Галичина (Дрогобич): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 45 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
{{Футбольний клуб
{{Футбольний клуб
| назва клубу = Галичина (Дрогобич)
| назва клубу = Галичина (Дрогобич)
| емблема = [[Файл:Емблема ФК Галичина.gif|150px]]
| емблема = Емблема ФК Галичина.gif
| image_size = 150px
| повна назва = Муніципальний футбольний<br /> клуб «Галичина» Дрогобич
| повна назва = Муніципальний футбольний<br /> клуб «Галичина» Дрогобич
| коротка назва = Галичина
| коротка назва = Галичина
| рік заснування = [[2 грудня]] [[1989]]
| рік заснування = [[2 грудня]] [[1989]]
| стадіон = [[Галичина (стадіон) |«Галичина»]], «Каменяр»
| стадіон = [[Галичина (стадіон)|«Галичина»]], [[«Каменяр»]]
| веб-сторінка = http://galuchuna.at.ua/
| вебсторінка = http://galuchuna.at.ua/
| президент = Юрій Кушлик
| президент = Юрій Кушлик
| головний тренер = Ігор Височанський
| головний тренер = Роман Подоляк
| ліга = [[Чемпіонат Львівської області з футболу|Перша ліга Львівської області]]
| ліга = [[Чемпіонат Львівської області з футболу|Прем’єр-ліга Львівської області]]
| сезон = 2018
| сезон = 2023
| місце = 4
| місце = 11-е
| місто= [[Дрогобич]]
| місто = [[Дрогобич]]
| країна= [[Україна]]
| країна = [[Україна]]
| вміщує= 8 000
| вміщує = 8 000
| лівий_рукав2 = 990000
| візерунок_лр1 =
| футболка2 = 990000
| візерунок1 =
| правий_рукав2 = 990000
| візерунок_пр1 =
| гетри2 = 990000
| лівий_рукав1 = FFFF00
| труси2 = 000000
| прізвисько = [[галичани]], [[дрогобичани]]
| сайт = http://galychyna.at.ua/
| футболка1 = FFFF00
| футболка1 = FFFF00
| труси1 = 009933
| правий_рукав1 = FFFF00
| гетри1 = FFFF00
| гетри1 = FFFF00
| правий_рукав1 = 009933
| труси1 = 00CD00
| лівий_рукав1 = 009933
| візерунок_лр2 =
| футболка3 = C0C0C0
| візерунок2 =
| труси3 = C0C0C0
| візерунок_пр2 =
| гетри3 = C0C0C0
| лівий_рукав2 = 00CD00
| правий_рукав3 = C0C0C0
| футболка2 = 00CD00
| лівий_рукав3 = C0C0C0
| правий_рукав2 = 00CD00
| гетри2 = 00CD00
| труси2 = FFFF00
}}
}}
{{External media||align=right
{{External media||align=right
Рядок 39: Рядок 41:
'''«Галичина»''' — [[Україна|український]] [[футбольний клуб]] з міста [[Дрогобич]]а. Заснований [[2 грудня]] [[1989]] року під назвою СФК «Дрогобич» на базі клубу [[СКА (Львів)|СКА «Карпати» (Львів)]].
'''«Галичина»''' — [[Україна|український]] [[футбольний клуб]] з міста [[Дрогобич]]а. Заснований [[2 грудня]] [[1989]] року під назвою СФК «Дрогобич» на базі клубу [[СКА (Львів)|СКА «Карпати» (Львів)]].


Найкраще досягнення у чемпіонатах України — 11 місце у першій лізі ([[1992]]), 1/8 Кубка України ([[1996]]). Стадіон: «Галичина» (Дрогобич, 8000 місць).
Найкраще досягнення у чемпіонатах України — 11 місце у [[Чемпіонат України з футболу: перша ліга|Першій лізі України]] ([[1992]]), 1/8 [[Кубок України з футболу|Кубка України]] ([[1996]]). Стадіон: [[Галичина (стадіон, Дрогобич)|«Галичина»]] (Дрогобич, 8000 місць).


== Історичний екскурс ==
== Історичний екскурс ==
Футбол у Дрогобичі почав розвиватися у період перебування міста в складі Австро-Угорської імперії. Першим клубом міста став Спортивний клуб «Поґонь», заснований 1909&nbsp;р. Він був філією львівської команди й розділявся на дві команди&nbsp;— «біло-червоних» та «блакитних». Перша гра дрогобицької команди, яка зафіксована в писемних джерелах відбулася 12 червня 1910&nbsp;р., коли зустрічалися «Аттіка» (Дрогобич)&nbsp;— «Поґонь»-5 (Стрий)&nbsp;— 0:13<ref>{{Cite book|title=Хроніки львівського футболу. Т. 1 (друга половина ХІХ ст.. – 1965 р.)|last=Люпа|first=Б. М.|last2=Грисьо Я. А., Яремко І. Я.|year=2015|publisher=ЛА «Піраміда»|location=Львів|pages=103, 116|language=українська|isbn=978-966-441-414-9}}</ref>.&nbsp;
Футбол у Дрогобичі почав розвиватися у період перебування міста в складі Австро-Угорської імперії. Першим клубом міста став Спортивний клуб «Поґонь», заснований 1909&nbsp;р. Він був філією львівської команди й розділявся на дві команди&nbsp;— «біло-червоних» та «блакитних». Перша гра дрогобицької команди, яка зафіксована в писемних джерелах відбулася 12 червня 1910&nbsp;р., коли зустрічалися «Аттіка» (Дрогобич)&nbsp;— «Поґонь»-5 (Стрий)&nbsp;— 0:13<ref>{{Cite book|title=Хроніки львівського футболу. Т. 1 (друга половина ХІХ ст.. – 1965 р.)|last=Люпа|first=Б. М.|last2=Грисьо Я. А., Яремко І. Я.|year=2015|publisher=ЛА «Піраміда»|location=Львів|pages=103, 116|language=українська|isbn=978-966-441-414-9}}</ref>.&nbsp;


Більшою активністю футбольне життя у Дрогобичі відзначалося в міжвоєнний період. У 1920-х роках в місті існували футбольні колективи польської громади&nbsp;— «[[Юнак (Дрогобич)|Юнак]]», «Польмін», «Колєяж», «Сокул», «Тисмениця», «Т.U.R.», єврейської&nbsp;— [[Бейтар (Дрогобич)|«Бейтар»]], «Штерн» та української. У 1923&nbsp;р. українська громада міста створила команду «Підгір'я», а в 1934&nbsp;р. частина членів клубу організували Український спортивний клуб «<nowiki/>[[Ватра (Дрогобич)|Ватр]]<nowiki/>а<nowiki/>» (''кольори форми&nbsp;— зелено-червоні смугасті футболки, червоні шорти та зелені гетри''). Найбільшим її досягненням стало лідерство у Львівській окружній футбольній лізі 1944&nbsp;р., але турнір не встиг завершитися через наближення військових дій. Цього ж року «<nowiki/>[[Ватра (Дрогобич)|Ватра]]<nowiki/>» припинила своє існування. Одними з лідерів команди були захисник '''Костянтин Кіцила''', форварди '''Євстахій Ярема,''' '''Василь Флюнт'''.
Більшою активністю футбольне життя у Дрогобичі відзначалося в міжвоєнний період. У 1920-х роках в місті існували футбольні колективи польської громади&nbsp;— «[[Юнак (Дрогобич)|Юнак]]», «Польмін», «Колєяж», «Сокул», «Тисмениця», «Т.U.R.», єврейської&nbsp;— [[Бейтар (Дрогобич)|«Бейтар»]], «Штерн» та української. У 1923&nbsp;р. українська громада міста створила команду «Підгір'я», а в 1934&nbsp;р. частина членів клубу організували Український спортивний клуб «<nowiki/>[[Ватра (Дрогобич)|Ватра]]<nowiki/>» (''кольори форми&nbsp;— зелено-червоні смугасті футболки, червоні шорти та зелені гетри''). Найбільшим її досягненням стало лідерство у Львівській окружній футбольній лізі 1944&nbsp;р., але турнір не встиг завершитися через наближення військових дій. Цього ж року «<nowiki/>[[Ватра (Дрогобич)|Ватра]]<nowiki/>» припинила своє існування. Одними з лідерів команди були захисник Костянтин Кіцила, форварди Євстахій Ярема, Василь Флюнт.


