Штокалко Зіновій Павлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Denniss (обговорення | внесок)
322 редагування
MaryankoBot (обговорення | внесок)
Боти
1 729 002 редагування
м вікіфікація
 
(Не показані 25 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Штокалко}}
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Штокалко Зіновій Павлович
| ім'я = Штокалко Зіновій Павлович
| жінка = <!-- будь-яке значення якщо жінка -->
| місце_проживання =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| інші_імена =
Рядок 13: Рядок 13:
| місце_народження = [[Бережани]], нині [[Тернопільська область]]
| місце_народження = [[Бережани]], нині [[Тернопільська область]]
| дата_смерті = 28.6.1968
| дата_смерті = 28.6.1968
| місце_смерті = м. [[Нью-Йорк]], [[США]]
| місце_смерті = м. [[Нью-Йорк]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
| причина_смерті =
| причина_смерті =
| громадянство = {{USA}}
| громадянство = {{USA}}
Рядок 29: Рядок 29:
| партія =
| партія =
| головував_(-ла) =
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| віросповідування =
| чоловік =
| чоловік =
| рід =
| рід =
Рядок 44: Рядок 44:
| підпис_герба =
| підпис_герба =
}}
}}
[[Файл:Shtokalko.jpg|thumb|200px|Пам'ятник З.Штокалку в Баунд Брук, США]]


'''Зіно́вій Па́влович Што́калко''' (псевдонім&nbsp;— '''Зіновій Бережан'''; [[25 травня]] [[1920]], м. [[Бережани]], за іншими даними&nbsp;— село [[Кальне (Козівський район)|Кальне]], нині [[Козівський район|Козівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]<ref>[http://www.banduryst.org.ua/index.php?menu=kr&lang=ua&rubr=shtokalko&city=ternopil Зіновій Штокалко]</ref>&nbsp;— [[28 червня]] [[1968]], м. [[Нью-Йорк]], [[США]])&nbsp;— український [[поет]]-[[Модернізм|модерніст]], студентський діяч та лікар-інтерніст, онколог і дерматолог, бандурист. Доктор медицини ([[1951]]). Син [[Штокалко Павло Лукич|Павла Штокалка]].
'''Зіно́вій Па́влович Што́калко''' (псевдонім&nbsp;— '''Зіновій Бережан'''; [[25 травня]] [[1920]], м. [[Бережани]], за іншими даними&nbsp;— село [[Кальне (Козівський район)|Кальне]], нині [[Козівський район|Козівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]<ref>[http://www.banduryst.org.ua/index.php?menu=kr&lang=ua&rubr=shtokalko&city=ternopil Зіновій Штокалко]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>&nbsp;— [[28 червня]] [[1968]], м. [[Нью-Йорк]], [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— український [[поет]]-[[Модернізм|модерніст]], студентський діяч та лікар-інтерніст, онколог і дерматолог, бандурист. Доктор медицини (1951). Син [[Штокалко Павло Лукич|Павла Штокалка]].


== Біографія ==
== З життєпису ==
⚫
Закінчив [[Бережанська гімназія|Бережанську гімназію]] в 1938 році. У вільний від навчання час юнак збирав музичний фольклор Західної України (свідченням є збережений зошит із записами народних пісень за 1936 р.), займався фотографуванням, радіотехнікою, спортом. У Бережанах Зіновій почав опановувати гру на бандурі у [[Клевчуцький Юхим|Юхима Клевчуцького]].


⚫
Навчався у [[Львівський медичний інститут|Львівському медичному інституті]] (1939—1941). Від 1944 — у таборі для переміщених осіб у Німеччині.
⚫
Закінчив [[Бережанська гімназія|Бережанську гімназію]] в [[1938]] році. У вільний від навчання час, юнак збирав музичний фольклор Західної України (свідченням є збережений зошит із записами народних пісень за 1936 р.), займався фотографуванням, радіотехнікою, спортом. У Бережанах Зіновій почав опановувати гру на бандурі у [[Клевчуцький Юхим|Юхима Клевчуцького]].


