Хмари Lenticular Mammatus: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0
BunykBot (обговорення | внесок)
м Виправлена суміш розкладок
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Mammatus clouds in the Nepal Himalayas.jpg|thumb|250x250px|Двоопуклі хмари (Lenticular mammatus) в непальських Гімалаях]]
[[Файл:Mammatus clouds in the Nepal Himalayas.jpg|thumb|250x250px|Двоопуклі хмари (Lenticular mammatus) в непальських Гімалаях]]
[[Файл:Mammatus-clouds-Tulsa-1973.png|thumb|right|250px|Опуклі хмари.]]
[[Файл:Mammatus-clouds-Tulsa-1973.png|thumb|right|250px|Опуклі хмари.]]
'''Двоопуклі хмари або вим'яподібні хмари (Lenticular mammatus, Mammatus cloud)''' - один з різновидів [[Купчасто-дощові хмари|купчасто-дощових хмар Cumulonimbus incus]] специфічної чарункової або сумчастої структури. Утворюються у теплу пору року до або після проходження грозового шторму. Складаються найчастіше з [[Кристали льоду|кристалів льоду]], або у їх поєднані з [[крапля]]ми води. Окремі чарунки (пелюстки) Mammatus різко окресленої, рідше з розмитими краями мають діаметри 1-3 [[кілометр|км]] при довжині в середньому 0,5 км. Пелюстка існує в середньому 10 [[хвилина|хвилин]], але цілий [[Кластер (фізика)|кластер]] живе від 15 хвилин до декількох годин поступово зникаючи разом з згасаючим грозовим штормом. Тривалість залежить від величини крапель та кристалів у хмарі, оскільки більші частинки потребують більшої кількості енергії для випаровування. З часом хмарні краплі випаровуються і Mammatus розчиняються.


Mammatus часто утворюються у поєднанні з хмарами [[Cumulonimbus arcus]], які, у свою чергу, приносять [[гроза|грози]] через їх величезну масу нестійкого [[повітря]]. Можуть слугувати для формування інших типів хмар, таких як [[Шарувато-купчасті хмари|шарувато-купчастих (stratocumulus cloud)]] та [[Високо-купчасті хмари|високо-купчастих (altocumulus cloud)]].
'''Двоопуклі хмари або вим'яподібні хмари (Lenticular mammatus, Mammatus cloud)''' - рідкісне метеорологічне явище (за десятки років може спостерігатися 1-2 рази). Свідчать про настання сильної бурі, урагану, грози і навіть торнадо.


Наукова назва Mammatus походить від [[Латинська мова|лат.]] ''«Mamma»'' - груди, вим'я.
[[Хмари]] називаються "Mammatus", тому що висячи мішки нагадують [[молочні залози]] (наприклад, [[вим'я]] корови). Знаходяться частіше на рівні купчасто-дощових хмар, можуть відноситися до різновиду Cumulonimbus incus. Хмари як би осідаючи на них зверху, роблять дири, з яких і виходить "вим'я". Теорій виникнення цих хмар дуже багато, одна з яких пов'язана з нестійкостю Релея-Тейлора<ref>{{Cite web|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/Нестійкість_Релея_%E2%80%94_Тейлора|title=Нестійкість Релея — Тейлора|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>, а інша з нестійкостю Кельвіна-Гельмгольца. Можуть бути різнобарвними та напівпрозорими, гладкими та рваними, однакового та різного розміру. Складаються частіше з чистого льоду, або з сумішшю рідкої води. На відміну від більшості інших видів хмар, ці можуть залишатися в нерухомому стані від 10 до 15 хвилин.
Свою назву Mammatus отримали за низку пористих вим'яподібних опуклостей або трубчастих мішечків, що виходять із основи хмари. Форма утворень Mammatus може змінюватися: від класичної виступаючої форми, до більш витягнутої трубки, що висить над хмарою угорі. Можуть бути різнобарвними та напівпрозорими, гладкими та рваними, однакового та різного розміру. Зазвичай спостерігач бачить Mammatus у вигляді сірих хмар з темнішими ніби звисаючими елементами. Однак при низькій висоті Сонця над горизонтом (наприклад, при заході) або при відзеркаленні сонячного проміння від інших хмар Mammatus можуть набувати сіро-блакитного, сіро-рожевого, золотистого та червонуватого кольору. Естетичний вигляд освітленого кольорами заходу сонця Mammatus є популярним предметом [[фотограф]]ів та [[художник]]ів, зокрема зображення цих хмар з'явилися на [[пейзаж]]ах ще у 1500-х роках.


