Церква Різдва Богородиці (Ярославичі): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м Робот: виправлення подвійного перенаправлення → Свято-Різдво-Богородична церква (Ярославичі)
Мітка: Змінено ціль перенаправлення
Zubryckiy (обговорення | внесок)
Ну як можна культову споруду називати ім'ям парафії?
Мітки: Вилучено перенаправлення Посилання на сторінки неоднозначності
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Культова споруда
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Свято-Різдво-Богородична церква (Ярославичі)]]
|назва= Церква Різдва Богородиці
|назва(офіційна)=
|тип споруди=[[церква (споруда)|церква]]
|зображення=Ярославичі_церква.jpg
|розмір_зображення=<!--300px (за замовчуванням — 274px) -->
|підпис зображення=
|розташування_місто=с. Ярославичі, Млинівський район, Рівненська область
|розташування_країна={{UKR}}
|координати={{coord|50.64014|N|25.43299|E|scale:100000|display=inline,title}}
|дата_закінчення_спорудження=[[1882]]<ref>''[[Слободян Василь Михайлович|Василь Слободян.]]'' [http://www.derev.org.ua/biblio/articles/katalog.pdf Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 131]</ref>
|релігійна конфесія=[[ПЦУ]]
|сучасний статус=|стан=діючий|адреса=с. Ярославичі, Рівненська область, Україна, 35112|керівництво=
| карта розташування = Україна#Україна Рівненська область
|підпис карти=}}
'''Церква Різдва Богородиці''' — чинна [[дерев'яна архітектура|дерев'яна]] [[церква (споруда)|церква]] у [[Ярославичі (Млинівський район)|с. Ярославичі]] [[Дубенський район|Дубенського району]] [[Рівненська область|Рівненщини]]. Церква є яскравим зразком неоросійського стилю, розповсюдженого на Волині у 2-ій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Парафія належить до [[Рівненська єпархія ПЦУ|Рівненської єпархії]] [[ПЦУ]].

== Розташовання ==
Церква знаходиться в центральній частині села
== Історія ==
За поданням М. Теодоровича церква у [[Ярославичі (Млинівський район)|с. Ярославичі]] збудована на місці старого дерев’яного храму, датованого 1746 р., у якому у 1818 році на літургії був присутній імператор Олександр І. Згодом імператор подарував церкві ікону Казанської Божої Матері, яка нині знаходиться у кіоті північного зрубу церкви. Збір пожертв на будівництво нової (нинішньої) церкви розпочав колишній статський радник Григорій Васильович Шліхта, який перед смертю пожертвував 1000 рублів. Його справу продовжив місцевий землевласник, дійсний статський радник Микола Маркович Колмаков, який на власні кошти влаштував іконостас, написаний в Києві. Закладка нової церкви відбулася в жовтні 1880 р. Нова церква була поставлена поряд зі старим занепавшим храмом. Нова церква була освячена у вересні 1882 року.

На початку 2010-х рр. на даній церковній ділянці був збудований новий мурований храм більших розмірів, який перебрав на себе роль домінанти.<ref>''[[Теодорович Микола Іванович|Теодорович]] Н.И.'' Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Н.И. Теодорович. – Т. ІІ. – Почаев, 1890. – С. 1000–1005</ref>,<ref>''Переверзев Н.В.'' Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии / Н.В. Переверзев. – Житомир, 1914. – С. 109.</ref>.

== Архітектура ==
[[Файл:Церква у селі Ярославичі.jpg|міні|ліворуч|230пкс|]]
Церква хрещата п'ятизрубна з прибудованою до головного фасаду дзвіницею. З півночі до вівтарної частини примикає допоміжне приміщення (ризниця). Центральна [[нава]] помітно перевищує суміжні зруби, накрита чотирисхилим дахом завершується грушеподібною банею на масивному восьмигранному світловому барабані. На кутах даху центральної нави встановлені декоративні маківки.

[[Дзвіниця]] чотириярусна, завершується наметовим восьмигранним верхом з декоративною маківкою. Дерев’яні стіни з брусу оздоблені ззовні шалівкою з дерев’яних дощок. Основне поле стіни почленоване кутовими пілястрами і завершене профільованим карнизом з «сухариками» хвилястої форми. Північний та південний зруби завершені трикутними щипцями. Входи в будівлю (головний та бічні) вирішені у вигляді двоколонних портиків з трикутним дахом. Вікна п'ятикутної форми обрамлені лиштвами та завершені сандриками з прорізними елементами. Восьмикутні вікна бічних зрубів обрамлені декоративною рейкою.

Колористичне вирішення церкви ґрунтується на характерній для Волині гамі поєднання білого та різних відтінків голубого кольорів. Покрівля дахів та бань – сіра оцинкована жерсть. В кіоті північного зрубу віднайдено табличку з написом: «Храм сей построен в 1880-1881 и 1882 годах на месте бывшей здесь церкви и освящен 7 сентября 1882 года. В прежней церкви император Александр І 1818 года, апреля 21 дня во время проезда своего в Староконстантинов, получив в [[Ярославичі (Млинівський район)|с. Ярославичах]] всерадостное известие о рождении в Москве 17 апреля того же 1818 года у великого князя Николая Павловича сына Александра, в последствии Царя освободителя, слушал литургию. В память сего события прихожане с. Ярославичи и воздвигли сей храм, а император Александр ІІІ, син царя Александра ІІ, благословил оный святою иконою Казанской Божьей Матери, поставленной в этом кивоте».