Грізною силою регіонального футболу у міжвоєнний період була команда «<nowiki/>[[Юнак (Дрогобич)|Юнак]]<nowiki/>». У 1939&nbsp;р. вона здобула першість у Львівській окружній футбольній лізі, але через початок Другої світової війни припинила своє існування.
Грізною силою регіонального футболу у міжвоєнний період була команда «<nowiki/>[[Юнак (Дрогобич)|Юнак]]<nowiki/>». У 1939&nbsp;р. вона здобула першість у Львівській окружній футбольній лізі, але через початок Другої світової війни припинила своє існування.
{{Головна|Радянська анексія західноукраїнських земель}}
{{Головна|Радянська анексія західноукраїнських земель}}
Найвідомішими гравцями тієї команди стали '''Болеслав Габовскі,''' '''Ян Гемерлінґ,''' '''Мєчислав Ґурскі,''' '''Станіслав Геруля, Владислав Шевчик та інші'''.
Найвідомішими гравцями тієї команди стали Болеслав Габовський, Ян Гемерлінґ, Мєчислав Ґурський, Станіслав Геруля, Владислав Шевчик та інші.


По закінченні Другої світової війни найвідомішими командами Дрогобича були «<nowiki/>[[Спартак (Дрогобич)|Спартак]]<nowiki/>», «Динамо» та «<nowiki/>[[Нафтовик (Дрогобич)|Нафтовик]]<nowiki/>». Перша з них брала участь в аматорському чемпіонаті УРСР 1946 і 1948 років. А її кольори захищали '''Йосип та Володимир Николишини, Казимир Булькевич, Володимир Ушкалов, Володимир Заморьонов''' та інші улюбленці місцевої публіки. «Динамо» брало участь у цьому ж турнірі 1949 року. Але найбільшими успіхами відзначилися дрогобицькі нафтовики, «<nowiki/>[[Нафтовик (Дрогобич)|Нафтовик]]<nowiki/>» (''форма біла'') було створено у 1950&nbsp;р. й з перервами колектив існував до 1989&nbsp;р. Команда не лише брала участь в аматорських чемпіонатах УРСР (1951, 1953—1956, 1958, 1959&nbsp;рр.), але й одного разу зайняли 3-є місце (1958&nbsp;р.), а наступного року зупинилися на четвертій позначці. Далі «<nowiki/>[[Нафтовик (Дрогобич)|Нафтовик]]<nowiki/>» перейшов у ранг команд майстрів чемпіонату СРСР, де найбільшим успіхом відзначився у 1965 р, посівши 5-е місце у групі Б, ставши 17-ю за рейтингом командою УРСР. У складі команди філігранною грою відзначалися такі відомі футболісти як [[Броварський Лев Рудольфович|Лев Броварський]]''', [[Савка Остап Володимирович|Остап Савка]], [[Кульчицький Ігор Євстахович|Ігор Кульчицький]], [[Філяєв Олександр Євгенович|Олександр Філяєв]]''' та багато інших.
По закінченні Другої світової війни найвідомішими командами Дрогобича були «<nowiki/>[[Спартак (Дрогобич)|Спартак]]<nowiki/>», «Динамо» та «<nowiki/>[[Нафтовик (Дрогобич)|Нафтовик]]<nowiki/>». Перша з них брала участь в аматорському чемпіонаті УРСР 1946 і 1948 років. А її кольори захищали Йосип та Володимир Николишини, Казимир Булькевич, Володимир Ушкалов, Володимир Заморьонов та інші улюбленці місцевої публіки. «Динамо» брало участь у цьому ж турнірі 1949 року. Але найбільшими успіхами відзначилися дрогобицькі нафтовики, «<nowiki/>[[Нафтовик (Дрогобич)|Нафтовик]]<nowiki/>» (''форма біла'') було створено у 1950&nbsp;р. й з перервами колектив існував до 1989&nbsp;р. Команда не лише брала участь в аматорських чемпіонатах УРСР (1951, 1953—1956, 1958, 1959&nbsp;рр.), але й одного разу зайняли 3-є місце (1958&nbsp;р.), а наступного року зупинилися на четвертій позначці. Далі «<nowiki/>[[Нафтовик (Дрогобич)|Нафтовик]]<nowiki/>» перейшов у ранг команд майстрів чемпіонату СРСР, де найбільшим успіхом відзначився у 1965 р, посівши 5-е місце у групі Б, ставши 17-ю за рейтингом командою УРСР. У складі команди філігранною грою відзначалися такі відомі футболісти як [[Броварський Лев Рудольфович|Лев Броварський]]''',''' [[Савка Остап Володимирович|Остап Савка]], [[Кульчицький Ігор Євстахович|Ігор Кульчицький]], [[Філяєв Олександр Євгенович|Олександр Філяєв]] та багато інших.


На рубежі 1970-1980-х років найсильнішим футбольним колективом Дрогобича був «Хімік» (''форма біло-зелена''), який у 1979 р. став бронзовим призером аматорського чемпіонату УРСР. Незважаючи на успішну гру, команда невдовзі припинила своє існування, а її лідерами вважалися '''Ігор Пилипів, Володимир Спориняк, Юрій Міраї, Богдан Риб'як, Олексій Борщенко, Олексій Кучинський, Тарас Гірший, Юрій Мінько, Степан Данилюк, Василь Берездецький, Михайло Луців.'''
На рубежі 1970-1980-х років найсильнішим футбольним колективом Дрогобича був «Хімік» (''форма біло-зелена''), який у 1979 р. став бронзовим призером аматорського чемпіонату УРСР. Незважаючи на успішну гру, команда невдовзі припинила своє існування, а її лідерами вважалися Ігор Пилипів, Володимир Спориняк, Юрій Міраї, Богдан Риб'як, Олексій Борщенко, Олексій Кучинський, Тарас Гірший, Юрій Мінько, Степан Данилюк, Василь Берездецький, Михайло Луців.


Успіхи дрогобицького футболу продовжив «Авангард» (''форма біло-чорна''), котрий існував з 1982 по 1989 роки. Найбільшим звершенням колективу став вихід у фінал розіграшу Кубка УРСР серед аматорів 1987&nbsp;р., де дрогобичани поступилися єнакієвській «Південьсталі» (2:0, 0:3 у додатковий час). У 1986&nbsp;р. «Авангард» став срібним призером чемпіонату Львівської області. Гра біло-чорних залежала від таких майстрів як [[Журавчак Володимир Олексович|Володимир Журавчак]]''',''' '''Тарас Гірший, Микола Козоріз, Ігор Пилипів, Богдан Риб'як, Василь Берездецький, Юрій Мінько, Юрій Широков, Василь Карпин, Богдан Пирч, [[Греділь Степан Осипович|Степан Греділь]]'''<ref>{{Cite book|title=Довідник-календар "Футбол"|last=Дмитроца|first=М. М.|last2=Борис Ю.|first2=Дмитроца С.|year=1994|publisher=Футбольний клуб "Галичина"|location=Дрогобич|pages=5-27|language=українська|isbn=}}</ref>'''.'''
Успіхи дрогобицького футболу продовжив «Авангард» (''форма біло-чорна''), котрий існував з 1982 по 1989 роки. Найбільшим звершенням колективу став вихід у фінал розіграшу Кубка УРСР серед аматорів 1987&nbsp;р., де дрогобичани поступилися єнакієвській «Південьсталі» (2:0, 0:3 у додатковий час). У 1986&nbsp;р. «Авангард» став срібним призером чемпіонату Львівської області. Гра біло-чорних залежала від таких майстрів як [[Журавчак Володимир Олексович|Володимир Журавчак]]''',''' Тарас Гірший, Микола Козоріз, Ігор Пилипів, Богдан Риб'як, Василь Берездецький, Юрій Мінько, Юрій Широков, Василь Карпин, Богдан Пирч, [[Греділь Степан Осипович|Степан Греділь]]<ref>{{Cite book|title=Довідник-календар "Футбол"|last=Дмитроца|first=М. М.|last2=Борис Ю.|first2=Дмитроца С.|year=1994|publisher=Футбольний клуб "Галичина"|location=Дрогобич|pages=5-27|language=українська|isbn=}}</ref>'''.'''


== Чемпіонати СРСР ==
== Чемпіонати СРСР ==
У чемпіонаті СРСР ФК «Галичина» виступала у сезонах 1990 р. (друга ліга, зона «Захід», 9-е місце з 22-х учасників) і 1991 р. (друга ліга, буферна західна зона, 14-е місце з 22-х учасників).
У чемпіонаті СРСР ФК «Галичина» виступала у сезонах 1990 р. (друга ліга, зона «Захід», 9-е місце з 22-х учасників) і 1991 р. (друга ліга, буферна західна зона, 14-е місце з 22-х учасників).


У всіх іграх взяли участь 50 гравців.
У всіх іграх взяли участь 50 гравців.


