Чернівці (жудець): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення, герб, джерела |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 18 проміжних версій 10 користувачів) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
| центр =[[Чернівці]] |
| центр =[[Чернівці]] |
||
| найбільше_місто = |
| найбільше_місто = |
||
| країна = [[Image:Flag of Romania.svg|25px]] [[ |
| країна = [[Image:Flag of Romania.svg|25px]] [[Румунське королівство|Румунія]] |
||
| тип_регіону = Область |
| тип_регіону = Область |
||
| регіон =[[Буковина]] |
| регіон =[[Буковина]] |
||
Рядок 80: | Рядок 80: | ||
| скорочення3 = |
| скорочення3 = |
||
}} |
}} |
||
'''Жудець Чернівці''' ({{lang-ro|Județul Cernăuți}}) — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[ |
'''Жудець Чернівці''' ({{lang-ro|Județul Cernăuți}}) — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Румунське королівство|Румунського королівства]] з центром у місті [[Чернівці]], що існувала у [[Північна Буковина|Північній Буковині]] з 1918 до 1938 року та в 1941–1944 роках. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
Після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] землі [[Герцогство Буковина|Герцогства Буковина]] стали предметом [[ЗУНР|україно]]-[[Румунське королівство|румунських]] територіальних суперечок. Королівська Румунія, нехтуючи [[Буковинське віче|волевиявленням українців Буковини]] та незважаючи на домовленості щодо поділу колишнього [[Коронний край|коронного краю]] [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]] за етнічною ознакою більшості населення, у листопаді 1918 року розпочала [[Румунська окупація Північної Буковини|військову операцію та у підсумку анексувала Північну Буковину]]. |
|||
⚫ | |||
{{main|Румунська окупація Північної Буковини}} |
|||
⚫ | |||
[[Файл:Judete 1919-25.png|міні|ліворуч|250пкс|Адміністративно-територіальний поділ Королівства Румунія (1919-1925)]] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | [[28 листопада]] [[1918]] року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням [[Янку Флондор]]а, який складався виключно з [[румун]]ів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною (який практично зберіг [[Герцогство Буковина#Територіальний поділ|австрійський адміністративно-територіальний поділ]]) на базі [[Чернівецький повіт|Чернівецького повіту]] було утворено '''жудець Чернівці'''.<ref name="radusageata">{{cite web|url=http://advocacy.ro/sites/advocacy.ro/files/files/depozitie/anexe/2013-03/organizarea_administrativ-teeritoriala_a_romaniei..pdf|title=ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE|author=Radu Săgeată|language=Romanian|accessdate=25 серпня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109121101/http://advocacy.ro/sites/advocacy.ro/files/files/depozitie/anexe/2013-03/organizarea_administrativ-teeritoriala_a_romaniei..pdf|archivedate=9 січня 2017|deadurl=yes}}</ref><br> |
||
⚫ | |||
⚫ | [[28 листопада]] [[1918]] року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням [[Янку Флондор]]а, який складався виключно з [[румун]]ів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було |
||
⚫ | 1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих [[Дорохой]]ського, [[Кимполунг]]ського, [[Радівці (жудець)|Радівецького]], [[Сторожинець (жудець)|Сторожинецького]], [[Сучава (повіт)|Сучавського]] і [[Хотин (жудець)|Хотинського]] повітів включено до складу новоутвореного [[Сучава (цинут)|цинута Сучава]].<ref name="bzf.ro">{{cite web|url=http://www.bzf.ro/organizarea-administrativ-teritoriala-a-romaniei-1864-1989/|title=Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989|publisher=bzf.ro|date=7 травня 2013|accessdate=8 липня 2018|language=румунською|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140929030847/http://www.bzf.ro/organizarea-administrativ-teritoriala-a-romaniei-1864-1989/|archivedate=29 вересня 2014|deadurl=yes}}</ref><br> |
||
⚫ | 1940 року внаслідок [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пакту Молотова — Ріббентропа]] та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у [[Північна Буковина|Північну Буковину]] [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|ввійшли радянські війська]], після чого її було включено до складу [[СРСР]] на правах [[Чернівецька область|Чернівецької області]] [[УРСР]]. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця [[нацистська Німеччина|нацистської Німеччини]], [[Операція «Барбаросса»|повторно окупувала]] Північну Буковину, після чого відновила Чернівецький жудець, зарахувавши його до складу [[губернаторство Буковина|губернаторства Буковина]]. Проте у серпні 1944 р. [[Радянська Армія]] відвоювала Північну Буковину, а [[Паризькі мирні договори (1947)|Паризькими мирними договорами 1947 р.]] було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р. |
||
⚫ | |||
⚫ | 1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих [[Дорохой]]ського, [[Кимполунг]]ського, [[Радівці (жудець)|Радівецького]], [[Сторожинець (жудець)|Сторожинецького]], [[Сучава (повіт)|Сучавського]] і [[Хотин (жудець)|Хотинського]] повітів включено до складу новоутвореного [[Сучава (цинут)|цинута Сучава]].<ref name="bzf.ro">{{cite web|url=http://www.bzf.ro/organizarea-administrativ-teritoriala-a-romaniei-1864-1989/|title=Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989|publisher=bzf.ro|date=7 травня 2013|accessdate=8 липня 2018|language=румунською}}</ref> |