⚫
Медичні студії закінчив у [[Мюнхен]]і (1951) в [[Університет Людвіга-Максиміліана|Університеті Людвіга-Максиміліяна]]. Еміґрував до США (1952). Працював у лікарні Метрополітен; згодом — на дільниці у [[Бруклін]]і.
⚫
Нав­чався у [[Львівський медичний інститут|Львівському медичному інституті]] ([[1939]]—[[1941]]). Від [[1944]] — у таборі для переміщених осіб у Ні­меччині.


⚫
У [[1940-ві|1940-х]] pp. був студентським діячем у Мюнхені (редактор тижневика «[[Студентські Вісті]]», 1946—1948).
⚫
Медичні студії закінчив у [[Мюнхен]]і ([[1951]]) в [[Університет Людвіга-Максиміліана|Університеті Людвіга-Максиміліяна]]. Еміґрував до США ([[1952]]). Працю­вав у лікарні Метрополітен; згодом — на дільниці у [[Бруклін]]і.

⚫
У [[1940-ті|1940-их]] pp. був студентським діячем у Мюнхені (редактор тижневика «[[Студентські Вісті]]», [[1946]] — [[1948]]).

⚫
== Наукова діяльність ==


⚫
=== Наукова діяльність ===
Автор наукових статей з етіології новоутворів та лікування злоякісних пухлин.
Автор наукових статей з етіології новоутворів та лікування злоякісних пухлин.


== Музична діяльність ==
=== Музична діяльність ===
⚫
Штокалко відомий також як визначний виконавець [[Дума|дум]] на [[бандура|бандурі]], соліст і член управи Капели Бандуристів ім. Шевченка в Америці. Вивчав гру на бандурі у [[Клевчуцький Юхим|Юхима Клевчуцького]] в Бережанах та в [[Сінгалевич Юрій Олександрович|Юрія Сінгалевича]] у Львові та деякий час був під впливом виконання харківського бандуриста [[Бажул Григорій Іванович|Григорія Бажула]].


⚫
Штокалко концертував з групами й індивідуально в Україні, [[Німеччина|Німеччині]] та США.
⚫
Штокалко відомий також як визначний виконавець [[Дума|дум]] на [[бандура|бандурі]], соліст і член управи Капели Бандуристів ім. Шевченка в Америці. Вивчав гру на бандурі у [[Клевчуцький Юхим|Ю. Клевчуцького]] в Бережанах та в [[Сінгалевич Юрій Олексійович|Ю. Сінгалевича]] у Львові та деякий час був під впливом виконання харківського бандуриста [[Бажул Григорій Іванович|Г. Бажула]].


⚫
Від 1939 разом з Юрієм Сінгалевичем і Ф. Якимцем входив у Львові до тріо бандуристів.
⚫
Штокалко концертував з групами і індівідуально в Україні, [[Німеччина|Німеччині]] і США.


⚫
Зібрав та опрацював понад 300 дум і [[балада|балад]], [[Козацькі пісні|козацьких]], [[Стрілецькі пісні|стрілецьких]], [[Повстанські пісні|повстанських]] та інших пісень. Автор «Кобзарського підручника» (К. — Едмонтон, 1992), багатьох пісень і дум, історично-теоретичної праці про бандуру. Залишив звукозаписи козацьких та інших дум у супроводі бандури. Бандуру зробив майстер [[Ластович Семен|Семен Ластович]].
⚫
Від [[1939]] разом з Ю. Сінгалевичем і Ф. Якимцем входив у Львові до тріо бандуристів.

