Українці Данії: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
BunykBot (обговорення | внесок)
м Виправлена суміш розкладок
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:


== Історія ==
== Історія ==
Початок формуванню української діаспори в Данії події після Першої світової війни, коли з українських земель окупованих Польщею та Росією почали виїздити вояки УНР, Української галицької армії, інтелигенція до країн Європи. Невеличка частка потрапляла до Данії, що тривалий час залишалася фактично нейтральною країною й менш економічно постраждалою.
Початок формуванню української діаспори в Данії події після Першої світової війни, коли з українських земель окупованих Польщею та Росією почали виїздити вояки УНР, Української галицької армії, інтелігенція до країн Європи. Невеличка частка потрапляла до Данії, що тривалий час залишалася фактично нейтральною країною й менш економічно постраждалою.


Втім значна хвиля міграції відбулася після Другої світової війни, коли до Данії прибули борців з радянським режимом, а також колишні військовополонені, що не забажали повертатися до Радянського Союзу. Значний внесок в організацію українців в громаду зробила греко-католицька церква. 1946 року до Копенгагену прибув український греко-католицький священик о. Михайло Сивенький, який організував душпастирську опіку українців візантійського обряду. Він перебував у монастирі сестер св. Йосифа в Копенгагені та обслуговував місцеву українську громаду. Втім після смерті М.Сивенького у 1953 році цей процес перервався. Лише з початком 1960-х роках відновлено системну роботу в релігійній сфері.
Втім значна хвиля міграції відбулася після Другої світової війни, коли до Данії прибули борців з радянським режимом, а також колишні військовополонені, що не забажали повертатися до Радянського Союзу. Значний внесок в організацію українців в громаду зробила греко-католицька церква. 1946 року до Копенгагену прибув український греко-католицький священик о. Михайло Сивенький, який організував душпастирську опіку українців візантійського обряду. Він перебував у монастирі сестер св. Йосифа в Копенгагені та обслуговував місцеву українську громаду. Втім після смерті М.Сивенького у 1953 році цей процес перервався. Лише з початком 1960-х роках відновлено системну роботу в релігійній сфері.
Рядок 14: Рядок 14:
== Організації ==
== Організації ==
[[Файл:Погруддя Шевченка в Копенгагені.JPG|міні|125пкс|Погруддя Тараса Шевченка в Копенгагені]]
[[Файл:Погруддя Шевченка в Копенгагені.JPG|міні|125пкс|Погруддя Тараса Шевченка в Копенгагені]]
Першою українською організацією в Данії, у 1992 році, було засновано Дансько-Українське товариство, що спрямовує свою діяльність на укріплення політичних, економічних, культурових та людських зв'язків між Данією та Україною. Дансько-Українське Товариство інформує про стан справ в Україні, працює над тим аби посилити зв'язки між Данією та Україною, поширити обізнаність датчан із українською історією, мовою, культурою. Дансько-Українське Товариство (ДУТ) є здебільшого данським об'єднанням, але відкрите також для тутешніх українців та всіх інших, котрих цікавить данське співробітництво з Україною, поширення обізнаності данчан з українських справ та інтерграція в данське суспільство. Жіночий клуб ДУТ працює зокрема над інтеграцією українських жінок у Данії. ДУТ є членом Європейського Конґресу Українців (ЕКУ) та Комітету культурної взаємодії іноземних об'єднань (KUKS). за ініціативи товариства 24 вересня 2010 року в данській столиці відбулося урочисте відкриття погруддя поета Тараса Шевченка
Першою українською організацією в Данії, у 1992 році, було засновано Дансько-Українське товариство, що спрямовує свою діяльність на укріплення політичних, економічних, культурових та людських зв'язків між Данією та Україною. Дансько-Українське Товариство інформує про стан справ в Україні, працює над тим аби посилити зв'язки між Данією та Україною, поширити обізнаність датчан із українською історією, мовою, культурою. Дансько-Українське Товариство (ДУТ) є здебільшого данським об'єднанням, але відкрите також для тутешніх українців та всіх інших, котрих цікавить данське співробітництво з Україною, поширення обізнаності данців з українських справ та інтеграція в данське суспільство. Жіночий клуб ДУТ працює зокрема над інтеграцією українських жінок у Данії. ДУТ є членом Європейського Конґресу Українців (ЕКУ) та Комітету культурної взаємодії іноземних об'єднань (KUKS). за ініціативи товариства 24 вересня 2010 року в данській столиці відбулося урочисте відкриття погруддя поета Тараса Шевченка