||
⚫ | 1940 року внаслідок [[Пакт Молотова |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Жудець містився у [[Північна Буковина|Північній Буковині]], на території нинішньої [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] він прилягав до [[Польсько-румунський кордон|румунсько-польського кордону]] і на півночі межував із [[Друга Річ Посполита|польським]] [[ |
Жудець містився у [[Північна Буковина|Північній Буковині]], на території нинішньої [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] він прилягав до [[Польсько-румунський кордон|румунсько-польського кордону]] і на півночі межував із [[Друга Річ Посполита|польським]] [[Станиславівське воєводство|Станиславівським воєводством]], на півдні — зі [[Сторожинець (жудець)|Сторожинецьким]], [[Радівці (жудець)|Радівецьким]] і [[Дорохой]]ським повітами, на сході — з [[Хотин (жудець)|Хотинським повітом]], а на заході — зі Станиславівським воєводством і Сторожинецьким повітом. |
||
У 1941–1944 роках жудець Чернівці у зв'язку з ліквідацією Польщі нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з [[дистрикт Галичина|дистриктом Галичина]] [[Генеральна губернія|Генеральної губернії]]. |
У 1941–1944 роках жудець Чернівці у зв'язку з ліквідацією Польщі нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з [[дистрикт Галичина|дистриктом Галичина]] [[Генеральна губернія|Генеральної губернії]]. |
||
== Устрій == |
== Устрій == |
||
Територія повіту до 1938 р. поділялася на чотири пласи (райони):<ref name=Memoria> |
Територія повіту до 1938 р. поділялася на чотири пласи (райони):<ref name=Memoria>{{Cite web |url=http://romaniainterbelica.memoria.ro/judete/cernauti/ |title=Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți |accessdate=8 липня 2018 |archive-date=21 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180821131017/http://romaniainterbelica.memoria.ro/judete/cernauti }}</ref> |
||
# Козмін (з осідком у муніципії [[Чернівці]]), |
# Козмін (з осідком у муніципії [[Чернівці]]), |
||
# [[Ністру]] (з осідком у місті [[Заставна]]), |
# [[Ністру]] (з осідком у місті [[Заставна]]), |
||
Рядок 111: | Рядок 111: | ||
* місто Кіцмань ({{lang-ro|Orașul Cozmeni}}) |
* місто Кіцмань ({{lang-ro|Orașul Cozmeni}}) |
||
* місто Садгора ({{lang-ro|Orașul Sadagura}}) |
* місто Садгора ({{lang-ro|Orașul Sadagura}}) |
||
* місто Заставна ({{lang-ro|Orașul Târgu Nistrului}})<ref>[http://morarup.narod.ru/Buc/Cap_IV.doc Regimul politic și acțiunile subversive din Bucovina] {{ref-ro}}</ref> |
* місто Заставна ({{lang-ro|Orașul Târgu Nistrului}})<ref>[http://morarup.narod.ru/Buc/Cap_IV.doc Regimul politic și acțiunile subversive din Bucovina] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305003652/http://morarup.narod.ru/Buc/Cap_IV.doc |date=5 березня 2016 }} {{ref-ro}}</ref> |
||
* пласа Чернівці ({{lang-ro|Plasa Cernăuți}}) |
* пласа Чернівці ({{lang-ro|Plasa Cernăuți}}) |
||
* пласа Кіцмань ({{lang-ro|Plasa Cozmeni}}) |
* пласа Кіцмань ({{lang-ro|Plasa Cozmeni}}) |
||
Рядок 139: | Рядок 139: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{commonscat|Interwar Cernăuți County}} |
{{commonscat|Interwar Cernăuți County}} |
||
* [http://romaniainterbelica.memoria.ro/judete/cernauti/ Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți] {{ref-ro}} |
* [http://romaniainterbelica.memoria.ro/judete/cernauti/ Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180821131017/http://romaniainterbelica.memoria.ro/judete/cernauti |date=21 серпня 2018 }} {{ref-ro}} |
||
== Література == |
== Література == |
||
* [https://pidruchniki.com/1578061545554/pravo/zahoplennya_rumuniyeyu_etnichnih_ukrayinskih_zemel Історія держави і права України: Захоплення Румунією етнічних українських земель] |
* [https://pidruchniki.com/1578061545554/pravo/zahoplennya_rumuniyeyu_etnichnih_ukrayinskih_zemel Історія держави і права України: Захоплення Румунією етнічних українських земель] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161203193407/http://pidruchniki.com/1578061545554/pravo/zahoplennya_rumuniyeyu_etnichnih_ukrayinskih_zemel |date=3 грудня 2016 }} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Румунська окупація Чернівецької області]] |
||
[[Категорія:Історія |
[[Категорія:Історія Чернівців]] |
||
[[Категорія:Засновані в Чернівецькій області 1918]] |
|||
[[Категорія:Румунське королівство]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Румунії 1918]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Румунії 1925]] |
|||
[[Категорія:Засновані в Румунії 1940]] |
Поточна версія на 12:14, 3 липня 2024
Чернівецький повіт | |||
---|---|---|---|
Județul Cernăuți | |||
| |||
Положення Чернівецького повіту у межах Королівства Румунія | |||
Повіт: Жудець | |||
Адміністративний центр | Чернівці | ||
Країна | Румунія | ||
Область | Буковина | ||
Поділ на | 4 пласи (до 1938 р.); 1 муніципій, 3 міста, 3 пласи (1941–1944) | ||
Офіційна мова | румунська | ||
Населення | |||
- повне | 305 097 | ||
Площа | |||
- повна | 1 771 км² | ||
Роки існування | 1918—1938; 1941—1944 | ||
Дата ліквідації | 1944 | ||
- раніше відомий як | Чернівецький повіт | ||
| |||
|
Жудець Чернівці (рум. Județul Cernăuți) — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства з центром у місті Чернівці, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1941–1944 роках.