⚫
Зібрав і опрацював понад 300 дум і [[балада|балад]], [[Козацькі пісні|козацьких]], [[Стрілецькі пісні|стрілецьких]], [[Повстанські пісні|повстанських]] та інших пісень. Автор «Кобзарського підручника» (К. — Едмонтон, 1992), багатьох пісень і дум, історично-теоретичної праці про бандуру. Залишив звукозаписи козацьких дум та ін. в супроводі бандури. Бандуру зробив майстер [[Ластович Семен|С. Ластович]]


=== Учні ===
=== Учні ===
* [[Дяковський Мирослав|М. Дяковський]]
* [[Дяковський Мирослав|Мирослав Дяковський]]
* [[Горняткевич Андрій|А. Горняткевич]]
* [[Горняткевич Андрій|Андрій Горняткевич]]


=== Праці ===
=== Праці ===
* ''Штокалко З.'' Критичні завваги до стану сучасного кобзарства // Українські вісті, 6.ІІ.1949, Новий Ульм, Німеччина та // Бандура, 1981, № 3-4, — C. 11-15.
* Штокалко З. ''Критичні завваги до стану сучасного кобзарства'' // Українські вісті, 6.ІІ.1949, Новий Ульм, Німеччина // Бандура, 1981, № 3-4,— C. 11-15.
* ''Штокалко З.'' Підручник гри на бандурі (рукопис) — 112 с.
* Штокалко З. ''Підручник гри на бандурі'' // (рукопис) — 112 с.
* ''Штокалко З.'' Кобзарський підручник. — Едмонтон-Київ, 1992 (ред. А.Горняткевич) — 346 с.
* Штокалко З. ''Кобзарський підручник'' // Едмонтон-Київ, Вид-во Канадського інституту українських студій; 1992 (ред. А. Горняткевич) — 346 с.
* Штокалко З. ''Кобза: Збірка Пєс Для Бандури'' // Едмонтон-Київ, Вид-во Канадського інституту українських студій; 1997 (ред. А. Горняткевич) - 560 с.


=== Звукозапис ===
⚫
== Літературна спадщина ==


У 1970 році, українська книгарня "Сурма", в Ню Йорку, посмертньо випустила один альбом, на двох платівках. Цей альбом також був випущений у 1985 році на одній касеті. Більшість з тих пісень були накручені у 1952 році.
⚫
Літературна спадщина Зіновія Штокалка маловідома широкій суспільності. За його життя опубліковано лише два твори у німецькому перекладі [[Елізабет Котмаєр]] («Антологія», [[1957]]). У другому числі альманаху «[[Хоре]]» на початку [[1950-ті|1950-х]] років видруковано невелику добірку із поезії та прози Бережана, все інше залишилось у рукописах. Українською мовою вперше його поезія опублікована в II томі [[Координати (антологія)|«Координати»]] (Мюнхен, [[1969]]) (Мюнхен, 1969).


О, Думи Мої - Пам'яті Бандуриста З. Штокалка - Зіновії Штокалко (Сурма, 1970, Ню Йорк)
⚫
У посмертній збірці «На окраїнах ночі» (Мюнхен, 1977) вміщено передмову-літературний портрет Штокалка, створений письменником [[Костецький Ігор|Ігорем Костецьким]].
*"Дума про Олексія Поповича" (11:40)
*"Сіяв Мужик Гречку" (3:12)
*"Іди Від Мене" (3:30)
*"Дума про Козака Голоту" (7:30)
*"Турецький Танець" (3:30)
*"Чичітка" (3:05)
*"Дума про Озівських Братів" (13:00)
*"Дума про Марусю Богуславку" (6:45)
*"Вязанка Украінських Народних Пісень" (3:00)
*"Марш Партизанів" (2:20)


⚫
=== Літературна спадщина ===
⚫
Збереглось 25 літературних текстів Бережана у виконанні автора, переписаних сьогодні із аудіокасет на компакт-диски.
⚫
Літературна спадщина Зіновія Штокалка маловідома широкій суспільності. За його життя опубліковано лише два твори у німецькому перекладі [[Елізабет Котмаєр]] («Антологія», 1957). У другому числі альманаху «[[Хорс]]» на початку [[1950-ті|1950-х]] років видруковано невелику добірку із поезії та прози Бережана, все інше залишилось у рукописах. Українською мовою вперше його поезія опублікована в II томі [[Координати (антологія)|«Координати»]] (Мюнхен, 1969).


