Тухманов Давид Федорович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
"що" замість "что" |
||
(Не показані 14 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| підпис_зображення = фото 2007 р. |
| підпис_зображення = фото 2007 р. |
||
| ім'я_при_народженні = Тухманов Давид Фёдорович |
| ім'я_при_народженні = Тухманов Давид Фёдорович |
||
| дата_народження = |
| дата_народження = |
||
| місце_народження = |
| місце_народження = |
||
| дата_смерті = |
| дата_смерті = |
||
| місце_смерті = |
| місце_смерті = |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
| герб = |
| герб = |
||
}} |
}} |
||
''' Тухманов Давид Федорович ''' — російський [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв Росії]] ([[1983]]). Лауреат премії Ленінського комсомолу ([[1977]]). |
''' Тухманов Давид Федорович ''' ({{ДН|20|7|1940}}, м. [[Москва]]) — радянський і російський [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв Росії]] ([[1983]]). Лауреат премії Ленінського комсомолу ([[1977]]). |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
=== Батьки === |
=== Батьки === |
||
Народ. [[20 липня]] [[1940]] р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — |
Народ. [[20 липня]] [[1940]] р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — інженер, мати, Віра Карасьова — [[музикант]], [[композитор]]. Батько за походженням вірмен. |
||
=== Навчання === |
=== Навчання === |
||
Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних ([[1963]]), композиторське відділення(клас |
Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних ([[1963]]), композиторське відділення (клас Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олександра Твардовського, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді [[Олександр Градський]]. По закінченню інституту Д. Тухманов служив у Ансамблі пісні и танцю МВО, де керував [[оркестр]]ом. |
||
=== Творчість === |
=== Творчість === |
||
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні. |
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні. |
||
Він — автор пісень « |
Він — автор пісень «Моя адреса — Радянський Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-рол для принцес» ([[1990]]). |
||
У [[1975]] р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких |
У [[1975]] р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких: |
||
* |
* Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва) |
||
* ваганти 11-13 століть, |
* ваганти 11-13 століть, |
||
* Персі Біші Шеллі ( |
* Персі Біші Шеллі (1792–1822) |
||
* |
* Ґете (1749-1832) |
||
* |
* Поль Верлен (1844–1896) |
||
* Адам Міцкевич (1798–1855) |
|||
* Адама Міцкевича (1798–1854) |
|||
* |
* Ніколас Ґільєн (1902–1989) |
||
* |
* Анна Ахматова (1889–1966). |
||
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло |
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло реабілітації в очах радянської публіки. |
||
Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, Олександр Барикін, |
Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, [[Барикін Олександр Олександрович|Олександр Барикін]], Мехрдад Баді, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, що альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю. |
||
Той же 1975 рік відомий і появою |
Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Перемоги» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова як [[фокстрот]], що не відповідає патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя. |
||
У [[1989]] р. у співдружності з дитячим поетом |
У [[1989]] р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадський злодій», а у [[1990]] р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон». |
||
Деякий час композитор працював у Німеччині, у [[1997]] р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У [[2000]] р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався |
Деякий час композитор працював у Німеччині, у [[1997]] р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У [[2000]] р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради. |
||
Восени [[2001]] р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до |
Восени [[2001]] р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якої Д. Тухманов написав заради [[Гурченко Людмила Марківна|Гурченко Людмили Марківни]]. У червні 2003 р. в московському Театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Занадто одружений таксист» з музикою Д. Тухманова. У [[2002]] р. до урочистостей з нагоди Дня слов'янської культури і писемності у місті Новосибірську Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру. |
||
У [[2009]] р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ |
У [[2009]] р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник [[Бертман Дмитро Олександрович|Д. Бертман]]. |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Рядок 84: | Рядок 87: | ||
* Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.768; |
* Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.768; |
||
* Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.558. |
* Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., [[1998]], — С.558. |
||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Російські композитори]] |
[[Категорія:Російські композитори]] |
Поточна версія на 17:55, 18 березня 2024
Тухманов Давид Федорович | |
---|---|
рос. Давид Фёдорович Тухманов | |
Ім'я при народженні | Тухманов Давид Фёдорович |
Народився | 20 липня 1940[1] (84 роки) Москва, СРСР |
Громадянство | СРСР |
Національність | вірменин |
Діяльність | композитлр |
Alma mater | Російська академія музики імені Гнесіних |
Знання мов | російська |
Роки активності | 1961 — тепер. час |
Жанр | арт-рок, поп і опера |
Magnum opus | Ці очі навпротиd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0876292 |
Тухманов Давид Федорович (20 липня 1940, м. Москва) — радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1983). Лауреат премії Ленінського комсомолу (1977).
