Церква Архангела Михаїла (Туринське): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
 
(Не показані 13 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 21: Рядок 21:
[[Файл:POL województwo podkarpackie COA.svg|50px]] [[Файл:Distinctive emblem for cultural property.svg|15px]]'''Пам'ятка культури Підкарпатського воєводства''': реєстраційний номер ''А-78'' від [[31 січня]] [[1985]] року.
[[Файл:POL województwo podkarpackie COA.svg|50px]] [[Файл:Distinctive emblem for cultural property.svg|15px]]'''Пам'ятка культури Підкарпатського воєводства''': реєстраційний номер ''А-78'' від [[31 січня]] [[1985]] року.


''' Церква Архангела Михаїла''' — давній[[Польська православна церква| храм]] [[Перемишльсько-Новосончівська єпархія |Перемишльсько-Новосончівської єпархії]] [[Польська православна церква|Польської православної церкви]] у селі [[Туринське]] [[Сяноцький повіт|Сяноцького повіту]] [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатського воєводства]] [[Польща|Польщі]].
''' Церква Архангела Михаїла''' — давній[[Православна церква Польщі| храм]] [[Перемишльсько-Новосончівська єпархія |Перемишльсько-Новосончівської єпархії]] [[Православна церква Польщі|Православної церкви Польщі]] у селі [[Туринське]] [[Сяноцький повіт|Сяноцького повіту]] [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатського воєводства]] [[Польща|Польщі]].


Належить до взірців [[Лемківський храм|лемківського зодчества]].<ref>''Тарас&nbsp;Я.&nbsp;М''. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну.&nbsp;— Луганськ, 2010.&nbsp;— С.&nbsp;42-43</ref> Внесена до списку об'єктів на [[Шлях дерев'яної архітектури (Підкарпатське воєводство)|«Шляху дерев'яної архітектури в Підкарпатському воєводстві»]]. [[2013]] року храм оголосили об'єктом [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] разом з іншими [[Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України|дерев'яними церквами в Польщі та Україні]]<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/21/126746/view_print/ Унікальні дерев'яні церкви Карпат було внесено до списку Cвітової спадщини ЮНЕСКО. Експерти ООН залишили за святинями оригінальну назву&nbsp;— tserkva.]</ref>.
Належить до взірців [[Лемківський храм|лемківського зодчества]].<ref>''Тарас&nbsp;Я.&nbsp;М''. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну.&nbsp;— Луганськ, 2010.&nbsp;— С.&nbsp;42-43</ref> Внесена до списку об'єктів на [[Шлях дерев'яної архітектури (Підкарпатське воєводство)|«Шляху дерев'яної архітектури в Підкарпатському воєводстві»]]. [[2013]] року храм оголосили об'єктом [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] разом з іншими [[Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України|дерев'яними церквами в Польщі та Україні]]<ref>{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/21/126746/view_print/ |title=Унікальні дерев'яні церкви Карпат було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Експерти ООН залишили за святинями оригінальну назву — tserkva. |accessdate=27 жовтня 2015 |archive-date=13 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160113070726/http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/21/126746/view_print/ }}</ref>.


== Історичний огляд ==
== Історичний огляд ==
Рядок 30: Рядок 30:
[[1947]] року під час [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] [[лемки|лемків]] переселили на західні території Польщі, а храм забрали в греко-католиків і передали [[Римо-католицька церква|римо-католицькій парафії]]. 1961 року церкву закрили. 1963 року споруду передали [[Польська православна церква |православній громаді]].
[[1947]] року під час [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] [[лемки|лемків]] переселили на західні території Польщі, а храм забрали в греко-католиків і передали [[Римо-католицька церква|римо-католицькій парафії]]. 1961 року церкву закрили. 1963 року споруду передали [[Польська православна церква |православній громаді]].


