Іл-62: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показано 22 проміжні версії 13 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка ЛА |
{{Картка ЛА |
||
| назва = Іл-62 |
| назва = Іл-62 |
||
| тип = [[пасажирський літак |
| тип = [[пасажирський літак|далекомагістральний пасажирський літак]] |
||
| виробник = |
| виробник = |
||
| зображення = Зображення: Dalavia Ilyushin Il-62 Pereslavtsev.jpg |
| зображення = Зображення: Dalavia Ilyushin Il-62 Pereslavtsev.jpg |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| розробник = [[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|ОКБ Іллюшина]] |
| розробник = [[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|ОКБ Іллюшина]] |
||
| конструктор = |
| конструктор = |
||
| перший політ = 3 січня [[1963]]<ref>{{Cite web|url=https://gazeta.ua/articles/science/_55-rokiv-tomu-u-nebo-pidnyavsya-radyanskij-reaktivnij-litak-il62-yak-ce-bulo/878098|назва=55 років тому у небо піднявся радянський реактивний літак ІЛ-62: як це було|видавець=[[Gazeta.ua]]|дата=3 січня 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190103160553/https://gazeta.ua/articles/science/_55-rokiv-tomu-u-nebo-pidnyavsya-radyanskij-reaktivnij-litak-il62-yak-ce-bulo/878098|дата-архіву=2019-01-03|мертвий-url=no|дата-доступу=28 січня 2023}}</ref> |
|||
| перший політ = 3 січня [[1963]] |
|||
| початок експлуатації = [[1967]] |
| початок експлуатації = [[1967]] |
||
| кінець експлуатації = |
| кінець експлуатації = |
||
| статус = експлуатується |
| статус = експлуатується |
||
| основний експлуатант = [[ |
| основний експлуатант = [[Аерофлот]] |
||
| інші експлуатанти = [[Військово-повітряні сили Російської Федерації |
| інші експлуатанти = [[Спеціальний льотний загін "Росія"|СЛЗ «Росія»]] (5)<br>[[Військово-повітряні сили Російської Федерації|ВПС Росії]] (5)<br>[[Air Koryo]] (2) |
||
| роки виробництва = [[ |
| роки виробництва = [[1963]] - [[1995]] |
||
| випущено одиниць = 276 |
| випущено одиниць = 276 |
||
| вартість розробки = |
| вартість розробки = |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
| категорія на ВікіСховищі = Ilyushin Il-62 |
| категорія на ВікіСховищі = Ilyushin Il-62 |
||
}} |
}} |
||
'''Іл-62''' (по [[Кодові позначення НАТО|кодифікації НАТО]]: '''Classic''') — перший [[СРСР|радянський]] реактивний [[пасажирський літак|міжконтинентальний пасажирський літак]]. Розроблений в [[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|ОКБ Іллюшина]] в [[1960]] з урахуванням світових вимог до повітряних суден такого класу для заміни літаків [[Ту-114]]. Відноситься до категорії реактивних пасажирських літаків «другого покоління». Перший політ здійснив у [[1963]]. В експлуатації з [[1967]]. Вироблявся серійно в [[1966]]–[[1995]]. Всього було випущено 276 літаків. Третина всіх випущених машин постачалася на експорт в [[соціалістичні країни]], насамперед на [[Куба|Кубу]]. |
|||
'''Іл-62''' (за кодифікацією [[НАТО]]: '''Classic''' «класичний») — перший [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] [[Турбореактивний двигун|турбореактивний]] далекомагістральний [[пасажирський літак]] міжконтинентальної дальності, розроблений в [[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|ОКБ імені Іллюшина]] в 1960 році з урахуванням світових вимог до повітряних суден такого класу для заміни літаків [[Ту-114]] та [[Іл-18|Іл-18]]. Єдиний багатосерійний літак у своєму класі. За рівнем технічної досконалості відповідає турбореактивним пасажирським літакам другого покоління. Флагман [[Цивільна авіація|цивільної авіації]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. |
