Семенова Марина Тимофіївна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{актор}}{{Однофамільці|Семенова}}
{{Однофамільці|Семенова}}{{Особа}}
'''Семенова Марина Тимофіївна''' ([[12 червня]] [[1908]], [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[9 червня]] [[2010]], [[Москва]])&nbsp;— [[СРСР|радянська]] російська балерина, [[балетмейстер]], [[Народний артист СРСР|Народна артистка СРСР]] ([[1975]]), лауреат [[Сталінська премія|Сталінської премії]] першого ступеня ([[1941]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1988]]),<ref>[http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00070/09700.htm?text=Марина%20Тимофеевна%20Семёнова Большая советская энциклопедия]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, професор [[Російський інститут театрального мистецтва|Російської академії театрального мистецтва]]. <ref>{{Стаття


'''Семенова Марина Тимофіївна''' ([[12 червня]] [[1908]], [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[9 червня]] [[2010]], [[Москва]])&nbsp;— російська балерина, [[балетмейстер]], [[Народний артист СРСР|Народна артистка СРСР]] ([[1975]]), лауреат [[Сталінська премія|Сталінської премії]] першого ступеня ([[1941]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1988]]),<ref>[http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00070/09700.htm?text=Марина%20Тимофеевна%20Семёнова Большая советская энциклопедия]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, професор [[Російська академія театрального мистецтва|Російської академії театрального мистецтва]]. <ref>{{Стаття
| автор = [[Росбізнесконсалтинг]]
| автор = [[Росбізнесконсалтинг]]
| дата = 30 травня 2008
| дата = 30 травня 2008
Рядок 20: Рядок 18:
Народилася в родині службовця, який рано помер, залишивши шістьох дітей. Через деякий час з'явився вітчим — Микола Олександрович Шелоумов, робочий Петроградського заводу. Життя дівчинки змінила подруга її матері, Катерина Георгіївна Карина, непрофесійна любителька балету, але вела танцювальний гурток, куди і стала ходити юна Марина; там вона вперше вийшла на сцену в одній з дитячих вистав. За порадою тієї ж Катерини Георгіївни Марину вирішили віддати вчитися в хореографічне училище.
Народилася в родині службовця, який рано помер, залишивши шістьох дітей. Через деякий час з'явився вітчим — Микола Олександрович Шелоумов, робочий Петроградського заводу. Життя дівчинки змінила подруга її матері, Катерина Георгіївна Карина, непрофесійна любителька балету, але вела танцювальний гурток, куди і стала ходити юна Марина; там вона вперше вийшла на сцену в одній з дитячих вистав. За порадою тієї ж Катерини Георгіївни Марину вирішили віддати вчитися в хореографічне училище.


Марина Семенова, одна з перших учениць [[Ваганова Агріппіна Яківна|А. Я. Ваганової]], закінчила [[Академія російського балету імені А. Я. Ваганової|Ленінградське хореографічне училище]] в [[1925]] році. Ще одним педагогом Марини Семенової став директор училища [[Віктор Олександрович Семенов]].
Марина Семенова, одна з перших учениць [[Ваганова Агріппіна Яківна|А. Я. Ваганової]], закінчила [[Академія російського балету імені А. Я. Ваганової|Ленінградське хореографічне училище]] в [[1925]] році. Ще одним педагогом Марини Семенової став директор училища Віктор Олександрович Семенов.


Свою першу партію Марина Семенова станцювала у тринадцятирічному віці. Це був одноактний балет [[Іванов Лев Іванович|Льва Іванова]] «[[Чарівна флейта]]». Все ж справжнім сценічним дебютом балерини Семенової слід вважати її виступ в балеті «[[Дон Кіхот]]і». У вечір прем'єри разом з юною Семенової на сцену вийшла прекрасна [[Крігер Вікторина Володимирівна|Вікторина Крігер]] — прославлена [[балерина Большой театр|Великого театру]].
Свою першу партію Марина Семенова станцювала у тринадцятирічному віці. Це був одноактний балет [[Іванов Лев Іванович|Льва Іванова]] «[[Чарівна флейта]]». Все ж справжнім сценічним дебютом балерини Семенової слід вважати її виступ в балеті «Дон Кіхот». У вечір прем'єри разом з юною Семеновою на сцену вийшла прекрасна [[Крігер Вікторина Володимирівна|Вікторина Крігер]] — прославлена балерина [[Большой театр|Большого театру]].


