Тігама: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Коректура, посилання
 
(Не показані 6 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{універсальна картка}}
[[File:Tihamah.png|thumb|right|320px|Тіхама на карті.]]
[[Файл:Najd Hejaz cross section.jpg|thumb|right|320px|Як сходяться гори центрального Ємену і Тіхама. Розтин.]]
[[Файл:Tihamah.png|thumb|right|320px|Тігама на карті.]]
[[Файл:Tihama on the Red Sea near Khaukha, Yemen.jpg|thumb|right|320px|'''Тіхама''']]
[[Файл:Najd Hejaz cross section.jpg|thumb|right|320px|Як сходяться гори центрального Ємену і Тігама. Переріз.]]
[[Файл:Tihama on the Red Sea near Khaukha, Yemen.jpg|thumb|right|320px|'''Тігама''']]
<big>'''Тіхама'''</big> ({{lang-ar|تهامة}}) в основному піщана [[пустеля]], яка займає ділянку берегової слабонахиленої рівнини на заході та південному заході [[Аравійський півострів|Аравійського півострову]], між [[Червоне море|Червоним морем]] і передгір'ями хребтів [[Ель-Хіджас]]а та [[Ель-Асир]]а в межах [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]] та [[Ємен]]а. Ширина цієї прибережної пустелі коливається від 5 до 70 [[км]]. Поверхня місцями перерізується окремими скельними [[Останець|останцями]] та численними сухими [[Русло|руслами]] [[ваді]], що перетинають її із заходу на схід. Деякі з них живляться опадами, що випадають в горах [[Ель-Асир]], і мають постійний стік.
<big>'''Тігама'''</big> ({{lang-ar|تهامة}})&nbsp;переважно піщана [[пустеля]], яка займає ділянку берегової слабонахиленої рівнини на заході та південному заході [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]], між [[Червоне море|Червоним морем]] і передгір'ями хребтів [[Ель-Хіджас|Ель-Гіджаза]] та [[Ель-Асир|Ель-Асіра]] в межах [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]] та [[Ємен|Ємену]]. Ширина цієї прибережної пустелі коливається від 5 до 70&nbsp;км. Поверхня місцями перерізується окремими скельними [[Останець|останцями]] та численними сухими [[Русло|руслами]]&nbsp;— [[ваді]], що перетинають її із заходу на схід. Деякі з них живляться опадами, що випадають у горах [[Ель-Асир|Ель-Асір]], і мають постійний стік.


[[Клімат]] тропічний, пустельний. [[Опади|Опадів]] випадає незначна кількість менше 100 [[мм]]. Середньорічна температура – плюс 22-24[[Градус Цельсія|°С]], а температура найспекотнішого місяця, [[липень|липня]], перевищує 30[[Градус Цельсія|°С]]. Зимові температури ненабагато відрізняються від літніх. Часті [[вітер|вітри]] викликають [[Піщана буря|піщані бурі]] та запорошені [[туман]]и, але майже не приносять [[Дощ|дощів]]. Близькість [[Море|моря]], затиснутого між [[пустеля]]ми, визначає виключно високу [[вологість повітря]] в Тіхамі, роблячи [[клімат]] важким.
[[Клімат]] тропічний, пустельний. [[Атмосферні опади|Опадів]] випадає незначна кількість — менше 100 мм. Середньорічна температура — +22...+24 °C, а температура найспекотнішого місяця, липня, перевищує 30 °C. Зимові температури ненабагато відрізняються від літніх. Часті вітри викликають [[Пилова буря|піщані бурі]] та [[туман]]и, але майже не приносять дощів. Близькість моря, затиснутого між пустелями, визначає виключно високу [[вологість повітря]] в Тігамі, роблячи [[клімат]] важким.


== Історія ==
== Історія ==
В XVII столітті голландці та англійці створили в [[Моха|Мокхе]] кавові факторії; французи і португальці намагалися зміцнитися в Тіхамі силою. Під час єгипетської експедиції 1798-1801 англ. місія генерала Вілсона (1799) намагалася домогтися від імама згоди на розміщення в [[Ємен]]і англійських військ. Європейська експансія сприяла зростанню сепаратістістской тенденцій єменських феодалів.<ref name=Enc>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/7130/ЙЕМЕН Советская историческая энциклопедия. Статья: ЙЕМЕН]</ref>
У XVII столітті голландці та англійці створили в районі порту [[Моха]] кавові факторії; французи й португальці намагалися зміцнитися в Тігамі силою. Під час єгипетської експедиції 1798—1801 років англійська місія генерала Вілсона (1799) намагалася домогтися від імама згоди на розміщення в Ємені англійських військ. Європейська експансія сприяла посиленню сепаратистських тенденцій єменських феодалів<ref name=Enc>{{Cite web |url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/7130/ЙЕМЕН |title=Советская историческая энциклопедия. Статья: ЙЕМЕН |accessdate=3 квітня 2022 |archive-date=23 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171023063802/https://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/7130/ЙЕМЕН }}</ref>.


На початку XIX століття райони Ємену вздовж узбережжя зазнали нашестя ваххабітів, а в 1818 році імамат втратив Тіхаму, зайняту єгипетськими військами. В 1840 році, після евакуації єгиптян, Тіхама відійшла під владу шерифів міста Абха (обл. Асир), в 1849 році в ній була відновлена влада османської Адміністрації.<ref name=Enc/>
На початку XIX століття райони Ємену вздовж узбережжя зазнали нашестя ваххабітів, а в 1818 році імамат втратив Тігаму, зайняту єгипетськими військами. У 1840 році, після евакуації єгиптян, Тігама відійшла під владу шерифів міста Абга (обл. Асір), в 1849 році в ній була відновлена влада османської адміністрації<ref name=Enc/>.


