Хильчиці: відмінності між версіями

село Хильчиці
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Золочівський район
Громада	Золочівська міська громада
Основні дані
Населення	246
Площа	0,624 км²
Густота населення	394,23 осіб/км²
Поштовий індекс	80772
Телефонний код	+380 3265
Географічні дані
Географічні координати	49°50′02″ пн. ш. 24°51′20″ сх. д. / 49.83389° пн. ш. 24.85556° сх. д.Координати: 49°50′02″ пн. ш. 24°51′20″ сх. д. / 49.83389° пн. ш. 24.85556° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	246 м
Водойми	р. Золочівка
Відстань до; обласного центру	70 км
Відстань до; районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Золочів
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	80750, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Ясенівці
Сільський голова	Назар Володимир Степанович
Карта
	Хильчиці
	Хильчиці
Мапа
	Хильчиці у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 13:28, 28 лютого 2024

Хи́льчиці — село в Україні, в Золочівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Золочівська міська рада. Населення становить 246 осіб.

Походження назви

Назва села походить від слова «Хиль» («Хиля») — імені чи прізвиська людини, яка мала виразну звичку ходити схилившись, зігнувшись чи хитаючись в різні боки. Давні власники називалися як «Хильчицькі», і як «Хилецькі».^[7] Прізвища Хиль (Хіль) збереглися до нашого час.

Археологія

У селі під час археологічних розкопок виявлено 3 стоянки періоду мезоліту- неоліту.^[8]

Перші письмові згадки

У давніх судових актах XV століття село Хильчиці згадується переважно як «Chylczycze» — «Хильчиче». Пізніше, під впливом польського називництва, ця назва трансформувалася в «Хильчице» — «Chylczyce», що зафіксована в судових документах від 1649 р.^[9]

На перші документальні згадки про Хильчиці претендує 1442 рік, а саме 19 жовтня і 2 листопада, коли були зафіксовані судові суперечки між Глібком (Глебком) Хильчицьким і шляхтичем Станіславом Митулинським.^[10]

У судових записках земських судів часто згадуються Глібко Хильчицький, його сини Олександр, Іван та Васько, а також його спадкоємиця, напевно дочка, Марія, яку згодом згадують як дружину Яцька Хильчицького.

У 1488 році, при розмежуванні хильчицької власності з Городиловом, Жуличами, Лагодичами і Почапами, спадковими власниками Хильчиць виступають рідні брати шляхтичі Яцько та Ігнат

Землеволодіння і власники

Луки і рілля над річкою Белзець

Як свідчать розмежувальні акти, у XV столітті Хильчицям належали обширні землеволодіння, що розміщувалися навколо самого села і над річкою Белзець (Золочівка), протягаючись аж до Белзецького ставу біля теперішнього села Гончарівка.

Брати Яцько та Ігнат Хильчицькі претендували навіть на сам Белзецький став і неодноразово захоплювали розміщений на березі водяний млин, що спричиняло майнові конфлікти.^[11] У той же час їм належав став у самих Хильчицях.

Згодом село втратило значну частину своєї власності. Можливо, це сталося на початку XVI ст., коли під час татарського нашестя село було «спалене до тла» («funditus crematom»). Так зазначалося у податковому реєстрі 1515 року. У цьому документі Хильчиці згадувалися серед маєтків Золочівського ключа як село, з якого неможливо зібрати жодних податків. Однак Хильчиці зуміли відродитися з попелу.

Хильчиці у статусі міста

Бурхливий розвиток села в середині XVI століття мав своїм наслідком, що 1550 року Хильчиці були перетворені на місто. Власником поселення був на той час Ян Сененський, галицький каштелян, власник гологірського маєткового ключа. Однак вже за Анджея Сененського в 1577—1578 роках Хильчиці втратили міський статус^[12]. Причинами могли стати не вельми сприятлива локація, зокрема конкуренція із сусіднім містом Золочевом, а також воєнні лихоліття цього періоду.

У 1578 році Хильчиці продовжували залишатися одним з найбільших поселень Анджея Сененського. У ньому нараховувалося 5 ланів (дворищ). Село мало свого священника.

На переломі століть

У 1880 році власницею фільварку у селі Хильчицях була Людмила Дзержковська, що мала 765 моргів землі, ґрунти сільської громади становили 846 моргів.