|||
⚫ | |||
Літак повністю відповідав світовому техніко-економічному рівню. За створення цього літака групі інженерів-конструкторів ОКБ було присуджено [[Ленінська премія|Ленінську премію]]. |
|||
На сьогоднішній день в комерційній експлуатації не залишилося літаків цього типу, вони літають тільки в ВПС, МНС та спеціальних льотних загонах. |
|||
Перший політ здійснив 2 січня 1963 року. Вже до кінця 1967 року — року надходження в експлуатацію частина Іл-62 почала використовуватися в [[Пулково (аеропорт)|ленінградському аеропорту "Шосейна"]] (з 1973 року — "Пулково"), і разом з [[Ту-134]], що з'явився тоді ж, витіснив більшу частину турбогвинтових літаків. |
|||
Вироблявся серійно у 1966—1995 роках. Усього було випущено 289 літаків (із прототипами). Третина всіх випущених машин постачалася на експорт до [[Соціалістична держава|соціалістичних країн]], насамперед на [[Куба|Кубу]]. |
|||
⚫ | |||
Сьогодні{{Коли}} у комерційній авіації не залишилося літаків цього типу. Машини використовують [[ВПС РФ]], [[Північна Корея|КНДР]] і одна літає під прапором карликової білоруської авіакомпанії Rada Airlines, що займається вантажними перевезеннями. |
|||
Іл-62 — перший у світі багатосерійний літак свого роду. 1975 року Іл-62 здійснив перший у світі трансполярний рейс реактивного літака. |
|||
== Історія створення == |
|||
Першим міжконтинентальним пасажирським літаком у СРСР став турбогвинтовий Ту-114. Однак на рубежі кінця 1950-х - початку 1960-х років у світі почала стрімко розвиватися реактивна пасажирська авіація. У прагненні дотримуватися новітніх технічних досягнень у СРСР почало опрацьовуватися питання про створення міжконтинентального пасажирського лайнера з турбореактивними двигунами. Завантажений одразу кількома проєктами пасажирських літаків, [[Туполєв Олексій Андрійович|О. М. Туполєв]] відмовився від подібного проєкту, і тоді за втілення взявся інший радянський конструктор пасажирських літаків [[Іллюшин Сергій Володимирович|Сергій Володимирович Іллюшин]]. |
|||
Іл-62 став останнім літаком, збудованим під керівництвом С. В. Іллюшина. Наприкінці 1960-х років Іллюшин за станом здоров'я пішов на пенсію, і ОКБ очолив [[Новожилов Генріх Васильович|Г. В. Новожилов, ]] який закінчував проєктні роботи та випробування літака Іл-62. |
|||
Розробку Іл-62 було розпочато на початку 1960-х років, коли [[Аерофлот|Аерофлотом]] були вироблені вимоги до далекомагістрального літака, здатного здійснити безпосадковий переліт з [[Москва|Москви]] до [[Хабаровськ|Хабаровська]] та [[Гавана|Гавани]]. Ці вимоги поставили завдання забезпечення найбільшої безпеки польотів, максимального комфорту для пасажирів та високої економічної ефективності. У літаку мала бути спеціальна техніка, яка забезпечувала б безпечне рішення при відмові двигуна, а також у зонах підвищеної [[Турбулентність (значення)|турбулентності.]] За безпекою, надійністю, економічністю та дальністю польоту він повинен був переважати літаки [[Boeing 707]] та DC-8. |
|||
Під час створення літака СРСР ще не перебував у [[Міжнародна організація цивільної авіації|Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО)]]. Однак було прийнято рішення виконати на літаку основні вимоги ІКАО щодо безпеки польотів. |
|||
