Військове мистецтво запорозьких козаків: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
м Відкинуто редагування 194.44.191.94 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot
Мітка: Відкіт
 
(Не показано 23 проміжні версії 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Військове мистецтво запорозьких козаків''' — специфічні, характерні [[Військо Запорозьке|Війську Запорозькому]], стратегічні та тактичні методи і засоби ведення [[Бойові дії|бойових дій]]. Вони володіли різними видами зброї.
'''Військове мистецтво запорозьких козаків''' — специфічні, характерні [[Військо Запорозьке|Війську Запорозькому]], стратегічні та тактичні методи і засоби ведення [[Бойові дії|бойових дій]]. Вони володіли різними видами зброї.

== Особливості козацького війська ==

[[Україна|Українське]] [[Козаки|козацтво]] не мало окремих родів [[Армія|військ]]. Козак був універсальним [[Воїн|вояком]]. Він зазвичай володів усіма способами ведення [[Бій|бою]] та різною [[Зброя|зброєю]]. Хоча, звичайно, окремі козаки відзначалися особливою майстерністю в тому чи іншому виді [[Воєнне мистецтво|військового мистецтва]].

[[Запорозька Січ]] виникла й розвивалася в тому регіоні, де в сутичках між сторонами, що ворогують, переважно брали участь озброєні [[вершник]]и. Однак козацтво не мало достатніх матеріальних статків для утримання чисельної [[Кіннота|кінноти]]. Тому козаки виробляли власні бойові прийоми, щоб урівноважити свої військові можливості з ворожими.

Ударну силу козацького війська становила [[піхота]]. Її бойовий успіх досягався або за рахунок раптової [[Атака|атаки]], або веденням щільного [[Рушниця|рушнично]]-[[Артилерія|артилерійського]] вогню. Козацькі піхотинці, на відміну від європейських вояків, не поділялися на тих, хто володів [[Вогнепальна зброя|вогнепальною]] або [[Холодна зброя|холодною зброєю]]. До речі, у [[Європа|Європі]] до [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної]] війни піхотинці-стрільці (аркебузьєри, [[мушкетер]]и) вважалися допоміжними частинами. А в козаків вогнепальна зброя застосовувалася як основний вид озброєння. Це були [[Рушниця|рушниці]], [[Аркебуза|аркебузи]], [[мушкет]]и, [[Гаківниця|гаківниці]], яничарки тощо, а кіннотники мали ще й [[Пістолет|пістолі]].

Козаки влучно стріляли з [[лук]]ів, прикриваючи стрільців під час перезаряджання ними вогнепальної зброї.

[[Легка кіннота]] використовувалася як допоміжне військо. На неї покладалася [[розвідка]], переслідування, [[рейд]]и в [[тил]]и ворога, [[фланг]]ові атаки, заманювання супротивники в [[Пастка|пастки]].

Під час атаки застосовувалася лава — наступ півколом, що давало можливість вести бойові дії проти ворога не лише з фронту, а й охоплювали його з флангів і навіть заходили в тил.

Однією з переваг козацького війська було бездоганне володіння [[сапер]]ною справою. Козаки вміли швидко та якісно будувати міцні укріплення безпосередньо під час бою. З огляду на чисельну перевагу ворога це часто було питання життя чи смерті. [[Польща|Польські]] та [[Європа|європейські]] наймані [[інженер]]и не приховували свого захоплення [[Фортифікаційні споруди|фортифікаційними спорудами]] козаків.

== Використання рухомих таборів ==
Ведучи воєнні дії в зоні [[степ]]у й [[лісостеп]]у козаки застосовували особливий спосіб утворення [[Табір|табору]] з [[Віз|возів]]. Це було чотирикутне рухоме укріплення, що складається з кількох рядів возів, зчеплених між собою. Усередині такої «рухомої фортеці» розміщувалося [[Козаки|козацьке]] військо. За потреби вози засипали землею або вкопували в [[ґрунт]], створюючи в такий спосіб [[Вал (оборонна споруда)|оборонний вал]]. Довкола для швидкого й непомітного переміщення козаки копали [[Шанець|шанці]] ([[окоп]]и), готували для ворога [[Пастка|пастки]] — «вовчі ями» із загостреним кіллям на дні.