=== Найбільше зіграли ===
=== Найбільше ігор зіграли ===
Степан Нич (41 гра), Василь Бондарчук, Володимир Кухлевський, Фаіль Міргалімов — по 40 ігор, Марат Мінібаєв, Андрій Валенко — по 39, Анатолій Безсмертний — 38, Анатолій Сєдих, Олег Головань — по 37, Валерій Лінніков, Ярослав Волошин, '''[[Василитчук Андрій Миколайович|Андрій Василитчук]]''', Володимир Воротеляк — по 36.
Степан Нич (41 гра), Василь Бондарчук, Володимир Кухлевський, Фаіль Міргалімов — по 40 ігор, Марат Мінібаєв, Андрій Валенко — по 39, Анатолій Безсмертний — 38, Анатолій Сєдих, Олег Головань — по 37, Валерій Лінніков, Ярослав Волошин, [[Василитчук Андрій Миколайович|Андрій Василитчук]], Володимир Воротеляк — по 36.


=== Найкращі бомбардири  ===
=== Найрезультативнішими гравцями стали  ===
Володимир Кухлевський — 12 голів, Олег Головань — 10, Юрій Шулятицький — 9, Володимир Фурсов, Валерій Лінніков, Фаіль Міргалімов — по 6, Іван [[Гамалій Іван Павлович|Гамалій]] — 5.
Володимир Кухлевський — 12 голів, Олег Головань — 10, Юрій Шулятицький — 9, Володимир Фурсов, Валерій Лінніков, Фаіль Міргалімов — по 6, Іван [[Гамалій Іван Павлович|Гамалій]] — 5.


Рядок 70: Рядок 72:
Олег Береський — 26 ігор, 25 пропущених голів (0,96 у середньому за гру), Михайло Гончаров — 23 гри, 29 пропущених голів (1,26), Микола Ващилко — 21 гра, 34 пропущених голів (1,62), Олександр Коваленко — 20 ігор, 25 пропущених голів (1,25).
Олег Береський — 26 ігор, 25 пропущених голів (0,96 у середньому за гру), Михайло Гончаров — 23 гри, 29 пропущених голів (1,26), Микола Ващилко — 21 гра, 34 пропущених голів (1,62), Олександр Коваленко — 20 ігор, 25 пропущених голів (1,25).


За команду у сезонах 1990 і 1991 рр. також виступали такі відомі гравці як [[Буняк Володимир Сергійович|Володимир Буняк]], Олександр Войтюк, [[Гій Олександр Володимирович|Олександр Гій]], '''[[Зуб Роман Іванович (футболіст)|Роман Зуб]]''', Вячеслав Медвідь, [[Мокрицький Юрій Ярославович|Юрій Мокрицький]], Михайло [[Стельмах Михайло Андрійович|Стельмах]], [[Толочко Роман Любомирович|Роман Толочко]], [[Фінкель Борис Аркадійович|Борис Фінкель]].
За команду у сезонах 1990 і 1991 рр. також виступали такі відомі гравці як [[Буняк Володимир Сергійович|Володимир Буняк]], Олександр Войтюк, [[Гій Олександр Володимирович|Олександр Гій]], [[Зуб Роман Іванович (футболіст)|Роман Зуб]], Вячеслав Медвідь, [[Мокрицький Юрій Ярославович|Юрій Мокрицький]], Михайло [[Стельмах Михайло Андрійович|Стельмах]], [[Толочко Роман Любомирович|Роман Толочко]], [[Фінкель Борис Аркадійович|Борис Фінкель]].


=== Головними тренерами працювали ===
=== Головними тренерами працювали ===
Рядок 169: Рядок 171:
|2008
|2008
|Чемпіонат Львівської області (перша ліга)
|Чемпіонат Львівської області (перша ліга)
|1
|7
|-
|-
|2009
|2009
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр ліга)
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга)
|3
|3
|-
|-
|2010
|2010
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр ліга)
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга)
|10
|10
|-
|-
Рядок 186: Рядок 188:
|Чемпіонат Львівської області (перша ліга)
|Чемпіонат Львівської області (перша ліга)
|4
|4
|-
|2019
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга)
|8
|-
|2020
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга)
|7
|-
|2021
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга)
|8
|-
|2022
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга)
|13
|-
|2023
|Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга)
|11
|}
|}


== Кубок України ==
== Кубок України ==
Команда взяла участь у 10-ти розіграшах Кубка України. Перша гра пройшла 16 лютого 1992 р. у Дрогобичі на стадіоні «Крановик» у межах 1/32 розіграша Кубка. За присутності 3000 глядачів місцева команда поступилася вищоліговому колективу «Нафтовик» (Охтирка) з рахунком 0:2. Найвище досягнення в Кубку України — вихід до 1/8 фіналу в [[Кубок України з футболу 1995—1996|сезоні 1995/1996]]: ву1/64 фіналу дрогобичани обіграли на виїзді [[Підгір'я (Сторожинець)|«Підгір’я» (Сторожинець)]] 1:0, далі в домашніх іграх здолали [[Нива (Теребовля)|«Ниву» (Теребовля)]] з рахунком 3:1 і [[Кривбас (Кривий Ріг)|криворізький «Кривбас»]] (0:0; 6:5 у серії пенальті), але в 1/8 фіналі програли у Вінниці місцевій «[[Нива (Вінниця)|Ниві]]» — 0:2.
Команда взяла участь у 10-ти розіграшах Кубка України. Перша гра пройшла 16 лютого 1992 р. у Дрогобичі на стадіоні «Крановик» у межах 1/32 розіграшу Кубка. За присутності 3000 глядачів місцева команда поступилася вищоліговому колективу «Нафтовик» (Охтирка) з рахунком 0:2. Найвище досягнення в Кубку України — вихід до 1/8 фіналу в [[Кубок України з футболу 1995—1996|сезоні 1995/1996]]: ву1/64 фіналу дрогобичани обіграли на виїзді [[Підгір'я (Сторожинець)|«Підгір’я» (Сторожинець)]] 1:0, далі в домашніх іграх здолали [[Нива (Теребовля)|«Ниву» (Теребовля)]] з рахунком 3:1 і [[Кривбас (Кривий Ріг)|криворізький «Кривбас»]] (0:0; 6:5 у серії пенальті), але в 1/8 фіналі програли у Вінниці місцевій «[[Нива (Вінниця)|Ниві]]» — 0:2.


За цей час було зіграно 18 ігор, з них 6 перемог, 1 нічия та 11 поразок, різниця м’ячів — 12:17.
За цей час було зіграно 18 ігор, з них 6 перемог, 1 нічия та 11 поразок, різниця м’ячів — 12:17.
Рядок 196: Рядок 218:
«Галичина» також взяла участь у двох турнірах Кубка другої ліги, які проводилися в сезонах 1999/2000 і 2000/2001 років. У 1/32 першого розіграшу дрогобичани здолали опір «Прикарпаття — 2» (Івано-Франківськ) з рахунком 1:0, але в 1/16 за підсумками двох ігор поступилися долинському «Нафтовику» — 2:3, 0:0. В сезоні 2000/2001 років шлях до Кубка перервався вже після першої гри. На першому етапі «Галичина» поступилася у Львові «Карпатам — 2» з рахунком 1:2 й припинила участь у турнірі.
«Галичина» також взяла участь у двох турнірах Кубка другої ліги, які проводилися в сезонах 1999/2000 і 2000/2001 років. У 1/32 першого розіграшу дрогобичани здолали опір «Прикарпаття — 2» (Івано-Франківськ) з рахунком 1:0, але в 1/16 за підсумками двох ігор поступилися долинському «Нафтовику» — 2:3, 0:0. В сезоні 2000/2001 років шлях до Кубка перервався вже після першої гри. На першому етапі «Галичина» поступилася у Львові «Карпатам — 2» з рахунком 1:2 й припинила участь у турнірі.


== Статистика виступів «Галичини» в Кубках СРСР, України та другої ліги України ==
== Статистика виступів «Галичини» в кубках СРСР, України та другої ліги України ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|'''Рік'''
|'''Рік'''
Рядок 309: Рядок 331:
|}
|}


== Загальна статистика команди ==
== Загальна статистика на професійному рівні ==
Загалом на професійному рівні (чемпіонати СРСР та України, Кубки СРСР, України та другої ліги) ФК «Галичина» зіграла 482 гри, здобула 171 перемогу, 104 рази зіграла внічию, зазнала 207 поразок. Різниця м'ячів складає — 516:578.
У чемпіонатах СРСР та України, розіграшах кубків СРСР, України та другої ліги ФК «Галичина» зіграла 482 гри, здобула 171 перемогу, 104 рази зіграла внічию, зазнала 207 поразок. Різниця м'ячів складає — 516:578.