Народ. 20 липня 1940 р. в Москві. Батько — Тухманов Федір Давидович — інженер, мати, Віра Карасьова — музикант, композитор. Батько за походженням вірмен.
Закінчив Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (1963), композиторське відділення (клас Ф. Витачека). Дипломна робота Тухманова — ораторія для хору, оркестру та солістів «За даллю даль» на тексти поеми Олександра Твардовського, а також цикл балад и романсів на вірші німецького поета Генріха Гейне у перекладі російських поетів. Пізніше ці романси виконає молодий тоді Олександр Градський. По закінченню інституту Д. Тухманов служив у Ансамблі пісні и танцю МВО, де керував оркестром.
Серед перших творів для радянської естради — пісня «Остання електричка» (1961 р.) Але вперше її виконав співак Володимир Макаров у 1966 р., що сприяло популярності композитора і появі на телебаченні.
Він — автор пісень «Моя адреса — Радянський Союз», «День Победы» тощо, музики до української стрічки «Рок-н-рол для принцес» (1990).
У 1975 р. випущена у світ платівка "На хвилі моєї пам'яті" (російською «По волне моей памяти»). Як тексти використані вірші різних західноєвропейських і російських поетів, серед яких:
- Сафо, 7 століття до н. е. (переклад В. Вересаєва)
- ваганти 11-13 століть,
- Персі Біші Шеллі (1792–1822)
- Ґете (1749-1832)
- Поль Верлен (1844–1896)
- Адам Міцкевич (1798–1855)
- Ніколас Ґільєн (1902–1989)
- Анна Ахматова (1889–1966).
Звернення до текстів досить різних поетів у новому музичному супроводі наблизило їх до сприйняття молоді, популяризувало творчість призабутих поетів (середньовічні ваганти, Шеллі, Поль Верлен), а імені Анни Ахматової сприяло реабілітації в очах радянської публіки.
Твори виконали молоді, маловідомі на той ча виконавці — Сергей Беліков, Олександр Барикін, Мехрдад Баді, Олександр Лерман. Платівка вирізнялася мелодізмом, досить свіжим поглядом на творчість поетів, мистецькою якістю на тлі чергових, агітаційно-примітивних текстів і мелодій пісень радянської естради. Не дивно, що альбом набув популярності, а його наклад у 2.500.000 примірників був розпроданий повністю.
Той же 1975 рік відомий і появою пісні «День Перемоги» на вірш Володимира Харитонова. Пісню не бажали брати на ТВ та радіо, розцінивши музику Тухманова як фокстрот, що не відповідає патріотичній темі, а вірш Харитонова — легковажним. Співак Лев Лещенко без дозволу виконав пісню на концерті до Дня міліції, що подарувало твору популярність і нове життя.
У 1989 р. у співдружності з дитячим поетом Юрієм Энтіним був створений мюзікл «Багдадський злодій», а у 1990 р. відбулася його прем'єра у московскому театрі «Сатирикон».
Деякий час композитор працював у Німеччині, у 1997 р. Д. Тухманов повернувся в капіталістичну Россию. У 2000 р. він отримав звання — Народний артист Росії. Почався відхід композитора від естради.
Восени 2001 р. відбулася прем'єра вистави «Мадлен, спокійно!», музыку до якої Д. Тухманов написав заради Гурченко Людмили Марківни. У червні 2003 р. в московському Театрі Сатири відбулася прем'єра комедії «Занадто одружений таксист» з музикою Д. Тухманова. У 2002 р. до урочистостей з нагоди Дня слов'янської культури і писемності у місті Новосибірську Д. Тухманов створив ораторію «Легенда про Єрмака» для хору, солистів и оркестру.
У 2009 р. прем'єра опери Д. Тухманова «Цариця» про Катерину ІІ пройшла 22 і 23 липня на сцені Олександринського театру Санкт-Петербургу. Режисер-постановник Д. Бертман.
- ↑ ČSFD — 2001.
- http://www.tuxmanov.ru/ (офіційний сайт Д. Ф. Тухманова)
- Музикальний Энциклопедический словарь. М., 1990. — С.558;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.768;
- Музика: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.558.
|