У 2012 році від ДУТ відокремилося молодіжне крило і було засновано молодіжну організацію «Ластівка». Зараз діє декілька гілок організації у Копенгагені, Рандерсі, Ікасті. За даними організації — вона є насьогодні найбільшою українською організацію в Данії. Її члени прагнуть об'єднати українців та прихильників української культури в інформаційній, культурній та суспільно-громадській площині. Учасники організації влаштовують спільні святкування Різдва, Великодня, Дня Незалежності тощо. 2015 року створено літній табір для дітей українських військовиків — учасників АТО, який діє у містах Копенгаген, Ольборг та Ікаст. «Ластівкою» організовано українські суботні школи в Копенгагені, Ольборзі, Ікасті, Рандерсі.
У 2012 році від ДУТ відокремилося молодіжне крило і було засновано молодіжну організацію «Ластівка». Зараз діє декілька гілок організації у Копенгагені, Рандерсі, Ікасті. За даними організації — вона є насьогодні однією з найбільших українських організацій Данії. Її члени прагнуть об'єднати українців та прихильників української культури в інформаційній, культурній та суспільно-громадській площині. Учасники організації влаштовують спільні святкування Різдва, Великодня, Дня Незалежності тощо. 2015 року створено літній табір для дітей українських військовиків — учасників АТО, який діє у містах Копенгаген, Ольборг та Ікаст. «Ластівкою» організовано українські суботні школи в Копенгагені, Ольборзі, Ікасті, Рандерсі.


У 2014 році була заснована благодійна організація Bevar Ukraine / Бевар Україна (Збережи Україну). Ця організація стала реакцією української діаспори та жителів Данії на події, що відбувалися на Майдані, в Криму та на Сході України. Все почалося з медичних і гуманітарних вантажів для підтримки вимушених переселенців та військових, що постраждали внаслідок війни на сході України. З часом діяльність волонтерської спілки поширилась на інші регіони України і переросла в системну допомогу саме в ті частини України, де вона вкрай необхідна. Основними отримувачами допомоги стали медичні та освітні заклади, сиротинці, заклади для людей похилого віку. В 2019 році спілка налічувала 350 зареєстрованих членів, та є однією з найбільших українських організацій в Данії, котра має п'ять відділень в різних куточках Данії. Інформацію про організацію можна знайти на офіційному сайті спілки https://bevarukraine.dk/uk/.
У 2015 році було створено Українську Молодіжну організацію «Файно», яка є організацією нової хвилі. Її членами є в основному молоді активні професіонали. Діяльність організаціїї сфокусовано на представленні України як повноцінної європейської держави з багатою культурою а також комунікація з Посольством України в Данії. У доробку організації, за її відносно короткий час існування:

У 2015 році було створено Українську Молодіжну організацію «Файно», яка є організацією нової хвилі. Її членами є в основному молоді активні професіонали. Діяльність організації сфокусовано на представленні України як повноцінної європейської держави з багатою культурою а також комунікація з Посольством України в Данії. У доробку організації, за її відносно короткий час існування:


* Декілька проектів по програмі Ерасмус;
* Декілька проектів по програмі Ерасмус;
Рядок 29: Рядок 31:
Іншими організаціями. що об'єднують данських українців та популяризуються українські традиції й культуру є "Клуб «Україна» у м. Вайле (на чолі з тернополянкою Ольгою Волковою), який добре відомий організацією благодійних концертів за участі зірок української естради для збору коштів на лікування хворих діток; «Ua-Dk» — організація українців переважно з південної Ютландії. Також помагають нужденним в Україні.
Іншими організаціями. що об'єднують данських українців та популяризуються українські традиції й культуру є "Клуб «Україна» у м. Вайле (на чолі з тернополянкою Ольгою Волковою), який добре відомий організацією благодійних концертів за участі зірок української естради для збору коштів на лікування хворих діток; «Ua-Dk» — організація українців переважно з південної Ютландії. Також помагають нужденним в Україні.