=== Найбільше ігор зіграли ===
=== Найбільше ігор зіграли ===
Рядок 322: Рядок 344:
''<u>нападники:</u>'' 1) [[Василь Карпин]]&nbsp;— 260, 2) Дмитро Тверитінов&nbsp;— 104, 3) Віталій Малик&nbsp;— 100, 4) Василь Климко&nbsp;— 70, 5) Андрій Добрянський&nbsp;— 68.
''<u>нападники:</u>'' 1) [[Василь Карпин]]&nbsp;— 260, 2) Дмитро Тверитінов&nbsp;— 104, 3) Віталій Малик&nbsp;— 100, 4) Василь Климко&nbsp;— 70, 5) Андрій Добрянський&nbsp;— 68.


=== Найкращі бомбардири ===
=== Найбільше голів забили ===
1) [[Василь Карпин]] — 88, 2) Віталій Малик — 30, 3) Микола Дудич — 25, 4) Василь Климко — 16, 5) Андрій Воротеляк — 15, 6-8) Володимир Кухлевський, Ярослав Волошин, Олег Теплий — по 14, 9) Володимир Уштан — 11, 10-11) Олег Головань, Сергій Райко — по 10, 12-15) Юрій Шулятицький, Степан Нич, Андрій Добрянський, Василь Телятник — по 9, 16-19) Ігор Гіщак, Павло Дуда, Андрій Петричкович, Віталій Шукатка — по 8, 20-22) Олег Яремчук, Дмитро Тверитінов, Георгій Грущак — по 7.
1) [[Василь Карпин]] — 88, 2) Віталій Малик — 30, 3) Микола Дудич — 25, 4) Василь Климко — 16, 5) Андрій Воротеляк — 15, 6-8) Володимир Кухлевський, Ярослав Волошин, Олег Теплий — по 14, 9) Володимир Уштан — 11, 10-11) Олег Головань, Сергій Райко — по 10, 12-15) Юрій Шулятицький, Степан Нич, Андрій Добрянський, Василь Телятник — по 9, 16-19) Ігор Гіщак, Павло Дуда, Андрій Петричкович, Віталій Шукатка — по 8, 20-22) Олег Яремчук, Дмитро Тверитінов, Георгій Грущак — по 7.

=== Статистика проти окремих команд ===
В офіційних турнірах на професійному рівні «Галичина» зіграла проти 112 команд. Найчастіше їхнім суперником були «Газовик» (Комарно) – 19; +9=3-7, 19:19, «Хімік/ЛУКОР» (Калуш) – 16; +8=1-7, 17:17, «Верес» (Рівне) – 14; +4=2-8, 18:21, «Нафтовик» (Долина) – 14; +3=5-6, 15:17, «Поділля» (Хмельницький) – 12; +1=1-10, 11:33.

=== Найбільші перемоги та поразки ===
Найбільша перемога на своєму полі – 6:0 проти «Ниви» (Вінниця), 26 вересня 1999 р.

Найбільша перемога на чужому полі – 5:0 проти «Беркута» (Бедевля), 23 квітня 1998 р.

Найбільша поразка на своєму полі – 0:3 проти «Карпат-2» (Львів), 8 серпня 1999 р.; «Системи-Борекс» (Бородянка), 25 червня 2000 р.; «Сокола» (Золочів), 10 квітня 2002 р.

Найбільша поразка на чужому полі – 0:6 проти «Торпедо» (Запоріжжя), 25 травня 1991 р.


== Головні тренери ==
== Головні тренери ==
У чемпіонатах та Кубках України головними тренерами працювали:
У чемпіонатах та кубках України головними тренерами працювали:
* [[Рассихін Борис Андрійович|Борис Рассихін]] (1992)
* [[Рассихін Борис Андрійович|Борис Рассихін]] (1992)
* [[Турчик Хосе Йосипович|Хосе Турчик]] (1992—1993)
* [[Турчик Хосе Йосипович|Хосе Турчик]] (1992—1993)
Рядок 333: Рядок 367:
* [[Броварський Лев Рудольфович|Лев Броварський]] (1996—1998)
* [[Броварський Лев Рудольфович|Лев Броварський]] (1996—1998)
* [[Жуков Микола Григорович|Микола Жуков]] (1998—1999)
* [[Жуков Микола Григорович|Микола Жуков]] (1998—1999)
*[[Греділь Степан Осипович|Степан Греділь]] (1999)
* [[Покора Роман Михайлович|Роман Покора]] (1999—2000)
* [[Покора Роман Михайлович|Роман Покора]] (1999)
* [[Малик Василь Іванович|Василь Малик]] (2000—2001, 2002—2003)
*[[Греділь Степан Осипович|Степан Греділь]] (2000)
*Анатолій Веселовський (2000-2001)
* [[Луців Михайло Йосипович|Михайло Луців]] (2001—2002)
* [[Луців Михайло Йосипович|Михайло Луців]] (2001—2002)
*[[Малик Василь Іванович|Василь Малик]] (2002—2003)
* [[Камінський Євген Зіновійович|Євген Камінський]] (2002—2003)
* [[Камінський Євген Зіновійович|Євген Камінський]] (2002—2003)


Рядок 350: Рядок 387:
У 2005—2006 роках клуб виступав у чемпіонаті Львівської області, де був одним із середняків ліги. 2005 рік «Галичина» завершила на 4 місці обласного чемпіонату, а наступний сезон дограла лише до літа, у липні через нестачу коштів колектив знявся зі змагань.
У 2005—2006 роках клуб виступав у чемпіонаті Львівської області, де був одним із середняків ліги. 2005 рік «Галичина» завершила на 4 місці обласного чемпіонату, а наступний сезон дограла лише до літа, у липні через нестачу коштів колектив знявся зі змагань.


На початку 2008 року Дрогобицька міська рада прийняла рішення про відновлення муніципального футбольного клубу «Галичина» та сприяла фінансуванню команди. Клуб заявився на першу лігу Львівщини 2008, одразу фінішувавши на першому місці та вийшовши до Прем'єр-ліги. У Прем'єр-лізі Львівщини 2009 року «Галичина» здобула бронзові нагороди.
На початку 2008 року Дрогобицька міська рада ухвалила рішення про відновлення муніципального футбольного клубу «Галичина» та сприяла фінансуванню команди. Клуб заявився на першу лігу Львівщини 2008, одразу фінішувавши на першому місці та вийшовши до Прем'єр-ліги. У Прем'єр-лізі Львівщини 2009 року «Галичина» здобула бронзові нагороди.


У 2017 р. зусиллями уболівальників і міської влади було відновлено команду, яка заявилася в другій лізі чемпіонату області. Перший матч після семирічної перерви «Галичина» зіграла 13 травня 2017 р. у Дрогобичі проти «Вереса» (Великий Любінь) — 1:3. В 2018 р. до команди, яка розпочала виступи у першій лізі Львівської області, повернулася ціла низка талановитих місцевих вихованців — Ю. Ковельський, Т. Тарасович, Т. Рудавець, Т. Грицан, В. Трусевич, Р. Подоляк, І. Сілецький, А. Петричкович, І. Ільчишин.
У 2017 р. зусиллями уболівальників і міської влади було відновлено команду, яка заявилася в другій лізі чемпіонату області. Перший матч після семирічної перерви «Галичина» зіграла 13 травня 2017 р. у Дрогобичі проти «Вереса» (Великий Любінь) — 1:3. В 2018 р. до команди, яка розпочала виступи у першій лізі Львівської області, повернулася ціла низка талановитих місцевих вихованців — Ю. Ковельський, Т. Тарасович, Т. Рудавець, Т. Грицан, В. Трусевич, Р. Подоляк, І. Сілецький, А. Петричкович, І. Ільчишин.


=== Прем'єр-ліга Львівської області ===
=== Прем'єр-ліга Львівської області ===
Сезон 2009 р. виявився загалом вдалим, особливо якщо зважити на статус дебютанта. «Галичина» лише на 3 очка відстала від переможця «Карпати» (Кам'янка-Бузька і мали одинакову кількість очок зі срібним призером «Шахтарем» (Червоноград). А Б. Хмизов був визнаний найкращим півзахисником турніру. Але успіх не вдалося розвинути і наступний сезон став останнім у прем'єр-лізі Львівської області.
Сезон 2009 р. виявився загалом вдалим, особливо якщо зважити на статус дебютанта. «Галичина» лише на 3 очка відстала від переможця «Карпати» (Кам'янка-Бузька) і мали одинакову кількість очок зі срібним призером «Шахтарем» (Червоноград). А Б. Хмизов був визнаний найкращим півзахисником турніру. Але успіх не вдалося розвинути і наступний сезон став останнім у прем'єр-лізі Львівської області аж до 2019 р.