У 1900 році в Хильчицях мешкало 514 осіб, з яких 409 були греко-католиками, 88 — римо-католиками і 17 — юдеями. Українцями за розмовною мовою вважали себе не тільки греко-католики, але й частина римо-католиків та юдеїв.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Церква кам'яна, збудована 1868 року.

У ХІХ століття греко-католицька церква в Хильчичах була дочірньою від парафії в Почапах, але саме Хильчиці аж до Першої світової війни були місцем проживання пароха.

У другій половині ХІХ століття парохом був о. Іван Левицький гербу Рогаля, син пароха Милятина о. Павла Левицького.^[13] Згодом, після о. Йосифа Вергановського, парохом став о. Яків Краснопера, який на початку 1920-х років перебрався в село Почапи, де спорудили нову плебанію.

Греко-католики Хильчиць не змирилися зі статусом філії і домоглися разом з сусідами з села Бонишин створення самостійної парафії.

Школа

Школа зі статусом філіальної була заснована у селі в 1862 році. Наприкінці ХІХ століття у ній навчалося близько 50 учнів. Мовою навчання була українська.^[14]

Новітня історія

3 травня 1985 року в небі сталося лобове зіткнення двох літаків: пасажирського Ту-134А, що виконував рейс Таллінн—Львів—Кишинів, і військово-транспортного Ан-26, що летів зі Львова до Москви. У результаті зіткнення загинули всі 94 пасажири та члени екіпажів обох літаків. Уламки літаків впали на поля поблизу сіл Почапи та Хильчиці.

У 2010—2011 роках на базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс Україна» відбувся запуск комбікормового заводу в Хильчицях. Створено 60 нових робочих місць. У 2013 році споруджено новий сучасний зернозберігальний комплекс потужністю 25 000 тонн, що забезпечує якісне зберігання зернових та олійних культур. У 2014 році налагоджено роботу цеху з переробки соєвих бобів. 7 вересня 2016 року на базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс Україна» відбулося урочисте відкриття заводу з переробки олійних культур.^[15]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[16]:

Мова	Відсоток
українська	97,97%
російська	2,03%

Відомі люди

Народилися

Голинська Галина Яківна (1902—1976) — піаністка, диригент.

Примітки

↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ с. Почапи. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 9 квітня 2020.
↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Процитовано 9 квітня 2020.
↑ Прогноз погоди в с. Хильчиці. weather.in.ua. Процитовано 9 квітня 2020.
↑ Відстань «Львів — Хильчиці»
↑ Відстань «Золочів — Хильчиці»
↑ ^а ^б Ясеновецька сільська рада. rada.info. Процитовано 9 квітня 2020.
↑ Жуличі. Василь Пачовський… — C. 114.
↑ Пастернак, Ярослав (1961). . Археологія України: первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами. Торонто. с. 102.
↑ Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення… — С. 62.
↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… — T. XIV. — S. 62-64.
↑ Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення… — С. 38.
↑ Смерека Б. Описово-статистичні джерела… — С. 86, 178.
↑ Boniecki A… — S. 195. (пол.)
↑ Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego… — S. 65.
↑ На базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс» відбулося відкриття заводу з переробки олійних культур.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Золочівщина: минуле і сучасне / упорядник М. В. Дубас. — Львів : видавництво «Мс», 2006.
Жуличі. Василь Пачовський: збірник історико-краєзнавчих праць і літературно-художніх творів / автор передмови та прим. А. Т. Квасецький, автор післямови, голов. ред. В. Джуран. — Чернівці : Зелена Буковина, 2013. — 398 с.
Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці : Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
Смерека Б. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст. — Київ, 2016. — 345 с.
Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie. — Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903. — T. XIV. (пол.)
Chilczyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 579. (пол.) (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — t. 14. — S. 195. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ с. Почапи. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 9 квітня 2020.

[2] Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Процитовано 9 квітня 2020.

[погода-3] Прогноз погоди в с. Хильчиці. weather.in.ua. Процитовано 9 квітня 2020.

[4] Відстань «Львів — Хильчиці»

[5] Відстань «Золочів — Хильчиці»

[рада-6] а ^б Ясеновецька сільська рада. rada.info. Процитовано 9 квітня 2020.

[7] Жуличі. Василь Пачовський… — C. 114.

[8] Пастернак, Ярослав (1961). . Археологія України: первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами. Торонто. с. 102.

[9] Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення… — С. 62.

[10] Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej… — T. XIV. — S. 62-64.

[11] Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення… — С. 38.

[12] Смерека Б. Описово-статистичні джерела… — С. 86, 178.