Перший дослідний прототип Іл-62 СРСР-06156 з двигунами АЛ-7 тягою по 7500 кгс вперше піднявся в небо 2 січня 1963 під командуванням [[Коккінакі Володимир Костянтинович|В. К. Коккінакі]]. На другому прототипі СРСР-06153 у 1964 році встановили нові двигуни НК-8 (9500 кгс), а пізніше модифіковані НК-8-4. Випробування тривали 4 роки та в середині 1967 літак надійшов в експлуатацію. |
|||
З 1969 року в ОКБ імені Іллюшина розпочали розробку модифікованого варіанту Іл-62М. Новий варіант під позначенням Іл-62М-200 відрізняється (від вихідного Іл-62) посиленою конструкцією планера, двощілинними закрилками (замість однощілинних), збільшеним діапазоном кутів перестановки стабілізатора та автоматизацією його керування, покращеною конфігурацією шкарпеток керма висоти, включенням інтерцепторів у проводку крену, новими центральними вузлами штурвального управління, удосконаленою системою управління, потужнішими та економічнішими ТРДД Д-30КУ, покращеною аеродинамікою гондол двигунів, розміщенням у кілі додаткового паливного бака місткістю 5000 літрів, новим турбоагрегатом ТА-6А, суттєво вдосконаленим навігаційним обладнанням. В результаті злітна маса літака Іл-62М-200 зросла з 160,5 тонни в Іл-62 до 164,7 тонни — на 4200 кг. |
|||
Льотні випробування літака Іл-62М були проведені в 1970-1972 роках. У січні 1973 року він надійшов до експлуатації. Літаки Іл-62М використовувалися на найбільш протяжних маршрутах. У 1975 році на ньому було виконано переліт з Москви до [[Сіетл|Сіетлу]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]) через [[Північний полюс|Північний Полюс]]. |
|||
З червня 1974 року до серпня 1978 року ОКБ розробляло проєкт літака Іл-62МК, що відрізнявся збільшеною до 196 пасажирів місткістю і розрахованого на зліт зі смуги завдовжки 2300—2600 м. Для цього було змінено конструкцію шасі: збільшено колію, знижено тиск у шинах гальма, на крилі передбачено повітряне гальмо. Оскільки літак передбачалося експлуатувати на лініях середньої протяжності, фюзеляж посилено, щоб витримувати більше зльотів і посадок. Однак цей проєкт не було реалізовано. У липні 1978 року передано в експлуатацію перший Іл-62М (б/г СРСР-86484) з посиленим крилом та збільшеною до 167 тонн злітною масою. Посилення крила також збільшило ресурс літака. |
|||
== Характеристики літака == |
== Характеристики літака == |
||
Рядок 42: | Рядок 68: | ||
| colspan=2 | 53,12 |
| colspan=2 | 53,12 |
||
|- |
|- |
||
|'''Довжина |
|'''Довжина фюзеляжу, м''' |
||
| colspan=2 | 49,00 |
| colspan=2 | 49,00 |
||
|- |
|- |
||
Рядок 48: | Рядок 74: | ||
| colspan=2 | 12,35 |
| colspan=2 | 12,35 |
||
|- |
|- |
||
|'''Кут стріловидності |
|'''Кут стріловидності крила, град.''' |
||
| colspan=2 | 32,5° (лінія 25 % хорд) |
| colspan=2 | 32,5° (лінія 25 % хорд) |
||
|- |
|- |
||
Рядок 75: | Рядок 101: | ||
|- |
|- |
||
|} |
|} |
||
== Конструктивні та експлуатаційні особливості літака Іл-62 == |
|||
Крейсерська швидкість Іл-62 трохи менше, ніж в інших пасажирських лайнерів і становить М = 0,77-0,79 (проти типової М = 0,82-0,83). У [[XXI століття|XXI столітті]] при польотах на схід Іл-62 літають найбільш незавантаженою північною трасою (з п'яти наявних) через [[Норильськ]], щоб Іл-62 не заважав більш швидкісним машинам. |
|||
Допускається рух літака «заднім ходом» з використанням реверсу двигунів (на незначні відстані та з наземним супровідним). |
|||
Обмеження злітного режиму двигунів за максимальною температурою газів за температури зовнішнього повітря +30 °C і більше. |
|||
З 1 квітня 2002 року введено заборону на польоти Іл-62М до країн [[Європейський Союз|Євросоюзу]], як такої, що не відповідає нормам придатності до шуму. |
