Арктична рада: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 18 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка організації
[[Файл:ArcticCouncil.svg|thumb|300px|Арктична рада{{legend|#002387|члени}}{{legend|#0087BD|спостерігачі}}]]
|назва =
'''Арктична рада''' ({{lang-en|Arctic Council}}) — це [[міжурядова організація|міжурядовий]] форум високого рівня, який займається питаннями країн [[Арктика|Арктики]] та [[корінні народи|корінних народів]] Арктики.
|назва_укр =
|зображення =
|розмір_зображення = 200px
|підпис =
|мапа =
|розмір_мапи =
|підпис_мапи =
|абревіатура =
|гасло =
|заснована =
|розпущена =
|тип =
|статус =
|мета =
|штаб-квартира =
|розташування =
|координати =
|регіон =
|членство =
|мови =
|секретар =
|лідер_позиція =
|лідер_ім'я =
|лідер_позиція2 =
|лідер_ім'я2 =
|лідер_позиція3 =
|лідер_ім'я3 =
|лідер_позиція4 =
|лідер_ім'я4 =
|ключові_особи =
|центральний_орган =
|материнські =
|дочірні =
|бюджет =
|штат =
|добровольці =
|ЄДРПОУ =
|колишні назви =
|сайт =
|примітки =
}}[[Файл:ArcticCouncil.svg|thumb|300px|Арктична рада{{legend|#002387|члени}}{{legend|#0087BD|спостерігачі}}]]
'''Арктична рада''' ({{lang-en|Arctic Council}}) — [[міжурядова організація|міжурядовий]] форум високого рівня, який займається питаннями країн [[Арктика|Арктики]] та [[корінні народи|корінних народів]] Арктики.


Рада має 8 членів: Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція та США, та ряд країн-спостерігачів.
Рада має 8 членів: Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція та США, а також ряд країн-спостерігачів.


== Історія Арктичної Ради ==
== Історія Арктичної Ради ==
Рядок 8: Рядок 50:
| title = Arctic Council: Founding Documents
| title = Arctic Council: Founding Documents
| work = Arctic Council Document Archive
| work = Arctic Council Document Archive
| publisher =
| publisher =
| date =
| date =
| url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/document-archive/category/4-founding-documents
| url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/document-archive/category/4-founding-documents
| accessdate = Sep 5, 2013}}</ref> 1996 року заснувала Арктичну раду<ref>{{cite web
| accessdate = Sep 5, 2013
| archive-date = 2 квітня 2018
| archive-url = https://web.archive.org/web/20180402223322/http://www.arctic-council.org/index.php/en/document-archive/category/4-founding-documents
}}</ref> 1996 року заснувала Арктичну раду<ref>{{cite web
| last = Axworthy
| last = Axworthy
| first = Thomas S.
| first = Thomas S.
| title = Canada bypasses key players in Arctic meeting
| title = Canada bypasses key players in Arctic meeting
| work = The Toronto Star
| work = The Toronto Star
| publisher =
| publisher =
| date = March 29, 2010
| date = March 29, 2010
| url =http://www.thestar.com/news/canada/2010/03/29/axworthy_canada_bypasses_key_players_in_arctic_meeting.html
| url = http://www.thestar.com/news/canada/2010/03/29/axworthy_canada_bypasses_key_players_in_arctic_meeting.html
| accessdate = Sep 5, 2013
| accessdate = Sep 5, 2013}}</ref> як форум для просування співпраці, координації та спілкування серед арктичних країн, з залученням корінних народів та інших жителів Арктики з таких питань як [[Індикатори сталого розвитку|сталий розвиток]] та [[охорона довкілля]].<ref>{{cite web
| archive-date = 2 квітня 2015
| archive-url = https://web.archive.org/web/20150402165645/http://www.thestar.com/news/canada/2010/03/29/axworthy_canada_bypasses_key_players_in_arctic_meeting.html
}}</ref> як форум для просування співпраці, координації та спілкування серед арктичних країн, з залученням корінних народів та інших жителів Арктики з таких питань як [[Індикатори сталого розвитку|сталий розвиток]] та [[охорона довкілля]].<ref>{{cite web
| last = Savage
| last = Savage
| first = Luiza Ch.
| first = Luiza Ch.
| title = Why everyone wants a piece of the Arctic
| title = Why everyone wants a piece of the Arctic
| work = Maclean's
| work = [[Maclean's]]
| publisher = Rogers Digital Media
| publisher = Rogers Digital Media
| date = May 13, 2013
| date = May 13, 2013
| url = http://www2.macleans.ca/2013/05/13/why-the-world-wants-the-arctic/
| url = http://www2.macleans.ca/2013/05/13/why-the-world-wants-the-arctic/
| accessdate = Sep 5, 2013
| accessdate = Sep 5, 2013}}</ref> Арктична Рада займалась дослідженнями [[зміна клімату|зміни клімату]], нафти та газу та арктичних морських перевезень.<ref>{{cite web|url=http://www.foreignpolicy.com/articles/2010/08/16/think_again_the_arctic?page=full |title=Think Again: The Arctic |publisher=Foreignpolicy.com |date= |accessdate=2013-09-24}}</ref><ref>{{cite web
| archive-date = 5 березня 2014
| title = Member States
| archive-url = https://web.archive.org/web/20140305233509/http://www2.macleans.ca/2013/05/13/why-the-world-wants-the-arctic/
| work = About Us
}}</ref> Арктична Рада займалась дослідженнями [[зміна клімату|зміни клімату]], нафти та газу та арктичних морських перевезень.<ref>{{cite web |url=http://www.foreignpolicy.com/articles/2010/08/16/think_again_the_arctic?page=full |title=Think Again: The Arctic |publisher=Foreignpolicy.com |date= |accessdate=2013-09-24 |archive-date=14 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140514101645/http://www.foreignpolicy.com/articles/2010/08/16/think_again_the_arctic?page=full }}</ref><ref>{{cite web
| publisher = Arctic Council
|title = Member States
| date = June 29, 2011
|work = About Us
| url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/member-states/111-resources/about/members
|publisher = Arctic Council
| accessdate = Sep 6, 2013}}</ref>
|date = 29 червня 2011
|url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/member-states/111-resources/about/members
|accessdate = 6 вересня 2013
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20130918225608/http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/member-states/111-resources/about/members
|archivedate = 18 вересня 2013
|deadurl = yes
}}</ref>

У 2011 році країни-члени Ради уклали «[[Угода про пошук та рятування в Арктиці|Угоду про пошук та рятування в Арктиці]]» ({{lang-en|Arctic Search and Rescue Agreement}})&nbsp;— першу зобов'язуючу угоду, укладену за сприяння Ради.<ref name="Globe and Mail">{{cite news|last=Koring|first=Paul|title=Arctic treaty leaves much undecided|url=http://www.theglobeandmail.com/news/world/americas/arctic-treaty-leaves-much-undecided/article2017510/|accessdate=13 травня 2011|newspaper=[[Globe and Mail]]|date=12 травня 2011|archive-date=14 травня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110514165437/http://www.theglobeandmail.com/news/world/americas/arctic-treaty-leaves-much-undecided/article2017510/}}</ref>