[13] Boniecki A… — S. 195. (пол.)

[14] Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego… — S. 65.

[15] На базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс» відбулося відкриття заводу з переробки олійних культур.

[ukr-socialdata-mova-2001-16] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{Село України
- | назва           = Хильчиці
+| назва           = Хильчиці
- | область         = [[Львівська область]]
+| область         = [[Львівська область]]
- | район           = [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівський район]]
+| район           = [[Золочівський район]]
+| громада         = [[Золочівська міська громада]]
- | рада            = [[Ясеновецька сільська рада (Золочівський район)|Ясеновецька сільська рада]]
- | код КОАТУУ      = 4621888504
+| код КОАТУУ      = 4621888504
- | розташування    =
+| розташування    =
- | mapx            =
+| mapx            =
- | mapy            =
+| mapy            =
- | засновано       =
+| засновано       =
- | населення       = 246
+| населення       = 246
- | територія       =
+| територія       =
- | ref-територія   =
+| ref-територія   =
- | площа           = 0,624
+| площа           = 0,624
- | ref-площа       =
+| ref-площа       =
- | щільність       = 394,23
+| щільність       = 394,23
- | поштовий індекс = 80772<ref>{{cite web |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=32000100460222|назва=Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ с. Почапи|автор=|дата=|веб-сайт=services.ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]]|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
+| поштовий індекс = 80772<ref>{{cite web |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=32000100460222|назва=Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ с. Почапи|автор=|дата=|вебсайт=services.ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]]|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
- | телефонний код  = 3265<ref>{{cite web |url=http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14|назва=Коди автоматичного мiжмiського зв'язку: Львівська область|автор=|дата=|мова= |веб-сайт=ukrtelecom.ua|видавець=[[Укртелеком]]|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
+| телефонний код  = 3265<ref>{{cite web |url=http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14|назва=Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область|автор=|дата=|мова= |вебсайт=ukrtelecom.ua|видавець=[[Укртелеком]]|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
- | координати      = {{coord|49|50|2|N|24|51|20|E|scale:100000|display=inline,title}}
+| координати      = {{coord|49|50|2|N|24|51|20|E|scale:100000|display=inline,title}}
-   | lat_deg = 49 || lat_min = 50 || lat_sec = 2
+| lat_deg         = 49|
-   | lon_deg = 24 || lon_min = 51 || lon_sec = 20
+| lat_min         = 50|
- | висота          = 246
+| lat_sec         = 2
+| lon_deg         = 24|
- | ref-висота      = <ref name="погода">{{cite web |url=https://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/27316|назва=Прогноз погоди в с.&nbsp;Хильчиці|автор=|дата=|мова= |веб-сайт=weather.in.ua|видавець=|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
+| lon_min         = 51|
- | водойма         = р. [[Золочівка (річка)|Золочівка]]
+| lon_sec         = 20
- | адреса          = 80750, Львівська обл., Золочівський р-н, с. [[Ясенівці]], тел. 52-5-42<ref name="рада">{{cite web |url=https://rada.info/rada/04374111/|назва=Ясеновецька сільська рада|автор=|дата=|мова=|веб-сайт=rada.info|видавець=|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
+| висота          = 246
- | сільський голова = Назар Володимир Степанович<ref name="рада"/>
+| ref-висота      = <ref name="погода">{{cite web |url=https://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/27316|назва=Прогноз погоди в с.&nbsp;Хильчиці|автор=|дата=|мова= |вебсайт=weather.in.ua|видавець=|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
- | облікова картка =
+| водойма         = р. [[Золочівка (річка)|Золочівка]]
- | прапор          =