|||
== Експлуатація == |
== Експлуатація == |
||
Станом на початок 2012 року<ref name="RP"> |
Станом на початок 2012 року<ref name="RP">{{Cite web |url=http://www.ch-aviation.ch/aircraft.php?&search=search&operator=AND&ac_ac=Il-62&start=0 |title=CH-Aviation — Airline News, Fleet Lists & More |accessdate=9 червня 2012 |archive-date=18 серпня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090818200124/http://www.ch-aviation.ch/aircraft.php?&search=search&operator=AND&ac_ac=Il-62&start=0 }}</ref> в експлуатації залишається 27 Іл-62: 14 у [[Росія|Росії]], 4 в [[КНДР]], по 2 в [[Україна|Україні]], [[Іран]]і та в [[Лівія|Лівії]], по одному в [[Судан]]і, [[Гамбія|Гамбії]] та [[Казахстан]]і. Практично всі літаки використовуються для виконання урядових, вантажних та чартерних рейсів. Решта випуску Іл-62, за даними того ж джерела<ref name="RP"/>, розподіляється так: |
||
* розбилися — 18 (всього аварій, які спричинили списання, — 23); |
* розбилися — 18 (всього аварій, які спричинили списання, — 23); |
||
* порізані на брухт — 174; |
* порізані на брухт — 174; |
||
* на зберіганні — 67, з них 12 машин як музейні експонати, кафе, ресторани, пам'ятки. |
* на зберіганні — 67, з них 12 машин як музейні експонати, кафе, ресторани, пам'ятки. |
||
Рівень шуму може не відповідати нормі повітряного простору певних країн. У 2012 році українському урядовому Іл-62 було |
Рівень шуму може не відповідати нормі повітряного простору певних країн. У 2012 році українському урядовому Іл-62 було відмовлено на входження в повітряний простір [[Японія|Японії]]. Українські дипломати добились дозволу на приземлення тільки після того, як нагадали своїм колегам прецедент, коли декілька років тому такий самий український літак успішно відвідав Японію.<ref>{{cite web |
||
| url= https://youtube.com/watch?v=NeH3PoN0KRA |
| url= https://youtube.com/watch?v=NeH3PoN0KRA |
||
| назва= Країна з Василем Климчуком. Японія |
| назва= Країна з Василем Климчуком. Японія |
||
Рядок 91: | Рядок 126: | ||
| дата-доступу= 2012-09-16 |
| дата-доступу= 2012-09-16 |
||
}}</ref>. |
}}</ref>. |
||
== Авіаційні події == |
|||
Всього за даними на 24 липня 2009 втрачено 23 літаки типу Іл-62. Сталося 12 авіакатастроф з його участю. |
|||
{| class = "wikitable" |
|||
! Width = "50" | Дата |
|||
! Width = "100" | Бортовий номер |
|||
! Width = "140" | Місце катастрофи |
|||
! Width = "50" | Жертви |
|||
! Width = "490" | Короткий опис |
|||
|----- |
|||
| [[Катастрофа Іл-62 в Раменському|25.02.1965]] |
|||
| [[СРСР]], 06156 |
|||
| [[РРФСР]], [[Раменське (аеропорт)|Раменське]] |
|||
| 10/17 |
|||
| Випробувальний політ, розбився при зльоті |
|||
|----- |
|||
| [[Аварія Іл-62 в Каїрі|16.06.1972]] |
|||
| [[Єгипет]], SU-ARN |
|||
| Єгипет, [[Каїр]] |
|||
| 0/59 |
|||
| Помилка екіпажу з вибором ЗПС для посадки |
|||
|----- |
|||
| [[Катастрофа Іл-62 в Берліні|17.06.1989]] |
|||
| [[НДР]], DDR-SEW |
|||
| НДР, [[Берлін]] |
|||
| 1+21/113 |
|||
| При зльоті заклинило кермо висоти і напряму, викотився за межі ЗПС |
|||
|} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== |
==Галерея== |
||
<gallery> |
<gallery> |
||
Зображення:Ukraine Air Enterprise Il-62.JPG|<center>Іл-62М [[Президент України|Президента України]] після прибуття у [[Вашингтон]] 11.04.2010</center> |
Зображення:Ukraine Air Enterprise Il-62.JPG|<center>Іл-62М [[Президент України|Президента України]] після прибуття у [[Вашингтон]] 11.04.2010</center> |
||