⚫
«На окраїнах ночі» (Мюнхен, 1977; під авторськім псевдом "Зіновій Бережан"; тираж 400): У тій посмертній збірці творів та віршів є вміщено передмову-літературний портрет Штокалка, створений письменником [[Костецький Ігор|Ігорем Костецьким]].
⚫
== Художня спадщина ==


⚫
Збереглось 25 літературних текстів Бережана у виконанні автора, переписаних сьогодні з аудіокасет на компакт-диски.

⚫
=== Художня спадщина ===
Штокалко також виявив себе як митець-графік. Відомі дві малярські роботи студентських років — портрет матері та сюрреалістичний автопортрет олівцем — написані в Україні. Митець цікавився новими течіями в мистецтві початку XX століття, зокрема [[сюрреалізм]] [[Сальвадор Далі|Сальвадора Далі]], з яким був особисто знайомий. Ці впливи відобразилися у пізніших творах — автопортреті та двох картинах-масках, уміщених на сторінках книги «На окраїнах ночі».
Штокалко також виявив себе як митець-графік. Відомі дві малярські роботи студентських років — портрет матері та сюрреалістичний автопортрет олівцем — написані в Україні. Митець цікавився новими течіями в мистецтві початку XX століття, зокрема [[сюрреалізм]] [[Сальвадор Далі|Сальвадора Далі]], з яким був особисто знайомий. Ці впливи відобразилися у пізніших творах — автопортреті та двох картинах-масках, уміщених на сторінках книги «На окраїнах ночі».


