-ukraine.org.ua/ |date=15 липня 2011 }}</ref>. Серед них у 3-х виставкових залах працюють актуальні тематичні експозиції. |
||
[[Файл:Екскурсійний квиток до Кмитівського музею 2010.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Екскурсійний квиток до музею ([[2010]])]] |
[[Файл:Екскурсійний квиток до Кмитівського музею 2010.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Екскурсійний квиток до музею ([[2010]])]] |
||
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради створює експозиції, стаціонарні та пересувні виставки, вивчає архівні джерела, організовує збирацьку роботу, встановлюючи зв'язки з рідними та соратниками видатних художників мистецтва, краєзнавцями, колекціонерами, а також промисловими підприємствами та академією мистецтв України. Наукові співробітники музею проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого мистецтва, а також організовують пересувні художні виставки. Музей надає експозиційну площу для персональних виставок художникам, скульпторам, майстрам декоративно-ужиткового мистецтва. Музей забезпечує збереження музейних фондів, які входять до складу музейного фонду України. |
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради створює експозиції, стаціонарні та пересувні виставки, вивчає архівні джерела, організовує збирацьку роботу, встановлюючи зв'язки з рідними та соратниками видатних художників мистецтва, краєзнавцями, колекціонерами, а також промисловими підприємствами та академією мистецтв України. Наукові співробітники музею проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого мистецтва, а також організовують пересувні художні виставки. Музей надає експозиційну площу для персональних виставок художникам, скульпторам, майстрам декоративно-ужиткового мистецтва. Музей забезпечує збереження музейних фондів, які входять до складу музейного фонду України. |
||
Рядок 111: | Рядок 108: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist|2}} |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 117: | Рядок 114: | ||
* Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?) |
* Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?) |
||
* Кмитовский музей советского изобразительного искусства., Житомир: Житомирское областное управление культуры, 1980 {{ref-ru}} |
* Кмитовский музей советского изобразительного искусства., Житомир: Житомирское областное управление культуры, 1980 {{ref-ru}} |
||
* [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=4 Кмитівський музей] на [https://web.archive.org/web/20110715234744/http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)] |
* [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=4 Кмитівський музей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140124062921/http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=4 |date=24 січня 2014 }} на [https://web.archive.org/web/20110715234744/http://www.museum-ukraine.org.ua/ ''www.museum-ukraine.org.ua'' (журнал «Музеї України»)] |
||
* [http://prostir.museum/museums/ua/detail?id=125 Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука] на [http://prostir.museum/ ''www.prostir.museum'' («Музейний простір України»)] |
* [http://prostir.museum/museums/ua/detail?id=125 Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука] на [http://prostir.museum/ ''www.prostir.museum'' («Музейний простір України»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090729061203/http://prostir.museum/ |date=29 липня 2009 }} |
||
* [http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/6751.html Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука] // інф. за [[19 травня]] [[2009]] року на [http://www.ukraine3000.org.ua/ ''www.ukraine3000.org.ua'' (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000»)] |
* [http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/6751.html Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305072133/http://www.ukraine3000.org.ua/yesterday/yesnews/6751.html |date=5 березня 2016 }} // інф. за [[19 травня]] [[2009]] року на [http://www.ukraine3000.org.ua/ ''www.ukraine3000.org.ua'' (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110515153727/http://www.ukraine3000.org.ua/ |date=15 травня 2011 }} |
||
* [http://zhzh.info/news/2006-06-09-194 Єдиний український музей образотворчого мистецтва, знаходиться у Житомирі (+фото)] на [http://zhzh.info/ ''www.zhzh.info'' ( |
* [http://zhzh.info/news/2006-06-09-194 Єдиний український музей образотворчого мистецтва, знаходиться у Житомирі (+фото)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111105223203/http://zhzh.info/news/2006-06-09-194 |date=5 листопада 2011 }} на [http://zhzh.info/ ''www.zhzh.info'' (вебпроект «Журнал Житомира»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160915115751/http://zhzh.info/ |date=15 вересня 2016 }} {{ref-ru}} // за матеріалами репортажу у червні [[2006]] року на телеканалі «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]». |
||
* [https://supportyourart.com/ridnykraj/kmpmmolyar Кмитівський музей радянського мистецтва та Євгенія Моляр] // Your Art. 12 липня 2019. |
* [https://supportyourart.com/ridnykraj/kmpmmolyar Кмитівський музей радянського мистецтва та Євгенія Моляр] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190717143707/https://supportyourart.com/ridnykraj/kmpmmolyar |date=17 липня 2019 }} // Your Art. 12 липня 2019. |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Кмитів]] |
[[Категорія:Кмитів]] |
||
[[Категорія:Музеї Житомирщини]] |
[[Категорія:Музеї Житомирщини]] |
||
[[Категорія:Художні музеї України]] |
[[Категорія:Художні музеї України]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Засновані в Україні 1974]] |
Поточна версія на 06:00, 12 вересня 2024
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука | |
---|---|
50°17′40″ пн. ш. 28°53′11″ сх. д. / 50.29450700002777808° пн. ш. 28.88661000002777968° сх. д. | |
Тип | художня галерея |
Країна | Україна |
Адреса | вул. Покровська, 42, с. Кмитів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12526 |
Архітектор | М. Ю. Сєверов |
Засновано | 1974 |
Фонд | близько 3 000 музейних предметів |
Відвідувачі | бл. 11 000 осіб (2007)[1] |
Директор | Я. О. Хитрий |
Куратор | Житомирська обласна рада |
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука у Вікісховищі |
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука — художній музей у селі Кмитові Житомирського району Житомирської області; важливий культурно-просвітній осередок району та області, цінне й велике зібрання витворів мистецтва у стилі соцреалізму; унікальний сільський художній музей. Носить ім'я свого засновника — Йосипа Дмитровича Буханчука.