+| адреса          = 80750, Львівська обл., Золочівський р-н, с. [[Ясенівці]]<ref name="рада">{{cite web |url=https://rada.info/rada/04374111/|назва=Ясеновецька сільська рада|автор=|дата=|мова=|вебсайт=rada.info|видавець=|дата-доступу=9 квітня 2020}}</ref>
- | герб            =
+| сільський голова = Назар Володимир Степанович<ref name="рада"/>
- | відстань о      = 70
+| облікова картка =
- | ref-відстань о  = <ref>[http://ua.toponavi.com/3029-240663 Відстань «Львів&nbsp;— Хильчиці»]</ref>
- | відстань р      = 7
+| прапор          =
+| герб            =
- | ref-відстань р  = <ref>[http://ua.toponavi.com/14873-240663 Відстань «Золочів&nbsp;— Хильчиці»]</ref>
+| відстань о      = 70
- | станція         = [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]]
+| ref-відстань о  = <ref>[http://ua.toponavi.com/3029-240663 Відстань «Львів&nbsp;— Хильчиці»]</ref>
- | відстань ст     = 7
+| відстань р      = 7
- }}
+| ref-відстань р  = <ref>[http://ua.toponavi.com/14873-240663 Відстань «Золочів&nbsp;— Хильчиці»]</ref>
-'''Хи́льчиці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Орган місцевого самоврядування — [[Ясеновецька сільська рада (Золочівський район)|Ясеновецька сільська рада]]. Населення становить 246 осіб.
+| станція         = [[Золочів (станція, Львівська залізниця)|Золочів]]
+| відстань ст     = 7
+}}
+'''Хи́льчиці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Золочівський район|Золочівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Орган місцевого самоврядування — [[Золочівська міська рада]]. Населення становить 246 осіб.
+== Походження назви ==
-== Історія ==
-У другій половині [[ХІХ століття]] парохом села був о.&nbsp;Ян Левицький [[Рогаля (герб)|гербу Рогаля]], син пароха [[Милятин (Городоцький район)|Милятина]] о.&nbsp;Павла Левицького.<ref>Boniecki&nbsp;A…&nbsp;— S. 195.</ref>
+Назва села походить від слова «Хиль» («Хиля»)&nbsp;— імені чи прізвиська людини, яка мала виразну звичку ходити схилившись, зігнувшись чи хитаючись в різні боки. Давні власники називалися як «Хильчицькі», і як «Хилецькі».<ref>Жуличі. Василь Пачовський…&nbsp;— C. 114.</ref>
-[[3 травня]] [[1985]] року в небі сталося лобове зіткнення двох [[Зіткнення під Золочевом|літаків]]: пасажирського Ту-134А, що виконував рейс Таллінн-Львів-Кишинів, і військово-транспортного [[Ан-26]], що летів зі Львова до Москви. В результаті зіткнення загинули всі 94 пасажири та члени екіпажів обох літаків. Уламки літаків впали у полі поблизу сіл [[Почапи]] та Хильчиці.
+Прізвища Хиль (Хіль) збереглися до нашого час.
+== Археологія ==
-У [[2010]]—[[2011]] роках на базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс Україна» відбувся запуск комбікормового заводу в Хильчицях. Створено 60 нових робочих місць. У 2013 році&nbsp;— споруджено новий сучасний зернозберігальний комплекс потужністю 25000 тонн, що забезпечує якісне зберігання зернових та олійних культур. У [[2014]] році налагоджено роботу Цеху з переробки соєвих бобів. [[7 вересня]] [[2016]] року на базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс Україна» відбулося урочисте відкриття заводу з переробки олійних культур.<ref>[https://zolochiv.net/tzov-d-miks-vidbulosya-vidkrittya-zavodu-z-pererobki-oliynih-kultur/ На базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс» відбулося відкриття заводу з переробки олійних культур]</ref>
+У селі під час археологічних розкопок виявлено 3 стоянки періоду мезоліту- неоліту.<ref>{{Cite book
+|title=. Археологія України: первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами
+|last=Пастернак
+|first=Ярослав
+|year=1961
+|publisher=
+|location=Торонто
+|pages=102
+|language=
+|isbn=
+}}</ref>
+== Перші письмові згадки ==
+У давніх судових актах XV століття село Хильчиці згадується переважно як «Chylczycze»&nbsp;— «Хильчиче». Пізніше, під впливом польського називництва, ця назва трансформувалася в «Хильчице»&nbsp;— «Chylczyce», що зафіксована в судових документах від 1649&nbsp;р.<ref>Квасецький А.&nbsp;Т.&nbsp;Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення…&nbsp;— С. 62.</ref>
+[[Файл:Хильчиці карта 1.jpg|left|thumb|250px|Хильчиці та околиці на мапі фон Міґа, кінець XVIII ст.]]