== Загальна статистика на аматорському рівні ==

=== Найбільше ігор зіграли ===
1) Віталій Трусевич - 105, 2) Тарас Рудавець - 101, 3) Тарас Тарасович - 99, 4) Іван Юзьв'як - 89, 5) Іван Бутим - 85, 6) Олег Михайловський – 84, 7) Тарас Грицан - 82, 8) Ігор Височанський – 81, 9) Віктор Коссак - 76, 10) Вадим Бреньо - 75, 11) Володимир Сушинець - 74, 12-13) Ігор Білан – 71, 12-13) Роман Маланяк - 71, 14-15) Подоляк - 69, 14-15) Олег Кінаш – 69, 16) Ігор Тершак – 58, 17) Віталій Швець - 56, 18) Ярослав Карнадз-Мартинів – 55, 19-20) Богдан Хмизов – 52, 19-20) Тарас Демків – 52.

=== Найкращі бомбардири ===
1) Тарас Рудавець – 31, 2) Роман Маланяк – 30, 3) Ігор Тершак – 22, 4) Богдан Хмизов – 18, 5) Ярослав Карнадз-Мартинів – 17, 6-8) Олександр Розлач – 13, 6-8) Андрій Сливка – 13, 6-8) Іван Бутим - 8, 9) Максим Філіпов - 12, 10-11) Іван Сливка – 11, 10-11) Вадим Бреньо – 11.


=== Підсумкові результати змагань в чемпіонаті області ===
=== Підсумкові результати змагань в чемпіонаті області ===
Рядок 387: Рядок 432:
|-
|-
|'''2008 (перша ліга)'''
|'''2008 (перша ліга)'''
|?
|26
|?
|13
|?
|6
|?
|7
|40-21
|?
|?
|45
|1
|7
|-
|-
|'''2009 (прем’єр-ліга)'''
|'''2009 (прем’єр-ліга)'''
Рядок 430: Рядок 475:
|66
|66
|4
|4
|-
|'''2019 (прем’єр-ліга)'''
|22
|4
|8
|10
|20-35
|20
|8
|-
|'''2020 (прем’єр-ліга)'''
|12
|4
|2
|6
|19-26
|14
|7
|-
|'''2021 (прем’єр-ліга)'''
|24
|7
|5
|12
|22-39
|26
|8
|-
|'''2022 (прем’єр-ліга)'''
|9
|4
|0
|5
|14-27
|12
|13
|-
|'''2023 (прем’єр-ліга)'''
|17
|5
|2
|10
|21-46
|17
|11
|}
|}

=== Статистика проти окремих команд ===
На аматорському рівні «Галичина» зіграла в чотирьох офіційних турнірах – чемпіонат Львівщини, кубок Львівщини, кубок ліги, кубок України серед аматорів. Їхніми суперниками були 75 команд. Найчастіше дрогобичани змагалися (разом з технічними перемогами і поразками) проти ФК «Миколаїв» (17; +5=5-7, 23:36), ФСК «Самбір» (14; +7=3-4, 27:22), «Шахтаря» (12; +4=1-7, 14:24), кам’янко-бузьких «Карпат» (11; +0=1-10, 4:21), золочівського «Сокола» (11; +6=1-4, 27:16), торчиновицького «Кар'єра-Дністра» (10; +3=0-7, 15:18).

=== Найбільші перемоги та поразки ===
Найбільша перемога на своєму полі – 5:0 проти ФК «Миколаїв» (25 квітня 2009 р.).

Найбільша перемога на чужому полі – 9:0 проти годовицького «Форварда» (28 червня 2017 р.).

Найбільша поразка на своєму полі – 0:6 проти ФК «Миколаїв» (31 жовтня 2021 р.).

Найбільші поразки на чужому полі – 0:6 проти ФК «Мостиська» (1 жовтня 2023 р.).

== Кубок області ==
«Галичина» шість раз заявлялася для участі у розіграші кубка Львівщини (2005 р., 2006 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р., 2020 р.). Найкращим став результат 2008 р., коли дрогобичани грали у півфіналі. У 2009 р. і 2010 р. «жовто-зелені» дісталися чвертьфіналу. У 2006 р. через брак фінансування команда так і не стартувала у змаганнях. Загалом «Галичина» має у доробку 17 матчів (разом з трьома технічними поразками). З них 7 перемог, 2 нічиї та 8 поразок. Різниця м’ячів – 20:17. Найчастіше зустрічалася поразка з рахунком 0:2 – три рази. Найбільше ігор дрогобичани провели проти червоноградського «Шахтаря» – 4. Тричі мали зустрітися з ФК «Вишня» (Судова Вишня), але у двох матчах дрогобичани не вийшли на поле. Ще 2 рази конкурували із золочівським «Соколом».

== Тренери в аматорських турнірах ==
Анатолій Веселовський (2005)

Василь Малик (2005-2006, 2008-2009)

Ігор Білан (2010)

Олександр Розлач (2017)

Ігор Височанський (2018 - жовтень 2020)

Любомир Цісельський (жовтень 2020<ref>{{Cite web|url=https://ffl.org.ua/news/3544|title=Зміна тренера в "Галичині"|last=|first=|date=|website=|publisher=Львівська асоціація футболу|language=українська|accessdate=8.10.2020|archive-date=12 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210412060326/https://ffl.org.ua/news/3544}}</ref> - січень 2021)

Іван Ільчишин (січень 2021 - 28 травня 2023)

Роман Подоляк (28 травня 2023 - ?)

== Президенти клубу ==
Хосе Турчик (грудень 1989 - грудень 1990)

Михайло Коростельов (грудень 1990 - травень 1991)

Олег Гайдук (з травня 1991 - ?)

Юрій Чирук (1993)

Костянтин Гришаєв (до січня 1996)

Михайло Лужецький (січень 1996 - 24 травня 1998)

Олексій Радзієвський (24 травня 1998 - вересень ? 2001)

Леонід Мищатин (вересень ? 2001 - ?)

Михайло Лужецький (лютий 2005 - 2006)

Василь Карпин (2008-2010)

Юрій Кушлик (травень 2017-2023)


== Відомі гравці ==
== Відомі гравці ==
Рядок 498: Рядок 643:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://galychyna.at.ua/ Веб-сторінка команди]
* [http://galychyna.at.ua/ Вебсторінка команди] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130724015058/http://galychyna.at.ua/ |date=24 липня 2013 }}

{{Тренери ФК Галичина (Дрогобич)}}



{{FC-stub}}
{{FC-stub}}


[[Категорія:Футбольні клуби Львівської області]]
[[Категорія:Футбольні клуби Дрогобича]]
[[Категорія:Футбольні клуби, засновані 1989]]
[[Категорія:Футбольні клуби, засновані 1989]]
[[Категорія:Спорт у Дрогобичі]]

Поточна версія на 05:57, 7 лютого 2024

Галичина (Дрогобич)
Повна назва Муніципальний футбольний
клуб «Галичина» Дрогобич
Прізвисько галичани, дрогобичани
Коротка назва Галичина
Засновано 2 грудня 1989
Населений пункт Дрогобич, Україна
Стадіон «Галичина», «Каменяр»
Вміщує 8 000
Президент Юрій Кушлик
Головний тренер Роман Подоляк
Ліга Прем’єр-ліга Львівської області
2023 11-е
Вебсайт galychyna.at.ua
Домашня
Виїзна
Запасна
Зовнішні відеофайли
Урочистості з нагоди відродження муніципальної ФК «Галичина» у Дрогобичі (13.05.2017), Дрогобицька міська рада ОФІЦІЙНА СТОРІНКА, опубліковано 13 травня 2017 року

«Галичина» — український футбольний клуб з міста Дрогобича. Заснований 2 грудня 1989 року під назвою СФК «Дрогобич» на базі клубу СКА «Карпати» (Львів).

Найкраще досягнення у чемпіонатах України — 11 місце у Першій лізі України (1992), 1/8 Кубка України (1996). Стадіон: «Галичина» (Дрогобич, 8000 місць).