У [[1925]]—[[1930]] роках танцювала в трупі ленінградського [[Маріїнський театр|Державного академічного театру опери та балету]]. Серед її перших партій на ленінградській сцені: Наїла в балеті «Струмок» [[Деліба Лео|Деліба]], Одетта-Одиллія в «[[Лебедине озеро|Лебединому озері]]» [[Чайковський Петро Ілліч|Чайковського]], Аврора і Флорина в «[[Спляча красуня (балет)|Сплячій красуні]]» Чайковського, Нікія в «[[Баядерка (балет)|Баядерці]]» [[Мінкус Людвіг|Мінкуса]], Цар Дівиця в «[[Коник-Горбоконик (балет)|Горбоконика]]» [[Пуні Цезар|Пуні]], Раймонда в [[Раймонда (балет)|однойменному балеті]] [[Глазунов Олександр Костянтинович|Глазунова]]. Частим партнером її став педагог-однофамілець Віктор Олександрович Семенов. Незабаром однофамільці одружилися і виступали разом. Шлюб виявився коротким.
У [[1925]]—[[1930]] роках танцювала в трупі ленінградського [[Маріїнський театр|Державного академічного театру опери та балету]]. Серед її перших партій на ленінградській сцені: Наїла в балеті «Струмок» [[Лео Деліб|Л. Деліба]], Одетта-Одиллія в «[[Лебедине озеро|Лебединому озері]]» [[Чайковський Петро Ілліч|Чайковського]], Аврора і Флорина в «[[Спляча красуня (балет)|Сплячій красуні]]» Чайковського, Нікія в «[[Баядерка (балет)|Баядерці]]» [[Мінкус Людвіг|Мінкуса]], Цар-дівиця в балеті «[[Горбоконик (балет Пуні)|Горбоконик]]» [[Цезар Пуні|Пуні]], Раймонда в [[Раймонда (балет)|однойменному балеті]] [[Глазунов Олександр Костянтинович|Глазунова]]. Частим партнером її став педагог-однофамілець Віктор Олександрович Семенов. Незабаром однофамільці одружилися і виступали разом. Шлюб виявився коротким.


У 1930 році балерина була переведена в Москву у [[Великий театр]], де танцювала аж до [[1952]] року. Виконувала партії в старих класичних балетах, головним чином [[Петіпа Маріус Іванович|Маріуса Петіпа]]. Серед партій: Одетта-Одиллія в балеті «[[Лебедине озеро]]» [[Чайковський Петро Ілліч|Чайковського]], «[[Жизель (балет)|Жизель]]» [[Адан Адольф Шарль|Адана]], Раймонда в балеті «[[Раймонда (балет)|Раймонда]]» [[Глазунов Олександр Костянтинович|Глазунова]], Нікія в балеті «[[Баядерка (балет)|Баядерка]]» [[Мінкус Людвіг|Мінкуса]], Маша («[[Лускунчик (балет)|Лускунчик]]» Чайковського), Кітрі («[[Дон Кіхот (балет)|Дон-Кіхот]]»), Есмеральда («Собор Паризької Богоматері» — спектакль пройшов усього два рази і був знятий з репертуару), Діана в « [[Полум'я Парижу (балет)|Полум'я Парижу]]», Душечка в «Кріпосний панночці», Тао Хоа в «[[Червоний мак (балет)|Червоному маку]]», [[Попелюшка]].
У 1930 році балерина була переведена в Москву у [[Великий театр]], де танцювала аж до [[1952]] року. Виконувала партії в старих класичних балетах, головним чином [[Петіпа Маріус Іванович|Маріуса Петіпа]]. Серед партій: Одетта-Одиллія в балеті «[[Лебедине озеро]]» [[Чайковський Петро Ілліч|Чайковського]], «[[Жизель (балет)|Жизель]]» [[Адан Адольф Шарль|Адана]], Раймонда в балеті «[[Раймонда (балет)|Раймонда]]» [[Глазунов Олександр Костянтинович|Глазунова]], Нікія в балеті «[[Баядерка (балет)|Баядерка]]» [[Мінкус Людвіг|Мінкуса]], Маша («[[Лускунчик (балет)|Лускунчик]]» Чайковського), Кітрі («[[Дон Кіхот (балет)|Дон-Кіхот]]»), Есмеральда («Собор Паризької Богоматері» — спектакль пройшов усього два рази і був знятий з репертуару), Діана в «[[Полум'я Парижу (балет)|Полум'я Парижу]]», Душечка в «Кріпосний панночці», Тао Хоа в «[[Червоний мак (балет)|Червоному маку]]», [[Попелюшка]].