Також створено організації для збору допомоги постраждалим від війни в Україні, насамперед це «Bevar Ukraine» («Збережи Україну») та «Hjælp syge børn» («Допоможи хворим дітям»). «Hjælp syge børn» опікується дітками зі захворюваннями підшлункової залози, печінки, бульозним епідермолізом.
Також створено організацію «Hjælp syge børn» («Допоможи хворим дітям»). «Hjælp syge børn» опікується дітками зі захворюваннями підшлункової залози, печінки, бульозним епідермолізом.


У листопаді 2014 року була створена дацько-українська спілка, членами якої переважно є працівники на данських фермах.
У листопаді 2014 року була створена дацько-українська спілка, членами якої переважно є працівники на данських фермах.

Поточна версія на 18:47, 31 січня 2023

Українці Данії — особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території королівства Данія. Задля збереження рідної мови та культури створено громадські організації, що співпрацюють з Посольством України в Данії.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок формуванню української діаспори в Данії події після Першої світової війни, коли з українських земель окупованих Польщею та Росією почали виїздити вояки УНР, Української галицької армії, інтелігенція до країн Європи. Невеличка частка потрапляла до Данії, що тривалий час залишалася фактично нейтральною країною й менш економічно постраждалою.

Втім значна хвиля міграції відбулася після Другої світової війни, коли до Данії прибули борців з радянським режимом, а також колишні військовополонені, що не забажали повертатися до Радянського Союзу. Значний внесок в організацію українців в громаду зробила греко-католицька церква. 1946 року до Копенгагену прибув український греко-католицький священик о. Михайло Сивенький, який організував душпастирську опіку українців візантійського обряду. Він перебував у монастирі сестер св. Йосифа в Копенгагені та обслуговував місцеву українську громаду. Втім після смерті М.Сивенького у 1953 році цей процес перервався. Лише з початком 1960-х роках відновлено системну роботу в релігійній сфері.

Найбільша хвиля мігрантів-українців до Данії почалася після розпаду Радянського Союзу та постанням незалежної України. Багато серед них було жінок, представників інтелігенції, зокрема художник Сергій Святченко.

У 2005 році домовлено з католицьким єпископом Чеславом Козоном про постійну присутність українського священика в Данії. На весні 2007 року для потреб українців в Данії, на постійну душпастирську працю приїздить о. Василь Тихович. Від того часу о. Василь перейняв духовну опіку над українцями в королівстві Данії. В липні 2008 року, окрім громади Пресвятої Родини в місті Копенгаген, засновано громаду Пресвятої Трійці у місті Вайле. У квітні 2015 року засновано третю громаду душпастирства у м. Ольборг.

За різними підрахунками українців в Данії нараховують від 7,5 до 10 тис. осіб. Таке велике число зумовлене тим, що багато українців перебувають в Данії тимчасово, працюючи на фермах упродовж 2-3 років, згідно з програмою стажування у сільському господарстві. Є дві великі фахові групи українців: працівники у сільському господарстві та працівники у галузі комп'ютерних технологій. Переважно всі студенти -українці в Данії групуються регіонально та за місцем походження. Натепер громади організовано у містах Копенгаген, Ікаст, Ольборг, Вайле, Рандерс.