+На перші документальні згадки про Хильчиці претендує 1442 рік, а саме 19 жовтня і 2 листопада, коли були зафіксовані судові суперечки між Глібком (Глебком) Хильчицьким і шляхтичем Станіславом Митулинським.<ref>Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej…&nbsp;— T. XIV. &nbsp;— S. 62-64.</ref>
+У судових записках земських судів часто згадуються Глібко Хильчицький, його сини Олександр, Іван та Васько, а також його спадкоємиця, напевно дочка, Марія, яку згодом згадують як дружину Яцька Хильчицького.
+У 1488 році, при розмежуванні хильчицької власності з [[Городилів|Городиловом]], [[Жуличі|Жуличами]], Лагодичами і [[Почапи|Почапами]], спадковими власниками Хильчиць виступають рідні брати шляхтичі Яцько та Ігнат
+== Землеволодіння і власники ==
+; Луки і рілля над річкою [[Белзець]]
+Як свідчать розмежувальні акти, у XV столітті Хильчицям належали обширні землеволодіння, що розміщувалися навколо самого села і над річкою [[Белзець]] ([[Золочівка]]), протягаючись аж до Белзецького ставу біля теперішнього села [[Гончарівка]].
+Брати Яцько та Ігнат Хильчицькі претендували навіть на сам Белзецький став і неодноразово захоплювали розміщений на березі водяний млин, що спричиняло майнові конфлікти.<ref>Квасецький А.&nbsp;Т.&nbsp;Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення…&nbsp;— С. 38.</ref> У той же час їм належав став у самих Хильчицях.
+Згодом село втратило значну частину своєї власності. Можливо, це сталося на початку XVI ст., коли під час татарського нашестя село було «спалене до тла» («funditus crematom»). Так зазначалося у податковому реєстрі 1515 року. У цьому документі Хильчиці згадувалися серед маєтків Золочівського ключа як село, з якого неможливо зібрати жодних податків. Однак Хильчиці зуміли відродитися з попелу.
+; Хильчиці у статусі міста
+Бурхливий розвиток села в середині XVI століття мав своїм наслідком, що 1550 року Хильчиці були перетворені на місто. Власником поселення був на той час [[Ян Сененський (галицький каштелян)|Ян Сененський]], галицький каштелян, власник гологірського маєткового ключа. Однак вже за Анджея Сененського в 1577—1578 роках Хильчиці втратили міський статус<ref>''Смерека Б.'' Описово-статистичні джерела…&nbsp;— С. 86, 178.</ref>. Причинами могли стати не вельми сприятлива локація, зокрема конкуренція із сусіднім містом [[Золочів|Золочевом]], а також воєнні лихоліття цього періоду.
+У 1578 році Хильчиці продовжували залишатися одним з найбільших поселень Анджея Сененського. У ньому нараховувалося 5 ланів (дворищ). Село мало свого священника.
+; На переломі століть
+У 1880 році власницею фільварку у селі Хильчицях була Людмила Дзержковська, що мала 765 моргів землі, ґрунти сільської громади становили 846 моргів.
+У 1900 році в Хильчицях мешкало 514 осіб, з яких 409 були греко-католиками, 88 — римо-католиками і 17 — юдеями. Українцями за розмовною мовою вважали себе не тільки греко-католики, але й частина римо-католиків та юдеїв.
+== Церква Покрови Пресвятої Богородиці ==
+[[Файл:Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Хильчиці (01).jpg|left|300px]]
+Церква кам'яна, збудована 1868 року.
+У ХІХ століття греко-католицька церква в Хильчичах була дочірньою від парафії в [[Почапи|Почапах]], але саме Хильчиці аж до Першої світової війни були місцем проживання пароха.
+У другій половині [[ХІХ століття]] парохом був о.&nbsp;Іван Левицький [[Рогаля (герб)|гербу Рогаля]], син пароха [[Милятин (Городоцький район)|Милятина]] о.&nbsp;Павла Левицького.<ref>Boniecki&nbsp;A…&nbsp;— S. 195. {{ref-pl}}</ref> Згодом, після о. Йосифа Вергановського, парохом став о. Яків Краснопера, який на початку 1920-х років перебрався в село [[Почапи]], де спорудили нову плебанію.
+Греко-католики Хильчиць не змирилися зі статусом філії і домоглися разом з сусідами з села [[Бонишин]] створення самостійної парафії.
+== Школа ==
+Школа зі статусом філіальної була заснована у селі в 1862 році. Наприкінці ХІХ століття у ній навчалося близько 50 учнів. Мовою навчання була українська.<ref>Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego…&nbsp;— S. 65.</ref>
+== Новітня історія ==