В [[1935]]- [[1936]] роках виступала в [[Паризька національна опера|Паризькій національній опері]] — в балеті «[[Жизель]]» та в концертних програмах, що включали фрагменти балетів «[[Лебедине озеро]]», «[[Спляча красуня (балет)|Спляча красуня]]» і «[[Шопеніана]]». Партнером М. Семенової був [[Серж Лифар]], на запрошення якого вона і прибула. Вона також брала участь у благодійному концерті на користь артистів балету ветеранів Паризької опери.
В [[1935]][[1936]] роках виступала в [[Паризька національна опера|Паризькій національній опері]] — в балеті «[[Жизель]]» та в концертних програмах, що включали фрагменти балетів «[[Лебедине озеро]]», «[[Спляча красуня (балет)|Спляча красуня]]» і «[[Шопеніана]]». Партнером М. Семенової був [[Серж Лифар]], на запрошення якого вона і прибула. Вона також брала участь у благодійному концерті на користь артистів балету ветеранів Паризької опери.


Ще в 1930 році, переїхавши до Москви, вона стала цивільною дружиною відомого радянського державного діяча [[Карахан Лев Михайлович|Л. М. Карахана]]. Проте через кілька років, у кривавому 37-му він був заарештований. 20 вересня 1937 Військовою колегією Верховного Суду засуджений до смертної кари. Розстріляний у той же день в будівлі [[Військова колегія Верховного Суду СРСР|ВКВС]] (кремований в [[Донське кладовище|Донському крематорії]]; посмертно реабілітований у 1956).
Ще в 1930 році, переїхавши до Москви, стала цивільною дружиною відомого радянського державного діяча [[Карахан Лев Михайлович|Л. М. Карахана]]. Проте через кілька років, у кривавому 37-му він був заарештований. 20 вересня 1937 Військовою колегією Верховного Суду засуджений до смертної кари. Розстріляний у той же день в будівлі [[Військова колегія Верховного Суду СРСР|ВКВС]] (кремований в [[Донське кладовище|Донському крематорії]]; посмертно реабілітований у 1956).


Знімалася в кінофільмах «Концерт-вальс» (1941) і «Великий концерт» (1951). У переможному 1945-му вона виконувала в опері «[[Іван Сусанін (опера)|Іван Сусанін]]» в танцювальній сцені [[вальс]].
Знімалася в кінофільмах «Концерт-вальс» (1941) і «[[Великий концерт]]» (1951). У переможному 1945-му виконувала в опері «[[Іван Сусанін (опера)|Іван Сусанін]]» в танцювальній сцені [[вальс]].


З 1953 року Семенова стала педагогом-репетитором Большого театру. Серед її учнів — [[Майя Плісецька]], [[Карельська Римма Клавдіевна|Римма Карельська]], [[Тимофєєва Ніна Володимирівна|Ніна Тимофєєва]], [[Кондратьєва Марина Вікторівна|Марина Кондратьєва]], [[Ніна Ананіашвілі]], [[Наталія Безсмертнова]], [[Сорокіна Ніна Іванівна|Ніна Сорокіна]], [[Адирхаєва Світлана Дзантемірівна|Світлана Адирхаєва]], [[Семеняка Людмила Іванівна|Людмила Семеняка]], [[Касаткіна Наталія Дмитрівна|Наталія Касаткіна]], [[Степаненко Галина Олегівна|Галина Степаненко]], [[Надія Павлова]], [[Микола Цискарідзе]].
З 1953 року Семенова стала педагогом-репетитором Большого театру. Серед її учнів — [[Майя Плісецька]], [[Карельська Римма Клавдіевна|Римма Карельська]], [[Тимофєєва Ніна Володимирівна|Ніна Тимофєєва]], [[Кондратьєва Марина Вікторівна|Марина Кондратьєва]], [[Ніна Ананіашвілі]], [[Наталія Безсмертнова]], [[Сорокіна Ніна Іванівна|Ніна Сорокіна]], [[Адирхаєва Світлана Дзантемірівна|Світлана Адирхаєва]], [[Семеняка Людмила Іванівна|Людмила Семеняка]], [[Касаткіна Наталія Дмитрівна|Наталія Касаткіна]], [[Степаненко Галина Олегівна|Галина Степаненко]], [[Надія Павлова]], [[Микола Цискарідзе]].