Музейний заклад заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради. З питань, віднесених чинним законодавством до повноваження управління культури і туризму, координацію діяльності музею здійснює також вищевказане управління. Контроль за діяльністю музею, обліком і збереженням Музейного фонду України здійснює управління культури і туризму, а також Міністерство культури України[2].
Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука розташований у спеціально зведеному (за індивідуальним авторським проєктом) просторому приміщенні у центрі села, неподалік автодороги М06 «Київ—Чоп».
Індивідуальний проєкт музейного приміщення був створений виконаний головним архітектором М. Ю. Сєверовим під керівництвом народного архітектора СРСР професора І. І. Фоміна. Оригінальним є вирішення проєкту — просторі зали музею, яскраве денне освітлення, що ллється зі світлових ліхтарів даху приміщення, все є дуже гармонійним, ергономічним і сприяє головній меті відвідувачів — зустрічі з прекрасним світом мистецтва.
Основними напрямами діяльності музейного закладу є:
- збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність;
- забезпечення соціально-економічних, правових і наукових умов для ефективної діяльності музею;
- сприяння формуванню сучасної інфраструктури музейної справи;
- забезпечення підготовки та підвищення фахової кваліфікації музейних кадрів, їх правовий соціальний захист;
- бюджетне фінансування пріоритетне матеріально-технічне забезпечення розробки і реалізації державних, регіональних і місцевих програм розвитку музейної справи;
- забезпечення охорони музеїв;
- підтримка фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з музейною справою.
Ідею створення художнього музею на Коростишівщині довгі роки плекав та втілював у життя уродженець села Студениця, палкий шанувальник мистецтв і колекціонер Йосип Дмитрович Буханчук.
30 серпня 1974 року відбулось відкриття музею в коридорах Студеницької середньої школи. Це був перший музей радянського образотворчого мистецтва у країні, а тим більше— в селі[3].
В 1975 році постановою колегії Міністерства культури УРСР музею образотворчого мистецтва було присвоєно звання «народного».
У 1977 році заклад було нагороджено дипломом I ступеню на республіканському огляді народних музеїв
Створення і розвиток музею було справою нелегкою. Проведена велика організаційно-творча робота зі збору творів і формування колекції музею, розробки індивідуального проєкту та будівництва спеціального приміщення. Й. Д. Буханчук присвятив тривалий час збиранню творів мистецтва. Загалом ним було зібрано і передано у дар музею 600 музейних предметів. На його прохання багато художників–ентузіастів із різних міст країни, поставивши за мету наблизити мистецтво до сільського жителя, передавали у дарунок музею свої роботи. Цінним музейним набутком стали 14 мистецьких творів, переданих Академією мистецтв СРСР зі своїх фондів. У подальшому музей поповнювався творами, переданими з державних фондів Міністерства культури СРСР і УРСР, Спілок художників СРСР і України, Москви, Ленінграду. За короткий термін колекція музею зросла до 2500 творів.
На той час окремих будівель для художніх музеїв в країні не будували, не передбачалось це і п'ятирічними планами. Пропозицію Йосипа Буханчука, щодо будівництва окремого приміщення для музею підтримали другий секретар обкому В. Є. Острожинський і голова обласного виконкому В. О. Кременицький. Їх ідея будувати не окремо стала вдалою і вони прив'язали будівництво до філіалу музею, який був розміщений в кімнаті сусіднього сувенірного цеху колгоспу «Україна».
У 1984 році завершено будівництво приміщення музею загальною площею 3000 м² в селі Кмитів, що було розташоване неподалік автошляху «Київ-Чоп», і в 1985 році експозиція музею зустріла перших відвідувачів. Вже у перший рік роботи закладу культури його відвідало майже 40 000 туристів.