Румунське королівство вступило у Першу світову війну з метою приєднання нових земель і створення «Великої Румунії». Чи не найважливішим об'єктом її зазіхань були етнічні українські землі Буковини.
Після розпаду Австро-Угорщини землі Герцогства Буковина стали предметом україно-румунських територіальних суперечок. Королівська Румунія, нехтуючи волевиявленням українців Буковини та незважаючи на домовленості щодо поділу колишнього коронного краю Габсбурзької монархії за етнічною ознакою більшості населення, у листопаді 1918 року розпочала військову операцію та у підсумку анексувала Північну Буковину.
28 листопада 1918 року румунський окупаційний режим на Буковині сфабрикував рішення т. зв. Генерального Конгресу Буковини під головуванням Янку Флондора, який складався виключно з румунів, про об'єднання всієї Буковини з Румунією. 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною (який практично зберіг австрійський адміністративно-територіальний поділ) на базі Чернівецького повіту було утворено жудець Чернівці.[1]
1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася на півночі за рахунок розформованих Заставнівського і Кіцманського жудців.
1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Сторожинецького, Сучавського і Хотинського повітів включено до складу новоутвореного цинута Сучава.[2]
1940 року внаслідок Пакту Молотова — Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Чернівецький жудець, зарахувавши його до складу губернаторства Буковина. Проте у серпні 1944 р. Радянська Армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.
Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на півночі межував із польським Станиславівським воєводством, на півдні — зі Сторожинецьким, Радівецьким і Дорохойським повітами, на сході — з Хотинським повітом, а на заході — зі Станиславівським воєводством і Сторожинецьким повітом.
У 1941–1944 роках жудець Чернівці у зв'язку з ліквідацією Польщі нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з дистриктом Галичина Генеральної губернії.
Територія повіту до 1938 р. поділялася на чотири пласи (райони):[3]
- Козмін (з осідком у муніципії Чернівці),
- Ністру (з осідком у місті Заставна),
- Прут (з осідком у місті Садгора)
- Шипинці (з осідком у місті Кіцмань).
У 1941–1944 роках адміністративний поділ був таким[4]:
- муніципій Чернівці (рум. Municipiul Cernăuți)
- місто Кіцмань (рум. Orașul Cozmeni)
- місто Садгора (рум. Orașul Sadagura)
- місто Заставна (рум. Orașul Târgu Nistrului)[5]
- пласа Чернівці (рум. Plasa Cernăuți)
- пласа Кіцмань (рум. Plasa Cozmeni)
- пласа Ністру (рум. Plasa Nistru)
За даними перепису 1930, населення округу становило 305 097 жителів, із них 48,9% були українцями, 21,8% — румунами, 13,1% — євреями, 12,5% — німцями, 4,6% — поляками тощо.[6] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1%), а релігійними меншинами були юдеї (9,1%), римо-католики (також 9,1%), греко-католики (1,9%) та ін.[7]
Міське населення повіту становило 130 205 душ, із них євреїв — 29,1%, румунів — 25,9%, німців — 23,3%, українців — 11,3%, поляків — 7,5%, росіян — 1,6% та ін.
1930 року в населених пунктах повіту проживало таке населення: Чернівці — 111 147 мешканців, Садгора — 9 005 мешканців, Заставна — 5 038 мешканців, Кіцмань — 5 015 мешканців.
-
Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
-
Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
-
Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
-
Населення округу в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
-
Населення повіту в 1930 р. за релігією
-
Населення повіту в 1930 р. за релігією
- ↑ Radu Săgeată. ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE (PDF) (Romanian) . Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2017. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською) . bzf.ro. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 8 липня 2018.
- ↑ Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
- ↑ [Buletinul Administratiei Provinciale a Bucovinei, vol. I (1941/1942), vol. II (1942)] (рум.)
- ↑ Regimul politic și acțiunile subversive din Bucovina [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рум.)
- ↑ Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 120-123
- ↑ Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 581-582
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернівці (жудець) |
- Portretul României Interbelice - Județul Cernăuți [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рум.)