У 1954 — 1960 роках Марина Семенова викладала в Московському хореографічному училищі (нині Московська державна академія хореографії). У 1960 році вона стала одним з перших педагогів, які почали навчання майбутніх педагогів репетиторів в Державному інституті театрального мистецтва імені А. В. Луначарського (нині Російська академія театрального мистецтва). З 1997 року професор [[Російська академія театрального мистецтва|РАТІ]]. В [[1960]] у М. Семенова, одна з перших у країні розпочала підготовку студентів за спеціальністю «педагог-репетитор».
У 1954—1960 роках Марина Семенова викладала в Московському хореографічному училищі (нині Московська державна академія хореографії). У 1960 році вона стала одним з перших педагогів, які почали навчання майбутніх педагогів репетиторів в Державному інституті театрального мистецтва імені А. В. Луначарського (нині Російська академія театрального мистецтва). З 1997 року професор [[Російський інститут театрального мистецтва|РАТІ]]. В [[1960]] у М. Семенова, одна з перших у країні розпочала підготовку студентів за спеціальністю «педагог-репетитор».


Дочка від [[Аксьонов Всеволод Миколайович|Всеволода Аксьонова]] — [[Аксьонова Катерина Всеволодівна|Катерина Аксьонова]], в минулому артистка балету Великого театру, заслужена артистка Росії, пізніше перейшла на педагогічну роботу.
Дочка від [[Аксьонов Всеволод Миколайович|Всеволода Аксьонова]] — [[Аксьонова Катерина Всеволодівна|Катерина Аксьонова]], в минулому артистка балету Великого театру, заслужена артистка Росії, пізніше перейшла на педагогічну роботу.
Рядок 50: Рядок 48:
{{нормативний контроль}}
{{нормативний контроль}}
{{Переможці конкурсу Бенуа танцю (За життя в мистецтві)}}
{{Переможці конкурсу Бенуа танцю (За життя в мистецтві)}}
[[Категорія:Артисти балету XX століття]]
[[Категорія:Радянські балерини]]
[[Категорія:Радянські балерини]]
[[Категорія:Уродженці Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Російські балерини]]
[[Категорія:Народні артисти СРСР]]
[[Категорія:Артисти балету Большого театру]]
[[Категорія:Педагоги-репетитори Большого театру]]
[[Категорія:Викладачі Російського інституту театрального мистецтва]]
[[Категорія:Російські театральні педагоги]]
[[Категорія:Російські театральні педагоги]]
[[Категорія:Кавалери ордена Леніна]]
[[Категорія:Радянські балетні педагоги]]
[[Категорія:Герої Соціалістичної Праці]]
[[Категорія:Російські балетні педагоги]]
[[Категорія:Лауреати Сталінської премії]]
[[Категорія:Лауреати премії Президента Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва]]
[[Категорія:Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора]]
[[Категорія:Випускники академії російського балету імені А. Я. Ваганової]]

Поточна версія на 17:49, 13 березня 2023

Семенова Марина Тимофіївна
рос. Марина Тимофеевна Семёнова
Народилася30 травня (12 червня) 1908[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
Померла9 червня 2010(2010-06-09)[4][1][5] (102 роки)
Москва, Росія[2]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство СРСР
 Російська імперія
 Росія
Діяльністьхореографка, балерина, балерина, педагог з балету
Alma materАкадемія російського балету імені А. Я. Ваганової (1925)
ВчителіГорпина Яківна Ваганова
Відомі учніТимофєєва Ніна Володимирівна і Баришева Наталія Здиславівна
ЗакладМаріїнський театр, Державний академічний Великий театр Росії, Московська державна академія хореографії і Державний інститут театрального мистецтва
У шлюбі зАксьонов Всеволод Миколайовичd і Карахан Лев Михайлович
IMDbnm0783882
Нагороди та премії

CMNS: Семенова Марина Тимофіївна у Вікісховищі

Семенова Марина Тимофіївна (12 червня 1908, Санкт-Петербург — 9 червня 2010, Москва) — радянська російська балерина, балетмейстер, Народна артистка СРСР (1975), лауреат Сталінської премії першого ступеня (1941), Герой Соціалістичної Праці (1988),[6], професор Російської академії театрального мистецтва. [7]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в родині службовця, який рано помер, залишивши шістьох дітей. Через деякий час з'явився вітчим — Микола Олександрович Шелоумов, робочий Петроградського заводу. Життя дівчинки змінила подруга її матері, Катерина Георгіївна Карина, непрофесійна любителька балету, але вела танцювальний гурток, куди і стала ходити юна Марина; там вона вперше вийшла на сцену в одній з дитячих вистав. За порадою тієї ж Катерини Георгіївни Марину вирішили віддати вчитися в хореографічне училище.