Через свій зловісний вигляд вим'яподібні хмари часто вважаються провісниками [[буря|бурі]] або [[Тропічний циклон|урагану]]. При цьому ці хмари можуть знаходитися від грозового вогнища на відстані до декількох десятків кілометрів.
Мають специфічну чарункову або сумчасту структуру. Зустрічаються рідко, у тропічних широтах і пов'язані з утворенням тропічних циклонів. Чарунко мають розмір близько 0,5 км, а уся хмара може тянутися до 1-3 км.
Теорію виникнення Mammatus різні [[метеоролог]]и пов'язують або з [[Нестійкість Релея — Тейлора|нестійкістю Релея - Тейлора]] або з [[Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца|нестійкістю Кельвіна - Гельмгольца]]. Для утворення Mammatus необхідне сусідство вологої і нестійко розподіленої повітряної маси в середній і верхній частинах [[тропосфера|тропосфери]] над сухою [[Повітряна маса|повітряною масою]], що займає нижню частину тропосфери. У таких умовах під кристалами льоду «наковалень» купчасто-дощових хмар, що опускаються додолу, виникає система невеликих висхідних та низсхідних повітряних потоків на тлі загального низсхідного потоку повітря.
Mammatus зустрічаються порівняно рідко (за десятки років може спостерігатися 1-2 рази), здебільшого у тропічних широтах, і пов'язані з утворенням [[циклон]]ів. Mammatus можна спостерігати і в [[Середні широти|середніх широтах]], зокрема в [[Україна|Україні]]. Так, [[3 травня]] [[2020]] року Mammatus зафіксували у небі над [[Чернігів|Черніговом]]<ref>[https://cheline.com.ua/news/society/u-nebi-nad-chernigovom-zafiksuvali-ridkisni-mammatusi-foto-213245 У небі над Черніговом зафіксували рідкісні Мамматуси - Челайн - чесні новини]</ref>.
У [[Сполучені Штати Америки|США]] появу Mammatus раніше пов'язували з появою [[торнадо]] в ансамблі купчасто-дощових осередків, однак зараз прийнято вважати, що поява Mammatus не завжди свідчить про наближення торнадо або [[смерч]]у.
Однак для грозових штормів, що породжують вим'яподібні хмари, характерна висока ймовірність появи [[Кульова блискавка|кульових блискавок]], а також зсуву вітру.

Найближчими за типом до Mammatus є хмари [[Undulatus asperatus]].


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 13: Рядок 23:
== Джерела ==
== Джерела ==


* [https://journals.ametsoc.org/doi/full/10.1175/JAS3758.1 The Mysteries of Mammatus Clouds: Observations and Formation Mechanisms - American Meteorological Society] {{ref-en}}
* http://boingboing.net/2005/05/24/crazy-lenticular-mam.html
* [http://ww2010.atmos.uiuc.edu/%28Gh%29/guides/mtr/cld/cldtyp/oth/mm.rxml Mammatus Clouds sagging pouch-like structures - Illinois Atmospheric Sciences] {{ref-en}}
* https://web.archive.org/web/20110217033452/http://koolinar.ru/blog/comments/4220
* [http://www.theweatherprediction.com/habyhints/353/ JEFF HABY. SEVERE STORM STRUCTURE: MAMMATUS - THE ULTIMATE WEATHER EDUCATION WEBSITE] {{ref-en}}
* [http://www.jornolsen.com/index.php?category=gallery/Cloudscapes Фото Йорна Олсена]
* [https://www.metoffice.gov.uk/weather/learn-about/weather/types-of-weather/clouds/other-clouds/mammatus Mammatus clouds - Met Office. United Kingdom's national weather service] {{ref-en}}
* [https://www.atoptics.co.uk/fz320.htm 'Bursting' Mammatus Cloud - Atmospheric Optics] {{ref-en}}
* [https://earthsky.org/earth/amazing-photos-of-mammatus-clouds Deborah Byrd. Check out these mammatus clouds - EarthSky] {{ref-en}}
* [http://animalworld.com.ua/news/Redkij-vid-oblakov-Mammatus-Mammatus Редкий вид облаков - Мамматус - ЖИВАЯ ПЛАНЕТА] {{ref-ru}}


{{commons|Mammatus cloud|Хмари Lenticular Mammatus}}
{{commons|Mammatus cloud|Хмари Lenticular Mammatus}}

Поточна версія на 22:09, 31 січня 2023

Двоопуклі хмари (Lenticular mammatus) в непальських Гімалаях
Опуклі хмари.

