Горбик В'ячеслав Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14)
MW-UA (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
Рядок 29: Рядок 29:
| особиста_сторінка =
| особиста_сторінка =
}}
}}
'''В'ячеслав Олександрович Горбик''' ([[31 липня]] [[1936]], [[Мурманськ]] — [[6 вересня]] [[2016]], [[Київ]])  — український [[історик]], дослідник загальної історії, [[Історія України|історії України]] [[XX століття]], історичного краєзнавства, [[доктор історичних наук]], [[професор]] (з [[1992]] року), [[заслужений працівник культури України]] (з [[1993]] року).
'''В'ячеслав Олександрович Горбик''' ([[31 липня]] [[1936]], [[Мурманськ]] — [[6 вересня]] [[2016]], [[Київ]])  — український [[історик]], дослідник загальної історії, [[Історія України|історії України]] [[XX століття]], історичного краєзнавства, [[доктор історичних наук]], [[професор]] (з [[1992]] року), [[Заслужений працівник культури України]] (з [[1993]] року).


== Біографія<ref>{{Cite news|title=Горбик В’ячеслав Олександрович|url=http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/130129|date=2016|accessdate=2020-09-25|issn=0130-5247|language=uk}}</ref> ==
== Біографія ==
Народився [[31 липня]] [[1936]] року у місті [[Мурманськ]]у. [[1959]] року закінчив історико-філософський факультет [[Київський університет|Київського державного університету]]. У [[1959]]–[[1961]] роках — старший лаборант, у [[1961]]–[[1964]] роках — [[аспірант]], з [[1964]] року — молодший науковий співробітник, учений секретар інституту, [[старший науковий співробітник]], з [[1983]] року — завідувач відділу історико-краєзнавчих досліджень [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України НАН України]]. У [[1965]] році, під керівництвом доктора історичних наук [[Мельникова Ірина Миколаївна|І. М. Мельникової]], захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]] на тему: «Політика консерваторів щодо робітничого класу Англії (1959–1964)», у [[1982]] році — докторську дисертацію на тему: «Основні напрямки еволюції буржуазних партій Великої Британії (1945–1979 рр.)».
Народився [[31 липня]] [[1936]] року у місті [[Мурманськ]]у. З медаллю закінчив середню школу в м. [[Гола Пристань]] (Херсонська обл.). [[1959]] року закінчив історико-філософський факультет [[Київський університет|Київського державного університету]]. У [[1959]]–[[1961]] роках — старший лаборант, у [[1961]]–[[1964]] роках — [[аспірант]], з [[1964]] року — молодший науковий співробітник, учений секретар інституту, [[старший науковий співробітник]], з [[1983]] року — завідувач відділу історико-краєзнавчих досліджень [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України НАН України]]. Із 2006 р. очолював створений на основі відділу центр «Зводу пам’яток історії та культури України».
У [[1965]] році, під керівництвом доктора історичних наук [[Мельникова Ірина Миколаївна|І. М. Мельникової]], захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]] на тему: «Політика консерваторів щодо робітничого класу Англії (1959–1964)», у [[1982]] році — докторську дисертацію на тему: «Основні напрямки еволюції буржуазних партій Великої Британії (1945–1979 рр.)».

Займав посади депутата [[Київська міська рада|Київської міської ради]], входив до складу правління [[Українське товариство охорони пам'яток історії та культури|Українського товариства охорони пам’яток історії та культури]], [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців України]], редколеґії [[Краєзнавство (журнал)|журналу «Краєзнавство»]].

Нагороджений грамотами Президії [[Національна академія наук України|НАН України]], [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]], званням «<nowiki/>[[Заслужений працівник культури України|Заслуженого працівника культури України]]<nowiki/>», нагрудним знаком МОН України «<nowiki/>[[Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»|Відмінник освіти]]<nowiki/>».


== Наукова діяльність ==
== Наукова діяльність ==
Розробляє проблеми історичного краєзнавства, в тому числі пам'яткознавства. Як заступник голови Головної редколегії 28-томного енциклопедичного видання «[[Звід пам'яток історії та культури України|Зводу пам'яток історії і культури України]]» координує роботу місцевих редколегій і численного авторського колективу. Автор близько 300 наукових праць. Серед них:
Розробляв проблеми історичного краєзнавства, в тому числі пам'яткознавства. Як заступник голови Головної редколегії 28-томного енциклопедичного видання «[[Звід пам'яток історії та культури України|Зводу пам'яток історії і культури України]]» координував роботу місцевих редколегій і численного авторського колективу. Автор близько 300 наукових праць. Серед них:
* [[Пам'ятки історії та культури України. Каталог-довідник]]. Зошит 1. — Київ, 2005 (у співавторстві).
* [[Пам'ятки історії та культури України. Каталог-довідник]]. Зошит 1. — Київ, 2005 (у співавторстві).
* Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник: У 2 частинах — Київ, 2005 (відповідальний редактор, у співавторстві).
* Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник: У 2 частинах — Київ, 2005 (відповідальний редактор, у співавторстві).