Історичний екскурс

[ред. | ред. код]

Футбол у Дрогобичі почав розвиватися у період перебування міста в складі Австро-Угорської імперії. Першим клубом міста став Спортивний клуб «Поґонь», заснований 1909 р. Він був філією львівської команди й розділявся на дві команди — «біло-червоних» та «блакитних». Перша гра дрогобицької команди, яка зафіксована в писемних джерелах відбулася 12 червня 1910 р., коли зустрічалися «Аттіка» (Дрогобич) — «Поґонь»-5 (Стрий) — 0:13[1]

Більшою активністю футбольне життя у Дрогобичі відзначалося в міжвоєнний період. У 1920-х роках в місті існували футбольні колективи польської громади — «Юнак», «Польмін», «Колєяж», «Сокул», «Тисмениця», «Т.U.R.», єврейської — «Бейтар», «Штерн» та української. У 1923 р. українська громада міста створила команду «Підгір'я», а в 1934 р. частина членів клубу організували Український спортивний клуб «Ватра» (кольори форми — зелено-червоні смугасті футболки, червоні шорти та зелені гетри). Найбільшим її досягненням стало лідерство у Львівській окружній футбольній лізі 1944 р., але турнір не встиг завершитися через наближення військових дій. Цього ж року «Ватра» припинила своє існування. Одними з лідерів команди були захисник Костянтин Кіцила, форварди Євстахій Ярема, Василь Флюнт.

Грізною силою регіонального футболу у міжвоєнний період була команда «Юнак». У 1939 р. вона здобула першість у Львівській окружній футбольній лізі, але через початок Другої світової війни припинила своє існування.

Найвідомішими гравцями тієї команди стали Болеслав Габовський, Ян Гемерлінґ, Мєчислав Ґурський, Станіслав Геруля, Владислав Шевчик та інші.

По закінченні Другої світової війни найвідомішими командами Дрогобича були «Спартак», «Динамо» та «Нафтовик». Перша з них брала участь в аматорському чемпіонаті УРСР 1946 і 1948 років. А її кольори захищали Йосип та Володимир Николишини, Казимир Булькевич, Володимир Ушкалов, Володимир Заморьонов та інші улюбленці місцевої публіки. «Динамо» брало участь у цьому ж турнірі 1949 року. Але найбільшими успіхами відзначилися дрогобицькі нафтовики, «Нафтовик» (форма біла) було створено у 1950 р. й з перервами колектив існував до 1989 р. Команда не лише брала участь в аматорських чемпіонатах УРСР (1951, 1953—1956, 1958, 1959 рр.), але й одного разу зайняли 3-є місце (1958 р.), а наступного року зупинилися на четвертій позначці. Далі «Нафтовик» перейшов у ранг команд майстрів чемпіонату СРСР, де найбільшим успіхом відзначився у 1965 р, посівши 5-е місце у групі Б, ставши 17-ю за рейтингом командою УРСР. У складі команди філігранною грою відзначалися такі відомі футболісти як Лев Броварський, Остап Савка, Ігор Кульчицький, Олександр Філяєв та багато інших.

На рубежі 1970-1980-х років найсильнішим футбольним колективом Дрогобича був «Хімік» (форма біло-зелена), який у 1979 р. став бронзовим призером аматорського чемпіонату УРСР. Незважаючи на успішну гру, команда невдовзі припинила своє існування, а її лідерами вважалися Ігор Пилипів, Володимир Спориняк, Юрій Міраї, Богдан Риб'як, Олексій Борщенко, Олексій Кучинський, Тарас Гірший, Юрій Мінько, Степан Данилюк, Василь Берездецький, Михайло Луців.

Успіхи дрогобицького футболу продовжив «Авангард» (форма біло-чорна), котрий існував з 1982 по 1989 роки. Найбільшим звершенням колективу став вихід у фінал розіграшу Кубка УРСР серед аматорів 1987 р., де дрогобичани поступилися єнакієвській «Південьсталі» (2:0, 0:3 у додатковий час). У 1986 р. «Авангард» став срібним призером чемпіонату Львівської області. Гра біло-чорних залежала від таких майстрів як Володимир Журавчак, Тарас Гірший, Микола Козоріз, Ігор Пилипів, Богдан Риб'як, Василь Берездецький, Юрій Мінько, Юрій Широков, Василь Карпин, Богдан Пирч, Степан Греділь[2].

Чемпіонати СРСР

[ред. | ред. код]

У чемпіонаті СРСР ФК «Галичина» виступала у сезонах 1990 р. (друга ліга, зона «Захід», 9-е місце з 22-х учасників) і 1991 р. (друга ліга, буферна західна зона, 14-е місце з 22-х учасників).

У всіх іграх взяли участь 50 гравців.

Найбільше ігор зіграли

[ред. | ред. код]

Степан Нич (41 гра), Василь Бондарчук, Володимир Кухлевський, Фаіль Міргалімов — по 40 ігор, Марат Мінібаєв, Андрій Валенко — по 39, Анатолій Безсмертний — 38, Анатолій Сєдих, Олег Головань — по 37, Валерій Лінніков, Ярослав Волошин, Андрій Василитчук, Володимир Воротеляк — по 36.

Найкращі бомбардири 

[ред. | ред. код]

Володимир Кухлевський — 12 голів, Олег Головань — 10, Юрій Шулятицький — 9, Володимир Фурсов, Валерій Лінніков, Фаіль Міргалімов — по 6, Іван Гамалій — 5.

Ворота захищали

[ред. | ред. код]

Олег Береський — 26 ігор, 25 пропущених голів (0,96 у середньому за гру), Михайло Гончаров — 23 гри, 29 пропущених голів (1,26), Микола Ващилко — 21 гра, 34 пропущених голів (1,62), Олександр Коваленко — 20 ігор, 25 пропущених голів (1,25).

За команду у сезонах 1990 і 1991 рр. також виступали такі відомі гравці як Володимир Буняк, Олександр Войтюк, Олександр Гій, Роман Зуб, Вячеслав Медвідь, Юрій Мокрицький, Михайло Стельмах, Роман Толочко, Борис Фінкель.

Головними тренерами працювали

[ред. | ред. код]

Кубок СРСР

[ред. | ред. код]

ФК «Галичина» розпочала боротьбу за кубок СРСР 1990/1991 р. зі стадії 1/64 фіналу, коли 14 квітня 1990 р. у домашній грі переграла представника вищої ліги «Металург» (Запоріжжя) — 2:1 (Володимир Кухлевський і автогол Віктор Скрипник). 2 травня 1990 р. на наступній стадії розіграшу команда зазнала поразки у Ризі від місцевої «Даугави», котра була одним з лідерів першої ліги, з рахунком 1:4 (Володимир Кухлевський).

У розіграші кубка 1991/1992 р. команда участі не брала.

Чемпіонати України

[ред. | ред. код]

Навесні 1992 року «Галичина» виступала в групі А першої ліги чемпіонату України. Команда провела 26 ігор, у яких здобула 9 перемог, 5 нічиїх і 12 поразок. Різниця м’ячів 25-32. У підсумку команда посіла 11 місце. Усі наступні роки грала у другій лізі (11 разів). У 2003 році залишила другу лігу. Через 2 роки колектив удалося відновити в чемпіонаті області.

Загалом у другій лізі чемпіонату України команда зіграла 374 ігри, здобула 137 перемог, 80 разів зіграла внічию, зазнала 157 поразок, різниця голів 403:435.

На рівні індивідуальних досягнень варто відзначити сезон 1992/1993 рр., коли Василь Карпин зі 12-а забитими голами став 5-м бомбардиром другої ліги. У сезоні 1993/1994 рр. цей самий гравець згідно з одними джерелами став 2-м бомбардиром другої ліги, забивши 20 голів. За іншими даними цей показник став найкращим у сезоні. Його традицію продовжив у сезоні 1996/1997 рр. Василь Климко, котрий із 8-а голами посів 6-е місце серед бомбардирів другої ліги в групі А. У сезоні 1998/1999 рр. Василь Карпин знову ввійшов до числа найкращих бомбардирів другої ліги, забивши 11 голів, що дало можливість посісти 3-є місце в групі А. У сезоні 2001/2002 рр. Олег Теплий забив 15 голів, ставши 5-м бомбардиром другої ліги в групі А, але цього показника він досягнув виступами за дві команди («Галичина» Дрогобич і «Сокіл» Золочів).