Наступного (1986) року Постановою Ради Міністрів УРСР музейний заклад був перейменований на «Державний музей радянського образотворчого мистецтва».
У 1987 році музей було нагороджено дипломом III ступеню ВДНГ УРСР.
За незалежності України (від 1991 року) музейне зібрання незначно поповнилося за рахунок нових надходжень творів українських майстрів (переважно дарування).
У цей же період (1990—2000-і роки) Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука зажив сумної слави музейного закладу, з якого часто викрадали експонати, і музей був декілька разів утягнутий у гучні скандали. Так, за інформацією 2006 року від тодішнього директора музею Віктора Бойка:
{{цитата|«Дві картини були вкрадені, а потім повернуті. Завдяки тому, що слідчі органи зайнялися. Чотири картини, які були дані в інші музеї, але тривалий час не поверталися. I скільки писали, а потім прийшлося їздити та підключати навіть СБУ, яка допомогла нам в цьому»[4].
Ще раніше, у заяві співробітників музею до СБУ, датованій 2004-м роком, йшлося, що у кабінеті тодішнього директора невідомі особи робили копії картин з матеріалів музею, які видавали за оригінали, а оригінальні роботи безслідно зникали.
Найбільше за розмахом пограбування в Кмитівському музеї сталося взимку 2009 року — у ніч проти 1 лютого крадії, увірвалися до музею та викрали з виставкової зали 17 полотен українських і радянських художників, найціннішими з яких вважають серію картин Тетяни Яблонської «Інтер'єри Полісся» з 4-х робіт, а загальну вартість викраденого оцінили у понад 100 тисяч гривень[5]. Це велике пограбування призвело до зміни керівництва музею, і головне — до підсилення охорони за музейним зібранням. Вже 8 квітня 2009 року завдяки спецоперації СБУ було знайдено 11 із 17 викрадених картин у Києві. Тим не менше, нащадок Й. Д. Буханчука Олександр Петрович Бойко занепокоєний ситуацією, яка склалася у музеї, і вважає, що без вищого владного потурання безладу в цьому сільському музею не обійшлося[6].
Для приваблення закордонних туристів до Євро-2012 у музеї планувалось створити експозицію «Мистецтво доби тоталітаризму».
У 2019 році музей став відомим через скандал щодо зміни його назви в мережі Facebook: гурт київських митців перейменував сторінку в «Кмитівський музей радянського мистецтва» та планували зміну офіційної назви закладу, що одразу обурило громадськість та депутатів Житомирської обласної ради, зокрема, Олену Галагузу та Сидора Кізіна, котрі домоглися повернення назви сторінки[7][8][9][10].
В 2019 році в музею створено локацію для виставок сучасного мистецтва. Відома художня група ДЕНЕДЕ опрацьовувала в музеї власні дослідницькі практики з радянським минулим. Мистецтвознавиця Євгенія Моляр разом з художником та куратором Нікітою Каданом реалізували понад десяток проектів та художніх акцій[11].
А в період з осени 2020 та весь 2021 рік в музеї реалізовувули різномантні кураторські проекти сучасного мистецтва художники Вальдемарт Клюзко та Ігор Бельський.
Музей має 10 експозиційних залів та музейну колекцію, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Це унікальний осередок культури, який став місцем духовного збагачення людей як області, так і всієї країни. Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради є науково-дослідним та науково-освітнім закладом, а також основним місцем зберігання творів мистецтва, матеріальної та духовної культури, пов'язаної з історією та сьогоденням мистецтва.
Фондове зібрання Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука нараховує близько 3 000 музейних предметів.
Музей знайомить з творчістю художників різних поколінь. Поряд з роботами видатних майстрів, чиї імена ввійшли в історію радянської культури, демонструються твори талановитих митців молодшого покоління. Гордістю музею стали роботи живописців: Є. Мойсеєнка, С. Чуйкова, В. Орешнікова, Ю. Кугача, А. Осипова, Ю. Подляського, В. Коненка, Д. Налбандяна, В. Рейхета, О. Шовкуненка, С. Григор'єва, М. Максименка, М. Глущенка, Т. Яблонської, графіків: А. Кібріка, Г. Верейського, В. Рудакова, Л. Сойфертіса, М. Дерегуса, В. Касіяна, А. Кокоріна, А. Гончарова, скульпторів (нині, 2010, це окрема зала): К. Білашової, Л. Буківського, В. Горєвого, А. Куща, О. Харча та інших.
Музейне зібрання дає можливість також ознайомитись з оригінальними творами представників різних національних шкіл мистецтва. Тут зібрана унікальна колекція творів, виконаних у стилі соціалістичного реалізму. Географія авторів — весь колишній СРСР, від прибалтійських, закавказьких, середньоазіатських республік, Молдови, України до автономних країв Росії (Якутії, Башкирії тощо)[12].