Високий рівень на Запорожжі мала сторожова й [[Розвідувальні війська|розвідувальна служби]]. Запорожці створили оригінальну [[Козацька сигналізація|систему сигналізації]]. Вона складалася з «[[маяк]]ів», або «фігур», які утворювали своєрідний світловий [[телеграф]]. Щойно помітивши ворога, козаки запалювали перший маяк, що стояв на [[кордон]]і, за ним спалахував другий, третій… Чорний густий [[дим]] та яскравий [[вогонь]] попереджали [[Люди|населення]] про наближення загарбників.


== Військово-морське мистецтво ==
== Військово-морське мистецтво ==
Рядок 46: Рядок 25:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://warhistory.ukrlife.org/1_02_6.htm Воєнне мистецтво гетьмана Петра Сагайдачного]
* [http://warhistory.ukrlife.org/1_02_6.htm Воєнне мистецтво гетьмана Петра Сагайдачного] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170227231624/http://warhistory.ukrlife.org/1_02_6.htm |date=27 лютого 2017 }}
* [http://www.informsistema.com/museum/?p=830 Д. І. Яворницький про військове мистецтво запорозьких козаків]
* [http://www.informsistema.com/museum/?p=830 Д. І. Яворницький про військове мистецтво запорозьких козаків]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.horting.org.ua/node/1395 Козацьке військове мистецтво охорони кордонів Запорозької Січі]
* [http://www.horting.org.ua/node/1395 Козацьке військове мистецтво охорони кордонів Запорозької Січі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304121740/http://www.horting.org.ua/node/1395 |date=4 березня 2016 }}


{{Історія України}}
{{Історія України}}

Поточна версія на 11:54, 8 листопада 2022

Військове мистецтво запорозьких козаків — специфічні, характерні Війську Запорозькому, стратегічні та тактичні методи і засоби ведення бойових дій. Вони володіли різними видами зброї.

Військово-морське мистецтво

[ред. | ред. код]
Докладніше: Морські походи запорозьких козаків
Запорожці на «чайках» захоплюють Кафу

Запорозькі козаки зарекомендували себе як здібні моряки. Вони будували човни-чайки на 50 — 70 чи на 20 — 30 вояків. На великих установлювали 4 — 6 гармат, на малих — 1 — 2. До бортів прикріплювати пояси з очерету, які під час бурі утримували човни на хвилях, як поплавки, а в бою вони були додатковим захистом від ворожих стріл і куль.

У відкритому морі козаки намагалися наблизитися до ворога непомітно або вночі, або з боку сонця. Відтак вони брали вороже судно на абордаж. У морських битвах козаки сміливо атакували як окремі кораблі, так і турецькі флотилії, часто здобуваючи перемогу.

Також, за твердженнями французьких, англійських[1] та російських авторів, козаками використовувалися підводні човни, які могли деякий час перебувати під водою. Використовуючи дані підводні човни, козаки в 1595 році здобули турецьке місто Синоп.

Цікавинки

[ред. | ред. код]
  • Французький інженер-фортифікатор Ґійом Левассер де Боплан засвідчував, що 500 татар не наважувались атакувати 50 — 60 козаків, якщо ті йшли під прикриттям табору, а 100 козаків, захищаючись табором, успішно відбивалися від тисячі поляків. Під час захоплення ворожих фортець козаки вдавалися до штурму. Якщо ж зазнавали невдачі, приступали до облоги, здійснювали підкопи під стіни ворожих фортець і закладали міни. Навпроти ворожих стін козаки насипали ще вищі вали й звідти успішно знекровлювали ворога.
  • Італієць Гамберіні в 1584 році, характеризуючи козаків, підкреслював їхню різнобічну військову підготовку: «З козаків можна зібрати 14 — 15 тисяч добірного добре озброєного війська, жадного більше слави, ніж наживи, готового на всяку небезпеку. Їхня зброя — шаблі та рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі вони до війни пішої і кінної… дають собі добру раду на морі. Мають усякі човни й на них їздять у походи на чорноморські землі».[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sir William Laird Clowes. All about the royal navy

Література

[ред. | ред. код]
  • (укр.) Струкевич О. К., Романюк І. М., Пірус Т. П. Історія України: Підручник для 8-го класу загальноосвітнього навчального закладу — Київ: Грамота, 2008.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військове_мистецтво_запорозьких_козаків&oldid=37552591