Рядок 132: | Рядок 139: | ||
</gallery> |
</gallery> |
||
== |
== Джерела == |
||
# Реєстр літаків з описом кожного борту // russianplanes.net |
|||
# Реєстр за версією ch-aviation.ch |
|||
# Список втрачених Іл-62 // aviation-safety.net |
|||
# ''Г. В. Новожилов, Д. В. Лещинер, В. М. Шейнин'' Из истории советской авиации : Самолёты ОКБ имени С. В. Ильюшина / Под ред. Г. В. Новожилова. — <abbr>М.</abbr> : Машиностроение, 1985. — 263 с. |
|||
# ''Довгалюк А. С.'' Основы авиастроения и теории авиации - , 2021. |
|||
# Літаки Іллюшин Іл-62. ''Russianplanes''. |
|||
{{Commons category|Ilyushin Il-62}} |
{{Commons category|Ilyushin Il-62}} |
||
⚫ | |||
== Посилання == |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | * [http://aviation-safety.net/database/dblist.php?field=typecode&var=313%&cat=%1&sorteer=datekey&page=1 Список втрачених Іл-62] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120417103523/http://aviation-safety.net/database/dblist.php?field=typecode&var=313%&cat=%1&sorteer=datekey&page=1 |date=17 квітня 2012 }} |
||
{{Літаки ДКБ ім. Ілюшина}} |
{{Літаки ДКБ ім. Ілюшина}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Далекомагістральні літаки]] |
||
[[Категорія:Літаки СРСР]] |
[[Категорія:Літаки СРСР]] |
||
[[Категорія:Літаки Іллюшина]] |
[[Категорія:Літаки Іллюшина]] |
||
[[Категорія:Чотиримоторні реактивні літаки]] |
|||
[[Категорія:Літаки з T-подібним оперенням]] |
Поточна версія на 11:59, 18 лютого 2024
Іл-62 | |
---|---|
![]() | |
Тип | далекомагістральний пасажирський літак |
Розробник | ОКБ Іллюшина |
Виробник | Авіаційний комплекс імені Іллюшина і Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені С.П. Горбунова |
Перший політ | 3 січня 1963[1] |
Початок експлуатації | 1967 |
Статус | експлуатується |
Основні експлуатанти | Аерофлот СЛЗ «Росія» (5) ВПС Росії (5) Air Koryo (2) |
Роки виробництва | 1963 - 1995 |
Виготовлено | 276 |
![]() |
Іл-62 (за кодифікацією НАТО: Classic «класичний») — перший радянський турбореактивний далекомагістральний пасажирський літак міжконтинентальної дальності, розроблений в ОКБ імені Іллюшина в 1960 році з урахуванням світових вимог до повітряних суден такого класу для заміни літаків Ту-114 та Іл-18. Єдиний багатосерійний літак у своєму класі. За рівнем технічної досконалості відповідає турбореактивним пасажирським літакам другого покоління. Флагман цивільної авіації СРСР.
Літак повністю відповідав світовому техніко-економічному рівню. За створення цього літака групі інженерів-конструкторів ОКБ було присуджено Ленінську премію.
Перший політ здійснив 2 січня 1963 року. Вже до кінця 1967 року — року надходження в експлуатацію частина Іл-62 почала використовуватися в ленінградському аеропорту "Шосейна" (з 1973 року — "Пулково"), і разом з Ту-134, що з'явився тоді ж, витіснив більшу частину турбогвинтових літаків.
Вироблявся серійно у 1966—1995 роках. Усього було випущено 289 літаків (із прототипами). Третина всіх випущених машин постачалася на експорт до соціалістичних країн, насамперед на Кубу.
На літаку Іл-62 було встановлено кілька світових рекордів швидкості та дальності польоту. Протягом кількох десятиліть Іл-62 служив як урядовий («борт № 1») - в СРСР, Україні, Білорусі, Російській Федерації та Північній Кореї.
Сьогодні[коли?] у комерційній авіації не залишилося літаків цього типу. Машини використовують ВПС РФ, КНДР і одна літає під прапором карликової білоруської авіакомпанії Rada Airlines, що займається вантажними перевезеннями.