Двоопуклі хмари або вим'яподібні хмари (Lenticular mammatus, Mammatus cloud) - один з різновидів купчасто-дощових хмар Cumulonimbus incus специфічної чарункової або сумчастої структури. Утворюються у теплу пору року до або після проходження грозового шторму. Складаються найчастіше з кристалів льоду, або у їх поєднані з краплями води. Окремі чарунки (пелюстки) Mammatus різко окресленої, рідше з розмитими краями мають діаметри 1-3 км при довжині в середньому 0,5 км. Пелюстка існує в середньому 10 хвилин, але цілий кластер живе від 15 хвилин до декількох годин поступово зникаючи разом з згасаючим грозовим штормом. Тривалість залежить від величини крапель та кристалів у хмарі, оскільки більші частинки потребують більшої кількості енергії для випаровування. З часом хмарні краплі випаровуються і Mammatus розчиняються.

Mammatus часто утворюються у поєднанні з хмарами Cumulonimbus arcus, які, у свою чергу, приносять грози через їх величезну масу нестійкого повітря. Можуть слугувати для формування інших типів хмар, таких як шарувато-купчастих (stratocumulus cloud) та високо-купчастих (altocumulus cloud).

Наукова назва Mammatus походить від лат. «Mamma» - груди, вим'я. Свою назву Mammatus отримали за низку пористих вим'яподібних опуклостей або трубчастих мішечків, що виходять із основи хмари. Форма утворень Mammatus може змінюватися: від класичної виступаючої форми, до більш витягнутої трубки, що висить над хмарою угорі. Можуть бути різнобарвними та напівпрозорими, гладкими та рваними, однакового та різного розміру. Зазвичай спостерігач бачить Mammatus у вигляді сірих хмар з темнішими ніби звисаючими елементами. Однак при низькій висоті Сонця над горизонтом (наприклад, при заході) або при відзеркаленні сонячного проміння від інших хмар Mammatus можуть набувати сіро-блакитного, сіро-рожевого, золотистого та червонуватого кольору. Естетичний вигляд освітленого кольорами заходу сонця Mammatus є популярним предметом фотографів та художників, зокрема зображення цих хмар з'явилися на пейзажах ще у 1500-х роках.

Через свій зловісний вигляд вим'яподібні хмари часто вважаються провісниками бурі або урагану. При цьому ці хмари можуть знаходитися від грозового вогнища на відстані до декількох десятків кілометрів. Теорію виникнення Mammatus різні метеорологи пов'язують або з нестійкістю Релея - Тейлора або з нестійкістю Кельвіна - Гельмгольца. Для утворення Mammatus необхідне сусідство вологої і нестійко розподіленої повітряної маси в середній і верхній частинах тропосфери над сухою повітряною масою, що займає нижню частину тропосфери. У таких умовах під кристалами льоду «наковалень» купчасто-дощових хмар, що опускаються додолу, виникає система невеликих висхідних та низсхідних повітряних потоків на тлі загального низсхідного потоку повітря.

Mammatus зустрічаються порівняно рідко (за десятки років може спостерігатися 1-2 рази), здебільшого у тропічних широтах, і пов'язані з утворенням циклонів. Mammatus можна спостерігати і в середніх широтах, зокрема в Україні. Так, 3 травня 2020 року Mammatus зафіксували у небі над Черніговом[1].

У США появу Mammatus раніше пов'язували з появою торнадо в ансамблі купчасто-дощових осередків, однак зараз прийнято вважати, що поява Mammatus не завжди свідчить про наближення торнадо або смерчу. Однак для грозових штормів, що породжують вим'яподібні хмари, характерна висока ймовірність появи кульових блискавок, а також зсуву вітру.

Найближчими за типом до Mammatus є хмари Undulatus asperatus.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]