У роки війни англійські війська окупували єменський [[Камаран|острів Камаран]] (1915 рік) і Тіхаму (в т.ч. місто-порт [[Ходейда]], яке в 1921 году Англія передала Ассиру); виник англо-єменський конфлікт 1918-28 років. Гірський Ємен був блокований, його зовнішньоторговельні зв'язки перервані. Південні райони стали театром постійних зіткнень англійських військ і племен Ємену.<ref name=Enc/>
У роки війни англійські війська окупували єменський [[Камаран|острів Камаран]] (1915) і Тігаму (у тому числі місто-порт [[Ходейда|Годейда]], яке в 1921 році Англія передала Асіру); виник англо-єменський конфлікт 1918—1928 років. Гірський Ємен був блокований, його зовнішньоторговельні зв'язки перервані. Південні райони стали театром постійних зіткнень англійських військ і племен Ємену<ref name=Enc/>.


У 1919 році проголосивший себе королем [[Ємен]]у [[Яхая бен Мухаммед Хамід-ад-Дін]] остаточно розірвав васальні відносини з [[Османська імперія|Османською імперією]]. Держава Яхаї, що займало в той час гірський Ємен, стало центром об'єднавчого руху єменських племен. В 1925 році була звільнена [[Ходейда]] і решта території Тіхама.<ref name=Enc/>
У 1919 році [[Ях'я Мухаммед Гамід ад-Дін]], який проголосив себе королем Ємену, остаточно розірвав васальні відносини з [[Османська імперія|Османською імперією]]. Держава Яг'ї бін Мухаммеда займала в той час гірський Ємен та стала центром об'єднавчого руху єменських племен. У 1925 році була звільнена [[Ходейда|Годейда]] і решта території Тігама<ref name=Enc/>.


==Примітки==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примітки}}


== Література ==
== Література ==
* Бабаев А.Г., Дроздов Н.Н., Зонн И.С., Фрейкин З.Г. Пустыни. М.: Мысль, 1986. 318 с.
* Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — 318 с.
{{Portal|Ємен}}
{{Portal|Ємен}}
{{Пустелі світу}}
{{Пустелі світу}}

[[Категорія:Пустелі Азії]]
[[Категорія:Пустелі Саудівської Аравії]]
[[Категорія:Пустелі Саудівської Аравії]]
[[Категорія:Пустелі Ємену]]
[[Категорія:Пустелі Ємену]]

Поточна версія на 10:59, 2 березня 2023

Тігама
Зображення
Країна  Саудівська Аравія[1]
Адміністративна одиниця Мекка[1]
Розташовується на водоймі Червоне море
У межах природно-географічного об'єкта Аравійський півострів
Висота над рівнем моря 690 м
Мапа
CMNS: Тігама у Вікісховищі

Координати: 22° пн. ш. 40° сх. д. / 22° пн. ш. 40° сх. д. / 22; 40

Тігама на карті.
Як сходяться гори центрального Ємену і Тігама. Переріз.
Тігама

Тігама (араб. تهامة‎) — переважно піщана пустеля, яка займає ділянку берегової слабонахиленої рівнини на заході та південному заході Аравійського півострова, між Червоним морем і передгір'ями хребтів Ель-Гіджаза та Ель-Асіра в межах Саудівської Аравії та Ємену. Ширина цієї прибережної пустелі коливається від 5 до 70 км. Поверхня місцями перерізується окремими скельними останцями та численними сухими руслами — ваді, що перетинають її із заходу на схід. Деякі з них живляться опадами, що випадають у горах Ель-Асір, і мають постійний стік.

Клімат тропічний, пустельний. Опадів випадає незначна кількість — менше 100 мм. Середньорічна температура — +22...+24 °C, а температура найспекотнішого місяця, липня, перевищує 30 °C. Зимові температури ненабагато відрізняються від літніх. Часті вітри викликають піщані бурі та тумани, але майже не приносять дощів. Близькість моря, затиснутого між пустелями, визначає виключно високу вологість повітря в Тігамі, роблячи клімат важким.

Історія

[ред. | ред. код]

У XVII столітті голландці та англійці створили в районі порту Моха кавові факторії; французи й португальці намагалися зміцнитися в Тігамі силою. Під час єгипетської експедиції 1798—1801 років англійська місія генерала Вілсона (1799) намагалася домогтися від імама згоди на розміщення в Ємені англійських військ. Європейська експансія сприяла посиленню сепаратистських тенденцій єменських феодалів[2].

На початку XIX століття райони Ємену вздовж узбережжя зазнали нашестя ваххабітів, а в 1818 році імамат втратив Тігаму, зайняту єгипетськими військами. У 1840 році, після евакуації єгиптян, Тігама відійшла під владу шерифів міста Абга (обл. Асір), в 1849 році в ній була відновлена влада османської адміністрації[2].

У роки війни англійські війська окупували єменський острів Камаран (1915) і Тігаму (у тому числі місто-порт Годейда, яке в 1921 році Англія передала Асіру); виник англо-єменський конфлікт 1918—1928 років. Гірський Ємен був блокований, його зовнішньоторговельні зв'язки перервані. Південні райони стали театром постійних зіткнень англійських військ і племен Ємену[2].

У 1919 році Ях'я Мухаммед Гамід ад-Дін, який проголосив себе королем Ємену, остаточно розірвав васальні відносини з Османською імперією. Держава Яг'ї бін Мухаммеда займала в той час гірський Ємен та стала центром об'єднавчого руху єменських племен. У 1925 році була звільнена Годейда і решта території Тігама[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б в г Советская историческая энциклопедия. Статья: ЙЕМЕН. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 3 квітня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — 318 с.