За час свого існування церква не перебудовувалася та зберегла свої архітектурні риси.
== Література ==
<references />

== Див.також ==
* Церква на [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=17jms8StPoZ379dqV3CZskxnz7m0&ll=50.640143199999976%2C25.43299019999995&z=18 Електронній карті спадщини дерев'яного церковного зодчества Рівненської області.]
{{Портали|Православ'я|Християнство|Храми східної традиції|Архітектура|Рівненщина|Волинь|Україна}}
{{церква-доробити}}
[[Категорія:Дерев'яні церкви Дубенського району|Ярославичі]]
[[Категорія:Церкви Різдва Пресвятої Богородиці|Ярославичі]]
[[Категорія:Церкви Рівненської єпархії ПЦУ|Ярославичі]]

Поточна версія на 05:41, 30 квітня 2023

Церква Різдва Богородиці
50°38′25″ пн. ш. 25°25′59″ сх. д. / 50.64014° пн. ш. 25.43299° сх. д. / 50.64014; 25.43299Координати: 50°38′25″ пн. ш. 25°25′59″ сх. д. / 50.64014° пн. ш. 25.43299° сх. д. / 50.64014; 25.43299
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, с. Ярославичі, Млинівський район, Рівненська область
Кінець будівництва1882[1]
НалежністьПЦУ
Стандіючий
Адресас. Ярославичі, Рівненська область, Україна, 35112
ЕпонімРіздво Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Богородиці (Ярославичі). Карта розташування: Україна
Церква Різдва Богородиці (Ярославичі)
Церква Різдва Богородиці (Ярославичі) (Україна)
Церква Різдва Богородиці (Ярославичі). Карта розташування: Рівненська область
Церква Різдва Богородиці (Ярославичі)
Церква Різдва Богородиці (Ярославичі) (Рівненська область)
Мапа
CMNS: Церква Різдва Богородиці у Вікісховищі

Церква Різдва Богородиці — чинна дерев'яна церква у с. Ярославичі Дубенського району Рівненщини. Церква є яскравим зразком неоросійського стилю, розповсюдженого на Волині у 2-ій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Парафія належить до Рівненської єпархії ПЦУ.

Розташовання

[ред. | ред. код]

Церква знаходиться в центральній частині села

Історія

[ред. | ред. код]

За поданням М. Теодоровича церква у с. Ярославичі збудована на місці старого дерев’яного храму, датованого 1746 р., у якому у 1818 році на літургії був присутній імператор Олександр І. Згодом імператор подарував церкві ікону Казанської Божої Матері, яка нині знаходиться у кіоті північного зрубу церкви. Збір пожертв на будівництво нової (нинішньої) церкви розпочав колишній статський радник Григорій Васильович Шліхта, який перед смертю пожертвував 1000 рублів. Його справу продовжив місцевий землевласник, дійсний статський радник Микола Маркович Колмаков, який на власні кошти влаштував іконостас, написаний в Києві. Закладка нової церкви відбулася в жовтні 1880 р. Нова церква була поставлена поряд зі старим занепавшим храмом. Нова церква була освячена у вересні 1882 року.

На початку 2010-х рр. на даній церковній ділянці був збудований новий мурований храм більших розмірів, який перебрав на себе роль домінанти.[2],[3].

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква хрещата п'ятизрубна з прибудованою до головного фасаду дзвіницею. З півночі до вівтарної частини примикає допоміжне приміщення (ризниця). Центральна нава помітно перевищує суміжні зруби, накрита чотирисхилим дахом завершується грушеподібною банею на масивному восьмигранному світловому барабані. На кутах даху центральної нави встановлені декоративні маківки.

Дзвіниця чотириярусна, завершується наметовим восьмигранним верхом з декоративною маківкою. Дерев’яні стіни з брусу оздоблені ззовні шалівкою з дерев’яних дощок. Основне поле стіни почленоване кутовими пілястрами і завершене профільованим карнизом з «сухариками» хвилястої форми. Північний та південний зруби завершені трикутними щипцями. Входи в будівлю (головний та бічні) вирішені у вигляді двоколонних портиків з трикутним дахом. Вікна п'ятикутної форми обрамлені лиштвами та завершені сандриками з прорізними елементами. Восьмикутні вікна бічних зрубів обрамлені декоративною рейкою.

Колористичне вирішення церкви ґрунтується на характерній для Волині гамі поєднання білого та різних відтінків голубого кольорів. Покрівля дахів та бань – сіра оцинкована жерсть. В кіоті північного зрубу віднайдено табличку з написом: «Храм сей построен в 1880-1881 и 1882 годах на месте бывшей здесь церкви и освящен 7 сентября 1882 года. В прежней церкви император Александр І 1818 года, апреля 21 дня во время проезда своего в Староконстантинов, получив в с. Ярославичах всерадостное известие о рождении в Москве 17 апреля того же 1818 года у великого князя Николая Павловича сына Александра, в последствии Царя освободителя, слушал литургию. В память сего события прихожане с. Ярославичи и воздвигли сей храм, а император Александр ІІІ, син царя Александра ІІ, благословил оный святою иконою Казанской Божьей Матери, поставленной в этом кивоте».

За час свого існування церква не перебудовувалася та зберегла свої архітектурні риси.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Василь Слободян. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 131
  2. Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Н.И. Теодорович. – Т. ІІ. – Почаев, 1890. – С. 1000–1005
  3. Переверзев Н.В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии / Н.В. Переверзев. – Житомир, 1914. – С. 109.

Див.також

[ред. | ред. код]