Результати виступів у чемпіонатах СРСР, України та Львівської області

[ред. | ред. код]
Рік Ліга Місце
1990 2-га ліга СРСР 14
1991 2-га ліга СРСР 18
1992 1-а ліга України 11
1993 2-га ліга України 9
1994 2-га ліга України 9
1995 2-га ліга України 5
1996 2-га ліга України 14 (в групі А)
1997 2-га ліга України 6 (в групі А)
1998 2-га ліга України 7 (в групі А)
1999 2-га ліга України 10 (в групі А)
2000 2-га ліга України 13 (в групі А)
2001 2-га ліга України 14 (в групі А)
2002 2-га ліга України 11 (в групі А)
2003 2-га ліга України 15 (в групі А)
2004 не виступали
2005 Чемпіонат Львівської області 4
2006 Чемпіонат Львівської області 13 (у липні знялися зі змагань)
2007 не виступали
2008 Чемпіонат Львівської області (перша ліга) 7
2009 Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга) 3
2010 Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга) 10
2017 Чемпіонат Львівської області (друга ліга) 3
2018 Чемпіонат Львівської області (перша ліга) 4
2019 Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга) 8
2020 Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга) 7
2021 Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга) 8
2022 Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга) 13
2023 Чемпіонат Львівської області (прем'єр-ліга) 11

Кубок України

[ред. | ред. код]

Команда взяла участь у 10-ти розіграшах Кубка України. Перша гра пройшла 16 лютого 1992 р. у Дрогобичі на стадіоні «Крановик» у межах 1/32 розіграшу Кубка. За присутності 3000 глядачів місцева команда поступилася вищоліговому колективу «Нафтовик» (Охтирка) з рахунком 0:2. Найвище досягнення в Кубку України — вихід до 1/8 фіналу в сезоні 1995/1996: ву1/64 фіналу дрогобичани обіграли на виїзді «Підгір’я» (Сторожинець) 1:0, далі в домашніх іграх здолали «Ниву» (Теребовля) з рахунком 3:1 і криворізький «Кривбас» (0:0; 6:5 у серії пенальті), але в 1/8 фіналі програли у Вінниці місцевій «Ниві» — 0:2.

За цей час було зіграно 18 ігор, з них 6 перемог, 1 нічия та 11 поразок, різниця м’ячів — 12:17.

Кубок другої ліги України

[ред. | ред. код]

«Галичина» також взяла участь у двох турнірах Кубка другої ліги, які проводилися в сезонах 1999/2000 і 2000/2001 років. У 1/32 першого розіграшу дрогобичани здолали опір «Прикарпаття — 2» (Івано-Франківськ) з рахунком 1:0, але в 1/16 за підсумками двох ігор поступилися долинському «Нафтовику» — 2:3, 0:0. В сезоні 2000/2001 років шлях до Кубка перервався вже після першої гри. На першому етапі «Галичина» поступилася у Львові «Карпатам — 2» з рахунком 1:2 й припинила участь у турнірі.

Статистика виступів «Галичини» в кубках СРСР, України та другої ліги України

[ред. | ред. код]
Рік Стадія Суперник, ліга Рахунок
1990/1991 1/64 Галичина — Металург (Запоріжжя), п. л. 2:1
1/32 Даугава (Рига), п. л. — Галичина 4:1
1992 1/32 Галичина — Нафтовик (Охтирка), в. л. 0:2
1992/1993 1/64 Птахівник (Великі Гаї) — Галичина 1:0
1993/1994 1/64 ФК Львів — Галичина 2:1 (д. ч.)
1994/1995 1/64 Бактянець (Бадалово) — Галичина 0:2
1/32 Галичина — Прикарпаття (Івано-Франківськ), в. л. 0:1
1995/1996 1/32 Підгір'я (Сторожинець) — Галичина 0:1
1/16 (перший етап) Галичина — Нива (Теребовля) 3:1
1/16 (другий етап) Галичина — Кривбас (Кривий Ріг), в. л. 0:0, 6:5 (по пен.)
1/8 Нива (Вінниця), в. л. — Галичина 2:0
1996/1997 1/64 Покуття (Коломия) — Галичина 1:2 (д. ч.)
1/32 (перший етап) Галичина — Закарпаття (Ужгород), п. л. 1:0
1/32 (другий етап) Галичина — Буковина (Чернівці), п. л. 0:0, 2:4 (по пен.)
1997/1998 1/128 Газовик (Комарно) — Галичина 1:0
1998/1999 1/64 Галичина — Поділля (Хмельницький), п. л. 1:2, 0:1
1999/2000 (Кубок другої ліги) 1/32 Галичина — Прикарпаття — 2 (Івано-Франківськ) 1:0
1/16 Нафтовик (Долина) — Галичина 3:2, 0:0
2000/2001 (Кубок другої ліги) попередній етап Карпати — 2 (Львів) — Галичина 2:1
2001/2002 перший етап Галичина — Сокіл (Золочів) 1:1, 0:1
2002/2003 1/32 Галичина — Таврія (Сімферополь), в. л. 0:1

Загальна статистика на професійному рівні

[ред. | ред. код]

У чемпіонатах СРСР та України, розіграшах кубків СРСР, України та другої ліги ФК «Галичина» зіграла 482 гри, здобула 171 перемогу, 104 рази зіграла внічию, зазнала 207 поразок. Різниця м'ячів складає — 516:578.

Найбільше ігор зіграли

[ред. | ред. код]

1) Василь Карпин — 260, 2) Серґо Ґоґоладзе — 236, 3) Степан Греділь — 228, 4) Микола Дудич — 189, 5) Андрій Воротеляк — 185, 6) Роман Кіндратів — 148, 7) Георгій Грущак — 133, 8) Ігор Гіщак — 121, 9) Ярослав Волошин — 116, 10) Дмитро Тверитінов — 104, 11) Віталій Малик — 100, 12) Олег Береський — 97, 13) Василь Малик — 94, 14) Андрій Петричкович — 84, 15-16) Андрій Валенко, Микола Левицький — по 82, 17) Ігор Білан — 80, 18-19) Роман Ковальчик, Віталій Шукатка — по 74, 20) Іван Коношенко — 73.

Статистика за амплуа

[ред. | ред. код]

воротарі: 1) Олег Береський — 97, 2) Ігор Білан — 80, 3) Альґімантас Бряуніс — 56, 4) Євген Ющишин — 46, 5) В'ячеслав Котляр — 41;

захисники: 1) Серґо Ґоґоладзе — 236, 2) Степан Греділь — 228, 3) Роман Кіндратів — 148, 4) Георгій Грущак — 133, 5-6) Андрій Валенко, Микола Левицький — по 82; півзахисники: 1) Микола Дудич — 189, 2) Андрій Воротеляк — 185, 3) Ігор Гіщак — 121, 4) Ярослав Волошин — 116, 5) Василь Малик — 94;

нападники: 1) Василь Карпин — 260, 2) Дмитро Тверитінов — 104, 3) Віталій Малик — 100, 4) Василь Климко — 70, 5) Андрій Добрянський — 68.

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]

1) Василь Карпин — 88, 2) Віталій Малик — 30, 3) Микола Дудич — 25, 4) Василь Климко — 16, 5) Андрій Воротеляк — 15, 6-8) Володимир Кухлевський, Ярослав Волошин, Олег Теплий — по 14, 9) Володимир Уштан — 11, 10-11) Олег Головань, Сергій Райко — по 10, 12-15) Юрій Шулятицький, Степан Нич, Андрій Добрянський, Василь Телятник — по 9, 16-19) Ігор Гіщак, Павло Дуда, Андрій Петричкович, Віталій Шукатка — по 8, 20-22) Олег Яремчук, Дмитро Тверитінов, Георгій Грущак — по 7.

Статистика проти окремих команд

[ред. | ред. код]

В офіційних турнірах на професійному рівні «Галичина» зіграла проти 112 команд. Найчастіше їхнім суперником були «Газовик» (Комарно) – 19; +9=3-7, 19:19, «Хімік/ЛУКОР» (Калуш) – 16; +8=1-7, 17:17, «Верес» (Рівне) – 14; +4=2-8, 18:21, «Нафтовик» (Долина) – 14; +3=5-6, 15:17, «Поділля» (Хмельницький) – 12; +1=1-10, 11:33.

Найбільші перемоги та поразки

[ред. | ред. код]

Найбільша перемога на своєму полі – 6:0 проти «Ниви» (Вінниця), 26 вересня 1999 р.

Найбільша перемога на чужому полі – 5:0 проти «Беркута» (Бедевля), 23 квітня 1998 р.

Найбільша поразка на своєму полі – 0:3 проти «Карпат-2» (Львів), 8 серпня 1999 р.; «Системи-Борекс» (Бородянка), 25 червня 2000 р.; «Сокола» (Золочів), 10 квітня 2002 р.

Найбільша поразка на чужому полі – 0:6 проти «Торпедо» (Запоріжжя), 25 травня 1991 р.

Головні тренери

[ред. | ред. код]

У чемпіонатах та кубках України головними тренерами працювали:

Кубок України серед аматорів

[ред. | ред. код]

У 2005 р. дрогобицька команда взяла участь у розіграші Кубка України серед аматорів.