3 березня 2022 року через [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російське вторгення в Україну]], робота Арктичної ради була поставлена на паузу. Сім арктичних країн тимчасово припинили співпрацю з Росією в Рад.і<ref>{{Cite web|title=Arctic Council nations are 'pausing' work after Russia's invasion of Ukraine|url=https://www.arctictoday.com/the-7-other-arctic-council-nations-are-pausing-work-after-russias-invasion-of-ukraine/|website=ArcticToday|date=2022-03-03|accessdate=2023-03-10|language=en-US|first=Melody|last=Schreiber}}</ref> 8 червня 2022 року всі арктичні країни, окрім Росії, опублікували спільну заяву, в котрій передбачався "намір здійснити обмежене відновлення роботи в Арктичній раді за проєктами, які не передбачають участі Російської Федерації."<ref>{{Cite web|title=Joint statement on limited resumption of Arctic Council cooperation|url=https://www.canada.ca/en/global-affairs/news/2022/06/joint-statement-on-limited-resumption-of-arctic-council-cooperation.html|website=www.canada.ca|date=2022-06-08|accessdate=2023-03-10|first=Global Affairs|last=Canada}}</ref>
У 2011 році країни-члени Ради уклали «[[Угода про пошук та рятування в Арктиці|Угоду про пошук та рятування в Арктиці]]» ({{lang-en|Arctic Search and Rescue Agreement}})&nbsp;— першу зобов'язуючу угоду, укладену за сприяння Ради.<ref name="Globe and Mail">{{cite news|last=Koring|first=Paul|title=Arctic treaty leaves much undecided|url=http://www.theglobeandmail.com/news/world/americas/arctic-treaty-leaves-much-undecided/article2017510/|accessdate=13 May 2011|newspaper=[[Globe and Mail]]|date=12 May 2011}}</ref>


== Членство ==
== Членство ==
Лише країни, чия територія знаходиться в Арктиці, можуть бути членами Ради. Оскільки до неї входять всі вісім таких країн, форум є циркумполярним.
Членами Ради можуть бути лише країни, що мають території в Арктиці. Оскільки до неї входять всі вісім таких країн, форум є циркумполярним.


Рада також має постійні та [[Ad hoc дипломатія|ad hoc]] країни-спостерігачі та «постійних учасників».<ref>{{cite web
Рада також має постійні та [[Дипломатія ad hoc|ad hoc]] країни-спостерігачі та «постійних учасників».<ref>{{cite web
| title = About the Arctic Council
|title = About the Arctic Council
| work =
|work =
| publisher = The Arctic Council
|publisher = The Arctic Council
| date = April 7, 2011
|date = 7 квітня 2011
| url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/about-arctic-council
|url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/about-arctic-council
| accessdate = Sep 6, 2013}}</ref>
|accessdate = 6 вересня 2013
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20130901162202/http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/about-arctic-council
|archivedate = 1 вересня 2013
|deadurl = yes
}}</ref>


=== Країни-члени ===
=== Країни-члени ===
Рядок 63: Рядок 124:


=== Головування ===
=== Головування ===
Головування у Раді змінюється кожні два роки.<ref name = "HillNotes">{{cite web
Головування у Раді змінюється кожні два роки.<ref name = "HillNotes">
{{cite web
| last = Troniak
| last = Troniak
| first = Shauna
| first = Shauna
Рядок 71: Рядок 133:
| date = May 1, 2013
| date = May 1, 2013
| url = http://www.parl.gc.ca/Content/LOP/ResearchPublications/2013-20-e.htm
| url = http://www.parl.gc.ca/Content/LOP/ResearchPublications/2013-20-e.htm
| accessdate = Sep 6, 2013
| accessdate = Sep 6, 2013}}</ref> Першим було головування Канади (1996–1998&nbsp;рр.), потім США (1998–2000&nbsp;рр.), Фінляндії (2000–2002&nbsp;рр.), Ісландії (2002–2004&nbsp;рр.), Росії (2004–2006&nbsp;рр.), Норвегії (2006–2009&nbsp;рр.), Данії (2009–2011&nbsp;рр.) та Швеції (2011–2013&nbsp;рр.).<ref name = "HillNotes"/> Норвегія, Данія та Швеція погодили спільні пріоритети для своїх трьох головувань.<ref>{{cite web|author=Category: About |url=http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/about-arctic-council |title=The Norwegian, Danish, Swedish common objectives for their Arctic Council chairmanships 2006–2013: |publisher=Arctic-council.org |date=2011-04-07 |accessdate=2013-09-24}}</ref>
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20130629023119/http://parl.gc.ca/Content/LOP/ResearchPublications/2013-20-e.htm
| archivedate = червень 29, 2013
| deadurl = yes
}}
</ref> Першим було головування Канади (1996–1998&nbsp;рр.), потім США (1998–2000&nbsp;рр.), Фінляндії (2000–2002&nbsp;рр.), Ісландії (2002–2004&nbsp;рр.), Росії (2004–2006&nbsp;рр.), Норвегії (2006–2009&nbsp;рр.), Данії (2009–2011&nbsp;рр.) та Швеції (2011–2013&nbsp;рр.).<ref name = "HillNotes"/> Норвегія, Данія та Швеція погодили спільні пріоритети для своїх трьох головувань.<ref>{{cite web |author=Category: About |url=http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/about-arctic-council |title=The Norwegian, Danish, Swedish common objectives for their Arctic Council chairmanships 2006–2013: |publisher=Arctic-council.org |date=2011-04-07 |accessdate=2013-09-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130927012035/http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/about-arctic-council |archivedate=2013-09-27 |deadurl=yes }}</ref>