Організації

[ред. | ред. код]
Погруддя Тараса Шевченка в Копенгагені

Першою українською організацією в Данії, у 1992 році, було засновано Дансько-Українське товариство, що спрямовує свою діяльність на укріплення політичних, економічних, культурових та людських зв'язків між Данією та Україною. Дансько-Українське Товариство інформує про стан справ в Україні, працює над тим аби посилити зв'язки між Данією та Україною, поширити обізнаність датчан із українською історією, мовою, культурою. Дансько-Українське Товариство (ДУТ) є здебільшого данським об'єднанням, але відкрите також для тутешніх українців та всіх інших, котрих цікавить данське співробітництво з Україною, поширення обізнаності данців з українських справ та інтеграція в данське суспільство. Жіночий клуб ДУТ працює зокрема над інтеграцією українських жінок у Данії. ДУТ є членом Європейського Конґресу Українців (ЕКУ) та Комітету культурної взаємодії іноземних об'єднань (KUKS). за ініціативи товариства 24 вересня 2010 року в данській столиці відбулося урочисте відкриття погруддя поета Тараса Шевченка

У 2012 році від ДУТ відокремилося молодіжне крило і було засновано молодіжну організацію «Ластівка». Зараз діє декілька гілок організації у Копенгагені, Рандерсі, Ікасті. За даними організації — вона є насьогодні однією з найбільших українських організацій Данії. Її члени прагнуть об'єднати українців та прихильників української культури в інформаційній, культурній та суспільно-громадській площині. Учасники організації влаштовують спільні святкування Різдва, Великодня, Дня Незалежності тощо. 2015 року створено літній табір для дітей українських військовиків — учасників АТО, який діє у містах Копенгаген, Ольборг та Ікаст. «Ластівкою» організовано українські суботні школи в Копенгагені, Ольборзі, Ікасті, Рандерсі.

У 2014 році була заснована благодійна організація Bevar Ukraine / Бевар Україна (Збережи Україну). Ця організація стала реакцією української діаспори та жителів Данії на події, що відбувалися на Майдані, в Криму та на Сході України. Все почалося з медичних і гуманітарних вантажів для підтримки вимушених переселенців та військових, що постраждали внаслідок війни на сході України. З часом діяльність волонтерської спілки поширилась на інші регіони України і переросла в системну допомогу саме в ті частини України, де вона вкрай необхідна. Основними отримувачами допомоги стали медичні та освітні заклади, сиротинці, заклади для людей похилого віку. В 2019 році спілка налічувала 350 зареєстрованих членів, та є однією з найбільших українських організацій в Данії, котра має п'ять відділень в різних куточках Данії. Інформацію про організацію можна знайти на офіційному сайті спілки https://bevarukraine.dk/uk/.

У 2015 році було створено Українську Молодіжну організацію «Файно», яка є організацією нової хвилі. Її членами є в основному молоді активні професіонали. Діяльність організації сфокусовано на представленні України як повноцінної європейської держави з багатою культурою а також комунікація з Посольством України в Данії. У доробку організації, за її відносно короткий час існування:

  • Декілька проектів по програмі Ерасмус;
  • Різноманітні кінопокази сучасних українських художніх і документальних фільмів;
  • Організація зустрічей з видатними діячами української науки і культури;
  • Відкриття української бібліотеки при Посольстві України в Данії;
  • Популяризація України на данському телебаченні
  • Постійна організація святкувань, таких як День Незалежності, Різдво, тощо, а також зустрічей української діаспори у Данії

Іншими організаціями. що об'єднують данських українців та популяризуються українські традиції й культуру є "Клуб «Україна» у м. Вайле (на чолі з тернополянкою Ольгою Волковою), який добре відомий організацією благодійних концертів за участі зірок української естради для збору коштів на лікування хворих діток; «Ua-Dk» — організація українців переважно з південної Ютландії. Також помагають нужденним в Україні.

Також створено організацію «Hjælp syge børn» («Допоможи хворим дітям»). «Hjælp syge børn» опікується дітками зі захворюваннями підшлункової залози, печінки, бульозним епідермолізом.

У листопаді 2014 року була створена дацько-українська спілка, членами якої переважно є працівники на данських фермах.

Значну роль відіграє Українська греко-католицька церква. Отець Василь Тихович сформував осередок українців у Данії, певним чином, ініціювавши появу великої кількості різноманітних організацій. Завдяки його багатогранній праці, греко-католицька церква дуже популярна серед християн різних конфесій, вона гуртує молодь.

Джерела

[ред. | ред. код]