== Примітки ==
== Примітки ==

{{reflist|1}}
{{reflist|1}}


== Література ==
== Література ==
* ''Б. Мельничук. В. Неборак.'' Бережан Зиновій // {{ТЕС3}}
* Б. Мельничук. В. Неборак. ''Бережан Зиновій'' // {{ТЕС|1|103}}
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
<small>
<small>
{{2 стовпці}}
* ''Майстренко, Л.'' Зіновій Штокалко — бандурист віртуоз // Бандура, 1981, № 3-4, — С. 2-7
* ''Мішалов В.'' Зіновій Штокалко // журнал «Бандура», ч. 3-4, 1981
* Майстренко Л. ''Зіновій Штокалко — бандурист віртуоз'' // Бандура, 1981, № 3-4, — С. 2-7
* ''Мішалов В.'' В пам'яті невмирущої слави бандуриста // журнал «Бандура», ч. 3-4, 1981
* Мішалов В. ''Зіновій Штокалко'' // журнал «Бандура», ч. 3-4, 1981
* Мішалов В. ''В пам'яті невмирущої слави бандуриста'' // журнал «Бандура», ч. 3-4, 1981
* ''Дутчак В.'' Кобзарський підручник Зиновія Штокалка: теоретичні та практичні узагальнення // Бандура. — № 71-72. — С. 21-23.
* Дутчак В. ''Кобзарський підручник Зиновія Штокалка: теоретичні та практичні узагальнення'' // Бандура. — № 71-72. — С. 21-23.
* ''Майстренко Левко.'' Др. мед. Зіновій Штокалко — згадка приятеля // Пропам'ятна книга з нагоди 25 ліття УЛТПА (1950—1975). — Н. Й., 1975. — с. 393—395
* Майстренко Левко. ''Др. мед. Зіновій Штокалко — згадка приятеля'' // Пропам'ятна книга з нагоди 25 ліття УЛТПА (1950—1975). — Н. Й., 1975. — С. 393—395
* Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біографічний довідник. — Бережани, 2000.
* Мазурак Я. ''Літературна Бережанщина: Біографічний довідник'' // Бережани, 2000.
* Вірші // Координати: Антологія сучасної української поезії на Заході. — Мюнхен, 1969. — Т. 2;
* Вірші // Координати: Антологія сучасної української поезії на Заході. — Мюнхен, 1969. — Т. 2;
* На окраїнах ночі. — Штуттґарт-Нью-Иорк, 1977.
* На окраїнах ночі. — Штуттґарт-Нью-Иорк, 1977.
* Баран М. «А у кобзи струни дивні…» //За вільну Україну. — 1995. — 27 трав.
* Баран М. ''«А у кобзи струни дивні…»'' //За вільну Україну. — 1995. — 27 трав.
* Баран М. Чарівник бандури //Русалка Дністрова. — 1995. — № 13 (черв.).
* Баран М. ''Чарівник бандури'' // Русалка Дністрова. — 1995. — № 13 (черв.).
* Волинець Н. Повернувся до рідної землі //Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
* Волинець Н. ''Повернувся до рідної землі'' // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
* Гладун Л. Повернення //Західна Україна. — 1992. — № 21 (трав.).
* Гладун Л. ''Повернення'' // Західна Україна. — 1992. — № 21 (трав.).
* Костецький І. Молодий бандурист //Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
* Костецький І. ''Молодий бандурист'' // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
* Мельничук Б. Штокалко Зіновій (псевд. Зіновій Бережан, 25.05.1920, с. Кальне Козівськ. р-ну — 28.06.1968, м. Нью-Йорк, США) — кобзар-бандурист, композитор, поет, прозаїк, лікар, художник //Тернопіль вечірній. — 1997. — 19 берез.
* Мельничук Б. ''Штокалко Зіновій (псевд. Зіновій Бережан, 25.05.1920, с. Кальне Козівськ. р-ну — 28.06.1968, м. Нью-Йорк, США) — кобзар-бандурист, композитор, поет, прозаїк, лікар, художник'' // Тернопіль вечірній. — 1997. — 19 берез.
* Мішалов В. Ю. ''Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті'' — (Серія Слобожанський світ) — Харків — Торонто, 2013. — 368 с.
* Подуфалий В. Багатогранний талант //Храм книги: Літопис Бережан. регіон. центру укр. книги. — Бережани, 1994. — С.99-103.
* Подуфалий В. ''Багатогранний талант'' // Храм книги: Літопис Бережан. регіон. центру укр. книги. — Бережани, 1994. — С. 99-103.
* Подуфалий В. Композитор, бандурист, співак //Селянська доля. — 1991. — 28 трав.
* Подуфалий В. Штокалко Зіновій //Тернопіль. — 1993. — № 3. — С.45.
* Подуфалий В. ''Композитор, бандурист, співак'' // Селянська доля. — 1991. — 28 трав.
* Прус Р. Зіновій Штокалко //Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. Спец. вип., 1993. — С.13.
* Подуфалий В. ''Штокалко Зіновій'' // Тернопіль. — 1993. — № 3. — С. 45.
* Пундій П. Зіновій Штокалко //Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
* Прус Р. ''Зіновій Штокалко'' // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. Спец. вип., 1993. — С. 13.
* Пундій П. ''Зіновій Штокалко'' // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
* Савчук В. Скальпель, перо і бандура //Бережанське віче. — 1993. — 28 серп.
* Савчук В. ''Скальпель, перо і бандура'' // Бережанське віче. — 1993. — 28 серп.
</div>
</small>
</small>


⚫
{{Bio-stub}}


[[Категорія:Українські медики]]
[[Категорія:Українські медики]]
[[Категорія:Бандуристи діаспори]]
[[Категорія:Бандуристи діаспори]]
[[Категорія:Українська діаспора США]]
[[Категорія:Українці США]]
[[Категорія:Уродженці Бережан]]
[[Категорія:Уродженці Бережан]]
[[Категорія:Випускники Мюнхенського університету]]
[[Категорія:Випускники Мюнхенського університету]]

⚫
{{Bio-stub}}

Поточна версія на 15:24, 26 лютого 2023

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штокалко.
Штокалко Зіновій Павлович
Зіновій Штокалко
Народився25 травня 1920(1920-05-25)
Бережани, нині Тернопільська область
Помер28 червня 1968(1968-06-28) (48 років)
м. Нью-Йорк, США
ГромадянствоСША США
Національністьукраїнець
Діяльністьмедицина
Відомий завдякибандурист, поет, медик
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
РодичіПавло Штокалко

