Французька сінематека: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
м стиль
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Організація
{{Картка організації
| назва = Cinémathèque Française
|назва = Cinémathèque Française
| назва_укр = Французька сінематека
|назва_укр = Французька сінематека
| зображення = Logo Cinematheque Francaise.gif
|лого = Logo Cinematheque Francaise.gif{{!}}Логотип Французької сінематеки
| координати = {{coord|48|50|13|N|2|22|57|E|region:FR_type:landmark|display=title,inline}}
| розмір_зображення = 220пкс
| лідер_позиція = Президент
| підпис = Логотип Французької сінематеки
| лідер_ім'я = [[Коста-Гаврас]]
| абревіатура =
| гасло =
| заснована = [[2 вересня]] [[1936]]
| тип =
| статус =
| мета =
| штаб-квартира =
| розташування = Париж, Франція
| координати = {{coord|48|50|13|N|2|22|57|E|region:FR_type:landmark|display=title,inline}}
| регіон =
| членство =
| мови =
| секретар = Жан-Мішель Арнольд
| лідер_позиція = Президент
| лідер_ім'я = [[Коста-Гаврас]]
| лідер_позиція2 = Директор
| лідер_позиція2 = Директор
| лідер_ім'я2 = [[Серж Тобіана]]
| лідер_ім'я2 = [[Серж Тобіана]]
Рядок 25: Рядок 11:
| лідер_ім'я3 = [[Клод Беррі]]
| лідер_ім'я3 = [[Клод Беррі]]
| ключові_особи =
| ключові_особи =
| бюджет =
| штат =
| веб-сайт = http://www.cinematheque.fr/
| примітки =
| колишні_назви =
}}
}}


'''Французька сінемате́ка''' ({{lang-fr|Cinémathèque française}})&nbsp;— один із найбільших кіноархівів світу, заснований [[2 вересня]] [[1936 в кіно|1936]] року режисерами [[Жорж Франжю|Жоржем Франжю]] та [[Анрі Ланглуа]]. До початкового фонду увійшли фільми студії «''[[Альбатрос (кінокомпанія)|Альбатрос]]''», заснованої у 1920-х роках російськими емігрантами, та фільми з колекції [[Жорж Мельєс|Жоржа Мельєса]].<ref name="Ince2">Ince, K. ''Georges Franju'' / Kate Ince.&nbsp;— Manchester ; New York : Manchester University Press, 2005.&nbsp;— xii, 172 p.&nbsp;— P. 2.&nbsp;— ISBN 978-0-7190-6828-7.</ref>
'''Францу́зька сінемате́ка''' ({{lang-fr|Cinémathèque française}})&nbsp;— один із найбільших [[фільмотека|кіноархів]]ів світу, заснований [[2 вересня]] [[1936 в кіно|1936]] року режисерами [[Жорж Франжю|Жоржем Франжю]] та [[Анрі Ланглуа]]. До початкового фонду увійшли фільми студії «''[[Альбатрос (кінокомпанія)|Альбатрос]]''», заснованої в [[1920-ті|1920-х]] роках російськими емігрантами, та фільми з колекції [[Жорж Мельєс|Жоржа Мельєса]].<ref name="Ince2">Ince, K. ''Georges Franju'' / Kate Ince.&nbsp;— Manchester ; New York : [[Manchester University Press]], 2005.&nbsp;— xii, 172 p.&nbsp;— P. 2.&nbsp;— ISBN 978-0-7190-6828-7.</ref>


== Історія ==
== Історія ==
Метою створення Сінематеки стало збирання та збереження фільмів. Перед початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лангуа вдалося зібрати одну з найбільших колекцій у світі, зокрема через наказ нацистів у Німеччині знищити фільми, що було знято до 1937 року. Лангуа та його колегам вдалося врятувати багато фільмів та перевезти їх до Франції, де вони зберігалися під час війни.
Метою створення Сінематеки стало збирання та збереження фільмів. Перед початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лангуа вдалося зібрати одну з найбільших колекцій у світі, зокрема через наказ нацистів у Німеччині знищити фільми, що було знято до 1937 року. Лангуа та його колегам вдалося врятувати багато фільмів та перевезти їх до Франції, де вони зберігалися під час війни.