Поточне головування&nbsp;— за Канадою до зустрічі міністрів у травні 2015 року<ref>{{cite web
Поточне головування&nbsp;— за Канадою до зустрічі міністрів у травні 2015 року<ref>{{cite web
Рядок 79: Рядок 146:
| date = May 15, 2013
| date = May 15, 2013
| url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/resources/news-and-press/news-archive/735-canadian-chairmanship-program-2013-2015
| url = http://www.arctic-council.org/index.php/en/resources/news-and-press/news-archive/735-canadian-chairmanship-program-2013-2015
| accessdate = Sep 6, 2013}}</ref><ref name=TheGuardian2013-05-12> {{cite news
| accessdate = Sep 6, 2013
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20130901191304/http://www.arctic-council.org/index.php/en/resources/news-and-press/news-archive/735-canadian-chairmanship-program-2013-2015
| url = http://www.guardian.co.uk/world/2013/may/10/obama-undecided-arctic-council-expansion
| archivedate = вересень 1, 2013
| title = Obama undecided on Arctic Council expansion days before summit: Arctic region's international governing body will debate member status of 14 potential new members including China
| deadurl = yes
| publisher = The Guardian
}}</ref><ref name=TheGuardian2013-05-12>{{cite news
| author = Suzanne Goldenberg
|url = http://www.guardian.co.uk/world/2013/may/10/obama-undecided-arctic-council-expansion
| date = 2013-05-10
|title = Obama undecided on Arctic Council expansion days before summit: Arctic region's international governing body will debate member status of 14 potential new members including China
| accessdate = 2013-05-12
|publisher = The Guardian
| archivedate = 2013-05-12
|author = Suzanne Goldenberg
| archiveurl = http://www.webcitation.org/query?url=http%3A%2F%2Fwww.guardian.co.uk%2Fworld%2F2013%2Fmay%2F10%2Fobama-undecided-arctic-council-expansion&date=2013-05-12
|date = 2013-05-10
| deadurl = No
|accessdate = 2013-05-12
| quote = Китай, незважаючи на свою відстань до Арктики, поступово і наполегливо збільшує свою присутність у регіоні. Минулого року країна послала криголам через Арктику по шляху, який може скоротити час транспортування товарів до північної Європи на два тижні у порівнянні з традиційним шляхом через Суецький канал.}}</ref>, після чого головування перейде до США на 2015–2017 роки.
|archivedate = 2013-05-12
|archiveurl = https://www.webcitation.org/query?url=http%3A%2F%2Fwww.guardian.co.uk%2Fworld%2F2013%2Fmay%2F10%2Fobama-undecided-arctic-council-expansion&date=2013-05-12
|deadurl = no
|quote = Китай, незважаючи на свою відстань до Арктики, поступово і наполегливо збільшує свою присутність у регіоні. Минулого року країна послала криголам через Арктику по шляху, який може скоротити час транспортування товарів до північної Європи на два тижні у порівнянні з традиційним шляхом через Суецький канал.
}}</ref>, після чого головування перейде до США на 2015–2017 роки.


== Країни-спостерігачі ==
== Країни-спостерігачі ==


=== Постійні спостерігачі ===
=== Постійні спостерігачі ===
Статус спостерігача відкритий для неарктичних країн, які погоджені Радою на зустрічах міністрів, що відбуваються раз на два роки. Постійні спостерігачі не мають права голосу на Раді. Країни-спостерігачі отримують запрошення на більшість засідань Ради, а їх участь у проектах та робочих групах не завжди можливе, що однак не становить проблеми, оскільки небагато з них бажають брати участь на цих рівнях.<ref>{{cite web|last=Ghattas |first=Kim |url=http://www.bbc.co.uk/news/world-us-canada-22528594 |title=Arctic Council: John Kerry steps into Arctic diplomacy |publisher=Bbc.co.uk |date=2013-05-14 |accessdate=2013-09-24}}</ref>Станом на травень 2013 року було 12 країн-постійних спостерігачів.<ref>{{cite web|author=Category: Observers |url=http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/observers |title=Six non-arctic countries have been admitted as observers to the Arctic Council: |publisher=Arctic-council.org |date=2011-04-27 |accessdate=2013-09-24}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.thehindu.com/news/international/world/india-enters-arctic-council-as-observer/article4717770.ece |title=India enters Arctic Council as observer |publisher=Thehindu.com |date=2013-05-15 |accessdate=2013-09-24}}</ref>:
Статус спостерігача відкритий для неарктичних країн, які погоджені Радою на зустрічах міністрів, що відбуваються раз на два роки. Постійні спостерігачі не мають права голосу на Раді. Країни-спостерігачі отримують запрошення на більшість засідань Ради, а їх участь у проектах та робочих групах не завжди можливе, що однак не становить проблеми, оскільки небагато з них бажають брати участь на цих рівнях.<ref>{{cite web |last=Ghattas |first=Kim |url=http://www.bbc.co.uk/news/world-us-canada-22528594 |title=Arctic Council: John Kerry steps into Arctic diplomacy |publisher=Bbc.co.uk |date=2013-05-14 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=20 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150220015738/http://www.bbc.co.uk/news/world-us-canada-22528594 }}</ref> Станом на травень 2013 року було 12 країн-постійних спостерігачів.<ref>{{cite web |author=Category: Observers |url=http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/observers |title=Six non-arctic countries have been admitted as observers to the Arctic Council: |publisher=Arctic-council.org |date=2011-04-27 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=20 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131020173557/http://www.arctic-council.org/index.php/en/about-us/arctic-council/observers }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.thehindu.com/news/international/world/india-enters-arctic-council-as-observer/article4717770.ece |title=India enters Arctic Council as observer |publisher=Thehindu.com |date=2013-05-15 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=13 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113042137/http://www.thehindu.com/news/international/world/india-enters-arctic-council-as-observer/article4717770.ece }}</ref>:
{{Div col}}
{{Div col}}
* [[Китай]]
* [[Китай]]
Рядок 103: Рядок 175:
* [[Японія]]
* [[Японія]]
* [[Південна Корея]]
* [[Південна Корея]]
* [[Нідерланди]]
* [[Арктична політика Нідерландів|Нідерланди]]
* [[Польща]]
* [[Польща]]
* [[Сингапур]]
* [[Сингапур]]
* [[Іспанія]]
* [[Іспанія]]
* [[Велика Британія]]
* [[Великобританія]]
{{Div col end}}
{{Div col end}}


=== Ad hoc країни-спостерігачі ===
=== Країни-спостерігачі ad hoc ===
Ad hoc країни-спостерігачі повинні отримувати згоду на свою присутність на кожній окремій зустрічі Ради; проте такі запити про дозвіл є рутинними та майже завжди задовольняються. На цей час існує 6 ad hoc-спостерігачів, не включаючи Європейського Союзу. На зустрічі міністрів 2013 в Кіруні, Швеція, ЄС звернувся по статус повного спостерігача, однак його не отримав, в першу чергу через незгоду країн-членів на заборону ЄС полювання на морських котиків.
Країни-спостерігачі [[ad hoc]] повинні отримувати згоду на свою присутність на кожній окремій зустрічі Ради; проте такі запити про дозвіл є рутинними та майже завжди задовольняються. На цей час існує 6 ad hoc-спостерігачів, не включаючи Європейського Союзу. На зустрічі міністрів 2013 в Кіруні, Швеція, ЄС звернувся по статус повного спостерігача, однак його не отримав, в першу чергу через незгоду країн-членів на заборону ЄС полювання на морських котиків.


Постійні Учасники — корінні народи мають змішані погляди на збільшення групи неарктичних спостерігачів. Деякі з них бояться, що їх ролі будуть маргіналізовані, якщо великі гравці (Індія, Китай та ЄС) отримають більше уваги від Ради.
Постійні Учасники — корінні народи мають змішані погляди на збільшення групи неарктичних спостерігачів. Деякі з них бояться, що їх ролі будуть маргіналізовані, якщо великі гравці (Індія, Китай та ЄС) отримають більше уваги від Ради.