Іл-62 — перший у світі багатосерійний літак свого роду. 1975 року Іл-62 здійснив перший у світі трансполярний рейс реактивного літака.
Першим міжконтинентальним пасажирським літаком у СРСР став турбогвинтовий Ту-114. Однак на рубежі кінця 1950-х - початку 1960-х років у світі почала стрімко розвиватися реактивна пасажирська авіація. У прагненні дотримуватися новітніх технічних досягнень у СРСР почало опрацьовуватися питання про створення міжконтинентального пасажирського лайнера з турбореактивними двигунами. Завантажений одразу кількома проєктами пасажирських літаків, О. М. Туполєв відмовився від подібного проєкту, і тоді за втілення взявся інший радянський конструктор пасажирських літаків Сергій Володимирович Іллюшин.
Іл-62 став останнім літаком, збудованим під керівництвом С. В. Іллюшина. Наприкінці 1960-х років Іллюшин за станом здоров'я пішов на пенсію, і ОКБ очолив Г. В. Новожилов, який закінчував проєктні роботи та випробування літака Іл-62.
Розробку Іл-62 було розпочато на початку 1960-х років, коли Аерофлотом були вироблені вимоги до далекомагістрального літака, здатного здійснити безпосадковий переліт з Москви до Хабаровська та Гавани. Ці вимоги поставили завдання забезпечення найбільшої безпеки польотів, максимального комфорту для пасажирів та високої економічної ефективності. У літаку мала бути спеціальна техніка, яка забезпечувала б безпечне рішення при відмові двигуна, а також у зонах підвищеної турбулентності. За безпекою, надійністю, економічністю та дальністю польоту він повинен був переважати літаки Boeing 707 та DC-8.
Під час створення літака СРСР ще не перебував у Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО). Однак було прийнято рішення виконати на літаку основні вимоги ІКАО щодо безпеки польотів.
Перший дослідний прототип Іл-62 СРСР-06156 з двигунами АЛ-7 тягою по 7500 кгс вперше піднявся в небо 2 січня 1963 під командуванням В. К. Коккінакі. На другому прототипі СРСР-06153 у 1964 році встановили нові двигуни НК-8 (9500 кгс), а пізніше модифіковані НК-8-4. Випробування тривали 4 роки та в середині 1967 літак надійшов в експлуатацію.
З 1969 року в ОКБ імені Іллюшина розпочали розробку модифікованого варіанту Іл-62М. Новий варіант під позначенням Іл-62М-200 відрізняється (від вихідного Іл-62) посиленою конструкцією планера, двощілинними закрилками (замість однощілинних), збільшеним діапазоном кутів перестановки стабілізатора та автоматизацією його керування, покращеною конфігурацією шкарпеток керма висоти, включенням інтерцепторів у проводку крену, новими центральними вузлами штурвального управління, удосконаленою системою управління, потужнішими та економічнішими ТРДД Д-30КУ, покращеною аеродинамікою гондол двигунів, розміщенням у кілі додаткового паливного бака місткістю 5000 літрів, новим турбоагрегатом ТА-6А, суттєво вдосконаленим навігаційним обладнанням. В результаті злітна маса літака Іл-62М-200 зросла з 160,5 тонни в Іл-62 до 164,7 тонни — на 4200 кг.
Льотні випробування літака Іл-62М були проведені в 1970-1972 роках. У січні 1973 року він надійшов до експлуатації. Літаки Іл-62М використовувалися на найбільш протяжних маршрутах. У 1975 році на ньому було виконано переліт з Москви до Сіетлу (США) через Північний Полюс.
З червня 1974 року до серпня 1978 року ОКБ розробляло проєкт літака Іл-62МК, що відрізнявся збільшеною до 196 пасажирів місткістю і розрахованого на зліт зі смуги завдовжки 2300—2600 м. Для цього було змінено конструкцію шасі: збільшено колію, знижено тиск у шинах гальма, на крилі передбачено повітряне гальмо. Оскільки літак передбачалося експлуатувати на лініях середньої протяжності, фюзеляж посилено, щоб витримувати більше зльотів і посадок. Однак цей проєкт не було реалізовано. У липні 1978 року передано в експлуатацію перший Іл-62М (б/г СРСР-86484) з посиленим крилом та збільшеною до 167 тонн злітною масою. Посилення крила також збільшило ресурс літака.