Марина Семенова, одна з перших учениць А. Я. Ваганової, закінчила Ленінградське хореографічне училище в 1925 році. Ще одним педагогом Марини Семенової став директор училища Віктор Олександрович Семенов.

Свою першу партію Марина Семенова станцювала у тринадцятирічному віці. Це був одноактний балет Льва Іванова «Чарівна флейта». Все ж справжнім сценічним дебютом балерини Семенової слід вважати її виступ в балеті «Дон Кіхот». У вечір прем'єри разом з юною Семеновою на сцену вийшла прекрасна Вікторина Крігер — прославлена балерина Большого театру.

У 19251930 роках танцювала в трупі ленінградського Державного академічного театру опери та балету. Серед її перших партій на ленінградській сцені: Наїла в балеті «Струмок» Л. Деліба, Одетта-Одиллія в «Лебединому озері» Чайковського, Аврора і Флорина в «Сплячій красуні» Чайковського, Нікія в «Баядерці» Мінкуса, Цар-дівиця в балеті «Горбоконик» Пуні, Раймонда в однойменному балеті Глазунова. Частим партнером її став педагог-однофамілець Віктор Олександрович Семенов. Незабаром однофамільці одружилися і виступали разом. Шлюб виявився коротким.

У 1930 році балерина була переведена в Москву у Великий театр, де танцювала аж до 1952 року. Виконувала партії в старих класичних балетах, головним чином Маріуса Петіпа. Серед партій: Одетта-Одиллія в балеті «Лебедине озеро» Чайковського, «Жизель» Адана, Раймонда в балеті «Раймонда» Глазунова, Нікія в балеті «Баядерка» Мінкуса, Маша («Лускунчик» Чайковського), Кітрі («Дон-Кіхот»), Есмеральда («Собор Паризької Богоматері» — спектакль пройшов усього два рази і був знятий з репертуару), Діана в «Полум'я Парижу», Душечка в «Кріпосний панночці», Тао Хоа в «Червоному маку», Попелюшка.

В 19351936 роках виступала в Паризькій національній опері — в балеті «Жизель» та в концертних програмах, що включали фрагменти балетів «Лебедине озеро», «Спляча красуня» і «Шопеніана». Партнером М. Семенової був Серж Лифар, на запрошення якого вона і прибула. Вона також брала участь у благодійному концерті на користь артистів балету ветеранів Паризької опери.

Ще в 1930 році, переїхавши до Москви, стала цивільною дружиною відомого радянського державного діяча Л. М. Карахана. Проте через кілька років, у кривавому 37-му він був заарештований. 20 вересня 1937 Військовою колегією Верховного Суду засуджений до смертної кари. Розстріляний у той же день в будівлі ВКВС (кремований в Донському крематорії; посмертно реабілітований у 1956).

Знімалася в кінофільмах «Концерт-вальс» (1941) і «Великий концерт» (1951). У переможному 1945-му виконувала в опері «Іван Сусанін» в танцювальній сцені вальс.

З 1953 року Семенова стала педагогом-репетитором Большого театру. Серед її учнів — Майя Плісецька, Римма Карельська, Ніна Тимофєєва, Марина Кондратьєва, Ніна Ананіашвілі, Наталія Безсмертнова, Ніна Сорокіна, Світлана Адирхаєва, Людмила Семеняка, Наталія Касаткіна, Галина Степаненко, Надія Павлова, Микола Цискарідзе.

У 1954—1960 роках Марина Семенова викладала в Московському хореографічному училищі (нині Московська державна академія хореографії). У 1960 році вона стала одним з перших педагогів, які почали навчання майбутніх педагогів репетиторів в Державному інституті театрального мистецтва імені А. В. Луначарського (нині Російська академія театрального мистецтва). З 1997 року — професор РАТІ. В 1960 у М. Семенова, одна з перших у країні розпочала підготовку студентів за спеціальністю «педагог-репетитор».

Дочка від Всеволода Аксьонова — Катерина Аксьонова, в минулому артистка балету Великого театру, заслужена артистка Росії, пізніше перейшла на педагогічну роботу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #141578440 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Семёнова Марина Тимофеевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. http://www.nytimes.com/2010/06/10/arts/dance/10semyonova.html
  5. Encyclopædia Britannica
  6. Большая советская энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Росбізнесконсалтинг. Д. Медведєв привітав балерину М. Семенову зі 100-річним ювілеєм.. — .

Посилання

[ред. | ред. код]