== Неурядові спостерігачі ==
== Неурядові спостерігачі ==
Міжурядові та міжпарламентські організації (глобальні та регіональні) та неурядові організації також можуть отримати статус спостерігача за погодження Радою. Так спостерігачі на цей час включають так організації як Арктичні Парламентарії,<ref>{{cite web|url=http://www.arcticparl.org/ |title=Arctic Parliamentarians |publisher=Arcticparl.org |date= |accessdate=2013-09-24}}</ref> [[Міжнародний союз охорони природи]], [[Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця]], [[Північна Рада]], Північний Форум,<ref>{{cite web|url=http://www.northernforum.org |title=Northern Forum |publisher=Northern Forum |date= |accessdate=2013-09-24}}</ref> [[Програма розвитку ООН]], [[Програма ООН по навколишньому середовищу]]; та деякі [[Недержавна організація|недержавні організації]], такі як Асоціація світових [[пастух|стадників]] [[Північний олень|північних оленів]],<ref name=reindeerherders>[http://arcticportal.org/portal/icr-new/assn.-of-world-reindeer-herders Association of World Reindeer Herders]{{dead link|date=September 2013}}</ref> [[Університет Арктики]] та Арктична програма [[Всесвітній фонд дикої природи|Всесвітнього фонду дикої природи]].
Міжурядові та міжпарламентські організації (глобальні та регіональні) та неурядові організації також можуть отримати статус спостерігача за погодження Радою. Так спостерігачі на цей час включають такі організації як Арктичні Парламентарії,<ref>{{cite web |url=http://www.arcticparl.org/ |title=Arctic Parliamentarians |publisher=Arcticparl.org |date= |accessdate=2013-09-24 |archive-date=21 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150321110618/http://www.arcticparl.org/ }}</ref> [[Міжнародний союз охорони природи]], [[Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця]], [[Північна Рада]], Північний Форум,<ref>{{cite web |url=http://www.northernforum.org |title=Northern Forum |publisher=Northern Forum |date= |accessdate=2013-09-24 |archive-date=8 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171108060859/http://www.northernforum.org/ }}</ref> [[Програма розвитку ООН]], [[Програма ООН з довкілля]]; та деякі [[Недержавна організація|недержавні організації]], такі як Асоціація світових [[пастух|стадників]] [[Північний олень|північних оленів]],<ref name=reindeerherders>{{Cite web |url=http://arcticportal.org/portal/icr-new/assn.-of-world-reindeer-herders |title=Association of World Reindeer Herders |accessdate=31 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070928200138/http://arcticportal.org/portal/icr-new/assn.-of-world-reindeer-herders |archivedate=28 вересня 2007 |deadurl=yes }}</ref> [[Університет Арктики]] та Арктична програма [[Всесвітній фонд дикої природи|Всесвітнього фонду дикої природи]].


== Корінні народи ==
== Корінні народи ==
Рядок 124: Рядок 196:
З одного боку це дає корінним народам досить широке представництво у Арктичній Раді у порівнянні з іншими схожими організаціями, а з іншого — все одно всі рішення приймаються лише країнами-членами на підставі консенсусу.
З одного боку це дає корінним народам досить широке представництво у Арктичній Раді у порівнянні з іншими схожими організаціями, а з іншого — все одно всі рішення приймаються лише країнами-членами на підставі консенсусу.


Станом на 2010 рік шість спільнот корінних народів Арктики отримали статус Постійного Учасника: «[[Алеути|Алеутська]] міжнародна асоціація»<ref>{{cite web|url=http://www.aleut-international.org/ |title=Aleut International Association |publisher=Aleut-international.org |date=2012-08-23 |accessdate=2013-09-24}}</ref>, «Рада арктичних атабасків»<ref>{{cite web|url=http://www.arcticathabaskancouncil.com/aac/ |title=Arctic Athabaskan Council |publisher=Arctic Athabaskan Council |date=2013-04-23 |accessdate=2013-09-24}}</ref>, «[[Кучини|Кучинська]] міжнародна рада»,<ref>{{cite web|url=http://www.gwichin.org/ |title=Gwich'in Council International |publisher=Gwichin.org |date=2010-12-21 |accessdate=2013-09-24}}</ref> «[[Інуїти|Інуїтська]] циркумполярна рада», «Асоціація корінних малочисельних народі Півночі, Сибіру та Далекого Сходу Російської Федерації»<ref>[http://www.raipon.info</ref> та «[[Союз саамів]]»<ref>{{cite web|url=http://www.saamicouncil.net/?deptid=1116 |title=Saami Council |publisher=Saami Council |date=2009-08-24 |accessdate=2013-09-24}}</ref>. Ці організації дуже відрізняються за чисельністю членів, яких вони представляють&nbsp;— від декількох тисяч алеутів та кучинів до 150 тис. інуїтів.
Станом на 2010 рік шість спільнот корінних народів Арктики отримали статус Постійного Учасника: «[[Алеути|Алеутська]] міжнародна асоціація»<ref>{{cite web |url=http://www.aleut-international.org/ |title=Aleut International Association |publisher=Aleut-international.org |date=2012-08-23 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=2 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150202001257/http://www.aleut-international.org/ }}</ref>, «Рада арктичних атабасків»<ref>{{cite web |url=http://www.arcticathabaskancouncil.com/aac/ |title=Arctic Athabaskan Council |publisher=Arctic Athabaskan Council |date=2013-04-23 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=27 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927004136/http://www.arcticathabaskancouncil.com/aac/ }}</ref>, «[[Кучини|Кучинська]] міжнародна рада»,<ref>{{cite web |url=http://www.gwichin.org/ |title=Gwich'in Council International |publisher=Gwichin.org |date=2010-12-21 |accessdate=2013-09-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180215205401/http://www.gwichin.org/ |archivedate=2018-02-15 |deadurl=yes }}</ref> «[[Інуїти|Інуїтська]] циркумполярна рада», «Асоціація корінних малочисельних народі Півночі, Сибіру та Далекого Сходу Російської Федерації»<ref>{{Cite web |url=http://www.raipon.info/ |title=Архівована копія |accessdate=31 березня 2015 |archive-date=8 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220308051018/https://raipon.info/ }}</ref> та «[[Союз саамів]]»<ref>{{cite web |url=http://www.saamicouncil.net/?deptid=1116 |title=Saami Council |publisher=Saami Council |date=2009-08-24 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=17 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130517191933/http://www.saamicouncil.net/?deptid=1116 }}</ref>. Ці організації дуже відрізняються за чисельністю членів, яких вони представляють&nbsp;— від декількох тисяч алеутів та кучинів до 150 тис. інуїтів.