Згідно із Законом від [[17 грудня]] [[2009]] року про регулювання правового статусу церковного майна храм передали у власність [[Польська православна церква|Польській автокефальній православній церкві]].<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20100070043 Ustawa z dnia 17 grudnia 2009 r. o uregulowaniu stanu prawnego niektórych nieruchomości pozostających we władaniu Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego]</ref>
Згідно із Законом від [[17 грудня]] [[2009]] року про регулювання правового статусу церковного майна храм передали у власність [[Православна церква Польщі|Православно церкви Польщі]].<ref>{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20100070043 |title=Ustawa z dnia 17 grudnia 2009 r. o uregulowaniu stanu prawnego niektórych nieruchomości pozostających we władaniu Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego |accessdate=29 червня 2013 |archive-date=24 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131024134457/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20100070043 }}</ref>


== Архітектура ==
== Архітектура ==
Рядок 39: Рядок 39:


Перед церквою стоїть [[дзвіниця]], яка збудована у 1817 чи 1827 році.
Перед церквою стоїть [[дзвіниця]], яка збудована у 1817 чи 1827 році.

<br />


== Інтер'єр ==
== Інтер'єр ==
У церкві збереглися іконостас [[1895]] року і розписи кінця [[XIX століття|XIX]] — початку [[XX століття|XX століть]], трирядний, архітектонічний. Ікони малював у 1895 році Йосиф Буковчик. У ряді намісних ікон іконостаса залишилися тільки дві з них: Матір Божа з Дитятком і Христос-Учитель. Решта намісних ікон зміщено, в барокових бічних вівтарях: у лівому — св. Миколая, у правому — патрона церкви св. Архангела Михаїла. У бабинці знаходиться малюнок, що представляє Христа у лемківській хаті.
У церкві збереглися іконостас [[1895]] року і розписи кінця [[XIX століття|XIX]] — початку [[XX століття|XX століть]], трирядний, архітектонічний. Ікони малював у 1895 році Йосиф Буковчик. У ряді намісних ікон іконостаса залишилися тільки дві з них: Матір Божа з Дитятком і Христос-Учитель. Решта намісних ікон зміщено, у барокових бічних вівтарях: у лівому — св. Миколая, у правому — патрона церкви св. Архангела Михаїла. У бабинці знаходиться малюнок, що представляє Христа у лемківській хаті.


{{Scroll Gallery
{{Scroll Gallery
Рядок 55: Рядок 57:
|Файл:PL Turzansk, cerkiew Archaniola Michala, wnetrze (4).jpg|
|Файл:PL Turzansk, cerkiew Archaniola Michala, wnetrze (4).jpg|
}}
}}

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Turzańsk, Cerkiew.jpg|Церква після реставрації
Файл:Turzańsk, cerkiew św. Michała Archanioła (HB11).jpg|Хрест і дзвіниця
Файл:Turzańsk, cerkiew św. Michała Archanioła (HB9).jpg|Церква під час ремонту, 2021 рік
Файл:Церква в Туринському, 2019.jpg|Церква під час ремонту, 2019 рік
</gallery>


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 68: Рядок 78:
* Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — С. 17—18.
* Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — С. 17—18.
* ''Kutaś Paweł''. Zabytki architektury drewnianej powiatu gorlickiego. Wydawnictwo PROMO, Zakrzów 2013.
* ''Kutaś Paweł''. Zabytki architektury drewnianej powiatu gorlickiego. Wydawnictwo PROMO, Zakrzów 2013.
* Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski&nbsp. — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s. 375.
* Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski ;. — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s. 375.