Зіно́вій Па́влович Што́калко (псевдонім — Зіновій Бережан; 25 травня 1920, м. Бережани, за іншими даними — село Кальне, нині Козівського району Тернопільської області[1] — 28 червня 1968, м. Нью-Йорк, США) — український поет-модерніст, студентський діяч та лікар-інтерніст, онколог і дерматолог, бандурист. Доктор медицини (1951). Син Павла Штокалка.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Закінчив Бережанську гімназію в 1938 році. У вільний від навчання час юнак збирав музичний фольклор Західної України (свідченням є збережений зошит із записами народних пісень за 1936 р.), займався фотографуванням, радіотехнікою, спортом. У Бережанах Зіновій почав опановувати гру на бандурі у Юхима Клевчуцького.

Навчався у Львівському медичному інституті (1939—1941). Від 1944 — у таборі для переміщених осіб у Німеччині.

Медичні студії закінчив у Мюнхені (1951) в Університеті Людвіга-Максиміліяна. Еміґрував до США (1952). Працював у лікарні Метрополітен; згодом — на дільниці у Брукліні.

У 1940-х pp. був студентським діячем у Мюнхені (редактор тижневика «Студентські Вісті», 1946—1948).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор наукових статей з етіології новоутворів та лікування злоякісних пухлин.

Музична діяльність

[ред. | ред. код]

Штокалко відомий також як визначний виконавець дум на бандурі, соліст і член управи Капели Бандуристів ім. Шевченка в Америці. Вивчав гру на бандурі у Юхима Клевчуцького в Бережанах та в Юрія Сінгалевича у Львові та деякий час був під впливом виконання харківського бандуриста Григорія Бажула.

Штокалко концертував з групами й індивідуально в Україні, Німеччині та США.

Від 1939 разом з Юрієм Сінгалевичем і Ф. Якимцем входив у Львові до тріо бандуристів.

Зібрав та опрацював понад 300 дум і балад, козацьких, стрілецьких, повстанських та інших пісень. Автор «Кобзарського підручника» (К. — Едмонтон, 1992), багатьох пісень і дум, історично-теоретичної праці про бандуру. Залишив звукозаписи козацьких та інших дум у супроводі бандури. Бандуру зробив майстер Семен Ластович.

Учні

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Штокалко З. Критичні завваги до стану сучасного кобзарства // Українські вісті, 6.ІІ.1949, Новий Ульм, Німеччина // Бандура, 1981, № 3-4,— C. 11-15.
  • Штокалко З. Підручник гри на бандурі // (рукопис) — 112 с.
  • Штокалко З. Кобзарський підручник // Едмонтон-Київ, Вид-во Канадського інституту українських студій; 1992 (ред. А. Горняткевич) — 346 с.
  • Штокалко З. Кобза: Збірка Пєс Для Бандури // Едмонтон-Київ, Вид-во Канадського інституту українських студій; 1997 (ред. А. Горняткевич) - 560 с.

Звукозапис

[ред. | ред. код]

У 1970 році, українська книгарня "Сурма", в Ню Йорку, посмертньо випустила один альбом, на двох платівках. Цей альбом також був випущений у 1985 році на одній касеті. Більшість з тих пісень були накручені у 1952 році.

О, Думи Мої - Пам'яті Бандуриста З. Штокалка - Зіновії Штокалко (Сурма, 1970, Ню Йорк)

  • "Дума про Олексія Поповича" (11:40)
  • "Сіяв Мужик Гречку" (3:12)
  • "Іди Від Мене" (3:30)
  • "Дума про Козака Голоту" (7:30)
  • "Турецький Танець" (3:30)
  • "Чичітка" (3:05)
  • "Дума про Озівських Братів" (13:00)
  • "Дума про Марусю Богуславку" (6:45)
  • "Вязанка Украінських Народних Пісень" (3:00)
  • "Марш Партизанів" (2:20)

Літературна спадщина

[ред. | ред. код]

Літературна спадщина Зіновія Штокалка маловідома широкій суспільності. За його життя опубліковано лише два твори у німецькому перекладі Елізабет Котмаєр («Антологія», 1957). У другому числі альманаху «Хорс» на початку 1950-х років видруковано невелику добірку із поезії та прози Бережана, все інше залишилось у рукописах. Українською мовою вперше його поезія опублікована в II томі «Координати» (Мюнхен, 1969).