1/16 фіналу – пропускали

1/8 фіналу – Авангард (Свалява) – Галичина (Дрогобич) – 0:1, 1:1.

1/4 фіналу – Галичина (Дрогобич) – ФК Лужани (Лужани) – 1:1, 0:3.

Чемпіонат області

[ред. | ред. код]

У 2005—2006 роках клуб виступав у чемпіонаті Львівської області, де був одним із середняків ліги. 2005 рік «Галичина» завершила на 4 місці обласного чемпіонату, а наступний сезон дограла лише до літа, у липні через нестачу коштів колектив знявся зі змагань.

На початку 2008 року Дрогобицька міська рада ухвалила рішення про відновлення муніципального футбольного клубу «Галичина» та сприяла фінансуванню команди. Клуб заявився на першу лігу Львівщини 2008, одразу фінішувавши на першому місці та вийшовши до Прем'єр-ліги. У Прем'єр-лізі Львівщини 2009 року «Галичина» здобула бронзові нагороди.

У 2017 р. зусиллями уболівальників і міської влади було відновлено команду, яка заявилася в другій лізі чемпіонату області. Перший матч після семирічної перерви «Галичина» зіграла 13 травня 2017 р. у Дрогобичі проти «Вереса» (Великий Любінь) — 1:3. В 2018 р. до команди, яка розпочала виступи у першій лізі Львівської області, повернулася ціла низка талановитих місцевих вихованців — Ю. Ковельський, Т. Тарасович, Т. Рудавець, Т. Грицан, В. Трусевич, Р. Подоляк, І. Сілецький, А. Петричкович, І. Ільчишин.

Прем'єр-ліга Львівської області

[ред. | ред. код]

Сезон 2009 р. виявився загалом вдалим, особливо якщо зважити на статус дебютанта. «Галичина» лише на 3 очка відстала від переможця «Карпати» (Кам'янка-Бузька) і мали одинакову кількість очок зі срібним призером «Шахтарем» (Червоноград). А Б. Хмизов був визнаний найкращим півзахисником турніру. Але успіх не вдалося розвинути і наступний сезон став останнім у прем'єр-лізі Львівської області аж до 2019 р.

Загальна статистика на аматорському рівні

[ред. | ред. код]

Найбільше ігор зіграли

[ред. | ред. код]

1) Віталій Трусевич - 105, 2) Тарас Рудавець - 101, 3) Тарас Тарасович - 99, 4) Іван Юзьв'як - 89, 5) Іван Бутим - 85, 6) Олег Михайловський – 84, 7) Тарас Грицан - 82, 8) Ігор Височанський – 81, 9) Віктор Коссак - 76, 10) Вадим Бреньо - 75, 11) Володимир Сушинець - 74, 12-13) Ігор Білан – 71, 12-13) Роман Маланяк - 71, 14-15) Подоляк - 69, 14-15) Олег Кінаш – 69, 16) Ігор Тершак – 58, 17) Віталій Швець - 56, 18) Ярослав Карнадз-Мартинів – 55, 19-20) Богдан Хмизов – 52, 19-20) Тарас Демків – 52.

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]

1) Тарас Рудавець – 31, 2) Роман Маланяк – 30, 3) Ігор Тершак – 22, 4) Богдан Хмизов – 18, 5) Ярослав Карнадз-Мартинів – 17, 6-8) Олександр Розлач – 13, 6-8) Андрій Сливка – 13, 6-8) Іван Бутим - 8, 9) Максим Філіпов - 12, 10-11) Іван Сливка – 11, 10-11) Вадим Бреньо – 11.

Підсумкові результати змагань в чемпіонаті області

[ред. | ред. код]
Рік І В Н П М'ячі О Місце
2005 (вища ліга) 26 14 4 8 49-28 46 4
2006 (вища ліга) 28 8 2 18 20-55 26 13
2008 (перша ліга) 26 13 6 7 40-21 45 7
2009 (прем’єр-ліга) 18 12 2 4 40-19 38 3
2010 (прем’єр-ліга) 22 4 6 12 22-40 18 10
2017 (друга ліга) 24 16 2 6 60-26 50 3
2018 (перша ліга) 30 20 6 4 79-32 66 4
2019 (прем’єр-ліга) 22 4 8 10 20-35 20 8
2020 (прем’єр-ліга) 12 4 2 6 19-26 14 7
2021 (прем’єр-ліга) 24 7 5 12 22-39 26 8
2022 (прем’єр-ліга) 9 4 0 5 14-27 12 13
2023 (прем’єр-ліга) 17 5 2 10 21-46 17 11

Статистика проти окремих команд

[ред. | ред. код]

На аматорському рівні «Галичина» зіграла в чотирьох офіційних турнірах – чемпіонат Львівщини, кубок Львівщини, кубок ліги, кубок України серед аматорів. Їхніми суперниками були 75 команд. Найчастіше дрогобичани змагалися (разом з технічними перемогами і поразками) проти ФК «Миколаїв» (17; +5=5-7, 23:36), ФСК «Самбір» (14; +7=3-4, 27:22), «Шахтаря» (12; +4=1-7, 14:24), кам’янко-бузьких «Карпат» (11; +0=1-10, 4:21), золочівського «Сокола» (11; +6=1-4, 27:16), торчиновицького «Кар'єра-Дністра» (10; +3=0-7, 15:18).

Найбільші перемоги та поразки

[ред. | ред. код]

Найбільша перемога на своєму полі – 5:0 проти ФК «Миколаїв» (25 квітня 2009 р.).

Найбільша перемога на чужому полі – 9:0 проти годовицького «Форварда» (28 червня 2017 р.).

Найбільша поразка на своєму полі – 0:6 проти ФК «Миколаїв» (31 жовтня 2021 р.).

Найбільші поразки на чужому полі – 0:6 проти ФК «Мостиська» (1 жовтня 2023 р.).

Кубок області

[ред. | ред. код]

«Галичина» шість раз заявлялася для участі у розіграші кубка Львівщини (2005 р., 2006 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р., 2020 р.). Найкращим став результат 2008 р., коли дрогобичани грали у півфіналі. У 2009 р. і 2010 р. «жовто-зелені» дісталися чвертьфіналу. У 2006 р. через брак фінансування команда так і не стартувала у змаганнях. Загалом «Галичина» має у доробку 17 матчів (разом з трьома технічними поразками). З них 7 перемог, 2 нічиї та 8 поразок. Різниця м’ячів – 20:17. Найчастіше зустрічалася поразка з рахунком 0:2 – три рази. Найбільше ігор дрогобичани провели проти червоноградського «Шахтаря» – 4. Тричі мали зустрітися з ФК «Вишня» (Судова Вишня), але у двох матчах дрогобичани не вийшли на поле. Ще 2 рази конкурували із золочівським «Соколом».

Тренери в аматорських турнірах

[ред. | ред. код]

Анатолій Веселовський (2005)

Василь Малик (2005-2006, 2008-2009)

Ігор Білан (2010)

Олександр Розлач (2017)

Ігор Височанський (2018 - жовтень 2020)

Любомир Цісельський (жовтень 2020[3] - січень 2021)

Іван Ільчишин (січень 2021 - 28 травня 2023)

Роман Подоляк (28 травня 2023 - ?)

Президенти клубу

[ред. | ред. код]

Хосе Турчик (грудень 1989 - грудень 1990)

Михайло Коростельов (грудень 1990 - травень 1991)

Олег Гайдук (з травня 1991 - ?)

Юрій Чирук (1993)

Костянтин Гришаєв (до січня 1996)

Михайло Лужецький (січень 1996 - 24 травня 1998)

Олексій Радзієвський (24 травня 1998 - вересень ? 2001)

Леонід Мищатин (вересень ? 2001 - ?)

Михайло Лужецький (лютий 2005 - 2006)

Василь Карпин (2008-2010)

Юрій Кушлик (травень 2017-2023)

Відомі гравці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Люпа, Б. М.; Грисьо Я. А., Яремко І. Я. (2015). Хроніки львівського футболу. Т. 1 (друга половина ХІХ ст.. – 1965 р.) (українська) . Львів: ЛА «Піраміда». с. 103, 116. ISBN 978-966-441-414-9.
  2. Дмитроца, М. М.; Борис Ю., Дмитроца С. (1994). Довідник-календар "Футбол" (українська) . Дрогобич: Футбольний клуб "Галичина". с. 5—27.
  3. Зміна тренера в "Галичині" (українська) . Львівська асоціація футболу. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 8.10.2020.

Посилання

[ред. | ред. код]