+[[3 травня]] [[1985]] року в небі сталося лобове [[Зіткнення під Золочевом|зіткнення двох літаків]]: пасажирського Ту-134А, що виконував рейс Таллінн—Львів—Кишинів, і військово-транспортного [[Ан-26]], що летів зі Львова до Москви. У результаті зіткнення загинули всі 94 пасажири та члени екіпажів обох літаків. Уламки літаків впали на поля поблизу сіл [[Почапи]] та Хильчиці.
+У [[2010]]—[[2011]] роках на базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс Україна» відбувся запуск комбікормового заводу в Хильчицях. Створено 60 нових робочих місць. У 2013 році споруджено новий сучасний зернозберігальний комплекс потужністю 25 000 тонн, що забезпечує якісне зберігання зернових та олійних культур. У [[2014]] році налагоджено роботу цеху з переробки соєвих бобів. [[7 вересня]] [[2016]] року на базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс Україна» відбулося урочисте відкриття заводу з переробки олійних культур.<ref>[https://zolochiv.net/tzov-d-miks-vidbulosya-vidkrittya-zavodu-z-pererobki-oliynih-kultur/ На базі підприємства ТзОВ «Д-Мікс» відбулося відкриття заводу з переробки олійних культур].</ref>
+== Населення ==
+=== Мова ===
+Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
+{| class="standard"
+|-
+! Мова
+! Відсоток
+|-
+| [[українська мова|українська]]
+| align="right"| 97,97%
+|-
+| [[російська мова в Україні|російська]]
+| align="right"| 2,03%
+|}
 == Відомі люди ==
@@ Рядок 53: / Рядок 135: @@
 == Джерела ==
+* Золочівщина: минуле і сучасне / упорядник М. В. Дубас. — Львів : видавництво «Мс», 2006.
+* {{книга|автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Жуличі. Василь Пачовський: збірник історико-краєзнавчих праць і літературно-художніх творів|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Avtorskyi_kolektyv/Zhulychi_Vasyl_Pachovskyi_zbirnyk_istoryko-kraieznavchykh_prats_i_literaturno-khudozhnikh_tvoriv_.pdf|відповідальний = автор передмови та прим. [[Квасецький Андрій Теофілович|А.&nbsp;Т.&nbsp;Квасецький]], автор післямови, голов.&nbsp;ред.&nbsp;В.&nbsp;Джуран|видання = |місце = Чернівці|видавництво = Зелена Буковина|рік = 2013|том = |сторінки = |сторінок = 398|серія = |isbn = |тираж = |ref = }}
+* Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
+* {{книга |автор =[[Квасецький Андрій Теофілович|Квасецький А.&nbsp;Т.]]|частина = |заголовок = Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Kvasetskyi_Andrii/Davni_zhadky_pro_Zhulychi_i_susidni_poselennia_nad_richkamy_Buh_i_Belzets.pdf|відповідальний =|видання = |місце = Чернівці|видавництво = Зелена Буковина|рік = 2016|том = |сторінки =|сторінок =84|серія = |isbn = |тираж=|ref =Давні згадки про Жуличі}}
+* {{книга|автор = Смерека Б.|частина = |посилання частина = |заголовок = Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.|оригінал = |посилання = http://chtyvo.org.ua/authors/Smereka_Bohdan/Opysovo-statystychni_dzherela_pro_zaselennia_ta_administratyvno-terytorialnyi_ustrii_Lvivskoi_zemli.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = |рік = 2016|том =  |сторінки = |сторінок = 345|серія = |isbn = |тираж = |ref = Смерека}}
+* Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie.&nbsp;— Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903.&nbsp;— T. XIV. {{ref-pl}}
 * {{SgKP|I|579|Chilczyce}} {{ref-pl}}
 * ''Boniecki&nbsp;A.'' [https://polona.pl/item/10355922/207/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 14.&nbsp;— S. 195. {{ref-pl}}
+{{Золочівська міська громада}}
+{{Золочівський район}}
 {{Lviv-geo-stub}}
-{{Золочівський район (Львівська область)}}
 [[Категорія:Села Львівської області]]

Хильчиці: відмінності між версіями

Поточна версія на 13:28, 28 лютого 2024

Зміст

Походження назви

Археологія

Перші письмові згадки

Землеволодіння і власники

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Школа

Новітня історія

Населення

Мова

Відомі люди

Народилися

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Хильчиці: відмінності між версіями

Поточна версія на 13:28, 28 лютого 2024

Походження назви

Археологія

Перші письмові згадки

Землеволодіння і власники

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Школа

Новітня історія

Населення

Мова

Відомі люди

Народилися

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Пошук