Оскільки для таких груп участь у кожному засіданні ради, які проходять у головуючій країні, та інших проектах є дорогим задоволенням, для посилення їх присутності та участі у діяльності ради та її програми була створена фінансова підтримка, яка надається через Секретаріат корінних народів.<ref>[http://arctic-council.org/filearchive/IPS%20Terms%20of%20Reference%20and%20Guidelines.pdf Terms, Reference and Guidelines]</ref>.
Оскільки для таких груп участь у кожному засіданні ради, які проходять у головуючій країні, та інших проектах є дорогим задоволенням, для посилення їх присутності та участі у діяльності ради та її програми була створена фінансова підтримка, яка надається через Секретаріат корінних народів.<ref>{{Cite web |url=http://arctic-council.org/filearchive/IPS%20Terms%20of%20Reference%20and%20Guidelines.pdf |title=Terms, Reference and Guidelines |accessdate=31 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110720000949/http://arctic-council.org/filearchive/IPS%20Terms%20of%20Reference%20and%20Guidelines.pdf |archivedate=20 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.


Якою б не була роль корінних народів як Постійних Учасників Арктичної Ради, такий статус не надає їм ніякого юридичного визнання як саме "народів. У Оттавській декларації, якою засновано Раду, в примітках було спеціально зазначено: «Використання терміну 'народи' у цій декларації не буде розумітись як таке, що має будь-які наслідки в частині прав, які надаються такому терміну за міжнародним правом». Також, [[Декларація про права корінних народів]] [[ООН]], прийнята Радою Генеральної Асамблеї ООН 13 вересня 2007 року після 22 років переговорів, була початково не погоджена Канадою та США, а Росія утрималась<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/6993776.stm |title=Indigenous rights outlined by UN |publisher=BBC News |date=2007-09-13 |accessdate=2013-09-24}}</ref>. Наприкінці 2010 року, Канада та США офіційно схвалили Декларацію, але з окремими формулюваннями, які роблять її «бажаною», а не обов'язковою для виконання ними.
Якою б не була роль корінних народів як Постійних Учасників Арктичної Ради, такий статус не надає їм ніякого юридичного визнання як саме "народів. У Оттавській декларації, якою засновано Раду, в примітках було спеціально зазначено: «Використання терміну 'народи' у цій декларації не буде розумітись як таке, що має будь-які наслідки в частині прав, які надаються такому терміну за міжнародним правом». Також, [[Декларація про права корінних народів]] [[ООН]], прийнята Радою Генеральної Асамблеї ООН 13 вересня 2007 року після 22 років переговорів, була початково не погоджена Канадою та США, а Росія утрималась<ref>{{cite web |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/6993776.stm |title=Indigenous rights outlined by UN |publisher=BBC News |date=2007-09-13 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=28 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130928081940/http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_depth/6993776.stm }}</ref>. Наприкінці 2010 року Канада та США офіційно схвалили Декларацію, але з окремими формулюваннями, які роблять її «бажаною», а не обов'язковою для виконання ними.


== Безпека та геополітичні питання ==
== Безпека та геополітичні питання ==
Арктична Рада часто опиняється в центрі питань безпеки та геополітики, оскільки Арктика є предметом особливого інтересу як членів Ради так і спостерігачів. Коли Рада була утворена в 1996 році, питання миру та безпеки не були включені до її мандату, однак зміни в арктичному середовищі (в першу чергу скорочення крижаного покрову) та учасників Ради призвели до перегляду відносин між геополітичними питаннями та роллю Арктичної Ради.
Арктична Рада часто опиняється в центрі питань безпеки та геополітики, оскільки Арктика є предметом особливого інтересу як членів Ради так і спостерігачів. Коли Рада була утворена в 1996 році, питання миру та безпеки не були включені до її мандату, однак зміни в арктичному середовищі (в першу чергу скорочення крижаного покрову) та учасників Ради призвели до перегляду відносин між геополітичними питаннями та роллю Арктичної Ради.


З огляду на [[Зміна клімату|зміну клімату]] та танення морської криги Арктики, все більше ресурсів та водних шляхів стають доступними. В Арктиці існують значні запаси нафти, газу та мінералів, і цей фактор довкілля (танення криги) спричинив територіальні суперечки серед країн-членів Ради. [[Конвенція ООН з морського права]] дозволяє країні поширювати свою [[Виключна економічна зона|виключну економічну зону]] (яка дозволяє видобуток та користування ресурсами), якщо вона може довести, що її континентальний шельф простягається понад ліміт в 200 миль.<ref name="americansecurityproject1">{{cite web|url=http://americansecurityproject.org/featured-items/2013/the-arctic-five-critical-security-challenges/ |title=The Arctic: Five Critical Security Challenges &#124; ASPAmerican Security Project |publisher=Americansecurityproject.org |date= |accessdate=2013-09-24}}</ref> Країни визначають свої води від найбільш заглибленої в море частини суші, тому права на будь-які острівці виступають предметом суперечки. Існують суперечки щодо [[Берингове море|Берингова]] та [[Чукотське море|Чукотського морей]] між Росією та Америкою, та [[Ганс (острів)|острова Ганса]] та [[Море Лінкольна|моря Лінкольна]] між Канадою та Данією (в інтересах Гренландії).<ref name="economist1">{{cite web|url=http://www.economist.com/news/international/21571127-will-asian-countries-consolidate-or-disrupt-arctic-stability-roar-ice-cracking |title=Outsiders in the Arctic: The roar of ice cracking |publisher=The Economist |date=2013-02-02 |accessdate=2013-09-24}}</ref> In addition, a poll indicated that half of Canadian respondents said Canada should try to assert its full sovereignty rights over the [[Море Бофорта]] compared to just 10 percent of Americans.<ref name="theglobeandmail1">{{cite web|author=Jill Mahoney |url=http://www.theglobeandmail.com/news/politics/canadians-rank-arctic-sovereignty-as-top-foreign-policy-priority/article563348/ |title=Canadians rank Arctic sovereignty as top foreign-policy priority |publisher=The Globe and Mail |date= |accessdate=2013-09-24}}</ref> Нові комерційні трансарктичні морські торгові шляхи, які відкриваються з таненням криги, можуть слугувати іншим джерелом конфлікту. Наприклад опитування показало, що канадці вважають Північно-Західний Прохід внутрішньоканадським водним шляхом, а інші країни вважають його міжнародним морським шляхом.<ref name="theglobeandmail1"/>
З огляду на [[Зміна клімату|зміну клімату]] та танення морської криги Арктики, все більше ресурсів та водних шляхів стають доступними. В Арктиці існують значні запаси нафти, газу та мінералів, і цей фактор довкілля (танення криги) спричинив територіальні суперечки серед країн-членів Ради. [[Конвенція ООН з морського права]] дозволяє країні поширювати свою [[Виключна економічна зона|виключну економічну зону]] (яка дозволяє видобуток та користування ресурсами), якщо вона може довести, що її континентальний шельф простягається понад ліміт в 200 миль.<ref name="americansecurityproject1">{{cite web |url=http://americansecurityproject.org/featured-items/2013/the-arctic-five-critical-security-challenges/ |title=The Arctic: Five Critical Security Challenges &#124; ASPAmerican Security Project |publisher=Americansecurityproject.org |date= |accessdate=2013-09-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130927012708/http://americansecurityproject.org/featured-items/2013/the-arctic-five-critical-security-challenges/ |archivedate=2013-09-27 |deadurl=yes }}</ref> Країни визначають свої води від найбільш заглибленої в море частини суші, тому права на будь-які острівці виступають предметом суперечки. Існують суперечки щодо [[Берингове море|Берингова]] та [[Чукотське море|Чукотського морей]] між Росією та Америкою, та [[Ганс (острів)|острова Ганса]] та [[Море Лінкольна|моря Лінкольна]] між Канадою та Данією (в інтересах Гренландії).<ref name="economist1">{{cite web |url=http://www.economist.com/news/international/21571127-will-asian-countries-consolidate-or-disrupt-arctic-stability-roar-ice-cracking |title=Outsiders in the Arctic: The roar of ice cracking |publisher=The Economist |date=2013-02-02 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=28 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150328235051/http://www.economist.com/news/international/21571127-will-asian-countries-consolidate-or-disrupt-arctic-stability-roar-ice-cracking }}</ref> Крім того, в Канаді половина опитаних виступає за ствердження суверенітету країни над [[Море Бофорта|морем Бофорта]] (у США таких лише 10%).<ref name="theglobeandmail1">{{cite web |author=Jill Mahoney |url=http://www.theglobeandmail.com/news/politics/canadians-rank-arctic-sovereignty-as-top-foreign-policy-priority/article563348/ |title=Canadians rank Arctic sovereignty as top foreign-policy priority |publisher=The Globe and Mail |date= |accessdate=2013-09-24 |archive-date=3 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150403003819/http://www.theglobeandmail.com/news/politics/canadians-rank-arctic-sovereignty-as-top-foreign-policy-priority/article563348/ }}</ref> Іншим джерелом конфлікту можуть стати нові комерційні трансарктичні морські торгові шляхи, які відкриваються з таненням криги. Наприклад, опитування показало, що канадці вважають Північно-Західний Прохід внутрішньоканадським водним шляхом, а інші країни вважають його міжнародним морським шляхом.<ref name="theglobeandmail1"/>