Варіанти: | Іл-62 | Іл-62М |
---|---|---|
Розмах крил, м | 43,2 | |
Площа крил, м² | 279,55 | |
Довжина літака найбільша, м | 53,12 | |
Довжина фюзеляжу, м | 49,00 | |
Висота стояночна, м | 12,35 | |
Кут стріловидності крила, град. | 32,5° (лінія 25 % хорд) | |
Максимальна дальність польоту, км | 10 000 | 11 050 |
Максимальна злітна вага, т | 161,6 | 165/167 |
База шасі, м | 24,48 | |
Колія шасі, м | 6,8 | |
Крейсерська швидкість | 850 км/год | |
Максимальна швидкість | 870 км/год | |
Число пасажирів | 186 |
Крейсерська швидкість Іл-62 трохи менше, ніж в інших пасажирських лайнерів і становить М = 0,77-0,79 (проти типової М = 0,82-0,83). У XXI столітті при польотах на схід Іл-62 літають найбільш незавантаженою північною трасою (з п'яти наявних) через Норильськ, щоб Іл-62 не заважав більш швидкісним машинам.
Допускається рух літака «заднім ходом» з використанням реверсу двигунів (на незначні відстані та з наземним супровідним).
Обмеження злітного режиму двигунів за максимальною температурою газів за температури зовнішнього повітря +30 °C і більше.
З 1 квітня 2002 року введено заборону на польоти Іл-62М до країн Євросоюзу, як такої, що не відповідає нормам придатності до шуму.
Станом на початок 2012 року[2] в експлуатації залишається 27 Іл-62: 14 у Росії, 4 в КНДР, по 2 в Україні, Ірані та в Лівії, по одному в Судані, Гамбії та Казахстані. Практично всі літаки використовуються для виконання урядових, вантажних та чартерних рейсів. Решта випуску Іл-62, за даними того ж джерела[2], розподіляється так:
- розбилися — 18 (всього аварій, які спричинили списання, — 23);
- порізані на брухт — 174;
- на зберіганні — 67, з них 12 машин як музейні експонати, кафе, ресторани, пам'ятки.
Рівень шуму може не відповідати нормі повітряного простору певних країн. У 2012 році українському урядовому Іл-62 було відмовлено на входження в повітряний простір Японії. Українські дипломати добились дозволу на приземлення тільки після того, як нагадали своїм колегам прецедент, коли декілька років тому такий самий український літак успішно відвідав Японію.[3].
- ↑ 55 років тому у небо піднявся радянський реактивний літак ІЛ-62: як це було. Gazeta.ua. 3 січня 2019. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ а б CH-Aviation — Airline News, Fleet Lists & More. Архів оригіналу за 18 серпня 2009. Процитовано 9 червня 2012.
- ↑ Країна з Василем Климчуком. Японія (відео-запис). Рада (телеканал). YouTube. 11 серпня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
-
Іл-62М Президента України після прибуття у Вашингтон 11.04.2010 -
Іл-62М авіакомпанії "Україна" -
Іл-62 в музеї авіації України (Жуляни) -
Український урядовий літак Іл-62М в аеропорту Єревана
(на задньому плані) -
Іл-62 компанії Air Ukraine
- Реєстр літаків з описом кожного борту // russianplanes.net
- Реєстр за версією ch-aviation.ch
- Список втрачених Іл-62 // aviation-safety.net
- Г. В. Новожилов, Д. В. Лещинер, В. М. Шейнин Из истории советской авиации : Самолёты ОКБ имени С. В. Ильюшина / Под ред. Г. В. Новожилова. — М. : Машиностроение, 1985. — 263 с.
- Довгалюк А. С. Основы авиастроения и теории авиации - , 2021.
- Літаки Іллюшин Іл-62. Russianplanes.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іл-62 |
- Реєстр літаків
- Список втрачених Іл-62 [Архівовано 17 квітня 2012 у Wayback Machine.]
|