Після завершення війни французька влада виділила для колекції приміщення для кінопоказів, а також почала фінансувати діяльність Сінематеки, що спершу розташовувалася на проспекті Мессіна ({{lang-fr|Avenue de Messine}}). У 1940-1950-х роках у Сінематеці проводилися покази фільмів таких режисерів як [[Робер Брессон]], [[Рене Клеман]], [[Анрі-Жорж Клузо]] та [[Жак Беккер]].
Після завершення війни французька влада виділила для колекції приміщення для кінопоказів, а також почала фінансувати діяльність Сінематеки, що спершу розташовувалася на проспекті Мессіна ({{lang-fr|Avenue de Messine}}). У 1940–1950-х роках у Сінематеці проводилися покази фільмів таких режисерів як [[Робер Брессон]], [[Рене Клеман]], [[Анрі-Жорж Клузо]] та [[Жак Беккер]].


Для багатьох режисерів французької [[Французька нова хвиля|Нової Хвилі]], зокрема [[Ален Рене]], [[Жак Ріветт]], [[Франсуа Трюффо]], [[Жан-Люк Годар]], [[Клод Шаброль]], [[Роже Вадим]], [[Жак Доніоль-Валькроз]] та [[П'єр Каст]], професійне захоплення кіно почалося з відвідування показів у Французькій сінематеці.
Для багатьох режисерів французької [[Французька нова хвиля|Нової Хвилі]], зокрема [[Ален Рене]], [[Жак Ріветт]], [[Франсуа Трюффо]], [[Жан-Люк Годар]], [[Клод Шаброль]], [[Роже Вадим]], [[Жак Доніоль-Валькроз]] та [[П'єр Каст]], професійне захоплення кіно почалося з відвідування показів у Французькій сінематеці.


Заснована у 1992 році Бібліотека кіно ({{lang-fr|Bibliothèque du Film}}) стала структурним підрозділом Французької сінематеки.
Заснована в 1992 році Бібліотека кіно ({{lang-fr|Bibliothèque du Film}}) стала структурним підрозділом Французької сінематеки.


== Розташування ==
== Розташування ==
Після числених змін місця розташування Сінематеки у 1950-х роках, а також «справи Ланглуа» у 1968 році, коли звільнення Анрі Ланглуа супроводжувалося [[Травневі заворушення 1968|серією протестів]], через що Сінематека була тимчасово зачинена, її було знов відкрито у новому приміщенні, яким став постмодерністський будинок, спроектований канадсько-американським архітектором [[Френк Гері|Френком Гері]]. На першому поверсі Сінематеки розташований відкритий для публіки ресторан.
Після численних змін місця розташування Сінематеки в 1950-х роках, а також «справи Ланглуа» в 1968 році, коли звільнення Анрі Ланглуа супроводжувалося [[Травневі заворушення 1968|серією протестів]], через що Сінематека була тимчасово зачинена, її було знов відкрито в новому приміщенні, яким став постмодерністський будинок за проєктом канадсько-американського архітектора [[Френк Гері|Френка Гері]]. На першому поверсі Сінематеки розташовано відкритий для публіки ресторан.


== Згадки у популярній культурі ==
== Згадки в популярній культурі ==
До теми закриття Сінематеки зверталися [[Франсуа Трюффо]] у фільмі «''Вкрадені поцілунки''» та [[Бернардо Бертолуччі]] у фільмі «[[Мрійники (фільм)|Мрійники]]». Сінематека також згадується у «''Книзі ілюзій''» [[Пол Остер|Пола Остера]] та пісні групи Harvey Danger «''Приватний гелікоптер''».
До теми закриття Сінематеки зверталися [[Франсуа Трюффо]] у фільмі «''Вкрадені поцілунки''» та [[Бернардо Бертолуччі]] у фільмі «[[Мрійники (фільм)|Мрійники]]». Сінематека також згадується у «''Книзі ілюзій''» [[Пол Остер|Пола Остера]] та пісні групи Harvey Danger «''Приватний гелікоптер''».