Зростання числа Постійних Спостерігачів також піднімає інші питання національної безпеки країн-членів, оскільки такі спостерігачі виказують свій інтерес до арктичного регіону. Наприклад, Китай не приховує свого бажання видобувати природні ресурси в Гренландії чи освоїти трансарктичні морські шляхи<ref name="economist1"/>
Зростання числа Постійних Спостерігачів також піднімає інші питання національної безпеки країн-членів, оскільки такі спостерігачі виказують свій інтерес до арктичного регіону. Наприклад, Китай не приховує свого бажання видобувати природні ресурси в Гренландії чи освоїти трансарктичні морські шляхи<ref name="economist1"/>
Рядок 139: Рядок 211:
Військова інфраструктура є ще одним питанням&nbsp;— США, Канада, Данія, Норвегія та Росія збільшують свою військову присутність та розбудовують військову інфраструктуру в регіоні.<ref name="americansecurityproject1"/>
Військова інфраструктура є ще одним питанням&nbsp;— США, Канада, Данія, Норвегія та Росія збільшують свою військову присутність та розбудовують військову інфраструктуру в регіоні.<ref name="americansecurityproject1"/>


Однак на думку деяких, незважаючи на потенційні конфлікти між її членами, Арктична Рада сприяє стабільності в регіоні (напр., норвезький адмірал Хаакон Бруун Ханссен ({{lang-no|Haakon Bruun Hanssen}}) зазначив, що Арктика є «ймовірно найбільш стабільним регіоном світу»), закони добре встановлені та виконуються<ref name="economist1"/>, а члени Ради вважають, що поділ вартості розвитку Арктичних морських шляхів, досліджень тощо в кооперації та добрих стосунках є корисним для всіх<ref>{{cite web|url=http://www.economist.com/node/21551029 |title=Arctic politics: Cosy amid the thaw |publisher=The Economist |date=2012-03-24 |accessdate=2013-09-24}}</ref>.
Однак на думку деяких, незважаючи на потенційні конфлікти між її членами, Арктична Рада сприяє стабільності в регіоні (напр., норвезький адмірал Хаакон Бруун Ханссен ({{lang-no|Haakon Bruun Hanssen}}) зазначив, що Арктика є «ймовірно найбільш стабільним регіоном світу»), закони добре встановлені та виконуються<ref name="economist1"/>, а члени Ради вважають, що поділ вартості розвитку Арктичних морських шляхів, досліджень тощо в кооперації та добрих стосунках є корисним для всіх<ref>{{cite web |url=http://www.economist.com/node/21551029 |title=Arctic politics: Cosy amid the thaw |publisher=The Economist |date=2012-03-24 |accessdate=2013-09-24 |archive-date=3 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150403060813/http://www.economist.com/node/21551029 }}</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 145: Рядок 217:
* [[Арктичні морські шляхи]]
* [[Арктичні морські шляхи]]
* [[Антарктичний договір]]
* [[Антарктичний договір]]
* [[Ілліссатська декларація]] ({{lang-en|Ilulissat Declaration}})
* [[Ілуліссатська декларація]] ({{lang-en|Ilulissat Declaration}})
* [[Міжнародний арктичний науковий комітет]]
* [[Міжнародний арктичний науковий комітет]]
* [[Угода про пошук та рятування в Арктиці]]
* [[Угода про пошук та рятування в Арктиці]]
Рядок 154: Рядок 226:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.arctic-council.org www.arctic-council.org — Arctic Council]
* [http://www.arctic-council.org www.arctic-council.org&nbsp;— Arctic Council] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111018123019/http://www.arctic-council.org/ |date=18 жовтня 2011 }}


[[Категорія:Міжнародні організації]]
[[Категорія:Міжнародні організації]]
[[Категорія:Зовнішня політика Росії]]
[[Категорія:Міжнародні відносини Росії]]
[[Категорія:Міжнародні відносини Канади]]
[[Категорія:Міжнародні відносини Канади]]
[[Категорія:Зовнішня політика США]]
[[Категорія:Зовнішня політика США]]
[[Категорія:Політика Фінляндії]]
[[Категорія:Політика Фінляндії]]
[[Категорія:Політика Фарерських островів]]

Поточна версія на 12:12, 30 червня 2023

Арктична рада
Типміжурядова організація
рада
Засновано19 вересня 1996
Оттава
Країна Канада,  Данія,  Фінляндія,  Ісландія,  Норвегія,  Росія,  Швеція ·  США
Штаб-квартираFram Centred
Вебсайт: arctic-council.org
CMNS: Арктична рада у Вікісховищі
Арктична рада
   члени
   спостерігачі

Арктична рада (англ. Arctic Council) — міжурядовий форум високого рівня, який займається питаннями країн Арктики та корінних народів Арктики.

Рада має 8 членів: Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція та США, а також ряд країн-спостерігачів.