{{Світова спадщина в Польщі}}
{{Світова спадщина в Польщі}}


[[Категорія:Церкви Польщі]]
[[Категорія:Православні храми Польщі]]
[[Категорія:Світова спадщина в Польщі]]
[[Категорія:Світова спадщина в Польщі]]
[[Категорія:Лемківські храми]]
[[Категорія:Лемківські храми]]
[[Категорія:Церкви святого Архістратига Михаїла|Туринськ]]
[[Категорія:Православні храми Архангела Михаїла|Туринськ]]
[[Категорія:Храми Православної церкви Польщі]]
[[Категорія:Дерев'яні храми Польщі]]
[[Категорія:Засновані в Польщі 1803]]

Поточна версія на 19:21, 8 травня 2024

Церква Архангела Михаїла
Церква Архангела Михаїла [1]
Світова спадщина
Церква Архангела Михаїла
49°22′09″ пн. ш. 22°07′44″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 22.12889° сх. д. / 49.36917; 22.12889
КраїнаПольща Польща
ТипКультурний
КритеріїIII, IV
Об'єкт №1424
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:2013 (37 сесія)
Церква Архангела Михаїла (Туринське) (Польща)
Церква Архангела Михаїла (Туринське)
Церква Архангела Михаїла на мапі Польщі

Мапа
CMNS: Церква Архангела Михаїла у Вікісховищі

Пам'ятка культури Підкарпатського воєводства: реєстраційний номер А-78 від 31 січня 1985 року.

Церква Архангела Михаїла — давній храм Перемишльсько-Новосончівської єпархії Православної церкви Польщі у селі Туринське Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Належить до взірців лемківського зодчества.[2] Внесена до списку об'єктів на «Шляху дерев'яної архітектури в Підкарпатському воєводстві». 2013 року храм оголосили об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні[3].

Історичний огляд

[ред. | ред. код]

Церква в Туринському спочатку була православна, а згодом греко-католицька, згадується ще в першій половині XVI століття. Сучасна будівля зведена греко-католиками в перші роки XIX століття (між 1801 і 1803 роками). Розширена 1836 року, добудовано ґанок. У 18961913 роках храм зазнав подальші ремонти, зокрема його накрили металевим дахом.

1947 року під час операції «Вісла» лемків переселили на західні території Польщі, а храм забрали в греко-католиків і передали римо-католицькій парафії. 1961 року церкву закрили. 1963 року споруду передали православній громаді.

Згідно із Законом від 17 грудня 2009 року про регулювання правового статусу церковного майна храм передали у власність Православно церкви Польщі.[4]

Архітектура

[ред. | ред. код]
Іконостас 1895 року

Дерев'яна церква зведена у лемківському стилі, зрубної конструкції. Архітектурна структура храму розділена на три квадрати (тридільна): вівтар, нава і бабинець. З обох боків вівтаря побудовано захристії. Іконостас і вівтарі розміщені на невеличкому підвищенні з оздобленою сходинкою.

Усі зовнішні елементи церкви покрити ґонтом. Окремо височіє вежа. Кожна баня увінчана маківками з декоративними хрестами, а два бічних вівтаря — сиґнатурками. Маківки над головними частинами майже однакової висоти. Ґанок має плоский дах.

Перед церквою стоїть дзвіниця, яка збудована у 1817 чи 1827 році.


Інтер'єр

[ред. | ред. код]

У церкві збереглися іконостас 1895 року і розписи кінця XIX — початку XX століть, трирядний, архітектонічний. Ікони малював у 1895 році Йосиф Буковчик. У ряді намісних ікон іконостаса залишилися тільки дві з них: Матір Божа з Дитятком і Христос-Учитель. Решта намісних ікон зміщено, у барокових бічних вівтарях: у лівому — св. Миколая, у правому — патрона церкви св. Архангела Михаїла. У бабинці знаходиться малюнок, що представляє Христа у лемківській хаті.

Церква Архангела Михаїла

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 42-43
  3. Унікальні дерев'яні церкви Карпат було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Експерти ООН залишили за святинями оригінальну назву — tserkva. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
  4. Ustawa z dnia 17 grudnia 2009 r. o uregulowaniu stanu prawnego niektórych nieruchomości pozostających we władaniu Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 29 червня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — С. 17—18.
  • Kutaś Paweł. Zabytki architektury drewnianej powiatu gorlickiego. Wydawnictwo PROMO, Zakrzów 2013.
  • Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski . — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s. 375.