Вестготська правда: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Tata lv (обговорення | внесок) зовнішні посилання |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Завдання новачку Пропоноване: додати посилання |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== Причини кодифікації законів == |
== Причини кодифікації законів == |
||
Протягом довгого часу на сході Піренеїв існував візантійський анклав (аж до 625 р.), який виник за часів експансії [[Юстиніан I|Юстиніана І]]. Весь цей час він залишався інструментом впливу [[Візантійська імперія|Візантії]] на Вестготське королівство. Королівська влада, яка почала формуватись прагнула утвердити свою особливу легітимність. Не можна не згадати, що сама ідея кодифікувати королівські закони, виникла по аналогії з добре відомим у Вестготському королівстві «[[Кодекс Феодосія|Кодексі Феодосія]]», але структура «Вестготської правди» включала в себе не 16 книг (як в кодексі 438 р.), а 12 як в «[[Кодекс Юстиніана|Кодексі Юстиніана]]». Це підкреслювало антивізантійський характер кодифікації [[Реккесвінт|Рецесвінта]] та [[Ервіг]]ія, прагнення вестготських правителів відчувати себе не гіршими візантійських імператорів. |
Протягом довгого часу на сході Піренеїв існував візантійський [[анклав]] (аж до 625 р.), який виник за часів експансії [[Юстиніан I|Юстиніана І]]. Весь цей час він залишався інструментом впливу [[Візантійська імперія|Візантії]] на Вестготське королівство. Королівська влада, яка почала формуватись прагнула утвердити свою особливу [[легітимність]]. Не можна не згадати, що сама ідея кодифікувати королівські закони, виникла по аналогії з добре відомим у Вестготському королівстві «[[Кодекс Феодосія|Кодексі Феодосія]]», але структура «Вестготської правди» включала в себе не 16 книг (як в кодексі 438 р.), а 12 як в «[[Кодекс Юстиніана|Кодексі Юстиніана]]». Це підкреслювало антивізантійський характер кодифікації [[Реккесвінт|Рецесвінта]] та [[Ервіг]]ія, прагнення вестготських правителів відчувати себе не гіршими візантійських імператорів. |
||
== Значення == |
== Значення == |
||
Навіть після [[Арабське завоювання Піренейського півострова|розгрому мусульманами Вестготського королівства]] (711—713 рр.), кодекс не втратив свого значення. Він продовжував залишатися одним із джерелом права для іспанських християн. Крім того в 1241 р. виникла [[Іспанська мова|кастильська]] версія «Вестготської правди» — «Фуеро Хузго» ({{lang-es|Fuero Juzgo}}), яку використовували аж до 1778 р. Таким чином, «Вестготська правда» протягом тривалого часу впливала на законодавство сучасної південної Європи (головним чином на [[Іспанія|Іспанію]]). |
Навіть після [[Арабське завоювання Піренейського півострова|розгрому мусульманами Вестготського королівства]] (711—713 рр.), кодекс не втратив свого значення. Він продовжував залишатися одним із джерелом права для іспанських християн. Крім того в 1241 р. виникла [[Іспанська мова|кастильська]] версія «Вестготської правди» — «<nowiki/>[[Фуеро]] Хузго» ({{lang-es|Fuero Juzgo}}), яку використовували аж до 1778 р. Таким чином, «Вестготська правда» протягом тривалого часу впливала на законодавство сучасної південної Європи (головним чином на [[Іспанія|Іспанію]]). |
||
{{spain-hist-stub}} |
{{spain-hist-stub}} |
||
Поточна версія на 21:13, 27 жовтня 2023
Вестготська правда (лат. Lex Visigothorum, Liber Iudiciorum) — правовий кодекс вестготів, пам'ятник історії права, в основі якого відображено традицію римського права посткласичного періоду.
Вестготський правовий кодекс зберігся в двох основних версіях: Рецесвінта (653—654 рр.) і Ервіга (680-ті рр.). У науці за основну, як правило, береться друга версія. Як діюче законодавство вона була поширена на всій території Вестготського королівства, тобто на території Піренейського півострова і на землях сучасної південно-західної Франції.
Протягом довгого часу на сході Піренеїв існував візантійський анклав (аж до 625 р.), який виник за часів експансії Юстиніана І. Весь цей час він залишався інструментом впливу Візантії на Вестготське королівство. Королівська влада, яка почала формуватись прагнула утвердити свою особливу легітимність. Не можна не згадати, що сама ідея кодифікувати королівські закони, виникла по аналогії з добре відомим у Вестготському королівстві «Кодексі Феодосія», але структура «Вестготської правди» включала в себе не 16 книг (як в кодексі 438 р.), а 12 як в «Кодексі Юстиніана». Це підкреслювало антивізантійський характер кодифікації Рецесвінта та Ервігія, прагнення вестготських правителів відчувати себе не гіршими візантійських імператорів.
Навіть після розгрому мусульманами Вестготського королівства (711—713 рр.), кодекс не втратив свого значення. Він продовжував залишатися одним із джерелом права для іспанських християн. Крім того в 1241 р. виникла кастильська версія «Вестготської правди» — «Фуеро Хузго» (ісп. Fuero Juzgo), яку використовували аж до 1778 р. Таким чином, «Вестготська правда» протягом тривалого часу впливала на законодавство сучасної південної Європи (головним чином на Іспанію).
.svg)
|
Це незавершена стаття з історії Іспанії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Вестготская правда (Книга приговоров). Латинский перевод. Исследование / ред. О. Ауров. — М.:Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2012. — 944 с.