Історія Арктичної Ради

[ред. | ред. код]

Першим кроком до створення Ради було підписання вісьмома арктичними країнами «Стратегії охорони довкілля Арктики» (англ. Arctic Environmental Protection Strategy), скорочено «СОДА» (англ. AEPS), у 1991 році. «Оттавська декларація»[1] 1996 року заснувала Арктичну раду[2] як форум для просування співпраці, координації та спілкування серед арктичних країн, з залученням корінних народів та інших жителів Арктики з таких питань як сталий розвиток та охорона довкілля.[3] Арктична Рада займалась дослідженнями зміни клімату, нафти та газу та арктичних морських перевезень.[4][5]

У 2011 році країни-члени Ради уклали «Угоду про пошук та рятування в Арктиці» (англ. Arctic Search and Rescue Agreement) — першу зобов'язуючу угоду, укладену за сприяння Ради.[6]

3 березня 2022 року через російське вторгення в Україну, робота Арктичної ради була поставлена на паузу. Сім арктичних країн тимчасово припинили співпрацю з Росією в Рад.і[7] 8 червня 2022 року всі арктичні країни, окрім Росії, опублікували спільну заяву, в котрій передбачався "намір здійснити обмежене відновлення роботи в Арктичній раді за проєктами, які не передбачають участі Російської Федерації."[8]

Членство

[ред. | ред. код]

Членами Ради можуть бути лише країни, що мають території в Арктиці. Оскільки до неї входять всі вісім таких країн, форум є циркумполярним.

Рада також має постійні та ad hoc країни-спостерігачі та «постійних учасників».[9]

Країни-члени

[ред. | ред. код]

Головування

[ред. | ред. код]

Головування у Раді змінюється кожні два роки.[10] Першим було головування Канади (1996–1998 рр.), потім США (1998–2000 рр.), Фінляндії (2000–2002 рр.), Ісландії (2002–2004 рр.), Росії (2004–2006 рр.), Норвегії (2006–2009 рр.), Данії (2009–2011 рр.) та Швеції (2011–2013 рр.).[10] Норвегія, Данія та Швеція погодили спільні пріоритети для своїх трьох головувань.[11]

Поточне головування — за Канадою до зустрічі міністрів у травні 2015 року[12][13], після чого головування перейде до США на 2015–2017 роки.

Країни-спостерігачі

[ред. | ред. код]

Постійні спостерігачі

[ред. | ред. код]

Статус спостерігача відкритий для неарктичних країн, які погоджені Радою на зустрічах міністрів, що відбуваються раз на два роки. Постійні спостерігачі не мають права голосу на Раді. Країни-спостерігачі отримують запрошення на більшість засідань Ради, а їх участь у проектах та робочих групах не завжди можливе, що однак не становить проблеми, оскільки небагато з них бажають брати участь на цих рівнях.[14] Станом на травень 2013 року було 12 країн-постійних спостерігачів.[15][16]:

Країни-спостерігачі ad hoc

[ред. | ред. код]

Країни-спостерігачі ad hoc повинні отримувати згоду на свою присутність на кожній окремій зустрічі Ради; проте такі запити про дозвіл є рутинними та майже завжди задовольняються. На цей час існує 6 ad hoc-спостерігачів, не включаючи Європейського Союзу. На зустрічі міністрів 2013 в Кіруні, Швеція, ЄС звернувся по статус повного спостерігача, однак його не отримав, в першу чергу через незгоду країн-членів на заборону ЄС полювання на морських котиків.

Постійні Учасники — корінні народи мають змішані погляди на збільшення групи неарктичних спостерігачів. Деякі з них бояться, що їх ролі будуть маргіналізовані, якщо великі гравці (Індія, Китай та ЄС) отримають більше уваги від Ради.

Неурядові спостерігачі

[ред. | ред. код]

Міжурядові та міжпарламентські організації (глобальні та регіональні) та неурядові організації також можуть отримати статус спостерігача за погодження Радою. Так спостерігачі на цей час включають такі організації як Арктичні Парламентарії,[17] Міжнародний союз охорони природи, Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Північна Рада, Північний Форум,[18] Програма розвитку ООН, Програма ООН з довкілля; та деякі недержавні організації, такі як Асоціація світових стадників північних оленів,[19] Університет Арктики та Арктична програма Всесвітнього фонду дикої природи.

Корінні народи

[ред. | ред. код]

Сім з восьми країн-членів (крім Ісландії) мають досить великі спільноти корінних народів Арктики. Організації корінних народів Артики можуть отримати статус Постійного Учасника Арктичної Ради, але лише якщо вони представляють один корінний народ, який живе у більш ніж одній країні-учасниці, або більш ніж один корінний народ, що живуть в одній країні-учасниці; а кількість таких Постійних Учасників не повинна перевищувати кількість країн-членів.

Категорія Постійного Учасника була створена для забезпечення активної участі та повного консультування з представниками корінних народів Арктики у Арктичній раді, всіх її зустрічах та проектах. Постійний Учасник може виступати на зустрічах, піднімати питання порядку, які потребують негайного рішення Головою Ради. З ними слід обговорювати порядок денний зустрічі міністрів, до якого вони можуть пропонувати додаткові питання. Вони також можуть пропонувати спільні проекти. З одного боку це дає корінним народам досить широке представництво у Арктичній Раді у порівнянні з іншими схожими організаціями, а з іншого — все одно всі рішення приймаються лише країнами-членами на підставі консенсусу.

Станом на 2010 рік шість спільнот корінних народів Арктики отримали статус Постійного Учасника: «Алеутська міжнародна асоціація»[20], «Рада арктичних атабасків»[21], «Кучинська міжнародна рада»,[22] «Інуїтська циркумполярна рада», «Асоціація корінних малочисельних народі Півночі, Сибіру та Далекого Сходу Російської Федерації»[23] та «Союз саамів»[24]. Ці організації дуже відрізняються за чисельністю членів, яких вони представляють — від декількох тисяч алеутів та кучинів до 150 тис. інуїтів.

Оскільки для таких груп участь у кожному засіданні ради, які проходять у головуючій країні, та інших проектах є дорогим задоволенням, для посилення їх присутності та участі у діяльності ради та її програми була створена фінансова підтримка, яка надається через Секретаріат корінних народів.[25].

Якою б не була роль корінних народів як Постійних Учасників Арктичної Ради, такий статус не надає їм ніякого юридичного визнання як саме "народів. У Оттавській декларації, якою засновано Раду, в примітках було спеціально зазначено: «Використання терміну 'народи' у цій декларації не буде розумітись як таке, що має будь-які наслідки в частині прав, які надаються такому терміну за міжнародним правом». Також, Декларація про права корінних народів ООН, прийнята Радою Генеральної Асамблеї ООН 13 вересня 2007 року після 22 років переговорів, була початково не погоджена Канадою та США, а Росія утрималась[26]. Наприкінці 2010 року Канада та США офіційно схвалили Декларацію, але з окремими формулюваннями, які роблять її «бажаною», а не обов'язковою для виконання ними.