Поточна версія на 14:10, 25 вересня 2020

В'ячеслав Олександрович Горбик
Народився31 липня 1936(1936-07-31)
Мурманськ
Помер6 вересня 2016(2016-09-06) (80 років)
Київ
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьісторик
Alma materКиївський державний університет
Галузьісторія
ЗакладІнститут історії України НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникМельникова Ірина Миколаївна
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Заслужений працівник культури України

В'ячеслав Олександрович Горбик (31 липня 1936, Мурманськ6 вересня 2016, Київ)  — український історик, дослідник загальної історії, історії України XX століття, історичного краєзнавства, доктор історичних наук, професор1992 року), Заслужений працівник культури України1993 року).

Біографія[1]

[ред. | ред. код]

Народився 31 липня 1936 року у місті Мурманську. З медаллю закінчив середню школу в м. Гола Пристань (Херсонська обл.). 1959 року закінчив історико-філософський факультет Київського державного університету. У 19591961 роках — старший лаборант, у 19611964 роках — аспірант, з 1964 року — молодший науковий співробітник, учений секретар інституту, старший науковий співробітник, з 1983 року — завідувач відділу історико-краєзнавчих досліджень Інституту історії України НАН України. Із 2006 р. очолював створений на основі відділу центр «Зводу пам’яток історії та культури України».

У 1965 році, під керівництвом доктора історичних наук І. М. Мельникової, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Політика консерваторів щодо робітничого класу Англії (1959–1964)», у 1982 році — докторську дисертацію на тему: «Основні напрямки еволюції буржуазних партій Великої Британії (1945–1979 рр.)».

Займав посади депутата Київської міської ради, входив до складу правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Національної спілки краєзнавців України, редколеґії журналу «Краєзнавство».

Нагороджений грамотами Президії НАН України, Верховної Ради України, званням «Заслуженого працівника культури України», нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти».

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Розробляв проблеми історичного краєзнавства, в тому числі пам'яткознавства. Як заступник голови Головної редколегії 28-томного енциклопедичного видання «Зводу пам'яток історії і культури України» координував роботу місцевих редколегій і численного авторського колективу. Автор близько 300 наукових праць. Серед них:

  • Пам'ятки історії та культури України. Каталог-довідник. Зошит 1. — Київ, 2005 (у співавторстві).
  • Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник: У 2 частинах — Київ, 2005 (відповідальний редактор, у співавторстві).
  • Київ: Енциклопедичне видання. — Книга 1, Частина 1. — Київ, 1999; Книга 1, Частина 2. — Київ, 2005 (упорядник, у співавторстві).
  • Воєнна історія України в пам'ятках. — Київ, 2003 (у співавторстві).
  • Київ: Енциклопедичне видання. — Київ, 2001 (у співавторстві).
  • Актуальні питання виявлення і дослідження пам'яток історії та культури. — Київ, 1999 (відповідальний редактор, у співавторстві).
  • Історико-культурна спадщина України: Проблеми дослідження та збереження. — Київ, 1998 (відповідальний редактор, у співавторстві).
  • До питання про історичне районування України // УІЖ. — 1995. — № 1, 2 (у співавторстві).
  • Пам'ятники України: проблеми збереження і дослідження. — Київ, 1994 (у співавторстві).
  • Історичне краєзнавство в УРСР. — Київ, 1988 (у співавторстві).
  • Культура і наука Чернігівщини дожовтневого і радянського часу в пам'ятках. Матеріали до «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР». Чернігівська область. — Київ, 1986 (у співавторстві).
  • Британія: Суперечності і проблеми. — Київ, 1980.
  • Консервативна та ліберальна партія в політичній системі післявоєнної Англії. — Київ, 1977.
  • Антиробітнича політика консерваторів та становище трудящих в післявоєнній Англії. — Київ, 1974.
  • Політичні тупики торі. — Київ, 1973.
  • Смог над Альбіоном: Проблеми зовнішньої та внутрішньої політики сучасної Англії. — Київ, 1969.
  • Правлячий клас і робітничий рух в Англії (1959–1964). — Київ, 1968.

Література

[ред. | ред. код]
  • Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю): Довідник. — Том 1. — Київ, Кам'янець-Подільський, 2003.
  • Українські історики ХХ ст.: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 2: У 2 частинах — Частина 1. — Київ, Львів, 2003.
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідни / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
  • Пінчук Ю. А. Захист докторської дисертації В. О. Горбиком // УІЖ. — 1982. — № 6.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Інститут історії України НАН України[недоступне посилання з квітня 2019]
  1. Горбик В’ячеслав Олександрович (укр.). 2016. ISSN 0130-5247. Процитовано 25 вересня 2020.