«На окраїнах ночі» (Мюнхен, 1977; під авторськім псевдом "Зіновій Бережан"; тираж 400): У тій посмертній збірці творів та віршів є вміщено передмову-літературний портрет Штокалка, створений письменником Ігорем Костецьким.

Збереглось 25 літературних текстів Бережана у виконанні автора, переписаних сьогодні з аудіокасет на компакт-диски.

Художня спадщина

[ред. | ред. код]

Штокалко також виявив себе як митець-графік. Відомі дві малярські роботи студентських років — портрет матері та сюрреалістичний автопортрет олівцем — написані в Україні. Митець цікавився новими течіями в мистецтві початку XX століття, зокрема сюрреалізм Сальвадора Далі, з яким був особисто знайомий. Ці впливи відобразилися у пізніших творах — автопортреті та двох картинах-масках, уміщених на сторінках книги «На окраїнах ночі».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Зіновій Штокалко[недоступне посилання з серпня 2019]

Література

[ред. | ред. код]

  • Майстренко Л. Зіновій Штокалко — бандурист віртуоз // Бандура, 1981, № 3-4, — С. 2-7
  • Мішалов В. Зіновій Штокалко // журнал «Бандура», ч. 3-4, 1981
  • Мішалов В. В пам'яті невмирущої слави бандуриста // журнал «Бандура», ч. 3-4, 1981
  • Дутчак В. Кобзарський підручник Зиновія Штокалка: теоретичні та практичні узагальнення // Бандура. — № 71-72. — С. 21-23.
  • Майстренко Левко. Др. мед. Зіновій Штокалко — згадка приятеля // Пропам'ятна книга з нагоди 25 ліття УЛТПА (1950—1975). — Н. Й., 1975. — С. 393—395
  • Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біографічний довідник // Бережани, 2000.
  • Вірші // Координати: Антологія сучасної української поезії на Заході. — Мюнхен, 1969. — Т. 2;
  • На окраїнах ночі. — Штуттґарт-Нью-Иорк, 1977.
  • Баран М. «А у кобзи струни дивні…» //За вільну Україну. — 1995. — 27 трав.
  • Баран М. Чарівник бандури // Русалка Дністрова. — 1995. — № 13 (черв.).
  • Волинець Н. Повернувся до рідної землі // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
  • Гладун Л. Повернення // Західна Україна. — 1992. — № 21 (трав.).
  • Костецький І. Молодий бандурист // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
  • Мельничук Б. Штокалко Зіновій (псевд. Зіновій Бережан, 25.05.1920, с. Кальне Козівськ. р-ну — 28.06.1968, м. Нью-Йорк, США) — кобзар-бандурист, композитор, поет, прозаїк, лікар, художник // Тернопіль вечірній. — 1997. — 19 берез.
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ) — Харків — Торонто, 2013. — 368 с.
  • Подуфалий В. Багатогранний талант // Храм книги: Літопис Бережан. регіон. центру укр. книги. — Бережани, 1994. — С. 99-103.
  • Подуфалий В. Композитор, бандурист, співак // Селянська доля. — 1991. — 28 трав.
  • Подуфалий В. Штокалко Зіновій // Тернопіль. — 1993. — № 3. — С. 45.
  • Прус Р. Зіновій Штокалко // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. Спец. вип., 1993. — С. 13.
  • Пундій П. Зіновій Штокалко // Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. — 1995. — трав.
  • Савчук В. Скальпель, перо і бандура // Бережанське віче. — 1993. — 28 серп.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Штокалко_Зіновій_Павлович&oldid=38571332