Зала декоративно-ужиткового мистецтва музею знайомить з виробами художніх промислів України та колишніх радянських республік — тут представлені вироби з кераміки і гутного скла, кришталю, плоскі та об'ємні гобелени, дрібна пластика.
Окремо експонуються зразки творчості митців Житомирщини — П. Кучука, С. Антонюка, П. Богомаза, В. Войтенка, В. Шкуринського, В. Дзюбенка, А. Матвієнка, О. Коркушко, В. Фещенка[13].
Загалом на тепер постійна експозиція Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука налічує близько 750 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, і розгорнута вона у 10-ти залах на площі 1 902 м²[14]. Серед них у 3-х виставкових залах працюють актуальні тематичні експозиції.
Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради створює експозиції, стаціонарні та пересувні виставки, вивчає архівні джерела, організовує збирацьку роботу, встановлюючи зв'язки з рідними та соратниками видатних художників мистецтва, краєзнавцями, колекціонерами, а також промисловими підприємствами та академією мистецтв України. Наукові співробітники музею проводять екскурсії, читають лекції на теми образотворчого мистецтва, а також організовують пересувні художні виставки. Музей надає експозиційну площу для персональних виставок художникам, скульпторам, майстрам декоративно-ужиткового мистецтва. Музей забезпечує збереження музейних фондів, які входять до складу музейного фонду України.
У музеї
|
У залі митців Житомирщини
|
Колекція графіки
|
Зала робіт митців СРСР
|
- ↑ Костюкевич Валерій Музей на роздоріжжі. Мистецтво доби тоталітаризму може стати «фішкою» для туристів // «День». — № 145. — 2008. — 15 серпня.
- ↑ Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука. ukt.zhitomir-region.gov.ua. Управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ «Незручна спадщина» Кмитівського музею образотворчого мистецтва. www.ukrinform.ua (укр.). 7 листопада 2018. Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Леонид Харшан (9 червня 2006). Единственный украинский музей изобразительного искусства, находится в Житомире (фото). zhzh.info (рос.). вебпроект «Журнал Житомира». Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Магнус Павло З музею викрали 17 картин // «Газета по-українськи» № 776 за 6 лютого 2009 року (рос.)
- ↑ Елена Галагуза. Потомок основателя музея в Кмитове обеспокоен воровством картин. zhzh.info (рос.). вебпроект «Журнал Житомира». Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Елена Галагуза. Потомок основателя музея в Кмитове обеспокоен воровством картин. zhzh.info (рос.). вебпроект «Журнал Житомира». Процитовано 18 лютого 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Радянський чи ні? Українські художники і посадовці посварилися через музей. bbc.com. BBC. 30 січня 2020. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Микита Кадан, Євгенія Моляр, Леонід Троценко (24 серпня 2019). Радянський чи ні? Українські художники і посадовці посварилися через музей. life.pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Відкритий лист на підтримку Відділу сучасного мистецтва у Кмитівському Музеї. google.com. Google. Процитовано 18 лютого 2023.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання), 17 вересня 2019 року. Станом на 20 квітня 2020 року — 380 підписів, серед них 3. Ольга Гончар, 6. Олеся Мілованова, 7. Алевтина Кахідзе, 18. Анатолій Бєлов, 27. Левон Азізян [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.], 204. Катерина Сергацкова, 236. Марина Врода, 377. Дмитро Чепурний - ↑ https://suspilne.media/culture/6135-ak-kmitivskij-muzej-imeni-i-bahancuka-vzaemodie-z-sucasnim-mistectvom/"Костянтин Дорошенко"Як Кмитівський музей імені Буханчука взаємодіє з сучасним мистецтвомСуспільне Культура 23 грудня 2019
- ↑ Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // інф. за 19 травня 2009 року на www.ukraine3000.org.ua (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000») [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?)
- ↑ Кмитівський музей [Архівовано 24 січня 2014 у Wayback Machine.] на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України») [Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука Житомирської обласної ради [проспект] (2000-і ?)
- Кмитовский музей советского изобразительного искусства., Житомир: Житомирское областное управление культуры, 1980 (рос.)
- Кмитівський музей [Архівовано 24 січня 2014 у Wayback Machine.] на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України»)
- Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука на www.prostir.museum («Музейний простір України») [Архівовано 29 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Представники Фонду «Україна 3000» відвідали Музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // інф. за 19 травня 2009 року на www.ukraine3000.org.ua (Міжнародний благодійний фонду «Україна 3000») [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Єдиний український музей образотворчого мистецтва, знаходиться у Житомирі (+фото) [Архівовано 5 листопада 2011 у Wayback Machine.] на www.zhzh.info (вебпроект «Журнал Житомира») [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) // за матеріалами репортажу у червні 2006 року на телеканалі «Інтер».
- Кмитівський музей радянського мистецтва та Євгенія Моляр [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.] // Your Art. 12 липня 2019.