== Див. також ==
== Див. також ==
*[[Фільмотека]]
* [[Фільмотека]]

== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}
Рядок 60: Рядок 42:
* {{ref-uk}} Андрій Мовчан. [https://web.archive.org/web/20120312015416/http://direct-action.org.ua/1195 Відстояли Сінематеку. Відстоїмо ЦВК!] // Пряма дія, 2012-02-25.
* {{ref-uk}} Андрій Мовчан. [https://web.archive.org/web/20120312015416/http://direct-action.org.ua/1195 Відстояли Сінематеку. Відстоїмо ЦВК!] // Пряма дія, 2012-02-25.
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Франція|Кінематограф}}
{{портали|Франція|Кінематограф}}


[[Категорія:Засновані 1936]]
[[Категорія:Кінематографічні організації Франції]]
[[Категорія:Кінематографічні організації Франції]]
[[Категорія:Кіноархіви]]
[[Категорія:Кіноархіви]]
[[Категорія:XII округ Парижа]]
[[Категорія:XII округ Парижа]]
[[Категорія:Засновані у Франції 1936]]

Поточна версія на 08:33, 6 червня 2024

Cinémathèque Française
Французька сінематека
Логотип Французької сінематеки
Логотип Французької сінематеки
Типмузей кіноd
фільмотека
ЗасновникАнрі Ланглуа
Yvonne Dornèsd
Засновано2 вересня 1936
СфераMotion picture projection activitiesd[1]
Країна Франція
48°50′13″ пн. ш. 2°22′57″ сх. д. / 48.83694° пн. ш. 2.38250° сх. д. / 48.83694; 2.38250Координати: 48°50′13″ пн. ш. 2°22′57″ сх. д. / 48.83694° пн. ш. 2.38250° сх. д. / 48.83694; 2.38250
ЧленствоAssociation of European Film Archives and Cinemathequesd[2]
Генеральний секретарJean-Michel Arnoldd
ПрезидентКоста-Гаврас
ДиректорСерж Тобіана
Почесний президентКлод Беррі
Дочірня(і)
організація(ї)
Bibliothèque du filmd
Вебсайт: cinematheque.fr

Нагороди

Мапа

CMNS: Французька сінематека у Вікісховищі

Францу́зька сінемате́ка (фр. Cinémathèque française) — один із найбільших кіноархівів світу, заснований 2 вересня 1936 року режисерами Жоржем Франжю та Анрі Ланглуа. До початкового фонду увійшли фільми студії «Альбатрос», заснованої в 1920-х роках російськими емігрантами, та фільми з колекції Жоржа Мельєса.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Метою створення Сінематеки стало збирання та збереження фільмів. Перед початком Другої світової війни Лангуа вдалося зібрати одну з найбільших колекцій у світі, зокрема через наказ нацистів у Німеччині знищити фільми, що було знято до 1937 року. Лангуа та його колегам вдалося врятувати багато фільмів та перевезти їх до Франції, де вони зберігалися під час війни.

Після завершення війни французька влада виділила для колекції приміщення для кінопоказів, а також почала фінансувати діяльність Сінематеки, що спершу розташовувалася на проспекті Мессіна (фр. Avenue de Messine). У 1940–1950-х роках у Сінематеці проводилися покази фільмів таких режисерів як Робер Брессон, Рене Клеман, Анрі-Жорж Клузо та Жак Беккер.

Для багатьох режисерів французької Нової Хвилі, зокрема Ален Рене, Жак Ріветт, Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Клод Шаброль, Роже Вадим, Жак Доніоль-Валькроз та П'єр Каст, професійне захоплення кіно почалося з відвідування показів у Французькій сінематеці.

Заснована в 1992 році Бібліотека кіно (фр. Bibliothèque du Film) стала структурним підрозділом Французької сінематеки.

Розташування

[ред. | ред. код]

Після численних змін місця розташування Сінематеки в 1950-х роках, а також «справи Ланглуа» в 1968 році, коли звільнення Анрі Ланглуа супроводжувалося серією протестів, через що Сінематека була тимчасово зачинена, її було знов відкрито в новому приміщенні, яким став постмодерністський будинок за проєктом канадсько-американського архітектора Френка Гері. На першому поверсі Сінематеки розташовано відкритий для публіки ресторан.

Згадки в популярній культурі

[ред. | ред. код]

До теми закриття Сінематеки зверталися Франсуа Трюффо у фільмі «Вкрадені поцілунки» та Бернардо Бертолуччі у фільмі «Мрійники». Сінематека також згадується у «Книзі ілюзій» Пола Остера та пісні групи Harvey Danger «Приватний гелікоптер».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://entreprise.data.gouv.fr/sirene/77567146400110
  2. http://www.ace-film.eu/?page_id=475
  3. Ince, K. Georges Franju / Kate Ince. — Manchester ; New York : Manchester University Press, 2005. — xii, 172 p. — P. 2. — ISBN 978-0-7190-6828-7.

Посилання

[ред. | ред. код]