Орел Анатолій Костянтинович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Othernames|Орел (значення){{!}}Орел}} |
{{Othernames|Орел (значення){{!}}Орел}} |
||
{{особа}} |
{{особа}} |
||
'''Анато́лій Костянти́нович Оре́л''' ({{ДН|16|2|1943}}, м. [[Вінниця]]) — український державний діяч, дипломат. |
'''Анато́лій Костянти́нович Оре́л''' ({{ДН|16|2|1943}}, м. [[Вінниця]]) — український державний діяч, дипломат. Зрадник України. |
||
Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол. Перший Посол незалежної України в Італії. |
Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол. Перший Посол незалежної України в Італії. |
||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
З 12.2004 по 15.02.2005 — Надзвичайний і Повноважний Посол [[Україна|України]] в [[Сан-Марино]] за сумісництвом. |
З 12.2004 по 15.02.2005 — Надзвичайний і Повноважний Посол [[Україна|України]] в [[Сан-Марино]] за сумісництвом. |
||
З 2008 — Генеральний директор [[Центр міжнародних та порівняльних досліджень|Центру міжнародних та порівняльних досліджень]] (президент [[Кожара Леонід Олександрович|Леонід Кожара]], колишній член |
З 2008 — Генеральний директор [[Центр міжнародних та порівняльних досліджень|Центру міжнародних та порівняльних досліджень]] (президент [[Кожара Леонід Олександрович|Леонід Кожара]], колишній член Партії Регіонів). |
||
А. Орел говорив Надзвичайному та Повноважному послу України в Польщі [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитрові Павличку]], що той «занадто працює для поєднання України з Польщею. Польща не має нічого. Бідна. Належить Україні зближуватися з Росією. Там є все!» Дмитро Павличко стверджує, що А. Орел — російський служник та шпигун, організував |
|||
звільнення з посади Бориса Тарасюка<ref>''Павличко Д.'' Без України немає Польщі // Літературна Україна. — 2018. — № 6 (5739) (15 лютого). — С. 4—5. — (Резонанс).</ref>. |
|||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
Поточна версія на 13:41, 26 квітня 2022
| Орел Анатолій Костянтинович | |
|---|---|
| Народився | 16 лютого 1943 (81 рік) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Військовий університет Міністерства оборони Російської Федераціїd |
| Партія | КПРС і Партія регіонів[1] |
| Нагороди |    |
Анато́лій Костянти́нович Оре́л (16 лютого 1943, м. Вінниця) — український державний діяч, дипломат. Зрадник України.
Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол. Перший Посол незалежної України в Італії.
1962—1964 служба в армії.
1964—1965 навчання у Військовому інституті іноземних мов.
1966—1969 перекладач Посольства СРСР в Індонезії.
1969—1974 навчання у Військовому інституті іноземних мов.
З 1974 по 1988 — викладач, старший викладач Військового інституту іноземних мов.
З 1988 по 1990 — референт Міжнародного відділу ЦК КПРС.
З 1991 по 1992 — радник посольства СРСР в Італії.
З 03.1992 по 12.1997 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці, Надзвичайний і Повноважний Посол України на Мальті за сумісництвом.
З 01.1998 по 08.1999 — заступник Міністра закордонних справ України.
З 08.1999 по 01.12.2001 — заступник Глави Адміністрації Президента України — керівник Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України, секретар Державної ради.
З 2001 по 2003 — Постійний Представник України в ЮНЕСКО.
З 2003 по 01.07.2004 — заступник Глави Адміністрації Президента України — Керівник Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України, секретар Державної ради.
З 07.2004 по 15.02.2005 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці. Постійний представник України при Продовольчій та сільськогосподарській організації (ФАО) ООН за сумісництвом.
З 12.2004 по 15.02.2005 — Надзвичайний і Повноважний Посол України на Мальті за сумісництвом.
З 12.2004 по 15.02.2005 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сан-Марино за сумісництвом.
З 2008 — Генеральний директор Центру міжнародних та порівняльних досліджень (президент Леонід Кожара, колишній член Партії Регіонів).
- Командорський хрест із зіркою ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)[2][3]
- ↑ https://malaysia.mfa.gov.ua/en/news/9180-delegaciji-ukrajini-na-choli-iz-zastupnikom-kerivnika-departamentu-mizhnarodnih-zvjazkiv-partiji-regioniv-ukrajini-akorlom-vzyala-uchasty-u-mizhnarodnomu-forumi-konflikti-ta-primirennya-
- ↑ Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 705. (італ.)
- ↑ Папа Римський видав ордени Литвину, Радченку, Дагаєву і т.д. Українська правда. Процитовано 10 квітня 2018.
- Матвієнко В. Орел Анатолій Костянтинович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- «Крах догм» Анатолій Орел «Дзеркало тижня. Україна» № 20, 03 червня 2011
- «Компас вказує на схід?» Анатолій Орел УНІАН
| ||||||||
- Народились 16 лютого
- Народились 1943
- Уродженці Вінниці
- Члени КПРС
- Члени Партії регіонів
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Командори із зіркою ордена Святого Григорія Великого
- Офіцери ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
- Українські дипломати
- Посли України в Італії
- Посли України на Мальті
- Посли України в Сан-Марино
- Представники України в ЮНЕСКО
- Заступники Міністра закордонних справ України