Безпека та геополітичні питання

[ред. | ред. код]

Арктична Рада часто опиняється в центрі питань безпеки та геополітики, оскільки Арктика є предметом особливого інтересу як членів Ради так і спостерігачів. Коли Рада була утворена в 1996 році, питання миру та безпеки не були включені до її мандату, однак зміни в арктичному середовищі (в першу чергу скорочення крижаного покрову) та учасників Ради призвели до перегляду відносин між геополітичними питаннями та роллю Арктичної Ради.

З огляду на зміну клімату та танення морської криги Арктики, все більше ресурсів та водних шляхів стають доступними. В Арктиці існують значні запаси нафти, газу та мінералів, і цей фактор довкілля (танення криги) спричинив територіальні суперечки серед країн-членів Ради. Конвенція ООН з морського права дозволяє країні поширювати свою виключну економічну зону (яка дозволяє видобуток та користування ресурсами), якщо вона може довести, що її континентальний шельф простягається понад ліміт в 200 миль.[27] Країни визначають свої води від найбільш заглибленої в море частини суші, тому права на будь-які острівці виступають предметом суперечки. Існують суперечки щодо Берингова та Чукотського морей між Росією та Америкою, та острова Ганса та моря Лінкольна між Канадою та Данією (в інтересах Гренландії).[28] Крім того, в Канаді половина опитаних виступає за ствердження суверенітету країни над морем Бофорта (у США таких лише 10%).[29] Іншим джерелом конфлікту можуть стати нові комерційні трансарктичні морські торгові шляхи, які відкриваються з таненням криги. Наприклад, опитування показало, що канадці вважають Північно-Західний Прохід внутрішньоканадським водним шляхом, а інші країни вважають його міжнародним морським шляхом.[29]

Зростання числа Постійних Спостерігачів також піднімає інші питання національної безпеки країн-членів, оскільки такі спостерігачі виказують свій інтерес до арктичного регіону. Наприклад, Китай не приховує свого бажання видобувати природні ресурси в Гренландії чи освоїти трансарктичні морські шляхи[28]

Військова інфраструктура є ще одним питанням — США, Канада, Данія, Норвегія та Росія збільшують свою військову присутність та розбудовують військову інфраструктуру в регіоні.[27]

Однак на думку деяких, незважаючи на потенційні конфлікти між її членами, Арктична Рада сприяє стабільності в регіоні (напр., норвезький адмірал Хаакон Бруун Ханссен (норв. Haakon Bruun Hanssen) зазначив, що Арктика є «ймовірно найбільш стабільним регіоном світу»), закони добре встановлені та виконуються[28], а члени Ради вважають, що поділ вартості розвитку Арктичних морських шляхів, досліджень тощо в кооперації та добрих стосунках є корисним для всіх[30].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Arctic Council: Founding Documents. Arctic Council Document Archive. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано Sep 5, 2013.
  2. ↑ Axworthy, Thomas S. (29 березня 2010). Canada bypasses key players in Arctic meeting. The Toronto Star. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано Sep 5, 2013.
  3. ↑ Savage, Luiza Ch. (13 травня 2013). Why everyone wants a piece of the Arctic. Maclean's. Rogers Digital Media. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано Sep 5, 2013.
  4. ↑ Think Again: The Arctic. Foreignpolicy.com. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 24 вересня 2013.
  5. ↑ Member States. About Us. Arctic Council. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 6 вересня 2013.
  6. ↑ Koring, Paul (12 травня 2011). Arctic treaty leaves much undecided. Globe and Mail. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 13 травня 2011.
  7. ↑ Schreiber, Melody (3 березня 2022). Arctic Council nations are 'pausing' work after Russia's invasion of Ukraine. ArcticToday (амер.). Процитовано 10 березня 2023.
  8. ↑ Canada, Global Affairs (8 червня 2022). Joint statement on limited resumption of Arctic Council cooperation. www.canada.ca. Процитовано 10 березня 2023.
  9. ↑ About the Arctic Council. The Arctic Council. 7 квітня 2011. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 6 вересня 2013.
  10. ↑ а б Troniak, Shauna (1 травня 2013). Canada as Chair of the Arctic Council. HillNotes. Library of Parliament Research Publications. Архів оригіналу за червень 29, 2013. Процитовано Sep 6, 2013.
  11. ↑ Category: About (7 квітня 2011). The Norwegian, Danish, Swedish common objectives for their Arctic Council chairmanships 2006–2013:. Arctic-council.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  12. ↑ Canadian Chairmanship Program 2013–2015. Learn More. Arctic Council. 15 травня 2013. Архів оригіналу за вересень 1, 2013. Процитовано Sep 6, 2013.
  13. ↑ Suzanne Goldenberg (10 травня 2013). Obama undecided on Arctic Council expansion days before summit: Arctic region's international governing body will debate member status of 14 potential new members including China. The Guardian. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 12 травня 2013. Китай, незважаючи на свою відстань до Арктики, поступово і наполегливо збільшує свою присутність у регіоні. Минулого року країна послала криголам через Арктику по шляху, який може скоротити час транспортування товарів до північної Європи на два тижні у порівнянні з традиційним шляхом через Суецький канал.
  14. ↑ Ghattas, Kim (14 травня 2013). Arctic Council: John Kerry steps into Arctic diplomacy. Bbc.co.uk. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 24 вересня 2013.
  15. ↑ Category: Observers (27 квітня 2011). Six non-arctic countries have been admitted as observers to the Arctic Council:. Arctic-council.org. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  16. ↑ India enters Arctic Council as observer. Thehindu.com. 15 травня 2013. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 24 вересня 2013.
  17. ↑ Arctic Parliamentarians. Arcticparl.org. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 24 вересня 2013.
  18. ↑ Northern Forum. Northern Forum. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 24 вересня 2013.
  19. ↑ Association of World Reindeer Herders. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 31 березня 2015.
  20. ↑ Aleut International Association. Aleut-international.org. 23 серпня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 24 вересня 2013.
  21. ↑ Arctic Athabaskan Council. Arctic Athabaskan Council. 23 квітня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  22. ↑ Gwich'in Council International. Gwichin.org. 21 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 24 вересня 2013.
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 31 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Saami Council. Saami Council. 24 серпня 2009. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  25. ↑ Terms, Reference and Guidelines (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 31 березня 2015.
  26. ↑ Indigenous rights outlined by UN. BBC News. 13 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  27. ↑ а б The Arctic: Five Critical Security Challenges | ASPAmerican Security Project. Americansecurityproject.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
  28. ↑ а б в Outsiders in the Arctic: The roar of ice cracking. The Economist. 2 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 24 вересня 2013.
  29. ↑ а б Jill Mahoney. Canadians rank Arctic sovereignty as top foreign-policy priority. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 24 вересня 2013.
  30. ↑ Arctic politics: Cosy amid the thaw. The Economist. 24 березня 2012. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 24 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арктична_рада&oldid=39820341